Безпека життєдіяльності

Радіоактивні відходи (РАВ). На території України розташовано понад 8000 різних установ та організацій, діяльність яких призводить до утворення радіоактивних відходів.

Основними виробниками радіоактивних відходів і місцями їх концентрації на сьогодні є:

1. АЕС (накопичено 70 000 м3 РАВ).

2. Уранодобувна і переробна промисловість (накопичено 65,5 млн тонн РАВ).

3. Медичні, наукові, промислові, інші підприємства та організації. Виконання робіт із збирання, транспортування, переробки і тимчасового зберігання радіоактивних відходів та джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ) від усіх цих підприємств і організацій, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, здійснює Українське державне об'єднання «Радон» (накопичено 5000 м3 РАВ).

4. Зона відчуження Чорнобильської АЕС (понад 1,1 млрд м3 РАВ).

Важливим завданням сьогодні є здійснення перепоховання твердих радіоактивних відходів із сховищ та реконструкцій. Поховання джерел іонізуючого (гамма- та нейтронного) випромінювання має проводитися тільки у спеціалізованих сховищах шляхом безконтейнерного розвантаження джерел, проте в Україні ДІВ ховають здебільшого у захисних контейнерах. На сьогоднішній день сховища для твердих РАВ заповнені майже повністю або на 80...90 % на більшості спецпідприємств, крім Харківського та Львівського спецкомбінатів.

Підприємства з видобутку та переробки уранової руди

Аварія на підземній споруді -- небезпечна подія на шахті, гірничій виробці, підземному складі чи сховищі, у транспортному тунелі чи рекреаційній печері, пов'язана з раптовим повним чи частковим руйнуванням споруд, що створює загрозу життю і здоров'ю людей, які там перебувають, і (чи) завдає матеріальних збитків.

Підприємства з видобутку та переробки уранових руд розташовані у Дніпропетровській, Кіровоградській та Миколаївській областях і належать до виробничого об'єднання «Східний гірни-чозбагачувальний комбінат» (ВО СГЗК). Видобування уранової руди, головним чином, провадиться на Жовтоводському, Кіровоградському та Смолінському рудниках. 1996 р. передано для промислового використання Новокостянтинівське родовище. Давлатівське та Братське родовища (Дніпропетровська та Миколаївська області) вже декілька років не експлуатуються, і там тривають рекультиваційні роботи, після чого землі будуть передані у господарське використання.

Переробка уранових руд з метою отримання закису-окису урану виконується на гідрометалургійному заводі ВО СГЗК, розташованому у промзоні міста Жовті Води Дніпропетровської області. Характерним для уранодобування та уранопере-робки є те, що майже всі їх відходи -- джерела радіоактивного забруднення навколишнього середовища.

Хімічно небезпечні об'єкти

Потенційно небезпечні хімічні речовини та біологічні препарати -- хімічні речовини та біологічні препарати природного чи штучного походження, що виготовляють на території України чи отримують з-за кордону для використання у господарстві і побуті та які негативно впливають на життя та здоров'я людей, тварин і рослин, а також довкілля, у зв'язку з чим ці речовини та препарати обов'язково вносять до державного реєстру потенційно небезпечних хімічних речовин і біологічних препаратів.

Об'єкти господарювання, на яких використовуються СДОР, є потенційними джерелами техногенної небезпеки. Це так звані хімічно небезпечні об'єкти. При аваріях або зруйнуванні цих об'єктів можуть виникати масові ураження людей, тварин і сільськогосподарських рослин сильнодіючими отруйними речовинами.

До хімічно небезпечних об'єктів (підприємств) належать:

1. Заводи і комбінати хімічних галузей промисловості, а також окремі установки й агрегати, що виробляють або використовують СДОР.

2. Заводи (або їх комплекси) з переробки нафтопродуктів.

3. Виробництва інших галузей промисловості, які використовують СДОР.

4. Підприємства, що мають на оснащенні холодильні установки, водонапірні станції й очисні споруди, де використовують хлор або аміак.

5. Залізничні станції і порти, де концентрується продукція хімічних виробництв, термінали і склади на кінцевих пунктах переміщення СДОР.

6. Транспортні засоби, контейнери і наливні поїзди, автоцистерни, річкові і морські танкери, що перевозять хімічні продукти.

7. Склади і бази, на яких містяться запаси речовин для дезінфекції, дератизації сховищ для зерна і продуктів його переробки.

8. Склади і бази із запасами отрутохімікатів для сільського господарства.

Основними причинами виробничих аварій на хімічно небезпечних об'єктах можуть бути:

-- поломки деталей, вузлів, устаткування, місткостей, трубопроводів;

-- несправності у системі контролю параметрів технологічних процесів;

-- неполадки у системі контролю і забезпечення безпеки виробництва;

-- порушення герметичності зварних швів і з'єднувальних фланців;

-- організаційні і людські помилки;

-- пошкодження в системі запуску і зупинки технологічного процесу, що може призвести до виникнення вибухонебезпечної обстановки;

-- акти обману, саботажу або диверсій виробничого персоналу або сторонніх осіб;

-- зовнішня дія сил природи і техногенних систем на обладнання.

Існує можливість виникнення значних аварій, якщо наявне витікання (викид) великої кількості хімічно небезпечних речовин. Це може бути наслідком таких обставин:

-- заповнення резервуарів для зберігання понад норму при

помилках в роботі персоналу і вихід з ладу систем безпеки, що контролюють рівень;

-- пошкодження вагона-цистерни з хімічно небезпечними речовинами або місткостей для їх зберігання внаслідок виходу з ладу систем безпеки, що контролюють тиск;

-- розрив шлангових з'єднань у системі розвантаження;

-- полімеризація хімічно небезпечних речовин у резервуарах для їх зберігання;

-- витікання хімічно небезпечних речовин із насосів;

-- витікання хімічно небезпечних речовин із труб, використання непридатних матеріалів, екзотермічні реакції через вихід з ладу системи безпеки;

-- втрата енергії при виготовленні деталей обладнання, відмова у роботі машин та ін.

Головним чинником ураження при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах є хімічне зараження місцевості і приземного шару повітря.

Усього в Україні функціонує 1810 об'єктів господарювання, на яких зберігається або використовується у виробничій діяльності понад 283 тис. тонн сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), у тому числі -- 9,8 тис. тонн хлору, 178,4 тис. тонн аміаку.

