Культура діловодства
Сутність культури та складові частини діловодства. Історичні передумови формування культури сучасного діловодства. Культура організації процесів документування, документообігу, зберігання документів. Культура керування організацією діловодства установи.
| Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
| Вид | курс лекций |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.11.2010 |
| Размер файла | 294,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
— враховувати, що робота деяких підрозділів у перехідний період може бути значно напруженішою, ніж на кінцевому етапі;
— виважено ставитися до працівників, які важко адаптуються до нових умов роботи, взяти їх під належний контроль;
— постійно контролювати роботу всіх підрозділів у перехідний період, який може бути досить тривалим і складним, оперативно реагуючи на можливі відхилення від запланованого графіка впровадження системи.
8. Аналіз поточних проблем і коригування стратегічного плану. Інколи добре продумані стратегічні розробки зазнають невдачі через недостатній контроль за їх впровадженням протягом усього часу просування до наміченої мети. Тому завжди має бути зрозуміло, хто виконує те або інше доручення, до якого часу і в що це обходиться у вартісному вираженні.
Якщо не контролювати, що зроблено і робиться, неможливо зробити правильні висновки щодо отримання кінцевих результатів. Більше того, без контролювання діяльності можна допустити ті самі помилки при подальшому плануванні. Хід впровадження СУДЗ має регулярно переглядатись і на підставі аналізу та рекомендацій керівників підрозділів -- змінюватися. Повноваження керівника служби діловодства в цьому питанні можуть бути максимального розширені.
Впровадження СУДЗ вимагає від керівника контролювати хід виконання основних завдань стратегічного плану з позицій: важливості кожного завдання плану, а також сумісності цих завдань з культурою діловодства, рівень якої треба забезпечити.
Мал. 4.3. Ризики стратегічного плану
Запропонована на мал. 4.3 матриця досить наочно демонструє ступінь культурного ризику стратегічного плану впровадження системи управління документаційним забезпеченням на підприємстві.
4.4 Вимоги до підготовки документознавців-організаторів діловодства
Кардинальні зміни в житті країни, що відбулися протягом останнього часу, виявили певні недоліки існуючій системі підготовки кадрів з документознавства та інформаційно-аналітичної діяльності.
З позицій формування і подальшого розвитку культури управління сучасним діловодством трансформується і підготовка документознавців-організаторів діловодства, що супроводжується переосмисленням мети, змісту і структури освітнього процесу. Проблемам і перспективам підготовки фахівців з документознавства та інформаційної діяльності присвячені роботи Г.В. Власової, Н.М. Кушна ренко, І.Л. Морозюк , О.Б. Виноградової , Л.Я. Філіпової , Л.Р. Фіонової [56, 90, 104, 55, 147, 149]. Основні чинники впливу на вузівську підготовку документознавців висвітлені також в роботі автора [109, с.168].
Проте питання формування культури управління майбутніх керівників служб діловодства через систему професійних знань та гуманізацію підготовки сучасних менеджерів-документознавців висвітлені ще недостатньо.
Вимоги до професійних знань керівника установи. Сучасного менеджера, як зазначав відомий представник емпіричної школи П. Друкер, необхідно оцінювати за професійною майстерністю (класичний підхід) та стилем поведінки. Професійна майстерність або мистецтво управляти -- це ті аспекти діяльності, які здійснюються завдяки використанню спеціальних знань, набутих у процесі навчання. Наприклад, організація роботи з документацією, постановка мети і планування діяльності служби діловодства, визначення мотивації і комунікативності працівників, вимір результатів їх діяльності та винагороди співробітникам щодо якості документаційного забезпечення управління -- ось ті параметри, за якими можна формально класифікувати професійну майстерність керівника. Під стилем поведінки слід розуміти ті аспекти діяльності керівника, яким неможливо навчити, зокрема, він мусить бути лідером, організатором, педагогом, психологом, мати цілісний характер. Враховуючи особливості людських ресурсів, керівникові необхідно бути перш за все гуманним, уміти побачити й розкрити приховані здібності працівників, змусити їх активно діяти.
Найбільш важливими компонентами професійної культури керівника, мають бути високо-розвинені системний кругозір та інформаційне конкретно-предметні знання, комплектність та професійна творчість, праксеологічна та рефлексивна культура, компетентність та самовдосконалення [1]. Завдання керівника служби діловодства полягає ще й у тому, щоб в організації роботи з пересічними людьми, можна було досягти значних результатів. Для цього в характері керівника має бути закладено: бажання і вміння вчитися протягом всього життя, навчати інших, постійно цікавитися новаціями, поважати оточуючих людей та їхню працю.
Розглянемо ці компоненти на прикладі підготовки майбутніх керівників служби діловодства, в Європейському університету.
Системний кругозір та конкретно-предметні знання. Системний кругозір -- необхідна умова для організації документаційного забезпечення управління на всіх його рівнях. Потреба в системному кругозорі виникає в разі появи нестандартних завдань професійної діяльності. Він сприяє передбаченню можливих перешкод, постановці проблеми, пошуку необхідної інформації та визначенню засобів вирішення завдань документаційного забезпечення управління [1, с.47].
Конкретно-предметні знання мають особливе значення в силу того, що саме вони виступають першоосновою формування всієї професійної діяльності. У своїй праці керівник повинен спиратися на глибокі знання зі спеціальних, організаційних, технологічних, соціальних, психолого-акмеологічних, педагогічних та інших аспектів діяльності як теоретичного, так і емпіричного характеру. Наявність у керівника професійних знань та вмінь з документознавства та діловодства, архівної справи та інформаційно-аналітичної діяльності документаційних ресурсів та потоків, патентознавства та міжнародної діяльності, навиків роботи з операційними системами та інформаційними технологіями, різновидностями офісної техніки, розуміння законодавчої бази , господарського та трудового права, менеджменту персоналу та особливостей роботи структурних підрозділів організації дає можливість визначити його працю як складний самостійний вид діяльності і виділити із загального контексту культури діловодства саме культуру управління діловодством. Воно є підґрунтям, що відобра жає сьогоднішній стан управління документаційним забезпеченням, рівень виконання управ лінських завдань в цілому по організації.
