Передумови, поява та становлення нарукавної емблематики Сухопутних військ Збройних Сил України

3. Аналіз історіографічних джерел розвитку нарукавної емблематики до 1992 р. (до часу появи ЗСУ), публікацій відносно розвитку цього виду військової символіки в іноземних арміях світу протягом більше ніж 120 років дало можливість зробити об'єктивні висновки щодо причин створення цього типу символічних знаків на уніформі військовослужбовців та про причини появи його й на уніформі української армії незалежної України.

Основною причиною виникнення нарукавної емблеми стала потреба у розпізнавальному знаку, простому та дешевому способу відрізняти приналежність військовослужбовця до того чи іншого військового формування в умовах стандартизації військової форми одягу, з початком у ХІХ столітті процесу індустріального її виготовлення в масових масштабах. Лише з часом до розпізнавальної функції додались представницькі функції (демонстрація національної або державної приналежності військовослужбовця, його роду військ або служби, місць дислокації військових частин, їх військових спеціальностей, заслуг на полі бою та у бойовому навчанні, нагород за мужність на полі бою та інших властивих частинам прикмет). Закріплена протягом подій ПСВ, остаточно практика застосування нарукавної емблематики закріпилась в європейських арміях в ході ДСВ, а обов'язковим елементом військової форми одягу вона стала протягом другої половини ХХ ст. Встановлено, що характерною особливістю застосування нарукавної емблематики в європейських арміях стало те, що вона не замінювала собою повністю існуючих до того національних способів розпізнавання військовослужбовців різних формацій, а лише доповнювала їх там, де їх неможливо було застосувати, або ж застосування було затруднене, наприклад, на одноманітному захисному обмундируванні (камуфляжі).

Перелом у сприйнятті нарукавної емблематики настав після ДСВ, що було наслідком впливу переможців у цих битвах - армій США та Великобританії - на інші армії країн, які залишилися у сфері їх військово-політичних впливів, особливо після створення військового блоку НАТО. Тому у післявоєнний період армії країн західного світу, в ході їх модернізації та розбудови за американськими зразками запозичили й зовнішні елементи з нарукавною емблематикою включно. В результаті протягом 1950-х - 1970-х рр. практично всі армії країн Європи та Америки отримали нарукавну емблематику як складову частину їх власної військової символіки. При цьому у нарукавну символіку вносилися національні впливи, в результаті чого вона збагатилася новими елементами та стала більш різноманітнішою. Далі під час розвалу колоніальних імперій армії національних держав Азії і Африки, що утворилися при цьому, також ввели й нарукавні емблеми з власним національним колоритом. В результаті проведеного дослідження був зроблений висновок, що за останні 120 років два процеси: зростання уніфікації військової уніформи в арміях світу, викликана розвитком зброї, ростом фактору ураження, і різкого збільшення маскувальних функцій військового одягу у відповідь, за допомогою практично однакового камуфльованого обмундирування у всіх без винятку арміях; та поширення нарукавної символіки, як простого, дешевого та ефективного способу розпізнавання військовослужбовців за національною, державною, корпоративною приналежністю - злились в один єдиний непереривний процес удосконалення військової уніформи армій кінця ХХ - початку ХХІ ст.

На час створення ЗС України нарукавна емблематики як форма військової символіки, вже широко застосовувалася в арміях світ. Тому ЗС України запозичили цю форму для уніформи молодої української армії, але внесли у форму свій, суто українській зміст.

4. Результати аналізу появи та розвитку нарукавної емблематики в арміях світу дали можливість провести періодизацію цього явища, яка складає в основному чотири етапи. Характерною особливістю нарукавної емблематики стало те, що основні періоди її розвитку не співпадають з періодами розвитку інших видів військової символіки (до яких відносимо геральдику, вексилологію, фалеристику, досліджені і періодизовані раніше). Це пов'язане з тим, що нарукавна емблематика - наймолодший вид військових символів, тому він завойовував своє місце у військовій символіці в час, коли інші види символіки вже були розвинуті.

Перший етап включав час від виникнення спеціальної символіки частин, яка в подальшому перетворилася на нарукавну емблематику, як явища, під час громадянської війни в США у 1861-1865 рр. і до початку ПСВ в серпні 1914 р. Другий етап розпочався з початком ПСВ у 1914 р. й включав в себе не лише самі роки війни (1914-1918), але й наступні за неї періоди громадянських воєн, конфліктів та розвитку армій аж до виникнення у 1939 р. нової, ДСВ. Третій етап розвитку нарукавної символіки розпочався з розв'язуванням ДСВ в 1939 р. та тривав і після її закінчення протягом практично всього ХХ-го ст. до 1991 року, коли політику в світі визначало протистояння один одному двох глобальних військово-політичних об'єднань - НАТО з одного боку, та Варшавського Договору з іншого. На даний час ми знаходимося на четвертому етапі розвитку військової нарукавної символіки, коли, після розпаду СРСР, нарукавна емблематика на військовій уніформі стала загальносвітовою тенденцією, до якої прилучилися всі армії світу без винятку.

Стосовно появи та розвитку нарукавної емблематики у ЗС України, то дослідження на базі аналізу реальних зразків символіки у їх хронологічній послідовності дало змогу визначити умовні періоди розвитку власно української нарукавної емблематики. Вони включали: перший період (1991-1992 рр.), коли проходила стихійна українізація попередньої уніформи, яку продовжували носити й у ЗС України; другий період (1992-1993 рр.), який визначився достатньо складним пошуком української військової символіки, якої у потрібних для ЗСУ межах до того не існувало; цей період закінчився створенням та офіційним затвердженням на державному рівні перших базових зразків військової символіки до створеної у цей же період нової української форми одягу; третій період (1994-1995 рр.), який характеризувався практичним втіленням у практику військ нової української військової форми одягу та розроблених до неї, поки що нечисленних, зразків військової символіки (у тому числі й нарукавних емблем). Протягом перших трьох періодів розвитку військової символіки ЗСУ питання появи та розвитку індивідуальної військової символіки окремих частин та з'єднань (в першу чергу у вигляді нарукавних емблем) серйозно не ставився. Це було пов'язане з тим, що подібне явище для української (де-факто - пострадянської) армії було цілком новим. Тому з 1992 р. і до 1995 р. у військах розпочався стихійний процес створення лише окремих зразків нарукавної військової символіки для частин, в першу чергу, елітних.

1996 року наступив новий, четвертий етап (1996-2001 рр.) розвитку нарукавної емблематики у ЗСУ. Спроба (невдала) керівництва ЗС України організувати офіційний процес розробки та втілення в життя зразків нарукавної емблематики для частин призвела до початку стихійного масового процесу створення цієї символіки у військах з ініціативи і за кошти самих військовослужбовців. На кінець 2000 р. результатом стала поява практично у всіх об'єднаннях, з'єднаннях та військових частинах власних нарукавних емблем, які відрізнялися великою різноманітністю та якістю зображень. Протягом 2001-2012 рр. ми отримали п'ятий етап розвитку нарукавної емблематики, коли, зі створенням у ГШ ЗСУ спеціального органу - Воєнно-геральдичної служби (надалі - Відділу військової символіки та геральдики), процес впровадження військової символіки (у тому числі й нарукавної) набув організованого характеру. Були розроблені офіційні вимоги до нарукавних емблем, започаткована документальна база їх розгляду та затвердження, визначені правила застосування емблем на уніформі. На жаль, цей період обірвався в кінці 2012 р., коли були розформовані органи керівництва цими процесами у ГШ ЗСУ, а нові - не створені. З цього часу розробка нарукавної символіки у ЗС України знову стає хаотичною, стихійною, і не керованою.