Ці об'єкти розподілені за ступенями хімічної небезпеки:

I ступінь хімічної небезпеки (у зонах можливого хімічного зараження від кожного з них мешкає понад 75 тис. чол.) -- 76 об'єктів;

II ступінь хімічної небезпеки (у зонах можливого хімічного зараження від кожного з них мешкає від 40 до 75 тис. чол.) -- 60 одиниць;

III ступінь хімічної небезпеки (у зонах можливого хімічного зараження від кожного з них мешкає менше 40 тис. чол.) -- 1134 одиниці;

IV ступінь хімічної небезпеки (зони можливого хімічного зараження від кожного з них не виходять за межі об'єкта) -- 540 одиниць.

Всього у зонах можливого хімічного зараження від цих об'єктів мешкає близько 20 млн чол. (38,5 % від населення країни).

321 адміністративно-територіальна одиниця (АТО) має ступінь хімічної небезпеки, з них до І ступеня хімічної небезпеки (в зоні хімічного ураження перебуває понад 50 % мешканців) віднесено 154 АТО, до II ступеня хімічної небезпеки (від ЗО до 50 % мешканців) -- 47 АТО; до III ступеня (від 10 до ЗО %) _ Ю8 АТО.

Велику частку потоку товарів становить продукція хімічної гірничодобувної та переробної промисловостей, які в основному ґрунтуються на оперуванні з великими кількостями різноманітних хімічних речовин. Останні можуть бути і малотоксичними, і найсильнішими отрутами. Хоча, як вважав ще славнозвісний Парацельс (1493--1541), «Всі речовини отруйні; немає жодної, яка не була б отруйною. Лише правильна доза розрізняє отруту і ліки...»

Виробництво, транспортування і зберігання СДОР суворо регламентується спеціальними правилами техніки безпеки і контролю. Проте при значних промислових аваріях, катастрофах, пожежах і стихійних лихах можуть виникнути руйнування виробничих споруд, складів, місткостей, технологічних ліній, трубопроводів та ін. Як результат цього великі кількості СДОР можуть потрапити в навколишнє середовище: на поверхню ґрунту, різноманітні об'єкти, в атмосферу і поширитися на території населених пунктів, що може спричинити масові отруєння робітників виробництва і населення. 1998 р. внаслідок 22 аварій з викидом (загрозою викиду) загинув 1 та потерпіло 26 людей.

Небезпека ураження людей може виникнути при ліквідації хімічної зброї, складовою частиною якої є високотоксичні бойові отруйні речовини.

Пожежо- та вибухонебезпечні об'єкти

Пожежа -- неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що поширюється у часі та просторі.

У народному господарстві України діє понад 1200 великих вибухо- та пожежонебезпечних об'єктів, на яких зосереджено понад 13,6 млн тонн твердих і рідких вибухо- та пожежонебезпечних речовин.

Вибухи, і як їх наслідок -- пожежі, трапляються на об'єктах, які виробляють або зберігають вибухонебезпечні та хімічні речовини в системах і агрегатах під великим тиском (до 100 атм), а також на газо- і нафтопроводах.

У процесі виробництва за певних умов стають небезпечними і легко спалахують деревний, вугільний, торф'яний, алюмінієвий, борошняний та зерновий пил, а також пил з бавовнику та льону.

Переважна кількість вибухопожежонебезпечних об'єктів розташована в центральних, східних і південних областях країни, де сконцентровані хімічні, нафто- і газопереробні, коксохімічні, металургійні та машинобудівні підприємства, функціонує розгалужена мережа нафто-, газо-, аміакопроводів, експлуатуються нафто-газопромисли і вугільні шахти, у тому числі надкатегорійні за метаном та вибухонебезпекою вугільного пилу. Щороку на дим та попіл перетворюються цінності на мільярди гривень. Кожної години у вогні гине 1 і близько 20 людей отримують опіки та травми. Внаслідок 121 пожежі (вибухів) на промислових об'єктах та на транспорті загинуло 141 та потерпіло 154 людини. Крім того, зареєстровано 83 побутові пожежі (вибухи), внаслідок яких загинуло 134 та потерпіло 99 людей.

Газо-, нафто- та продуктопроводи

Аварія на трубопроводі -- аварія на трасі трубопроводу, пов'язана з викидом (розливом) шкідливих хімічних чи поже-жовибухонебезпечних речовин, що призвела до загибелі людей чи отримання ними тілесних ушкоджень або завдала шкоди довкіллю. Залежно від виду транспортного продукту розрізняють аварії на газопроводах, нафтопроводах, продукто-проводах та інших трубопроводах.

Протяжність магістральних газопроводів по території України становить понад 35,2 тис. км, магістральних нафтопроводів -- 3,9 тис. км. їх роботу забезпечує 31 компресорна нафтоперекачувальна і 89 компресорних газоперекачувальних станцій. Протяжність продуктопроводів становить 3,3 тис. км.

Аналіз стану основних фондів та технічного обладнання нафто-, газо- і продуктопроводів показує, що існуюча їх мережа до теперішнього часу виробила свій ресурс і без вжиття заходів до її відновлення найближчим часом може призвести до значного підвищення аварійності в цій галузі економіки. При цьому 4,79 тис. км (14 %) лінійної частини магістральних газопроводів відпрацювали свій амортизаційний строк, а 15 тис. км (44 %) мають малонадійні та неякісні антикорозійні покриття з полімерних стрічкових матеріалів, що призводить до інтенсивної корозії металу труб. Потреба в оновленні лінійної частини магістральних газопроводів становить 500 км на рік. Фактичне виконання робіт з капітального ремонту та реконструкції газотранспортної системи майже у 10 разів нижче від потреби.

Об'єкти комунального господарства

Досить критичне становище в країні склалося у комунальному господарстві. Сучасний стан водопровідно-каналізаційного господарства (далі ВКГ) характеризується незадовільним технічним станом споруд, обладнання, недосконалістю структури управління галуззю та нормативно-правової бази для забезпечення її надійного й ефективного функціонування.

Четверта частина водопровідних очисних споруд і мереж (у вартісному вираженні) фактично відпрацювала термін експлуатації, 22 % мереж перебуває в аварійному стані. Скінчився термін експлуатації кожної п'ятої насосної станції. Фактично закінчився строк експлуатації половини насосних агрегатів, з яких 40 % потребує заміни. Планово-запобіжний ремонт виконується на 73 %. Кількість аварій на водопровідних мережах України значно перевищує відповідний рівень у країнах Європи. У системах каналізації амортизовано 26 % мереж і 7 % насосних станцій, а також 48 % насосних агрегатів, 46 %[ з яких потребує заміни. Планово-попереджувальний ремонт| виконується лише наполовину.

