Шлюбно-сімейні відносини в православній повсякденній культурі Росії XVIII ст.

Відомий французький історик Ф.Бродель зауважував: „.... сім'я - джерело і причина майже всього” Бродель Ф. Что такое Франция ? / Фернан Бродель : [в 2 т.] ; [пер. с фр. В. Мальчина]. - М. : Изд-во им. Сабашниковых, 1994. - Книга первая : Пространство и история. - С. 81. . Необхідність зведення історії з п'єдесталу науки про суспільство до рангу науки про людину в суспільстві ставить на порядок денний вивчення ряд соціальних проблем. Адже саме в соціальних, повсякденних відносинах утілюється найважливіший в історії "людський фактор", найбільше виявляється той чи інший елемент історії з людським обличчям. Людина як конкретний носій національних і культурних традицій, релігійних та моральних настанов, ментальних стереотипів, усвідомлених і неусвідомлених психологічних мотивацій має стати об'єктом серйозного вивчення з точки зору соціальної історії.

Початком сучасного європейського етапу вивчення шлюбно-сімейних відносин вважаються 60-ті роки ХХ ст. Він пов'язується з іменами таких відомих зарубіжних учених, як Дж.Хаджнал, П.Ласлетт та інші. Хоча у працях названих авторів не висвітлюються безпосередньо шлюбно-сімейні відносини серед населення Російської імперії, однак вони є важливими для виявлення загальних тенденцій і порівняння специфіки дослідження вітчизняних і зарубіжних науковців.

Історик і демограф Дж.Хаджнал уперше засвідчив перспективність порівняльного вивчення структури сім'ї в різних регіонах світу Hajnal J. Two kinds of pre-industrial household formation system / J. Hajnal. / R. Wall (ed.), in collaboration with J. Robin and P.Laslett. Family Forms in Historic Europe. - Cambridge, 1983. - P. 65 - 104.. П.Ласлетт розробив методику опису дворів і класифікував домогосподарства з точки зору структури сім'ї Ласлетт П. Семья и домохозяйство: исторический подход / П. Ласлетт // Брачность, рождаемость, семья за три века : [сб. статей / под ред. А. Г. Вишневского и И. С. Кона]. - М. : Статистика, 1979. - С. 132 - 157; Laslett P. Introduction: The history of thе family / P. Laslett // Laselett P., Woll R. Househild and Family in Past Time. - Cambridge, 1972. - P. 1 - 89. .

Наприкінці 70-х - 80-х рр. ХХ ст. в радянській історіографії з'явилися роботи, в яких було показано тісний зв'язок між стилем життя людей, їх побутом і ментальністю. Ці ідеї розвивали М.Г.Рабінович, С.С.Мінц, А.Я.Гуревич Рабинович М.Г. Очерки этнографии русского феодального города. Горожане, их общественный и домашний быт / Михаил Григорьевич Рабинович. - М. : Издательство «Наука», 1978. - 328 с.; Минц С.С. Социальная психология российского дворянства последней трети XVIII - первой трети XIX в. в освещении источников мемуарного характера: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. ист. наук : 07.00.09 «Историография и источниковедение» / С.С. Минц. - М., 1981. - 25 с.; Гуревич А.Я. Категории вредневековой культуры / Аарон Яковлевич Гуревич. - М.: Искусство, 1984. - 350 с.; Його ж. Культура и общество средневековой Европы глазами современников. - М. : Искусство, 1989. - 366 с. . Саме вони запропонували переорієнтувати історичне дослідження від описової історії побуту до аналітичного вивчення історико-психологічних сюжетів. У своїх дослідженнях під кутом зору соціальної антропології вони доводили важливість вивчення приватного життя, внутрішнього світу людини, його ментальних домінант.

Вивчення повсякденності або повсякденної культури в ракурсі минулих епох є важливим напрямком історичних досліджень, торкається широкого кола наукових проблем і відображає мікро- і макроісторичні підходи до вивчення минулого. Наприкінці 80-х - на поч. 90-х рр. ХХ ст. у зарубіжній історіографії було опубліковано роботи видатних істориків М.Блока, Ж.Дюбі, Л.Февра Бродель Ф. Материальная цивилизация, экономика и капитализм, XV-XVIII вв.: [в 3-х т.] - М. : Прогресс, 1986. - Т.1.: Структуры повседневности: возможное и невозможное. - 625 с.; Блок М. Апология истории или ремесло историка / Марк Блок. - М. : Наука, 1986. - 178 с.; Дюби Ж. Европа в средние века / Жорж Дюби. - Смоленск, : Пилиграмма, 1994. - 320 с.; Февр Л. Бои за историю [пер. с фр. А.А.Бобовича, М.А. Бобовича, Ю.Н. Стефанова] / Люсьен Февр. - М. : Наука, 1991. - 629 с. , в яких було показано тісний зв'язок між побутом, ментальністю і особливостями життя людей.

Отже, в радянський період історіографії джерела дореволюційної шлюбно-сімейної культури не були предметом вивчення, сімейне право перебувало під ідеологічним впливом держави, обґрунтовувалися марксистсько-ленінські погляди на роль сім'ї в суспільстві. Шлюб, сім'я, внутрішньосімейні взаємини перебували переважно в колі досліджень етнографів і фольклористів. У зарубіжній історіографії в середині ХХ ст. під впливом школи «Анналів» виявляється інтерес учених до дослідження історії ментальності, демографічних процесів, історико-психологічних сюжетів, у тому числі шлюбно-сімейних відносин. Наприкінці 70-х - 80-х рр. ХХ ст. ці тенденції позначилися й на сфері зацікавлення радянських учених (розвідки М.Г.Рабіновича, С.С.Мінца, А.Я.Гуревича).

Третій період історіографії - з кінця 80-х рр. ХХ ст. до сьогодення - пов'язаний з відродженням та розбудовою української незалежної держави. Розпад Радянського Союзу і зміна суспільного устрою в 90-ті роки ХХ ст. призвели до кризи культури і падіння моральних цінностей. Незважаючи на це, в хаосі протиріч духовного розвитку на зламі ХХ-ХХІ ст. накреслилися позитивні зміни в культурі. Поступово відроджується релігійна культура народів України і Російської Федерації. У свідомість людей поступово проникає думка про пріоритетну роль православ'я в розвитку духовної культури, морально-етичних норм і цінностей.

Різноманітні прояви повсякденного життя, які довгий час знаходилися на периферії наукового інтересу, нині переміщуються в центр уваги вчених. Це викликано протиріччями кінця ХХ ст., що потрясли основи суспільного й індивідуального буття, історичного досвіду народів і повсякденного світу індивідів. Відбувається переосмислення самих уявлень про соціальний порядок, про засіб, яким він може бути пояснений. У зв'язку з цим, повсякденне перестало розумітися як щось нецінне, що не викликає наукового інтересу.

