Дослідження механізму електроокиснення амінокислот в залежності від їх будови та умов проведення експерименту. Особливості адаптації комп’ютерних програм для реєстрації вольтамперних та полярографічних характеристик та квантово-хімічних розрахунків.
Теоретичний аналіз та експериментальний вибір матеріалів та електролітів для електрохімічних газових сенсорів амперометричного типу. Дослідження кінетики і механізму окислювально-відновних реакцій на каталітично активних газодифузійних електродах.
Можливість створення поверхнево-активних речовин. Електрохімічні характеристики іоноселективних електродів, обернених до алкілдиметилбензиламоній хлориду й додецил дипропілен три аміну. Електродоактивні речовини на основі аніону молібдофосфатної кислоти.
Дослідження електрохімічної поведінки молібдену в низькотемпературних розплавах на основі карбаміду та ацетаміду. Відновлення комплексних сполук, що утворилися під час анодного розчинення молібдену в змішаних розплавах карбамід—NH4Cl та ацетамід—NH4Cl.
Елементарнi реакцiї перокcильних радикалiв у процеcах рiдиннофазного окиcнення алкiлароматичних вуглеводнiв та їх похiдних - продуктiв переробки нафти і вугiлля. Розрахунок кiнетичних активацiйних параметрiв модельних реакцiй. Оцiнка ентропiї активацiї.
Вивчення бета-аміновінілкетонів в реакції Гриняра. Метод синтезу алкіл(аліл)пропеніл-В-діалкіл(алкіл)-амінокетонів, які можуть використовуватись в органічному синтезі‚ наприклад‚ в реакції циклізації з азотистими основами. Вихідні речовини експерименту.
Особливості реакцій синтезу ендикового ангідриду (що містить нітроген або оксиген) з амінами різних типів, аміноспиртами, гідразинами та гідразидами карбонових кислот, дослідження хімічної поведінки імідів, епоксіендикового ангідриду, епоксіімідів.
Дослідження і визначення енергії активації стадій електрохімічного процесу під час катодного осадження і анодного розчинення міді в простих сірчанокислих електролітах. Оцінка впливу поверхнево-активних речовин на енергію активації електрохімічної реакції.
Аналіз застосування реакцій окиснення 3,3',5,5'-тетраметилбензидину та n-фенетидину гідроген пероксидом як індикаторних на непрореагований ацетилхолін. Методи розширення можливостей біохімічного методу визначення фосфорорганічних отруйних сполук.
Дослідження структурних особливостей формування нанокомпозитів на основі епоксидного олігомеру ЕД-20 за наявності високодисперсного аеросилу. Аналіз механічних характеристик нанокомпозита, їх залежності від вмісту аеросилу та природи його поверхні.
Закономірності утворення епоксиду в процесі епоксидування етилалілетилакрилату і октену-1 гідропероксидом третбутилу у присутності молібденборидного каталізатора. Вплив продуктів реакції і води на процеси активації каталізатора і утворення епоксиду.
Створення нових типів натуральних каучуків, що мають цінний комплекс фізико-хімічних і технологічних властивостей. Розробка схеми процесу епоксидування натурального каучуку перкислотами в середовищі вода-ксилол нафтовий в термоізольованому реакторі.
Дослідження ефективності використання різних епоксидуючих систем в процесі епоксидування олій. Особливості технології органічного синтезу пероксидом водню. Оптимальні умови проведення процесу епоксидування олій епоксидуючою системою оцтовий ангідрид.
- 1724. Естери (складні ефіри)
Функціональні похідні карбонових або мінеральних кислот, в яких гідроксильна група заміщена залишком спирту або фенолу. Формула та властивості естерів. Рідини, малорозчинні або нерозчинні у воді, добре розчинні у спирті та інших органічних розчинниках.