На сьогодні у водойми скидається без попереднього очищення близько 250 м3/добу стічних вод.

Понад 1250 сільських населених пунктів забезпечується привізною питною водою.

Майже половина підземної води подається комунальними водопроводами з відхиленням від стандарту: має підвищену загальну жорсткість, підвищений вміст сухого залишку, заліза, марганцю, фтору, нітратів і аміачних сполук та ін.

Надходження у водні об'єкти значної кількості небезпечних і отруйних речовин, скидання міських та промислових стічних вод, зливових стоків із забудованих територій, промислових об'єктів та сільськогосподарських угідь, пошкодження на водопровідних (до 2 одиниць за рік на кілометр) та каналізаційних (до 0,3 одиниці за рік на кілометр) мережах значно погіршують екологічний стан джерел водопостачання. Обмежені технічні можливості в очищенні питної води і забезпеченні нею в достатній кількості населення Автономної Республіки Крим, Дніпропетровської, Донецької, Івано-Франківської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Херсонської та ряду інших областей, міста Севастополя призводять до небезпеки виникнення та поширення інфекційних захворювань.

Нині 344 870 об'єктів комунального господарства підлягає обстеженню для визначення їх технічного стану. Непридатними для подальшої експлуатації визначено 900 об'єктів, з них 250 об'єктів та 4370 км інженерних мереж перебувають у вкрай загрозливому технічному стані.

Сьогодні в Україні експлуатується понад 17 000 мостів. Майже всі вони не мають відповідного нагляду, їх стан не контролюється. На шляхах загального користування 34 % мостів побудовано до 1961 p., хоча розрахунковий термін служби не перевищує ЗО...40 років.

Понад 80 % енергоблоків на теплових електричних станціях України вже відпрацювали свій розрахунковий ресурс, а 48 % перевищили граничний ресурс. 40...50 тис. км електромереж введені в експлуатацію до 1970 р. і практично відпрацювали свій ресурс.

В Україні експлуатуються тільки в основних галузях промисловості понад 35 млн тонн несучих металевих конструкцій і понад 259 млн м3 залізобетонних конструкцій. Вони сконцентровані насамперед на об'єктах базових галузей: чорної металургії, вугледобувної, енергетичної, хімічної, нафтогазової, машинобудівної, суднобудівної. Конструкції мають значне фізичне зношення.

Такий стан з будівлями і спорудами, що введені в експлуатацію не тільки 50...70 років тому, а й за останні 10...20 років, свідчить, що в їх утриманні немає належного порядку, відповідної системи, яка б забезпечувала кваліфіковану екс-плуата-цію, інженерну діагностику їх стану, вчасного ремонту, рено-вації та попереджувала б аварії, забезпечуючи тим самим збереження народного надбання, безпеку, небажані порушення в екології навколишнього природного середовища.

Гідродинамічні аварії

Гідродинамічна аварія -- аварія на гідротехнічній споруді, коли вода поширюється з великою швидкістю, що створює загрозу виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру.

Гідродинамічними аваріями, що мають місце в Україні, є: прориви гребель (дамб, шлюзів) з утворенням хвиль прориву та катастрофічних затоплень або з утворенням проривного паводку; аварійні спрацювання водосховищ ГЕС у зв'язку із загрозою прориву гідроспоруди.

Переобладнання берегів великих водосховищ надзвичайно інтенсивно відбувалось у перші роки після їх заповнення. Найбільших масштабів досягла зміна берегів на Канівському (373 км, що дорівнює 4,2 % всієї довжини берегової лінії); Кременчуцькому (25 % довжини берегової лінії). Дніпровському (195 км, 35 % довжини берегової лінії) і на Дніпродзержинському (115 км, 32 % берегової лінії) водосховищах. Значна частина берегової лінії захищена інженерними спорудами (по Дніпровському каскаду 611 км або 17 % усієї берегової лінії).

В Україні за даними Держкомгеології підтоплено близько 800 тис. га земель, що дорівнює 15 % території (у тому числі 200 тис. га в зонах зрошення). В зону підтоплення потрапляють 240 міст і селищ міського типу, 138 тис. приватних будинків. Розвиток цього негативного процесу на міських територіях характеризується великою різноманітністю причин: втрати води із водонесучих комунікацій, неорганізований поверхневий стік, ліквідація або погіршення фільтраційних властивостей ґрунтів природних дренажних систем (ярів, балок, русел невеликих річок тощо), зменшення випаровування у зв'язку з асфальтуванням, баражний ефект фундаментів, трас, колекторів, тунелів.

Основною причиною підтоплення сільськогосподарських угідь стало будівництво зрошувальних мереж при несвоєчасному введенні дренажних споруд: в зоні впливу Північно-Кримського каналу підтоплено 96 тис. га, Каховської зрошувальної системи -- 5,1 тис. га, Каланчацької -- 9,1 тис. га.

Підтоплення значних територій є результатом безгосподарного ставлення до їх освоєння, недостатнього вивчення інженерно-геологічних умов, відсутності необхідної уваги до проектування, будівництва та експлуатації об'єктів у складних інженерно-геологічних умовах.

Все це призводить до таких негативних наслідків, як: забруднення підземних вод, підвищення вологості і погіршення санітарного стану територій, засолення і заболочування ґрунтів, вимокання зелених насаджень, зниження урожайності сільгоспугідь, деформація будівель і споруд, виникнення таких процесів, як зсуви, просадки, карст, обвали.

Створення Дніпровського каскаду гідроелектростанцій з великими водосховищами, хоча зменшує небезпеку затоплення територій під час повеней, проте створює небезпеку катастрофічного затоплення при прориві дамб цих водосховищ.

Зсуви

Об'єм ґрунту, який зміщується під час зсуву, може становити від декількох сотень до тисяч мільйонів кубометрів, а швидкість коливається від декількох метрів на рік до декількох метрів на секунду.

Від зсувів слід очікувати таких небезпек: руйнування і завалення житлових та виробничих будівель, потенційно небезпечних об'єктів, інженерних та дорожніх споруд, магістральних трубопроводів та ліній електромереж, систем життєзабезпечення, а також травмування та загибель людей. Крім того, зсуви створюють умови для перекриття рік, внаслідок чого можуть виникати катастрофічні паводки.

