Релігійно-філософська концепція сучасного англійського суспільства в романі І. Бенкса "Осина фабрика"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний авіаційний університет

Релігійно-філософська концепція сучасного англійського суспільства в романі І. Бенкса «Осина фабрика»

Храбан Т. - кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов

У статті доведено, що в романі «Осина фабрика» І. Бенкс звертається до соціально-психологічної жанрової форми, яка виявилася найбільш продуктивною для цілісного аналізу об'єктивних реалій і процесу становлення характеру особистості. Найбільш актуальними питаннями в романі «Осина фабрика» є вибір життєвих стратегій, ціннісних орієнтацій і соціальних установок молоді. Особливо слід виділити проблеми духовно-релігійних потреб молоді (релігійної свідомості і ставлення до релігії). В романі І. Бенкса «Осина фабрика» показано, що світоглядний вакуум, що утворився в західному суспільстві, почав заповнюватися інформацією про різні релігійно-езотеричних навчання, екстрасенсорику, паранормальні явища тощо. І. Бенкс в романі «Осина фабрика» майстерно поєднав соціальні й індивідуально-психологічні начала, узагальнив характерні ознаки суспільного буття, схарактеризував психологічний стан епохи.

Ключові слова: соціально-психологічний жанр, когнітивний підхід до філософсько-літературознавчих досліджень.

Храбан Т. - кандидат филологических наук, доцент кафедры иностранных языков Национального авиационного университета

РЕЛИГИОЗНО-ФИЛОСОФСКАЯ КОНЦЕПЦИЯ СОВРЕМЕННОГО АНГЛИЙСКОГО ОБЩЕСТВА В РОМАНЕ И. БЭНКСА «ОСИНАЯ ФАБРИКА»

В статье доказано, что в романе «Осиная фабрика» И. Бэнкс обращается к социально-психологической жанровой форме, которая оказалась наиболее продуктивной для целостного анализа объективных реалий и процесса становления характера личности. Наиболее актуальными вопросами в романе «Осиная фабрика» является выбор жизненных стратегий, ценностных ориентаций и социальных установок молодежи. Особо следует выделить проблемы духовно-религиозных потребностей молодежи (религиозного сознания и отношения к религии). В романе И. Бэнкса «Осиная фабрика» показано, что мировоззренческий вакуум, образовавшийся в западном обществе, начал заполняться информацией о различных религиозно-эзотерических учениях, экстрасенсорике, паранормальных явлениях и тому подобное. И. Бэнкс в романе «Осиная фабрика» мастерски соединил социальные и индивидуально-психологические начала, обобщил характерные признаки общественного бытия, охарактеризовал психологическое состояние эпохи.

Ключевые слова: социально-психологический жанр, когнитивный подход к философско-литературоведческим исследованиям.

Khraban T. - Candidate of Science (Linguistics), Associate Professor, Foreign Languages Department, National Aviation University

RELIGIOUS-PHILOSOPHICAL CONCEPT OF MODERN ENGLISH SOCIETY IN I. BANKS' NOVEL «THE WASP FACTORY»

This article proves that in the novel «The wasp factory» I. Banks refers to socio-psychological genre as the most productive for a holistic analysis of the objective realities and the process of individual character formation. The most topical problem in the novel «The wasp factory» is the choice of life strategies, value orientations and social attitudes by young people. «The wasp factory» gives special consideration to the problems of the spiritual-religious needs of young people (their religious consciousness and religion). Novel shows that the ideological vacuum in the Western society has begun to fill with information about various religious and esoteric doctrines, extrasensory, paranormal phenomena and so on. The novel «The wasp factory» skillfully combines social and individual-psychological conceptions, summarizes the characteristics of social life, describes the psychological state of the modern era.

Keywords: social-psychological genre, cognitive approach to philosophical and literary studies.

