Податкова система та шляхи її реформування

Разом з цим в структурі Міністерства фінансів США є служба внутрішніх надходжень -- це податкова служба. Крім того, існує Федеральний правоохоронний навчальний центр, який є незалежним відомством. Він розташований в штаті Джорджія.

В Мінфіні один із заступників міністра відповідає за податкову політику. Він не є працівником податкової служби. Отже, у США податкову політику розробляє не податкова служба, а безпосередньо Казначейство і Мінфін.

Чому виникла необхідність такого розподілення? В історії США мали місце такі періоди, коли повинні були прийматися рішення, які не збігалися з поглядами, які мало керівництво податкової служби. Звичайно, керівництво і працівники податкової служби, в першу чергу, турбуються про те, скільки коштів вони зберуть до держбюджету. Однак, деколи є необхідність приймати рішення, спрямовані на підтримку економіки країни, хоча в деяких випадках вони можуть не відповідати інтересам бюджету.

Що стосується правоохоронного навчального центру, то постійний персонал цього відомства становить близько 400 спеціалістів. Викладачі запрошуються туди із інших правоохоронних центрів, оскільки він обслуговує 70 із 72 правоохоронних відомств США. Там до 2000 викладачів, але постійних працівників близько 400.

Чисельність працюючих в органах податкової служби США становить близько 110-115 тисяч, або 2/3 загальної чисельності працюючих Міністерства фінансів США.

Офіс управління бюджетом розробляє і координує процедуру управління і всі цілісні програми різних міністерств, а також співробітництво з іншими федеральними міністерствами і відомствами.

Офіс управління персоналом відповідає за розробку і адміністрування системи вислуги і заохочень державних службовців, прийом на роботу, проведення екзаменів, а також професійну оцінку державних службовців. Працівники цього офісу розробляють всі інструкції і керівні положення з кадрових питань, які обов'язкові для виконання всіма федеральними установами, відповідають за розробку положень прийому на роботу до таких федеральних установ, які повинні бути відкритими, не дискримінаційними, тобто люди, незалежно від раси, статі і походження, повинні мати однакові права при прийомі на роботу.

Адміністрація загальних послуг відповідає за розробку політики, що стосується майна, будинків і допоміжних матеріалів, які використовують федеральні установи.

Законодавчій владі -- Конгресу, що включає Палату представників і Сенат, підпорядковується генеральний офіс бухгалтерського обліку, який контролює, щоб державні програми виконувалися згідно з законом. Такий же нагляд проводиться і за державними програмами, що розробляються для податкової служби. Крім того, генеральний офіс бухгалтерського обліку проводить державний аудит державних установ.

Ще одна влада -- система федеральних судів. Є Верховний суд, який є найвищим судовим органом у країні. Він тлумачить положення Конституції.

Для того щоб краще зрозуміти структуру податкової служби США, необхідно звернутися до історичних передумов П виникнення. З 1789 по 1908 рік федеральний уряд акцентував свою податкову політику на стягненні акцизних і митних зборів. У 1909 році був запроваджений податок на прибуток, а в 1913 році згідно з 16-ю поправкою до Конституції США -- прибутковий податок. У цей час прибутковий податок збирався з невеликої частини громадян. Ставка цього податку була 7 відсотків від доходу, який перевищував 500000 доларів.

Сама податкова служба почала свою діяльність з 1 липня 1862 року.

Суттєві зміни в податковій службі США відбулися в 1952 році, коли було прийнято рішення про створення регіональних офісів і з компетенції податкової служби було виключені повноваження щодо прийняття рішень з політичних питань.

Яким чином це було зроблено? Була введена система підбору кадрів, яка ґрунтується на навичках працівників. Якраз офіс кадрів повинен був відбирати працівників не з політичних міркувань, а по їх знаннях. До 1952 року міністри і директори були політичними фігурами. Відповідно, виникали питання, як цей політик отримав цю посаду, якщо він не розуміється на цій роботі, чи правильно він використовує кошти відповідних установ. Тому в 1952 році було прийнято рішення брати на роботу до податкової служби не за політичними мотивами, окрім тільки голови відомства.

У 1996 році відбулося укріплення (консолідація) малих районних адміністрацій. До 1996 року структура податкової служби складалася із 7 регіонів і 63 районів. У США адміністративний поділ країни проходить на 50 штатів, і практично в кожному штаті була районна адміністрація. Відповідно, чим більша кількість населення в штаті, тим на більшу кількість районів він поділявся. Наприклад, у Нью-Йорку три райони мають самостійний статус податкового району. Теж саме стосувалося і Каліфорнії через велику кількість населення.

Що стосується позиції, щоб у кожному штаті було по одному податковому району, то вона не виправдала сподівань, оскільки деякі штати за своїми розмірами може і не відставали від інших, але по розвитку економіки і по кількості населення вони не відповідали критеріям, щоб їм можна було надати статус окремого податкового району. Візьмемо, наприклад, північну і південну частини Дакоти. Раніше вони мали свої районні податкові управління, в яких працювало 200-300 працівників. У західній Вірджинії теж був свій район, там працювало J 35 спеціалістів. Разом з цим, наприклад, тільки в районі міста Нью-Йорка Манхеттені у податковому органі працює понад 2000 осіб. Тому постало питання: чи потрібно, щоб. кожний штат мав окремий податковий район? Треба було укрупнити такі райони, але рішення відкладалося, тому що це було політичне питання. Були сенатори штатів, які не погоджувалися з цим, тому що тоді вони були б сенаторами штату, в якому немає свого податкового району. Але в результаті мудрість пересилила політику і було прийнято рішення зменшити кількість податкових районів з 63 до 33, а кількість регіонів з 7 до 4.