Заходи, яких повинні вживати ті, хто опиниться у можливій зоні зсуву. Готуйтеся до виникнення зсуву:

-- уважно слухайте та вивчайте інформацію про обстановку, можливі місця та приблизні межі зсувів, а також інструкції про порядок дій у випадку загрози виникнення зсуву -- це особливо необхідно знати тим, у кого будівлі розташовані на узвишші, на схилах або біля підніжжя гір та пагорбів; навколо глибоких ярів;

-- повідомте за появи ознак зсуву органи місцевого самоврядування та органи цивільної оборони (ознакою зсуву є заклинювання дверей та вікон будівель, просочування води на зсувонебезпечних схилах та зміщення ґрунту); зберігайте спокій, уникайте паніки.

Дії під час зсуву:

-- Отримавши інформацію про дане стихійне лихо, поводьтесь залежно від рівня загрози та швидкості зміщення зсуву. Зберігайте спокій, уникайте паніки.

-- Підготуйтесь до евакуації, з'ясуйте у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування місце збору мешканців для евакуації.

-- За наявності часу та незначної швидкості руху зсуву (декілька метрів на місяць): якщо можна, вивозьте своє майно у раніше намічене місце; відімкніть всі мережі постачання; щільно зачиніть вікна, двері, горищні люки і вентиляційні отвори; шибки захистіть віконницями або щитами.

-- Рекомендується діяти негайно. Терміново евакуюйтесь у безпечне місце за швидкості руху зсуву понад 0,5--1,0 м на добу.

-- Попередьте сусідів, надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.

-- Швидко одягніться, візьміть документи та зберіть найбільш цінні і необхідні речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, ліки, кишеньковий ліхтарик та Радіоприймач на батарейках.

-- Від'єднайте електроприлади від електромережі, вимкніть та систему нагрівання, загасіть вогонь у печах.

-- Не користуйтесь ліфтом. Його може заклинити від перекосу будинку.

-- Виведіть худобу на більш безпечну місцевість, а якщо немає часу, відчиніть хлів -- дайте худобі можливість рятуватися.

Дії після зсуву:

-- Зберігайте спокій, оцініть ситуацію.

-- Допоможіть за можливості потерпілим, викличте медичну допомогу для тих, хто її потребує. Допоможіть при необхідності рятувальникам у відкопуванні та діставанні потерпілих із завалів.

-- Переконайтесь, що ваше житло не зазнало ушкоджень. Будьте дуже обережні, може статися раптове обвалення.

-- Перевірте зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо-та водопостачання.

-- Перевірте, чи немає загрози пожежі. Не користуйтеся І відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не буде- j те впевнені, що немає витоку газу.

-- Не користуйтеся без потреби телефоном, щоб він був вільним для зв'язку з вами.

-- З'ясуйте у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

Землетрус

Чинники небезпеки землетрусів: руйнування будівельних конструкцій будинків та споруд; руйнування на потенційно небезпечних об'єктах, нафто- та газопроводах; утворення завалів; руйнування систем життєзабезпечення та розлами земної кори. Додатковою небезпекою є повторні поштовхи. Ми пропонуємо заходи, необхідні для виконання кожній людині, яка може опинитися у можливій зоні землетрусу.

Дії у випадку загрози виникнення землетрусу:

-- Уважно слухайте інформацію про обстановку та інструкції про порядок дій, не користуйтеся без потреби телефоном.

-- Зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку. Навчіть дітей, як поводитися під час землетрусу. Дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування місце збору мешканців для евакуації. Завчасно вирішіть, де буде місце зустрічі вашої родини у разі евакуації.

-- Одягніться, візьміть документи та зберіть найбільш необхідні речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, кишеньковий ліхтарик.

-- Від'єднайте всі електроприлади від електромережі, вимкніть газ та систему нагрівання.

-- Поставте на підлогу важчі та великі речі. Закріпіть речі, що можуть впасти і спричинити травми. Не ставте ліжко біля вікна з великим склом.

-- Тримайте у зручному місці один або декілька вогнегасників. Тримайте шланги для поливу саду підключеними до кранів.

-- З'ясуйте, чи не перебуває ваше житло або місце роботи під загрозою затоплення (у разі руйнування греблі), зсуву або дії іншого стихійного лиха.

-- Виведіть худобу на більш безпечну місцевість. Дії під час землетрусу:

-- Зберігайте спокій, уникайте паніки.

-- Дійте негайно, як тільки відчуєте коливання ґрунту або споруди, головна небезпека, яка вам загрожує, -- це предмети й уламки, що падають.

-- Швидко залиште будинок та відійдіть від нього на відкрите місце, якщо ви перебуваєте на першому--другому поверсі.

-- Негайно залиште кутові кімнати, якщо ви перебуваєте вище другого поверху.

-- Негайно перейдіть у більш безпечне місце, якщо ви перебуваєте у приміщенні. Станьте в отворі внутрішніх дверей або у кутку кімнати, подалі від вікон і важких предметів.

-- Не кидайтесь до сходів або до ліфта, якщо ви знаходитесь у висотній споруді вище п'ятого поверху. Вихід зі споруди найбільш буде заповнений людьми, а ліфти вийдуть з ладу.

-- Вибігайте з будинку швидко, але обережно. Остерігайтесь уламків, електричних дротів та інших джерел небезпеки.

-- Віддаліться від високих споруд, шляхопроводів, мостів та ліній електропередач.

-- Зупиніться, якщо ви їдете автомобілем, відчиніть двері та залишайтеся в автомобілі до припинення коливань.

-- Перевірте, чи немає поблизу потерпілих, сповістіть про них рятувальників та за можливості надайте допомогу.

Дії після землетрусу:

-- Зберігайте спокій, заспокойте дітей та тих, хто дістав психічну травму в результаті землетрусу, оцініть ситуацію.

-- Допоможіть за можливості потерпілим, викличте медичну допомогу тим, хто її потребує.

-- Переконайтесь, що ваше житло не зазнало ушкоджень Будьте дуже обережні, може статися раптове обвалення, загрожує небезпека від витоку газу, від ліній електромереж, розбитого скла.

-- Перевірте зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо-та водопостачання.

-- Обов'язково кип'ятіть питну воду, вона може бути забруднена.

-- Перевірте, чи немає загрози пожежі.

-- Не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу.

-- Не користуйтеся довго телефоном, окрім як для повідомлення про серйозну небезпеку.

