Краківська україністика - вчора і сьогодні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Краківська україністика - вчора і сьогодні

У науковому середовищі Кракова вже у давнину знайшло вияв багатостороннє зацікавлення південно - східним регіоном слов'янського світу, тобто українською літературою, мовою та загально культурою. Першим ученим, який у краківському середовищі досліджував східнослов'янські мови, був Люціан Маліновський - основоположник краківської славістики, засновник першого на польських землях Слов'янського Семінару, який 130 років тому, у 1886-87 навчальному році читав курс порівняльної граматики російської і української мов.

Велику роль у розвитку краківського слов'янознавства відіграли університетські викладачі, дослідники та популяризатори знання про східних слов'ян, у тому числі, якщо не перш за все про Україну: Йозеф Третяк, Мар'ян Здзєховський, Тадеуш Станіслав Ґрабовський, Юзеф Ґоломбек - видатні знавці усіх східнослов'янських літератур та їх зв'язків з польською культурою. Відносно недовго (у 1897-1900 роки) лекції з української літератури читав Кирило Студинський, а з 1901 року своєрідним продовженням цих занять стали лекції Богдана Лепкого, великого українського письменника і поета, який більше сорока років провів у Кракові, викладаючи спочатку в гімназії, згодом працюючи в університеті лектором української мови, а після Першої світової війни - професором української літератури. Всім, хто цікавиться життям і творчістю Богдана Лепкого, відомо, що популярний вірш-пісню „Чуєш, брате мій” написав поет саме у Кракові, висловлюючи свою тугу за рідним золотим Поділлям. Богданові Лепкому, який помер у липні 1941 р. у Кракові і похований на краківському Раковицькому цвинтарі, присвячено меморіальну дошку на одному з будинків філологічного факультету Ягеллонського університету.

Відродження польської держави у 1918 році створило нові можливості для розвитку польської науки. У 1925 році під керівництвом професора Казимєжа Нітша в університеті організується Слов'янська Студія, до складу якої увійшли, крім колишніх кафедр слов'янської філології і кафедри польської мови, також нові кафедри: м. ін. кафедра російської літератури та кафедра руських мов, яку очолив видатний мовознавець Іван Зілинський. Суттєвий якісний злам у царині україністики, зокрема українського мовознавства, відбувся в 30 -ті роки ХХ століття значною мірою завдяки Тадеушу Лєру-Сплавінському, одному з найбільших польських славістів, який свої праці присвятив „малоруській фонетиці”, „співвідношенню споріднень руських мов”, себто значною мірою українській мові. У краківській Слов'янській Студії, де почав діяти з 1929 р., він організував колектив славістів - дослідників східнослов'янських мов.

Після Другої світової війни у 1946 році до Кракова приїхав професор Львівського університету Ян Янів, який став керувати Семінаром руських мов, згодом 1951 року перетвореним на кафедру східнослов'янських мов. Його учні - Вєслав Вітковський, Лєшек Шнайдер, Моніка Дідякін-Лімінг, Адам Вандас, Януш Рігер - у рамках східнослов'янського мовознавства зайнялися перш за все українською мовою. Наукові зацікавлення свого вчителя найплідніше продовжує і розвиває Вєслав Вітковський, видатний польський славіст, у доробку якого велику частину складають українистичні роботи, зокрема з лексикографії і історичної лексикології. Питанням історії української мови присвятив проф. Вєслав Вітковський ряд своїх статей і популярно -наукових праць про українську мову, а також нарис історії української мови у колективній монографії, присвяченій Україні, її минулому й сьогоденню (Witkowski, „J^zyk ukrainski”, 1970).

Велике значення для розвитку майбутньої україністики мала наукова діяльність Ришарда Лужного, видатного дослідника літератури східних слов'ян, у тому числі української літератури, зокрема письменників Києво-Могилянської Академії.

Відкриття української філології в рамках Інституту східнослов'янської філології Ягеллонського університету стало можливим лише тоді, коли після 1989 року внаслідок політичних змін Ягеллонський університет отримав велику автономію і такі питання міг вже вирішувати самостійно. У 1990 році було створено кафедру української літератури, яка спільно з мовознавцями з кафедри східнослов'янських мов у жовтні 1990 року організувала навчання української мови і літератури, спершу з експериментальною групою студентів інших факультетів університету, які цікавилися Україною.

Щойно в жовтні 1991 року розпочав навчання перший курс студентів, які в липні успішно склали вступні іспити на українську філологію. Згодом 11 березня 1994 року указом Ректора Ягеллонського університету було створено Кафедру україністики, яка об'єднала як літературознавців, так і мовознавців та викладачів української мови як іноземної. Першим керівником кафедри став проф. Вєслав Вітковський, учень

Яна Янова, видатний польський вчений - знавець історії східнослов'янських мов. У рамках кафедри україністики літературознавчою спеціальністю керував проф. Ришард Лужний, відомий вчений русист і україніст, спеціаліст з історії літератури східних слов'ян. Обом професорам допомагали тодішні ад'юнкти: д-р Евлялія Папля, д-р Божена Зінкевич-Томанек, д-р Адам Фаловський і д-р Володимир Мокрий. Адам Фаловський і Володимир Мокрий 1997 року захистили докторські дисертації (габілітації) і стали докторами габілітованими, а згодом професорами.

Важко повірити, але перший набір кандидатів на українську філологію в Ягеллонському університеті ми відкрили на початку липня 1991 року, себто майже за два місяці до проголошення України незалежною державою 24 серпня 1991 року. Можна сказати, що краківська україністика, яку ми з моїми колегами організували 1991 року, і Незалежна Україна - ровесники.

З жовтня 1997 року кафедрою керував відомий знавець не тільки східнослов'янських, але й узагалі всіх слов'янських мов та їх історії д-р габілітований (професор) Адам Фаловський, а з жовтня 1999 року - відомий україніст-літературознавець, д-р габілітований (професор) Володимир Мокрий. З огляду на те, що 1 жовтня 2003 року було створено кафедру українознавства на факультеті міжнародних відносин, куди відійшла частина викладачів кафедри україністики з проф. В. Мокрим, кафедра україністика пережила реорганізацію, прийнято нових викладачів, з „оновленим” колективом почався новий період у розвитку нашої кафедри україністики. Завкафедри став знов проф. Адам Фаловський, а протягом останніх двох років кафедрою керувала д-р габілітований Аґнєшка Корнєєнко.

Від перших років існування української філології в Ягеллонському університеті нам допомагали видатні спеціалісти з України, працюючи рік чи два за контрактом, причому як історики української літератури, так і мовознавці та викладачі української мови як іноземної. Велике значення для перших років нашої україністики мали заняття таких авторитетів, як відомий львівський мовознавець, проф. Олександра Сербенська - автор багатьох праць м. ін. з культури мови та літературознавці проф. Леоніла Міщенко, проф. Марія Зубрицька зі Львова, проф. Людмила Дем'янівська з Києва, проф. Роман Гром'як із Тернополя, проф. Ярослав Поліщук з Рівного. Прибували до нас не тільки видатні українські вчені літературознавці і мовознавці, але й молоді магістри (згодом деякі з них стали кандидатами, доцентами, професорами), які викладали українську мову як іноземну. Назвемо їхні імена: д-р Юрій Бедрик, д-р Зіновій Бичко, д-р Василь Горобець, д-р Алла Демченко, д-р Ірина Захарчук, д-р Василь Махно, д-р Лариса Мороз, д-р Людмила Петік, д-р Ярослав Редьква, д-р Галина Стрельчук, д-р Любов Томчук, д-р Галина Хоменко, д-р Анатолій Ярема, мгр Василь Бас, мгр Любов Боярська, мгр Олександр Григор'єв, мгр Владислав Журба, мґр Соломія Зінчук, мгр Данута Копець, мгр Наталія Лисенко, мгр Володимир Мозгунов, мгр Сергій Різник, мгр Ярослава Прихода, мгр Ярослав Чорненький.