Служба внутрішніх надходжень США відповідає на федеральному рівні (державному) за справляння державних податків, до яких відносяться: прибутковий податок з фізичних осіб, який має дві ставки 15 і 28 відсотків; податок на прибуток підприємств -- ставка 34 відсотки; податок на соціальне страхування (відрахування до фонду заробітної плати) -- ставка 15,3 відсотка, податок на подарунки і на спадщину, акцизний збір на алкогольні і тютюнові вироби. В США також справляються податки на рівні штатів і місцеві податки. На рівні штатів справляється податок на прибуток з фізичних і юридичних осіб. Цей податок введений в 40 штатах. Ставки такого податку 4-10 відсотків. Є податок з продажу, він існує в 45 із 50 штатів.

До місцевих податків, які надходять до муніципального місцевого бюджету, належать податок на нерухомість та податок на подарунки. Якщо дітям зроблені подарунки більше ніж на 10000 тисяч, то платиться податок, ставка якого становить 3-4 відсотки.

Як фізичні, так і юридичні особи повинні заповнювати декларацію про доходи. Що стосується сплати податків із заробітної плати, то це обов'язок роботодавця. Для підприємців, які працюють на себе, існують окремі форми розрахунків, на базі яких вони повинні здійснювати сплату податків за системою авансових платежів.

Як вже зазначалося, прибутковий податок у США існує з 1913 року. Згідно із законодавством того часу, декларації про доходи заповнювали 1 із 271 громадянина. Таке співвідношення пояснювалося тим, що цей податок треба було платити у разі, коли заробітна плата перевищувала 500000 доларів на рік. З 1993 року співвідношення змінилося. Тепер декларації подає один із двох громадян. В США не кожний повинен заповнювати декларацію. На сьогодні органи податкової служби отримують 100 млн. декларацій від фізичних осіб та 1,5 млн. декларацій від зареєстрованих юридичних осіб. Для того щоб працівник сплачував федеральні податки, йому потрібно працювати хоча б 2 години на день і 126 днів із 365 на рік. 50 відсотків прибуткового податку збирається з 10 відсотків високозабезпеченого населення.

У 1995 році надходження від податків до бюджету становили 1,3 триліона доларів. З бюджету США на фінансування податкової служби США направлено 6,5 млрд. доларів. Це менше ніж 0,5 відсотка від тих доходів, що завдяки податковій службі надійшли до бюджету.

У США, як і в інших країнах, має місце податкова заборгованість, яка виникає із-за того, що платники податків своєчасно не платять належні платежі. Примусове стягнення -- це стягнення тих податків, що не були своєчасно сплачені.

Головне завдання, яке стоїть перед податковою службою, -- це зібрати якомога більше коштів до бюджету, служити інтересам суспільства, постійно покращувати якість наданих послуг, виконувати роботу таким чином, щоб добитися довіри з боку суспільства.

Розглянемо порядок планування в податкових органах США. Податкові органи розробляють робочі плани, в яких визначаються конкретні завдання щодо надходження податків до бюджету, які ставляться в залежності від того, яким чином сплачуються податки. Зазначені плани передбачають також порядок погашення податкової заборгованості, заходи по боротьбі із несплатою податків, зокрема, ставляться завдання щодо проведення розслідувань та притягнення до судової відповідальності тих платників, що ухиляються від сплати податків.

Крім того, податковими органами розробляються плани на довгостроковий період на декілька років наперед (бізнес-плани).

Бізнес-плани і робочі плани підлягають постійним змінам і корегуванням. Бізнес-план розробляється на п'ять років. Планування роботи характерно не тільки для податкових органів, але і для державних підприємств.

Кошторис організації -- це план, в якому визначається потреба в ресурсах, щоб виконати ті завдання, які стоять перед органами податкової служби. З цього питання будь-яке федеральне відомство повинно подавати до Конгресу свої пропозиції щодо бюджету.

При розрахунку суми, яку необхідно передбачити в бюджеті на фінансування податкових органів, за базу береться сума, що була витрачена в минулому році, яка збільшується залежно від того, що ще додатково треба зробити податковій службі в наступному році (збільшити кількість перевірок, аудиту тощо). Якщо плани передбачають збільшення цих обсягів робіт чи їх зменшення, то відповідним чином вони обґрунтовуються і ця інформація передається до Конгресу, де представники податкової служби відстоюють свої позиції. Останнє слово при затвердженні кошторису податкової служби залишається за Конгресом, що не завжди відповідає вимогам податкової служби. Дуже часто їй приходиться спілкуватися з цього питання і проводити переговори з різними комісіями. Зазвичай це робиться таким чином: подається пропозиція по бюджету на наступний рік, в сумі, що перевищує ту, яка насправді потрібна. У Конгресі про це знають. Ціль переговорів полягає в тому, щоб податкова служба змогла одержати фінансування в потрібній для її функціонування сумі.

Після того як вирішується питання з кошторисом, податкова служба починає розробляти оперативні плани роботи. Центральний апарат (в США його називають національним офісом) розробляє загальну політику роботи податкової служби на поточний рік. Податкова адміністрація визначає категорії витрат, на які асигнування будуть спрямовані. З іншого боку, у районних місцевих податкових служб вимагається інформація щодо необхідної суми фінансування на наступний рік, скільки перевірок буде проведено за ті кошти, що виділяє їм центральний апарат, і до якої кількості платників податків будуть застосовані заходи примусового стягнення податків тощо. Також визначається, які заходи треба провести, щоб знайти платників, які не заповнили і не здали декларації. Відповідні цифри від районних податкових служб передаються до регіону, а з регіонів -- до центрального апарату.