Керівник служби діловодства в сучасній установі мусить досконало розбиратись у відповідному апаратному і програмному забезпеченні автоматизованих систем управління документами, в сітьових платформах, а також вміти оцінювати обсяги навантаження і виконувати необхідні дії для створення допоміжних засобів автоматизації діловодних операцій. До навичок, які необхідні сучасному керівнику служби діловодства можна також віднести: розуміння сучасної технічної літератури, освоєння наукового і статистичного підходів збирання аналітико-синтетичних даних для обробки інформації, вміння організувати та спланувати роботу служби, законів стосовно зберігання та захисту документів, їх ліквідації. Структура навчального плану підготовки фахівців по спеціальності “Документознавство та інформаційно-аналітична діяльність” за кредитно-модульною системою наведена в додатку.
Компетентність та професійна творчість. Компетентність діяльності. Поняття «управління» передбачає, що про мету організації, про її навколишнє середовище, ресурси та технологічні процеси існують відповідні накопичені відомості, які зберігаються в обу мовленій формі. Професійна компетентність керівника служби діловодства -- це професійна готовність і здатність його як документознавця і аналіти ка інформаційної діяльності, до виконання завдань і обов'язків щоденної роботи; це мірило і критерій визначення його відповідності сучасним вимогам. Керівник служби діловодства повинен вміти відділяти як основні документи від другорядних, найбільш важливі стратегічні потреби від поточних, не допускаючи того, щоб співробітники зводили обговорення доведених завдань до розмов про ті чи інші безпідставні до них вимоги.
Керівник служби діловодства повинен бути прикладом безумовного дотримання обраної стратегії організації роботи з документацією, навіть якщо йому доведеться протистояти своїм підлеглим чи працівникам інших підрозділів. Він мусить бути готовим визнати свої помилки, не допускаючи, щоб через самолюбство не було досягнуто найкращий для організації результат. Якщо ж потрібно прийняти жорстке чи непопулярне рішення, взявши на себе відповідний ризик, завданням керівника повинно стати подолання можливих перепон для досягнення поставлених цілей. Разом з цим керівник служби повинен вміти надихати команду, щоб та докладала всіх зусиль для отримання відповідних результатів. Нові технології в діловодстві дають можливість і керівникові, і членам його команди успішно справлятися з існуючими проблемами документаційного забезпечення управління.
Керівник служби діловодства повинен вміти розробляти, впроваджувати і забезпечувати функціонування єдиного в організації технологічного процесу документування і роботи з документною інформацією на основі використання сучасних досягнень. Він зобов'язаний брати участь у постановці завдань проектування, експлуатації і вдосконалення систем управління, а також у розробці нових завдань, які ґрунтуються на застосуванні комп'ютерної техніки, проектуванні і актуалізації баз і банків даних.
Професійна творчість -- цілеспрямована теоретична і практична діяльність особистості, якій властиві новизна, оригінальність, нестандартність у загально-соціальному, груповому чи індивідуальному плані. Логіку розвитку професійної творчості можна подати в такій послідовності: вибір професійної діяльності, усвідомлення головних і другорядних завдань, постановка питань, пошук підходів до їх вирішення, вибір стратегії, розробка ідеальної моделі плану реалізації обраної стратегії, розв'язання певних практичних проблем, логічне і математичне обґрунтування обраної моделі, реалізація творчої ідеї на практиці.
Якісний вираз професійної творчості керівника діловодної служби визначається його інформаційним кругозором, методологічним та методичним озброєнням, акмеологічним (вищим) ступенем оволодіння документознавчими, архівознавчими та інформаційно-аналітичними знаннями.
Інформаційна, праксеологічна і рефлексивна культура. Інформаційна культура. Керівник служби діловодства майже весь свій робочий час витрачає на інформаційний обмін, при цьому якість обміну документною інформацією може прямо впливати на ступінь досягнення організацією своєї мети. Це означає, що для успіху керівника і очолюваною ним підрозділу необхідні ефективні комунікації, побудовані на сучасних комп'ютерних технологіях. Оскільки керівник служби діловодства має справу безпосередньо з інформаційними технологіями високого рівня він повинен не тільки швидко реагувати на нові розробки, а й сам пропонувати нововведення. Сьогодні, щоб зберегти конкурентоспроможність, як зазначає професор Л.С.Вінарик, керівники змушені йти по шляху впровадження насамперед тих інноваційних розробок автоматизованих інформаційних систем, від яких залежить ефективність забезпечення діяльності організації [148, с. 22].
Для того щоб виконати поставлені завдання, вільно орієнтуватися в інформаційному потоці керівнику служби діловодства має бути притаманна культура аналітико-синтетичної обробки інформації як одна зі складових його культури управління. Будучи безпосередньо пов'язаною із соціальною природою особистості, інформаційна культура є продуктом різноманітних творчих здібностей, які виявляються: в здатності використовувати в своїй діяльності новітні інформаційні технології, базовими складовими якої є чисельні програмні продукти; в умінні працювати з різними інформаційними ресурсами (виданнями, архівними та електронними документами тощо), знаходити необхідну інформацію у різних інформаційних системах (бібліотеках, архівах, мережі Інтернет), вміти її ефективно використовувати; у знанні особливостей інформаційних потоків у своїй професійній галузі та проведенні їх моніторингу; у володінні основами аналітичної обробки документної інформації; в умінні працювати з довідковою, реферативною, правовою та офіційною інформацією; у конкретних навичках з використання організаційно-технічних пристроїв тощо.
Керівник служби діловодства повинен володіти як особистою індивідуальною культурою обробки інформації, так і вміти управляти реальними документно-інформаційними потоками в організації.
Праксеологічна культура -- це сукупність необхідних способів, стратегій і здібностей, що забезпечують перехід від формулювання проблем та завдань до практичних конкретних дій з їх вирішення. Серед складових праксеологічної культури особлива роль має належати цілеспрямованим діям щодо визначення мети, прийняттю управлінських рішень, плануванню, організації діяльності та контролю виконання [130, с. 25].
У процесі оволодіння праксеологічною культурою керівнику служби ді ловодства особливу увагу потрібно приділяти вмінню створення документів (мовлєннева культура), побудові в організації закінченого технологічного циклу роботи з документацією, досконалій і вчасній обробці і переданню на різні рівні управління документної інформації, необхідної для здійснення конкретних управлінських функцій.