5. Нарукавна емблематика, як простий, дешевий та багатогранний спосіб показати приналежність вояків до конкретної частини, роду або виду ЗС, швидко завоювала своє панівне місце серед інших форм військової символіки у ЗСУ. За кількістю зразків їй належить безумовне першість, а простота виготовлення сприяла показу у такий спосіб військові традиції українського війська, масового патріотизму військовослужбовців та їх любові до Батьківщини.

6. Були виявлені особливості процесу появи та розвитку нарукавної емблематики у СВ ЗСУ. З самого початку цей процес набув українського національного забарвлення. Характерним свідоцтвом цього стало широке застосування українських національних символів у нарукавній емблематиці, до яких можна віднести стрічки кольорів Державного (Національного) Прапору України, застосування Державного Герба України, народних символів (наприклад, китиць та грона калини). Цього немає в символіці армій держав, які мають більш давню історію. Однак метод порівняльного історичного дослідження показує, що в країнах, що раніше набули державності (протягом XIX-XX ст.) та в інших історичних умовах цей процес (створення національної військової символіки) мав сході тенденції (застосування національних символів, стрічок кольорів прапорів нових незалежних держав і т. і.), але вони застосовувалися не у вигляді нарукавної емблематики, а в інших формах (в кокардах на головних уборах, пов'язках на рукавах, нагрудних знаках, прапорах військових формувань та прапорцях підрозділів родів військ). Також в результаті дослідження стало ясно, що Україна не проходила весь послідовний процес розвитку нарукавної емблематики від простих розпізнавальних знаків до справжніх нарукавних емблем, як це було у найстарших арміях світу (наприклад, у США та Великобританії). В Україні відразу повстала нарукавна символіка у вигляді саме нарукавної емблеми, яка несла інформацію про історію частини, її бойову славу, приналежність до роду військ, місце дислокації та іншу інформацію. Цим українська військова нарукавна емблематика суттєво відрізняється від аналогічних зразків армій США, Великобританії та інших країн. Також важливим висновком стало виявлення особливостей нарукавної емблематики українських формувань, до яких відносяться регіональні відмінності (емблеми частин Заходу України були побудовані дещо по інакшому, ніж, наприклад, емблеми військових частин Півдня та Сходу України; по-різному в емблемах використовується міська та територіальна геральдика, інші символи, характерні для регіонів), художнє різнобарв'я сюжетів емблем. В українській військовій нарукавній емблематиці, на відміну від армій інших країн, значно більший вплив суб'єктивно-творчого фактору, пов'язаного з поглядами авторів на нарукавну емблематику. Дослідження показало зв'язок сучасної української нарукавної емблематики з українськими історичними військовими символами. Саме зразки військової символіки Легіону УСС, військовослужбовців армій УНР, гетьмана Скоропадського, Галицької Армії, українського козацтва, що стали відомими з початком сучасної Української Держави й стали цими першим прикладами, на яких базувалася нарукавна емблематика сучасної української армії. Підтвердженням є широке застосування Тризуба - елемента Малого Державного Герба України, синьо-жовтих кольорів, калини, церковних символів (архангела Михайла та Георгія Переможця).

7. У досліджені об'єктивно, вперше в українській історіографії, розібраний сам процес розробки та втілення нарукавної емблематики. Об'єктивність базувалася на розгляді сотень зразків нарукавних емблем, створених у СВ ЗСУ протягом 1992-2012 рр. Під час розгляду цього процесу були виявлені закономірності, притаманні появі та укоріненню нарукавної емблематики у військах, вплив на неї суб'єктивного фактору у вигляді реакції як вищого керівництва української держави, її Збройними Силами, так і середнього та нижчого командного складу військ. На початкових порах видно бажання загальмувати процес розробки та втілення у життя нарукавних емблем частин, що було відображенням радянського менталітету та виховання, присутнього у значній частині керівного складу як Збройних Сил України, та і держави в цілому. Однак в подальшому саме командний склад військових частин ставав ініціатором створення власних нарукавних емблем.

8. Виявлені та розглянуті й основні проблеми, притаманні процесу розвитку та втілення у життя української військової нарукавної символіки. До основних можна на початковому етапі віднести вплив старих радянських партійно-комуністичних поглядів на символіку, притаманних значній частині населення України та керівництву ЗСУ різного рівня. Це створювало на перших порах суттєві проблеми для ініціаторів та ентузіастів розвитку української військової нарукавної емблематики. Однак можна упевнено стверджувати, а дослідження підтверджує це фактологічним матеріалом, що до 2012 р. ця проблема була в основному подолана.

До інших проблем, які перешкоджали втілення нарукавної емблематики у війська, можна віднести матеріальні проблеми військовослужбовців (тобто, неспроможність на перших порах військовослужбовців, які отримували вкрай низьку оплату своєї праці, оплачувати виготовлення нарукавних емблем). Це наклало відбиток на техніку виготовлення нарукавних емблем: спочатку найбільш розповсюдженою технологію виготовлення нарукавних емблем було термічне нанесення на тканину полімерних матеріалів. Ця технологія була дешевша, але часто якість виготовлених нарукавних емблем (особливо під час носки на обмундируванні) була низькою. Поступове поліпшенням матеріального становища військовослужбовців дало можливість з початком нового ХХІ ст. перейти в основному у ЗСУ до виготовлення нарукавних емблем методом гаптування, як і у інших країнах світу.

Ще однією проблемою став часто низький художній рівень виконання нарукавних емблем, які малювалися на перших порах в частинах самодіяльними художниками з числа солдатів. Однак і ця проблема на даний час успішно подолана шляхом залучення до розробки та виготовлення нарукавних емблем фахівців у цій справі, які з'явилися в Україні, талановитих художників, та професійною роботою дизайнерів фірм, що займаються виготовленням цих емблем.

З розвитком пропаганди нарукавної емблематики, науково-освітньої діяльності багатьох вчених, в першу чергу членів УГТ, стає можливим долати ще один недолік української нарукавної емблематики - її часта перевантаженість символами та написами. Розроблені методичні рекомендації вдало впливають на цей процес, свідченням чого стала явна покрашення вигляду українських нарукавних емблем, створених за останні 10 років.

Таким чином, можна констатувати, що у процесі подальшого розвитку української військової нарукавної емблематики на даний час не існує корінних проблем, які б заважали її прогресу; існуючи проблематичні питання завдяки покрашенню наукової діяльності українських істориків та дизайнерів успішно долаються. Однак неподоланою проблемою залишається відсутність у вищих органах військового керівництва спеціального фахового органу для координації та керівництва цим процесом, що відкидає розвиток української військової нарукавної емблематики на десятки років назад.