За підсумками кожного року проводиться оцінка того, як працювали окремі податкові органи в минулому році. Центральний апарат проводить оцінку роботи регіональних і районних податкових служб. Існує система заохочень для керівного складу, а також існує заохочення за вислугу, яке сплачується простим інспекторам. Відповідно, спочатку проводиться перевірка керівників податкової служби, наскільки якісно вони проводили роботу. Якщо податкова служба справилась із поставленими перед нею завданнями, то її працівники отримують відповідні заохочення.

У США перед податковою службою поставлено три таких основних завдання:

1. Сприяти зміцненню добровільного дотримання податкових законів.

Працівники податкової служби повинні працювати з платниками податків, щоб вони своєчасно і добровільно заповнювали і подавали декларації, оскільки, коли платники податків самі добровільно виконують ці вимоги, то державі це обходиться дешевше. 30-40 років тому був прийнятий закон, яким передбачалося, що роботодавець сам сплачує податки із фонду заробітної плати своїх працівників; і таким чином був піднятий добровільний рівень дотримання податкового законодавства до 80 відсотків. Така система називається «добровільне заповнення декларацій і добровільна сплата податків». Багато платників податків не вважають цю систему добровільною.

Намагатися максимально задовольнити інтереси платників податків та зменшувати адміністративне навантаження на них.

Забезпечити більш ефективну роботу податкової служби за рахунок вдосконалення податкової системи та підвищення кваліфікації персоналу, тобто забезпечення ефективності роботи служби за рахунок якості її виконання і високого рівня кваліфікації службовців. Яким чином це досягається? На сьогодні у США дозволяється подавати податковій службі декларації в електронному вигляді. Крім того, розроблені спрощені форми декларацій. Взагалі, якість роботи податкової служби залежить від ступеня комп'ютеризації, що, у свою чергу, збільшує ступінь добровільного дотримання податкового законодавства.

По-перше, розробляються легкі і зрозумілі форми податкових декларацій, прості процедури їх заповнення, а також іде пошук альтернативних шляхів, щоб платники податків добровільно додержувалися норм податкового законодавства. По-друге, платники податку можуть зв'язатися із податковою службою по телефону в будь-який час, який влаштовує їх, для того щоб отримати відповіді на питання, які стосуються податків. До речі, в усіх 50 штатах є безкоштовні телефонні номери, і таким чином можна зв'язатися із центром по роботі з платниками податків і отримати необхідну інформацію. Протягом року платниками податків здійснюється близько 70 млн. таких дзвінків. Це, переважно, прохання вислати поштою форму податкової декларації для заповнення, пояснити, яким чином вносити дані про придбану власність (нерухомість) тощо.

Окрім того що існує безкоштовний зв'язок зі спеціалістами податкової служби, також проводиться робота в системі телефакс. У цій системі набраний ряд питань і відповіді до них, які записані на стрічку, і кожний бажаючий може набрати номер і отримати відповіді на питання, які виникають у нього. Така послуга надається 24 години на добу. Наприклад, платник податку хоче дізнатися, як заповнювати декларацію; в такому разі він набирає відповідний номер і йому відповідає запрограмований голос. Такі записані відповіді дають часткову відповідь на питання. Коли платники податку звертаються безпосередньо до спеціалістів податкової служби, то вони вже мають основну базу знань і їм потрібно не так багато часу, щоб одержати відповідь.

Одним із завдань податкової служби є вирішення проблем платників податків: коли платник податків прийшов до податкової служби, то він повинен одержати вичерпні роз'яснення з усіх питань.

Ще одне із завдань, яке стоїть перед податковою службою США, -- це конфіденційність даних податкової декларації. Платникам податківці обіцяють, що ця інформація не буде розголошена.

Одна з послуг, що надається податковою адміністрацією -- послуга платникам, які не володіють англійською мовою (сюди також включаються платники, які мають проблеми із зором і слухом). Для тих, хто може слухати, існують телефонні номери, набравши які, платники одержують необхідну інформацію на різних мовах.

Це головні задачі, які поставила перед собою податкова служба США. Сюди також входить збільшення ступеня добровільного виконання норм податкового законодавства. Мета податкової служби США -- до 2001 року зібрати 90 відсотків податкової заборгованості. На сьогодні 85 відсотків податків сплачується добровільно.

Планується покращити процес обробки даних, збільшити кількість декларацій, які можна подавати за допомогою електронного зв'язку, до 80.відсотків, а також зменшити кількість декларацій, які надходять у письмовому вигляді по пошті, до 50 відсотків.

Структура центрального апарата, регіональних і місцевих органів податкової служби

Загальна кількість службовців податкової служби США становить близько 110-115 тис. осіб. За рік податківцям доводиться обробляти близько 204 млн. декларацій, виписувати 89 млн. повідомлень про те, що платник податку чи не доплатив, чи переплатив належні суми податків. За рік близько 70 млн. дзвінків отримує податкова служба від платників податків по безкоштовних телефонних номерах. Працівники податкової служби пересилають поштою платникам податків близько 300 млн. форм податкових декларацій. З десяти центрів платникам податків пересилається близько 100 млн. в рік повідомлень і довідок.

У податковій системі США існують інформаційні документи, форми, які платники податків повинні заповнити щодо:

заробітної плати, яку платник податку одержує;

дивідендів, які платник одержав;

доходів, які платник одержав по відсоткових ставках;

доходів, які платник податку одержав від операцій з нерухомістю.

За рік податківцям доводиться обробляти біля 1 млрд. документів такого роду. Проводиться аудит близько 1 млн. 300 тис. декларацій на рік, що становить менше ніж 1 відсоток від загальної кількості поданих декларацій.

За останні роки в США податкова заборгованість збільшилася і становить близько 27 млрд. доларів, а кількість платників, які не сплачують податки, збільшилася до 10 млн. осіб.