Рефлексивна культура як системостворюючий фактор культури професіоналізму в цілому -- це сукупність здібностей, способів і стратегій, які забезпечують усвідомлення та звільнення від стереотипів непродуктивного особистісного досвіду і діяльності шляхом їх переоцінки та впровадження інновацій для оперативного вирішення проблемно-конфліктних ситуацій, що виникають у процесі реалізації практичних завдань. Особливо важлива рефлексивна культура в ході реалізації таких функцій продуктивного самовизначення, як вияв внутрішньо-особистісних протиріч та проблематики; виконання завдань шляхом переоцінки особистісного досвіду і самоіснування; самооб'єктивізація через різні знакові засоби (мову, оперування символами тощо); визначення, формування і виявлення особистісних сенсів; виділення адекватної «Я-концепції» та її розвиток; побудова концепції власного шляху професійного зростання і визначення стратегій його реалізації.
Рефлексія керівника служби діловодства, як і його внутрішня психологічна діяльність, мають бути спрямовані на пізнання ним оточуючого світу, власних дій і стану, своєї ролі та місця в забезпеченні управління. Вона має сприяти продуктивному розвитку творчого потенціалу і включенню його у процес управлінської діяльності. Для самовизначення керівникові необхідно не лише знати суть, зміст, функції і умови прояву рефлексії, а й володіти практичним інструментарієм формування здатності до самовизначення і саморозвитку. Здатність до саморозвитку лише відносно залежить від уміння засвоювати академічні знання, здебільшого вона залежить від особистості майбутнього керівника, його потенціалу, бажань і цілеспрямованості. Саморозвиток керівника служби діловодства -- це не мета яку треба досягти, а безперервний процес вдосконалення, що допомагає забезпечувати управління діловодством через тих фахівців, які в ньому задіяні.
Індивідуально-психологічні якості керівника. Індивідуально-психологічні якості керівника як поєднання різних структурно-функціональних компонентів психіки визначають його індивідуальність, стиль управління і поведінки, що знаходять своє відображення у вирішенні конкретних проблемних ситуацій. Талановитий керівник повинен вміти внушити членам колективу відчуття безпеки, солідарності й організованості як єдиного цілого, довести свою здатність демонструвати зародження нових ідей через нове креативне мислення. Всі гіпотези необхідно ставити під сумнів, перспективні можливості потрібно досліджувати як предмет вибору найефективнішого рішення. Основними елементами культури управління керівника мають бути вміння говорити, слухати, приймати рішення, організовувати їх виконання, а також цілісність особистості, вимогливість, новаторство й сучасна освіта.
Акмеологічні інваріанти керівника зумовлюють його потреби в активному саморозвитку, продуктивній реалізації творчого потенціалу, спрямованому до вершин досконалості. Керівник служби діловодства насамперед повинен бути управлінцем, здатним культи вувати на підставі власного професійного і особистісного досвіду інноваційні форми і методи управління інформаційно-аналітичною діяльністю, що відповідають об'єктивній ситуації і забезпечують найкращі досягнення в документуванні. Досконало знаючи стадії життєвого циклу роботи з документами, керівник служби мусить дати зрозуміти всім працівникам організації, що дотримання вимог щодо забезпечення цього циклу впливає на результати управління взагалі.
Гуманізація підготовки документознавців. Гуманізація підготовки керівників служб діловодства має виявлятись у формуванні в них такої культури управління, яка б орга нічно поєднувала сприйняття загальнолюдських моральних цінностей з етикою індивідуальної відповідальності. Практичне вирішення цього завдання може здійснюватися за такими напрямами: пізнання основ загальної культури, формування економічної культури, розвиток правової культури і свідомості, виховання сучасного рівня політичної культури, вдосконалення психолого-педагогічної культури. Розглянемо докладніше перелічені напрями знову ж таки на прикладі підготовки фахівців з документознавства та інформаційно-аналітичної діяльності в Європейському університеті.
а) Пізнання основ загальної культури. Зазначений напрям пов'язується з формуванням загальної культури управлінця, постійного його ознайомлення з досягненнями світової та національної культури, оскільки без ґрунтовних знань загальноосвітніх базових дисциплін не може бути глибокого знання спеціальних предметів.
Керівник служби діловодства в першу чергу повинен брати до уваги людські й соціальні аспекти впливу своєї ділової активності на оточуюче суспільство. Документознавець має спиратися на етичну і духовну культуру, виховувати в собі жорстку дисципліну, дотримуватися певної ділової етики моралі, яка знаходить відображення в комерційній солідарності та благонадійності, міцності договору, досконалій та вчасній обробці документної інформації.
Кадрова політика, яку проводить керівник, складається з його професійних буднів -- орієнтації діяльності на етичні цілі, людяність, ліберальність та терплячість, прагнення до справедливості, до принципу дії та протидії натиску, самостійності та індивідуальності, до самоствердження у роботі, прагнення до соціальних контактів, вільного вираження своїх думок, до забезпечення безпеки та соціальної корисності своєї праці. Цей перелік етичних норм, безумовно, характеризує також організаційну поведінку керівника служби діловодства, його культуру управління.
Успішний керівник служби діловодства повинен постійно навчатись, органічно поєднуючи в собі знання й уміння вченого та практика, прагнути дотримуватися рівноваги між ними за допомогою здорового глузду. Майбутній керівник повинен досконало знати теорію і практику документознавства та архіво знавства, основи дисциплін, що стосуються сфери інформаційно-аналітичної діяльності, знайомитися з методами та підходами, які використовуються в інших науках. Таким чином, він буде в змозі зрозуміти складну природу теорії, практики і мистецтва управління діловодними процесами, зможе краще втілити свої знання в повсякденну практику.
З цією метою до навчального плану підготовки фахівців з документознавства та інформаційно-аналітичної діяльності у Європейському університеті вклю чено вивчення таких соціально-гуманітарних дисциплін, як історія України, релігієзнавство, логіка, культурологія, українська ділова мова та лінгвістика, етика та естетика, математичні основи інформаційної діяльності, основи сімейно-шлюбних відносин, ділова етика, організаційна культура та ін. (див. додаток Б).
б) Формування економічної культури. Кожна людина тією чи іншою мірою замислюється над сенсом і метою своєї економічної діяльності, намагаючись наблизитися до розгадки таємниць економіки і на підставі цього будувати свою економічну поведінку. За низької економічної культури дії особистість може будувати свою поведінку лише за принципом «я, як всі», тобто наслідувати дії інших. Така людина може стати лише імітатором, а не творцем нового, лише пасивним, а не активним суб'єктом економіки.
