Біоекологічна структура рослинних угруповань селітебних зон центральної частини міста Кривого Рогу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Криворізький державний педагогічний університет

Біоекологічна структура рослинних угруповань селітебних зон центральної частини міста Кривого Рогу

С.О. Марченко

Биоморфическая структура, эколого-ценотическая структура, географическая структура, вид, род, семейство.

В останні десятиріччя внаслідок збільшення антропогенного впливу на міські екосистеми, спостерігаються зміни рослинного покриву. Важлива роль у покращенні екологічного стану міст надається рослинному покриву, який є маловивченим компонентом урбоекосистеми і водночас відіграє значну санітарну, оздоровчу та естетичну роль. Рослинні угруповання міста широко представлені на рекреаційних ділянках (парки, міські сади, спортивні майдани) та безпосередньо у житлових (селітебних) районах. За функціональною належністю ці території відносять до місць загального та обмеженого користування відповідно [6]. Водночас на всіх цих ландшафтно-рекреаційних територіях рослини зазнають значного антропогенного впливу.

Оптимізація міських екосистем не можлива без всебічного аналізу стану рослинного покриву, вивчення його структури. В Кривому Розі значна кількість робіт дослідників присвячена вивченню структури рослинного покриву промислових майданчиків, кар'єрів, відвалів тощо[7, 8]. В той же час є окремі матеріали, які частково висвітлюють структуру рослинних угруповань селітебних зон міста[5], але, нажаль, комплексного дослідження не проводилось, тому вивчення цього питання є особливо актуальним. Метою даної роботи було вивчення біоморфічної, еколого-ценотичної, та географічної структур рослинних угруповань селітебних зон міста Кривого Рогу. рослинний селітебний геоморфологічний

ОБ'ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Рослинний покрив вивчався на п'яти ділянках, розташованих в центральній частині міста. За геоморфологічним розташуванням закладені ділянки знаходяться: на терасі річки Інгулець, де субстрат суттєво опіщанений (ділянка 7), у запливі річки Саксагань, де умови зволоження для рослин більш сприятливі (ділянка 6), на вододілі (ділянки 1, 2 та 3). Водночас дані ділянки за своїм функціональним призначенням поділяються на рекреаційні - ділянка 3 (парк ім. Богдана Хмельницького), та селітебні (житлові масиви) з різною кількістю поверхів та віком забудов. У приватному секторі з одноповерховими забудовами розташована ділянка 7 (вул. Желябова). У малоповерхових забудовах з відносно старим віком заростання закладена ділянка 1 (пр. Гагаріна), з відносно молодим віком заростання - ділянка 2 (вул. Димитрова). Ділянка 6 (вул.Українська) розташована між багатоповерховими забудовами.

Було виконано та опрацьовано 500 повних геоботанічних описів. Виділення фітоценозів, біоморфічна, еколого-ценотична та географічна структури угруповань визначено згідно загально прийнятих методик [1, 2, 3, 4]. Флористичний аналіз проводився з використанням методичних розробок за В.В. Тарасова [9].

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Максимальне видове багатство притаманне угрупованням рекреаційної ділянки 3 (табл. 1). Простежується тенденція зміни цього показника залежно від віку заростання та рівня антропогенного тиску. Так найменше видове багатство спостерігається в угрупованні з наймолодшим віком заростання (вул. Українська), та у рослинному покриві, який сформувався в умовах досить сильного ущільнення ґрунту та відносно старого віку заростання між малоповерховими забудовами (ділянка 1). Показники родового та родинного багатства змінюються аналогічно видовому.

Відношення рослин до рівня зволоження є одним з найважливіших показників в степовій зоні. Так на досліджуваних ділянках домінуючими є мезоксерофіти та ксеромезофіти (табл. 2). Мезоксерофіти в угрупованнях на всіх ділянках займають третє місце. Таке співвідношення пояснюється геоморфологічним розташуванням ділянок.

За адаптацією рослин до живлення домінуюче положення займають мезотрофи, що пояснюється їх помірною вимогливістю до живлення, участь мегатрофів майже утричі менша.

За адаптацією рослин до світла геліофіти складають понад 50%, майже на усіх ділянках. Цікавим є велика участь в угрупованнях геліосціофітів на ділянці 7 (понад 40%), тоді коли на всіх останніх спостерігається велика кількість сціогеліофітів. Що пояснюється більш розвиненою тіньовою структурою деревних угруповань на останніх ділянках.

У біоморфічному спектрі рослин за загальним габітусом та тривалістю життєвого циклу основу складають багаторічники та однорічники (табл. 3), перші переважають на всіх ділянках. Деревні рослини частіше зустрічаються на 7 та 2ділянках, що пояснюється великою кількістю штучних насаджень, у зрівнянні з трав'янистою рослинністю. А у парку ім. Б. Хмельницького це співвідношення менше, що можна пояснити більш-менш рівномірним розподілом трав'янистої та деревної рослинності в угрупованні. За типом кореневої системи участь стрижньокореневих видів на всіх ділянках складає понад 60 %, досить велика кількість мичкокоренивих ( понад 20 %), відмічається на 6 ділянці, що пояснюється най молодшим віком заростання та формування угруповання.