Формування історії повсякденності як самостійного напрямку вивчення минулого - одна із складових історико-антропологічного повороту в сучасній гуманітаристиці. Історія повсякденності виросла з протесту проти розгляду історії в абстрактних поняттях, глобальних теорій, надмірної політизації та ідеологізації всього суспільного життя. Дослідники цього напрямку занурюються в аналіз невеликих спільностей: сім'ї, парафії, населеного пункту, школи, вулиці, міського кварталу, домашнього побуту, довкілля тощо. Відомий французький учений Ф.Бродель зауважував, що історія набуває свого сенсу тільки тоді, коли вона розглядається на вертикальному зрізі: від повсякденного життя на рівні землі і до успіхів, до досягнень (і несправедливостей) суспільної надбудови Бродель Ф. Материальная цивилизация, экономика и капитализм, XV-XVIII вв.: [в 3-х т.] / Фернан Бродель. - М. : Прогресс, 1986. - Т. 1.: Структуры повседневности: возможное и невозможное. - С. 29. ^.

Історія повсякденності, за словами українського історика В.М.Горобця, є історією тих, без кого не могло б бути історії, але хто для істориків залишився в історії переважно «безіменним» і «мовчазним» Горобець В.М. Історія повсякдення / В.М. Горобець // Енциклопедія історії України : в 5 т. / [редкол.: В.А. Смолій та ін.].- К. : Наукова думка, 2005. - Т. 3 : Е-Й. - 2005. - С. 618. . Апеляція до повсякденності - це перехід від показу абстрактних процесів і структур до аналізу конкретної ситуації, який дозволяє по-іншому висвітлити політичні, економічні, соціальні, культурні процеси. Дослідження повсякденності дає можливість переглянути стереотипи, які стосувалися історії суспільства, завдяки чому виникає нова точка зору на загальновідоме.

Зберігачем і ретранслятором традицій і стереотипів поведінки, в тому числі й шлюбно-сімейної, носієм соціальної спадковості, інформації, яка закодована в міжособистісних відносинах, є сім'я. Причому не лише міжособистісні, але й соціальні відносини, економічні, політичні моделюються за зразком міжособистісних відносин, властивих родині. Сім'я - мікрокосм, її структура являє собою модель великого суспільства. У ній у мініатюрі концентрується вся гама людських відносин, властивих суспільству. Родина - це цілісна система шлюбних, родинних, господарських, правових, моральних і психологічних зв'язків.

У результаті досліджень останніх десятиліть сім?я постала перед істориками, як своєрідне перехрестя соціальних, економічних, політичних і демографічних процесів. Головним же здобутком стало те, що сім?я почала розглядатися як мінливий процес, а не як закостенілий, консервативний суспільний організм. Західними істориками були створені моделі розвитку шлюбно-сімейних відносин протягом сторіч і визначені схеми їх зміни, а також здійснені спроби інтегрування даних моделей у спільні рамки соціальних змін Calhoun A.W. A social history of American family / A.W. Calhoun, 1960. - New York. - Vol. 3. - P. 323; Ransel D.L. Introduction / D.L. Ransel // The Family in Imperial Russia. Urbana. - Chicago; London, 1976. - P. 1; Hareven T. The Family is Process: The Historical Study of the Family Circle / T. Hareven // Journal of Social History. - 1974. - № 7. - P. 95 - 97. .

На відміну від дослідників ХІХ ст., у працях сучасних учених позначилася тенденція розглядати побут, повсякденне буття не ізольовано, не як сферу, відірвану від великих історичних подій, політики, наукового і технічного прогресу, а як галузь, в якій проявляються магістральні процеси і яка здійснює вплив на хід історії. Розвиток теми повсякденності пов'язаний з утвердженням нового розуміння історії, згідно з якою її хід визначається не лише політичними подіями, економічними законами, видатними особистостями, але й непомітним ходом повсякденних подій, життям «непомітних, маленьких, рядових людей».

Аналізуючи праці істориків зазначеного хронологічного періоду, слід виділити монографію сучасного російського історика В.Ю.Лещенка, в якій подано широку панораму функціонування православної сім'ї ⁵⁴ Лещенко В.Ю. Русская семья (XI-XIX вв.): Монография / Василий Юрьевич Лещенко. - СПб. : СПГУТД, 2004. - 608 с.. Формування родини, народження і виховання дітей, укладання шлюбу, сімейні колізії, здоров'я і хвороби, їжа і напої, праця і розваги досліджуються через призму православної культури і моралі. У роботі селянська родина постає як складний саморегульований суспільний інститут, який розвивався в єдиному історико-культурному потоці народно-православної культури.

Великий внесок у дослідження соціальної історії Росії зробив відомий дослідник Б.М.Миронов Миронов Б.Н. Традиционное демографическое поведение крестьян в XIX - начале ХХ в. / Б. Н. Миронов / Брачность, рождаемость, семья за три века / [сб. статей ; под ред. А. Г. Вишневского и И. С. Кона]. - М. : Статистика, 1979. - С. 83 - 104; Його ж. Семья: нужно ли оглядываться в прошлое ? // В человеческом измерении [отв. ред. и предисл. А. Г. Вишневского]. - М. : Прогресс, 1989. - С. 226 - 246; Його ж. Русский город в 1740-1860-е годы: демографическое, социальное и экономическое развитие. - Л. : Наука, 1990. - 272 с.; Його ж. Россия и Запад в XVIII - начале ХХ в.: социологические образы и историческая реальность [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://bmironov.spb.ru/method.php?mn=5@lm=1@1c=art9. . Ряд публікацій вчений присвятив вивченню демографічної поведінки серед православного сільського і міського населення Російської імперії XVIII - ХІХ ст. Апогеєм його роботи стало видання двотомної монографії „Социальная история России периода империи (XVIII - начало ХХ вв.)” Його ж. Социальная история России периода империи (XVIII-начало ХХ вв.) : [в 2 т.]. - СПб. : Издательство «Дмитрий Булавин», 1999. - Т. 1. - С. 158. , в якій автор поставив за мету „<…> з'ясувати, яка модель демографічної поведінки панувала в Росії протягом XVIII - на початку ХХ ст., коли почався перехід від так званої східноєвропейської до західноєвропейської моделі шлюбності і від традиційної до сучасної моделі відтворення населення, хто був піонером у регулюванні народжуваності серед станів і хто - серед регіонів” Його ж. Социальная история России периода империи (XVIII-начало ХХ вв.) : [в 2 т.]. - СПб. : Издательство «Дмитрий Булавин», 1999. - Т. 1. - 548 с.; Т. 2. - 566 с..

