Вивчення давньоскандинавського світогляду в уявленнях про смерть та потойбіччя у дохристиянську та ранньохристиянську добу. Розгляд проявів архаїчної ментальності населення Скандинавії. Зміни в образних втіленнях смерті на прикладах пам’яток мистецтва.

Дослідження трансформації уявлень А. Арто про тіло в концепції "Театру жорстокості". Суб’єкт як тілесне буття в архаїчній культурі. Аналіз важливості невербальних засобів комунікації на сцені. Поєднання музики, міміки та світла у театральній виставі.

Історія заселення Південної Кореї. Формування держави та великі люди нації. Демографія та національний характер. Наука і технологія, література, музеї та бібліотеки, музика, ремесла, освіта, архітектура і скульптура, театр і кіно. Релігія і традиції.

Процес інтеграції знань про культуру. Осмислення окремих закономірностей соціально-історичного буття. Духовний зв’язок людини з Богом в контексті становлення культурно-естетичного відношення до світу. Особливості предметної сфери історії і культурології.

Комплексний аналіз літератури, у якій йдеться про культурологічні аспекти медіації в умовах глобалізації. Загострення потреби кожного члена суспільства в захисті його духовних і матеріальних прав та можливостей, безпеки і комфортних умов проживання.

Культурологічні аспекти медіації в умовах глобалізації. Показано, що історіографія культурологічної медіації надзвичайно слабо представлена роботами вчених пострадянського простору. Значно повніше розкривається в галузі судочинства та правознавства.

Аналіз підходів до істини у філософії та релігії. Культуролого-методологічні принципи розуміння істини. Можливості формування єдиної методології істини в межах сучасної культурології. Перспективи посилення значущості істини в межах сучасної культури.

Типи взаємодії вітчизняної популярної культури 1960-1980-х років, представленої вокально-інструментальними колективами, і народної музики. Визначення шляхів її розвитку в цей період. Дослідники вважають цей період "золотою ерою" української поп-музики.

Дослідження міських масових заходів як специфічної форми суспільної комунікації, її інституційні та комунікативні характеристики, особливості сучасного стану. Культурологічний підхід як ключий у теоретичному обґрунтуванні феноменології сучасних івентів.

Культурний простір України позначився активним розвитком івент-індустрії. Культурологічне значення івенту. Міські масові заходи як специфічна форма суспільної комунікації, її інституційні та комунікативні характеристики, особливості сучасного стану.

Аналіз єврейської театральної традиції у контексті європейської та світової культури. Визначення місця і впливу єврейського театру на театральне мистецтво України. Історичні етапи становлення єврейського театру, об'єктивні чинники його виникнення.

Дослідження розвитку музичної культури 30-х років першої третини ХХ ст. у Східній Галичині. Тематико-смислові домінанти публіцистичних праць композитора, музичного критика Н. Нижанківського. полемічний вимір та ідейний потенціал газетних публікацій.

Аналіз наукового доробку видатного українського вченого Володимира Янева крізь призму культур-антропологічного та етнопсихологічного дискурсу. Оцінка вироблених ним оригінальних етнопсихологічних концепцій. Дослідження проблеми особистості в культурі.

Мета роботи – дослідити культурологічні підвалини сучасної освіти в умовах процесів цифровізації всіх сфер життєдіяльності суспільства. Визначення ключової ролі культурології і культури на сучасному етапі розвитку освіти в контексті процесів цифровізації.

Формування графічної школи регіонального значення, представники якої зробили внесок в розвиток графіки в Кам’янці-Подільському та в художню культуру краю. Характеристика основних засобів та прийомів впровадження подільського мистецтва в культуру народу.

Феномен методологічних розробок українського мистецтва в царині філософського осмислення культури. Нефігуративний живопис України кінця ХХ століття в контексті естетико-культурної традиції абстракціонізму та філософсько-теоретичного дискурсу мистецтва.

Культурологічно-релігієзнавчий аналіз міфотворчості як цілісного соціокультурного феномену, її вплив на формування доктринальних засад нових релігійних рухів і течій, "приватної" релігійності постмодернової природи в "посткомуністичному" суспільстві.

Формування культурології як галузі наукових досліджень. Методи й принципи культурології. Сутність культури та культурологічні парадигми. Інтегративний характер культурології, в орієнтації на буття та діяльність людини й суспільства як цілісних феноменів.

Напрямки, об’єкти та методи дослідження в українській культурології, її місце у системі гуманітарних та природничих наук. Сутність культури, основні культурологічні парадигми. Функції культури у вихованні особистості та життєдіяльності суспільства.

Поняття культурології, визначення її місця в системі інших наук. Еволюція поглядів на культуру; розгляд її структури, функцій та ролі в житті людини і суспільства. Вивчення теоретичних проблем даної навчальної дисципліни. Традиційна і сучасна культура.

Изучение архитектоники праздников как сложного явления с множеством взаимозависимостей и обусловленностей, многогранностью и вариативностью смысловых социальных наполнений. Выявление семиотических позиций удовольствия-гедонистичности празднества.

Различные взгляды мыслителей на сущность культуры. Первобытная культура: сложность и актуальность исследования. Исторические рамки первобытной культуры. Развитие материальной культуры и эволюция искусства. Самые древние религиозные представления.

Досліджена діяльності М. Перетца на тлі культурно-історичного поступу й виборювання національної ідеї кінця ХІХ – початку ХХ століття. Аналіз ролі М. Перетца у відродженні української культури та передачі інтелектуальних надбань майбутнім поколінням.

Історія виникнення штучного інтелекту та його вплив на формування нової науково-технічної та культурної парадигми. Опис трансгуманістичних ідей, які прирівнюються до поглядів євгеніки. Характеристика трансгуманізма як самоконструювання нової людини.

Розкриття культуротворчої функції людської свідомості як єдності особистісного і понадособистісного начал реальності, яку осмислюють за допомогою специфічної мови як основи коду прочитання реальності. Особливість створення системи "ціннісної санації".

Созидательные смыслы парка как открытого общественного пространства организации активного досуга. Выделены существенные признаки общезначимых вех становления и развития отечественной садово-парковой культуры. Дана характеристика центровым функциям парка.

Розгляд специфіки вітчизняного андерграунду в світовому культурному контексті в період 1960-80-х рр. Дослідження феномену українського андерграунду, його аспектів та особливостей в культурному контексті радянського і світового мистецтва 1960-80-х рр.

Універсалізм особистості М. Грушевського, продуктивність його наукових досліджень, діяльність на ниві державотворення. Єдність національного та загальнолюдського у творчості Лесі Українки, Олександра Олеся. Тенденція національного культурного розвитку.

Теоретическая реконструкция понятия "артистизм" и выявление его общекультурного и педагогического потенциала. Интерпретация художественного текста в контексте антропософского подхода. Определение психолого-педагогических условий развития артистизма.

Симпозіуми художньої кераміки як помітна подія у мистецькому житті України останньої чверті – початку ХХІ століття. Дослідження системи кураторства в сфері симпозіумного руху на прикладі художньої кераміки, аналіз її ролі у розвитку сучасного мистецтва.