Вступ

Постановка проблеми. Дослідження проблем розвитку суспільства чи окремих його сфер завжди було і залишається актуальним. Уявлення про художню літературу як про мистецтво слова, що є невід'ємним від розвитку суспільства і відображає всі події та проблеми особистості й суспільства, націй та народів, було притаманне суспільству завжди: «художня література загалом - це репрезентант ідеалів і уявлень етносу. Кожен із її текстів є носієм тих чи тих ідей, цінностей, соціальних ролей, образів людей, що характеризуються бажаними чи небажаними статусами й позиціями, моральними якостями. Тобто художня література є джерелом соціальної інформації» [3, с. 180]. Сучасна література тісно пов'язана з складністю та суперечливістю своєї епохи, що зумовило своєрідність та різноманітність світового літературного процесу, а філософські концепції і теорії, кількість яких стрімко зростає в XX столітті, стали філософським підґрунтям різноманітних художніх явищ у літературі, а також об'єктом художнього осмислення та аналізу. Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю осмислення концепції світу і людини в літературі ХХ ст. крізь призму релігійно-філософського світобачення. Перспективним в цьому напрямку можна вважати дослідження роману І. Бенкса «Осина фабрика».

Аналіз досліджень. Різні аспекти роману І. Бенкса «Осина фабрика» досить широко і глибоко досліджені вітчизняними та зарубіжними вченими: Т. Долгих [6] (схарактеризовано філософський задум автора роману «Осина фабрика» як послідовний розвиток і поглиблення христологічної метафори); S. Alegre [13] (досліджено жанрові особливості роману «Осина фабрика»); A. Coning [15] (розглянуто революційний потенціал роману «Осина фабрика»); K. Fetlinska [16] (доведено, що в романі І. Бенкса «Осина фабрика» представлені релігійні ідеї як когнітивно природні для людини); D. Burst [14], D. Tailor [21] (проаналізовано ґендерний аспект роману); K. Pisarska [18] (досліджено питання посередництва, процесу семіотичної (пере)побудови світу героями романів І. Бенкса) та іншими. Незважаючи на значну кількість робіт в літературознавстві, які присвячені дослідженню роману І. Бенкса «Осина фабрика», в даній статті вперше була зроблена спроба аналізу твору як осмислення автором релігійно- філософської концепції сучасного суспільства.

Мета статті - виявити релігійно-філософську концепцію сучасного англійського суспільства, що зображена в романі «Осина фабрика», та проаналізувати її особливості.

Методи дослідження. K. Fetlinska стверджує, що у художньому мовленні І. Бенкса реалізується його індивідуальна творча манера, яка має таки специфічні ознаки, як осмислення та руйнування дуалізмів, наприклад: розум/тіло, емоції/причина, природа/культура тощо. Це явище дослідниця співвідносить з ідеями, що популяризуються відкриттями, зробленими в галузі когнітивних наук [17]. Крім того, «впорядкування сфери літературознавства можливе сьогодні лише за умови захоплення в поле його впливу інших дисциплін, зокрема тих, які спираються на дослідження психо-фізіологічних закономірностей у формуванні людської свідомості (задля надання думці ґрунтовної мотивації). Одним із напрямів встановлення нового літературознавчого гештальту з більш мотивованою термінологічною системою може стати залучення когнітології в усьому її розмаїтті» [4, с. 117]. Тому в даному дослідженні вважаємо доречним використовувати когнітивний підхід, сформований на основі сучасних філософсько-літературознавчих досліджень у сфері когнітивної лінгвістики. Такий підхід дозволяє зосередитись на тих когнітивних процесах, на основі яких відбувається продукування, сприйняття та інтерпретація тексту. На думку Н. Кудрявцевої, «така домінантна риса когнітивної лінгвістики, як надання переваги аналізу лінгвістичного значення над аналізом лінгвістичної форми, веде до стійкого переконання, що лише інтроспекція може бути справді надійним методом, який забезпечує безпосередній доступ до семантичних явищ» [9].