Практично будь-яка економічна дія керівника обумовлюється уявленнями про систему існуючих економічних відносин. Як складова культури взагалі, економічна культура має відображувати рівень розвитку економічного мислення і охоплювати широкий спектр аналітичної діяльності: від вихідного пункту, який пов'язується з оволодінням необхідними знаннями, до формування суспільно необхідних норм економічної поведінки, залучення особистості до економічних цінностей. Не існує якоїсь фатальної обумовленості економічного життя, культурні фактори створюють лише загальний каркас, у межах якого кожен керівник має досить широкий вибір варіантів економічних дій. Інша річ, що цей вибір часто визначається не свідомими підходами, а робиться на інтуїтивному рівні, виходячи із загальних міркувань і узвичаєних підходів, а в кращому разі випливає з позицій здорового глузду.
Основою економічної культури керівника служби діловодства має стати економічна свідомість, тобто здатність пізнавати, відображувати і уза гальнювати через документну інформацію економічну дійсність, передбачати і прогнозувати розвиток економічних процесів. Економічна свідомість може формуватися як емпіричним шляхом (виходячи з особистого досвіду, буденних уявлень), так і на науковій основі (теоретичному базисі) шляхом вивчення і наукового пізнання економічних процесів і явищ.
Економічна культура керівника служби діловодства має включати: інформаційно-аналітичну діяльність на принципах стратегічного менеджменту; ретельну підготовку фінансово-економічних розрахунків, їх аналіз, обґрунтування та прогнозування організації діловодних операцій; моральні та духовні категорії; методи справедливої винагороди працівників за результатами праці.
Економічна підготовка майбутніх документознавців та інформаційних аналітиків в Європейському університеті включає отримання знань та умінь з економічної теорії макро- та мікроекономіки, менеджменту, зокрема інформа ційного та кадрового, маркетингу інформаційних продуктів і послуг, культури управління, інформаційного бізнесу та сервісу тощо.
в) Розвиток правової культури і свідомості. Утвердження соціальної держави не можна забезпечити лише встановленням відповідного державно-правового режиму. Потрібно постійно нарощувати правову культуру, розвивати навички усвідомлювати свої інтереси і здатність відстоювати їх законним шляхом, утверджувати сучасні цивілізовані правові механізми, підвищувати культуру діловодства, утверджувати психологічну єдність соціальних груп у досягненні визначених цілей.
Суспільно-політичне життя глобалізується, тому сучасному керівникові необхідно усвідомити витоки своєї сили і енергії, пов'язати їх з фазою цивілізаційного злету. Останній може відбутися лише з урахуванням і дозованим використанням глобальних ринкових сил, які не відторгаються цивілізаційним фактором.
Правова культура сучасного керівника-документознавця як складова його управлінської культури має містити знання вимог чинних законів, законодавчих та нормативних актів, що регулюють громадсько-аналітичну діяльність, повагу до закону, суворе і точне виконання нормативних актів, досягнення своїх законних інтересів, нетерпимість до правопорушників [110, с. 128].
У Європейському університеті до циклу професійної та практичної підготовки документознавців входить вивчення таких правових дисциплін: правознавств, адміністративне і трудове право, господарське та інформаційне право. Так, вивчення сучасного інформаційного права включає цілий комплекс принципів, до яких можна віднести: посадову субординацію, виконавчу дисципліну, професійну етику, колективізм, честь, гідність та гуманізм.
г) Виховання сучасного рівня політичної культури. Наявність високого рівня політичної культури -- законна вимога до сучасного керівника, оскільки за останній час сталися різкі зміни в поняттях про шляхи розвитку суспільства, у способах забезпечення його національної і міжнародної безпеки інтеграції України в європейську співдружність.
Перебудова політичної культури керівника служби діловодства припускає: демократичне виховання, сприйняття сучасної політичної реальності, норм консенсусних відносин за умов політичного плюралізму і великої гостроти міжнаціональних та внутрішньополітичних відносин, вміння правильно розуміти свої громадянські права і обов'язки, вміння орієнтуватись у складному ін формаційному середовищі, розуміти функціонування всього суспільства, його структур та підсистем.
З цієї метою в Європейському університеті до навчального плану підготовки документознавців включено вивчення політології, економічної соціології етнодержавознавства та організації роботи державного апарату управління України.
д) Вдосконалення психолого-педагогічної культури. Як професійно-особистісне явище, педагогічна культура вміщує світогляд, мораль, емоційні, естетичні і фізичні аспекти, що включають в себе психолого-педагогічні знання, навички, уміння, емоційно-вольові засоби виразності.
Розвиток психолого-педагогічного мислення документознавця має припускати: нестандартний, інноваційний підхід до проблем виховного процесу; навички роботи з колективом, вміння взаємодіяти з керівництвом, вміння забезпечувати в спілкуванні зворотний зв'язок, бути хорошим слухачем і здатним організовувати команду, формувати робочі групи, навчати інших необхідним навичкам роботи як з людьми, так і з інформацією.
З цією метою у Європейському університеті до навчального плану підготовки документознавців включено вивчення таких дисциплін, як психологія і педагогіка, етика і психологія ділового спілкування, теорія і практика референтської та офісної діяльності, організація та управління інформаційними установами, а також організовано роботу в навчально-тренувальних фірмах, де під керівництвом кваліфікованих викладачів-т'юторів впорядковуються елементи роботи в команді.
Таким чином, поєднання в підготовці майбутніх керівників діловодних структур загальнотеоретичного, документознавчого, інформаційного економіч ного, політичного, правового, психоло-педагогічного і культурологічного складників створює ту методологічну базу, яка має забезпечити системність і повноту отриманої ними освіти, відповідно до сучасних вимог.
Висновки
Четвертий розділ «Культура керування організацією діловодства в установі» розпочато з викладу матеріалу підрозділу «Служба діловодства як об'єкт керування в установі». У ньому подано визначення культури служби діловодства як комплексу відносин, норм, звичок, традицій і форм поведінки персоналу, що впливають на рівень корпоративної культури всієї установи. Наголошено на тому, що культура служби діловодства досягається завдяки раціональній практичній роботі з документацією, ефективному використанню документно-інформаційних ресурсів, впровадженню сучасних комп'ютерних технологій та чіткій регламентації документообігу, результатом чого буде виважене прийняття рішень на всіх рівнях управління. Показано залежність культури служби діловодства від визначених в установі цілей, застосовуваних інформаційних технологій, системи керування та організаційної побудови.