Хоча вчені в своїх студіях не оминали жорстокість народного повсякдення, однак насильство в родинах згадувати було не прийнято, адже це суперечило ідеалізованій картині злагоди та ідилії в подружньому житті. Однак останнім часом почали з'являтися публікації, які показують, що насильство над жінкою в українському селі було поширеним явищем. Історик В.Л.Маслійчук одним із перших в українській історіографії присвятив вивченню феномену насильства в українській родині спеціальну статтю Маслійчук В. Насильство в родині на Лівобережній та Слобідській Україні у другій половині XVIII ст. / В. Маслійчук // СОЦІУМ. Альманах соціальної історії. - 2007. - Вип. 7. - С. 243 - 263. . У студії дослідник, спираючись на документи судових установ Лівобережної і Слобідської України другої половини XVIII ст., проаналізував численні справи, в яких зображено конфлікти між подружжям, які нерідко закінчувалися побоями або смертю жертви, що є свідченням крайніх проявів патріархальних відносин у традиційному суспільстві.

В.Л.Маслійчук проаналізував спроби контролю та подолання родинних конфліктів державою, визначивши, що практика залагодження сімейних чвар й боротьба з насильством притаманна багатьом культурам. Автор указав на існування «полюбовних судів», поширених в українських землях, які перебували в складі Речі Посполитої. Російська імперська влада, починаючи з епохи Катерини ІІ, під впливом ідей Просвітництва намагалася «гуманізувати» населення. Це виявилося в запровадженні з початку 1780-х рр. совісних судів, до функцій якого входила боротьба з насильством у родині.

Глибоке наукове вивчення девіантної поведінки (відхилення від усталених правил і норм) в українській історографії лише розпочинається. Показовою у цьому відношенні є розвідка В.Л.Маслійчука, в якій автор спростовує спроби вітчизняних істориків і етнографів показати рівність чоловіка і жінки, показати високі моральні якості українських жінок. Учений зазначив: «Історик, який досліджує українське минуле, досить часто потрапляє як на факти подружньої зради, так і на існування жінок-злодійок, вбивць, повій, звідниць. Цей «жіночий» бік української історії є на сьогодні недостатньо висвітленим і осмисленим» Його ж. Девіантна поведінка жінки на Слобожанщині у 80-х - 90-х рр. XVIII ст. (за матеріалами повітових судів Харківського намісництва) // СОЦІУМ. Альманах соціальної історії. - 2005. - Вип. 5. - С. 198. .

Українські сучасні історики В.М.Горобець, О.І.Гуржій, О.О.Романова присвятили свої розвідки дослідженню родинних відносин у середовищі козацької еліти XVIII ст., зокрема гетьманів І.Скоропадського та І.Брюховецького Горобець В. „Хочю ... поняти б за себя московскаго народу вдову...” (Жінки в політичній біографії Івана Брюховецького) / В. Горобець // СОЦІУМ. Альманах соціальної історії. - 2003. - Вип. 2. - С. 149 - 164; Гуржій О. „Іван носить плахту, а Настя - булаву” Суспільно-політичний портрет елітної жінки першої третини XVIII ст. / О. Гуржій // СОЦІУМ. Альманах соціальної історії. - 2002. - Вип. 1. - С. 219 - 230; Романова О. «Боже неблагословіння» чи вигідне одруження ? Штрихи до ціннісних пріоритетів козацької старшини XVIII ст. / О. Романова // СОЦІУМ. Альманах соціальної історії. - 2010. - № 9. - С. 373 - 391. .

У сучасній історіографії популярним напрямком дослідження стали студії з історії дворянської і селянської родин XVIII ст. у різних регіонах Росії. Наслідком цього стала поява монографічних досліджень і проведення різноманітних конференцій.

Відомий російський культуролог і семіотик Ю.М.Лотман у монографії проаналізував шлюбно-сімейні відносини дворян Росії XVIII ст., зокрема, описав обряд сватання, укладання шлюбу, розлучення, традиції спілкування Лотман Ю.М. Беседы о русской культуре: Быт и традиции русского дворянства (XVIII - начало XIX века) / Юрій Михайлович Лотман. - СПб. : Искусство-СПБ, 1997. - 399 с.. Автор акцентував увагу на двох аспектах - жіночому і чоловічому світах, проілюструвавши взаємовідносини між статями яскравими прикладами з життя, літератури і мистецтва.

Сферою зацікавлення літературознавця М.М.Сулими стали єпитимійні справи, які зберігаються у фондах духовних консисторії Сулима М.М. Гръхи розмаитїи: єпитимійні справи XVII-XVIII ст. / Микола Матвійович Сулима. - К. : Фенікс, 2005. - 256 с.. Учений окреслив єпитимійний дискурс українського фольклору та позаконфесійної літератури. Монографія присвячена драматичним долям реальних людей XVIII ст., учинки котрих потрапили на розгляд церковних судів.

Дослідженню ключових проблем історії сім'ї в російському провінційному місті періоду модернізації присвячено роботи історика Ю.М.Гончарова Гончаров Ю.М. Историческое развитие семьи в России в XVIII - начале ХХ века / Ю. М. Гончаров // Преподавание истории в школе. - 2001. - № 7. - С. 21 - 32; Його ж. Городская семья второй половины ХIХ - начала ХХ в. - Барнаул : Изд-во Алт. ун-та, 2002.- 384 с.. Вчений ґрунтовно схарактеризував важливі тенденції історичного розвитку сім'ї: шлюбно-сімейне законодавство Російської імперії, склад і чисельність міст Західного Сибіру, демографічні процеси в родині, економіку сім'ї і внутрішньосімейні відносини.

У розвідках С.В.Голікової досліджено селянську сім'ю на Уралі, М.Ф.Прохорової - селянський двір у Вологодському повіті, Л.А.Бруцької - вплив Церкви на шлюб і сім'ю у В'ятській єпархії Голикова С.В. Крестьянская семья на Урале во второй половине XVIII в. / С. В. Голикова // Крестьянское хозяйство: история и современность : Всерос. науч. конф., октябрь 1992 г. : тезисы докл. - Вологда, 1992. - С. 79 - 80; Прохоров М.Ф. Крестьянский двор в крепостной деревне Вологодского уезда в середине XVIII в. / М. Ф. Прохоров // Крестьянское хозяйство: история и современность : м-лы Всерос. науч. конф., октябрь 2002 г. : тезисы докл. - Вологда, 1992. - С. 80 - 83; Бруцкая Л.А. Церковь, семья и брак в Вятской епархии XVIII столетия / Л. А. Бруцкая // Вятская земля в прошлом и настоящем: м-лы III науч. конф., посв. 50-летию победы в Вел. От. в. - Киров, 1995. - С. 42 - 44. . Істотною рисою названих студій є акцентування уваги на тому, що селянська родина (домогосподарство) є передусім економічною одиницею.