Виклад основного матеріалу

І. Бенкс належить до письменників, які, без сумніву, вплинули на розвиток сучасної літератури. Його перший роман під назвою «Осина фабрика» був опублікований у 1984 році видавничою компанією з торгівлі книгами Macmillan Publishers після того, як його відхилили шість інших видавництв. Вже за своєю появою роман породив велику кількість суперечок, його прийом літературним суспільством починався від повного захоплення до глибокого обурення: «Якщо цієї весни з'явиться більш неприємний або грізніший роман, я здивуюся», - йдеться в огляді британської газети The Mail. - «Але кращого теж не буде». Деякі з критиків розглядали книгу як щось нове і оригінальне у літературі, а інші були шоковані і думали, що цей роман взагалі не повинен бути частиною літератури. Так, роман був засуджений The Irish Times - «це хворий, хворий світ, коли довіра та інвестиції солідної фірми видавців виправдовуються твором неперевершеного розпутства», а Sunday Express описав книгу як «безглуздий, кричуще садистський роман про шотландську родину божевільних». З іншого боку, «Осина фабрика» отримала високу оцінку як роман «приголомшливої моці і оригінальності» (Cosmopolitan), «контролю та впевненості» (The Financial Times), а також «блискучий діалог» та «жорстокий гумор» (Irish Times) [18, с. 132-133]. Британський щотижневий журнал гумору та сатири Punch охарактеризовав роман «не просто багатообіцяючий дебют, але виняткове досягнення, справжній маленький шедевр. Це роман-мана, роман-кошмар, від якого неможливо прокинутися. Смерть і кров наповнюють його сторінки, і єдина можливість розрядки - це чорний гумор, ненав'язливий наліт сюрреалізму, поетичність, нарешті. Щось зовсім стороннє і шокуюче, дивовижний новий талант» [19]. Таку ж неоднозначну оцінку отримав роман і у читачів - хтось бачить в романі витончену готичну історію, інший - зразок сучасного масового треш- хоррора, іноді - роман виховання, який враховує досвід голдінговского «Повелителя мух» В. Голдінга, тощо. Це трапляється не випадково, адже різноаспектність тематики роману обумовлює й конґломерат в ньому жанрових форм. Але, оскільки завдання кожного письменника - передати у своєму творі образ свого сучасника і через нього відобразити свій час і свої ідеали, в романі відбувається переакцентування уваги із «об'єктивних чинників формування «я» людини, її поведінкової моделі (політико-економічні пріоритети, ідеологія, моральні постулати, культурно-мистецькі цінності суспільства) на суб'єктивні (психофізіологічні насамперед), відтак побутове, соціальне підґрунтя художнього втілення змісту ніби дематеріалізується психотвірними характерними елементами. А це, своєю чергою, корелює з потужними процесами психологізації, ліризації творчості як вияву тенденції до гомоцентризації, оприявнюючись у психологічних, філософсько-психологічних жанрових формах роману» [8, с. 96]. Тематичні маркери жанрових форм роману доводять, що в романі «Осина фабрика» І. Бенкс звертається до соціально-психологічної жанрової форми, яка виявилася найбільш продуктивною для цілісного аналізу об'єктивних реалій і процесу становлення характеру особистості. Особливістю роману І. Бенкса «Осина фабрика» являється то, що письменник сконцентрувався на герметичному середовищі - родині, але шляхом розкриття психології героя, його думок, прагнень, почуттів, переживань, автор узагальнив характерні ознаки духовного, психологічного стану епохи. Сам І. Бенкс в інтерв'ю російській газеті «Федеральний випуск» зауважив: «Мені хотілося написати книгу, наповнену чорним гумором, книгу про релігію і віру, про помилки і ідеали, а також про стару суперечку - який вплив надає спадковість і батьки на дитину» [2].

Головний герой роману - підліток Френк Колдхейм, який живе з батьком на невеликому острівці в Північному морі. На перший погляд підліток виглядає диваком, але в його особі автор описав типового представника містико-синкретичного учення «New Age», яке сформувалося в західній культурі на початку 60-х років ХХ століття і на сьогоднішній момент не тільки не зникло із західної культури, а й продовжує існувати і набирати силу. Активному просуванню учення «New Age» сприяв розвиток таких субкультур, як бітники і хіпі, що виникли як протиставлення традиційному європейському раціоналізму. В романі згадується, що батько Френка був колись представником руху хіпі. Одною з складових ідеології субкультури хіпі є захоплення східним містицизмом, прихильники же учення «New Age» повністю відкидають практично всі релігії, а кожен її сподвижник намагається виробити власні вірування, засновані на суміші язичництва, містики і науки 1, с. 6]. Так, в романі визначають і «охороняють» кордон володінь Френка Жертовні Стовпи, на яких висять відрізані голови чайок, кроликів, ворон, сов, кротів, дрібних ящірок: I looked round the Bunker. The severed heads of gulls, rabbits, crows, mice, owls, moles and small lizards looked down on me. They hung drying on short loops of black thread suspended from lengths of string stretched across the walls from corner to corner, and dim shadows turned slowly on the walls behind them. На горищі будинку, надійно укритого від сторонніх очей, Френк сконструйовав своєрідний храм, де зібрав ті предмети, які він вважає магічними атрибутами: череп змії, що укусила Блайта; осколок бомби, яка розірвала Пола; шматок матеріалу із якого був сконструюваний повітряний змій, що відніс Есмеральду у море на певну загибель; череп собаки, яка покалічила Френка в дитинстві. Для здійснення ритуальних жертвоприносин підліток побудував олтар. Але головна особливість цього «храму» - «Осина фабрика» -механізм з величезним циферблатом і безліччю смертельних пасток для жертовних ос. Всередині циферблата кожній цифрі відповідає смертельна пастка, що очікує осу, яку Френк кладе в центральний отвір циферблата. Він використовує смерть, «обрану» осою, для передбачення майбутнього. Підліток з релігійним трепетом вбирає все «пророцтва» Фабрики, вважає її виразником волі вищого розуму. Магічні обряди Френка відрізняються своєю оригінальністю, але в цьому немає нічого дивного - для учення «New Age» на першому місці (на відміну від класичних актів магії) стоїть саме ментальна складова, тоді як інструментальна часом вторинна [7, с. 29]. соціальний бенкс суспільний