До Кракова приїхали колись українські студентки Вікторія Черненко (зараз д-р Вікторія Гойсак) і Галина Когут, щоби вчитися у нашому університеті, та молоді україністи (д-р Оксана Баранівська, д-р Марія Редьква). Приїхали на кілька років, але стали „нашими” і вже кільканадцять років працюють на нашій кафедрі.

Асистентами і лекторами стали наші випускники, деякі з випускників української філології вже захистили кандидатські дисертації і пишуть уже докторські. Викладачі кафедри україністики готують антології, статті, дидактичні матеріали з української літератури і мови. На кафедрі також розвивається перекладознавство, готуються переклади сучасної української художньої літератури. Кафедра має підручну бібліотеку і відеотеку. Значну частину фондів Бібліотеки Інституту східнослов'янської філології становлять книжки з україністики.

У квітні 1997 року ми святкували ювілей наших професорів - проф. Р. Лужного і проф. В. Вітковського. З цієї нагоди відбулася Міжнародна ювілейна конференція, доповіді з якої надруковано у книжках: Slowianie Wschodni. Mi^dzy jgzykiem a kulturq (Ksigga jubileuszowa dedykowana Profesorowi Wieslawowi Witkowskiemu w siedemdziesiqtq rocznicq urodzin), Krakow 1997; Slowianie Wschodni. Duchowosc, mentalnosc, kultura (Ksigga jubileuszowa dedykowana Profesorowi Ryszardowi Luznemu w siedemdziesiqtq rocznicq urodzin), Krakow 1997.

З нагоди 10-ліття нашої україністики 30 листопада - 1 грудня 2001 року ми організували Міжнародну конференцію „Україна - між мовою і культурою”, у якій узяли участь україністи із Польщі, України, Австрії, Угорщини, Чехії. Результатом цієї конференції є збірник наукових праць Ukraina. Mi^dzy jgzykiem a kulturq, опублікований у рамках видавничої серії Studia Ruthenica Cracoviensia - вип. 1 (2001), яку видає наша кафедра. Останній - вип. 11 серії Studia Ruthenica Cracoviensia вийшов 2016 року.

Важливими подіями були численні наукові конференції, організатором або співорганізатором яких була наша кафедра україністики. Назвемо лише останні, найбільш відомі конференції:

1. “Ukraina irredenta: j^zyk, literatura i kultura ukrainska XX wieku” (26-27 жовтня 2006);

2. “Miejsce Stefana Smal-Stockiego w slawistyce europejskiej” (23-24 квітня 2009). Краківська конференція була продовженням - організованої у рамках співпраці між Ягеллонським і Чернівецьким університетами - міжнародної конференції „Постать Степана Смаль-Стоцького в національно-культурному житті Буковини кінця ХІХ - початку ХХ ст. і сучасна рецепція його доби”, яка відбулася 19-21 лютого 2009 року у Чернівцях. Обидві конференції були присвячені науковій і громадсько-політичній діяльності Степана Смаль-Стоцького, видатного українського вченого, першого професора від західноукраїнських земель, який був фундатором Української академії наук, що була утворена 1918 року у Києві. Проф. Степан Смаль- Стоцький 40 років прожив у Чернівцях, 33 роки завідував кафедрою української мови і письменства, але похований у Кракові на Раковицькому цвинтарі;

3. “Wasyl Stefanyk na tle epoki” (12 травня 2011 року).

4. “Ukraina na przestrzeni wiekow. Region Karpacki: historia, j^zyk, kultura” - міжнародна конференція, організована у рамках Конгресу Світової федерації українських лемківських об'єднань (Горлиці, 11-13 квітня 2012 року)

5. “Obce/swoje. Miasto i wies w literaturze i kulturze ukrainskiej” (22-24 травня 2014): http://www.ifw.filg.uj.edu.p1/konferencje/-/joumal_content/56_INSTANCE_Ymd6/1717n5/27557318;

6. “Po Czarnobylu: miejsce katastrofy w dyskursie wspolczesnej humanistyki” (26-27 квітня 2016): https://czarnobylkonferencja.wordpress.com/;

7. “Obce/swoje II. Miasto i wies w literaturze i kulturze Bialorusi, Polski, Rosji, Ukrainy” (20-21 жовтня 2016): http://www.ifw.filg.uj.edu.pl/konferencje/-/journal_content/ 56_INSTANCE_Ymd6/ 1717115/115401693;

Працівники Кафедри україністики беруть участь у двох грантових проектах:

1. Грантовий проект Національної Програми Розвитку Гуманітарних Наук - “ Wiktor Petrow - w strong krytycznej nowoczesnosci (Віктор Петров. У бік критичної модерності)”. Керівник проекту - д-р Павел Крупа, учасники - д-р Івона Борушковська (факультет полоністики Ягеллонського університету), д-р Катажина Глинянович (Кафедра україністики Ягеллонського університету), д-р габ. Катажина Котинська (Інститут славістики Польської академії наук), д-р Павел Крупа (Кафедра україністики Ягеллонського університету), мгр Пшемислав Томанек (Кафедра україністики Ягеллонського університету). Термін реалізації проекту: 20172021;

2. Грантовий проект Національного центру науки - “Wiedza-wladza-rozkosz. Seksualnosc w polskiej i ukrainskiej prozie galicyjskiej przelomu XIX i XX wieku (Знання-влада-задоволення. Сексуальність у польській та українській галицькій прозі на зламі ХІХ і ХХ століття)”. Керівник проекту - д-р Катажина Глинянович. Строк реалізації проекту - 2016-2019. Науково-популярний опис проекту: https://ncn.gov.pl/sites/default/files/listy- rankingowe/2015-12-15/streszczenia/325574-pl.pdf

Питання, які досліджують працівники Кафедри україністики, свідчать про широкий діапазон наукових зацікавлень краківських україністів як літературознавців (д-р габ. Аґнєшка Корнєєнко, д-р Катажина Глинянович, д-р Томаш Годана, д-р Павел Крупа), так і мовознавців і викладачів української мови як іноземної (проф. Адам Фаловський, д-р Оксана Баранівська, д-р Анна Будзяк, д-р Вікторія Гойсак, мгр Галина Когут, мгр Йоанна Патик, д-р Марія Редьква, д-р Аґата Скужевська, д-р Ядвіґа Стемпнік-Шептинська, мгр Пшемислав Томанек). На доробок Кафедри україністики складаються також публікації викладачів, які вже вийшли на пенсію (проф. Вєслав Вітковський, д-р Еулялія Папля, д-р Божена Зінкевич-Томанек), але надалі займаються науковими дослідженнями, беруть участь у конференціях тощо.

Великою подією є організований кафедрою україністики орфографічний конкурс української мови.