Визначено, що організаційна побудова служби діловодства залежить від: дотримання умов її створення, зокрема через оптимальне поєднання централізації управління з діяльністю первинних підрозділів, чітке визначення обов'язків, прав та відповідальності працівників, максимальне пристосування служби діловодства до роботи інших підрозділів; розв'язання проблем функціонування, в тому числі визначення ролі служби діловодства в загальній структурі організації, укомплектування служби висококваліфікованими документознавцями, забезпечення наявності єдиного пакету нормативно-правових, розпорядчих і організаційних документів, створення умов досконалої організації діловодства в установі; дотримання основних принципів діяльності, в тому числі принципів єдності розпоряджень і персональної відповідальності, принципів діапазону контролю, чіткого розмежування функцій, пропорційності, гнучкості та економічності; з'ясування можливих причин перебудови служби, що можуть бути викликані змінами в структурі і штатній чисельності, обсягах виконуваних робіт, структурі документообігу, інформаційних технологіях, а також у принципах побудови діяльності апарату управління. Зауважено, що, перебудовуючи роботу служби діловодства, необхідно визначити основні цілі і завдання щодо впровадження цілісної системи документаційного забезпечення управління, забезпечити її розвиток на основі інтеграції функцій працівників, удосконалення системи їх підготовки і підвищення кваліфікації.
У підрозділі «Напрями вдосконалення культури управління діловодством в установі» дано визначення поняття «культура керування діловодством» як сукупність теоретичних і практичних положень, знань і умінь керівника щодо упорядкування документування і управління документаційним забезпеченням через систему прийняття управлінських рішень, внесених в його технологію, що мають узагальнюючий характер і стосуються діяльності тієї чи іншої установи, організації, підприємства. Докладно описано основні напрями і принципи побудови культури управління діловодством, що можуть мати місце за наявності у керівника відповідних її складових.
Визначено, що до основних напрямів удосконалення культури управління діловодством відносяться: забезпечення ефективності управління через створення цілісної системи виконання діловодних операцій; впровадження інформаційної культури як системи знань та навичок щодо керівництва документно-інформаційними потоками й новітні застосування програмних продуктів; дотримання мовленнєвої, праксеологічної та рефлексивної культури як міри такту і відповідальності, показника визначення і розвитку акмеологічних засад особистості; визначення сфер і рівнів управління відповідно до існуючих морально-етичних норм та законів. Іншими словами, наскільки вчинки керівника і його поведінка не ображають інших, сприймаються схвально чи негативно; дотримання певних меж, в яких може діяти керівник служби діловодства у конкретній ситуації, і що він не повинен робити.
Показано, що саме культура управління діловодством має забезпечити єдину методологію її застосування в усіх підрозділах організації, що прагнуть якісно налагодити цей процес відповідно до діючих вимог. Зокрема, має бути визначена відповідальність працівників організації за створювані ними документи та раціональну роботу з ними. Основні правила роботи з документами в організації мають бути зафіксовані в інструкції, затвердженій вищим керівництвом, із зазначенням обов'язків усіх працівників, які створюють, забезпечують рух документів та відповідають за нього.
Загальні принципи культури управління діловодством повинні будуватися на відпрацьованих методах і способах дотримання єдиних правил роботи з документами в установах незалежно від їх підпорядкування, визначенні повноважень та відповідальності працівників за організацію досконалого виконання діловодних технологій і процедур.
Результати проведеного дослідження, узагальнені у підрозділі «Впровадження цілісної системи керування діловодством», переконують, що культура керування діловодством - це насамперед побудова цілісної системи управління документаційним забезпеченням (СУДЗ), яка має впроваджуватись за певним стратегічним планом. Хоча специфіка діяльності, обсяги документообігу та структура установи можуть впливати на особливості впровадження СУДЗ, її стратегія має будуватися за певними циклами управління, включаючи збирання інформації й уточнення її призначення, визначення кінцевої мети, з'ясування відмінностей між можливими і бажаними результатами, оцінку альтернатив, розробку стратегічного плану, організацію виконання запланованих заходів, врахування особливостей перехідного періоду, а також контроль і коригування виконання плану.
У підрозділі «Вимоги до підготовки документознавців-організаторів діловодства» висвітлено вимоги до професійної культури майбутнього керівника служби діловодства, складовими якої мають бути конкретно-предметні знання, компетентність та професійна творчість, інформаційна, праксеологічна і рефлексивна культура, необхідні індивідуально-психологічні якості та акмеологічні інваріанти, а також гуманізація його підготовки.
Доведено, що гуманізація підготовки керівників служб діловодства має виявлятись у формуванні в них такої культури управління, яка б орга нічно поєднувала сприйняття загальнолюдських моральних цінностей з етикою індивідуальної відповідальності. Практичне вирішення цього завдання може здійснюватися за такими напрямами: пізнання основ загальної культури, формування економічної культури, розвиток правової культури і свідомості, виховання сучасного рівня політичної культури, вдосконалення психолого-педагогічної культури. Перелічені напрями подані на прикладі підготовки фахівців з документознавства та інформаційно-аналітичної діяльності в Європейському університеті за кредитно-модульною системою навчання.
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Результати здійсненого дослідження дали можливість дійти таких висновків:
1. Культуру діловодства установи слід трактувати як сукупність вимог до рівня організації і технологій роботи з документами, професійних знань, вмінь, навичок і організаційної поведінки працівників служби діловодства, керування нею та рівень реалізації цих вимог. Вона є складовою загальної інформаційної культури, з одного боку, та корпоративної (організаційної) культури установи - з іншого. Її рівень визначає ефективність організації керування установою у цілому і у підсумку впливає на функціонування цієї установи і виконання нею профільних завдань. Це зумовлює необхідність дослідження культури діловодства як складного комплексного явища, що значною мірою відрізняється від усталеного сприйняття технологічного образу діловодства.