Таким чином, Френк не розраховує на розум та логіку при ухваленні рішень і звертається до пралогічного мислення. В. Щербата зауважує, що «у світі сучасної людини прояв пралогічного мислення представлений у вигляді вірувань, забобонів, проявів анімізму (одухотворення природних явищ), звичаїв, ритуалів і табу, які були сформовані ще в первісній культурі» [11, с. 177]. Таке мислення нечутливе до протиріч і мало зважає на досвід, «керуючись при цьому не законами логіки, а законом причетності (партиципації), тобто воно визнає передачу різних властивостей від одного предмета до іншого через їх зіткнення, оволодіння тощо» [11, с. 177]. Прикладом пралогічного мислення Френка може служити проведення підлітком ритуалу магії вуду: I went into town that day, bought an extra plastic model of a Jaguar, made the kit up that afternoon and ceremonially blew it to pieces on the roof of the Bunker with a small pipe-bomb. Two weeks later a Jaguar crashed into the sea off Nairn, though the pilot ejected in time. I'd like to think the Power was working then...

Цілями магічних обрядів Френка стає отримання передбачення, а також розвиток незвичайних, прикордонних і маргінальних станів свідомості. Підліток проводить експерименти по «розширенню свідомості» за допомогою наркотичної субстанції, отриманої при нагріванні цукру і гербіцидів. Вдихання пари такої хімічної суміші створює у підлітка ілюзію, що його свідомість могла проникнути в розум Ерика, Френк починає відчувати ниючі ноги, потіючи руки, немиту шкіру і свербіж голови брата: Eric! I was getting through! I could feel him; feel the aching feet, the blistered soles, the quivering legs, the sweat-stuck grimy hands, the itching, unwashed scalp; I could smell him as myself, see through those eyes that hardly closed and burned in his skull, raw and shot with blood, blinking drily.

На прикладі родини Френка Колдхейма І. Бенкс зображує бунт молоді у західному суспільстві проти загальноприйнятих норм життя, їх духовний пошук, що виходить за рамки офіційної ідеології і церкви: «процеси, що відбувались в суспільстві, призвели до зміни положення і самовідчуття особистості. Індивідуальні особливості, особиста незалежність, спроба нетривіального підходу до вирішення проблем стали визначальними в поведінці молоді» [1, с. 6]. На думку C. Schorsch, причиною такого процесу є реакція населення на всебічну кризу сучасного суспільства - загроза війни і екологічної катастрофи, глобальна раціоналізація, секуляризація, індустріалізація і технологізація світу породжують глибоку кризу смислових життєвих орієнтацій молоді, яка починає шукати альтернативні смислові перспективи, що дозволяють уникнути світоглядної спустошеності, нестабільності повсякденного життя, самотності і відчуження [20]. Все це знаходить своє відображення в романі «Осина фабрика» - у свої розповіді Френк описує польоти реактивних військових літаків, які пролітають над островом, повертаючись з навчань на базу, плаваючі у воді пластикові пляшки, сміття, викинуте морем на берег тощо: A couple of jets screamed over the island at one point, two Jaguars wing to wing about one hundred metres up and going fast, crossing the whole island in an eye-blink and racing out to sea... Once they made me jump, another couple of them, a couple of years ago. They came in illegally low after bombing practice on the range just down the firth, blasting over the island so suddenly that I jumped...

