Интегральный подход к человеку, обществу и науке, затрагивающий все сферы человеческой деятельности. Систематизация и объяснение совокупности природных объектов, явлений и процессов. Концепции современного естествознания, этапы познания природы.

История и этапы развития естествознания. Сущность науки как отрасли культуры. Система наук в современную эпоху. Атомистическая теория Левкиппа–Демокрита. Первый закон диалектики – закон единства и борьбы противоположностей. Закон необратимости эволюции.

Исследование специфики науки о явлениях и законах природы. Обоснование роли естествознания в формировании общенаучного мировоззрения и рационального отношения к миру. Сущность области предметного и методологического познания рассматриваемой науки.

Естествознание как система наук о природе, предмет и методы исследования, гносеологические аспекты и научные основы. Возникновение научного знания, предпосылки и основные этапы данного процесса. Фундаментальные физические постоянные. Нобелевская премия.

Место естественнонаучных знаний в системе культуры. Формы общественного сознания: наука, искусство и религия. Естественнонаучная и гуманитарная культура. Эпоха Возрождения и революция в идеологии и естествознании. Естествознание в средневековой Европе.

Естествознание как отрасль науки. Основные этапы развития естествознания: первобытное сознание, развитие знаний в цивилизации Древнего Востока, биология в эпоху Возрождения, развитие астрономической картины мира, теория Дарвина, новые разделы физики.

Определение, назначение, предметная область, цели естествознания. Основные естественные науки, их краткая характеристика. Специфика предмета и структура естествознания. Иерархия развития естественных наук. Понятие дифференциации и интеграции наук.

Изучение предмета естествознания, как науки о природе. Труды Галилея, который высказал идею об относительности движения, открыл законы инерции, свободного падения и движения тел по наклонной плоскости. Атомизм Декарта. Основные законы движения И. Ньютона.

Обоснование места и значения научного познания в духовной культуре цивилизованного общества. Исторические предпосылки зарождения и становления науки с эпохи освобождения человеческого сознания от плена мифологического мышления до современных учений.

Естествознание в современном понимании, его развитие и современные возможности. Естествознание и ценностные ориентиры общества. Роль и влияние эстетических вкусов на создание научных концепций. Взаимосвязь физической картины мира и естествознания.

Реакционная способность веществ, анализ и синтез. Важнейшие химические связи и методы исследования веществ. Условия существования жизни, связи и функции живого вещества. Молекулярные основы эволюции (белки, нуклеиновые кислоты и генетические коды).

Процесс диалектизации естественных наук, составивший суть революции в естествознании. Геологический эволюционизм, который оказал влияние на совершенствование эволюционного учения в биологии. Очищение естествознания от натурфилософских представлений.

Характерные особенности развития средневековой духовной культуры. Естественнонаучные достижения в эпоху Средневековья в странах Восточного Средиземноморья и Ближнего Востока. Возникновение научной мысли в Европе. Развитие физики, алхимии и биологии.

Возникновение античной науки, выражающееся в натурфилософском понимании природы, которое содержало много вымышленного, фантастического, далекого от действительности мира. Миропонимание и научные достижения натурфилософии античности и средневековья.

Научные революции в истории естествознания. Учение Коперника, согласно которому, исходящее из того, что Земля — одна из планет, движущихся вокруг Солнца по круговым орбитам. Учение Галилео Галилея, заложившего основы механического естествознания.

Понятие и история развития естествознания как науки. Интеграция культуры и гуманизации образования. Научное познание: структура и методы. Естественнонаучная картина мира. Движение как форма существования материи. Человек как организм и как личность.

Сущность естествознания как фундаментальной науки, предмет и методы его исследования, основные исторические этапы развития. Структура, компоненты данного научного направления на современном этапе, анализ достижений и новые тенденции дальнейшего развития.

Естествознание как совокупность научных знаний о природе, его роль в жизни человека. Иерархическая структура системы естественных наук, диалектические установки всеобщей связи. Фундаментальные принципы организации естествознания на новом этапе развития.

Предмет, цели и методологии исследования естествознания. Отличие естествознания от технических и общественных наук. Основные этапы в развитии естествознания. От сциентизма к антисциентизму. Становление геоцентрической системы мира (Аристотель и Птолемей).

Предмет, история развития естествознания. Познание и использование законов природы. Концепция и основные направления современной науки. Отличие естествознания от технических и общественных наук. Сущность сциентистского и антисциентистского мировоззрения.

Физико-химические принципы в биологии. Информация как движущая сила развития живой природы, создающая новые биологические реальности. Массив информационных технологий, применяемый живой природой. Положения молекулярной биологической информатики.

Виділення чистої культури мікроорганізмів як обов’язковий етап бактеріологічного дослідження. Посів патологічного матеріалу на поживні середовища. Характеристика колоній за ознаками. Визначення морфології і тинкторіальних властивостей мікроорганізмів.

Вивчення фізичних основ індивідуальної психічної діяльності, анатомо-фізіологічної характеристики головного та спинного мозку. Розгляд етапів формування та розвитку центральної нервової системи дитини. Аналіз змін вищої нервової діяльності у підлітків.

Встановлення етіологічної ролі Haemophilus influenzae в захворюваннях осіб різного віку та обгрунтування необхідності проведення лікувально-профілактичних заходів. Визначення питомої ваги в структурі гнійних менінгітів, пневмоній у дітей раннього віку.

Основні причини масової загибелі насаджень томатів. Аналіз пошкодження зелених плодів. Особливість зв’язку ураження помідорів із збудниками бактеріальної плямистості X. vesicatoria і бактеріями виду Pseudomonas, що не утворять флуоресцентний пігмент.

Визначення наслідків застосування методу шинування кореневої системи сосни за одночасного додавання індолілмасляної кислоти. Встановлення оптимальної концентрації для онтогенезу рослин. Аналіз морфометричних показників сосни на різних типах субстратів.

Дослідження ефективності використання сироваток на етапах дозрівання ооцит-кумулюсних комплексів in vitro. Процес культивування одержаних після запліднення ембріонів великої рогатої худоби. Вплив на дозрівання ооцитів і розвиток екзогенних гормонів.

Вивчення ефективності хімічних та біологічних препаратів під час знищення гусені різного віку американського білого метелика на території Харківської області. Екологізований захист від американського білого метелика в лісосмугах досліджуваного регіону.

Дослідження залежності швидкості та ефективності переробки інформації в умовах активної діяльності від рівня інформаційних навантажень і стану здоров'я людини. Виявлення характеру змін фізіологічної і психічної напруг у людей з різним рівнем здоров'я.

Анатомія тазостегнового суглобу у собак. Патогенез дисплазії, її консервативне і оперативне лікування. Патогенетичні ланки остеоартрозу: купірування больового симптому, синовита, порушення трофіки суглобового хряща і субхондральної кістки, гіпотрофія.