Теоретичне обґрунтування доцільності включення концепту "ідеал" у категоріальний апарат культурології. Основа узагальнення наукового досвіду його осмислення у контексті таких наук про культуру, як філософія, філософія культури, мистецтвознавство.

Освоювана літературою європейська дійсність, її сприйняття очима уявного іноземця. Аналіз тенденцій у культурному розвитку Європи часів Просвітництва, Вольтер, Дідро, Руссо як уособлення його духу. Соціально-економічні перетворення доби Просвітництва.

Розвиток європейського мистецтва у Просвітництві. Нові проблеми в архітектурі. Видозміна пізніх форм бароко в декоративний стиль рококо. Стиль мистецтва Ватто і Буше. Реалізм в живописі та графіці Хогарта. Розквіт англійської національної школи живопису.

Ознаки культурних практик епохи метамодернізму. Участь та співпереживання людини в культуротворчому процесі сучасності. Аналіз сприйняття людиною культурних змін та соціально-культурних переживань, що означені метамодерністами поняттям "осциляція".

Аналіз феномена суб'єкта в історичній культурології. Характеристика багатоваріантності пізнавальних моделей знання цієї сфери. Тенденції розвитку історичної культурології ХХ століття, напрямки трансформації пізнавальних моделей історико-культурних знань.

Теоретичний простір, в якому можлива історична культурологія, напрямки філософствування, що його формують. Трансформація моделей культурно-історичного знання в перспективі конкретних філософських концепцій суб'єкта, концептуальний простір культурології.

Ідентифікатор сценічної дії, її специфічну різноманітність у процесі створення артистом партитури образу ролі у відповідності до персоніфікації драматичного твору, враховуючи всі характерні ознаки ідейно-емоційної словесної та фізичної виразності.

Поняття термінів "таласократія" й "телурократія". Ідентифікація української культури шляхом порівняння її з російською за походженням і сутністю. Систематизація їх основних рис у сфері ментальності, ставлення до праці, правових норм, освіти, релігії.

Розуміння ідентичності як самовизначення себе в навколишній дійсності. Характеристика дії механізму культурних стереотипів серед багатонаціональних верств населення сучасної України. Аналіз феномену формування та існування культурної ідентичності.

Осмислення і переосмислення співвідношення культурних традицій та інновацій, ролі норм і цінностей, зразків і способів поведінки. Звернення до категорії ідентичності як базового концепту, який відбиває певні культурно-обумовленні уявлення людини про світ.

Осмислення феномена ідентичності як динамічної саморегулюючої системи. Визначення чинників, що детермінують його кризу. Пошук шляхів її подолання в контексті культурології. Дослідження індивідульної (особистісної) та групової (колективної) ідентичності.

Виявлення контекстуальних впливів, незаангажованості стильового аналізу та створення основи для панорамного осмислення хорової творчості 1930-х років як вагомого компоненту тогочасної масової культури. Жанрові та стилістичні особливості хорових опусів.

Дослідження того, як у творчості Олександра Довженка відображено ідею комуністичного перетворення світу через революцію. Розгляд проблеми наслідування в радянському кінематографі моделі "священної історії". Часова перспектива — "погляд з майбутнього".

Поворот у тлумаченні зв'язку між мікро- і макрокосмосом. Світоглядна позиція Філона. Антропологічний принцип у ранньосередньовічній психології та його матеріалістична тенденція. Моністичне тлумачення зв'язку тіла і душі. Проблема людини в патристиці.

Місце творів на тексти Т.Г. Шевченка у хоровому доробку В. Сильвестрова. Порівняння варіантів інтерпретації віршів здійснених композитором. Принципи його роботи з поетичним першоджерелом та характерні особливості організації інтонаційного образу світу.

Вивчення джерел композиційно-іконографічного ладу, аналіз стилістики окремих зображальних мотивів церковного образу "Видіння св. Євстафія Плакиди", що походить із колишнього королівського містечка Плазова і зберігається в Національному музеї у Львові.

Пам'ятки давнього сакрального мистецтва у Луцькому. Походження ікони "Ісус Христос - Господь Вседержитель" 1894 року в контексті історичних подій, її стиль, художній рівень, стан збереженості та проблема реставрації. Образи артефакту російської культури.

Протягом XVІІ-XVІІІ ст. значного поширення на теренах України набула ікона Покрову Богородиці, а у нижній частині часто зображували гетьманів та представників козацької старшини. Ця риса яскраво виражена в іконі "Розп'яття з портретом Леонтія Свічки".

Аналіз ролі ікони в інтер'єрі житла як твору сакрального призначення, витвору мистецтва, артефакту культури. З'ясування місця та значення ікони як предмета домашнього вжитку щодо композиційного та естетичного наповнення інтер'єру житлового середовища.

Дослідження історичних, культурних і духовних традицій Римської імперії. Вивчення особливостей шанування Богородиці у Римі, зокрема крізь призму старовинних ікон. Стилістичні характеристики зображення Пречистої Діви Марії у фресках, мозаїках, скульптурах.

Розвиток закарпатського іконописання, найважливіші дослідники, що писали чи вивчали церковне мистецтво в Мукачівській і Пряшівській єпархіях. Дослідження мистецьких монографій, кольорових альбомів та описів закарпатських старовинних і нових ікон.

Розгляд п’яти ікон, намальованих на полотні, що походять з церкви Преображення Господнього у с. Вороблячин. Іконографія творів з церкви у Вороблячині, уточнено датування пам’яток. Особливі риси іконографії, техніки виконання та композиції ікон на полотні.

Розгляд п’яти ікон, намальованих на полотні, що походять з церкви Преображення Господнього у с. Вороблячин Яворівського р-ну. Особливі риси іконографії, техніка виконання та композиція ікон на полотні, що мають зв’язок із розписами дерев’яних храмів.

Коло українських ікон святого Миколи кінця XІV-XVI ст. Особливості візантійської та давньоруської агіографії св. Миколи як літературної основи житійних ікон святого. Розвиток образності, іконографії та семантики ікон св. Миколи у візантійському мистецтві.

Боротьба проти шанування ікон, спрямована на ослаблення церкви. Живопис в часи іконоборства. Розгляд характеру образотворчого мистецтва. Книжкова графіка часів іконоборства. Розписи у церкві Святого Василя в Каппадокії, вдосконалення купольного храму.

Термінологічний аспект іконографічного канону в мистецтві та богослов’ї. Основні етапи розвитку сакрального живопису на православному Сході і католицькому Заході. Вплив канону на художнє сприйняття та принципи взаємозв’язку канону з релігійним мистецтвом.

Постсеміотичний і іконографічний методи вивчення візуальної реальності. Іконографія як окрема візуальна дисципліна, що має свій предмет аналізу — образ. Висловлювання подвійності образу за допомогою синтетичних термінів: образ-знак або образ-текст.

Встановлення іконографічного канону. Народний іконопис як виразник національної свідомості народу. Художня мова символів - стислих знаків, зрозумілих тільки посвяченим. Образи як невід'ємні і органічні компоненти оздоблення інтер'єру української хати.

Використання історичних та архівних джерел при дослідженні феноменів українського іконопису. Аналіз особливостей формування та розвитку лаврської іконографії. Характерні риси київської школи живопису. Аналіз іконописного стилю Києво-Печерської лаври.

Канонізація системи містичного зображення персонажів та подій Божественного втілення та історії Церкви. Історія іконопису України та його стилів. Живопис християнської Русі, його характер і духовні образи. Історія Володимирської ікони Божої Матері.