Семь видов растений семейства бобовых, их характеристика. Оценка генетического разнообразия внутри и между популяциями растений. Биохимические маркеры, аллельные варианты ферментов, называемые изозимами, которые обнаруживаются с помощью электрофореза.

Разнообразие биотипов и закономерности их географического распределения. Видоспецифичные аллели пяти видов рода Cobitis фауны Украины, участвующих в образовании полиплоидных биотипов. Щиповки с аномальными спектрами. Причины отсутствия ожидаемых биотипов.

Определение фенотипических классов маркерных ферментов в агамоспермных потомствах, полученных от пыльцестерильных растений сахарной свеклы. Объяснение специфического механизма формирования полиморфизма в агамоспермных потомствах сахарной свеклы.

З'ясування генетичного контролю стійкості озимої м'якої пшениці до збудника фузаріозу колоса. Встановлення кількості генів специфічної стійкості до збудника фузаріозу в десяти лінях озимої м'якої пшениці, які використовуються у вітчизняній селекції.

Вивчення генетичної мінливості кількості утворюваних бульбочок і азотфіксувальної активності, маси і висоти рослин Medicago sativa L. в симбіозі з Rhizobium meliloti. Оцінка найкращих комплементарних пар фіто- і ризобіопартнерів люцерни посівної.

Порівняльний аналіз мутаційної мінливості при обробці етилметансульфонатом зрілого та незрілого насіння соняшника, генетика мутантних ознак. Формування колекції мутантів за морфологічними та фізіологічними ознаками для використання у практичній селекції.

Дослідження частоти і спектру видимих мутацій у поколіннях рослин М2 при обробці етилметансульфонатом зрілого насіння різних ліній. Формування колекції мутантів за морфологічними та фізіологічними ознаками для використання у практичній селекції.

Вивчення основ генетики - науки про закономірності спадковості і мінливості організмів. Закони спадковості, встановлені Г. Менделем, сприйняли науковці різних країн, а ретельні дослідження довели їх універсальний характер. Методи генетичних досліджень.

Характеристика молекулярно-генетичних досліджень геному холерних вібріонів, виділених в Україні в різні роки при різних епідемічних ситуаціях для підтвердження характеру мінливості вібріону та ролі генетичних досліджень в еволюції його патогенності.

Розбіжності у статевій поведінці особин двох інбредних ліній дикого типу D. melanogaster та ряду аутбредних ліній з морфологічною мутацією у хромосомі. Зв’язок ознак статевої поведінки між собою. Проведення гібридологічного аналізу ліній дрозофіли.

Головна особливість розробки нових генетичних підходів щодо A. teichomyceticus. Вивчення механізмів біосинтезу тейкопланіну та селекції його надпродуцентів. Характеристика репортерної системи для аналізу активності промоторів та експресії генів.

Розподіл пар амінокислот генетичного коду на три незалежні сімейства, які представлені квадратичними формами. Тованний тензор кривизни чотиривимірного ріманового простору, в якому незалежними компонентами є двадцять амінокислот генетичного коду.

Описання генетичних особливостей зміни поліморфної статевої структури в процесі багаторазового самозапилення. Визначення селекційної цінності за ознаками статі. Ознайомлення з процесом генетичного зрівнювання балансу між жіночою і чоловічою статтю.

Характеристика мутантів із порушеннями етапів біосинтезу ландоміцину Е та виявлення зміни в спектрі синтезованих мутантами ландоміцинів. Розгляд процесу локалізації генів біосинтезу ландоміцину Е за допомогою гібридизаційного скринінгу бібліотеки генів.

Генно-інженерні підходи до створення штамів. Генетичний контроль стійкості до антибіотиків та його вплив на антибіотикоутворення в актиноміцетів – продуцентів полікетидів. Клонування і вивчення кластера генів біосинтезу ландоміцину Е S. globisporus.