Національний офіс (аналогічний ДПА України) знаходиться у Вашингтоні. У центральному апараті працюють 10 тис. спеціалістів, 28 тис. спеціалістів працюють у місцевих податкових органах, 18 тис. спеціалістів -- в управлінні по примусовому стягненню податків, 45 тис. спеціалістів -- податковими слідчими, 35 тис. спеціалістів -- над обробкою даних, 8 тисяч спеціалістів -- по роботі з платниками податків. Загальна кількість кадровиків і спеціалістів, які проводять навчання, становить 16 тис.

Центральному офісу підпорядковується 4 регіональних. На теперішній час існує 10 центрів по обробці інформації (сюди надходять декларації).

Єдиним керівником, що призначається з політичних міркувань, є керівник центрального апарату Міністерства фінансів США. На посаду першого заступника призначається спеціаліст, який відпрацював на всіх рівнях органів податкової служби, починаючи з інспектора, і добився цього положення самостійно. Він відповідає за всю роботу органів податкової служби.

Один із заступників голови податкової служби відповідає за модернізацію податкової служби»

Начальник управління по малому бізнесу надає поради голові податкової служби по тенденціях, які відбуваються в малому бізнесі.

Також є національний директор по апеляціях, управління якого займається спірними питаннями по сплаті податків.

У США призначаються 4 начальники таких регіональних управлінь.

Управління по рівних можливостях. Це управління стежить, щоб всі кандидати на посади до податкової служби мали рівні можливості при прийнятті на роботу.

Управління стратегічного планування, яке займається розробкою довгострокових планів. Воно намагається передбачити, як розвиватимуться відносини між працівниками податкової служби і платниками податків, які вимоги будуть ставитись до автоматизації роботи податкової служби. Це управління можна назвати урядовим управлінням, воно бере до уваги всі нововведення в науці і техніці і намагається передбачити, яким чином науково-технічна революція торкнеться роботи податкової адміністрації через 5-10 років.

Управління по проведенню внутрішнього аудиту. Це управління проводить перевірку виконання програм, що надходили із центрального до районних апаратів. Головний інспектор, який відповідає за проведення аудиту, також відповідає за особисту охорону податкових службовців у разі загроз їм з боку платників податків, а також за боротьбу з корупцією.

Управління по вирішенню спірних питань. Його начальник -- це службовець, який працює в податковій службі, але представляє інтереси платника податків.

У центральному апараті більшість управлінь знаходиться під кураторством заступників Голови податкової служби. Так, є заступники з фінансів, по роботі з платниками податків, по добровільному дотриманню норм податкового законодавства, по модернізації податкової служби, по комп'ютеризації.

Заступнику по добровольному дотриманню норм податкового законодавства підпорядковані начальники управлінь з примусового стягнення податків, з проведення кримінальних розслідувань, з проведення аудиту.

Заступник по комп'ютеризації служби відповідає за розробку основних програмних продуктів з обробки, введення і поширення інформації по податковому законодавству та по податковій звітності.

Центральний апарат розробляє політику і стратегію роботи для регіональних і районних податкових служб, а також проводить оцінку того, як точно ці районні і регіональні служби виконували стратегічні завдання.

Що стосується 4-х регіональних управлінь, то вони відповідають за впровадження тієї політики і стратегії, яка розроблена в центральному апараті, а також відповідають за проведення контролю за роботою нижчестоящих податкових органів.

Районні органи податкової служби відповідають за виконання програм, які були їм доведені зверху.

Головний юрист районної податкової служби працює безпосередньо при начальнику податкової районної інспекції, але підпорядковується головному юристу регіонального податкового органу, а той, в свою чергу -- головному юристу центрального апарату.

Групи інспекторів, які займаються питаннями боротьби з хабарництвом і фізичним захистом податкових інспекторів, працюють у головних районних управліннях. Вони звітують за свою роботу перед регіональними інспекторами, а не безпосередньо перед керівником свого району.

На районному рівні управління розподілені за функціональними напрямами.

Податкова служба США намагається таким чином організувати свою роботу, щоб платник податку, який знаходиться у себе дома, із свого персонального комп'ютера мав змогу за допомогою електронних засобів подавати до податкового органу податкову декларацію. Однак на сьогодні проблема полягає в тому, що не всі платники податків ще мають вдома персональний комп'ютер. Якщо б їх мали всі, то така система вже сьогодні могла бути втілена в життя.

Інша система подання декларацій -- це система подання декларацій за допомогою телефаксу.

У майбутньому планується можливість подання податкових декларацій через кабельне телебачення і відеотелефон.

Цими розробками займається управління по стратегічному розвитку податкової служби разом з управлінням по інформації. Вони стежать за технічними нововведеннями з тим, щоб визначитися, яким чином вони можуть бути застосовані в роботі органів податкової служби, та поліпшити відносини між платниками податків і органами податкової служби.

3.3 Податкові служби в пострадянських країнах Податкові органи Казахстану

Податкова система Казахстану останнім часом після прийняття Президентом Казахстану Указу від 24.04.95 № 2235 «Про податки та інші обов'язкові платежі до бюджету» (Податковий кодекс) зазнала значних змін.

Згідно з Податковим кодексом у Казахстані створено трьохрівневу систему податкових органів. Вона складається з:

Державного податкового комітету Республіки Казахстан;

податкових комітетів по областях та м. Алмати;

податкових комітетів по районах, містах та районах у містах. Структура податкової служби включає органи податкової поліції. На податкові органи покладено такі завдання:

забезпечення повного та своєчасного надходження податків і платежів до бюджету та виконання інших фінансових обов'язків перед державою в розмірах та сумах, затверджених республіканським та місцевими бюджетами на відповідний рік;

вивчення та вдосконалення податкового законодавства;

участь у підготовці проектів законів та міжнародних угод з питань оподаткування;

¦ роз'яснення платникам податків їх прав та обов'язків, своєчасне
інформування платників про зміни в податковому законодавстві та в
нормативних правових актах з питань оподаткування.