2. Перші спроби формування вітчизняної культури діловодства були зроблені під час існування УНР, Української гетьманської держави та Директорії УНР. Цей період прикметний налагодженням системи діловодства в державному апараті українських урядів, здійсненням діловодства українською мовою, розробкою положень й відповідних зразків оформлення документації, затвердженням порядку надання юридичної сили нормативно-розпорядчим документам, створенням мережі архівних установ.
Впродовж 1920-х років в УСРР було певною мірою розвинуто окремі компоненти вітчизняної культури діловодства (українізація діловодства, уніфікація в оформленні службових документів), однак в організації досліджень з діловодства все більше був відчутним економічний аспект, що базувався на удосконаленні культури організації праці. У подальшому, у 1930-ті роки позначається вплив централізованого нормативного та науково-методичного забезпечення діловодства в УСРР-УРСР. Цей процес особливо став помітним у період 1950-1980-х років, коли радянська Україна брала участь у формуванні і впровадженні загальносоюзної технологічної культури діловодства.
Рівень регуляторної та технологічної культури у радянському діловодстві 1980-х років склав основу для формування власної культури діловодства у початкові роки існування незалежної України. Разом з тим, незважаючи на значні досягнення в уніфікації та стандартизації технологічних процесів створення управлінської документації, організації роботи з нею та обґрунтуванні засад документаційного забезпечення управління, цілісного уявлення про культуру діловодства за радянських часів не було сформовано. Низький рівень автоматизації процесів діловодства не дозволяв досліджувати їх як інноваційний напрям культури, поза увагою залишалися питання визначення змісту інформаційної культури в установі, однобічно розглядалися питання професійної культури працівників служб діловодства та керування цією службою в установі.
Розбудова нормативно-правової та методичної бази організації діловодства в незалежній Україні, гармонізація її з міжнародними нормативними документами з керування документацією, впровадження комп'ютерного діловодства та перспективи реалізації електронного документообігу у вітчизняних установах, започаткування все збільшуваної вузівської підготовки документознавців, дослідження інформаційного середовища в установі тощо зумовлюють необхідність розглядати ці процеси комплексно в контексті формування національної культури діловодства як чинника підвищення ефективності функціонування установи.
3. Компонентами культури діловодства слід вважати:
· регуляторну культуру організації діловодних процесів (культура нормативно-правового регулювання, наукового, нормативного та методичного забезпечення);
· технологічну культуру, тобто культуру організації технологічних процесів та операцій - процесів документостворення (культура укладання текстів документів і ділового мовлення, оформлення документів), документообігу (культура опрацювання документів, контролю за їх виконанням), та збереження документів (організація зберігання та збереженості документів, формування та оформлення справ, експертиза цінності документів);
· культуру застосування нових інформаційних технологій в діловодстві, інші елементи інформаційної культури (культура комп'ютерного діловодства, застосування документів з електронним носієм, електронного документообігу, засобів електронного зв'язку, корпоративних та світової електронних мереж, культура здійснення інформаційного пошуку, використання документної інформації, підготовки інформаційно-аналітичних документів);
· організаційну культуру працівників служби діловодства (поєднання знань, умінь, навичок, відносин її працівників) та культуру організації діловодних процесів (як елементів професійної культури відпові дальних за діловодство в підрозділах установи);
· культуру керування службою діловодства (елемент управлінської та правової культури керівника установи та керівника служби діловодства).
4. Підвищення рівня вітчизняної культури діловодства має відбуватись шляхом подальшого розроблення нормативно-правового та методичного забезпечення організації діловодства в країні, яке повинно ґрунтуватися на масштабних та багатоаспектних наукових дослідженнях з позицій документознавства, правознавства, загального та інформаційного менеджменту, інформатики, професіології. Це дозволить удосконалити технологічну культуру документостворення та документообігу у межах діловодства, забезпечить правомірність надання та реалізацію юридичної сили управлінським рішенням за допомогою управлінських документів щодо керування установою, а також збереженість документної управлінської інформації у службі діловодства та архіві установи.
Складовою загальної технологічної культури діловодства в установі є інформаційно-технологічна культура, яка насамперед виявляється за рахунок впровадження сучасних засобів інформатизації. Головною умовою забезпечення високого рівня культури діловодства є сумісність правил щодо створення, обігу та зберігання документів з паперовим носієм та документів з електронним носієм. Іншим компонентом є інформаційна культура працівників служби діловодства, яка проявляється в уміннях користування засобами комп'ютерного діловодства, пошуку необхідної офіційної інформації, підготовці аналітичних, фактографічних та інших інформаційних документів для забезпечення прийняття ефективних управлінських рішень.
Перспективним є застосування моделі культури служби діловодства, яка базується на комплексному аналізі її завдань та функцій як підрозділів служби, так і обов'язків й повноважень її працівників. Пропонована модель має застосовуватися під час організації служби діловодства, її реорганізації, оцінювання діяльності, набору та атестації персоналу, а також керування нею вищим керівництвом як одним з основних підрозділів установи.
Напрями змісту вузівської підготовки документознавців-організаторів діловодства, а також питання підвищення кваліфікації практичних працівників служб діловодства та архівів установ повинні відображати всі компоненти формування культури діловодства. Професійна культура документознавця має складатись із знання ним нормативно-розпорядчих актів, нормативних документів, методичних розробок, наукової літератури з організації діловодства, операцій технологічних процесів діловодства та архівної справи, комп'ютерної технології та засобів автоматизації діловодства, методів аналітико-синтетичного опрацювання та пошуку документної інформації, а також умінь і навичок керування службою діловодства, його гуманізації.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРА
АРХІВНІ ДОКУМЕНТИ
1. Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. - К., 1996. - Т.1. - С. 106.
2. ЦДАВО України, ф. 1115, оп. 1, спр. 1, арк. 6-15.
3. ЦДАВО України, ф. 1064, оп. 1, спр. 5, арк. 25.
4. ЦДАВО України, ф. 1115, оп. 1, спр. 1, арк. 233.
5. ЦДАВО України, ф. 1115, оп. 1, спр. 1, арк. 234.
6. Вісник Генерального Секретаріату. - №7.- 23 грудня 1917 р.
7. ЦДАВО України, ф. 1115, оп. 1, спр. 13, арк. 109.
8. ЦДАВО України, спр. 16, арк. 14, зв.
9. Вісті з Української Центральної Ради. - 1917. -- №3. -- ст.