9. В цілому, в роботі детально розглянутий процес створення та втілення у життя Збройних Сил України нарукавної емблематики. Важливість його ще збільшується й тим, що воно створило науково-методологічну базу, підгрунтя для подальшого розвитку досліджень у цій галузі. На основі дослідження можливе подальше удосконалення нарукавної емблематики як СВ так і ЗСУ в цілому. Досвід останніх років, особливо консолідація українського суспільства у підтримці своєї армії, яка веде важку боротьбу з агресією Росії проти незалежної держави України, зміцнення обороноздатності нашої країни показало, що одним з напрямків цього процесу стало створення все нових й нових українських нарукавних емблем для формувань ЗС України, добровольчих батальйонів та загонів, волонтерського руху, затвердження українського характеру як військового однострою ЗС України, так і її символіки. Все це сприяє росту патріотизму та жертовності українських громадян у захисті своєї Батьківщини.

Тому можна зробити наступні практичні висновки та рекомендації:

1. Слід негайно відновити спеціальний орган для керівництва цією галуззю військової діяльності. Після скасування Відділу військової символіка та геральдики ГШ ЗСУ 2014 р. все ж-таки була створена Група військової символіки і геральдики Тилу ЗСУ. Однак її приналежність до Тилу ЗСУ не дає можливості ефективно здійснювати діяльність по нормалізації процесу створення та використання військової символіки у ЗС України. Функції затвердження нарукавних емблем залишилися у начальника ГШ - Головнокомандувача ЗСУ, до якого доступу безпосередньо начальник групи не має (за винятком проходження документації по службовим щаблям, тобто, через начальника Тилу ЗСУ). Тому неможливо ефективно впливати з цих питань на керівництво видів ЗСУ, командування окремих з'єднань та військових частин, як це було раніше, та створювати цілісну системну політику у галузі розвитку військової символіки.

2. Доцільно продовжити відпрацьовану раніше практику розгляду, доведення до наукових вимог (правил складання) символів та затвердження розроблених нарукавних емблем у військах. Створення нової символіки в ході АТО (з 2018 року - Операції об'єднаних сил) проходить за ініціативи самих військовослужбовців, у більшості солдат та сержантів резерву, призваних з запасу. Бажання таким чином висловити свій патріотизм та бажання захищати свою Батьківщину заслуговує всілякої підтримки, так як сприяє піднесенню бойового духу військовослужбовців, зміцненню військових колективів. На першому етапі цієї роботи важливо надавати допомогу військам у створенні емблем, завдяки залученню фахівців цієї справи. В цьому напрямку плідно діє УГТ, а також волонтери та художники з Києва, Львова, Дніпропетровська та інших міст України. Це дасть можливість вже зараз доводити ідеї, народжені у частинах (часто дуже оригінальних) до стану, коли їх легко можна затвердити тому, що вони будуть відповідати всім вимогам до нарукавної емблематики ЗС України.

Результати дослідження дають впевненість, що напрацьована за двадцять років самобутня українська військова нарукавна емблематика має свої досягнення. Вона, пройшовши шлях від перших не фахових зразків, прийшла в процесі розвитку до появи власної української нарукавної емблематики, що стала в один ряд з найкращими світовими зразками. Тому з часом, при вирішенні низки проблемних питань, про які йшла мова у дослідженні, слід очікувати подальших досягнень у цій галузі.

Список використаних джерел та літератури

І. Архівні джерела

Центральний державний архів вищих органів влади та управління України, м. Київ.

Ф. 1075 Військове Міністерство Української Народної Республіки, м. Київ, Тарнов, 1918-1921 рр.

оп. 2

1. Спр. 3. Накази Головної Управи Війська УНР, том ІІ, 9 липня - 12 листопада 1919 р., 201 арк. (148 зворотніх).

2. Спр. 62 Накази по Головній управі військ УНР. Том І. 25 лютого - 15 червня 1920 р., 147 арк. (98 зворотніх).

Ф. 1076 Військове Міністерство Української Народної Республіки. Доба Центральної Ради з 9 січня по 29 квітня 1918 р.

оп. 1

3. Спр. 11 Генеральне Секретарство по вправах військових. М. Київ. Військове Міністерство Української Народної Республіки, м. Київ, 1917-1918 рр. Проекти наказів по Військовому міністерстві УНР. 29 січня - 25 квітня 1918 р., 123 арк.

оп. 3.

4. Спр. 11. Генеральный секретариат Украинской Народной Республики по Военным делам. Переписка о членах Рады, именной список их, заявления, рапорта, докладные записки и сводки. 26 июля 1917 - 30 декабря 1917, 29 арк.

5. Спр. 23. Канцелярія Генерального Секретаріата по військовим справам України. Телеграми і копії телеграм. Листопад 1917 р. - січень 1918 р., 25 арк. (5 зворотніх).

Ф. 1077 Головне Управління Генерального Штабу військ Української Держави, м. Київ, 29 квітня - 14 листопада 1918 р.

оп. 5

6. Спр. 10. Накази по Військовій Офіції УНР, 1918 р., 572 арк.

Ф. 1078 Головне Управління Генерального Штабу Української Народної Республіки, листопад-грудень 1918 - по березень 1919 р.

оп. 2

7. Спр. 4. Головне Управління Генерального Штабу УНР. Організаційний відділ. Накази Головної Команди й Головної Управи Військ УНР і зразки малюнків уніформи для старшин, урядовців та козаків, 24 квітня 1919 р. - 26 жовтня 1920 р., 82 арк. (24 зворотніх).

оп. 4

8. Спр. 1. Накази Головної команди петлюрівських військ, 1919 р., 240 арк. (167 зворотніх).

Ф. 2259 Штаб 7-ї стрілецької бригади. м. Калуш.

оп. 1

9. Спр. 2а. Діло Штабу 5 Стрілецької бригади. Накази 4-ї стрілецької бригади і ріжне листування для відома й керування, 94 арк.

Ф. 3172 Штаб Дієвої Армії УНР, 1919-1924 рр.

оп. 5

10. Спр. 2. Штаб Дієвої Армії Української Народної Республіки. Загальний відділ. Накази штабу петлюрівської армії за 1919 р., 124 арк.

Архів Українського геральдичного товариства, м. Львів

Фонд М.В. Слободянюка (ФМС).

Оп. 1.

11. Спр. 1. Документи по розвитку військової символіки ЗС України у 1992-1993 рр., 115 арк.

12. Спр. 2 Пропозиції по символіці і військовій уніформі Збройних Сил України і Гвардії художника Романа Дуб'яка, м. Львів. Розробка емблем родів військ, кокард та гудзиків у ЗС України, 79 арк.

13. Спр. 3. Документи по розвитку військової символіки ЗС України у 1994-1995 рр., 84 арк.

Оп. 2.

14. Спр. 1. Документи по розвитку військової символіки ЗС України у 1996 р., 72 арк.

15. Спр. 6. Документи по розвитку військової символіки ЗС України у 1997 р., 77 арк.

Оп. 3.

16. Спр. 4. Пропозиції по нарукавній символіці частин ЗахОК. 1998 р., 245 арк.