Органи податкової служби Казахстану взаємодіють з центральними та місцевими органами виконавчої влади, правоохоронними, фінансовими та іншими державними контролюючими органами.

Згідно з чинним законодавством органи податкової служби Казахстану зобов'язані:

дотримуватися норм чинного законодавства і захищати права платників податків та інтереси держави, контролювати правильність нарахування, повноту та своєчасність сплати податків та виконання інших фінансових зобов'язань перед державою;

забезпечувати своєчасний облік платників та об'єктів оподаткування, вести облік нарахованих та сплачених податків до бюджету;

проводити роботу по обліку, оцінці та реалізації конфіскованого та безхазяйного майна, яке перейшло у власність держави, а також складати звітність про надходження податків та про роботу податкових інспекцій;

повертати платникам податків зайво сплачені порівняно з раніше нарахованими суми;

проводити перевірки заяв, повідомлень та іншої інформації про порушення податкового законодавства;

дотримуватися таємниці інформації про платників податків;

проводити збір, аналіз та оцінку фактів порушення податкового законодавства та вносити пропозиції по ліквідації причин та умов, які сприяють податковим правопорушенням;

виявляти та зупиняти разом з підрозділами податкової поліції злочини та інші правопорушення, які пов'язані з несплатою податків або які здійснюються з метою приховування або заниження прибутку (доходу), приховування об'єктів оподаткування, іншого ухилення від сплати податків та інших платежів до бюджету, а також інші злочини та правопорушення, які призвели до збитків держави;

забезпечувати в межах своєї компетенції безпеку діяльності податкової служби, захист її працівників від злочинів та інших протиправних дій при виконанні ними службових обов'язків.

Органи податкової служби Казахстану мають право:

¦ проводити у юридичних та фізичних осіб перевірки всіх грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, впевнюватись у наявності грошових коштів, цінних паперів та інших цінностей, розрахунків, декларацій та інших документів, пов'язаних із нарахуванням і сплатою податків та інших платежів до бюджету, одержувати від посадових осіб та інших працівників організацій, а також громадян довідки, усні та письмові пояснення з питань, які виникають під час цих перевірок;

проводити силами підрозділів податкової поліції податкових розслідувань у відповідності з діючим законодавством;

обстежувати з дотриманням діючого законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення організацій та громадян, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування незалежно від місця їх знаходження;

надавати керівникам та іншим посадовим особам організацій, а також громадянам обов'язкові для виконання доручення про виправлення виявлених порушень податкового законодавства та контролювати їх виконання;

зупиняти видаткові операції організацій та громадян на їх розрахункових та інших рахунках у банках та інших кредитних установах, які проводять окремі види банківських операцій, у випадках невиконання вимог про виправлення виявлених порушень податкового законодавства, недопущення до перевірок та обстежень, неподання органам податкової служби бухгалтерських звітів та балансів, розрахунків, декларацій та інших документів, пов'язаних з одержанням доходів, утриманням об'єктів оподаткування, обрахуванням та сплатою податків та інших платежів до бюджету, до виправлення виявлених порушень;

застосовувати до організацій, посадових осіб, громадян, які порушили податкове законодавство, санкції, передбачені діючим законодавством;

стягувати податки, штрафи, пені, а також адміністративні штрафи, не внесені в установлені терміни, з організацій, їх посадових осіб та громадян у першочерговому порядку, нараховувати або переглядати раніше нараховані суми податків протягом п'яти років після завершення податкового періоду;

при несплаті у встановлені терміни податків, штрафів та пені описувати нерухоме майно, грошово-валютні кошти організацій та громадян;

складати протоколи по фактах порушень податкового законодавства;

проводити контрольні закупки товарів (продукції) у торгових та інших організаціях, у приватних підприємців;

одержувати відомості, довідки, а також документи про підприємницьку діяльність, операції та стан грошових коштів на рахунках перевіряємих організацій та громадян від інших юридичних осіб, банків та інших організацій, які здійснюють окремі види банківських операцій, бірж та громадян винятково у службових цілях;

залучати до проведення перевірок та експертиз кваліфікованих фахівців організацій, працівників інших контролюючих органів;

надавати організаціям та громадянам відстрочку та розстрочку по сплаті податків та інших платежів до бюджету;

проводити силами підрозділів податкової поліції оперативно-розшукову роботу на підставі та в порядку, визначеному законодавством Казахстану, а також дізнання та попереднє слідство по справах про податкові злочини;

складати протоколи про адміністративні правопорушення, проводити адміністративні затримання, а також застосовувати інші заходи, які передбачені чинним законодавством про адміністративні правопорушення.

Перевірки, які проводяться податковими органами, поділяються на прості та комплексні. Прості перевірки проводяться по одному й тому ж виду податку не частіше одного разу за півріччя, а комплексні -- не частіше одного разу на рік.

Допускається проведення і позачергових перевірок з письмового дозволу Державного податкового комітету.

Податкові органи беруть участь в окремих випадках у визначенні об'єкту оподаткування.

Так, по фізичних та юридичних особах, переважно працюючих з готівкою або які мають обмежений оборот по реалізації продукції та обмежене число працюючих, включаючи селянські та фермерські господарства, податкова служба по згоді з відповідними фінансовими органами, визначає порядок сплати податків на базі патенту, фіксованої суми податків або спрощеної системи визначення податкової бази та ведення податкового обліку.

У випадках порушення ведення бухгалтерського обліку, ліквідації або втрати звітних документів, а також при неможливості визначення об'єкту оподаткування органи податкової служби визначають об'єкт оподаткування та податок на базі прямих та непрямих методів (активів, обороту, видатків виробництва тощо).