Необхідно відмітити, що майже половина видів на ділянках без утворень. Більшість мають каудексові утворення, короткокореневищні види займають третє місце.

За системою біологічних типів Раункієра гемікриптофіти займають понад 50 % від видового складу. Участь терофітів в угрупованнях на заплавній ділянці 6 найбільша, що зумовлено кращими умовами зволоження і відповідно зростання. На ділянці 7 відмічається найбільша кількість фанерофітів (понад 10 %), а на ділянках 2 та 3 частіше зустрічаються геофіти.

Основою еколого-ценотичної стуктури на ділянках (рис. 1) є руде ранти, майже на всіх ділянках сильванти займають друге місце, тільки на ділянці 6 степанти переважають над сильвантами. Це слід розглядати як закономірний наслідок молодого заростання ділянки.

У географічній структурі центральноєвроазіатськи види рослин домінують на всіх ділянках і складають понад 30 % (табл. 4). Група рослин перехідних ареалів на всіх ділянках займає другу сходинку.

Таблиця 1 - Таксономічна структура рослинних угруповань

Примітка: назви ділянок наведено у тексті

Таблиця 2 - Екологічний спектр рослинних угруповань (участь, %)

Примітка: назви ділянок наведено у тексті

Таблиця 3 - Біоморфічний спектр рослинних угруповань (участь, %)

Примітка: назви ділянок наведено у тексті

Рис. 1 - Еколого-ценотична структура угруповань.

Примітка. Назви ділянок наведено у тексті.

Таблиця 4 - Географічна структура рослинних угруповань (участь,%)

Примітка: назви ділянок наведено у тексті

Висновки

1. В рослинних угрупованнях на всіх ділянках співвідношення таксонів (вид, рід, родина) майже однакове.

2. Структурна організація рослинних угруповань селітебних зон міста залежить від геоморфологічного знаходження ділянки, віку заростання, умов зростання.

Література

1. Биков Б.А. Геоботаніка. - Алма-Ата: Наука, 1978. - 288 с.

2. Бурда Р.И. Антропогенная трансформацыя флоры. - К.: Наукова думка, 1991. - 169 с.

3. Воронов А.Г. Полева геоботаника. - М.: Высшая школа, 1963. - 376 с.

4. Григора І.М., Соломаха В.А. Основи фітоценології. - К.: Фітосоціоцентр, 2000. - 240 с.

5. Константинова О. В. Структура рослинних угруповань на території міської лікарні № 7 м. Кривого Рогу.// Еколого-біологічні дослідження на природних та антропогенно змінених територіях: Матеріали наукової конференції молодих вчених (Кривий Ріг 2002 р.). -- Кривий Ріг, 2002. -- С. 169.

6. Лаптєв О. О. Екологічна оптимізація біогеоценотичного покриву в сучасному урболандшафті: монографія. - К.: Укр. екол. акад. наук, 1998. -- 208 с.

7. Маленко Я. В. Екоморфічний склад рослинних угруповань відвалів Кривбасу // Екологія та ноосферологія, 1999. - Т. 6, № 1-2. - С. 128-136.

8. Мазур А. Є., Сметана М. Г. Формування рослинного покриву на схилах залізорудних кар'єрів Кривбасу // Питання біоіндикації та екології. - Запоріжжя: ЗДУ, 1999. - Вип. 4. - № . - С. 69-76.

9. Тарасов В. В. Флора Дніпропетровської та Запорізької областей. Судинні рослини. Біолого-екологічна характеристика видів: Моногр. - Д.: Вид-во ДНУ, 2005. - 276 с.

Аннотация

Изучена биоморфическая, эколого-ценотическая и географическая структуры растительных сообществ селитебных зон города Кривого Рога. Выяснено, что в растительных сообществах на всех участках соотношение таксонов вид, род, семейство почти одинаковое. Структурная организация растительных сообществ селитебных зон города зависит от геоморфологического положения участка, возраста зарастания, условий произрастания.

Biomorphic, ecologo-cenotic, and geographical structures of the plants grouping of the residential areas in city of Krivoy Rog were caefuiiy scanned and stadies. As a result it is stated the absolute value of the correlation of such taxons as species, genus and family of the area sectors scanned is almost similar. Structural organization of the plants grouping of the residential areas depends on the following factors: geomorphologic seat (location) of the area sector, the age of the growth, stand conditions and site factors.

Було вивченно біоморфічну, еколого-ценотичну, та географічну структури рослинних угруповань селітебних зон міста Кривого Рогу. Встановлено, що на всіх ділянках співвідношення таксонів вид, рід, родина майже однакове. Структурна організація рослинних угруповань селітебних зон міста залежить від геоморфологічного знаходження ділянки, віку заростання, умов зростання.

Размещено на Allbest.ru