Механизмы порождения древнеанглийского поэтического дискурса с точки зрения финитных и нефинитных клауз, формирующих рассказ в поэме «Видсид». Двучленные "говорящие" имена собственные как структурно-семантические модели, трансформации имени в рассказ.

Проблема самоидентификации гибридных культур. Рассмотрение творческого использования карело-финского эпоса "Калевала", встроенного в опыт американского существования в качестве одной из основных стратегий самоидентификации собственной культуры.

Дослідження реалізації парадигми "викладач-письменник" в інтерпретації американського викладача та письменника Д. Вільямса. Еволюція професійного розвитку головного героя В. Стоунера, удосконалення ним методики викладання, відтворене на сторінках роману.

З’ясовується рецептивний потенціал текстів для дітей як наочний приклад функціонуючого в історичному часі культурного спадку. Аналізуються гіпотези щодо специфіки дитячої рецепції, рекомендовані Чуковським та Носовим. Огляд стану ювенальної культури.

Дослідження сатиричної умовності як особливого виду фікційного, інструменту викриття суспільно-політичної дійсності 1930-х рр. у "апокаліптичних" ревізіях австрійського письменника Юри Зойфера у драматичній трилогії "Кінець світу", "Асторія", "Вінета".

Аналіз образу-персонажу Франції повоєнної доби створеного Стейнбеком-письменником. Фікційний портрет "умовної", "перелицьованої" держави. "Прикмети пародії" абсолютної французької анархії. Гротескна безглуздість та характер пародійних взірців персонажу.

Встановлення когнітивної специфіки дейктичного простору автобіографічного тексту і висвітленні способів його репрезентації у суб’єктному, часовому і просторовому дейксисах із залученням теорії дейктичного переміщення в автобіографії Джозефа Конрада.

Аналіз процесу вивчення зарубіжної літератури в старших класах загальноосвітніх шкіл: вихід на авторську концепцію через словесну тканину твору – ключові та домінантні текстові одиниці. Методика застосування філологічного аналізу художнього тексту.

Значення жіночого письменства. Пояснення феміністичного дискурсу на матеріалі роману О. Забужко. Принцип автобіографізму як один з виразників стилю письменниці. Прояв сексуальної свободи героїні у романі "Польові дослідження з українського сексу".

Літературна творчість Богдана-Ігора Антонича. Вклад в українську літературу. Психологічний феномен поета. Філософські мотиви поезії Антонича: єдність людини і природи, людини і космосу, язичницького та християнського, мотиви швидкоплинності буття.

Дослідження концепції любові в системі філософських поглядів Лесі Українки. Постмодерна і феміністична інтерпретація філософської спадщини поетеси. Визначення ролі та значення любові в житті людини. Культ незаанґажованого мистецтва й високої краси.

Типи уроків позакласного читання в старших класах загальноосвітньої школи. Організація пізнавальної й творчої діяльності учнів. Розгляд плану проведення літературно-мистецької вітальні "Кожна любов – інша" за романом М. Матіос "Майже ніколи не навпаки".

Дослідження статті В. Винниченка "Філософія й етика Тараса Шевченка", яка присвячена феномену національного поета і його ролі у формуванні нових цінностей особи, які полягають в "цільній натурі", "гармонії тіла і душі, "гармонії світогляду і життя".

Метажанровий різновид ліричного роду, сутність якого визначає поетична рефлексія. Місце філософської тонкості в генологічній свідомості та світоглядно-естетичній еволюції І. Франка. Аналіз ідейних особливостей художніх концепцій основних книг митця.

Обґрунтування правомірності і необхідності суто теоретичного розгляду феномену філософської лірики, який має свою специфічну проблематику, цілі, завдання у порівнянні з аналізом даного літературно-художнього явища у сфері практичного літературознавства.

Вивчення французького просвітницького філософського роману як ключового етапу у формуванні європейської філософської прози. Аналіз жанрових особливостей філософського роману епохи Просвітництва на прикладі творів Ш.-Л. Монтеск'є, Вольтера, Ж.-Ж. Руссо.

Сторінки вітчизняної історії, побут і характери простого народу, його надії і сподівання у поетичних і драматичних творах Т.Г. Шевченка. Філософські узагальнення у творах поету. Вектори які визначали релігійна, наукова і літературно-поетична філософія.

Образно-символічні, метафоричні форми втілення філософських констант буття та боротьби українців за свободу. Ліричні морально-етичні, історичні та психологічні опозиції у поезії В. Стуса і Т. Мельничука. Образи-символи боротьби за унікальну батьківщину.

Знайомство з філософсько-педагогічними засадами патріотичного виховання у творах Г. Ващенка. Розгляд особливостей поєднання здобутків європейської філософсько-педагогічної думки із надбаннями української народної педагогіки, характеристика проблем.

Розгляд феномену жертви/хижака в контексті морально-етичних понять справедливості та чесності. Аналіз авторської позиції щодо суперечливості статусів та несталості відведеної людині ролі. Огляд природності зазначених ролей для стійкої світобудови.

Окреслення філософсько-естетичних засад творчості письменника. Визначення сутності експериментаторства П. Гандке. Розгляд творчості письменника 70-х - початку 80-х років у контексті літератури "нової суб’єктивності" як реакції на літературну традицію.

Розглянуто філософський аспект творчості Т. Шевченка. Філософсько-естетичне підґрунтя творчості Кобзаря, яке породжує особливі художні образи. Показано, що таке спрямування мистецтва Т. Шевченка необхідно продовжувати творчим нащадкам великого Кобзаря.

Аналіз формування естетико-філософських поглядів Михайля Семенка в контексті розвитку українського футуризму, дослідженні світоглядних особливостей цього руху на різних етепах його функціонування. Новаторських пошуки Семенка періоду "кверофутуризму".

Аналіз епістолярної спадщини Лесі Українки в контексті української філософської та етичної традиції. Дослідження філософських, релігійних та світоглядних ідей, що зумовлюють особливості поглядів письменниці, їх функціонування в українській культурі.

Релігійно-філософські ідеї Івана Франка щодо релігії і церкви як головної складової ментальності української нації, відображені в його творах "Смерть Каїна" та "Мойсей". Фальсифікація радянських дослідників питання щодо атеїстичних поглядів І. Франка.

Общая характеристика мировоззрения и творческих принципов Г. Флобера. Творческие принципы Ги де Мопассана в контексте эстетики и философии Г. Флобера. Решение темы любви у Флобера и Ги де Мопассана. Особенности изображения мира буржуа, образ деревни.

Знакомство с особенностями и проблемами формирования "итальянского текста" русской литературы в XIX веке. Рассмотрение повести Е.П. Ростопчиной "Палаццо Форли" с точки зрения реализации в произведении универсального и авторского мифа о Флоренции.

Изучение повести Е.П. Ростопчиной "Палаццо Форли" с точки зрения реализации в произведении универсального и авторского мифа о Флоренции. Констатация новаторского характера повести и анализ особенностей создания и функционирования флорентийского мифа.

Место флористических образов, мотивов и символов русской и китайской лирики первой трети ХХ в. в контексте искусства двух народов. Сравнение образного комплекса цветка в русской и китайской поэзии на примере фитонимов роза, хризантема, лотос и лилия.

Флористичний код у дискурсі Любові доби Відродження. Домінантні образи квітів у сонетарії "Аморетті" Е. Спенсера. Розгляд саду як фізичного об’єкта. Інтерес письменників до архітектоніки та симетрії, ботаніки в поєднанні з мистецтвом і природою.