Определение фенотипических классов маркерных ферментов в агамоспермных потомствах, полученных от пыльцестерильных растений сахарной свеклы. Объяснение специфического механизма формирования полиморфизма в агамоспермных потомствах сахарной свеклы.

Порівняльний аналіз мутаційної мінливості при обробці етилметансульфонатом зрілого та незрілого насіння соняшника, генетика мутантних ознак. Формування колекції мутантів за морфологічними та фізіологічними ознаками для використання у практичній селекції.

Вивчення основ генетики - науки про закономірності спадковості і мінливості організмів. Закони спадковості, встановлені Г. Менделем, сприйняли науковці різних країн, а ретельні дослідження довели їх універсальний характер. Методи генетичних досліджень.

Характеристика молекулярно-генетичних досліджень геному холерних вібріонів, виділених в Україні в різні роки при різних епідемічних ситуаціях для підтвердження характеру мінливості вібріону та ролі генетичних досліджень в еволюції його патогенності.

Головна особливість розробки нових генетичних підходів щодо A. teichomyceticus. Вивчення механізмів біосинтезу тейкопланіну та селекції його надпродуцентів. Характеристика репортерної системи для аналізу активності промоторів та експресії генів.

Розподіл пар амінокислот генетичного коду на три незалежні сімейства, які представлені квадратичними формами. Тованний тензор кривизни чотиривимірного ріманового простору, в якому незалежними компонентами є двадцять амінокислот генетичного коду.

Генно-інженерні підходи до створення штамів. Генетичний контроль стійкості до антибіотиків та його вплив на антибіотикоутворення в актиноміцетів – продуцентів полікетидів. Клонування і вивчення кластера генів біосинтезу ландоміцину Е S. globisporus.

Вивчення на модельних об’єктах Bombyx mori L. i Drosophila melanogaster Meig. генетичних відмінностей в мінливості ряду кількісних ознак під впливом мікрохвильового опромінення і температури та змін біоелектричних властивостей клітинних ядер об’єктів.

Новинки біотехнологій сучасності, генетика та селекція. Негативи клітинної інженерії: токсичність, алергенність, стійкість до антибіотиків, екологічний ризик. Трансгенники та сільське господарство: генномодифіковані корми та їх вплив на живі організми.

Специфіка генної експресії шлях-специфічних регуляторів біосинтезу ландоміцинів. Основні механізми функціонування білків, що кодуються клонованими генами. Методика отримання штамів з надпродукцією ландоміцинів на основі регуляції їхнього біосинтезу.

Аналіз генетичних основ взаємодії у системі Triticum aestivum - Puccinia recondita f. sp. Tritici. Визначення ефективних молекулярно-генетичних маркерів генів стійкості пшениці до ендемічних рас збудника бурої іржі. Виявлення змін в популяції патогена.

Дослідження морфо-біологічних, генетичних, адаптивних і цінних селекційних особливостей сортів ячменю ярого. Визначення адаптивної здатності і стабільності сортів ячменю ярого за ознакою продуктивності рослин. Параметри селекційної цінності генотипів.

Дослідження ефектів пшенично-житньої транслокації 1AL/1RS на показники якості у рекомбінантних ліній пшениці м’якої озимої. Огляд генетичних факторів часткової компенсації негативного впливу на хлібопекарські властивості борошна житніх білків секалінів.

Розгляд історії появи і запровадження генетично модифікованих продуктів, їх вплив на організм людини. Генетично змінені рослини викликають мутацію живих організмів. Наявність величезної потенційної загрози генної інженерії для всього живого на планеті.

Розгляд позитивних і негативних аспектів використання генетично модифікованих організмів. Проблема трансгенних продуктів викликає гострі дискусії, оскільки переваги їх використання очевидні, а наслідки їх дії на екологію і здоров'я людини менш ясні.

Поняття та особливості генетично модифікованих організмів (ГМО). Процес введення генетичної конструкції до рослини. ГМО як вихід з скрутного становища людства. Позитивні сторони застосування генетичної модифікації. Біологічні ризики, пов’язані з ГМО.

Сучасне уявлення про програмовану смерть клітин. Характеристика апоптозу у тваринній і рослинній клітинах з огляду на фізіологічні особливості клітини. Значення апоптозу при формуванні надчутливої відповіді у рослин та роль запрограмованої смерті клітин.

Дослідження відсутності гомологів генів lanGT3 і lanZ2 з lan-кластеру S. cyanogenus що контролюють глікозилювання та транспортування ландоміцинів у lnd-кластері Streptomyces globisporus, що зумовлює накопичення в S. globisporus LaЕ як кінцевого продукту.

Суть генної інженерії. Поняття "генетично модифіковані продукти". Застереження щодо генно модифікованої продукції. Генна інженерія в тваринництві, клонування. Генна інженерія в рослинництві. Метод ізольованих протопластів. Генна інженерія на користь людин

Результати досягнень генної інженерії: за і проти. Втручатись чи ні в генетичній код людини? Генна інженерія – новий етап розвитку генетики. Генномодифіковані продукти. Втучання у генокод людини. Проблемі законодавства в Україні що до використання ГМО.

Теоретические предпосылки формирования генной инженерии как наукии и ее возможности. Открытие двойной структуры ДНК и матричного синтеза. Области практического применения. Разработка ДНК-вакцин. Трансгенные растения. Перспективы клонирования животных.

Технология переноса плазмид в бактериях. Сущность молекулярного клонирования. Соединение разных плазмидных ДНК и их фрагментов. Эксперименты с двумя видами одноклеточных микроорганизмов. Перенос генетической информации животных. Синтезирование генов.

Центральные проблемы биологии, решение практических задач сельского хозяйства, медицины и управление эволюцией жизни. Генетика, изучение явления наследственности и изменчивости организмов. Возможности генной инженерии, риск связанный с технологиями.

Теоретическое значение генетической инженерии как науки и основные отрасли ее применения. Строение рекомбинантной ДНК. Этапы генного синтеза. Принципы создания рекомбинантных молекул ДНК. Опасения, связанные с проведением генно-инженерных экспериментов.

История развития генной инженерии. Влияние генов на человека. Метод химического и ферментативного синтеза генов. Среда и наследственность. Ферменты-рестриктазы и рестрикция ДНК. Конструирование рекомбинантных молекул ДНК. Плюсы и минусы генной инженерии.

История возникновения генной инженерии. Характеристика основных плюсов генномодифицированных организмов, их возможные опасности. Использование генно-инженерных организмов в медицине. Прорыв в области лечения рака. Изучение генномодифицированных свиней.

Теоретические основы генной инженерии как науки, ее возможности и области применения. История открытия двойной структуры ДНК и матричного синтеза. Основные методы повышения эффективности и безопасности иммунизации. Анализ перспектив клонирования животных.

Рассмотрение основных областей практического применения результатов исследования по генной инженерии: медицины, химико-фармацевтической промышленности, сельского хозяйства, пищевой промышленности. Характеристика современных задач научных исследований.

Понятие, основные характеристики, возможности, преимущества и недостатки генной инженерии. Характеристика метода получения рекомбинантных плазмид. Сущность и основные задачи клонирования. Гибридизация соматических клеток, как метод клеточной инженерии.

Теоретические предпосылки формирования генной инженерии как науки. Создание трансгенных растений. Объекты, полученные в результате клонирования. Задача изменения генома взрослого человека. Преимущества генной инженерии, научные факторы ее опасности.