-- Не поспішайте з оглядом міста, не відвідуйте зони руйнувань, якщо там не потрібна ваша допомога.

-- Уникайте морського узбережжя, де може виникнути небезпека від морських хвиль, спричинених сейсмічними поштовхами.

-- Будьте готові до повторних поштовхів. Часто вони призводять до додаткових руйнувань.

-- Дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

Сильний вітер, шквали та смерчі

Сильні вітри, шквали та смерчі -- стихійне лихо, яке може статися будь-якої пори року, але найчастіше -- у серпні і вересні. Синоптики відносять їх до надзвичайних подій із помірною швидкістю поширення, тому найчастіше оголошується штормове попередження.

Чинники небезпеки сильних вітрів, шквалів та смерчів: травмування, а інколи і загибель людей; руйнування інженерних споруд та систем життєзабезпечення, шляхів та мостів, промислових і житлових будівель, особливо їх верхніх поверхів і дахів; перекидання телеграфних стовпів, виривання дерев та утворення завалів; знищення садів та посівів на полях.

Сильні вітри, як правило, супроводжуються зливами, що спричиняє затоплення місцевості.

Заходи і дії, які необхідні для виконання кожному, хто опиниться у можливій зоні стихійного лиха та отримує штормове попередження:

__ Уважно слухайте інформацію по телебаченню та радіоприймачу про обстановку (час, напрямок руху та силу вітру), рекомендації про порядок дій. Не користуйтеся без потреби телефоном, який може знадобитися для якихось повідомлень.

-- Зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.

-- Підготуйте документи, одяг та зберіть найбільш необхідні й цінні речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, кишеньковий ліхтарик, приймач на батарейках.

-- Підготуйтесь до вимкнення електромережі, закрийте газові крани, загасіть вогонь у грубах.

-- Приберіть господарське майно з двору та балконів у будинок (підвал), обріжте сухі дерева, що можуть завдати шкоди вашому житлу.

-- Машину поставте у гараж.

-- Поставте на підлогу речі, які можуть впасти і спричинити травми. Не ставте ліжко біля вікна з великими шибками.

-- Щільно зачиніть вікна, двері, горищні люки і вентиляційні отвори; віконне скло заклейте (за можливості), захистіть віконницями або щитами;

-- Навчіть дітей, як діяти під час стихійного лиха. Не відправляйте їх у такі дні у дитячий садок та школу.

-- Перейдіть у більш стійку капітальну будівлю, сховайтеся в підвалі або віддаленому від дерев і будинків погребі.

-- Худобу поставте у капітальному хліві, двері та ворота міцно зачиніть.

Якщо ви у човні та отримали штормове попередження або бачите наближення поганої погоди, негайно пливіть до берега. Дії під час стихійного лиха:

-- Зберігайте спокій, уникайте паніки, за необхідності надайте допомогу інвалідам, дітям, людям похилого віку та сусідам. Зачиніть вікна та відійдіть від них подалі. Загасіть вогонь у грубах, вимкніть електро- та газопостачання. Зберіть документи, одяг, найбільш необхідні та цінні речі, продукти харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, ліхтарик, приймач на батарейках.

-- Перейдіть у безпечне місце. Сховайтеся у внутрішніх приміщеннях -- коридорі, ванній кімнаті, коморі або підвалі. Ввімкніть приймач, щоб отримувати інформацію. Не намагайтесь перейти в іншу будівлю -- це небезпечно. Не користуйтеся ліфтами. Електромережу можуть раптово вимкнути.

-- Обминайте хиткі дерева, будівлі та будинки з хитким

дахом, якщо лихо застало вас на вулиці. Вони руйнуються дуже швидко. За можливості заховайтеся в підвал найближчого будинку.

-- Якщо ви на відкритій місцевості, щільно притисніться до землі на дні будь-якого заглиблення (яру, канави, кювету), захищаючи голову одягом чи гілками дерев.

-- Зупиніться, якщо ви їдете автомобілем. Не ховайтеся у ньому, а виходьте і швидко ховайтеся у міцній будівлі або на дні будь-якого заглиблення.

-- Уникайте різноманітних споруд підвищеного ризику, мостів, естакад, трубопроводів, ліній електромереж, водойм, потенційно небезпечних промислових об'єктів та дерев.

-- Не наближайтесь до води подивитися на шторм, сильні вітри здіймають величезні хвилі на морі, які накочуються на берег. Ви можете загинути.

Дії після стихійного лиха:

-- Зберігайте спокій, заспокойте дітей та тих, хто дістав психічну травму в результаті лиха, оцініть ситуацію.

-- Допоможіть за можливості потерпілим, викличте медичну допомогу тим, хто її потребує.

-- Переконайтесь, що ваше житло не зазнало ушкоджень. Перевірте зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання.

-- Не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу.

-- Перевірте, чи не існує загрози пожежі. При необхідності сповістить пожежну охорону.

-- Не виходьте відразу на вулицю -- після того, як вітер стих, через кілька хвилин шквал може повторитися.

-- Будьте дуже обережні, виходячи з будинку. Остерігайтесь: частин конструкцій та предметів, які нависають на будівлях; обірваних дротів від ліній електромереж; розбитого скла та інших джерел небезпеки.

-- Тримайтеся подалі від будинків, стовпів електромереж, високих парканів тощо. Обов'язково кип'ятіть питну воду.

-- Не користуйтеся довго телефоном, окрім як для повідомлення про серйозну небезпеку.

-- Не користуйтеся ліфтами. Електромережу можуть вимкнути для ремонтних робіт.

-- Не поспішайте з оглядом міста, не відвідуйте зони руйнувань, якщо там не потрібна ваша допомога.

-- Дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають надання допомоги потерпілому населенню.

Сель. Лавина

Основна небезпека селевих потоків та снігових лавин проявляється у вигляді безпосередньої ударної дії на людей та на перешкоди (споруди, будівлі, системи життєзабезпечення).

Чинники небезпеки селів та лавин:

-- Значна кількість травмувань і людських жертв.

-- Завалювання грязе-кам'яною або сніговою масою та руйнування будинків і споруд, потенційно небезпечних об'єктів, шляхів, мостів, інженерних споруд, систем життєзабезпечення.

-- Знищення будівель, споруд, виробничих комплексів, лісових масивів та значні збитки сільському господарству.

Заходи, необхідні для виконання кожній людині, яка може опинитися у можливій зоні селю або лавини. Дії населення при загрозі селю, лавини:

-- Уважно слухайте інформацію по телебаченню та радіоприймачу про обстановку, рекомендації про порядок дій.

-- Зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.

-- Запам'ятайте, що від селевого потоку можна врятуватися, лише уникнувши його. За наявності часу заздалегідь організовується запобіжна евакуація населення.

-- Підготуйте документи, одяг та зберіть найбільш необхідні й цінні речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, кишеньковий ліхтарик, приймач на батарейках.

-- Вимкніть електро- та водопостачання, закрийте газові крани, загасіть вогонь у грубах.

-- Зачиніть щільно вікна, двері, вентиляційні та інші отвори. Винесіть із будинку легкозаймисті та отруйні речовини, за можливості заховайте їх у ямах чи погребах.

-- Виходьте самостійно в безпечні підвищені місця у разі екстреної евакуації (маршрут евакуації має бути відомим заздалегідь).

Дії населення у разі сходження селевого потоку:

-- Зберігайте спокій, уникайте паніки, за необхідності надайте допомогу інвалідам, дітям, людям похилого віку та сусідам.

-- Почувши шум потоку, негайно підніміться з дна лощини вгору не менше, ніж на 50--100 метрів. Тому, кого застав селевий потік, врятуватися, як правило, не вдається.

-- Пам'ятайте, що під час руху селевого потоку розкочується каміння великої маси на значні відстані.

Дії населення у разі сходження снігової лавини:

-- Зберігайте спокій, уникайте паніки, за необхідності надайте допомогу інвалідам, дітям, людям похилого віку та сусідам.

-- Почувши шум снігової лавини, негайно заховайтеся за скелю, дерево, ляжте на землю, захистіть руками голову, притисніть коліна до живота, орієнтуючи своє тіло за рухом лавини, і дихайте через одяг.

Вас захопила та зносить лавина:

-- виконуйте плавальні рухи і принаймні (за можливості) з краю лавини, де швидкість руху менша;

-- спробуйте створити простір навколо обличчя і грудної клітини, у разі зупинки лавини це допоможе вашому диханню;

-- не кричіть, якщо виявились всередині лавини, сніг повністю поглинає звуки, а крик та безглузді рухи лише позбавлять вас сил, кисню та тепла;

-- не панікуйте та не дозволяйте собі заснути;

-- пам'ятайте, що вас шукають і можуть врятувати упродовж деякого часу.

Дії населення після сходження селевого потоку та снігової лавини:

-- Повідомте за можливості про лихо органи місцевої влади найближчого населеного пункту, якщо ви опинилися поза зоною сходження лавини.

-- Зберігайте спокій, заспокойте дітей та тих, хто дістав психічну травму в результаті селю (лавини), оцініть ситуацію.

-- Вибравшись з-під лавинного снігу самостійно чи за допомогою рятувальників, обстежте своє тіло, зверніться до лікаря, навіть якщо ви вважаєте себе здоровим.

-- Допоможіть за можливості потерпілим, викличте медичну допомогу тим, хто її потребує.

-- Допоможіть при потребі рятувальникам у пошуку і рятуванні потерпілих.

-- Повідомте родичів про свій стан та місцеперебування. Не користуйтеся довго телефоном, окрім як для повідомлення про серйозну небезпеку.

-- Переконайтесь, що ваше житло не зазнало ушкоджень. Перевірте зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання. Не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу.

-- Тримайтеся подалі від будинків, стовпів електромереж, високих парканів.

-- Не поспішайте з оглядом населеного пункту, не відвідуйте зони руйнувань, якщо там не потрібна ваша допомога.

-- Дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

Повінь. Паводок

Чинники небезпеки повеней та паводків: руйнування будинків та будівель, мостів; розмивання залізничних та автомобільних доріг; аварії на інженерних мережах; знищення посівів; жертви серед населення та загибель тварин.

Внаслідок повені, паводку починається просідання будинків та землі, виникають зсуви та обвали.

Заходи, необхідні кожній людині, яка може опинитися у зоні можливого затоплення:

-- повідомлення подають шляхом включення сирени та переривчастих гудків підприємств та транспортних засобів -- це сигнал «Увага всім». Негайно ввімкніть радіоприймач або телевізор;

-- уважно прослухайте інформацію про надзвичайну ситуацію та інструкції про порядок дій, не користуйтеся без потреби телефоном, щоб він був вільним для зв'язку з вами;

-- зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку;

-- дізнайтеся у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування про місце збору мешканців для евакуації та готуйтеся до неї;

-- підготуйте документи, одяг, найбільш необхідні речі, запас продуктів харчування на декілька днів, медикаменти. Складіть усе у валізу. Документи зберігайте у водонепроникному пакеті;

-- від'єднайте всі споживачі електричного струму від електромережі, перекрийте газ;

-- перенесіть більш цінні речі та продовольство на верхні поверхи або підніміть на верхні полиці;

-- переженіть худобу, яка є у вашому господарстві, на підвищену місцевість.

Дії в зоні раптового затоплення під час повені, паводка:

-- зберігайте спокій, уникайте паніки;

-- швидко зберіть документи, коштовності, ліки, продукти та необхідні речі;

-- надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу;

-- за можливості негайно залиште зону затоплення;

-- перед виходом із будинку вимкніть електрику та перекрийте газ, загасіть вогонь у грубах. Зачиніть вікна та двері, якщо є час -- закрийте вікна та двері першого поверху дошками (щитами);

-- відчиніть хлів -- дайте худобі можливість рятуватися;

-- підніміться на верхні поверхи. Якщо будинок одноповерховий -- займіть горішні приміщення;

-- до прибуття допомоги залишайтесь на верхніх поверхах, дахах, деревах чи інших підвищеннях, сигналізуйте рятівникам, щоб вони мали змогу швидко вас знайти;

-- перевірте, чи немає поблизу потерпілих, надайте їм за можливості допомогу;

-- потрапивши у воду, зніміть з себе важкий одяг і взуття, відшукайте поблизу предмети, якими можна скористатися до одержання допомоги;

-- не переповнюйте рятувальні засоби (катери, човни, плоти та ін.).