I Всепольський орфографічний конкурс з української мови відбувся 10 березня 2006 року на кафедрі україністики Інституту східнослов'янської філології Ягеллонського університету. Ініціатор конкурс - д-р Оксана Баранівська. Учасниками конкурсу були студенти української філології або слов'янської чи російської філології з українською мовою як другою спеціальністю восьми польських університетів та інших вищих навчальних закладів, які прибули до Кракова разом зі своїми викладачами. Через рік - також у березні - відбувся

II Всепольський конкурс, а 2015 року д-р Оксана Баранівська організувала вже Х Всепольський орфографічний конкурс з української мови. Конкурс мав великий успіх, не тільки популяризував українську мову, але й інтегрував польських україністів - як студентів, так і викладачів. Згодом виникла ідея вийти за межі польської україністики і до участі запросити студентів україністики з інших європейських країн. Так у березні 2016 року відбувся І, а через рік - ІІ Міжнародний орфографічний конкурс з української мови, який на нашій кафедрі організувала д-р Оксана Баранівська. Під час конкурсу українська мова стала міжнародною, а в цьому ми могли переконатися, коли студентка з Росії розмовляла зі студенткою з Чехії українською.

Кафедра україністики співпрацює з україністичними центрами Польщі, Чехії, Угорщини, а перш за все з українськими університетами - з Львівським національним університетом ім. І. Франка, з Чернівецьким національним університетом ім. Ю. Федьковича та з Донецьким національним універистетом ім. В. Стуса. До нас приїжджають у гості науковці і письменники з України, Австрії, Канади, США. Доповіді читали у нас відомі професори: Микола Ільницький, Микола Жулинський, Михайло Наєнко, Сергій Гальченко, Ростислав Радишевський, Анатолій Загнітко, Міхаель Мозер, Наталія Пилип'юк, Джордж Грабович, Джордж Лібер, Алла Архангельська, Андрій Даниленко та ін. Студенти краківської україністики мали також нагоду побачити і послухати українських поетів і письменників. Нас відвідали: Дмитро Павличко, Юрій Андрухович, Олександр Ірванець, Марія Матіос, Оксана Забужко, Андрій Бондар, Тарас Прохасько, Василь Махно, Христина Венгринюк.

Доброю традицією україністики завжди була художня діяльність студентів. Щороку в серці Кракова збираються студенти, викладачі, шанувальники української пісні та звичаїв на Андріївські вечорниці. Студенти охоче готують культурну програму під керівництвом мгр Галини Когут. Велике враження справив вечір, присвячений творчості Володимира Івасюка, у виконанні студентів. Такі заходи сприяють поєднанню наукової та культурної діяльності.

У 2017/2018 навчальному році краківська україністика почала 26 рік своєї діяльності. Україністика в Ягеллонському університеті була популярна не тільки серед випускників шкіл південної Польщі, але й серед учнів з північних регіонів Польщі. На жаль, у зв'язку з демографічною кризою студентів стало набагато менше.

Усе ж таки ми пишаємося, що краківська україністика здобула високу позицію. Нам удалося організувати україністику у Кракові майже „на порожньому місці”, починаючи з нуля. Ми зробили це, продовжуючи українознавчі традиції наших великих попередників, відновлюючи ту україністику, де до війни працював Богдан Лепкий.

References

краківський україністика університет

1. Baranivska, Oksana. “O ukrainskich i polskich zdaniach przydawkowych. (About Ukrainian and Polish Attributive Clauses)”. JfzykPolski (The Polish Language), LXXXII - 4 (2002): 248-251. Print.

2. Baranivska, Oksana. “Obserwacje polsko-ukrainskiego kontrastu skladniowego na przykladzie zdan podrz^dnych przydawkowych. (The Polish-Ukrainian Syntactic Contrast on the Example of Relative Clauses)”. Biuletyn Polskiego Towarzystwa Jfzykoznawczego (The Bulletin of Polish Linguistic Society), LVIII (2003): 167-173. Print.

3. Baranivska, Oksana. “Zdania wielokrotnie zlozone z podrz^dnymi przydawkowymi we wspolczesnym j^zyku polskim i osobliwosci ich przekladu na j^zyk ukrainski. (Compound Complex Sentences with Relative Clauses in Contemporary Polish and Peculiarities of Their Translation into Ukrainian)”. Jfzyk Polski (The Polish Language), LXXXIV - 4 (2004): 269-279. Print.

4. Baranivska, Oksana. “Stan i Perspektyvy Doslidzhennia i Vyvchennia Ukrayins'koyi Movy v Polshchi. (State and Perspective of the Research in the Field of Studying of the Ukrainian Language)”. Visnyk Lvivskoho Natsionalnoho Universytetu (Visnyk of the Lviv University. Scientific Journal), 2, Lviv: LNU 2004: 438-444. Print.

5. Baranivska, Oksana. “Yak Skazaty Pravylno, abo Problemy u Vyvchenni Ukrayins'koyi Movy Studentamy- Inozemtsiamy. (How to Say Correctly, or Challenges Faced by Learners of Ukrainian as a Foreign Language)”. Ukrainica II. Soucasna ukrainistika. Problemy jazyka, literatury a kultury (Ukrainica II. The Modern Ukrainian Studies. Problems of the Language, Literature and Culture), Olomouc: VUP 2006: 243-251. Print.

6. Baranivska, Oksana. “Sproba Zistavnoho Analizu Deiakykh Pols'kykh i Ukrains'kykh Pryimennykiv. (An Attempt of Comparative Analysis of Selected Polish and Ukrainian Prepositions)”. Linhvistychni Studiyi (Linguistics Studies). Vypusk 15. Donetsk: DNU 2007: 91-97. Print.

7. Baranivska, Oksana. “Polsko-ukrainskie interferencje gramatyczne i leksykalne w nauczaniu jazyka polskiego jako obcego. (Grammatical and Lexical Interferences between Polish and Ukrainian in Teaching Polish as a Foreign Language)”. Literatura, kultura i jfzykpolski w kontekstach i kontaktach swiatowych. (Literature, Culture and Polish Language in the World Contexts and Contacts), Poznan 2007: 747-753. Print.

8. Baranivska, Oksana. “Tendentsii Movlennia Suchasnykh Ukrains'kykh ZMI. (Some Tendencies in the Language of Contemporary Ukrainian Media)”. Movo ridna, Slovo ridne. (The Mother Tongue, the Native Word). Studia Ruthenica Cracoviensia 3. Ed. by Oksana Baraniwska and Adam Falowski. Krakow: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellonskiego 2009. 63-71. Print.

9. Baranivska, Oksana. “Ukrains'ki Prizvyshcha Meshkantsiv Krakova. (Ukrainian Surnames of the Inhabitants of Cracow)”. Zhyttia -- u Slovi (Life in a Word). Kyiv 2011: 42-51. Print.

10. Budziak, Anna. Rfkopismienna spuscizna slownikarska Iwana Wahylewycza (The Manuscript Dictionary Heritage of Ivan Vahylevych). Studia Ruthenica Cracoviensia 8, Krakow: Scriptum, 2014. Print.

11. Budziak, Anna. “Zapozyczenia polskie w materiale ukrainskim XIX-wiecznego ukrainsko-polskiego slownika frazeologicznego Iwana Wahylewycza (Polish Borrowings in the Material of Ivan Vahylevych Ukrainian-Polish Phraseological Dictionary of the 19th Century)”. Linguistica Copernicana 4 (2010): 273-285. Print.