Вивчення прояву й успадкування ознаки тетраостості при рівнохромосомних генетично сумісних схрещуваннях персидської пшениці з твердою. Встановлення впливу на прояв ознаки тетраостості з боку генотипного складника та чинників навколишнього середовища.

Інактивування усіх чотирьох генів глікозилтрансфераз, які входять в кластер біосинтезу ландоміцину А. Вплив руйнування гена lanZ2 на спектр утворених ландоміцинів. Аналіз можливості зміни сайту їх глікозилювання шляхом гетерологічної експресії генів.

Вирішення питань природи генетичних відмін за стійкістю порід і гібридів шовкопряда до хвороб на організменному і клітинному рівнях, впливу гетерозису та генетичних факторів на функціонування механізмів резистентності, факторів клітинного імунітету.

Вивчення на модельних об’єктах Bombyx mori L. i Drosophila melanogaster Meig. генетичних відмінностей в мінливості ряду кількісних ознак під впливом мікрохвильового опромінення і температури та змін біоелектричних властивостей клітинних ядер об’єктів.

Новинки біотехнологій сучасності, генетика та селекція. Негативи клітинної інженерії: токсичність, алергенність, стійкість до антибіотиків, екологічний ризик. Трансгенники та сільське господарство: генномодифіковані корми та їх вплив на живі організми.

Мутагенна активність стічних, поверхневих та підземних вод Львівщини на різних етапах водопідготовки. Зниження мутагенних ефектів хлорорганічних забрудників питної води за рахунок добової експозиції з сорбентами природного та синтетичного походження.

Специфіка генної експресії шлях-специфічних регуляторів біосинтезу ландоміцинів. Основні механізми функціонування білків, що кодуються клонованими генами. Методика отримання штамів з надпродукцією ландоміцинів на основі регуляції їхнього біосинтезу.

Аналіз генетичних основ взаємодії у системі Triticum aestivum - Puccinia recondita f. sp. Tritici. Визначення ефективних молекулярно-генетичних маркерів генів стійкості пшениці до ендемічних рас збудника бурої іржі. Виявлення змін в популяції патогена.

Селекція як наука про теоретичні основи та методи створення нових і поліпшення вже існуючих сортів рослин, порід тварин і штамів мікроорганізмів, історія та передумови її розвитку, завдання та напрямки діяльності на сучасному етапі. Системи гібридизації.

Вивчення мутагенних властивостей іммобілізованих барвників. Закономірності цитогенетичного ефекту нових іммобілізованих харчових добавок. Залежність мутагенного ефекту сполук від наявності канцерогенів. Оцінка мутагенних добавок та їх впливу на людину.

Дослідження морфо-біологічних, генетичних, адаптивних і цінних селекційних особливостей сортів ячменю ярого. Визначення адаптивної здатності і стабільності сортів ячменю ярого за ознакою продуктивності рослин. Параметри селекційної цінності генотипів.

Дослідження ефектів пшенично-житньої транслокації 1AL/1RS на показники якості у рекомбінантних ліній пшениці м’якої озимої. Огляд генетичних факторів часткової компенсації негативного впливу на хлібопекарські властивості борошна житніх білків секалінів.

Обґрунтування ролі генетичних факторів у виникненні ендокринопатії затримки статевого розвитку у хлопців пубертатного віку. Доведення сімейної агрегації захворювання з накопиченням ЗСР серед родичів I рівня спорідненості особливо у осіб чоловічої статі.

Методи створення генетично модифікованих організмів (ГМО). Використання біотехнологічних методів на сучасному етапі розвитку людства. Основні етапи процедури отримання ГМО. Напрямки медичної біотехнології. Аналіз переваг та ризиків використання ГМО.

Поняття та особливості генетично модифікованих організмів (ГМО). Процес введення генетичної конструкції до рослини. ГМО як вихід з скрутного становища людства. Позитивні сторони застосування генетичної модифікації. Біологічні ризики, пов’язані з ГМО.