Дії після повені, паводка:

-- переконайтесь, що ваше житло не зазнало внаслідок повені ніяких ушкоджень та не загрожує заваленням, відсутні провалини в будинку і навколо нього, не розбите скло і немає небезпечних уламків та сміття;

-- не користуйтесь електромережею до повного осушення будинку;

-- обов'язково кип'ятіть питну воду, особливо з джерел водопостачання, що були підтоплені;

-- просушіть будинок, проведіть ретельне очищення та дезінфекцію забрудненого посуду і домашніх речей та прилеглої до будинку території;

-- здійснюйте осушення затоплених підвальних приміщень поетапно, з розрахунку 1/3 об'єму води на добу;

-- електроприладами можна користуватися тільки після їх ретельного просушування;

-- заборонено вживати продукти, що були підтоплені водою під час повені. Позбудьтеся їх та консервації, що була затоплена водою і дістала ушкодження;

__усе підтоплене майно підлягає дезінфекції;

__дізнайтеся у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

Пожежа

Якщо виникла пожежа -- відлік часу йде на секунди, тому необхідно заздалегідь знати, де розміщуються засоби пожеже-гасіння та як ними користуватися.

Під час пожежі остерігайтеся: високої температури, задимленості та загазованості, обвалу конструкцій будинків і споруд, вибухів технологічного обладнання і приладів, падіння обгорілих дерев і провалів. Небезпечно входити в зону задимлення.

Заходи щодо рятування потерпілих з палаючих будинків та під час гасіння пожежі:

-- перед тим, як увійти у приміщення, що горить, накрийтесь мокрою ковдрою, будь-яким одягом чи компактною тканиною;

-- двері в задимлене приміщення відчиняйте обережно, щоб уникнути спалахування від великого притоку свіжого повітря;

-- в дуже задимленому приміщенні рухайтесь рачки або пригинаючись; для захисту від чадного газу необхідно дихати через зволожену тканину; в першу чергу рятуйте дітей, інвалідів та старих людей;

-- пам'ятайте, що маленькі діти від страху часто ховаються під ліжко, в шафу та забиваються у куток;

-- виходити із осередку пожежі необхідно в той бік, звідки віє вітер;

-- побачивши людину, на якій горить одяг, зваліть її на землю та швидко накиньте пальто, плащ або будь-яку ковдру чи покривало (бажано зволожене) і щільно притисніть до тіла, за необхідності викличте медичну допомогу;

-- якщо загорівся ваш одяг, падайте на землю і перевертайтесь, щоб збити полум'я, ні в якому разі не біжіть -- це ще більше роздмухує вогонь;

-- під час гасіння пожежі використовуйте вогнегасники, пожежні гідранти, а також воду, пісок, землю, кошму, ковд-ри та інші засоби, пристосовані для гасіння вогню;

-- бензин, гас, органічні олії та розчинники, що загорілися, гасіть тільки за допомогою пристосованих видів вогнегасників, засипайте піском або ґрунтом, а якщо осередок пожежі невеликий, накрийте його азбестовим чи брезентовим покривалом, зволоженою тканиною чи одягом;

-- якщо горить електричне обладнання або проводка вимкніть рубильник, вимикач або електричні пробки, а потім починайте гасити вогонь.

Пожежа застала вас у приміщенні:

-- ви прокинулись від шуму пожежі і запаху диму, не сідайте в ліжку, а скотіться з нього прямо на підлогу;

-- повзіть підлогою під хмарою диму до дверей вашого приміщення, але не відчиняйте їх відразу;

-- обережно доторкніться до дверей тильним боком долоні, якщо двері не гарячі, то обережно відчиніть їх та швидко виходьте;

-- якщо двері гарячі -- не відчиняйте їх, дим та полум'я не дозволять вам вийти;

-- щільно зачиніть двері, а всі щілини й отвори заткніть будь-якою тканиною, щоб уникнути подальшого проникнення диму, та повертайтесь рачки у глибину приміщення і вживайте заходів для порятунку;

-- присядьте, глибоко вдихніть повітря, відчиніть вікно, вигляньте та кричіть: «Допоможіть, пожежа!»;

-- ви не в змозі відчинити вікно -- розбийте шибку твердим предметом та зверніть на себе увагу людей, які можуть викликати пожежну команду;

-- якщо ви вибрались через двері, зачиніть їх і рачки рухайтесь до виходу із приміщення;

-- обов'язково зачиніть за собою всі двері;

-- під час пожежі заборонено користуватися ліфтами;

-- якщо ви перебуваєте у висотному будинку, не біжіть вниз крізь вогонь, а користуйтеся можливістю врятуватися на даху будівлі.

У всіх випадках, якщо ви в змозі, зателефонуйте «01» і викличте пожежну команду.

Пожежі в лісах, степах та на торфовищах

Такі масові пожежі можуть виникати в спеку та при посу-хах від ударів блискавки, необережного поводження з вогнем, очищення поверхні землі випалюванням сухої трави та з інших причин. Вони можуть спричинити загоряння будівель в населених пунктах, дерев'яних мостів, дерев'яних стовпів ліній електромереж та зв'язку, складів нафтопродуктів та інших матеріалів, що горять, а також ураження людей та тварин.

Ви опинилися в осередку пожежі:

-- не панікуйте та не приймайте поспішних, необдуманих рішень;

__не тікайте від полум'я, що швидко наближається, у протилежний від вогню бік, а дістаньтесь краю вогню проти вітру, закривши голову й обличчя одягом;

__ з небезпечної зони, до якої наближається полум'я, виходьте швидко, перпендикулярно напряму поширення вогню;

-- якщо втекти від пожежі неможливо, то вийдіть на відкриту місцевість або галявину, ввійдіть у водойму або накрийтесь мокрим одягом і дихайте повітрям, що над самою поверхнею землі, -- воно тут менш задимлене, рот і ніс при цьому прикривайте одягом чи шматком будь-якої тканини;

-- гасити полум'я невеликих низових пожеж можна, забиваючи його гілками листяних порід дерев, заливаючи водою, закидаючи вологим ґрунтом та затоптуючи ногами;

-- під час гасіння пожежі не відходьте далеко від доріг та просік, не спускайте з ока інших учасників гасіння пожежі, підтримуйте з ними зв'язок за допомогою голосу;

-- будьте обережні в місцях горіння високих дерев, вони можуть завалитися та травмувати вас;

-- особливо будьте обережні у місцях торф'яних пожеж, пам'ятайте, що там можуть створюватися глибокі вирви, тому рухайтеся, за можливості перевіряючи палицею глибину виго-рівшого шару;

-- після виходу із осередку пожежі повідомте місцеву адміністрацію та пожежну службу про місце, розміри та характер пожежі.

Якщо людина знає правила поводження під час пожежі, то вона в змозі не лише вистояти за будь-яких обставин і врятувати своє життя, а й надати допомогу у рятуванні інших людей та зберегти матеріальні цінності.