12. Budzyak, Anna. “Pravopysni Ideyi Stepana Smal'-Stots'koho (The Demands on the Spelling Contained in the Works of S. Smal-Stotsky)”. Miejsce Stefana Smal-Stockiego w slawistyce europejskiej (The Place of Stefan Smal- Stocki in the Slavic Studies). Studia Ruthenica 6, Ed. by Wiktoria Hojsak, and Agata Skurzewska. Krakow: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellonskiego, 2012. 23-34. Print.

13. Budzyak, Anna. “Apelyatyvni Nazvy Tvaryn u Rukopysnykh Slovnykakh Ivana Vahylevycha (The Appellative Names of Animals in the Handwritten Dictionaries of Ivan Vahylevych)”. Beitrage der Europaischen Slavistichen Linguistik (Polyslav) 18 (Contributions of European Slavic Linguistics (Polyslav) 18 (= Die Welt der Slaven, Sammelbande, Band 57 [The World of Slavs, Anthologies, Vol. 57]). Ed.by Enrique Guttierez Rubbio, Marta Falkowska, Ekaterina Kislova & Marzena St^pien. Wiesbaden: Harrassowitz, 2015. 51-60. Print.

14. Budzyak, Anna. “Ukrayins'ki i Pol's'ki Vidchyslivnykovi Deryvaty (Ukrainian and Polish Derivatives from Numerals in the Confrontive aspect)”. Contributions to the 20th Annual Scientific Conference of the Association of Slavists (Polyslav) (= Die Welt der Slaven, Sammelbande, Band 62 [The World of Slavs, Anthologies, Vol.62]). Ed. by Enrique Gutierrez Rubio, Ekaterina Kislova & Dorota Kruk. Wiesbaden: Harrassowitz: 2017. 27-36. Print.

15. Falowski, Adam. Ksztaltowanie sif kategorii superlatywu przymiotnikow w tekstach ruskich i ruskocerkiewnych XI-XVII w. (Formation of the Superlative of Adjectives in Ruthenian and Orthodox Church Texts from the 11-17th Centuries.), Wroclaw: Monografie Slawistyczne 48. PAN Komitet Slowianoznawstwa, 1984. Print.

16. Falowski, Adam. --Jan Janow jako badacz dziejow jazyka ukrainskiego (Jan Janow as a Researcher of the History of the Ukrainian Language)”. Slavia Orientalis 4 (1993): 475-81. Print.

17. Falowski, Adam. Wyrazy ukrainskie w najnowszej leksykografii polskiej (Ukrainian Words in the Contemporary Polish Lexicography). Krakowskie Zeszyty Ukrainoznawcze (Cracow Bulletin of Ukrainian Studies) 3-4 (1994-95): 209-239. Print.

18. Falowski, Adam. “Jeszcze o gramotach brzozowych z XII w. na Ukrainie (Once More about Birch-Bark Letters from the 12th Century in Ukraine)”. Z polskich studiow slawistycznych. Jfzykoznawstwo. Prace na XII Miqdzynarodowy Kongres Slawistow w Krakowie (From the Polish Slavonic Studies. Linguistics. Works at the 12th International Slavonic Congress in Cracow). Warszawa: Energeia 1998. 71-76. Print.

19. Falowski, Adam. “Ukrayins'ka Mova v Slovnyku Kateryny II (The Ukrainian in the Vocabulary of Katherine II)”. Movoznavstvo. Dopovidi ta povidomlennya na IV Mizhnarodnomu Konhresi Ukrayinistiv. 26-29 serpnya 1999 r. Odesa (Linguistics. IVInternational Congress of Ukrainian Studies). Ed. by. Vasyl' Nimchuk, Kyiv: Pul'sary, 2002. 295- 299. Print.

20. Falowski, Adam. Jgzyk ruskiego przekladu katechizmu jezuickiego z 1585 roku (The Language of the Ruthenian Translation of the Jesuit Catechism of1585). Studia Ruthenica Cracoviensia 2, Krakow: Universitas, 2003. Print.

21. Falowski, Adam. “Starodavni Zakhidnorus'ki Katekhyzysy (The Ancient West Ruthenian Catechisms)”. Movoznavstvo. Materialy V Konhresu Mizhnarodnoyi Asotsiatsii Ukrayinistiv (Linguistics. V Congress of International Association of Ukrainian Studies). Chernivtsi, 2003. 156-161. Print.

22. Falowski, Adam. Ukrayins'kyy Leksychnyy Material v Allgemeines Polyglottenlexicon der Naturgeschichte F.A. Nemniha z 1793-1795 rokiv (Ukrainian Lexical Materials in Allgemeines Polyglottenlexicon der Naturgeschichte by F.A. Nemnih of 1793-1795)”. Wolyn'-Zhytomyrshchyna. Istoryko -filolohichnyy zbirnykz rehional'nykh problem) 10 (2003): 108-116. Print.

23. Falowski, Adam. “Wyrazy niejasne w Materialakh do slovnyka pysemnoyi ta knyzhnoyi ukrayins'koyi movy XV-XVIII ст. J. Tymczenki (Unclear Words in the Materials for the Dictionary of Written and Literary Ukrainian Language of the 15-18* Centuries by Y. Tymchenko)”. Studia Linguistica Universitatis Iagellonnicae Cracoviensis 124 (2007): 79-98. Print.

24. Falowski, Adam. “ Rusin Iwan Uzewycz: j^zykoznawca - polonista - Europejczyk (Rutenian Ivan Uzhevych - Linguist, Polonist, European)”. Yevropeys'kyy Vymir Ukrayins'koyi Polonistyky (European Dimension of the Polish Studies in Ukraine). Ed. by. Rostyslav Radyshevs'kyy. Kyiv: TOV, 2007. 435-440. Print.

25. Falowski, Adam. “Z historii polsko-ruskich zwi^zkow leksykalnych (From the History of the Polish and Ruthenian Lexical Contacts)”. Amoenitates vel lepores philologiae. Ed. by Roman Laskowski, and Roman Mazurkiewicz. Krakow: Lexis, 2007. 394-400. Print.

26. Falowski, Adam. “Kolor, przestrzen, czas w ukrainskich wstydliwych piesniach ludowych (Color, Space, Time in The Ukrainian Shameful Songs)”. Wkrggu koloru, przestrzeni i czasu (Among Color, Space and Time). Ed. by Ewa Komorowska. Szczecin: Volumina.pl Daniel Krzanowski, 2010. 110-127. Print.

27. Falowski, Adam. “Czy bachur/bachor przybyl do Polski ze wschodu? (Did bachur/bachor come to Poland from East?)”. LingVaria 2 (2010): 193-197. Print.

28. Falowski, Adam. “О Trekh Zabytykh Rukopisnykh Pamyatnikakh Vostochnoslavyanskoy Leksykografii XVIII Veka (About Three Forgotten Manuscripts of Eastern Slavonic Lexicography from the 18th Century.)”. Forma formans. Studi in onore di Boris Uspenski. Ed. by Sergio Bertolissi, and Roberta Salvatore, Napoli: M. d'Auria Editore, 2010. 199-207. Print.

29. Falowski, Adam. “J^zyk ukrainski (Ukrainian Language)”. Slowianskie j^zyki literackie. Rys historyczny (Slavonic Literary Languages. Historical Review). Ed. by. Barbara Oczkowa, and Elzbieta Szczepanska, Krakow: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellonskiego, 2011, 127-144. Print.