Історик Л.Ю.Посохова висвітила шлюбні стратегії випускників православних колегіумів та формування стану духовенства у XVIII ст. Посохова Л. Шлюбні стратегії випускників православних колегіумів та формування стану духовенства в Україні XVIII ст. / Л. Посохова // Сіверянський літопис. - 2008. - № 4. - С. 108 - 116.. Авторка зробила висновок, що шлюб із дочкою священика давав можливість отримати священно- і церковнослужительські посади. Тож спадковість при заміщенні цих посад поступово перемогла традицію парафіяльних виборів в українських землях.

Український вчений Ю.В.Волошин свої розвідки присвятив історико-демографічному дослідженню шлюбності в середовищі старовірів у другій половині XVIII ст. Волошин Ю. Шлюбність і шлюбний стан старовірів Стародубського полку в другій половині XVIII ст. / Ю. Волошин // СОЦІУМ. Альманах соціальної історії. - 2004. - Вип. 4. - С. 39 - 51; Його ж. Розкольницькі слободи на території Північної Гетьманщини у XVIII ст. (історико-демографічний аспект). - Полтава : АСМІ, 2005. - 312 с.; Його ж. Народжуваність, смертність і приріст населення в старообрядницьких слободах Стародубщини (друга половина XVIII століття) // Ковчег. Науковий збірник із церковної історії. - Львів, 2007. - Число 5. - С. 118 - 149; Його ж. Структура семьи в «Государевых описных малороссийских раскольничьих слободах» (на примере слободы Деменка Топальской сотни Стародубского полка) // Липоване: история и культура русских-старообрядцев. - Одесса, 2005. - Вып. 2. - С. 31 - 44.. Історик дослідив функціонування в середовищі цієї спільноти шлюбу як одного з традиційних соціальних інститутів.

Питання розлучення подружжя були в центрі досліджень історика Н.І.Пилипенко, яка на основі архівних джерел проаналізувала причини розлучення серед українського населення Російської імперії другої половини XVIII ст. Пилипенко Н. Причини розлучень серед православного сільського населення Гетьманщини (друга половина XVIII ст.) / Н. Пилипенко // Історія релігій в Україні. Науковий щорічник. - Львів: Логос, 2007. - Кн. І. - С. 729 - 734. .

Дослідженню функціонуванню духовних судів із причини перелюбу присвятив свої студії історик І.І.Лиман Лиман І.І. Духовний суд у справах про перелюб (кінець XVIII - перша половина ХІХ ст.) / І. І. Лиман // Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України Запорізького державного університету : Південна Україна XVIII - ХІХ століття. - Запоріжжя, 2000. - Вип. 5. - С. 242 - 248. . Праця написана на основі матеріалів Херсонської духовної консисторії. Автор, реконструюючи процедури покарання осіб, обвинувачених у перелюбі, додав цікаві штрихи у з'ясування характеру стосунків світської і духовної влади, а також у відтворення морального рівня населення регіону.

Історик І.О.Ворончук проаналізувала подружні зради як наслідок практики укладання шлюбів у XVII - XVIII ст. на матеріалах ранньомодерної Волині Ворончук І. «Dobra ћona godna m?ћowi korona» (До історії подружніх стосунків Катерини Острозької і Томаша Замойського) / І. Ворончук // Київська старовина. - 2002. - № 5. - С. 120 - 134; Її ж. Подружні зради як наслідок практики укладання шлюбів в Україні в XVI-XVII ст. (на матеріалах ранньомодерної Волині) // СОЦІУМ. Альманах соціальної історії. - 2006. - Випуск 6. - С. 161 - 201.. Вона дійшла висновку, що в основі існуючої практики укладання шлюбів лежали не емоційні почуття, а лише матеріальні розрахунки, які провокували зради вже від самого початку подружнього життя, особливо в молодому віці. Крім того, І.О.Ворончук вивчила типологію і структуру української селянської родини в XVI-XVII ст., зазначивши, що основною формою селянського господарювання було дворищне землеволодіння Її ж. Типологія і структура української селянської родини у XVI-XVII століттях (На матеріалах Волині) // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Праці Історично-філософської секції. - Львів, 2002. - Т. CCXLIII. - С. 85 - 99. .

Українська дослідниця О.О.Романова присвятила свої праці розумінню таких понять, як „праведність” і „гріховність” у родинному житті пересічних українців Романова О. Народне розуміння християнської „праведності” та „гріховності” (на матеріалах Київської духовної консисторії XVIII ст.) / О. Романова // Студії з давньої і нової історії України. - К., 2007. - С. 456 - 476; Її ж. Сповідь у житті православних мирян Лівобережної України (30-70-і рр. XVIII ст.): дис. … кандидата іст. наук : 07.00.01 / Романова Оксана Олексіївна. - К., 2009. - 368 с. . Авторка дослідила роль сповіді у житті мирян Київської митрополії у 30-70-ті рр. XVIII ст., проаналізувала ефективність уживаних заходів щодо налагодження системи державного контролю за річною сповіддю мирян, з'ясувала їх ставлення до сповіді, її частотність, зміни в усвідомленні людьми суті гріха тощо. О.О.Романова проаналізувала сповідні книги як спосіб державного церковного контролю за мораллю парафіян, а також ставлення парафіяльного духовенства до їх складання та достовірність наведеної у них інформації.

Інтерес науковців до студіювання джерел обліку населення викликаний насамперед необхідністю отримання статистичних даних. Відомо ж бо, що на відміну від інших способів ведення обліку населення, які застосовували раз на декілька років органи державної влади (ревізій, переписів), церковний облік здійснювався постійно. Дослідження метричних, сповідальних книг і книг шлюбного опитування дозволяє стверджувати, що вони виконували культову, статистико-демографічну, правову, фіскальну функції.

Роль сповідних книг у дослідженні демографічних показників населення висвітлено у працях українського історика В.М.Мордвінцева Мордвинцев В.М. Церковно-статистическая документация как исторический источник по изучению социального развития городов и сел Левобережной Украины в XVIII веке / В. М. Мордвинцев // Перестройка в исторической науке и проблемы источниковедения и специальных исторических дисциплин : V Всесоюз. конф., 30 мая - 1 июня 1990 г. : тезисы докл. и сообщ. - К., 1990. - С. 79 - 81; Його ж. Сповідальні книги // Київська старовина. - 1995. - № 3. - С. 84 - 87. . Учений високо оцінив інформаційні можливості цих церковно-статистичних документів XVIII ст., а також визначив їх роль у вивченні соціального розвитку міст і сіл.