10. ЦДАВО України, ф. 1115, оп. 1, спр. 1, арк. 10.
11. ЦДАВО України, ф. 1115, оп. 1, спр. 1, арк. 12.
12. ЦДАВО України, ф. 1115, оп. 1, спр. 1, арк. 43, 143.
13. ЦДАВО України, ф. 1115, оп. 1, спр. 1, арк. 23.
14. ЦДАВО України, ф. 1115, оп. 1, спр. 1, арк. 43, 143.
15. ЦДАВО України, ф. 1115, оп. 1, спр. 1, арк. 12.
16. ЦДАВО України, ф. 1115, оп. 1, спр. 1, арк. 8.
17. ЦДАВО України, ф. 1115, оп. 1, спр. 1, арк. 27.
18. ЦДАВО України, ф. 1115, оп. 1, спр. 1, арк. 28, зв.
19. ЦДАВО України, ф. 1115, оп. 1, спр. 1, арк. 24.
20. ЦДІАК України, ф. 1076, оп. 1, спр. 19, арк. 259.
21. Папакін Г.В. Павло Скоропадський: патріот, державотворець, людина. Історико-архівні нариси. - К., 2003. - С. 72.
22. Конституційні акти України 1917-1920 рр.-К., 1992. - С. 82-85.
23. ЦДАВО України, ф. 3766, оп. 3, спр. 8, арк. 1.
24. ЦДАВО України, ф. 2201, оп. 1, спр. 82, арк. 1.
25. ЦДАВО України, ф. 1064, oп. 1, спр.3, арк. 5.
26. ЦДАВО України, арк. 14.
27. ЦДАВО України, арк. 17а, зв.
28. ЦДАВО України, спр.2, арк. 24.
29. Рубльов О.С., Реєнт О.П. Українські визвольні змагання 1917-1921 рр. -К., -С. 114.
30. Українське державотворення: не витребуваний потенціал: Словник-довідник. - К.: Либідь, 1997.- 559 с.
31. ЦДАВО України, ф. 905, оп. 2, спр. 1404, арк. 1-5.
32. Законы Украинской Державы.- Одесса, 1918.- Вып. VI.- 39 с.
33. Загорецька О. Організація діловодних служб Державного Сенату Української Держави// Студії з архівної справи та документознавства.- К., 1999.-Т. 4.- С. 113-115.
34. ЦДАВО України, ф. 1064, oп. 1, спр.2, арк. 51.
35. Матяш І.Б. „Надіюся, що ця сторінка з історії архівної справи на Вкраїні буде цікава для фахівців цього діла...”// Студії з архівної справи та документознавства.-К., 1999. - Т.4.- С. 187 - 189.
36. ЦДАВО України, ф. 3689, оп. 1, спр. 7, арк. 34.
37. Матяш І.Б. Модель архівної реформи в Україні 1918 р. Гетьман Павло Скоропадський та Українська Держава 1918 р. // Студії з архівної справи та документознавства. - K., 1999- T.5. - С. 148-150.
38. ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр. 1056, арк. 81-82, зв.
39. Папакін Г.В. Павло Скоропадський: патріот, державотворець, людина. Історико-архівні нариси. - К., 2003. - С. 208.
40. Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ-ХХ ст. Історичні нариси.- К.: Наук. думка, 2002. - С.143.
41. ЦДАВО України, ф. 1235, оп. 1, спр. 6, арк. 29 30.
42. Винниченко В.К. Відродження нації. - Київ- Відень, 1920.- Т. 3.- С. 3.
43. Скоропадський П.П. Спогади. - Київ- Філадельфія, 1995. - С. 47.
44. Пам'ятки. - К.,1998. - Т.1. -С. 84.
45. ЦДАВО України, ф. 1065, оп.1. спр.2, арк.12.
46. ЦДАВО України, ф. 1065, оп.1. спр.2,арк.20.
47. ЦДАВО України, ф. 1429, оп.1, спр.2-3.
48. ЦДАВО України, ф. 1064, оп.1, спр. 4.- арк. 153.
49. ЦДАВО України, арк. 158.
50. ЦДАВО України, арк. 2-10.
51. На защите революции. Из истории ВЧК. 1917-1922 гг.: Сборник документов и материалов.-- К., 1971.--С. 221.
52. ЦДАВО України, ф. 3204, оп. 1, спр. 3, арк. 24, 25.
53. Сталин И.В. Октябрськая революция и национальная политика русских коммунистов//Правда.-- 1923 .-- №6-7. С.3
54. Николишин С.Н. Культурна політика большевиків і український культурний процес// На чужині.-- 1917.-- С. 18-19.
55. Український правопис.-- Харків, 1933.-- С. 4, 5.
56. Собрание узаконений и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Украины.- 1919. - № 34. - С. 395.
57. ЦДАВО України, ф. 14, оп.1, спр. 23, арк. 17.
58. Известия Всеукраинского Центрального Исполнительного комитета и Харьковского губревкома, 20 апреля 1920 г.--Харьков, 1920.-С. 77.
59. ЦДАВО України, ф. 166, оп. 2, спр. 16, арк. 22, 75, 83-84.
60. Кодекс законов о народном просвещении УССР.- Харьков: НКП УССР, 1922.- С 60-61.
61. Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду УССР.-- 1922.--№1.-- С. 68--70.
62. Труды Всеукраинского института труда.- Харьков, 1953.--Вып.1.--203 с.
63. Костинская Н.С. Деятельность контрольных органов по совершенствованию государственного аппарата и делопроизводства в 1918-1934 гг. Дис. канд. ист. наук/Ин-т истории АН УССР.--К., 1988.--187 с.
64. Кулешов С.Г. З історії організації наукових досліджень процесів діловодства в Україні у 1920-1930 роках // Студії з архівної справи та документознавства.-- 2004.--№11.--С. 164--167.
65. Про загальну інструкцію постановки архівних частин діловодства в урядових та громадських установах УСРР//Бюлетень Укрцентрархіву. - 1926.--№ 7(9).--С. 8-9. Про інструкцію щодо постановки архівної справи у райвиконкомах, сільрадах // Бюлетень ЦАУ.--1928.--№7.--С. 7.
66. Кудряев В.А. Организация работы с документами.- М. 2001.--592 с.
67. Методика делопроизводства в СССР: / Под. ред. Я.З. Лившица и В.А. Цикулина.--М.: МГИАИ,1974.--С. 105--112.