Оп. 4.

17. Спр. 2. Матеріали 2001 р., 143 арк.

Оп. 5.

18. Спр. 1. Спроба розробки та затвердження основних символів Збройних Сил України. Кінець 2000 - кінець 2001 рр., 145 арк.

19. Спр. 4. Матеріали наради в воєнно-геральдичній службі ГШ ЗС України 10-13 вересня 2002 р., 36 арк.

Фонди Національного військово-історичного музею України, м. Київ

20. НДФ № 7084. Концепція розвитку символіки, емблематики та прапорництва Збройних Сил України та інших військових формувань, передбачених законодавством України, 8 арк.

ІІ. Опубліковані джерела

21. Наказ про походну форму української армії. - 1 квітня 1918 року. - № 142 // Вістник Ради Народніх Міністрів Української Народньої Республіки. - 1918. - № 16. - С. 3.

22. XLVI Розпоряд з 22. цвітня 1919 // Вісник Державного Секретаріату Військових Справ. - 1919. - ч. 11. - С. 4.

23. Законодавчі акти України з питань військової сфери і державної безпеки. - К.: 1992.

24. Приказ Министра Обороны Украины № 12 от 12 февраля 1992 года. «О создании комиссии по разработке образцов предметов военной формы одежды для военнослужащих Вооруженных Сил Украины».

25. Приказ Министра обороны Украины № 107 от 24 июня 1992 года «О временных изменениях военной формы одежды на период с 1992 по 1995 годы». - К.: 1992. - 14 с.

26. Приказ Министра обороны Украины, Председателя государственного комитета по делам охраны государственной границы Украины, Командующего Национальной гвардией Украины № 184/209/161 от 14 августа 1993 года «О введении в действие Положения об опознавательных знаках, наносимых на летательные аппараты Вооруженных Сил Украины, государственного комитета по делам охраны государственной границы Украины, Национальной гвардии Украины». - К.: 1993. - 24 с.

27. Приказ Министра обороны Украины № 109 от 26 мая 1993 рода «О кокарде и нарукавных знаках частей морской пехоты и управления войск Береговой обороны Военно-Морских Сил Украины», «Об эмблеме Отдельной бригады специальных операций Военно-Морских Сил Украины».

28. Наказ Міністра оборони України № 199 від 30 серпня 1993 року «Про хід роботи щодо розробки і впровадження військової символіки Збройних Сил України». - К.: 1993. - 2 с.

29. Указ Президента України від 2 квітня 1994 року № 128/94 «Про військову форму одягу військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань України» // Голос України. - 1994. - 15 квітня. - № 70 (820).

30. Указ Президента України від 18 травня 2000 року № 694 «Про впорядкування геральдичної справи в Україні».

31. Указ Президента України від 30 жовтня 2000 року № 1173/2000. «Про впорядкування присвоєння почесних найменувань військовим частинам, установам, вузлам зв'язку, органам та підрозділам».

32. Указ Президента України від 30 листопада 2000 року № 1271/2000 «Про геральдичні знаки - емблеми і прапори центральних органів виконавчої влади України».

33. Указ Президента України від 9 лютого 2001 року № 79/2001 «Питання щодо використання державних символів України».

34. Указ Президента України від 20 червня 2006 року № 550/2006 «Про опис і малюнок базового зразка Бойового Прапора військової частини (з'єднання) Збройних Сил України».

35. Указ Президента України від 20 червня 2006 року № 551/2006 «Про символіку, яка використовується у Збройних Силах України».

36. Наказ Міністра оборони України № 150 від 12 червня 1995 р. «Про введення в дію Правил носіння військової форми одягу військовослужбовцями Збройних Сил України» // Правила носіння військової форми одягу військовослужбовцями Збройних Сил України. - К.: Варта, 1995. - 160 с.: іл.

37. Наказ Міністра оборони України № 299 від 24 липня 1998 р. «Про нарукавний знак «Міністерство оборони України» - 4 с.

38. Наказ Міністра оборони України № 677 від 24 листопада 2006 р. «Про затвердження символіки Об'єднаного оперативного командування Збройних Сил України».

39. Правила ношения военной формы одежды военнослужащими Советской Армии и Военно-Морского Флота. - Москва: Воениздат, 1970. - 200 с.: ил.

40. Правила ношения военной формы одежды военнослужащими Советской Армии и Военно-Морского Флота. - Москва: Воениздат, 1974. - 224 с.: ил.

41. Правила ношения военной формы одежды военнослужащими Советской Армии и Военно-Морского Флота. - Москва: Воениздат, 1989. - 240 с.: ил.

42. Тимчасові загальновійськові статути Збройних Сил України (Статут внутрішньої служби, Дисциплінарний статут, Статут гарнізонної та вартової служб, Стройовий статут). Затверджено Указом Президента України від 7 жовтня 1993 року, № 431/93. - Львів: Каменяр, 1993.

Науково-дослідна література

43. Адаменко Д. Императорский и королевский военный мундир. 1914 год / Дмитрий Адаменко, Олег Ярош. - К.: Нора-прінт, 2006. - 160 с.: ил.

44. Адаменко Д. Знаки на кепі Австро-Угорської армії / Дмитро Адаменко // Однострій. Військово-історичний журнал. - Рівне: 2004. - № 8. - С.4-6.

45. Аранович А. В. Русский военный костюм 1907-1917: Учебное пособие / Алексей Владимирович Аранович. - СПБ.: ИПЦ СПГУТД, 2005. - 128 с.: ил.

46. Артиллерийский исторический музей Главного управления Министерства обороны СССР. Иллюстрированное описание обмундирования и знаков различия Советской Армии (1918-1958 гг.). Составил сотрудник АИМ О.В. Харитонов. Под общей редакцией полковника И.П. Ермошина. - Ленинград: АИМ, 1960. - 152 с.: ил.

47. Битинський М. Військові відзнаки Української національної армії / Микола Битинський // Гуртуймося. - 1932. - Ч. 9.

48. Битинський М. Українські військові прапори та корогви: історичний нарис / Микола Битинський // Вісті: [український військовий журнал]. - 1963. - Ч. 109; Ч. 111.

49. Битинський М. Рангові відзнаки Армії Української Народної Республіки 1919 року / Микола Битинський // Вісті: [український військовий журнал]. - 1966. - Ч. 121.

50. Битинський М. Українські військові відзначення / Микола Битинський // Вісті комбатанта. - 1968. - Ч. 1. - Ч. 2. - Ч. 3.

51. Боевой Устав Сухопутных войск. - Ч.3. Взвод, отделение, танк. Введенный в действие приказом Главнокомандующего Сухопутными войсками от 19 июля 1982 г. № 50. Приложение 2.

52. Бондаренко П. Лев як український символ / Петро Бондаренко // Третя наукова геральдична конференція 4-5 листопада 1993. Матеріали. - Львів: 1993. - С. 7-9.

53. Брейли М., Чаппел М. Британская армия. 1939-1945. Северо-западная Европа / Майк Брейли, Майк Чаппел. - Москва: ООО Издательство АСТ: ООО Издательство Астрель, 2003. - 62 с.: ил. (Военно-историческая серия «СОЛДАТЪ»).