У статті російського історика Б.М.Миронов розглянуто сповідні відомості як джерела з чисельності і соціальної структури православного населення XVIII - першої половини ХІХ ст. Миронов Б.Н. Исповедные ведомости - источник о численности и социальной структуре православного населения России XVIII - первой половины XIX в. / Б. Н. Миронов // Вспомогательный исторические дисциплины. - Л. : Наука, 1989. - Вып. ХХ. - С. 102 - 117. . Він критично оцінив джерелознавчі можливості цих документів, звернув увагу на певні неточності церковного обліку населення. У статті Його ж. О достоверности метрических ведомостей - важнейшего источника по исторической демографии России XVIII - начала ХХ вв. // Россия в XIX - ХХ вв. / [под ред. А. А. Фурсенко]. - Спб.: Изд-во «Дмитрий Булавин», 1998. - С. 41 - 47. , присвяченій метричним відомостям, учений проаналізував їх достовірність і наголосив на цінності при вивченні демографічної поведінки населення XVIII ст.

Об'єктом дослідження історика О.Є.Сакала є особливості та інформативний потенціал сповідних відомостей як історико-демографічного джерела для дослідження форм сімейної організації Сакало О. Сповідний розпис як джерело дослідження форм сімейної організації / О. Сакало // Історія релігій в Україні. - Львів: Логос, 2007. - Книга І. - С. 781 - 785. .

Різні аспекти сімейного побуту і роль общини в родинному житті селян розглянуто у дослідженнях російських етнографів і істориків Н.А.Міненко і В.В.Рябцевич Миненко Н.А. Культура русских крестьян Зауралья. XVIII - первая половина ХIХ в. / Нина Адамовна Миненко. - М. : Наука, 1991. - 224 с.; Її ж. Любовь и семья у крестьян в старину: Урал и Сибирь в XVIII-XIX веках / Н. А. Миненко, В. В. Рябцевич - Челябинск : Челяб. гос. ун-т, 1997. - 287 с. . Авторки вперше порушили питання про необхідність вивчення селянської родини в Росії, зокрема в Сибіру і на Уралі. Дослідниці зазначили, що реконструкція сімейного побуту передбачає аналіз структури і чисельності сім'ї, її функцій, господарської структури, взаємовідносин з іншими групами й інститутами, закономірностей розвитку, сімейної обрядовості і права.

Історія шлюбно-сімейних відносин передбачає аналіз проблематики соціальних наук у Росії й Україні. Одним із нових напрямків суспільних наук, які швидко розвиваються, є гендерні дослідження у вивченні минулого - інтегрований напрямок сучасного соціального знання, який використовує прийоми і підходи соціології, політології, лінгвістики, літературознавства та інших наук у поєднанні з історією, антропологією, архівознавством, джерелознавством тощо Муравьева М.Г. Облики насилия: формы и методы насилия над женщинами в России XVIII века / М. Г. Муравьева // Гендерное равноправие в России: м-лы междунар. науч. конф., посвященной 100-летию Первого Всероссийского женского Съезда 1908 года, 21-23 марта 2008 года : тезисы докл. - СПб., 2008. - С. 182 - 185; Женщина, брак, семья до начала нового времени: Демографические и социокультурные аспекты. - М. : Наука, 1993. - 160 с. . Такі роботи торкаються багатьох проблем шлюбно-сімейних відносин, у тому числі і в історичному аспекті.

З-поміж них найбільший інтерес становлять розвідки відомого російського історика, спеціаліста з «жіночої історії», етнології статі в Росії та Європі Н.Л.Пушкарьової. Вони присвячені таким актуальним і недослідженим проблемам жіночої історії, як статус жінки в руській та російській сім'ї у Х-ХХ ст., родина в „новій” і „традиційній” демографічній історії, проблеми материнства, дитинства, а також порівняльний підхід до шлюбно-сімейної сфери життя людини у православ'ї й католицизмі, інтимні переживання жінок тощо Пушкарева Н.Л. Женщины Древней Руси / Наталья Львовна Пушкарева. - М. : Мысль, 1989. - 286 с.; Її ж. Русская женщина в семье и обществе Х-ХХ вв.: этапы истории // Этнографическое обозрение. - 1994. - № 5. - С. 3 - 15; Її ж. Семья, женщина, сексуальная этика в православии и католицизме: перспективы сравнительного подхода // Этнографическое обозрение. - 1995. - № 3. - С. 55 - 70; Її ж. Русская семья Х-ХVІІ вв. в „новой” и „традиционной” демографической истории // Этнографическое обозрение. - 1996. - № 3. - С. 66 - 79; Її ж. Полонянки // Родина. - 1997. - № 3-4. - С. 59 - 61; Її ж. Женщина в русской семье (Х-ХХ века) // Русские : [сб. ст. / отв. ред. В.А.Александров и др.] - М. : Наука, 1999. - С. 456 - 465; Її ж. «Не мать велела - сама захотела…». Интимные переживания и интимная жизнь россиянок в XVIII в. // «А се грехи злые, смертные…»: Любовь, эротика и сексуальная этика в доиндустриальной России (Х - первая половина XIX в.) / [сб. ст. под ред. Н. А. Пушкаревой]. - М. : Ладомир, 1999. - С. 612 - 626; Пушкарева Н.Л. Российская система законов о браке в ХХ в. и традиционные установки / Н. Л. Пушкарева, О. Е. Казьмина // Этнографическое обозрение. - 2003. - № 4. - С. 67 - 89; Її ж. Гендерная теория и история знания. - СПб. : Алетейя; АНО «Женский проект СПб», 2007. - 496 с.. Значення цих праць для вивчення історії повсякденності важко переоцінити, адже вони відрізняються глибиною дослідження, авторським професіоналізмом, порушенням глобальних проблем з історії повсякденності в різні історичні періоди, ґрунтовною джерельною базою. Фактично Н.Л.Пушкарьова започаткувала фундаментальні дослідження з історії приватного, неофіційного життя людей у різні історичні епохи в російській історіографії, заклавши фундамент для подальшого студіювання шлюбно-сімейної історії.