Якщо фізична особа показала дохід, який не відповідає видаткам, проведеним на особисте споживання, у тому числі на придбання майна, податкова служба визначає дохід та суму належного податку на базі проведених ним видатків з урахуванням доходів минулих років.

Дохід підлягає оподаткуванню податком також у випадках, коли іншими особами та органами оскаржується законність одержання вказаного доходу.

Юридична та фізична особи зобов'язані вказувати свої реєстраційні номери платників податків у податкових деклараціях, розрахункових та інших документах, які ними використовуються. Вони повинні вести облікову документацію за встановленою формою та зберігати її протягом п'яти років.

Платник податків має право:

надавати документи, які підтверджують право на податкові пільги;

ознайомлюватись з актами перевірок, надавати податковим органам пояснення по обрахуванню та сплаті податків та по актах проведених перевірок;

оскаржувати в установленому законодавством порядку рішення податкових органів.

Платники податків подають податкові декларації у такі строки:

з прибуткового податку -- до 31 березня року, наступного за звітним;

з податку на додану вартість -- не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним періодом;

з податку по операціях з цінними паперами -- до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом;

з акцизів -- щомісячно, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, з виділенням суми акцизів, належної до сплати та фактично сплаченої, -- за кожні десять днів звітного місяця;

по спеціальних платежах та податках надрокористувачів -- у строки, встановлені в контракті;

по всіх видах бонусів та роялті -- у строки, встановлені в контракті;

з податку на надприбуток, одержаний у звітному періоді, -- до 15 квітня року, наступного за звітним;

з земельного податку -- щорічно, не пізніше 1 липня поточного року;

з податку на транспортні засоби -- не пізніше 31 березня року, наступного за звітним;

з податку на майно -- до 31 березня року, наступного за звітним.

За проханням платника податків, керівники податкових органів можуть продовжувати строк подання податкової декларації, але не більше як на один рік. У той же час продовження терміну подання декларації не змінює строку сплати податку та порядок нарахування і сплати пені за несвоєчасну сплату податку.

У випадку несплати податків або поточних чи авансових платежів в дохід бюджету у встановлені терміни органи податкової служби мають право списати з рахунків платника або його дебіторів кошти у межах наявної заборгованості по податках, штрафах та пенях, якщо платник чи його дебітори згодні зі сплатою такої заборгованості.

Так, своєчасно не сплачені суми податків, у тому числі поточні та авансові платежі, стягуються до бюджету з нарахуванням пені у розмірі 1,5-кратної ставки рефінансування, встановленої Національним банком Казахстану на день сплати цих сум, за кожний день прострочення (включаючи день сплати). Якщо ж платник податку не подає податкову декларацію у встановлені терміни без достатніх на те причин, то на нього накладається штраф за кожний місяць неподання декларації у розмірі 5 відсотків від суми, належної до сплати, але не сплаченої за декларацією.

За заниження розміру податку в декларації на платника накладається штраф у розмірі 100 відсотків від заниженої суми податку.

Податкові органи Республіки Узбекистан

Державні податкові органи Республіки Узбекистан у своїй діяльності керуються Конституцією Республіки Узбекистан, законами Республіки Узбекистан та колишнього СРСР, а також Указами Президента Республіки Узбекистан, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів при Президенті Республіки Узбекистан.

Для забезпечення ефективного виконання державними податковими органами їх обов'язків, їм були надані певні права.

Так, державні податкові органи мають право здійснювати в міністерствах та відомствах, на підприємствах, в установах та організаціях Республіки Узбекистан незалежно від їх форм власності та господарювання перевірки грошових та бухгалтерських документів, декларацій та інших документів, які пов'язані з обчисленням і сплатою податків та інших обов'язкових платежів, а також отримувати необхідні роз'яснення, довідки і дані по питаннях, які виникають у ході проведення перевірок.

Державні податкові органи також мають право отримувати необхідні з метою оподаткування відомості, довідки, документи і копії з них щодо господарської діяльності підприємств, установ і організацій, які перевіряються, а також від громадян.

Державним податковим органам надано право вилучати у підприємств, установ, організацій, а також у громадян документи, які свідчать про приховування (заниження) прибутку (доходів) або інших об'єктів від оподаткування. Що стосується громадян, які порушують встановлений порядок здійснення підприємницької діяльності, органи державної податкової служби мають право вилучати ліцензії, патенти або посвідчення про реєстрацію. Причому у цих випадках, державні податкові органи передають матеріали про ці порушення до виконавчих комітетів рад народних депутатів, які видали ці дозволи на здійснення вказаної діяльності.

Поряд з цим державні податкові органи Республіки Узбекистан мають право, у разі виявлення фактів приховування прибутку (доходів) та інших зловживань, опечатувати каси та місця зберігання документів, вилучати зразки сировини, напівфабрикатів, виробів, а також документи і направляти їх для проведення досліджень, експертиз та аналізів у відповідності з законодавством Республіки Узбекистан.

Державні податкові органи мають право здійснювати контрольні закупки та перевірки дотримання правил торгівлі, встановлених цін, правил видачі товарів та здійснення послуг на підприємствах, установах і організаціях, а також громадянами.

При виконанні своїх повноважень державні податкові органи Республіки Узбекистан мають право обстежувати будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення підприємств, установ, організацій та громадян, які використовуються ними з метою одержання прибутку (доходів) або які пов'язані з /триманням об'єктів оподаткування, незалежно від місця їх обкладання та незалежно від місця їх знаходження.

У випадку відмови посадових осіб підприємств, установ, організацій і громадян допустити посадових осіб державних податкових органів для обстеження зазначених приміщень останні мають право визначати оподатковуваний дохід фізичних осіб на підставі документів, які свідчать про одержані ними доходи, з врахуванням рівня оподаткування доходів осіб, які займаються аналогічною діяльністю, а у відношенні юридичних осіб приймати заходи, які передбачені законодавством Республіки Узбекистан.