30. Falowski, Adam. “The East-Slavonic sorok `40' revisited”. Studia Etymologica Cracoviensia 16 (2011): s. 715. Print.

31. Falowski, Adam. Lexicon slavo-ruthenicum. Studia Ruthenica Cracoviensia 7, Krakow: Scriptum, 2013. Print.

32. Falowski, Adam. “Comments on the Lexis of an Early 18 th c. Manuscript East Slavic Dictionary”. Studia Linguistica Universitatis Iagellonnicae Cracoviensis 130 (2013): 85-94. Print.

33. Falowski, Adam. “Rutenizmy w Nomenklatorze Eliasza Kopijewskiego z 1700 roku (Belorussian and Ukrainian Borrowings in Elias Kopijevski's "Nomenclator" of 1700)”. Slavia Orientalis 1 (2013): 105-117. Print.

34. Falowski, Adam. “Nawi^zania leksykalne ukrainsko-serbsko-chorwacko-slowenskie (Lexical References in the Ukrainian, Serbian, Croatian and Slovenian Languages)”. Studia Borysiana. Etymologia. Diachronia. Slavica. Ed. by Mariola Jakubowicz i B Raszewska-Zurek. Warszawa: LEXIS, 2014. 355-370. Print.

35. Glinianowicz, Katarzyna. “Cialo spolonizowane. Blade twarze na Podolu w powiesci Anatola Swydnyckiego Luboraccy (Polonized Body. The Pale Faces on Podolia in the Family-Cronicle Novel Liuboratski by Anatol Svydnytsky)”. Slavica Wratislaviensia CLIII (2011): 547-553. Print.

36. Glinianowicz, Katarzyna. “Czarnobrewe i czarnoziemy. O szlacheckim poz^daniu kolonialnym Ukrainy (Black-browed Girls and Black Earth: Noble Colonial Desire of Ukraine)”. Miscellanea Posttotalitariana Wratislaviensia 2 (2014): 161-173. Print.

37. Glinianovych, Katazhyna. “Postkolonializm jak Kolonializm: Bezholosyy Subaltern u Pols'komu Postkolonialnomu Dyskursi (Postcolonialism as Colonialism: Voiceless Subaltern in the Polish Postcolonial Discourse)”. Postkolonializm, Heneraciyi, Kultura (Postcolonialism, generations, cuture). Ed. by T. Hundorova, A. Matusiak. Kyiv: Lauras, 2014. 45-52. Print.

38. Glinianowicz, Katarzyna. Z cienia polskosci. Ukrainska proza galicyjska przeiomu XIX i XX w. (From the Shadows of Polishness: Ukrainian Galician Prose of the end of the 19th and Beginning of the 20h Century). Krakow: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellonskiego, 2015. Print.

39. Hodana, Tomasz. Mi^dzy krolem a carem. Moskwa w oczach prawosiawnych Rusinow - obywateli Rzeczypospolitej (na podstawie pismiennictwa konca XVI - poiowy XVII stulecia) (Between King and Tsar. Moscow in the Eyes of the Orthodox Ruthenians - Citizens of the Polish and Lithuanian Commonwealth. Based on the Writings of the Late 16th - mid 17th century). Studia Ruthenica Cracoviensia 4. Krakow: Scriptum. 2008. Print.

40. Hodana, Tomasz. “Najnowsze spory o autentycznosc “Slowa o wyprawie Igora” (Latest Disputes over Authenticity of the “Igor' Tale”)”. Przeglqd Rusycystyczny (Russian Reviev) 3 (135) (2011): 5-32. Print.

41. Hodana, Tomasz, “Ukrainska recepcja postaci i tworczosci Iwana Wiszenskiego. Zarys problemu (Ukrainian Reception of the Figure and Works of Ivan Vyshensky. An Outline of the Problem)”. Krakowsko-Wilenskie Studia Slawistyczne (Cracow-Vilnius Studies in Humanities) 11 (2015): 57-70. Print.

42. Hoysak, Viktoriya. “Obrazy Svyatykh u Narodnykh Kolyadkakh z Lemkivshchyny (The Saints in the Lemko Carols).” Movo ridna, Slovo ridne. (The Mother Tongue, the Native Word). Studia Ruthenica Cracoviensia 3. Ed. by Oksana Baranivska, and Adam Falowski. Krakow: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellonskiego, 2009.

43. Hoysak, Viktoriya. Movna Kartyna Svitu, Vidobrazhena v Narodnykh Kolyadkakh z Lemkivshchyny (The Language Picture of the World in the Lemko Carols). Gorlice: 2010. Print.

44. Hoysak, Viktoriya. “Rokovi Hosti v Movnij Kartyni Svitu, Vidobrazhenij u Narodnykh Kolyadkakh z Lemkivshchyny (Carolers and Other Guests in the Language Picture of the World in the Lemko Carols).” In memoriam Istvan Udvari (1950-2005). Ed. by Zoltan Andras, Nyrnegyhaza: 2011. 173-188. Print.

45. Hoysak, Viktoriya. “Petro Pyrtey yak Doslidnyk Lemkivs'kykh Hovirok (Petro Pyrtej as a Researcher of Lemko Dialects).” Region Karpacki. Historia, jqzyk, kultura (Carpathian Region. History, Language, Culture). Ed. by W. Hojsak, J. St^pnik-Szeptynska, A. Zi^ba, Krakow: 2013. 117-131. Print.

46. Hoysak, Viktoriya. “Chudo u Fol'klorniy Movniy Kartyni Svitu Lemkiv na Materiali Apokryfichnykh Kolyadok (The Miracles in the Language Picture of the World of Lemko Ethnic Group Based on the Apocryphal Carols Texts).” Mova i Kultura (Language and Culture), 17, І (169) (2014): 404-411. Print.

47. Hoysak, Viktoriya. “Nominatsiya Elementiv Lemkivs'koho Narodnoho Odyahu v Porivnyalnomu Aspekti (Poyasnyj Odyah) (Nomination of Items of Lemko Traditional Garment: Comparative Aspect).” Wspoiczesne badania nad ukrainskq kulturq (The Modern Exploration of the Ukrainian Culture). Ed. by М. Zambrzycka, P. Olechowska, K. Jakubowska-Krawczyk. Warszawa - Iwano-Frankiwsk: 2015. 14-31. Print.

48. Hoysak, Viktoriya. “Diyeslivni Konstruktsiyi dlya Nominatsiyi Obkhidnykh Obryadiv Zymovoho Cyklu v Lemkivs'kykh Hovirkakh ta Sumizhnykh Pols'kykh i Slovac'kykh (The Verbal Constructions in the Nomination of the Winter Festivities Rituals in the Lemko Dialect and in the Related Polish and Slovak Dialects).” TEKA Komisji Polsko- Ukrainskich Zwiqzkow Kulturowych (TEKA of the Komission of the Polish and Ukrainian Cultural Contacts). OL PAN. vol. XI (2016). Ed. by M. Borciuch, L. Frolak. Lublin: 2016. 43-50. Print.

49. Hoysak, Viktoriya. “Pro Deyaki Lemkivs'ko-Skhidnoslovac'ki Paraleli v Obryadovij Leksytsi (About Some Lemko and Eastern Slovak Parallels in the Ritual Vocabulary).” Slovensko-ukrajinske vzt'ahy, z vyskumu lingvistiky, literarnej vedy, prekladu a kulturnych kontaktov. Ed. by Cizmarova Maria, Presov: 2016. 284-297. Print.

