Антракологія — наукова дисципліна, яку використовують в археології для визначення порід обвугленого дерева. Археологічні дерев`яні матеріали - одні з основних джерел історичної реконструкції рослинності та палеоландшафтів конкретних мікрорегіонів.

Історія формування нумізматичної колекції Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського Ніжинська старовина. Процес формування археологічної колекції. Описання експозиції з археологічними матеріалами доби Київської Русі. Етапи заселення регіону.

Аналіз процесу зародження та розвитку археології в стінах Харківського університету від часу його виникнення (1805 р.) і до 1920 р.: внесок окремих учених ВНЗ у цей період в археологічну науку, зв’язок їх досліджень з розвитком музейної справи у Харкові.

Характеристика археологічного матеріалу виявленого під час нагляду за будівельними земляними роботами на означеній ділянці. Визначення його хронологічних меж, розгляд стратиграфічного зрізу на території даного об’єкту дослідження старовинного міста.

Реабілітація археологічних матеріалів з фонду Чернігівського державного музею. Історія діяльності музеїв Чернігова у галузі археології в період з 1896 по 1948 рр. Комплектування, музейне і наукове використання археологічного зібрання державного музею.

Дослідження тенденцій загальноєвропейської культури і цивілізації стародавньої й середньовічної Європи на прикладі території Західного Поділля. Зміст фортифікаційного планування пам’ятки. Рекомендації до проведення майбутніх археологічних розкопок.

Верифікація результатів археомагнітного датування жител Волинцевської культури з поселення Ходосівка-Козаків яр за допомогою програмного додатку Matlab tool for archaeomagnetic dating. Житлові та господарські об'єкти слов'янських археологічних культур.

Побудова еволюційно-типологічних схем розвитку керамічного посуду - один з основних засобів хронологізації поселенських комплексів. Археомагнітні датування: перспективи та засоби вдосконалення. Визначення археологічної дати волинцевських комплексів.

Аналіз польових досліджень давнього Галича (Крилоського городища), проведених у липні-вересні 1995 р. археологічною експедицією Галицького національного заповідника під керівництвом В. Барана і Б. Томенчука. Розкопки оборонних валів всіх частин городища.

Результати дослідження давнього Галича (Крилоського городища), проведеного у червні - жовтні 1996 році археологічною експедицією Галицького національного заповідника. Розкопки залишків оборонних стін та палацової дерев’яної будівлі ХІІ-ХІІІ століть.

Внесок в розвиток археологічної науки Є. Трифільєва і О. Покровського. Проведення археологічних досліджень за клопотанням Харківського попереднього комітету. Результати розкопок курганів скіфської доби біля с. Дергачі, на території Маріупольського повіту.

Науковий пооб’єктний аналіз основних археологічних досліджень та визначення найбільш проблемних аспектів історико-археологічного вивчення збережених замкових комплексів Івано-Франківської області в часовий період 1991-2016 рр. Способи збереження замків.

Науковий внесок у розвиток археологічної науки Кіровоградщини дослідниці старожитностей Центральної України Н.М. Бокій. Огляд наукових здобутків дослідниці у археології енеоліту, бронзового віку, скіфській археології та середньовічних пам'яток регіону.

Характеристика основних причин, які спонукали до проведення масштабних археологічних досліджень об’єктів культурної спадщини в епоху російсько-української війни. Особливість уточнення культурно-хронологічних позицій досліджених поселенських пам’яток.

Розкопки оселі знаті та прилеглої території на острові Байда. Топографія острова у межах укріплень. Великий плоский камінь як природня трибуна для виступів ватажка. План розкопок напівземлянки шляхти, залишки майстерні, чимало бойової зброї та костилів.

Проведення археологічних розкопок Царевського городища у 1852-1854 роках. Дослідження Олександропільського кургану на Катеринославщині, насипних могильників Південної Росії та пам’яток скіфського періоду в Криму. Розселення гусарських полків 1767 року.

Аналіз археологічних джерел з розкопок м. Острог у 2004-2013 рр. Особливості топографії замку князів Острозьких. Характер забудови території у різні історичні періоди. Дослідження матеріальної культури населення на різних етапах розвитку поселення.

Роль історичного товариства Нестора-літописця у розгортанні археологічних досліджень у Південній Бессарабії. Вивчення курганів та їх історична інтерпретація. Археологічне і картографічне обстеження курганних груп Аккреманського уїзду Ф.І. Кнауеором.

Аналіз дослідження особливостей інвентарного комплексу та культурно-хронологічної періодизації пам’яток зрубної культури Північного Приазов’я. Введення матеріалів доби пізньої бронзи, здобутих під час розкопок в 2018 році археологічною експедицією.

Стислий історіографічний огляд археологічних досліджень на території пос. Магерки І. Результати робіт 2015–2016 рр. та їх історичне значення. Аналіз статусу та хронології даної пам’ятки. Структура комплексу, його компоненти та перспективи досліджень.

Розглянуто віхи археологічних досліджень Кам’янця-Подільського та результати археологічного вивчення міста для формування його соціокультурного простору. Дослідницьку увагу зосереджено на діяльності археологів Болтанюка П., Гуцала А., Старенького І.

Характеристика особливостей культури кулястих амфор. Опис знахідок, які належать до культури Баден. Визначення особливостей розвитку суспільства у добу середньої та пізньої бронзи. Характеристика розвитку катакомбної культурно-історичної спільноти.

Особливості реконструкції маршруту південної ділянки Муравського шляху, виділення археологічних пам'яток, що виступають маркерами цієї комунікації. Вивчення ролі городищ часів Золотої Орди на "оріхівському напрямку" у характері руху Муравським шляхом.

Результати археологічного дослідження багатошарового поселення "Бабина гора", розташованого в м. Ізяславі, часів пізнього палеоліту, енеоліту, бронзового, ранньозалізного віків та І тис. н.е. Матеріальна та духовна культура населення Верхнього Погориння.

Огляд найдавнішої історії Рівненщини, уявлення про складність історичного процесу території, розташованої на південно-західних рубежах Східної Європи. Археологічні розвідки і пам’ятки Рівненщини, їх типологічна характеристика, сучасний стан збереження.

Висвітлення обставин становлення й розвитку військової археології як галузі історичного знання у ХІХ та на початку ХХ ст. на території України, яка входила до складу Російської імперії. Дослідження процесів інституціоналізація військової археології.

Розгляд найвизначніших відкриттів української археології ХХ ст. Розкопки та локалізація фундаменту галицького кафедрального собору Успіння Пресвятої Богородиці ХІІ ст. в Крилосі. Аналіз інтерв'ю та репортажів з місця подій на шпальтах львівської преси.

Основні історичні відомості щодо проведення археологічних досліджень в м. Олевськ Житомирської області України. Давньоруський час — найважливіший період в історії древлянської землі, у який вона стає складовою потужної східнослов’янської держави.

Характеристика життя слов'ян під час Великого переселення народів. Історія та наслідки проголошення Акту відновлення української державності від 30 червня 1941 р. Економічна ситуація за часів Директорії, особливості внутрішньої та зовнішньої політики.

Археологічне дослідження Катеринославщини в другій половині ХІХ – на початку 30-х років ХХ століття. Процеси інституалізації в регіоні. Аналіз меценатської діяльності та досягнень місцевих наукових осередків Катеринославського музею імені О.М. Поля.