Під стійкістю роботи виробничих об'єктів розуміють здатність об'єкта виготовляти встановлені види продукції в обсязі і номенклатурі, що відповідають вимогам певних планів в умовах надзвичайних ситуацій, а також пристосованість цього об'єкта до відновлення в умовах його ушкодження. Для об'єктів, які не пов'язані з виробництвом матеріальних цінностей, стійкість визначається їх здатністю виконувати свої функції.

Більш підготовленими до стійкої роботи будуть ті об'єкти, які реально оцінять чинники, що можуть формувати стан об'єкта і розвиток подій в умовах надзвичайних ситуацій.

Підвищення стійкості технічних систем і об'єктів досягається здебільшого організаційно-технічними заходами, яким завжди передували дослідження стійкості конкретного об'єкта

На першому етапі дослідження аналізують стійкість і уразливість його елементів в умовах надзвичайних ситуацій, а також оцінюють небезпеку виходу з ладу чи руйнування елементів, чи всього об'єкта в цілому. На цьому етапі аналізують:

-- надійність устаткування і технологічних комплексів;

-- наслідки аварій окремих систем виробництв;

-- розповсюдження вибухової хвилі по території підприємства під час вибухів посудин, комунікацій, ядерних зарядів;

-- розсівання речовин, що звільняються під час надзвичайних ситуацій;

— можливість вторинного утворення токсичних, пожежо-і вибухонебезпечних сумішей тощо.

Можна простежити та сформувати обставини, що призведуть до негативних наслідків. Кожного разу для виявлення впливів небезпечних чинників необхідно виявити склад чи тих елементів, на які впливають ті небезпеки, чи які беруть участь у формуванні впливів. Створення більш детального механізму аналізу й оцінки небезпек виходить за рамки цього підручника.

На другому етапі досліджень розробляються заходи з підвищення стійкості і підготовки об'єкта до відновлення його дії після надзвичайних ситуацій. У плані зазначаються об'єм і кошторис планованих робіт, джерела фінансування, основні матеріали та їх кількість, машини і механізми, робоча сила, відповідальні виконавці, термін виконання тощо.

Дослідження стійкого функціонування об'єкта починається задовго до початку його експлуатації. На стадії проектування це якоюсь мірою робить проектант. Таке саме дослідження об'єкта проводиться відповідними службами на стадії технічних, економічних, екологічних та інших видів експертиз. Кожна реконструкція чи розширення об'єкта також потребує нових досліджень щодо його стійкості. Отже, дослідження стійкості -- це не одноразова дія, а тривалий, динамічний процес, який потребує постійної уваги з боку керівництва, технічного персоналу, служб цивільної оборони.

Будь-який виробничий об'єкт містить наземні будівлі і споруди основного і допоміжного виробництва, складські приміщення та приміщення адміністративно-побутового призначення. У будинках та спорудах основного і допоміжного виробниц-тва розміщується типове технологічне обладнання, мережі газо-, тепло-, електропостачання. Між собою приміщення і споруди з'єднані мережею внутрішнього транспорту, мережею енергоносіїв і системами зв'язку й управління. На території виробничих об'єктів можуть бути розташовані споруди автономних систем електро-і водопостачання, а також окремі технологічні пристрої, що знаходяться окремо від інших будівель і споруд. Будинки і споруди побудовані за типовими проектами з уніфікованих матеріалів. Проекти виробництва виконуються за єдиними нормами технологічного проектування, що зумовлює середній рівень Щільності забудови (звичайно ЗО--60 %). Все це дає підстави вважати, що для всіх об'єктів, незалежно від профілю виробництва і призначення, характерні загальні чинники, що впливають на стійкість об'єкта, його роботу в умовах НС.

На працездатність виробничого об'єкта мають негативний вплив специфічні умови і перш за все -- район його знаходжен ня. Він визначає рівень і вірогідність впливу небезпечних чинників природного походження (сейсмічний вплив, селі, зсуви тайфуни, цунамі, кількість гроз, липневих дощів та ін.). Тому велика увага приділяється дослідженню й аналізу району розташування об'єкта. Одночасно з'ясовуються метеорологічні умови району (кількість опадів, напрямки дії пануючих вітрів, максимальна і мінімальна температура найбільш спекотного та найбільш холодного місяців, вивчається рельєф місцевості, характер ґрунту, глибина залягання ґрунтових вод, їх хімічний склад). На стійкість об'єкта впливають: характер забудови території (структура, тип, щільність забудови), наявність розташованих поблизу об'єкта суміжних виробництв, транспортні магістралі, природничі умови місцевості (лісові масиви -- джерела пожеж; водні об'єкти -- можливі транспортні комунікації, вогнеогороджуючі зони і одночасно джерела повеней та ін.).

Район розташування може відігравати роль головного чинника в забезпеченні захисту і працездатності об'єкта в умовах необхідного виходу з експлуатації штатних шляхів подання сировини чи енергоносіїв. Наприклад, наявність річки поблизу об'єкта дозволяє при порушенні шляхових і трубопровідних магістралей здійснити подачу матеріалів, сировини і комплектуючих водним транспортом.

Під час вивчення стійкості об'єкта дають характеристику будинкам основного і допоміжного виробництва, а також будинкам, які не беруть участь у виробництві основної продукції у випадках НС. Визначають основні особливості їх конструкції, технічні відомості, поверховість, розміри, вид каркасу, стикові заповнення, світові прорізи, покрівлю, перекриття, ступень зношення, вогнетривкість будинків, кількість робітників і службовців, які одночасно працюють у приміщеннях (найбільша робоча зміна), наявність убудованих в будинок сховищ чи сховищ, які знаходяться поблизу від основних будинків, наявність в будинках засобів евакуації та їх пропускна здатність.

Під час оцінки внутрішнього планування території об'єкта визначається вплив щільності і типу забудови на можливість виникнення і розповсюдження пожеж, утворення звалищ біля входів у схованках і проходів між будинками. Особливу увагу звертають на відділки, де можуть виникнути другорядні чинники ураження. Такими джерелами є: місткості з ЛЗР і СДЯР, склади ВР і вибухонебезпечне технологічне устаткування; технологічні комунікації, руйнування яких може спричинити пожежі, вибухи і загазованість, склади легкозаймистих матеріалів, аміачні пристрої та ін.

Чинники прогнозування наслідків таких процесів: