Правові основи підприємницької діяльності

Суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний:

- надавати споживачеві у доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари;

- усіляко сприяти споживачеві у вільному виборі товарів і додаткових послуг, на його вимогу провести перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни товарів з наданням йому контрольно-вимірювальних приладів, документів, які підтверджують якість, безпеку, ціну товарів;

- перевірити справність виробу, продемонструвати, за можливості, його роботу та ознайомити споживача з правилами користування;

- забезпечити приймання, зберігання і продаж товарів та продукції, виготовленої у закладі ресторанного господарства, відповідно до законодавства.

Розрахунки за продані товари та надані послуги можуть здійснюватися готівкою та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) відповідно до законодавства. Разом з товаром споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий, документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який засвідчує факт купівлі товару та/або надання послуги.

У закладі ресторанного господарства, в якому обслуговування здійснюють офіціанти, оплата проводиться безпосередньо офіціанту відповідно до рахунка, що виписується на бланку встановленої форми. Після розрахунку офіціант видає споживачеві розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція).

Касир та інший працівник, з якими споживач розраховується за товар, під час проведення розрахунку повинен чітко назвати суму, що підлягає сплаті, суму, одержану від споживача, і покласти гроші окремо на видному місці, оформити розрахунковий документ на повну суму покупки, назвати споживачеві належну йому суму здачі та видати її разом з розрахунковим документом. Касир та інший працівник, які мають право одержувати від споживача гроші за проданий товар, зобов'язані приймати без обмежень банкноти і монети Національного банку (у тому числі пам'ятні, ювілейні монети, зношені банкноти та монети), які є засобами платежу, за номінальною вартістю, а також забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі.

Правильність розрахунку споживач перевіряє на місці, не відходячи від каси.

Забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту підприємницької діяльності, а також особистих речей касира чи інших працівників.

Вибрані споживачем непродовольчі товари за домовленістю з адміністрацією торговельного об'єкта можуть зберігатися в торговельному залі із зазначенням на виписаному товарному чеку часу оплати. Якщо споживач не вніс плату у визначений час, товар надходить у продаж.

Придбані великогабаритні товари (меблі, будівельні матеріали, піаніно, холодильники, пральні машини тощо) споживач має право залишити на зберігання у підприємця на узгоджений строк шляхом укладення договору зберігання відповідного товару. Останній протягом зазначеного строку несе відповідальність за зберігання і якість товару.

Для здійснення продажу непродовольчих товарів для особистого користування (одяг, взуття, трикотажні вироби тощо) суб'єкт підприємницької діяльності повинен створити умови для їх примірки, а технічно складних та інших товарів, які потребують перевірки, - умови для її проведення.

Вимоги споживача до якості, безпеки та обміну товарів задовольняються підприємцем відповідно до Закону України від 12 травня 1991 року «Про захист прав споживачів».

У закладі ресторанного господарства забороняється встановлювати мінімум вартості замовлення і пропонувати споживачеві обов'язковий асортимент продукції, виробленої у такому закладі.

Продаж продовольчих товарів, готових до вживання, а також тих, що швидко псуються, інших продовольчих товарів (у тому числі овочів і фруктів) за межами торговельного приміщення (виїзна, виносна торгівля) здійснюється у відведених для цього місцях за наявності у підприємця дозволу на розміщення пересувних малих архітектурних форм та за умови дотримання встановлених для таких товарів температурного режиму зберігання і санітарних норм.

На кожну партію таких товарів, якщо це передбачено законом, видається супровідний документ, яким підтверджується їх якість та безпека, із зазначенням найменування товару, виробника, його адреси, дати виробництва (виготовлення), строку придатності.

Заклад ресторанного господарства зобов'язаний забезпечити зберігання речей споживача в гардеробі (за його наявності). Відповідальність за збереження речей споживача в гардеробі несе заклад згідно із законодавством.

Торговельний об'єкт обладнується відповідно до вимог нормативно-правових актів з питань охорони праці, здоров'я та навколишнього природного середовища, протипожежної безпеки, а також санітарних норм.

Суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний забезпечити наявність у працівників, що здійснюють продаж продовольчих товарів, особистих медичних книжок установленого зразка, організацію і своєчасність проходження ними медичних оглядів та контроль за допуском їх до роботи за наявності необхідного медичного висновку.

10.2 Роздрібна торгівля продовольчими товарами

Роздрібний продаж продовольчих товарів здійснюється через спеціалізовані підприємства, у тому числі фірмові, підприємства з універсальним асортиментом продовольчих товарів, магазини «Товари повсякденного попиту» системи споживчої кооперації, відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом непродовольчих товарів, стаціонарну дрібнороздрібну торговельну мережу (палатки, кіоски, торговельні автомати), пересувну торговельну мережу (автомагазини, автопричепи, візки, лотки, бочки, цистерни тощо), склади-магазини, заклади (підприємства) громадського харчування.

Продаж продовольчих товарів здійснюється за методом самообслуговування, за попереднім замовленням покупців (у магазині, за допомогою телефону, персонального комп'ютера, інших технічних засобів зв'язку), шляхом індивідуального обслуговування покупців.

Суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний забезпечити стан торговельних приміщень для роздрібного продажу продовольчих товарів відповідно до вимог санітарно-гігієнічних, технологічних, протипожежних норм і правил щодо приймання, зберігання та реалізації харчових продуктів і продовольчої сировини, належного зберігання матеріальних цінностей, створення умов для використання реєстраторів розрахункових операцій.

Суб'єкт підприємницької діяльності повинен мати санітарні правила, зареєстрований санітарний журнал, особисті медичні книжки працівників, асортиментний перелік товарів, що реалізуються.

Неякісні та небезпечні харчові продукти і продовольча сировина підлягають вилученню з обігу в порядку, установленому Законом України від 14 січня 2000 року «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції».

Не допускаються до продажу фасовані вітчизняні та імпортні харчові продукти без маркування державною мовою України, яке повинно містити в доступній для сприйняття покупцем формі інформацію про:

- загальну назву харчового продукту;

- номінальну кількість харчового продукту в установлених одиницях виміру (маса, об'єм тощо);

- склад харчового продукту, якщо він виготовлений з кількох складників, із зазначенням переліку назв використаних у процесі виготовлення інших продуктів харчування, харчових добавок;

- харчову цінність, а також енергетичну цінність (для харчових продуктів, що її мають);

- кінцевий термін реалізації або дату виготовлення і термін придатності до споживання;

- умови зберігання;

- позначення нормативного документа (для харчових продуктів вітчизняного виробництва);

- найменування та адресу виробника й місце виготовлення;

- умови використання (якщо такі передбачені);

- наявність у харчовому продукті компонентів з генетично модифікованої сировини (у разі, якщо використання таких компонентів передбачено нормативними документами або нормативно-правовими актами на даний харчовий продукт);

- застереження щодо вживання харчового продукту певними категоріями (групами) населення (діти, вагітні, люди похилого віку, спортсмени, хворі тощо);

- іншу інформацію, передбачену чинними в Україні нормативними документами, дія яких поширюється на певний харчовий продукт.

Реалізація харчових продуктів на підприємствах роздрібної торгівлі дозволяється тільки протягом термінів їх придатності до споживання, що визначені нормативними документами для певних видів продуктів.

Працівники суб'єкта підприємницької діяльності зобов'язані надати покупцю необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про товари, а також на вимогу покупця - документи, якими підтверджуються їх якість і безпека, а також ціна товарів.

Суб'єкт підприємницької діяльності повинен забезпечити інформування покупців про роздрібні ціни в грошовій одиниці України за допомогою ярликів цін (цінників) на зразках товарів, які оформляються відповідно до «Інструкції про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування», затвердженої Наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 04 січня 1997 року.

Покупець має право перевірити точність ваги відпущеного товару. Контрольно-вимірювальні прилади повинні розміщуватися на видному і доступному для покупців місці.

Суб'єкт підприємницької діяльності при здійсненні продажу продовольчих товарів повинен керуватися та дотримуватися вимог Законів України від 12 травня 1991 року «Про захист прав споживачів», від 10 квітня 1992 року «Про споживчу кооперацію», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», від 23 грудня 1997 року «Про безпечність та якість харчових продуктів», від 06 липня 1995 року «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Порядком провадження торговельної діяльності та правилами торговельного обслуговування населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року.

Законодавством встановлено особливості продажу окремих груп товарів, зокрема: хліба і хлібобулочних виробів; кондитерських виробів та меду; круп, макаронних виробів, борошна, крохмалю, цукру та кухонної солі; м'яса і м'ясопродуктів; молока, молокопродуктів, майонезу, морозива; харчових жирів, сиру, яєць курячих; риби і риботоварів; безалкогольних, слабоалкогольних та алкогольних напоїв; картоплі та плодоовочевої продукції та ін.

10.3 Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами

Роздрібний продаж непродовольчих товарів здійснюється через спеціалізовані підприємства, у тому числі фірмові, підприємства з універсальним асортиментом непродовольчих товарів, спеціалізовані відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом продовольчих товарів, підприємства роздрібної торгівлі споживчої кооперації, дрібнороздрібну торговельну мережу. Роздрібна торгівля виробами лікувально-гігієнічного та медичного призначення може здійснюватися через аптеки або їх структурні підрозділи.

Суб'єкт підприємницької діяльності повинен оснащувати складські, торговельні приміщення відповідним торговельно-технологічним обладнанням та інвентарем для належного виконання вимог із зберігання, підготовки до продажу, демонстрації та продажу непродовольчих товарів, а також вимог санітарно-гігієнічних, технологічних та пожежних норм і правил.

Суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний забезпечити приймання, зберігання і продаж у роздрібній мережі непродовольчих товарів відповідно до вимог законодавчих актів, ГОСТів, ДСТУ, ТУ, зразків (еталонів).

Непродовольчі товари, продаж яких може негативно впливати на здоров'я людей, підлягають державній санітарно-гігієнічній експертизі в установленому законодавством порядку.

Працівники суб'єкта підприємницької діяльності, які здійснюють обслуговування покупців, повинні мати спеціальну професійну підготовку: знати асортимент і якісні характеристики товарів певної групи, ознаки дефектів виробничого характеру; правила підготовки товарів до продажу; принципи розміщення, викладки товарів і оформлення вітрин; способи показу і пакування товарів; правила зберігання товарів і терміни їх реалізації; порядок таврування засобів міри та ваги; правила роботи реєстраторів розрахункових операцій і порядок розрахунку з покупцями; види торговельного обладнання, інвентарю, інструментів і правила користування ними; правила поводження з тарою; правила санітарії і гігієни, а також техніки безпеки та пожежної безпеки тощо.

Працівники суб'єкта підприємницької діяльності повинні мати формений або інший одяг, що відповідає естетичним вимогам.

До подання товарів у торговельний (демонстраційний) зал працівники суб'єкта підприємницької діяльності проводять підготовку товарів до продажу (розпакування, перевірка цілісності індивідуальної упаковки, пломб підприємства-виробника, наявності маркувальних даних і якості, чищення, прасування, перевірка наявності інструкцій з експлуатації, технічних паспортів, гарантійних талонів, комплектність виробів, перевірка роботи в дії тощо).

У разі відсутності на індивідуальній упаковці товару маркування підприємства-виробника, визначеного законодавчими актами та нормативними документами, товар до продажу не допускається.

У разі пошкодження (потертості) маркувального ярлика підприємства-виробника суб'єкт підприємницької діяльності переносить усі маркувальні дані на дублікат товарного ярлика, який засвідчує підписом особа, відповідальна за приймання товару. Дублікат товарного ярлика прикріплюється до товару.

Суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний усіляко сприяти покупцю у вільному виборі товарів і додаткових послуг та у разі перевірки покупцем якості, безпеки, комплектності, міри та ціни товарів, що підлягають придбанню, надавати на його вимогу контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну товарів.

Суб'єкт підприємницької діяльності повинен забезпечити демонстрацію користування товаром, якщо це не виключено характером товару.

У торговельному (демонстраційному) залі мають бути виставлені наявні у суб'єкта підприємницької діяльності товари або їх зразки у повному асортименті. Продаж товарів, термін придатності яких минув, забороняється.

Суб'єкт підприємницької діяльності позначає роздрібні ціни на товарах та ярликах цін (цінниках) зразків товарів, що надходять до продажу.

Здійснюючи продаж непродовольчих товарів вітчизняного та іноземного виробництва, працівники суб'єкта підприємницької діяльності зобов'язані надати покупцям у доступній наочній формі (у супровідній документації, на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом, прийнятим для окремих видів товарів) необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари відповідно до законодавства про мови.

Товари, що надійшли у продаж від фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності, повинні мати ярлик із зазначенням прізвища вказаної особи, імені та по батькові, номера свідоцтва про її державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності та назви органу, що здійснив цю реєстрацію (у разі потреби - відомості про сертифікацію цих товарів), а також гарантійного терміну або терміну придатності.

Забороняється приймати до продажу та реалізовувати товари, на які нормативними документами встановлено гарантійні терміни, без технічного паспорта або іншого документа, що його замінює, та гарантійних талонів установленого зразка. Під час продажу товару, який підлягає гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, суб'єкт підприємницької діяльності або його працівники зобов'язані:

- у присутності споживача здійснити перевірку споживчих властивостей товару, наявності експлуатаційних документів, у тому числі гарантійного талона та відривних талонів на гарантійне обслуговування, комплектності товару, зазначеної в експлуатаційних документах;

- поінформувати споживача про правила користування товаром;

- заповнити відповідні розділи гарантійного і відривного талонів на гарантійне обслуговування;

- надати інформацію про підприємства (майстерні), що здійснюють гарантійний ремонт.

У разі коли товар потребує проведення робіт з введення в експлуатацію, суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний надати покупцю відповідну інформацію або забезпечити виконання таких робіт.

Разом з товаром покупцю в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ (касовий чек, товарний чек), який засвідчує факт купівлі та надання послуг.

Товарний чек виписується у двох примірниках, один з яких видається покупцю і містить номер або найменування торговельного підприємства, назву та ґатунок товару, його ціну, дату продажу, прізвище, ініціали продавця та його підпис.

Товари упаковують у папір, коробки, поліетиленові кульки, інший пакувальний матеріал. Після продажу технічно складних і великогабаритних товарів суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний забезпечити належне їх пакування для повного збереження якості виробів при транспортуванні.

У спеціалізованих торговельних підприємствах суб'єкт підприємницької діяльності організовує продаж відповідних супутніх товарів.

Вибрані покупцем непродовольчі товари можуть зберігатися в торговельному підприємстві протягом двох годин з відміткою часу наступної оплати на виписаному продавцем товарному чеку.

Оплачені великогабаритні товари, крім оформлених для перевезення додому, можуть зберігатися на підприємстві протягом доби. За погодженням з адміністрацією підприємства термін зберігання може бути продовжено шляхом укладання договору схову.

Суб'єкт підприємницької діяльності доставляє технічно складні та великогабаритні товари покупцю додому за окрему плату, якщо вартість доставки не входить у ціну товарів. Доставлені покупцю додому товари приймаються ним згідно з даними, зазначеними в товарному чеку.

Доставка товарів додому покупцю оформляється замовленням-квитанцією або іншим документом із зазначенням найменування суб'єкта підприємницької діяльності, прізвища покупця, його адреси, дати оформлення замовлення, назви товару, артикула, кількості предметів, видів і вартості послуг, часу їх виконання тощо. Доставка товарів здійснюється у термін згідно з домовленістю сторін, але не пізніше 5 днів з моменту оформлення покупки. За порушення умов договору та терміну доставки товару суб'єкт підприємницької діяльності несе перед покупцем відповідальність. Датою продажу вважається день доставки товарів покупцю за наявності його підпису в супровідній документації. Одночасно покупцю надаються документи із зазначенням гарантійного терміну (технічний паспорт, гарантійні талони, інструкція з експлуатації тощо).

Суб'єкт підприємницької діяльності несе відповідальність перед покупцем за якість і комплектність доставлених йому додому товарів.

Суб'єкт підприємницької діяльності забезпечує безкоштовну установку, включення і пуск технічно складних товарів, якщо нормативною документацією та правилами користування ними не допускаються включення і пуск їх безпосередньо споживачем, а також складання меблів на дому у покупця в обумовлений з ним термін, але не пізніше п'ятиденного терміну з дня продажу.

При виявленні невідповідності товарів умовам продажу (даним, зазначеним у товарному чеку), некомплектних або товарів неналежної якості покупець має право відмовитися від цих товарів. У цьому разі оформляється акт, в якому зазначаються причини відмови. На підставі акта суб'єкт підприємницької діяльності повинен доставити покупцю товари без недоліків або повернути вартість товарів та послуг.

Витрати, пов'язані із заміною товарів, здійснюються за рахунок суб'єкта підприємницької діяльності. У разі неякісного складання та установки товарів покупець має право вимагати безкоштовного усунення недоліків.

За механічні пошкодження технічно складних та великогабаритних товарів, що виникли внаслідок транспортування або складання їх силами покупця, суб'єкт підприємницької діяльності відповідальності не несе.

Покупець має право обміняти непродовольчий товар належної якості у продавця, у якого він був придбаний, на аналогічний товар інших розміру, форми, габариту, фасону, комплектації тощо. Покупець має право на обмін товару належної якості протягом 14 днів, якщо більш тривалий термін не оголошено продавцем, не враховуючи дня купівлі. Обмін проводиться у разі, якщо товар не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий покупцю разом з проданим товаром.

У разі коли на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, покупець має право придбавати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахунком вартості або одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару чи здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж. Суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний у день надходження товару в продаж повідомити про це покупця, який вимагає обміну товару. Перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню) визначається Кабінетом Міністрів України.

Суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний прийняти товар неналежної якості у покупця, видати йому документ (накладну), що підтверджує одержання товару, і задовольнити його вимогу на підставі письмової заяви, яка подається у двох примірниках. Один примірник видається покупцю з відміткою суб'єкта підприємницької діяльності дати прийняття заяви, прізвища, ініціалів та посади працівника, який прийняв заяву, другий - залишається у суб'єкта підприємницької діяльності.

У разі коли товар має недоліки (при фальсифікації товару), покупець протягом гарантійного терміну може за своїм вибором вимагати від суб'єкта підприємницької діяльності:

- безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат на їх виправлення покупцем чи третьою особою;

- заміни на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні;

- відповідного зменшення їх купівельної ціни;

- розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми.

У разі коли під час гарантійного терміну необхідно визначити причини втрати якості товару, суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний у триденний термін з дня одержання письмової заяви від покупця направити цей товар на експертизу.

Експертиза проводиться за рахунок суб'єкта підприємницької діяльності.

Якщо в результаті експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передання товару покупцю внаслідок порушення ним установлених правил використання, зберігання чи транспортування, вимоги покупця не підлягають задоволенню, а покупець зобов'язаний відшкодувати суб'єкту підприємницької діяльності витрати на проведення експертизи.

У разі коли протягом гарантійного терміну в сезонних товарах виявлено недоліки, то покупець має право пред'явити суб'єкту підприємницької діяльності загальні вимоги з урахуванням сезону. Перелік сезонних товарів, гарантійні терміни за якими обчислюються з початку відповідного сезону, визначається Кабінетом Міністрів України. У гарантійні терміни на сезонні товари не включається час іншого сезону (міжсезонний період).

Повернення товару неналежної якості суб'єкту підприємницької діяльності та доставка покупцю товару належної якості здійснюються силами і засобами суб'єкта підприємницької діяльності, а у разі невиконання ним зазначених умов повернення товару може бути здійснене покупцем за рахунок суб'єкта підприємницької діяльності.

Стосовно товарів, на які гарантійні терміни не встановлено, покупець має право пред'явити суб'єкту підприємницької діяльності відповідні вимоги, якщо недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років від дня їх передавання покупцю.

Працівники суб'єкта підприємницької діяльності у своїй діяльності повинні керуватися Законами України від 12 травня 1991 року «Про захист прав споживачів», від 24 лютого 1994 року «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», від 17 грудня 1993 року «Про пожежну безпеку», Порядком заняття торговельною діяльністю і правилами торговельного обслуговування населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року, Порядком гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів та іншими нормативними документами, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року, що регламентують торговельну діяльність.

Законодавство встановлює особливості продажу окремих видів непродовольчих товарів, зокрема: швейних, трикотажних, хутряних, овчинно-шубних (кожухових) товарів та головних уборів; текстильних товарів; взуття; електропобутових товарів; телерадіотоварів; товарів побутової хімії, мінеральних добрив та засобів захисту рослин; меблів; товарів для фізичної культури, спорту, туризму; лісоматеріалів та будівельних матеріалів; парфумерно-косметичних товарів і мила туалетного; галантерейних товарів; ювелірних виробів; нафтопродуктів; аудіовізуальних творів і фонограм; мисливської зброї; набоїв і пороху; антикварних речей; транспортних засобів і номерних агрегатів.

10.4 Правове регулювання торгівлі на ринках

Регулювання торгівлі на ринках здійснюється Правилами торгівлі на ринках, затвердженими спільним наказом міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерством внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26 лютого 2002 року.

Ринок - це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.

Класифікація ринків:

1) за конструкцією: криті, відкриті та комбіновані;

2) за часом діяльності: постійно діючі або сезонні, ранкові та вечірні;

3) за місцезнаходженням: міські, селищні та сільські;

4) за видами економічної діяльності: з оптової торгівлі, з роздрібної торгівлі;

5) за товарною спеціалізацією: з продажу продовольчих товарів, непродовольчих товарів, транспортних засобів, худоби та кормів, тварин і птахів, квітів тощо, а також змішані.

Торгівлю на ринках можуть здійснювати фізичні особи-громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від форм власності.

Територія ринку повинна мати відокремлену та відгороджену від проїжджої частини, житлового та комунального секторів ділянку землі, зручне сполучення громадського транспорту загального користування, підземні чи наземні переходи для пішоходів, стоянки для транспортних засобів відвідувачів, безпечні для руху пішоходів входи і виходи, штучне освітлення території ринку, автостоянок та під'їздів, телефонний зв'язок, радіовузол або гучномовець на ринках з кількістю торговельних місць більше 250, електро- та водопостачання, водовідведення, туалет, облаштовані контейнерами майданчики для збирання відходів і сміття тощо.

Робота ринків не повинна погіршувати санітарний та екологічний стан місцевості й негативно впливати на умови проживання населення. Вхід на ринки безплатний.

Адміністрація ринку узгоджує: з місцевим органом самоврядування - режим роботи ринку; з територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби, ветеринарної медицини, пожежного нагляду, архітектурно-будівельної комісії, державтоінспекції - проектну документацію щодо функціонального планування території ринку, розміщення приміщень, торговельних місць і об'єктів, їх кількості і розміру, забезпечення їх торговельно-технологічним обладнанням.

Улаштування та утримання території ринків повинно відповідати вимогам Санітарних правил утримання територій населених місць та Ветеринарно-санітарних правил для ринків.

На вході до ринку розміщується вивіска із зазначенням повної назви ринку і його власника, спеціалізації ринку, режиму роботи, а також графічно виконаний план території з позначенням усіх стаціонарних об'єктів ринку (обов'язково лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи), пішохідних і транспортних маршрутів, аварійних виходів.

На видному, доступному для огляду місці встановлюється оформлений стенд з розміщенням на ньому копії свідоцтва про реєстрацію ринку як суб'єкта підприємницької діяльності, витягів із Закону України від 12 травня 1991 року «Про захист прав споживачів», Правил користування засобами вимірювальної техніки у сфері торгівлі, громадського харчування та надання послуг, нормативно-правових актів щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та відповідальності за несплату ринкового збору, а також ставок ринкового збору, тарифів плати за послуги та правил їх надання, Ветеринарно-санітарних правил для ринків, перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні відповідно до спеціалізації ринку, інформації про адресу і номери телефонів органів, що забезпечують державний захист прав споживачів, здійснюють державний контроль та нагляд за якістю та безпекою товарів, засобів вимірювальної техніки, до яких можна звернутися з питань сертифікації продукції та повірки засобів вимірювальної техніки, місцезнаходження і телефон суб'єкта господарювання, інформації про місцезнаходження Книги відгуків і пропозицій тощо.

У разі планового закриття ринку, окремих його приміщень або частин території (для проведення санітарних заходів, ремонту, технічного переобладнання) суб'єкт господарювання повинен не пізніше як за чотирнадцять днів повідомити про це громадян, розмістивши біля входу до ринку інформацію про порядок роботи ринку, дату та період закриття, й оповістити про це через радіовузол ринку, засоби масової інформації.

Реалізація сільгосппродуктів, продовольчих, непродовольчих товарів, живої худоби, птиці, кормів, домашніх тварин, декоративних птахів, акваріумних риб, посадкового матеріалу плодово-ягідних культур, овочевої і квіткової розсади, живих садових квітів, насіння овочевих культур і квітів проводиться на спеціалізованих ринках чи на спеціально виділених рядах (секціях) змішаних ринків з обов'язковим дотриманням санітарно-епідеміологічних вимог.

На території відкритого ринку, у критих ринках та павільйонах, де реалізуються продукти рослинного і тваринного походження, повинні бути обладнані спеціалізовані зони з продажу окремих видів продукції: овочів і фруктів, м'яса і битої птиці, яєць, молочних продуктів, риби, меду, олії тощо.

Розташування торговельних місць на ринку, торговельно-технологічного обладнання має бути зручним для здійснення торгівлі, відповідати вимогам санітарних, протипожежних правил та безпечних умов праці, забезпечувати вільний прохід покупців та належну культуру обслуговування. Робоче місце продавця повинно бути належним чином обладнано (криті або відкриті столи, прилавки), мати площу для викладки і зберігання запасів товарів тощо.

Торговельне місце - це площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо.

Місця для продажу продукції (товарів) з транспортних засобів виділяються на спеціально облаштованих та розмічених майданчиках, що не створює небезпеки для покупців (пішоходів). Продаж продовольчих і непродовольчих товарів здійснюється в окремих зонах цих майданчиків згідно із затвердженою адміністрацією ринку схемою дислокації торговельних місць на ринку. У відведених місцях торгівлі пересування транспортних засобів дозволяється лише до початку торгівлі та після її завершення. Використання транспортних стоянок для продажу товарів не допускається.

Спеціалізовані зони, ряди прилавків (столів) та майданчики обладнуються наочними позначеннями про їх призначення. Усі торговельні місця позначаються номерами. Продавцям забороняється використовувати торговельні місця не за призначенням.

На торговельному місці продавця (юридичної особи) установлюється табличка із зазначенням назви, місцезнаходження і номера телефону суб'єкта підприємницької діяльності, що організував торгівлю, прізвища, імені та по батькові продавця та розміщується копія ліцензії у разі здійснення підприємницької діяльності, що підлягає ліцензуванню.

На торговельному місці продавця (фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності) установлюється табличка із зазначенням його прізвища, імені та по батькові, номера свідоцтва про державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності та назви органу, що здійснив цю реєстрацію, прізвища, імені, по батькові його продавця, а також розміщується копія патенту за фіксованим розміром податку чи копія свідоцтва про сплату єдиного податку та копія ліцензії у разі здійснення підприємницької діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Продавець повинен мати при собі: документи про сплату ринкового збору та послуг ринку; належним чином оформлену особисту медичну книжку в разі продажу продовольчих товарів (для суб'єктів підприємницької діяльності); копії документів, що підтверджують якість та безпеку продукції та товарів; у разі реалізації тропічних плодів - копії документів, що підтверджують їх походження та проходження фітосанітарного контролю; висновок лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку в разі продажу продуктів тваринного і рослинного походження.

У разі використання торговельного місця на умовах оренди в продавця повинна бути копія угоди з адміністрацією ринку про оренду, а на умовах суборенди - копія такої угоди із суб'єктом підприємницької діяльності (орендодавцем).

Під час проведення органами контролю та адміністрацією ринку перевірок роботи суб'єктів підприємницької діяльності продавці повинні пред'явити зазначені документи.

Адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість.

Адміністрація ринку повинна забезпечувати централізоване прання санітарного та спеціального одягу, миття та дезінфекцію торговельного інвентарю, обладнання, засобів вимірювальної техніки, що надаються продавцям. Продавцям (фізичним особам, які не є суб'єктами підприємницької діяльності) забороняється використовувати власний санітарний та спеціальний одяг, торговельний інвентар та засоби вимірювальної техніки. Продавці (суб'єкти підприємницької діяльності) можуть мати свій санітарний чи інший одяг, торговельний інвентар, засоби вимірювальної техніки.

Засоби вимірювальної техніки, які використовуються продавцями на ринку, повинні бути в справному стані, мати повірочне тавро територіального органу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики та проходити періодичну повірку в установленому порядку. Суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують власний санітарний або спеціальний одяг, торговельний інвентар та засоби вимірювальної техніки, несуть персональну відповідальність за його відповідність санітарним та технічним нормам.

Усі продавці зобов'язані надавати покупцям відомості про товари, не допускати порушення прав споживачів, бути ввічливими, охайно одягненими, відпускати товар упакованим або в тару покупця повною мірою і вагою, їм забороняється палити, розпивати спиртні напої. Особи в нетверезому стані не допускаються до торгівлі на ринку.

На вимогу покупців продавці зобов'язані пред'явити їм висновок лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи про відповідність продуктів, що реалізуються, ветеринарно-санітарним нормам.

Зразки товарів, що є у продажу, повинні бути виставлені на видному для покупців місці. Продавці (суб'єкти підприємницької діяльності) повинні позначати ціни на товари на ярликах цін (цінниках), клейких стрічках або іншим способом.

Розрахунки з покупцями за товари, придбані на ринку, здійснюються відповідно до встановленого законодавством порядку. На вимогу покупця продавець (суб'єкт підприємницької діяльності, який відповідно до законодавства звільнений від застосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок) повинен видати товарний чек, що засвідчує факт купівлі, у якому зазначаються: найменування суб'єкта господарювання та ринку, ряд та номер торговельного місця, найменування товару, ціна товару, дата продажу, прізвище, ініціали продавця та його підпис.

Якщо покупцю продано неякісний товар, він має право вимагати від продавця (суб'єкта підприємницької діяльності) задоволення своїх вимог, передбачених Законом України від 12 травня 1991 року «Про захист прав споживачів».

Усі працівники ринку повинні бути одягнуті в одяг, що відповідає санітарним вимогам, а контролери повинні мати нагрудну табличку або спеціальну пов'язку на рукаві. Працівники, які безпосередньо продають або надають послуги з продажу продовольчих товарів (продавці, рубачі м'яса та інші), підлягають обов'язковому медичному обстеженню, результати якого заносяться в їх особисті медичні книжки встановленого зразка. Особи, які не пройшли медичне обстеження, до роботи не допускаються.

Ринок повинен мати зареєстрований санітарний журнал установленої форми, Книгу відгуків і пропозицій, яка має міститися у приміщенні адміністрації ринку на видному і доступному місці. Ринок може мати також Журнал реєстрації перевірок установленого зразка.

Адміністрація ринку повинна забезпечити постійне вивезення відходів і сміття, а також після закінчення роботи ринку належне очищення (з вологим прибиранням) та дезінфекцію всіх приміщень, торгових об'єктів і торговельних місць ринку. Поточне прибирання проводиться безперервно впродовж усього дня за умови захищеності продукції (товарів) від забруднення та дотримання норм охорони праці.

Адміністрація ринку зобов'язана забезпечити регулярне проведення спеціальних санітарних заходів за щомісячним графіком: знищення комах, гризунів, шкідників (дезінфекція, дезінсекція, дератизація). Інформація про санітарні дні з прибирання території, приміщень, обладнання та інвентарю вивішується на видному місці при вході на ринок та в приміщенні адміністрації. Адміністрація ринку зобов'язана створити на ринку необхідні умови для здійснення правоохоронними і контрольними органами діяльності згідно з їх повноваженнями. За угоду купівлі-продажу, укладену на ринку між продавцем і покупцем, адміністрація ринку відповідальності не несе.

Правила встановлюють також особливості торгівлі на ринках продовольчими та непродовольчими товарами

Особливості торгівлі лікарськими засобами в аптечних закладах встановлюються окремими нормативно-правовими актами, зокрема Законом України від 04 квітня 1996 року «Про лікарські засоби», Постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 року «Про затвердження Правил торгівлі лікарськими засобами в аптечних закладах».

Питання для самостійного контролю

1) Що означає поняття «торговельна діяльність»?

2) Що може виступати торговельним об'єктом?

3) В який строк має здійснюватися реалізація харчових продуктів на підприємствах роздрібної торгівлі?

4) Через які торговельні об'єкти може здійснюватися роздрібний продаж непродовольчих товарів?

5) Яким методом здійснюється продаж непродовольчих товарів?

6) Яка дата вважається датою продажу великогабаритного товару?

7) Які дії може вчинити покупець у випадку неякісного складання та установки товару?

8) Протягом якого строку покупець має право на обмін товару неналежної якості?

9) Які існують види ринків?

10) Які вимоги встановлено для ринків, на яких здійснюється продаж продуктів рослинного і тваринного походження?

Дайте визначення наступних понять

торговельна діяльність; торговельні об'єкти; товарний асортимент; товарний склад; кіоск; лоток; рундук; заклад ресторанного господарства; продовольчі товари; непродовольчі товари; великогабаритні товари; роздрібна торгівля; оптова торгівля; термін реалізації продукції; дата виготовлення продукції; ринок; критий ринок; відкритий ринок; комбінований ринок; постійно діючий ринок; сезонний ринок; вечірній ринок; ранковий ринок; міський ринок; сільський ринок; селищний ринок; адміністрація ринку.

Вирішіть наступні завдання

Завдання 1. Примаченко І.О. в супермаркеті «Еко-плюс» вирішив купити 3 кг ґрунту для посадки квітів, проте напис на пакеті з ґрунтом щодо його ваги викликали у покупця сумнів. Покупець звернувся до адміністратора супермаркету з проханням надати йому ваги для можливості запевнитися в реальності напису на пакеті з ґрунтом. Адміністратор відмовив у проханні.

Чи правомірні дії адміністратора супермаркету? Яким нормативно-правовим актом регулюються права споживача в даній ситуації?

Завдання 2. Фізична особа-підприємець, Марченко Г.В., вирішила виробляти сіль зі смаком полуниці. Відповідно до законодавства, Марченко Г.В. подала запит до центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров'я для реєстрації полуничного ароматизатора.

Чи підлягає ароматизатор реєстрації у даному випадку? Яку відповідь отримає Марченко Г.В.?

Теми рефератів

1) Проблеми захисту прав споживачів в Україні.

2) Особливості захисту прав споживачів в зарубіжних країнах.

3) Національна Комісія України з Кодексу Аліментаріус: склад, повноваження.

4) Особливості розробки, перегляду, внесення змін, прийняття та застосування санітарних заходів в Україні.

5) Проведення державної ветеринарно-санітарної експертизи: об'єкти, суб'єкти, підстави проведення.

Накресліть наступні схеми

1) Види ринків.

2) Вимоги до торговельного місця.

Вирішіть тестові завдання

1. Торгівля - це:

а) вид економічної діяльності у сфері товарного обігу, пов'язаний з доведенням товарів від виробників до споживачів, купівлею-продажем товарів, наданням у процесі цього послуг;

б) торгівля на внутрішньому ринку країни товарами вітчизняного виробництва або імпортованими;

в) вид господарської діяльності з виробництва, продажу і організації споживання продуктів харчування власного виробництва;

г) ініціативна, систематична, виконувана на власний ризик, з метою одержання прибутку діяльність юридичних та фізичних осіб з купівлі та продажу товарів безпосередньо кінцевим споживачам, у тому числі власного виробництва, або з купівлі та продажу товарів оптовим покупцям, зайнятим у сфері виробництва і роздрібної торгівлі, та з наданням послуг у процесі доведення товарів від виробників до споживачів, у тому числі із надавання агентських, комісійних та інших послуг у просуванні товарів від виробника до кінцевого покупця.

2. Внутрішня торгівля - це:

а) ініціативна, систематична, виконувана на власний ризик, з метою одержання прибутку діяльність юридичних та фізичних осіб з купівлі та продажу товарів безпосередньо кінцевим споживачам, у тому числі власного виробництва, або з купівлі та продажу товарів оптовим покупцям, зайнятим у сфері виробництва і роздрібної торгівлі, та з наданням послуг у процесі доведення товарів від виробників до споживачів, у тому числі із надавання агентських, комісійних та інших послуг у просуванні товарів від виробника до кінцевого покупця;

б) торгівля на внутрішньому ринку країни товарами вітчизняного виробництва або імпортованими;

в) вид економічної діяльності у сфері товарного обігу, пов'язаний з доведенням товарів від виробників до споживачів, купівлею-продажем товарів, наданням у процесі цього послуг;

г) вид господарської діяльності з виробництва, продажу і організації споживання продуктів харчування власного виробництва.

3. Об'єкти торгівлі залежно від ступеня сталості їх місцезнаходження поділяються на:

а) стаціонарні та пересувні;

б) пересувні та не стаціонарні;

в) стаціонарні та не стаціонарні;

г) пересувні та не пересувні.