68. Ларин М.В. Управление документацией и новые информационные технологии.- М.: Науч. книга, 1998. - С. 19.
69. ЦДАВО України, ф. 4508, on. 1, спр. 181, арк. 24.
70. ЦДАВО України, арк. 38.
71. Сельченкова С. З історії експертизи цінності документів та укладання переліку документів в Україні у 1920-1930 рр. // Студії з архівної справи та документознавства. -- 2004. -- С. 45.
72. Слонівський Е. Голод як специфічна форма більшовицького терору в Україні. -- Стрий, 1993. -- С. 7.
73. Митяев К.Г. Теория и практика архивного дела: / Под ред. И.Л. Маяковского. -- М., 1946. -- С. 35.
74. Митяев К.Г. Документоведение, его задачи и перспективы развития // Вопр. Архивоведения: Научн.-инф. бюл. -- 1964. -- №2. -- С. 27--37.
75. Мітюков О.Г. Радянське архівне будівництво на Україні: 1917-1973. -- К.: Наук. думка, 1975.- С. 172.
76. Збірник постанов і розпоряджень Уряду Української Радянської Соціалістичної Республіки.- 1956.- №7-8.- Ст. 73.
77. Збірник постанов і розпоряджень Уряду Української Радянської Соціалістичної Республіки.- 1961.-№ 9.-Ст. 114.
78. Положение о государственном архивном фонде Союза ССР//Сп. СССР. -- 1958. -- №14. -- Ст. 112.
79. Основные правила постановки документальной части делопроизводства и работы архивов учреждений, организаций и предприятий СССР / ГАУ при СМ СССР.- М., 1966.- 92 с.
80. Загорецька О. Нормативне та науково-методичне забезпечення організації діловодства в Україні у 1950-1980-х роках // Студії з архівної справи та документознавства.- К.: Вид-во Європ. ун-ту.-2004. Т.11.-- С. 177-178.
81. Ларин М.В. Всеросійський науково-дослідний інститут документознавства і архівної справи на межі століть //Студії з архівної справи та документознавства.-- 1999. Т.4.-- С. 172-174.
82. ЦДАВО України, ф. 14. on 2. спр. 1780. арк. 3-5.
83. Единая государственная система делопроизводства: Основные положения.--М., 1974.--128 с.
84. Гомонов О.М. Основні положення Єдиної державної системи діловодства // Архівна Україна.-- 1974.--№2.--С. 66.
85. Збірник постанов і розпоряджень Уряду Української Радянської Соціалістичної Республіки.--1961.--№9.--С. 114.
86. Бондаренко З.В. Про впровадження ЄДСД у міністерствах і відомствах УРСР // Архівна Україна.-- 1978. -- №1. -- С. 43-49.
87. Ляхоцький В.П. УНДІАСД: П'ять років наукових досліджень в галузі архівознавства та документознавства // Студії з архівної справи та документознавства. -- 1999.-- Т.4.-- С. 18-19.
88. Виханський О.С., Наумов А.Н. Менеджмент.-- М.: Изд-во МТУ, 1985.-- 415с.
89. Безклубенко С.Д. Етнокультурологія.-- К. 2002.--288 с.
90. Делопроизводство и архивное дело. Термины и определения.: Гост Р 511141-98.-- М.: Госстандарт России, 1998.-- С.1.
91. Кулешов С.Г. Документознавство: Історія. Теоретичні основи /УДНДІАСД, ДАКККІМ.-- К., 2000.-- С. 39-45.
Подобные документы
Статут та договір як основні установчі документи. Розроблення інструкції з діловодства. Складання фірмового бланку підприємства. Раціоналізація документообігу на підприємстві. Оформлення журналів реєстрації документів та розроблення номенклатури справ.
курсовая работа [84,8 K], добавлен 28.05.2010Аналіз електронних документів, як виду документації у фірмі, їх ролі у системі електронного діловодства. Застосування універсальних інформаційних технологій, переваги та недоліки електронного документообігу. Маршрутизація документів в державній установі.
дипломная работа [115,1 K], добавлен 29.01.2010Місце конфіденційного діловодства в загальній системі діловодства. Поняття, види, форми і класифікація документів, вимоги до їх змісту і оформлення. Правові засади і організація конфіденційного документообігу, напрямки підвищення його ефективності.
дипломная работа [117,6 K], добавлен 09.01.2014Сутність, класифікація та функції документів. Завдання діловодства, особливості документування та документообігу. Значення у бухгалтерському обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Види облікових регістрів.
курсовая работа [53,1 K], добавлен 26.11.2013Нормативно-правова та законодавча база діловодства в Україні. Основні поняття документаційного забезпечення управління. Планування навчально-виховної роботи закладу освіти. Шляхи та методи удосконалення діловодства в дитячий юнацькій спортивній школі.
дипломная работа [161,1 K], добавлен 07.09.2013Журнал "Кадровик України" - видання нового покоління. Розділи журналу та їх тематика. Питання діловодства в журнал, загальні вимоги до складання документів. Службові та розпорядчі документи. Реквізити документів, бланки та особливості їх оформлення.
курсовая работа [260,4 K], добавлен 10.03.2010Поняття документування, нормативна база його організації. Бухгалтерський документ як належним чином складений і оформлений діловий папір, який письмово підтверджує право здійснення господарської операції. Шляхи покращення організації діловодства.
курсовая работа [365,7 K], добавлен 06.12.2011Поняття документу, організація документаційного та інформаційного забезпечення установи. Діловодство та механізм його здійснення. Особливості ведення кадрового діловодства на фірмі. Основні принципи функціонування електронного документообігу організації.
дипломная работа [201,1 K], добавлен 25.11.2012Прийняття рішень як головне завдання управління. Фактори, що визначають організаційну побудову служби діловодства. Розрахунки кількості працівників служби. Завдання ділової служби. Основні вимоги до керівника служби діловодства, його права та обов'язки.
контрольная работа [18,2 K], добавлен 17.11.2011Робота з базами даних служб документаційного забезпечення управління. Використання баз даних та інформаційно-пошукових систем для раціонального ведення діловодства Криворізької районної адміністрації. Автоматизація роботи канцелярії та машбюро.
курсовая работа [48,7 K], добавлен 05.05.2008