Найбільш обсяжним і авторитетним дослідженням Н.Л.Пушкарьової є монографія «Частная жизнь русской женщины: невеста, жена, любовница (Х - начало ХIХ в.)», присвячена вивченню повсякдення під кутом зору соціальної антропології Її ж. Частная жизнь русской женщины: невеста, жена, любовница (Х - начало ХIХ в.). - М. : Ладомир, 1997. - 381 с.. У праці сфера приватного життя розглядається як сукупність емоційних відносин і зв'язків, які виникають у повсякденному житті родини. Н.Л.Пушкарьова, реконструюючи картини повсякденного життя жінок Х-ХIХ ст. співвідносить їх хронологічно з основними віхами російської історії. Нижня межа - Х ст., пов'язується з утворенням держави Русі, а верхня - ХІХ ст. - із зародженням індустріальної Росії. Авторка розкрила різноманітні аспекти приватного життя жінок: шлюб, дозвілля, народження і виховання дітей, умови укладання шлюбу, кохання в шлюбі, розлучення тощо. Переважно робота присвячена аналізу приватного життя жінок привілейованих верств населення, однак Н.Л.Пушкарьова не уникнула й дослідження простонародного середовища.

Проблеми вивчення гендерного напрямку в історії не оминули увагою й українські дослідники. Так, українські етнографи і історики О.П.Кривоший і В.К.Борисенко з'ясували роль і статус жінок у XVIII ст., суспільний статус українки за козаччини, її роль у правовій культурі народу, побут і дозвілля жінки в традиційній етнокультурі Борисенко В. Побут і дозвілля українки в традиційній етнокультурі / Валентина Борисенко / Українки в історії / [за заг. ред. В.Борисенко]. - К. : Либідь, 2005. - С. 18 - 26; Кривоший О.П. Жінка в історії запорізького козацтва / О. П. Кривоший // Жінки України: сучасний стан і перспективи : міжнар. наук.-практ. конф., 20-24 червня 1995 р. : тези доповідей. - К, 1995. - С. 45 - 47; Його ж. Жінка в правовій культурі українського народу / Українки в історії / [за заг. ред. В.Борисенко]. - К. : Либідь, 2005. - С. 10 - 18; Його ж. Жінка в суспільному житті за козацької доби / Українки в історії / [за заг. ред. В.Борисенко]. - К. : Либідь, 2005. - С. 33 - 42..

У кандидатській дисертації І.П.Малютіної схарактеризовано родинно-шлюбні взаємини українців у площині правової культури в контексті етнологічної науки Малютіна І.П. Родинно-шлюбні взаємини українців у контексті правової культури (др. пол. XVI-XVIII ст.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.05 «Етнологія» / І. П. Малютіна. - К., 2009. - 19 с.. Авторка виявила і порівняла основні параметри правової культури українського народу в історико-юридичних пам'ятках, етнологічних дослідженнях, судових архівних документах, фольклорі та літературних творах. Вона визначила й описала основні феномени проявів родинно-шлюбних взаємин у традиційній правовій культурі на різних рівнях соціальної і правової реальності, а також і на рівні окремих особистостей в українських землях XVI-XVIII ст.

Не можна оминути увагою роботи філолога й етнографа М.В.Гримич, присвячені традиційному світогляду і звичаєво-правовій культурі українців Гримич М. В. Інститут власності у звичаєво-правовій культурі українців ХІХ - початку ХХ ст. / Марина Вілівна Гримич. - К. : СП «Інтертехнодрук», 2004. - 588 с.; Її ж. Традиційний світогляд та етнопсихологічні константи українців (Когнітивна антропологія). - К. : АТ «ВІПОЛ», 2000. - 380 с.; Її ж. Система спорідненості / Українська етнологія : [за ред. В. К. Борисенко]. - К. : Либідь, 2007. - С. 202 - 210. . Дослідниця глибоко проаналізувала етнопсихологічні константи українців, шлюбно-сімейні звичаї і обряди, інститут власності, а також систему споріднення в традиційній українській культурі.

У дослідженні історії шлюбно-сімейних відносин етнографами напрацьовано багатий матеріал, присвячений сімейному побуту, однак він потребує узагальнення. Особливо багато публікацій присвячено обрядам родинного циклу, серед яких пріоритетними є ті, які пов'язані з весіллям.

У центрі уваги німецького історика, спеціаліста з історії сім'ї Р.Зідера зосереджено ключові проблеми соціальної історії сім'ї Західної і Центральної Європи кінця XVIII - ХХ ст. Зидер Р. Социальная история семьи в Западной и Центральной Европе (конец XVIII-ХХ вв.) [пер. с нем. Л. А. Овчинцевой; науч. ред. М. Ю. Брандт]. - М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1997. - С. 8. . Автор глибоко дослідив важливі тенденції історичного розвитку сім'ї - відділення у просторі й часі сімейного життя і виробничої праці, занепад патріархальної традиції „великого дому” та розширення автономії сім'ї, що посіла місце у приватній сфері суспільного буття, еволюція системи відносин сім'ї і суспільства, вплив Церкви, держави, громадської думки на подружнє життя тощо. Інтерес становлять і різні аспекти сімейного життя: вибір подружньої пари, шлюбна поведінка, народження та виховання дітей, ставлення до старості, сексуальність до і після шлюбу тощо. Особливе місце у системі шлюбно-сімейних відносин посідає питання про історичну типологію сім'ї, а також перспективи її розвитку в умовах інформаційного (постіндустріального) суспільства.

Англійський учений Д.П.Мердок на різноманітному матеріалі вивчив систему споріднення як необхідну детермінанту шлюбно-сімейних відносин Мердок, Джордж Питер. Социальная структура / Джордж Питер Мердок ; [пер. с анг. А. В. Коротаева]. - М. : ОГИ, 2003. - 608 с. . Він виділив шість груп зовнішніх факторів - детермінантів споріднення: багатоманітність історичних впливів, морфологічні різниці в мовах, елементарні психологічні процеси, універсальні соціологічні принципи, звичаї переважного шлюбу, структура родинних і локальних груп.

Збірник «Семья, дом и узы родства в истории» містить публікації відомих дослідників шлюбно-сімейних відносин із Німеччини, Франції, Австрії, Швейцарії і США Семья, дом и узы родства в истории [под общ. ред. Т.Зоколла, О.Кошелевой, Ю.Шлюмбома; отв. ред. О.Е.Кошелева] ; / пер. с анг. и нем. К. А. Левинсона, пер. с франц. Л. А. Пименовой. - СПб. : Евр. ун-т; Алетейя, 2004. - 285 с.. У їх роботах із нових методологічних підходів охарактеризовано історію сім'ї, споріднення і домогосподарства. У деяких статтях досліджено емоційні і сексуальні аспекти подружнього життя. У фокусі уваги авторів опинилися стратегії виживання домогосподарств, практика родинних відносин (на відміну від правил і норм).