50. Hoysak, Viktoriya. “Nazvy Uchasnykiv Obkhidnykh Obryadiv Zymovoho Cyklu v Lemkis'kykh Hovirkakh ta Sumizhnykh Pols'kykh i Slovac'kykh (The Nomination of the Performers of the Winter Festivities Rituals in the Lemko Dialect and in the Related Polish and Slovak Dialects).” Siowo u Siowian. Wpiyw jqzykow sqsiadujqcych na rozwoj j^zyka ukrainskiego. Studia leksykalne (The Slavonic Word: the Influence of Adjacent Languages on the Development of the Ukrainian: Lexical Studies). Studia Ruthenica Cracoviensia 11, Ed. by Anna Budziak, and Wiktoria Hojsak. Krakow: Wydawnictwo Scriptum, 2016. 211-230. Print.

51. Hojsak, Wiktoria. “Leksemy село / wies oraz pochodne od nich nazwy osobowe we wspolczesnym j^zyku ukrainskim i polskim (Lexical Items село / wies and Derivative Personal Names in the Contemporary Ukrainian and Polish Languages).” Obce/swoje Miasto i wies w kulturze Biaiorusi, Polski, Rosji, Ukrainy (Own/Alien : Town and Village in the Culture Belarus, Poland, Russia, Ukraine). Ed. by K. Glinianowicz, K. Kotynska. Krakow: 2017. 229240. Web.

52. Korniejenko, Agnieszka. Poezja Wasyla Stusa (Poetry by Vasyl Stus), Universitas, Krakow 1996. Print.

53. Korniejenko, Agnieszka. Ukrainski modernizm. Proba periodyzacji procesu historycznoliterackiego (Ukrainian Modernism. An Attempt of the Periodization of the Process of the History of Literature), Universitas, Krakow 1998. Print.

54. Korniejenko, Agnieszka. “Nowa Periodyzacija Ukrajinskoji Literatury Perszoji Polowyny XX Stolittia (New Periodization of the Ukrainian Literature of the Early 20th )”. Dzwin 5-6 (1998). Print.

55. Korniejenko, Agnieszka. “Krotka historia ukrainskiego modernizmu (Short History of the Ukrainian Modernism)”. Krasnogruda 10 (2000). 112-121. Print.

56. Korniejenko, Agnieszka, and Hubert Bilewicz. “Zjawiska awangardyzacji w kulturze ukrainskiej XX wieku (The Phenomenon of Avant-garde in the Ukrainian Culture of the 20th Century)”. Ukraina: miqdzy jqzykiem a kulturq (Ukraine: between Language and Culture). Studia Ruthenica Cracoviensia 1, Ed. by Bozena Zinkiewicz-Tomanek, and Adam Falowski. Krakow: Universitas, 2003. 293-308. Print

57. Komiejenko, Agnieszka. Blfkit i pomarancz: ukrainskie marzenie Europy (Blue and Orange : Ukrainian Dream of Europe), Warszawa-Krakow- Legnica: Pret 2007. Print.

58. Komiejenko, Agnieszka. Rozstrzelane odrodzenie (Executed Renaissance), Towarzystwo Przyjaciol Nauk w Przemyslu. Krakow-Przemysl 2010. Print.

59. Korniejenko, Agnieszka. „Antonychivska sproba idealistychnoi' systematyzatsii' mystetstva (An Attempt of the Idealistic Systematization of the Art of Bohdan Ihor Antonych)”. Mystetstvo tvoryat' shal y rozum: tvorchist' Bohdana Ihorya Antonycha : retseptsi'i ta interpretatsii : zbirnyk naykovykh prats' 11 (Art is Created by Madness and Mind: Creative Works by Bohdan Ihor Antonych: Acceptance and Interpretations: Collection of Scholarly Works. L'viv : L'vivs'kyy natsional'nyy universitet im. Ivana Franka, 2011, 284-295. Print.

60. Korniejenko, Agnieszka . “Do czego doprowadza artyst§ ukrainska awangarda? (What is the Artist Sooner or Later Driven to by the Ukrainian Avant-garde?)”. Awangarda Srodkowej i Wschodniej Europy - innowacja czy nasladownictwo? (Central and Eastern European Avant-garde: Innovation or Repetition?). Ed. by M. Kmiecik and M. Szumna. Krakow: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellonskiego 2014. 119-136. Print.

61. Korniejenko, Agnieszka. “Opcja prorosyjska w Polsce: przewodnik subiektywny (Pro-Russian Option in Poland: Subjective Guide)” Czas EuroMajdanu (Time of EuroMajdan) Warszawa: ECAG, 2014: 778-787. Print.

62. Komiejenko, Agnieszka. Pelzajqca wojna: quo vadis, Ukraine? (Creeping War: quo Vadis Ukraine?). Krakow: Wydawnictwo M 2014. Print.

63. Korniejenko, Agnieszka. “Mychajlo Bojczuk i ukrainski monumentalizm (Mykhailo Boychuk and Ukrainian Monumentalism)”. Awangarda i krytyka: kraje Europy Srodkowej i Wschodniej (Avant-garde and Criticism: Countries of Central and Eastern Europe). Krakow: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellonskiego 2015. 235-256. Print.

64. Korniejenko, Agnieszka. „Propagandowe oblicza Tarasa Szewczenki (Propaganda Faces of Taras Szewczenko)”. Romantyzm srodkowoeuropejski w kontekscie postkolonialnym (Central European Romanticism in Postcolonial Context) II, Ed. by Michal Kuziak and Bartosz Maciejewski. Krakow: Universitas 2016. 385-395. Print.

65. Krupa, Pawel. “Arguments against `The Executed Renaissance'. Iurii Lavrinenko's Anthology and the Problem of Representation of the Ukrainian Literature 1917-1933.” Zeitschrift fur Slawistik 62 (2017): 268-298. Print.

66. Krupa, Pawel. “Co widac w postczarnobylskim «Oku otchlani» (What You Can See in Postchernobyl «Eye of Abyss»).” Po Czarnobylu: miejsce katastrofy w dyskursie wspolczesnej humanistyki (After Chernobyl: the Catastrophe in the Discourse of Contemporary Humanities). Ed. by Iwona Boruszkowska, Katarzyna Glinianowicz, Aleksandra Grzemska, Pawel Krupa. Krakow: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellonskiego, 2017. 90-104. Print.

67. Krupa, Pawel. “Traumatyczny dyskurs «Rozstrzelanego odrodzenia» (Traumatic Discourse of `Executed Renaissance').” Miscellanea Posttotalitariana Wratislaviensia 6 (2017): 191-206. Print.

68. Krupa, Pawel. “Chwylowy czyta Wynnyczenk^: dyskurs kolonialnej zaleznosci (Khvylovy Reads Vynnychenko: Discourse of Colonial Subordination).” Studia Ukrainica Posnaniensia 2 (2014): 211-219. Print.

69. Krupa, Pawel. “(Nie)obecnosc Chwylowego ((Not)Present Mykola Khvylovy).” Miscellanea Posttotalitariana Wratislaviensia 1 (2013): 185-198. Print.