Найважливішим фактором прийняття підлітком учення «New Age» стає його «стабілізуюча функція для психологічного стану людини, яка занурюється з безодні нестійкого, мінливого і небезпечного світу в область тихого, спокійного і зрозумілого всесвіту, в якій особистість займає своє індивідуальне і неповторне місце, в якій вона може розвиватися і з якою пов'язує певні надії на майбутнє. При цьому події навколишнього світу перетворюються релігійною свідомістю в частину осмисленого і продуманого плану розвитку Всесвіту, яке в кінцевому підсумку благополучно завершиться» [5, с. 435]: Each of us, in our own personal Factory, may believe we have stumbled down one corridor, and that our fate is sealed and certain (dream or nightmare, humdrum or bizarre, good or bad), but a word, a glance, a slip- anything can change that, alter it entirely, and our marble hall becomes a gutter, or our rat-maze a golden path. Our destination is the same in the end, but our journey - part chosen, part determined - is different for us all, and changes even as we live and grow.

З іншого боку, компоненти антисистемного учення «New Age», запозичені з різних культурних традицій і, будучи механічно об'єднані, створюють у підлітка вкрай суперечливу картину світу: «носій антисистемної доктрини орієнтується на взаємовиключні ідеали, які в силу існуючого стану справ не можуть бути реалізовані в даний момент або навіть взагалі ніколи. Зате існуюча соціальна реальність постає з цієї точки зору повної помилок і не відповідає тому, що адепт антисистеми вважає єдиним можливим варіантом суспільного устрою» [10, с. 89]. Це стає причиною виникнення девіантної поведінки Френка. Сліпе підпорядкування ідеї «моністичного містицизму» східних культів, які заявляють про загальну ілюзорності буття, в тому числі будь-яких протиставлень «хороших» і «поганих» модусів поведінки» [12], стає причиною сприяння Френком гибелі свого зведеного брата Пауля. На підставі часу народження брата і часу смерті собаки, яка покалічила Френка, а також на співзвуччі імен (Poul/Soul), Френк вважає, що душа собаки вселилася в тіло дитини і, незважаючи на те, що Пауль любить Френка, в майбутньому його натура звіра обов'язково проявиться. Осторога цього штовхає підлітка на підбурення Пауля вдарити палицею по міні, яка була викинута штормом на берег. Відбувається вибух, і Пауль гине.

Висновки

Проблеми молоді привертають дедалі більшу увагу суспільства. Це стимулює звернення І. Бенкса до соціально-психологічної жанрової форми, яка виявляється найбільш продуктивною для цілісного аналізу об'єктивних реалій і процесу становлення характеру особистості. Найбільш актуальними питаннями в романі «Осина фабрика» є вибір життєвих стратегій, ціннісних орієнтацій і соціальних установок молоді. Особливо слід виділити проблеми духовно-релігійних потреб молоді, їх релігійної свідомості і ставлення до релігії. В романі І. Бенкса «Осина фабрика» показано, що світоглядний вакуум, що утворився в західному суспільстві, почав заповнюватися інформацією про різні релігійно-езотеричних навчання, екстрасенсорику, паранормальні явища тощо. Всебічне відчуження людей один від одного і навколишнього суспільства, а також формалізація їх відносин стало причиною тяжіння молоді до духовного пошуку, як правило, ірраціональними засобами. При цьому учення «New Age» стає однім з багатьох нових культів, яка пропонує людині заповнити емоційну порожнечу. І. Бенкс в романі «Осина фабрика» майстерно поєднав соціальні й індивідуально-психологічні начала, узагальнив характерні ознаки суспільного буття, схарактеризував психологічний стан епохи. Автор підкреслив руйнівну силу релігійних культів для внутрішнього світу підлітка. Для соціально-психологічного полотна роману «Осина фабрика» притаманний поглиблений психологізмі зображення підлітка, що дозволило простежити процес становлення особистості, її самовизначення.

Перспективи подальших розвідок ми вбачаємо у поглибленому вивченні соціально-психологічної жанрової форми англійського роману.