Також державні податкові органи наділені правом вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, що перевіряються, а також від громадян усунення виявлених порушень законодавства Республіки Узбекистан з питань оподаткування та з питань здійснення підприємницької діяльності та контролювати їх виконання.

До прав, якими користуються державні податкові органи Республіки Узбекистан, також відноситься право щодо зупинення операцій підприємств, установ та організацій на розрахункових та інших рахунках в установах банків, інших фінансово-кредитних установах у випадках відмови у проведенні документальної перевірки або у допуску працівників державних податкових органів для обстеження приміщень, які використовуються для одержання доходів, а також не наданні державним податковим органам та їх посадовим особам бухгалтерських звітів, балансів, розрахунків, декларацій та інших документів, які пов'язані з обчисленням, сплатою податків та інших обов'язкових платежів.

Також державним податковим органам Республіки Узбекистан в своїй діяльності надано право подавати до відповідних судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення в дохід держави коштів, отриманих ними від проведення незаконних угод, і в інших випадках отримання коштів без установлених законом підстав.

Поряд з цим державні податкові органи мають право вносити в установленому порядку на розгляд Уряду Республіки Узбекистан пропозиції щодо вдосконалення податкового законодавства та роботи державних податкових органів.

Також при виконанні своїх обов'язків і реалізації прав, передбачених діючим законодавством Республіки Узбекистан, органи державної податкової служби мають право залучати у необхідних випадках для надання практичної допомоги працівників правоохоронних, статистичних, банківських та інших контролюючих органів, а також аудиторські служби.

Одночасно державні податкові органи Республіки Узбекистан мають право вносити до рад народних депутатів відповідних рівнів пропозиції стосовно відміни рішень рад нижчого рівня, які входять в протиріччя із діючим в республіці податковим законодавством.

Начальникам та заступникам начальників державних податкових органів усіх рівнів Республіки Узбекистан також надаються відповідні права. Наприклад, вони мають право застосовувати до підприємств, установ, організацій та громадян фінансові санкції у вигляді стягнень або усієї суми прихованого (заниженого) прибутку (доходу), або суми податку за інший прихований (не поставлений на облік) об'єкт оподаткування та штрафу у розмірі тієї ж суми, а при повторному порушенні протягом року стягується уся сума прихованого (заниженого) прибутку (доходу) або суми податку за інший прихований (не поставлений на облік) об'єкт оподаткування і штрафу -- у подвійному розмірі.

Також, як фінансова санкція, за рішенням начальників та заступників начальників державних податкових органів усіх рівнів Республіки Узбекистан застосовується стягнення 10 відсотків суми податків або інших обов'язкових платежів, які належать до сплати підприємствами, за відсутність обліку прибутку (доходів), ведення цього обліку з порушенням установленого порядку, викривлення звітності, а також за не-надання, несвоєчасне надання або надання не в установленій формі податкових декларацій, звітів, розрахунків або інших документів, які необхідні для обчислення та сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджету або до позабюджетних фондів.

Крім того, начальники або заступники начальників державних податкових органів усіх рівнів по поданню податкових управлінь та інспекцій можуть застосовувати стягнення в першочерговому порядку (за винятком виплат на заробітну плату та платежів, що до них прирівнюються) з рахунків підприємств, установ та організацій і суми недоїмки щодо податків та інших обов'язкових платежів, а також суми штрафів та інших санкцій, передбачених законодавством Республіки Узбекистан. Для громадян санкції застосовуються у вигляді стягнень за рішенням суду.

Поряд з правами, які надані державним податковим органам Республіки Узбекистан, на них покладаються обов'язки, зокрема, неухильно дотримуватися Конституції Республіки Узбекистан, законів Республіки Узбекистан та інших нормативних актів, прав та законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян, які охороняються законом.

Державні податкові органи Республіки Узбекистан зобов'язані здійснювати контроль за дотриманням законодавства Республіки Узбекистан з питань оподаткування, правильністю їх обчислення, повнотою та своєчасністю сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів та митних зборів.

Також згідно з дорученнями вищих органів влади і управління державні податкові органи зобов'язані здійснювати разом із іншими органами контроль за правильністю обчислення та своєчасністю сплати платежів, які направляються у відповідності із діючим законодавством до фонду стабілізації економіки, пенсійного фонду, фонду соціального страхування та інших позабюджетних фондів.

Державні податкові органи також зобов'язані забезпечувати повноту і своєчасність обліку платників податків, об'єктів оподаткування, правильність обчислення податків з громадян, а також контроль за дотриманням порядку здійснення підприємницької діяльності.

Разом з цим у коло обов'язків державних податкових органів входить:

видача громадянам в установленому законодавством порядку документів на право здійснення підприємницької діяльності в індивідуальному порядку (патенти);

ведення обліку, оцінки та реалізації конфіскованого, безхазяйного майна, а також майна, яке перейшло по праву успадкування державі, та вкладів;

участь у реалізації податкової політики, яка проводиться у Республіці Узбекистан;

проведення дізнання з метою виявлення ознак щодо умисного приховування прибутку (доходів) або іншого об'єкту оподаткування податками, у виявленні осіб, які здійснюють умисне приховування прибутку (доходів), припинення та попередження правопорушень в області податкового законодавства;

передача органам слідства та суду матеріалів щодо фактів порушення діючого законодавства у випадках, коли вирішення питання про залучення винних до відповідальності виходить за межі повноважень державних податкових органів;

¦ розгляд в установленому порядку скарг платників податків.
Поряд з цим забороняється відволікання працівників державних

податкових органів для виконання невластивих їм функцій. Посадові особи державних податкових органів зобов'язані дотримувати комерційної та службової таємниці, а також дають письмове зобов'язання щодо неухильного додержання обов'язків, які на них покладені.