Відомий російський соціолог і психолог І.С.Кон висвітив проблеми сексуальної культури людей від Давньої Русі (ІХ ст.) і до початку ХХ ст. Кон И.С. Сексуальная культура в России: клубничка на березке / Игорь Семенович Кон. - М. : ОГИ, 1997. - 464 с. . Автор дійшов до висновку, що побут і моральність селянства, включаючи сексуальну поведінку і цінності, залишалися відносно стабільними протягом століть. У центрі всього життя селянина була сім'я, а головним регулятором його відносин з оточенням була сільська община.

Шлюбно-сімейні відносини були об'єктом дослідження істориків права. Історик і правознавець М.К.Цатурова у своїй роботі реконструювала історію розвитку російського сімейного права Цатурова М.К. Прекращение брака по русскому семейному праву XVIII в. / М. К. Цатурова // Вестник Московского университета. Серия: Право. - 1990. - № 5. - С. 59 - 66; Її ж. Русское семейное право XVI-XVIII вв. - М. : Юрид. лит., 1991. - 112 с.. У монографії «Русское семейное право XVI-XVIII вв.» автор розглянула основні інститути сімейного права: укладання шлюбу, опіку і попечительство, розлучення, припинення шлюбу, правове регулювання сімейних відносин, а також проаналізувала велику кількість законодавчих актів, пам'яток церковного права та інші джерела, документи архівів Москви і Санкт-Петербурга. М.К.Цатурова висловила свою позицію щодо ролі Церкви у шлюбному праві, а також характеру її відносин із державою і підданими Російської держави. Авторка зазначала: „У XVIII ст. держава взяла на себе регулювання частини питань, які раніше належали церкві, а також вдосконалювала інститути сімейного права: інститут шлюбу, вдівства, опіки, створювала закони, які встановлювали майнову самостійність дружини <…>. Зменшивши вплив церкви на сімейно-побутові проблеми, держава, на мій погляд, не змогла її замінити. Церква тримала під неослабним впливом сімейні процеси” Її ж. Русское семейное… - С.103-104.^.

У своїх дослідженнях російський правознавець М.В.Антокольська порушила проблеми сімейного права протягом тривалого хронологічного періоду - від Київської Русі до кінця ХХ ст. Антокольская М.В. Лекции по семейному праву / М. В. Антокольская. - М. : Юрист, 1995. - 144 с. .

Увага сучасних істориків права до питань становлення сім'ї і шлюбно-сімейних відносин не поступається їх дореволюційним попередникам. Інститутом держави і права Російської Академії Наук видано дві колективні монографії, в яких окремі розділи присвячено шлюбно-сімейним відносинам. У першій із них «Развитие русского права второй половины XVII-XVIII вв.» розглянуто еволюцію шлюбно-сімейного права, появу обряду заручин, прагнення до дотримання згоди чоловіка і жінки на шлюб, відзначено непропорційнійність шлюбного віку наречених у церковному і світському праві Развитие русского права второй половины XVII-XVIII вв. / [отв. ред. Е. А. Скрипилев]. - М. : Наука, 1992. - 312 с..

У другій колективній монографії «Развитие русского права в первой половине XIХ в.» побіжно з'ясовано проблеми еволюції шлюбно-сімейних відносин у законодавстві Росії Развитие русского права в первой половине XIХ в. / [отв. ред. Е. А. Скрипилев]. - М. : Наука, 1994. - 316 с.. У роботі зауважено, що в законах про шлюб відсутня одноманітність, багато правил суперечили одне одному. Зокрема, була відсутня ясність у розумінні ступенів споріднення, в яких заборонявся і розривався шлюб.

Сучасний російський правознавець Н.С.Нижник присвятила монографію, докторську дисертаційну розвідку й окремі студії аналізу правового регулювання шлюбно-сімейних відносин в історичній ретроспективі - від ІХ до початку ХХ ст. у Давньоруській, Московській державах і Російській імперії Нижник Н.С. Русское семейное право (досоветский период) / Н. С. Нижник. - Челябинск : Челябинский юридический институт МВД России, 1999. - 115 с.; Її ж. Правовой статус ребенка в русской семье // История государстваи права. - 2002. - № 4. - С. 5 - 7; Її ж. Правовое регулирование брачно-семейных отношений в контексте эволюции государственно-правовой системы России, IX-XX вв. : дис. ... докт. юрид. наук : 12.00.01. - СПБ., 2003. - 492 с.; Її ж. Регулирование брачно-семейных отношений на Руси в условиях язычества // История государства и права. - 2003. - № 2. - С. 31 - 33.. Дослідниця акцентувала увагу на аналізі формування первинних регулятивних систем у сфері шлюбно-сімейних відносин, специфіці галузевого відокремлення шлюбно-сімейних відносин і їх правових регуляторів, які діяли після прийняття християнства та ін.

У кандидатській дисертації історик права Е.М.Лєвшин проаналізував становлення шлюбно-сімейного законодавства в дореволюційній Росії, зокрема умови і порядок укладання і розірвання шлюбу, взаємовідносини подружжя в шлюбі Левшин Е.М. Становление и развитие брачно-семейного законодательства в дореволюционной России : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 «Теория и история права и государства; история правовых учений» / Едуард Михайлович Левшин. - Нижний Новгород, 2003. - 273 с. . Дослідник дійшов висновку, що з розвитком держави посилюється вплив світського регулювання шлюбно-сімейного права. У цей період розвиток норм права, які регулювали укладання шлюбу, визначалися протиріччями між церковним ученням, чинним законодавством і звичаєвим правом, а отже, між економічними інтересами держави, Церкви й окремих соціальних груп.

Український правознавець В.П.Глиняний монографію і докторську дисертацію присвятив комплексному дослідженню правового становища заміжньої жінки в різних країнах з найдавніших часів і до кінця ХІХ ст. Глиняный В.П. Правовое положение замужней женщины с древнего времени и до конца ХIХ века / В. П. Глиняный. - Одесса : Юридическая литература, 1999. - 304 с. . До того ж автор охарактеризував еволюцію юридичного статусу української заміжньої жінки.

Монографія О.Б.Вахромеєвої дозволяє проаналізувати законодавчі акти сімейного права, які стосуються історії сім'ї в Європейській Росії, питання укладання і розірвання шлюбу, взаємовідносин членів родини, виховання дітей тощо Вахромеева О.Б. Женщина и семья в Европейской России на рубеже ХІХ-ХХ веков / Оксана Борисовна Вахромеева. - СПб. : Знаменитые университеты, 2008. - 231 с. . Матеріал дозволяє зіставити їх із нормами звичаєвого права, розглянути особливості центральної і місцевої судової системи, з'ясувати реалізацію на практиці прав жінки в родині.

