Розгляд особливостей хімічної мови як методу пізнання хімії, основи формування хімічної мови. Основні етапи розвитку хімічної мови, методика вивчення хімічної термінології. Розвиток хімічної мови в процесі навчання хімії, прийоми роботи з термінами.

Закономірності хімічної модифікації епоксидних смол та пероксидних похідних смол флуорвмісними сполуками з функційними групами. Аналіз структури синтезованих олігомерів хімічними та спектроскопічними методами. Процеси одержання нафтополімерних смол.

Розробка комплексу нових методів хімічної модифікації синтетичних олігонуклеотидів та отримання їхніх кон’югатів. Вивчення фізико-хімічних та біологічних властивостей модифікованих олігонуклеотидів. Оцінка біологічної активності синтезованих сполук.

Одержання нових похідних хітозану з різними типами функціональних груп, встановлення механізмів реакцій його модифікації та ідентифікація одержаних сполук. Вивчення комплексотвірної здатності хітозану і використання його як сорбента йонів різних металів.

Фундаментальні термодинамічні характеристики бор-, силіцій - та нітрогенвмісних пероксидів, створення їх бази експериментальними та розрахунковими методами. Розрахунок енергії пероксидного зв'язку, ентальпій утворення елементвмісних оксирадикалів.

Поведінка речовини в навколишньому середовищі, та її факторами. Оцінки шляхів міграції та трансформації хімічної речовини в природному середовищі. Важкі метали як пріоритетні забруднювачі екосистем. Шкала балів оцінки рівнів забруднення важкими металами.

Виявлення загальних закономірностей процесів синтезу і хімічних перетворень олігомерів на основі системного вивчення закономірностей створення поліметиленсечовини та її реакцій з амінокислотами. Розробка способів термостабілізації ПВХ і механізм їх дії.

Калій як хімічний елемент, що належить до групи лужних металів, його загальна характеристика та розповсюдження в природі, історія відкриття та етапи вивчення. Головні фізичні та хімічні властивості калію, техніка його одержання та характерні реакції.

Вивчення особливостей хімічного посуду, який буває різних видів, форм, різного призначення, різної стійкості. Посуд загального призначення та мірний посуд. Хімічні методи очищення та правила сушіння посуду, який використовується в хімічних лабораторіях.

Середній час перебування компонентів в атмосфері в умовах динамічної рівноваги. Присутність природних домішок в земній атмосфері і виведення з атмосфери аерозолів. Загальна кількість забруднювачів, які постійно перебувають в атмосферному повітрі.

Перехід цементу з рідкого або тістоподібного стану у твердий каменеподібний стан. Гідроліз алюмінату кальцію до гідроксиду кальцію та гідроксиду алюмінію. Випалювання при високих температурах ґіпсу, вапняку, глини, металургійного і паливного шлаків.

Гальванічні джерела струму одноразової дії, принцип роботи та склад елементів. Типи гальванічних елементів, їх характеристика та історія винаходу. Поширені типорозміри сольових та лужних елементів. Характеристика кислотних та герметичних акумуляторів.

Сутність мікроелементів, їх завдання та головні представники: йод, селен, марганець, залізо, цинк, мідь. Харчування як найважливіша фізіологічна потреба людини. Характеристика основних завдань щитоподібної залози. Збалансування харчового раціону людини.

Хімічні знання у первісних людей. Античні натурофілософські вчення. Хімія в елліністичному Єгипті і Римі. Відкриття молекулярної сполуки з вуглецю американських і англійських дослідників. Розвиток ремісничої хімічної техніки в країнах стародавнього світу.

Об’єкт, предмет, методи аналітичної хімії. Якісний хімічний аналіз як перший ступінь аналітичного дослідження. Рівновага в гомогенних, гетерогенних системах, у розчинах солей, що гідролізують, амфотерних сполуках. Використання сполук у якісному аналізі.