За невиконання або неналежне виконання посадовими особами державних податкових органів своїх обов'язків вони притягуються до дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності відповідно до чинного законодавства Республіки Узбекистан.

Якщо при стягненні податків та інших обов'язкових платежів буде виявлено, що сума податків, яка була стягнута державними податковими органами, неправильно обчислена, вона підлягає поверненню протягом двотижневого терміну або зарахуванню в рахунок наступних платежів, а втрати, які були заподіяні неправомірними діями посадових осіб органів державної податкової служби, підлягають відшкодуванню у порядку, встановленому законодавством Республіки Узбекистан за рахунок коштів відповідних бюджетів. Причому посадові особи, з вини яких було допущено незаконне відшкодування податкових платежів, несуть дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, встановленому законодавством Республіки Узбекистан.

Податкова служба Російської Федерації

Відповідно до положень Податкового кодексу Російської Федерації з 1 січня 1999 року права і обов'язки податкових органів взаємозв'язані з правами і обов'язками платників податків. Так, згідно з пунктом 2 статті 22 Кодексу права платників податків забезпечуються відповідними обов'язками посадових осіб податкових органів.

Надані права можуть реалізовуватися лише в межах функцій податкового органу і відповідно до поставлених перед ним завдань. Для виконання своїх обов'язків податкові органи наділені відповідними правами.

Статтею 31 Податкового кодексу Російської Федерації встановлені такі права податкових органів:

Податкові органи мають право вимагати від платника податку або іншої зобов'язаної особи документи за формами, встановленими державними органами і органами місцевого самоврядування, на підставі яких обчислюються і сплачуються податки, а також пояснення та документи, які підтверджують правильність обчислення та своєчасність сплати податків.

Податкові органи мають право проводити податкові перевірки в порядку, встановленому Податковим кодексом Російської Федерації.

Податкова перевірка є важливим інструментом податкового контролю, який дозволяє найбільш повно і обґрунтовано перевірити правильність сплати податків (зборів) і виконання платником податків інших покладених на нього обов'язків.

Податкові інспекції проводять камеральні і виїзні перевірки. Податковою перевіркою можуть бути охоплені не більш ніж три календарних роки діяльності платника податків, що передують року проведення перевірки.

Виїзна податкова перевірка проводиться не частіше одного разу на рік і не може продовжуватись більше двох місяців. У виняткових випадках вищий податковий орган може збільшити тривалість виїзної перевірки до трьох місяців.

Податкові органи при проведені податкових перевірок мають право вилучати по акту у платника податків або іншої зобов'язаної особи документи, які свідчать про здійснення податкових правопорушень, у випадках, коли є достатньо підстав вважати, що ці документи будуть знищені, змінені або замінені.

Податкові органи на підставі письмового повідомлення мають право викликати в податкові органи платників податків та інших зобов'язаних осіб для надання пояснень у зв'язку зі сплатою (перерахуванням) ними податків, а також викликати як свідків осіб, яким можуть бути відомі будь-які обставини, що мають значення для здійснення податкового контролю.

Податкові органи мають право призупиняти операції по рахунках у банках і накладати арешт на майно платників податків та інших зобов'язаних осіб у порядку, передбаченому Податковим кодексом Російської Федерації.

Призупинення операцій по рахунках у банку застосовується податковим органом з метою забезпечення виконання рішень про стягнення з платника податків або зборів у тому разі, якщо він у встановлені терміни не сплатив належні суми податків.

¦ Податкові органи мають право обстежувати будь-які виробничі,
складські, торгові та інші приміщення і території, які використовуються
платником податку для отримання доходу або пов'язані з утриманням
об'єктів оподаткування, незалежно від місця їх знаходження, а також
проводити інвентаризацію належного платнику податків майна.

Новизною в податковому законодавстві, у порівнянні з Законом Російської Федерації «Про основи податкової системи в Російській Федерації», є надання податковим органам права самостійно проводити інвентаризацію належного платнику податків майна, яка проводиться з метою забезпечення достовірності показників бухгалтерського і податкового обліку.

Відповідно до статті 89 Податкового кодексу Російської Федерації інвентаризація може проводитись під час виїзної податкової перевірки. Порядок проведення інвентаризації майна платника податків при податковій перевірці повинно бути затверджено Мінфіном Росії та Міністерством Російської Федерації по податках і зборах. Отримані під час інвентаризації дані враховуються як докази при порушенні справ про податкові правопорушення. Мається на увазі, що недотримання порядку проведення інвентаризації може бути підставою для відведення доказів, добутих з порушенням такого порядку.

¦ Податкові органи вправі визначати розрахунковим шляхом суми
податків, які підлягають внесенню платниками податків у бюджет, на під
ставі даних, отриманих по інших аналогічних платниках податків у разі:

відмови платника податків допустити посадових осіб до огляду (обстеження) виробничих, складських, торгових та інших приміщень і територій, які використовуються для отримання доходу або зв'язані з утриманням об'єктів оподаткування;

неподання податковим органам необхідних для розрахунків податків документів;

відсутності обліку доходів і витрат, обліку об'єктів оподаткування або ведення обліку з порушенням встановленого порядку, що привів до неможливості обчислення податків.

Надання податковим органам таких прав є цілком обґрунтованим, оскільки позбавляє недобросовісних платників податків можливості скривати свої доходи та інші об'єкти оподаткування і тим самим уникати оподаткування.

¦ Податкові органи наділені правом вимагати від платників податків та інших зобов'язаних осіб усунення виявлених порушень законодавства про податки і збори та контролювати виконання зазначених вимог.

Реалізовувати зазначене право податкові органи можуть у разі виявлення в ході контрольних заходів порушень податкового законодавства з боку платників податків.