54. Будніков Б. Духовна відзнака військової частини 44882 / Борис Будніков // Знак. - 1997. - Ч. 13. - С. 5.

55. Будніков Б. Нарукавні знаки та емблеми військової частини 44882 / Борис Будніков // Знак. - 2000. - Ч. 22. - С. 12.

56. Бузало В. Кокарда армії УНР зразка 1918 р. / Віктор Бузало // Знак. - 1993. - Ч. 4. - С. 4.

57. Бузало В. Яку символіку будуть мати Збройні Сили України? / Віктор Бузало // Сурмач.Видання ОБВУ у Великобританії. - Лондон: 1993. - № 1-4 (114-117). - С. 22-28.

58. Бурков В. Г. Фалеристика. История формирования и развития / Владимир Германович Бурков // Гербоведъ. - 1997. - № 22. - С. 82-93.

59. Веденеев Д. Неизвестный проект / Дмитрий Веденеев // Однострій. - Рівне: 2000. - № 4. - С. 14-16.

60. Виставка військових відзнак // Вісті комбатанта. - 1974. - Ч. 1.

61. Виставка. Українська військова символіка: генеза нарукавної емблеми Збройних Сил України 1918-2004 рр. // Знак. - 2004. - Ч 34. - С. 1.

62. Виставка. Сучасна українська військова фалеристика // Знак. - 2005. - Ч. 37. - С. 2.

63. Військова символіка України. Нарукавні знаки (1992-1999). Каталог нарукавних знаків з фондів Центрального музею Збройних Сил України. - К.: ЦМЗСУ, 1999. - 86 с.: іл.

64. Військове будівництво в Україні у ХХ столітті: історичний нарис, події, портрети / За загальної редакції Кузьмука О.І. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2001. - 448 с.

65. Войтович В. Сокіл-Род. Легенди та міфи стародавніх українців / Володимир Войтович. - Рівне: Оріана, 1997.

66. Гаггман Б. Штандарт української кінноти з 1706 року / Бертіль Гаггман // Знак. - 2002. - Ч. 27. - С. 8.

67. Гавриленко В. Сфрагістично-геральдичні аспекти козацької державності / Віталій Гавриленко // Знак. - 2001. - Ч. 23.- С. 2-3.

68. Ганин А. Проект почетного мундира и нагрудного знака Украинского Генерального штаба / Андрей Ганин // Старый Цейхгауз. - 2011. - № 2-3 (40-41). - С. 104-107.

69. Генри М., Чаппел М. Армия США на Тихом океане. 1941-1945 / Марк Р. Генри, Майк Чаппел. - Москва: ООО Издательство АСТ: ООО Издательство Астрель, 2002. - 61 с.: ил. (Военно-историческая серия «СОЛДАТЪ»).

70. Генри М., Чаппел М. Армия США. 1942-1945. Средиземноморский театр военных действий / Марк Р. Генри, Майк Чаппел. - Москва: ООО Издательство АСТ: ООО Издательство Астрель, 2003. - 62 с.: ил. (Военно-историческая серия «СОЛДАТЪ»).

71. Генри М. Армия США в Северо-Западной Европе. 1944-1945 / Марк Р. Генри, Майк Чаппел. - Москва: ООО Издательство АСТ: ООО Издательство Астрель, 2004.- 62 с.: ил. (Военно-историческая серия «СОЛДАТЪ»).

72. Гломозда К. До історії українських військових одностроїв та відзнак / Костянтин Гломозда // Друга наукова геральдична конференція 19-21 листопада 1992 р. Матеріали. - Львів: 1992. - С. 18-20.

73. Гломозда К. Символіка України в контексті світових традицій / Костянтин Гломозда // Третя наукова геральдична конференція 4-5 листопада 1993 р. Матеріали. - Львів: 1993. - С. 25-26.

74. Гломозда К. Відзнаки Українського війська доби Визвольних Змагань / Костянтин Гломозда // Історія українського війська (1917-1995). - Львів: 1996. - С. 810-836. Таблиці I-XVI.

75. Гломозда К. Сучасні традиції у розвитку військової символіки / Костянтин Гломозда // Актуальні проблеми розвитку символіки у Збройних Силах та інших військових формуваннях України. Матеріали науково-практичного семінару в ЦМЗСУ 5 березня 2008 року. - К.: ЦМЗСУ, 2008. - Вип. 1. - С. 81-85.

76. Горшков Д. Батальонные значки (фаньоны) 2-го линейного полка 1811-1812 / Дмитрий Гошков // Старый Цейхгауз. - 2009. - № 31 - С. 20-25.

77. Граб С. Геральдичний комплекс Держспецзв'язку України / Сергій Граб // Військова символіка держави: основні проблеми розвитку на сучасному етапі. Науково-практична конференція 27 травня 2009. - К.: ЦМЗСУ, 2009. - С. 86-97.

78. Гречило А. Українська міська геральдика: тенденції розвитку: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.06 «Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни» / Андрій Гречило. - К.: 1996. - 172 с.

79. Гречило А. Українська територіальна геральдика: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня док. іст. наук: спец. 07.00.06 «Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни» / Андрій Гречило. - К.: 2011. - 280 с.

80. Гречило А. Використання міських і територіальних гербів у сучасній військовій символіці / Андрій Гречило // Актуальні проблеми розвитку символіки у Збройних Силах та інших військових формуваннях України. Матеріали науково-практичного семінару в ЦМЗСУ 5 березня 2008 року. - К.: ЦМЗСУ. - 2008. - Вип. 1. - С. 79-80.

81. Гречило А. Герби та прапори міст і сіл України / Андрій Гречило. - Львів: Друкарські куншти, 2004. - Ч. 1. - 120 с.: іл.

82. Гречило А. Утвердження українських національно-державних символів у 1917-1920 рр. / Андрій Гречило // Військово-історичний альманах. Річник XIV. - № 1-2 (25-26). - С. 47-61.

83. Гречило А. До питання про виникнення земельного герба Закарпаття / Андрій Гречило // Знак. - 1994. - Ч. 5. - С. 1-2.

84. Гречило А. Герб і прапор міста Кременчука / Андрій Гречило // Знак. - 1997. - Ч. 14. - С. 8.

85. Гречило А. Герб і прапор Брюховичів / Андрій Гречило // Знак. - 1998. - Ч. 16. - С. 9.

86. Гречило А. Герб Чернівецької області / Андрій Гречило // Знак. - 1999. - Ч. 18. - С. 9.

87. Гречило А. Відзнака та прапор Першого січового Петра Дорошенка полку / Андрій Гречило // Знак. - 2015. - Ч. 65. - С. 7-8.

88. Гусейнов А. Армия Азербайджанской демократической республики. 1918-1920 / Азад Гусейнов // Старый Цейхгауз. - 2011. - № 2-3 (40-41). - С. 118-128.

89. Дашкевич Я. Синьо-жовті прапорці Галицької гвардії 1781-1793 рр. / Ярослав Дашкевич // Знак. - 1993. - Ч. 4. - С. 3.

