Нервова система та її роль у регуляції функцій організму та основні функції. Центральна та периферична нервова система. Аферентні (чутливі), еферентні (рухові), вставні (проміжні) нейрони. Орієнтувальні, захисні, травні, статеві безумовні рефлекси.

Загальна характеристика функціонування вегетативних органів у трав’янистих та деревинних рослинах. Зовнішня і внутрішня будова стебла і кореня хвойних монофілетичних груп. Фотосинтез, транспірація і газообмін листка. Розташування губчастої паренхіми.

Функціональне призначення в організмі та особливості будови жіночих і чоловічих статевих органів: сперматозоїдів і яйцеклітин. Роздільностатеві та гермафродитні організми, порівняльна характеристика, приклади в природі та специфіка їх життєдіяльності.

Комахи як одна з найчисельніших і найбільша група тварин за числом видів. Особливості зовнішньої, внутрішньої будови та процесів життєдіяльності. Будова та функції органів статевої системи. Постембріональний розвиток комах: неповне і повне перетворення.

Аналіз кількісних показників статевої системи різних видів молюсків підродини Physinae. Застосування сучасних методів багатовимірної статистики. З’ясування, що кількісні ознаки статевої системи можуть бути використані для ідентифікації видів молюсків.

Аналіз кількісних показників статевої системи семи видів молюсків підродини Physinae із застосуванням сучасних методів багатовимірної статистики. Вирішеня питань систематики черевоногих молюсків. З’ясування таксономічного складу підродини Physinae.

Встановлення особливостей ультрамікроскопічної будови ендотеліоцитів лімфатичних капілярів шлунка свійського кота. Порівняльний аналіз будови стінки лімфатичного та кровоносного капіляра за даними електронної мікроскопії. Принципи будови ендотеліоцита.

Опорно-руховий апарат – комплекс кісток, хрящів, суглобів, зв’язок і м’язів, що надають опору тілу і забезпечують його рух у просторі. Фізична діяльність - єдиний фізіологічний засіб зняття емоційних напружень. Гіподинамія та методи запобігання їй.

Функціональне призначення шкіряного покрову і його структурні елементи. Роль шкіри в теплорегуляції організму людини. Характеристика процесу тепловіддачі в ньому за різних кліматичних умов. Профілактика захворювань шкіри. Заходи особистої гігієни.

Будова чоловічих репродуктивних залоз, функції сім’яників. Розвиток вивідних протоків статевих залоз, схема розрізу канальця. Перетворення тестостерону в андростерон, функції сім’яних пухирців та передміхурової залози, аномальні форми сперматозоїдів.

Вікові особливості анатомії та функціонального стану систем організму дітей, які найбільш задіяні в процесі їх фізичного виховання. Розвиток нервової системи у малюків і підлітків. Будова кісток скелету людини. Структура і функції органів травлення.

Определение роли биологии - науки, которую интересуют три проблемы: механизмы происхождения жизни, ее изменчивости и эволюции. Классификация биологических наук: зоология, ботаника, анатомия и физиология человека. Проблемы и перспективы развития биологии.

Затяжное состояние научно-технической революции. Перспективы человечества в связи с развитием нанотехнологий и генной инженерии. Основные элементы ближайшего и отдаленного будущего мира. Использование энергии черных дыр, поиск инопланетных цивилизаций.

Глобальные проблемы современности. Войны и угроза мировой термоядерной войны. Экономический контраст между развитыми и развивающимися странами. Экологическая и демографическая проблемы. Международный терроризм. Научное осмысление глобальных проблем.

Вивчення стану, продуктивності, структури і росту букових деревостанів Криму, дослідження особливостей формування їх природного поновлення залежно від дії природних чинників і господарських заходів. Оцінка розподілу площ букових лісів за типами бонітету.

Історія вивчення букових лісів Поділля. Природні умови Подільської височини. Ареал Fagus sylvatica та особливості його поширення на Поділлі. Флора букових лісів Поділля. Наукові основи охорони та раціонального використання букових лісів Поділля.

Описание среды обитания и области распространения бурого медведя как хищного млекопитающего семейства медведей. Внешний вид бурого (обыкновенного) медведя, образ жизни и питание. Размножение, статус популяции и значение обыкновенного медведя в природе.

Электроэнцефалография и ритмы электрической активности мозга. Выраженность спинальных и бульбарных моносимпатических и полисинаптических двигательных рефлексов. Характеристика медленного и быстрого сна человека. Характеристики и пороги пробуждения.

Исследование остатков и фауны крупных млекопитающих в экосистемах плейстоцена Среднего Прииртышья и выявление таксономического разнообразия представителей Bovinae, их роли в фаунах и сообществах плейстоцена. Образ жизни и значение Bovinae в биоценозах.

Отличие лишайника от других растений, грибной и водорослевый компоненты. Взаимоотношения гриба и водоросли в теле лишайника. Физиологические и экологические особенности, способы питания лишайников, их органы размножения, химический состав, роль в природе.

Общая характеристика класса Млекопитающих — позвоночных животных, основной отличительной особенностью которых является вскармливание детёнышей молоком. Краткий обзор наиболее крупных отрядов млекопитающих, особенности характера их размножения и развития.

Насекомые как самая богатая видами группа животных. Разнообразие их типов и мест обитания, причины распространения и значение в жизни человека. Физические свойства и способности некоторых видов насекомых, позволяющие переносить экстремальные условия.

Жизненный путь В.И. Вернадского. В.И. Вернадский о ноосфере. Единство биосферы и человека. Наука как основной фактор ноосферы. Основные задачи по созданию нового эмоционального состояния биосферы. Переход биосферы в ноосферу. Этапы создания ноосферы.

Биосфера как область существования на земле "живого вещества" (совокупности всех живых организмов). Научно–философское мировоззрение В.И. Вернадского о биосфере. Понятие ноосферы, ее роль. Условия, необходимые для становления и существования ноосферы.

Исследование детства, юношеских годов и научной деятельности советского учёного естествоиспытателя Владимира Вернадского. Изучение его общественных взглядов и семейной жизни. Характеристика учения о биосфере и ноосфере. Виды вещества в структуре биосферы.

Образование, преподавательская и научная деятельность Вернадского. Единство биосферы и человека. Изменение биосферы как стихийный природный процесс, происходящий независимо от человеческой воли. Задачи человечества по созиданию ноосферы по Вернадскому.

Краткие сведения о Вернадском В.И. как о российском естествоиспытателе. К истории понятия "ноосфера", геологическая роль организмов и продуктов их разложения. Основные положения концепции ноосферы Вернадского. Ноосфера в конце ХХ века: прогнозы и реалии.

Единство биосферы и человека, задачи по созиданию ноосферы. Биография В.И. Вернадского. Переход биосферы в ноосферу. Возрождение древней идеи о центральной роли человека, его разума во всей Вселенной. Проблемы, связанные с жизнью каждого человека.

Ноосфера як стан сучасного розвитку біосфери. Зародження ідей про ноосферу у працях В. Вернадського. Єдність біосфери і людства. Ключові положення теорії ноосфери. Періоди розвитку ноосферного вчення в сучасному світі. Етичний вимір концепції ноосфери.

Існування біокосних тіл за Вернадським, які є продуктом взаємодії неживої та живої матерії. Основні складові компоненти біосфери Землі: живі організми і середовище їхнього існування - атмосфера, гідросфера і літосфера. Вчення Вернадського про біосферу.