Абсорбція як процес поглинання пари або газів з газових або парогазових сумішей рідкими поглиначами – абсорбентами. Фізико-хімічні основи даного процесу, а також фактори, що на нього впливають. Огляд використовуваних апаратів та принципи їх підбору.

Хімічні перетворення синтезованих сполук в умовах реакції ацилювання та перегрупування Димрота. Шляхи біологічної модифікації речовин у живому організмі. Спроба збільшення основності реакційної суміші додаванням триетиламіну. Заміна бензильного радикалу.

Розробка методів синтезу похідних хіназолін-4(3Н)-ону та 1,2,3,4-тетрагідрохіназолін-4-ону з амідним та імідним фрагментами (±)-цис-1,2,2-триметилциклопентан-1,3-дикарбонової кислоти у положенні 3 гетероциклу, вивчення їх фізико-хімічних властивостей.

Хімічні перетворення антибіотиків груп пеніциліну і цефалоспорину, похідних аміду кислоти сульфанілової та барбітурової кислоти при тривалому зберігання під впливом зовнішніх факторів. Валідація спектрофотометричних методів кількісного визначення.

Встановлення, які хімічні та електрохімічні реакції відбуваються на межі розділу діелектрик. Проведення досліджень хімічної та електрохімічної поведінки алмазу, кубічного нітриду бору в іонних розплавах и керування їх електродними потенціалами.

Алхімічний період: III—XVII ст. Значні прогресивні здобутки у алхіміків. Переворот в теоретичних поглядах хіміків в кінці XVIIІ ст. Значення хімії в житті сучасного суспільства. Проблема бережливого й раціонального використання деяких видів сировини.

Методи синтезу і хімічних властивостей похідних 1,2,4-бензотіадіазину, що містять подвійний зв`язок N=S і можуть розглядатись як похідні гетероциклічних сульфінімідових кислот і дозволяють отримувати 1,2,4-бензотіадіазини з трифторометильним замісником.

Перехідні елементи періодичної системи Менделєєва. Валентність електронів зовнішнього та передостаннього підрівня. Комплексні сполуки кобальту та нікелю. Хімічні властивості сполук цинку та кадмію. Отримання гідроксиду міді, дослідження його властивостей.

Властивості води як речовини і сировини. Види аналізів води. Розгляд методик виконання деяких видів хімічного, технологічного, санітарно-бактеріологічного аналізу природних і стічних вод. Визначення показників якості води, технологічні схеми її очищення.

Особливості здійснення хімічного, бактеріологічного та технічного аналізу води. Лабораторні роботи на визначення температури, лужності, окислюваності та жорсткості води. Порівняння ефективності коагулювання різними коагулянтами в зимовий період.

Реагентні методи очищення води на основі фазово-дисперсного стану домішок, знебарвлення та обробка коагулянтами. Виділення з води молекулярних та іонних домішок. Форми вуглекислоти, поняття дифузії. Аналогія Рейнольдса і аналіз масообмінних процесів.

Хімія та їжа: жири, білки, вуглеводи, вітаміни. Класифікація харчових добавок, їх відмінність від біологічно активних добавок (БАД). Заборонені й небезпечні харчові добавки. Хімія як основа сучасних матеріалів, її роль у розв'язанні сировинної проблеми.

Жири (ліпіди) як речовини, які використовуються організмом людини для енергетичних і пластичних цілей. Роль поліненасичених жирних кислот в організмі людини. Значення вітамінів. Класифікація харчових добавок. Відмінність харчових добавок від БАД.

Хімічна структура аспірину та метод його синтезу. Фізичні та хімічні властивості ацетилсаліцилової кислоти. Рекомендації щодо застосування аспірину та його вплив на організм людини при тривалому використанні. Побутові поради щодо використання аспірину.

Розвиток хімії та зростання її ролі в сучасному житті та у розв’язанні сировинно-ресурсних проблем. Вплив хімії на природне довкілля. Застосування дешевої сировини, нових видів альтернативних сировинних матеріалів. Використання відходів як сировини.