90. Дашкевич Я. Українська символіка 1941 року / Ярослав Дашкевич // Знак. - 2002. - Ч. 26. - С. 2-4.

91. Дашкевич Я. Прапори задунайських запорожців (XVIII-XIX ст.) / Ярослав Дашкевич // Знак. - 2008. - Ч. 46. - С. 8-11.

92. Дедей О. Проекти емблем для частин зв'язку Західного оперативного командування / Олександр Дедей // Знак. - 2000. - Ч. 20. - С. 8-9.

93. Дерябин А. Гражданская война в России 1918-1920. Юг - «цветные части» / Александр Дерябин // Цейхгауз. - 1991. - № 1. - С. 30-35.

94. Дерябин А. Гражданская война в России. Сибирская армия 1918 г. / Александр Дерябин // Цейхгауз. - 1993. - № 1/93 (2). - С. 26-29.

95. Дерябин А. Народная армия Комуча. 1918 г. / Александр Дерябин // Цейхгауз. - 1993. - № 3. - С. 32-35.

96. Дерябин А. Конвой командующего Западной Добровольческой армией / Александр Дерябин // Цейхгауз. - 1995. - № 4. - С. 32-34.

97. Дерябин А. Гражданская война в России. 1917-1922. Белые армии / Александр Дерябин, Роберто Паласиос-Фернандес. - Москва: ООО Издательство АСТ, 1999. - 48 с.: ил.

98. Дерябин А. Гражданская война в России. 1917-1922. Национальные армии / Александр Дерябин. - Москва: ООО Издательство АСТ, 1998. - 48 с.: ил.

99. Джоуэтт Ф. Итальянская армия. 1943-1945 / Филипп Джоуэт, Стефен Эндрю. - Москва: ООО Издательство АСТ: ООО Издательство Астрель, 2003. - 62 с.: ил. (Военно-историческая серия «СОЛДАТЪ»).

100. Джоуэтт Ф. Итальянская армия. 1940-1943. Африканский театр военных действий / Филипп Джоуэт, Стефен Эндрю. - Москва: ООО Издательство АСТ: ООО Издательство Астрель, 2003. - 62 с.: ил. (Военно-историческая серия «СОЛДАТЪ»).

101. Джоуэтт Ф. Итальянская армия. 1940-1943. Европейский театр военных действий / Филипп Джоуэт, Стефен Эндрю. - Москва: ООО Издательство АСТ: ООО Издательство Астрель, 2002. - 64 с.: ил. (Военно-историческая серия «СОЛДАТЪ»).

102. Джоуэтт Ф. С. Японская армия. 1931-1942 / Филипп Джоуэт, Стефен Эндрю. - Москва: ООО Издательство АСТ: ООО Издательство Астрель, 2003. - 63 с.: ил. (Военно-историческая серия «СОЛДАТЪ»).

103. Джоуэтт Ф. Японская армия. 1942-1945 / Филипп Джоуэт, Стефен Эндрю. - Москва: ООО Издательство АСТ: ООО Издательство Астрель, 2003. - 63 с.: ил. (Военно-историческая серия «СОЛДАТЪ»).

104. Діденко Л. Геральдика міста Біла Церква / Людмила Діденко // Друга наукова геральдична конференція 19-21 листопада 1992. Збірник тез повідомлень та доповідей. - Львів: 1992. - С. 30-31.

105. Довган Ю. Форма, спорядження та амуніція УПА / Юрій Довган // Воєнна історія Галичини та Закарпаття. Науковий збірник. Матеріали Всеукраїнської наукової військово-історичної конференції 18 квітня 2010 у Львові. - К.: 2010. - С. 450-453.

106. Доманк А.С. Знаки воинской доблести / Альберт Степанович Доманк. - Москва: Патриот, 1990. - 134 с.: ил.

107. Драпак Р. У «геральдичних» суперечках час поставити крапку / Роман Драпак // Народна армія. - 2001. - 31 серпня. - С. 3.

108. Дричик В. З історії виникнення військових звань / Віктор Дричик // Воєнна історія Галичини та Закарпаття. Науковий збірник. Матеріали Всеукраїнської наукової військово-історичної конференції 18 квітня 2010 у Львові. - К.: 2010. - С. 183-187.

109. Дробязко С. Вторая мировая война 1939-1945. Пехота вермахта / Сергей Дробязко, Игорь Савченко. - Москва: ООО «Издательство АСТ», 1999. - 48 с.: ил. (Военно-историческая серия «СОЛДАТЪ»).

110. Дробязко С. Вторая мировая война 1939-1945. Русская Освободительная Армия / Сергей Дробязко, Анатолий Каращук. - Москва: ООО «Издательство АСТ», 2000. - 64 с.: ил. (Военно-историческая серия «СОЛДАТЪ»).

111. Дробязко С. Вторая мировая война 1939-1945. Восточные добровольцы в вермахте, полиции и СС / Сергей Дробязко, Анатолий Каращук. - Москва: ООО «Издательство АСТ», 2000. - 48 с.: ил. (Военно-историческая серия «СОЛДАТЪ»).

112. Дробязко С. Вторая мировая война 1939-1945. Восточные легионы и казачьи части в вермахте / Сергей Дробязко, Анатолий Каращук. - Москва: ООО «Издательство АСТ», 1999. - 48 с.: ил. (Военно-историческая серия «СОЛДАТЪ»).

113. Дяченко Т. Герб міста Лубен / Тамара Дяченко // Знак. - 1996. - № 11. - С. 6-7.

114. Егоров В. П. Институт геральдики армии США / Валерий Павлович Егоров // Гербоведъ. - Москва: 1997. - № 13 (1-97). - С. 74-76.

115. Желіба О. Полкові та сотенні печатки Ніжинського полку (у збірці філії Державного архіву Чернігівської області в місті Ніжині) / Олександр Желіба // Знак. - 1999. - № 18. - С. 4.

116. Залога С., Хук Р. Польская армия 1939-1945 / Стивен Залога, Роберт Хук. - Москва: ООО Издательство АСТ: ООО Издательство Астрель, 2002. - 45 с.: ил. (Военно-историческая серия «СОЛДАТЪ»).

117. Ільїнський В. Герб міста Хмельницького / Валентин Ільїнський // Знак. - 1994. - Ч. 6. - С. 10.

118. Ільїнський В. З історії герба Заславля-Ізяслава / Валентин Ільїнський // Четверта наукова геральдична конференція 10-12 листопада 1994. Збірник тез, повідомлень та доповідей. - Львів: 1994. - С. 42-43.

119. Інформаційний збірник інженерних військ. -№ 1. - К.: 1994. - С. 46, 47.

120. Ісаєвич Я. Бойові прапори козацького війська (середина XVIII ст. / Ярослав Ісаєвич // Український історичний журнал. - 1963. - № 1.

121. Історичне джерелознавство: підруч. для студ. вищ. навч.закл. /Ярослав Калакура, Ірина Войцехівська, Світлана Павленко та ін. - 2-е вид., доп. і перероб. - К.: Либідь, 2017. - 512 с.: іл.