Література

1. Агапов Е. П., Пендюрина Л. П. Движение «Нью Эйдж» и трансформация общественного сознания. Известия ВУЗов. Северо-Кавказский регион. Общественные науки. 2008. № 4. С. 5-8.

2. Басинский П. Интервью с Иэном Бэнксом. Российская газета «Федеральный выпуск». 2011. № 78(5454). URL: https://rg.ru/2011/04/12/benks- poln.html (дата звернення 11.07.2019).

3. Біличенко О. Особливості національної художньої літератури в культурі сучасного інформаційного суспільства. Проблеми гуманітарних наук. Філологія. 2014. Вип. 34. С. 177-185.

4. Бовсунівська Т. В. Когнітологічні зміни історичного шляху літературознавства. Питання літературознавства. 2015. № 91. С. 110-122.

5. Владимир А. М. Сектантство: возникновение и миграция. Москва: Издательский дом «Познание», 2018. 552 с. URL: https://www.ozon.ru (дата звернення 27.07.2019).

6. Долгих Т. Роман Иэна Бэнкса «Осиная Фабрика». Филолог. 2005. № 6. URL: http://philolog.pspu.ru/module/archive (дата звернення 27.07.2019).

7. Лебедев В. Ю., Федоров А. В. Культура Нью Эйдж в контексте научной рациональности и теологической религиозности. Религия. Церковь. Общество. 2014. Вып. 3. С. 27-48.

8. Матвєєва Т. С. Романний дискурс української літератури другої половини XIX століття як метатекст: модель світу, жанрові трансформації : дис. д-ра філол. наук. Київ: НАН України, Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка. 2017. 443 с.

9. Кудрявцева Н. С. Методологія когнітивних досліджень: перспективи емпіричного підходу. Мовознавство. 2013. № 1. С. 66-76.

10. Сулимов С. И. Феномен антисистемности: социально-философский аспект. Манускрипт. Тамбов: Грамота, 2019. № 3. С. 88-93.

11. Щербата В. Г. Характеристика пралогічного мислення та його значення на сучасному етапі розвитку суспільства. Вісник. Серія: психологічні науки. 2015. № 126. С. 176-178.

12. Anthony D., Robbins Th. Contemporary Religious Ferment and Moral Ambiguity. New Religious Movements: A Perspective for Understanding Society. New York & Toronto: The Edwin Mellen Press. 1982. P. 243-263.

13. Alegre S. M. Consider Banks: lian (M.) Banks's The Wasp Factory and Consider Phlebas. Revista Canaria de Estudio Ingleses. 2000. № 41. P. 197-205.

14. Burst D. Devolving Gender in lain Banks's «The Wasp Factory». 1999. ARIEL: A Review of International English Literature. № 30:1. P. 131-148.

15. Coning A. Perversity on paper: taboo, abjection and literature - lain Banks' «The wasp factory», Ian Mcewan's «The cement garden», and Irvine Wels's «Marabou stork Nightmare». 2011. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/11984024.pdf (дата звернення 17.07.2019).

16. Fetlinska K. The Nature of Religion in I. Banks's Novels: The Wasp Factory and Consider Phlebas. ANGLICA: An International Journal of English Studies. 2018. № 24/1. P. 147-160.

17. Fetlinska K. Cognitive Sciences and lain Banks's Novels: The Wasp Factory and Use of Weapons. 2017. pjes.edu.pl/.../Katarzyna-Fetlinska-Cognitive- Sciences-and-Ia.

18. Pisarska K. Mediating the World in the Novels of lain Banks. Frankfurt am Main, Berlin, Bern, Bruxelles, New York, Oxford, Wien, 2013. 350 pp. https://doi.org/10.3726/978-3-653-02006-9.

19. Richmond W. The Wasp Factory: A political allegory? 2013. URL: https://www.roh.org.uk/news/the-wasp-factory-a-political-allegory (дата звернення 14.07.2019).

20. Schorsch C. Die New Age-Bewegnung. Utopie und Mythos der Neuen Zeit. Eine kritische Auseindersetzung. Gьtersloh: Gьttersloher Verlagshaus Gerd Mohn, 1988. 256 s.

21. Tailor D. He is a Sister: The Monstrous (De)Construction of the Sex/Gender Binary in lain Banks' The Wasp Factory. 2008. URL: https://www.academia.edu/... (дата звернення 14.07.2019).

Размещено на Allbest.ru