Відомий український закордонний церковний діяч І.І.Огієнко (митрополит Іларіон) Іларіон, митрополит. Церковне право / Митрополит Іларіон. - Вінніпег : УПЦ в Канаді, 1990. - 151 с. свою монографію присвятив висвітленню історії церковного права. Учений розглянув канонічні вимоги до безшлюбності духовенства (целібату) і зупинився на аналізі джерел церковного права.

Канонічне право було предметом дослідження церковного історика В.О.Ципіна. 5-а глава праці присвячена шлюбному праву Православної Церкви Цыпин В.А. Церковное право. Курс лекций / Владислав Александрович Цыпин. - М. : МФТИ, 1994. - 440 с. . Автор розглянув умови укладання шлюбу, визначив перешкоди для укладання шлюбу, умови і наслідки його розірвання тощо. В.О.Ципін порівняв погляди на шлюб у римській, візантійській, давньоруській і російській традиції.

Отже, проаналізовані наукові студії з кінця 80-х років ХХ ст. і до сьогодення свідчать про зростання зацікавлення вченими таким напрямком соціальної історії, як дослідження повсякденності, зокрема, приватного, непублічного життя людей, звернення до стереотипів поведінки і ціннісних орієнтацій, що сприяє появі історичних розвідок на мікро- і макрорівні. У сучасній історіографії намічено важливі напрямки вивчення історії шлюбно-сімейних відносин в руслі історико-антропологічних, демографічних і юридичних проблем. Нині на основі статистичних, математичних методів, архівних джерел зарубіжні і російські історики, демографи вже сформували значний масив праць. Почастішала поява публікацій, у яких об'єктом дослідження виступає селянська або міська сім'я, взаємовідносини між подружжям, до- і шлюбна поведінка, народження дітей, дитяча смертність, участь Церкви, держави, сільської громади в шлюбно-сімейній сфері життя суспільства. Це є ознакою зміни пріоритетів у сучасній історичній науці - від політичної й економічної проблематики до соціальної і приватної.

Таким чином, окремі аспекти шлюбно-сімейних відносини висвітлювалися в працях дореволюційних, радянських, зарубіжних і сучасних дослідників. Для дореволюційної історіографії був характерний описовий і публіцистичний ухил в осмисленні накопичених фактів. Заслугою дореволюційної історіографії є зібрання великої кількості фактичного матеріалу з історії шлюбно-сімейних відносин. Увага дослідників зосереджувалась на зовнішньому предметно-матеріальному боці життя, на звичаях, обрядах, ритуалах, стереотипах поведінки. Вони описували, як люди чинили в тій чи іншій ситуації, не заглиблюючись в мотивацію їхньої діяльності і психологію. Почасти всі інтерпретації повсякденності зводилися до національного характеру і загадки «руської душі».

За радянського етапу розвитку історіографії джерела православної шлюбно-сімейної культури не були предметом вивчення, сімейне право перебувало під ідеологічним впливом держави, обґрунтовувалися марксистсько-ленінські погляди на роль сім'ї в суспільстві. Шлюб, сім'я, внутрішньосімейні взаємини перебували переважно в колі студій етнографів і фольклористів. У зарубіжній історіографії під впливом школи «Анналів» проявився інтерес учених до дослідження історії шлюбно-сімейних відносин.

У зв'язку з антропологічним поворотом у сучасній історичній науці і зародженням нового напрямку досліджень - соціальної історії та повсякденності, а також залученню джерел церковного обліку населення все частіше об'єктом зацікавлення вчених стають шлюбно-сімейні відносини. Однак узагальнюючої фундаментальної праці з цієї проблеми досі не створено.

1.2 Характеристика джерельної бази

Залежно від походження, способу дослідження і форми відображення історичних реалій, слід виділити такі види джерельної бази дослідження:

- законодавчі джерела (канонічного і світського права);

- діловодна (справочинна) документація;

- матеріали особистого походження (мемуари, щоденники, листи, дорожні нотатки мандрівників);

- періодичний друк.

Значна частина джерел уперше виявлена в центральних і місцевих архівах і вводиться до наукового обігу.

Законодавчі джерела. Доцільним був поділ законодавчих джерел на два підвиди:

- пам'ятки канонічного права (канони святих Апостолів; вселенських і помісних соборів; отців Церкви; юридичні збірники) Правила святых отец с толкованиями. - М. : Тип. Л.Ф. Снегирева, 1884. - 626 с.; Книга правил святих апостолів, вселенських і помісних соборів, і святих отців. - К. : В-во «Преса України», 2008. - 367 с. ;

- пам'ятки світського права (законодавчі та нормативні документи органів влади всіх рівнів).

Канони святих Апостолів - сукупність норм для регулювання церковних відносин, які ґрунтувалися на апостольських переказах. Особливу цінність становлять канони вселенських соборів - зібрання єпископів помісних Церков. Зокрема, на шостому соборі (ІІІ Константинопольському 680 р. і Трулльському 691 р.) було прийнято 102 правила, зокрема, в 12-му, 13-му і 48-му розглядалися питання про шлюб кліриків; ряд правил стосувався життя мирян: в 54-му вказувалося про межі споріднення для укладання шлюбу, в 53-му було узаконено духовну спорідненість хрещених із хрещеними, в 71-му йшлося про змішані шлюби.

Канони помісних соборів - постанови зібрання єпископів будь-якої митрополії. Зокрема, на Неокесарійському (315 р.) було прийнято 15 правил: у першому - заборонялося пресвітеру і диякону одружуватися після висвячення; у другому - йшлося про небезпеку відлучення від Церкви вдови, яка виходила заміж за брата покійного чоловіка; у сьомому - заборонялося брати участь пресвітеру у весіллі другошлюбного; восьме - забороняло бути чоловіку священиком, дружина якого була звинувачена в перелюбі.

На так званому Карфагенському соборі (419 р.), де було зібрано постанови попередніх 15 соборів протягом 393-420 рр., було затверджено правила про стриманість в шлюбі дияконів і священиків.

До канонів помісних соборів відносяться і рішення церковних соборів, які відбулися в руських землях. Особливу цінність становить Стоглав Стоглав. - СПб. : В Типографии Императорской Академии Наук, 1863. - 312+57 с. - збірник постанов помісного собора 1551 р. У пам'ятці було підтверджено заборону служити в Церкві вдівцям-священикам, жорстко визначено плату за «венечные памяти», встановлено шлюбний вік - для хлопців - 15 років, дівчат - 12. Собор санкціонував суворі покарання за злочини прти моралі, зокрема «содомский грех».

Безперечна цінність пам'ятки полягає в тому, що вона показує механізми взаємодії Церкви і держави, різні сторони повсякденного життя суспільства, які знайшли слабке відображення в інших історичних джерелах.