122. Канник П. Военная униформа: Все страны мира / Пребен Каник. - Санкт-Петербург: ООО «Издательство «Полигон», 2002. - 384 с.: ил.

123. Каппелен Х. Принципи розвитку нової норвезької геральдики / Ханс Каппелен // Знак. - 1995. - № 10. - С. 12, 13.

124. Карпов В. Становлення та розвиток військової символіки України. 1991-2012 рр. Монографія / Віктор Карпов. - К.: НАКККіМ, 2014. - 232 с.

125. Карпов В. Історіографічний огляд проблеми становлення та розвитку військової символіки України / Віктор Карпов // Військово-історичний альманах. Річник XIV. - Ч. 1-2 (25-26). - С. 62-67.

126. Карпов В. Становлення символіки Збройних Сил України / Віктор Карпов // Актуальні проблеми розвитку символіки у Збройних Силах та інших військових формуваннях України. Матеріали науково-практичного семінару в ЦМЗСУ 5 березня 2008 року. - К.: ЦМЗСУ, 2008. - Вип. 1. - С. 7-22.

127. Карпов В. «Знак» (вісник Українського геральдичного товариства) - джерело з вивчення історії військової символіки України / Віктор Карпов // Військова символіка держави: основні проблеми розвитку на сучасному етапі. Науково-практична конференція 27 травня 2009. - К.: ЦМЗСУ, 2009. - С. 133-155.

128. Карпов В. Розроблення арматюри до одностроїв військовиків Збройних Сил України / Віктор Карпов // Військово-історичний альманах. - К.: ЦМЗСУ, 2005. - Ч. 1. - С. 124-139.

129. Карпов В. Український військовий журнал «Вісті» - джерело з вивчення закордонної школи символіки національної армії / Віктор Карпов // Воєнна історія Галичини та Закарпаття. Науковий збірник. Матеріали Всеукраїнської наукової військово-історичної конференції 18 квітня 2010 року у Львові. - К.: 2010. - С. 751-753.

130. Карпов В. Військова символіка держави / Віктор Карпов, Дмитро Табачник. - К.: Либідь, 2007. - 296 с.: іл.

131. Карпов В. Українська військова символіка / Віктор Карпов, Дмитро Табачник. - К.: Либідь, 2004. - 272 с.: іл.

132. Кверри Б. Германские парашютисты. 1939-1945 / Б. Кверри, Майк Чаппел. - Москва: ООО Издательство АСТ: ООО Издательство Астрель, 2003. - 62 с.: ил. (Военно-историческая серия «СОЛДАТЪ»).

133. Кибовский А. Революцией призванные. Ударные революционные батальоны из волонтеров тыла. 1917. / Александр Кибовский // Цейхгауз. - 1998. - № 8. - С. 32-38.

134. Кибовский А. Эмблемы Береговых войск Черноморского флота / Александр Кибовский // Цейхгауз. - 1996. - № 5. - С. 44-45.

135. Клименко О. П. Миротворча діяльність українського війська. Перше десятиліття. Фотоальбом / Олександр Петрович Клименко. - К.: Неопалима купина, 2004. - 224 с.: іл.

136. Колєсник І. Роль та значення військової символіки у військово-патріотичному вихованню особового складу Збройних Сил України / Іван Колесник // Актуальні проблеми розвитку символіки у Збройних Силах та інших військових формуваннях України. Матеріали науково-практичного семінару в ЦМЗСУ 5 березня 2008 року. - К.: ЦМЗСУ, 2008. - Вип. 1. - С. 23-24.

137. Комплекс військово-геральдичних знаків, емблем і прапорів // Військово-історичний альманах. - К.: НМЗСУ, 2001. - № 1 (2). - С. 122-128.||

138. Корнаков П. Второе рождение гренадер. Штурмовые команды российской армии. 1915 - 1917. / Павел Корнаков, Валентин Юшко // Цейхгауз. - 1995. - № 4. - С. 2-22.

139. Корниш Н. Русская армия 1914-1918. / Ник Корниш, Анатолий Каращук. - Москва: АСТ: Астрель, 2005. - 69 с.: ил. (Военно-историческая серия «Солдатъ»).

140. Костянтин Морозов. Українська Армія - фактор стримування гарячих голів / Костянтин Морозов // Шлях перемоги. - 1993. - 18 грудня. - ч. 51 (2071).

141. Кохан О. Комплексна розробка військової символіки / Олексій Кохан // Знак. - 1995. - Ч. 9. - С. 14, 15.

142. Кошель І. Чи будуть емблеми у військових частин? / Ігор Кошель // Народна Армія. - 1997. - 1 квітня. - С. 6.

143. Крип'якевич І. Історія українського війська. Т. 1, 2 (Упорядкування, покажчики Богдана Якимовича). 5-е вид., змін. і доп. / Іван Крип'якевич, Богдан Гнатевич, Зеновій Стефанів, Осип Думін, Сергій Шрамченко. - К.: Варта, 1994, 1995. - 384с. (том І); 464 с. (том ІІ).

144. Круковський О. Фалеристичні сліди Синьої та Сірої Дивізії / Орест Круковський // Знак. - 2001. - Ч. 23. - С. 10.

145. Крысин М. Индийская армия. 1939-1945 / Михаил Крысин. - Москва: ООО Издательство АСТ: ООО Издательство Астрель, 2003. - 62 с.: ил. (Военно-историческая серия «СОЛДАТЪ»).

146. Кузнецов А. О Белой Армии и ее наградах. 1917-1922 гг. / Александр Кузнецов. - Москва: Столица, объединение «Книжник», 1991. - 48 с.: ил.

147. Кшонстек Т. Зміни в символіці Війська Польського в 1989-95 рр. / Тадеуш Кшонстек // Знак. - 1996. - Ч. 12. - С. 14-15.

148. Кэтчер Ф. Вторая мировая война 1939-1945. Армия США / Филипп Кэтчер, Крис Коллингвуд. - Москва: ООО Издательство АСТ: ООО Издательство Астрель, 2001. - 48 с.: ил. (Военно-историческая серия «СОЛДАТЪ»).

149. Лазарович М. Національні риси в атрибутиці Українських Січових Стрільців / Микола Лазарович, Наталія Лазарович // Четверта наукова геральдична конференція 10-12 листопада 1994 р. Збірник тез повідомлень та доповідей. - Львів: 1994. - С. 48-50.

150. Левицкий А. Нарукавные знаки частей непальской армии / Андрей Левицкий // Униформа и символика. Приложение к журналу «Однострій» - 2004. - № 1. - С. 9.

151. Леонов О. Регулярная пехота 1698-1801. Боевая летопись, организация, обмундирование, вооружение и снаряжение / Олег Леонов, Илья Ульянов. - Москва: АСТ, 1995. - 296 с.: ил.

152. Леонов О. Регулярная пехота. 1855-1918. Боевая летопись, организация, обмундирование, вооружение, снаряжение / Олег Леонов, Илья Ульянов. - Москва: ООО Издательство АСТ-ЛТД, 1998. - 288 с.: ил.

153. Литвин С. Нагрудные знаки Украины. Сухопутные войска / Сергей Литвин // Коллекцион. - 2012. - № 2. - С. 27-31.