70. Krupa, Pawel. “Koncepcja azjatyckiego renesansu Mykoly Chwylowego (Mykola Khvylovy's Concept of the Asiatic Renaissance).” Ukraina Irredenta. Literatura i jfzyk Ukrainy XX wieku (Literature and Language of Ukraine XX Century). Studia Ruthenica Cracoviensia 5. Ed. by Jaroslaw Polishchuk, and Oksana Baranivska, Tomasz Hodana. Krakow: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellonskiego, 2010. 123-133. Print.

71. Krupa, Pawel. “Jednostka tworcza i kolektyw (J.Iwaniw-Mezenko). Prolegomena do «Музагету» (The Creative Individual and Collective (J. Ivaniv-Mezhenko). The Prolegomena to «Muzahet»).” Проблеми філології та культури: Україна-Польща (Problems of Philology and Culture: Ukraine-Poland). Ed. by Oleksandra Keba. Kamianets'-Podil's'kyj, 2010. 61-81. Print.

72. Luzny, Ryszard. “Pisarze kr^gu Akademii Kijowsko-Mohylanskiej a literatura polska. Z dziejow zwi^zkow kulturalnych polsko-wschodnioslowianskich XVTI-XVIn w. (Writers of the KyeivMohyla Academy Circle and Polish Literature. From the History of Polish and East-Slavonic Cultural Contacts from the 17th to 18th Centuries)”. Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiellonskiego Prace Historyczno-Literackie (Research Bulletin of Jagiellonian University. Historical and Literature Works) CXLII, 11 (1966). Print.

73. Luzny, Ryszard. “Zarys dziejow literatury ukrainskiej (Outline of the History of the Ukrainian Literature)”. Ukraina. Terazniejszosc i przeszlosc (Ukraine. The Nowadays and the Past), Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiellonskiego. Prace Historyczne (Research Bulletin of Jagiellonian University. Historical Works) CXLVII, 32 (1970): 355-400. Print.

74. Luzny, Ryszard. “Grzegorz Skoworoda, czyli sacrum w literaturze Ukraincow (Hryhorij Skovoroda or Sacrum in the Ukrainian Literature)”. Znak (Sigh) 367 (6), 1985: 66-80. Print.

75. Luzny, Ryszard. “Swiat sacrum chrzescijanskiego na drodze tworczej Lesi Ukrainki (The World of Christian Sacrum in Lesya Ukrainka's Creative Career)”. Zeszyty Naukowe Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego (Research Bulletin of the Catholic University of Lublin) 1-2. (1991): 89-106. Print.

76. Luzny, Ryszard. “Grzegorza Skoworody, ostatniego przedstawiciela wschodnioslowianskiego baroku "Poesis sacra" (Hryhorij Skovoroda, the Last Representative of the East Slavonic Baroque "Poesis sacra")”. Przeglqd Humanistyczny (HumanisticReview). 4 (1993): 93-98. Print.

77. Mokry, Wlodzimierz. Literatura i mysl filozoficzno-religijna ukrainskiego romantyzmu (Literature and Philosophical and Religious Thought of Ukrainian Romanticism), Krakow 1996. Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellonskiego. Print.

78. Mokry, Wlodzimierz. Od Iiariona do Skoworody. Antologia poezji ukrainskiej XI-XVIII wieku (From Hilarion to Skovoroda. Anthology of the Ukrainian Poetry of the 11-18th Centuries), Krakow 1996. Wydawnictwo Universitas. Print.

79. Mokry, Wlodzimierz. Ruska Trojca. Karta z dziejow zycia literackiego Ukraincow w Galicji w pierwszej polowie XIX wieku (The Ruthenian Triad. A Card from the History of the Literary Life of Ukrainians in Galicia in the First Half of the 19th Century), Krakow: 1997, Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellonskiego, 1997. Print.

80. Obce/swoje. Miasto i wies w literaturze i kulturze ukrainskiej XX-XXI wieku (Own/Alien : Town and Village in the Ukrainian Literature and Culture of the 20th and 21st Centuries). Ed. by K. Glinianowicz, K. Kotynska; Krakow: Scriptum, 2015. E-book: http://www.wydawnictwoscriptum.pl/obceswoje-miasto-i-wies-w-literaturze-i-kulturze- ukrainskiej -xxxxi-wieku-p-153. html

81. Obce/swoje II. Miasto i wies w kulturze Bialorusi, Polski, Rosji, Ukrainy (Own/Alien II: Town and Village in the Culture of Belarus, Poland, Russia, Ukraine). Ed. by K. Glinianowicz, K. Kotynska; Krakow: Scriptum, 2017. Ebook:http://www.wydawnictwoscriptum.pl/obceswoje-ii-miasto-i-wies-w-kulturze-bialorusi-polski-rosji-ukrainy-p-214.html

82. Papla, Eulalia. Poetyka. Skrypt dla studentow filologii ukrainskiej. Cz. l.Stylistyka. Cz. II Wersologia (Poetics. The Script for Students of Ukrainian Philology. Vol. 1. Stylistics. Vol. II Versification). Krakow: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellonskiego, 1994. Print.

83. Papla, Eulalia. Wprowadzenie do analizy dziela literackiego - dla studentow filologii ukrainskiej (Introduction to the Analysis of a Literary Work - for Students of Ukrainian Philology). Krakow: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellonskiego, 2001, Print.

84. Papla, Eulalia. “Od skazu do strumienia swiadomosci. Funkcja drugiej osoby gramatycznej w ukrainskiej prozie narracyjnej XIX i XX wieku (From Skaz Narrative to the Stream of Consciousness. The Function of the Second Grammatical Person in the Ukrainian Narrative Prose of the 19th and 20th Centuries)”. P ''yatyy Konhres Mizhnarodnoyi Asotsiatsiyi Ukrayinistiv. 1. Literaturoznavstvo, Chernivtsi (The Fifth International Congress of Ukrainian Studies 1. Literary Studies) Chernivtsi, 2003. 50-56. Print.

85. Papla, Eulalia. “Retoryka i mity. Nowozytna literatura ukrainska z Bizancjum w tle (1. Sladami Bizancjum: przestrzen i czas. 2. Lagodny odblask hellenskiej kultury... 3. Brzegami Srodziemnomorza: gra z mitem. 4. Wiek niewinnosci albo cnoty nagrodzone) (Rhetoric and Myths. Modern Ukrainian Literature with Byzantium in the background (1. In Footsteps of Byzantium: Space and Time 2. Gentle Reflection of the Hellenistic Culture ... 3. By Mediterranean Shores: Playing with a Myth 4. Age of innocence or virginity is rewarded))”. Bizancjum -prawoslawie - romantyzm. Tradycja wschodnia w kulturze XIX wieku (Byzantium - Orthodoxy - Romanticism. Eastern tradition in the Culture of the 19th century). Bialystok: Uniwersytet w Bialymstoku, 2004. 253-315. Print.

86. Papla, Eulalia. “Antybizantynizm poezji Lesi Ukrainki (Anti-Bizantinism in Lesya Ukrainka Poetry)”. Ateny. Rzym. Bizancjum. Mity Srodziemnomorza w kulturze XIX i XX wieku (Athens. Rome. Byzantium. Myths of the Mediterranean in the Culture of the 19th and 20th Centuries). Bialystok: Uniwersytet w Bialymstoku, 2008. 585-599. Print.

87. Papla, Eulalia. “Kultura Zachodu w kr^gu zainteresowan Lesi Ukrainki (Western Culture in the Focus of Interest of Lesya Ukrainka)”. Kyivsky Polonistychni Studiyi (Kyiv Polish Studies) 19 (2012): 169-176. Print.

88. Papla, Eulalia. “Bukowina Olgi Kobylanskiej: przyroda, kobieta, modernizm (Bukovyna of Olga Kobylyanska: Nature, Woman, Modernism)”. Pogranicza, Kresy, Wschod a idee Europy (The Borderland, the East and the Ideas of Europe). 1. Bialystok: Uniwersytet w Bialymstoku, 2013. 597-607. Print.

89. Papla, Eulalia. Poeci wobec muzyki. Fiodor Tiutczew - Anna Achmatowa - Lesia Ukrainka - Marina Cwietajewa - Bohdan-Ihor Antonycz (Poets and Music. Fyuodor Tyutchev - Anna Akhmatova - Lesya Ukrainka - Marina Tsvetaeva - Bogdan-Ihor Antonych). Krakow: Scriptum, 2014. Print.

90. Patyk, Joanna. “Ukrainskie konstrukcje z imieslowowymi rownowaznikami zdania w przekladzie na j^zyk polski (Ukrainian Syntactic Constructions with Participle Clauses in Polish Translation)”. Studia methodologica 39, Ternopil 2014, 42-49. Print.

91. Patyk, Joanna. “Specyfika tlumaczenia ukrainskich imieslowow przyslowkowych na j^zyk polski (na podstawie utworow Tarasa Prochaski i ich polskich przekladow) (The Peculiarities in Translation of Ukrainian Adverbial Participles into Polish (on the Basis of Taras Prokhasko's Prose))”. Slavia Orientalis LXIV/ 2 (2015): 391400. Print.

92. Pyrtey, Petro. Lemkivs'ki Hovirky. Fonetyka i Morfolohiya (Lemko Dialect: Phonetics and Morphology). Ed. and Introduction by Viktoriya Hoysak. Gorlice: 2013. Print.

93. Redkva, Mariya. “Deskryptsija jak Osnownyj Strukturnyj Typ Osobowykh Najmenuwan', Zafiksowanykh w Ukrajins'kykh Narodnykh Charivnykh Kazkakh” (The Descriptive Unit as a Special Structural Type of the Personal Names in Ukrainian Folk Magic Tales)”. Naukovi zapysky Ternopil's'koho natsional'noho pedahohichnoho uniwersytetu. Serija: Movoznavstvo, 5 (19). Ternopil': TNPU, 2011: 153-160. Print.

94. Redkva, Mariya. “Krotki slownik neologizmow EuroMajdanu” (the Short Vocabulary of EuroMajdan Neologisms). Czas EuroMajdanu. (Time of EuroMajdan) Warszawa: ECAG, 2014: 305-319. Print.

95. Redkva, Mariya. “Leksema Majdan u Dyskursi Ukrajins'koho Mista v Period Politychnykh Zmin” (The Lexical Unit Maidan in the Discourse of Ukrainian City in the Time of the Historical Changes). Obce/swoje: miasto i wies w literaturze i kulturze ukrainskiej XX-XXI wieku (Own/Alien : Town and Village in the Ukrainian Literature and Culture of the 20th and 21st Centuries ). Krakow:Scriptum, 2015:259-269.http://www.wydawnictwoscriptum.pl/obceswoje-miasto-i-wies-w-literaturze-i-kulturze-ukrainskiej-xxxxi-wieku-p- 153.html

96. Redkva, Mariya. “Leksyko-Semantychni ta Slovotvirni Adaptatsii Anglizmu BUSINESS v Ukrajins'kij Movi (Lexical Semantic and Word-formative Peculiarities of adapting the Anglicism BUSINESS in the Ukrainian Language)”. Slowo u Slowian. Wpfyw jqzykow sqsiadujqcych na rozwoj j^zyka ukrainskiego. Studia leksykalne (The Slavonic Word: the Influence of Adjacent Languages on the Development of the Ukrainian: Lexical Studies), Studia Ruthenica Cracoviensia 11. Ed. by Anna Budziak, and Wiktoria Hojsak. Krakow: Wydawnictwo Scriptum, 2016: 489-499. Print.

97. Skurzewska, Agata. “Wspolistnienie tradycji chrzescijanskiego Wschodu i Zachodu w ukrainskiej leksyce sakralnej polowy XIX wieku (The Coexistence of the Christian Tradition of the East and West in the Ukrainian Sacral Lexicon of the Half of the 19th Century )”. Harmonijne wspolistnienie kultury Wschodu i Zachodu na Ukrainie (The Harmonic Coexistence of the Culture of the East and West in Ukraine), Ed. by W. Mokry. Krakow: 2000. 147-161. Print.

98. Skurzewska, Agata. “ Somatyzmy u Nimets'ko-ukrayins'komu Slovnyku Omelyana Partyts'koho (Words Describing Body Parts in German-Ukrainian Dictionary by Omelyan Partytsky)”. Ukraina: miqdzy jqzykiem a kulturq (Ukraine. Between Language and Culture). Studia Ruthenica Cracoviensia 1. Ed. by Bozena Zinkiewicz-Tomanek, and Adam Falowski. Krakow: Universitas, 2003. 104-119. Print.

99. Skurzewska, Agata. “Zagadnienia teoretyczne w gramatyce Omelana Partyckiego na tle innych galicyjskich gramatyk XIX w. (Theoretical Issues in Omelyan Partytsky's Grammar in the Comparison with Other Galician Grammars of the 19th Century.)”, Ucrainistica. Zbirnyk naukovykh prats' (Ukrainian Studies. Scientific Works), Kryvyy Rih: 2007. 104-120. Print.

100. Skurzewska, Agata. “Terminologia lingwistyczna w gramatykach Omelana Partyckiego na tle innych galicyjskich gramatyk XIX wieku (Linguistic Terminology in Grammar Books by Omelyan Partytski in the Comparison with Other Galician Grammar Books of the 19th Century)”. Slavia Orientalis, LVII /2 (2008): 291-306. Print.

101. Skurzewska, Agata. “Nimetsko-ruskyy slovarb Omelyana Partyts'koho (German-Rutenian Dictionary by Omelyan Partytsky)”. In memoriam Istvan Udvari,. Ed. by Zoltan Andras. Nyuegyhaza: 2011. 363-378. Print.

102. Skurzewska, Agata. “Граматика української мови Степана Смаль-Стоцького і Омеляна Партацького - порівняльний аналіз (вибрані проблеми) (Grammar of the Ukrainian Language by Stefan Smal-Stotsky and by Omelyan Partytsky: Comparative Analysis of Some Problems )”. Miejsce Stefana Smal-Stockiego w slawistyce europejskiej (The Place of Stefan Smal-Stotsky in the Slavic Studies). Studia Ruthenica Cracoviensia 6. Ed. by Wiktoria Hojsak, and Agata Skurzewska. Krakow: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellonskiego, 2012. 119-125. Print.

103. Skurzewska, Agata. “System deklinacyjny rzeczownikow w gramatykach j^zyka ukrainskiego Omelana Partyckiego (na tle innych XIX-wiecznych galicyjskich gramatyk j^zyka ukrainskiego) (The Declination System of Nouns in Omelan Partytsky's Grammar Books (in Comparison with Other Nineteenth-Century Galician Grammar Books of the Ukrainian Language)”. StudiaMethodologica 40 (2015): 247-251. Print.