4. Дистанційна торгівля - це:

а) торгівля на внутрішньому ринку країни товарами вітчизняного виробництва або імпортованими;

б) вид економічної діяльності у сфері товарного обігу, пов'язаний з доведенням товарів від виробників до споживачів, купівлею-продажем товарів, наданням у процесі цього послуг;

в) вид господарської діяльності з виробництва, продажу і організації споживання продуктів харчування власного виробництва;

г) форма продажу товарів поза торговельними або іншими приміщеннями за допомогою засобів зв'язку, за якої вибір товару та його замовлення не збігаються у часі з безпосереднім його отриманням покупцем.

5. Спеціально уповноваженим органом з питань внутрішньої торгівлі є:

а) Верховна Рада України;

б) Кабінет Міністрів України;

в) Державний Департамент з внутрішньої торгівлі;

г) Міністерство юстиції України.

6. Правила продажу окремих груп продовольчих та непродовольчих товарів затверджуються:

а) Міністерством економічного розвитку і торгівлі України за погодженням з Міністерством фінансів України;

б) Міністерством економічного розвитку і торгівлі України за погодженням з Національним банком України;

в) Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України;

г) Міністерством фінансів України за погодженням з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.

7. Факт купівлі товару або надання послуг засвідчує:

а) цінник;

б) розрахунковий документ;

в) ліцензія на продаж товару;

г) сертифікат.

8. За загальним правилом покупець має право обміняти товар протягом:

а) 10 днів;

б) 7 днів;

в) 14 днів;

г) 30 днів.

9. За конструкцією ринки поділяються на:

а) міські, селищні та сільські;

б) криті, відкриті та комбіновані;

в) ранкові та вечірні;

г) сезонні та постійно діючі.

10. Площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків тощо - це:

а) ринок;

б) торговельна палатка;

в) кіоск;

г) торговельне місце.

Рекомендована література і нормативні акти

1. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 36, 42.

2. Господарський кодекс України: Закон України від 16 січня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 18-22. - Ст. 42-131.

3. Про захист прав споживачів: Закон України від 12 травня 1991 року // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1991. - № 30. - Ст. 375.

4. Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції: Закон України від 14 січня 2000 року // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 12. - Ст. 95.

5. Про споживчу кооперацію: Закон України від 10 квітня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 30. - Ст. 414.

6. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України від 24 лютого 1994 року // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1994. - № 27. - Ст. 218.

7. Про безпечність та якість харчових продуктів: Закон України від 23 грудня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 19. - Ст. 98.

8. Про пожежну безпеку: Закон України від 17 грудня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 5. - Ст. 21.

9. Про лікарські засоби: Закон України від 04 квітня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 22. - Ст. 86.

10. Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг: Закон України від 06 липня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 28. - Ст. 205.

11. Про затвердження Правил торгівлі на ринках: Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної Податкової Адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26 лютого 2002 року // Офіційний вісник України. - 2002. - № 13. - Ст. 681.

12. Про затвердження Правил користування засобами вимірювальної техніки у сфері торгівлі: Наказ Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 20 вересня 1996 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0561-96.

13. Деякі питання діяльності, пов'язаної з торгівлею лікарськими засобами: Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2010 року № 906 // Офіційний вісник України. - 2010. - № 17. - Ст. 785.

14. Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правилами торговельного обслуговування населення: Постанова Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 // Офіційний вісник України. - 2006. - № 25. - Ст. 1818.

15. Про затвердження Інструкції про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування: Наказ Міністерства економічних зв'язків і торгівлі України від 04 січня 1997 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?nobreak=1&uid=1035.3.2.

16. Підприємницька діяльність: Законодавство. Поради. Контакти. - Київ: Преса України, 2005. - 160с.

17. Підприємницьке право: Навч. посіб. / Л.В. Ніколаєва, О.В. Старцев, П.М. Пальчук, Л.М. Іваненко. - К.: Істина, 2011. - 480 с.

Тема 11. Правове регулювання РЕКЛАМНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ в Україні

11.1 Загальні положення законодавства про рекламу

Вивчення питань правового регулювання комерційної реклами має неабияке значення для підприємців, адже, з одного боку, для досягнення головної мети своєї діяльності - тримання прибутку - підприємці змушені довести свої послуги, товари, роботи до якомога більшої кількості споживачів. І в цьому їм допомагає реклама. З іншого боку, рекламна діяльність може бути одним з видів підприємницької діяльності і сама по собі приносити прибуток.

Основним нормативним актом, що регулює рекламну діяльність в Україні, є Закон України від 03 липня 1996 року «Про рекламу». У цьому нормативному акті об'єднано норми різних галузей права, включаючи державне, адміністративне, цивільне. Комплексний характер цього Закону пояснюється тим, що рекламна діяльність, як один із різновидів підприємницької діяльності, має багатоаспектний характер і тому є об'єктом комплексного правового регулювання. Разом з тим серед норм різних галузей права у регулюванні реклами переважають норми цивільного права, оскільки вони регулюють договірні зобов'язання між учасниками рекламної діяльності, а також інші майнові та немайнові відносини рівних, незалежних один від одного, майнове відокремлених суб'єктів рекламних правовідносин.

Закон України від 03 липня 1996 року «Про рекламу» визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами. Важливим у Законі є визначення термінів, законодавче закріплення правових понять у нормах-дефініціях ст. 1 Закону.