Розробка нових та удосконалення відомих методів синтезу естерів 4-формілпіразол-3-карбонових кислот. Дослідження їх будови, фізико-хімічних властивостей та біологічної активності. Потенціал базових естерів для отримання конденсованих піразольних структур.
Препаративні методи синтезу естерів [(2-R-хіназолін-4-іліден)гідразоно]альфа-(бета-,гамма-)кетокарбонових кислот та вивчення їх таутомерів. Методи синтезу гетероциклів з хіназоліновим каркасом шляхом циклоконденсації відповідних естерів термолізом.
Сутність реакції естерефікації між оцтовою кислотою і етиловим спиртом, її оборотність. Застосування естерів. Склад і будова молекул жирів, їх хімічні властивості. Процес гідролізу тристеарину. Характеристика фізико-хімічних мийних властивостей мила.
Исследование теоретических и эмпирических оснований создания естественных классификаций объектов в сопоставлении с знаниями о законах формирования периодической системы химических элементов. Соотношения понятий и процедур таксономии и мерономии.
Изучение периодов становления химии как науки, анализ влияния на ее развитие открытий Лавуазье и атомно-молекулярного учения. Современная картина химических знаний, общие содержание учений о составе вещества, химических процессах и структурной химии.
Поняття і характеристика спиртів. Характеристика та застосування етилового спирту. Методи отримання спирту: гідролізний та синтетичний. Виробництво спирту для харчової промисловості і медицини. Асортимент лікеро-горілчаних виробів і їхня характеристика.
Кислотний каталіз реакції розкладу редукувальних сахарів у водних розчинах. Схема кислотного каталізу в перетвореннях D-глюкози. Утворення карбоніловмісних сполук. Вплив Н+-іонів на перебіг перетворень на початкових стадіях реакції розкладу D-глюкози.
Утворення карбоніловмісних і ненасичених інтермедіатів та барвних речовин під час реакції розкладу D-глюкози, відмінності в перебігу початкової стадії. Використання методів газхроматографії-масспектрометрії. Схема реакцій лужного розкладу моносахаридів.
- 1733. Ефіри та естери
Прості ефіри як рухливі, легко закипаючі рідини, хімічні властивості. Естери (складні ефіри) як функціональні похідні карбонових або мінеральних кислот: загальна формула, фізичні властивості. Реакція естерифікації. Хімічні властивості, сфера застосування.
Исследование пластических и физико-механических свойств самой жевательной резинки. Изучение несъедобной эластичной основы и различных вкусовых и ароматических добавок. Положительное и отрицательное влияние жевательной резинки на организм человека.
Визитная карточка железа и место в периодической системе химических элементов. Самый распространённый в земной коре и Солнечной системе металл. Совокупность специфических свойств железа и его сплавов. Физические и химические свойства, применение.
Исторические сведения о железе. Сырье для производства, сведения о производстве и обработке железа и изделий из него. Геохимические свойства железа, его изотопы. Химические и физические свойства. Особенности применения, биологическое значение железа.
- 1737. Железо в жизни человека
Нахождение железа в природе. История его получения. Физические и химические свойства металла. Получение чугуна. Легирующие элементы, используемые при производстве стали. Применение железа и его сплавов. Железо в организме человека, животных и растений.
История открытия железа, его физико-химические свойства. Лабораторное и промышленное получение железа восстановленного. Механизм действия железа: фармакокинетика и фармакодинамика. Применение железосодержащих препаратов в медицине, побочные действия.
- 1739. Железо и его роль
История получения железа. Его нахождение в природе. Железо (ferrum) как химический элемент, атомный номер 26, атомная масса 55,847. Его физические и химические свойства. Применение железа, его сплавов и соединений. Его присутствие и роль в организме.
- 1740. Железо и его свойства
Изучение методов определения железа в почвах. Использование сульфосалициловой кислоты в качестве индикатора. Красно-фиолетовая окраска сульфосалицилатного комплекса железа. Построение калибровочного графика. Фотометрирование эталонных растворов.