154. Лозинський А. Обмундирування та екіпіровка Збройних Сил Австро-Угорської імперії / Андрій Лозинський // Воєнна історія Галичини та Закарпаття. Науковий збірник. Матеріали Всеукраїнської наукової військово-історичної конференції 18 квітня 2010 у Львові. - К.: 2010. - С. 102-107.

155. Ляшук Н. Одяг та військове спорядження учасників Берестейської битви / Наталія Ляшук // Воєнна історія України. Волинь та Полісся. Науковий збірник. Матеріали Всеукраїнської наукової військово-історичної конференції 25-26 квітня 2013 року у Рівному. - К.: Національний військово-історичний музей України, 2010. - С. 122-124.

156. Майстри архівних справ. Інформація «Народної армії» // Народна армія. - 2013. - 16 січня.

157. Макнаб К. Военная униформа XX века. 300 видов обмундирования - от хаки до камуфляжа / Крис Макнаб. - Харьков: Белгород: Клуб семейного досуга, 2013. - 160 с.: ил.

158. Масленников И. «Эльбингский» повелитель огня. История и символика 816 Эльбингского реактивного артиллерийского полка / Игорь Масленников // Коллекцион. - 2012. - № 2. - С. 3-7.

159. Матусовський Г. Символіка в системі наукового знання / Григорій Матусовський // Четверта наукова геральдична конференція 10-12 листопада 1994 р. Збірник тез повідомлень та доповідей. - Львів: 1994. - С. 51-53.

160. Мицик Ю. Прапори полковника Іллі Голоти (1649 р.) / Юрій Мицик // Знак. - 2000. - Ч. 20. - С. 5.

161. Мицик Ю. З історії прапора Українських Січових Стрільців / Юрій Мицик // Знак. - 2002. - Ч. 27. - С. 9.

162. Мицик Ю. Дещо про козацькі прапори середини XVIII ст. / Юрій Мицик // Знак. - 2012. - Ч. 58. - С. 9.

163. Музичук С. Українські військові нарукавні емблеми під час Другої світової війни 1939-45 рр. / Сергій Музичук // Знак. - 2004. - Ч. 33. - С. 9-11.

164. Музычук С. Отличительные знаки частей ВМС Украины / Сергей Музычук // Форменная одежда. - 1998. - № 1. - С. 21.

165. Музычук С. Батальоны «Nachtigall» и «Rolland». (Дружины украинских националистов). 1941-1942 / Сергей Музычук // Однострій. - Рівне: 2000. - № 3. - С. 25-31.

166. Муравйов О. Б. Сучасна символіка Збройних Сил України / Олександр Борисович Муравйов, Микола Васильович Чмир, Наталія Вікторівна Корж, Тетяна Анатолієвна Лук'яненко // Вісник української академії геральдики, товарного знаку та логотипу. - К.: 2006. - № 65. - 64 с.: іл.

167. Муравйов О. Діяльність Відділу військової символіки та геральдики Генерального штабу Збройних Сил України у сфері подальшого розвитку символіки Збройних Сил України // Олександр Муравйов // Військова символіка держави: основні проблеми розвитку на сучасному етапі: науково-практична конференція 27 травня 2009. - К.: ДП Укроборонсервіс, ЦМЗСУ, 2009. - С. 5-10.

168. Муравйов О. Сучасний стан і перспективи розвитку символіки Збройних Сил України / Олександр Муравйов // Актуальні проблеми розвитку символіки у Збройних Силах та інших військових формуваннях України. Матеріали науково-практичного семінару в ЦМЗСУ 5 березня 2008 року. - К.: ЦМЗСУ, 2008. - Вип. 1. - С. 25-30.

169. Муравйов О. Як виглядатимуть нові емблеми Збройних Сил України? / Олександр Муравйов // Народна армія. - 2002. - 26 січня.

170. Муравйов О. З метою удосконалення військової символіки та емблематики / Олександр Муравйов // Армія України. - 2002. - 29 січня.

171. Муравйов О. Родам військ і службам - нові емблеми / Олександр Муравйов // Народна армія. - 2007. - 5 червня.

172. Муравйов О. Через експеримент - до загального впровадження / Олександр Муравйов // Народна армія. - 2007. - 27 жовтня.

173. Муравйов О. Нарукавні емблеми військових навчальних закладів, затверджені у 2008 р. / Олександр Муравйов // Знак. - 2008. - Ч. 45. - С. 8.

174. Муравйов О. Щоб однострій носився гордо / Олександр Муравйов // Народна армія. - 2008. - 9 січня.

175. Муравйов О. Спадкоємці артилерійських традицій / Олександр Муравйов // Народна армія. - 2010. - 2 квітня.

176. Муравйов О. Емблема військового резерву Збройних Сил України / Олександр Муравйов // Знак. - 2012. - Ч. 56. - С. 10.

177. Муравйов О. У військових хіміків - свій знак / Олександр Муравйов // Народна армія. - 2012. - 19 липня.

178. Муравйов О. Емблема для нової структури / Олександр Муравйов // Народна армія. - 2008. - 4 січня.

179. Муравйов О. Знак інженерної професійності / Олександр Муравйов // Народна армія. - 2012. - 26 вересня.

180. Муравйов О. Нащадки танкової армії / Олександр Муравйов // Народна армія. - 2009. - 30 квітня.

181. Муравйов О. Під знаком «волинського» хреста / Олександр Муравйов // Народна армія. - 2009. - 6 травня.

182. Муравьев А. Новые нарукавные эмблемы войсковых частей Вооруженных Сил Украины / Олександр Муравйов, Микола Чмир // Униформа и символика. Приложение к журналу «Однострій». - 2004. - № 1. - С. 7-8.

183. Муравйов О. Нові емблеми родів військ та служб Збройних Сил України / Олександр Муравйов, Микола Чмир // Однострій. - Рівне: 2009. - № 9. - С. 39-45.

184. Муравйов О.Б. Символіка Військової служби правопорядку у Збройних Силах України / Олександр Борисович Муравйов, Микола Васильович Чмир, Наталія Вікторівна Корж, Тетяна Анатолієвна Лук'яненко // Вісник Української академії геральдики, товарного знаку та логотипу. - 2006. - № 65. - С. 1-66.

185. Немченко В. Розвиток руху воєнно-історичної реконструкції в Україні як підґрунтя військово-патріотичного виховання / Всеволод Немченко // Воєнна історія Галичини та Закарпаття. Науковий збірник. Матеріали Всеукраїнської наукової військово-історичної конференції 18 квітня 2010 у Львові. - К.: 2010. - С. 713-717.

186. Непота І. Українська військова символіка початку ХХ століття / Ігор Непота, Василь Панасенко // Воєнна історія Галичини та Закарпаття. Науковий збірник. Матеріали Всеукраїнської наукової військово-історичної конференції 18 квітня 2010 у Львові. - К.: 2010. - С. 188-191.

187. Никирса М. Герб і прапор Чернівців / Марія Никирса // Друга наукова геральдична конференція 19-21 листопада 1992. Збірник тез повідомлень та доповідей. - Львів: 1992. - С. 50-52.