Робочий проект включає:

- внутріпольову організацію території з виділенням робочих і технологічних ділянок, які забезпечують проведення диференційованого обробітку ґрунту і застосування прогресивних технологій вирощування культур з врахуванням особливостей кожної ділянки землі;

- оптимальний напрям обробітку ґрунту;

¦ агротехнічну характеристику полів і робочих ділянок, сівозміни, технологію вирощування культур, що забезпечує отримання запланованого врожаю, а також відновлення родючості ґрунту і охорону навколишнього середовища;

¦ розташування культур по робочих ділянках полів і роках ротації сівозміни;

¦ норми внесення добрив під культури і баланс гумусу в ґрунті. На основі матеріалів ґрунтових, агрохімічних і фітосанітарних

обстежень в кожному полі перш за все проводиться внутрішньо-польова організація території з виділенням робочих і технологічних ділянок.

Робочу ділянку визначають застосуванням однотипного основного обробітку ґрунту території (напрямок, глибину, строки та ін.). В одну робочу ділянку формують землі, однорідні за рельєфом, ґрунтовим покривом і характером проявлення ерозійних та інших несприятливих процесів (засолення, кислотність, умови зволоження та ін.), що разом забезпечить однотипність агротехнічних прийомів, які направлені на підвищення родючості ґрунтів, попередження ерозійних процесів і створення оптимальних умов для вирощування культур, правильне регулювання і використання машин і знарядь.

Проектування робочих ділянок ведеться в ув'язці з розташуванням лісових смуг, дорожньої мережі, гідротехнічних протиерозійних споруд. Робочі ділянки проектуються на полях, які характеризуються складним рельєфом, значною різновидністю ґрунтового покриву, а також які мають багато мікровпадин, блюдець.

їх розташовують довгими сторонами поперек схилу з приближенням до горизонталей (по контуру) зі спрямленням на улоговинах, але без перевищення допустимих ухилів, прийнятих до розташування лінійних границь (польові дороги, лісосмуги тощо), тобто під кутом не більше 10° до напрямку горизонталей. На полях зі складним рельєфом передбачається контурне розташування границь робочих ділянок, ширина їх повинна бути кратною ширині захвату ґрунтообробних і посівних агрегатів. Для закріплення границь робочих ділянок на схилах передбачають водорегулюючі лісові смуги, а також лісосмуги однорядні або дворядні і польові дороги.

Робочий ухил робочих ділянок не повинен перевищувати 0,5°.

Допускається до 1° на невеликих площах (до 20 га), розташованих на коротких схилах. Обов'язковим при внутріпольовій організації території є залуження улоговин стоку багаторічними травами.

Технологічні ділянки виділяють в тих випадках, коли неможливо застосовувати на всьому полі однотипну технологію вирощування сільськогосподарських культур, або ж на окремих ділянках необхідно провести додаткові агротехнічні заходи (внесення хімічних меліорантів, підвищення доз добрив тощо).

В умовах, коли водна і вітрова ерозії ґрунтів не може бути зупинена описаними вище заходами, додатково передбачають смугове розташування сільськогосподарських культур. В сівозміні враховується розташування посівів культур на полях і робочих ділянках з тим, щоб забезпечити в першу чергу головні культури кращими попередниками. Розташування їх на полях і робочих ділянках проводять на весь період ротації сівозміни. При цьому визначаються ділянки, на яких посів просапних культур не допускається.

На кожну робочу ділянку складаються технологічна і агрохімічна характеристики, які включають довжину робочого гону, робочий ухил, особливості ґрунтового покриву, глибину гумусового горизонту і орного шару, вміст гумусу, забезпеченість поживними речовинами.

Технологія вирощування культур включає комплекс заходів: обробіток фунту залежно від засміченості полів і ерозійної небезпечності ґрунтів, прогресивні способи посіву сортів інтенсивного типу, догляд за посівами, застосування ефективних гербіцидів і засобів боротьби зі шкідниками і хворобами рослин і науково обґрунтовані дози мінеральних і органічних добрив. Крім цього, в технологіях передбачаються заходи по хімічній меліорації ґрунтів і підвищення фізико-хімічних властивостей ґрунтів і ремонту полів, а також протиерозійні агротехнічні заходи.

Важливим питанням землеробства є забезпечення сільськогосподарських культур елементами живлення. Кількість їх визначається в проекті розрахунково-балансовим методом на основі виносу поживних речовин запланованим урожаєм з урахуванням вмісту в ґрунті рухомих форм азоту, фосфору і калію, які періодично визначаються агрохімічними лабораторіями.

Особливо важливо враховувати родючість ґрунтів, що характеризує в найбільшій степені вміст гумусу. Для цього в проекті розробляється баланс гумусу на період повної ротації сівозміни, в якому враховуються втрати гумусу від мінералізації під культурами і від ерозії ґрунтів, а також надходження його в ґрунт з кореневими і поживними залишками і органічними добривами.

Розробка і впровадження робочих проектів організації вирощування культур дозволить значно підняти культуру землеробства і на цій основі досягти високих і стабільних урожаїв при одночасному і постійному підвищенні родючості ґрунтів.

РОЗДІЛ 6. Організація і планування землевпорядних робіт

1. Землевпорядний процес

Землевпорядний процес - це сукупність послідовних і взаємопов'язаних дій які виконуються у певному порядку і відповідають завданням землевпорядкування.

Стадії землевпорядного процесу - це періоди або етапи землевпорядних робіт, які відрізняються між собою завданням , змістом і глибиною вирішуваних питань.

Перелік і кількість стадій землевпорядного процесу залежать від призначення, видів і змісту виконуваних робіт. Для землевпорядного процесу характерні взаємозв'язок і послідовність підготовчих і проектних робіт, робіт по перенесенню проекта в натуру і виготовлення землевпорядних документів.

Землевпорядний процес складається зі стадій , які в свою чергу поділяються на елементи. Стадія вважається закінченою , якщо виконана робота відповідає поставленому завданню, порядку та змісту відповідних землевпорядних дій.

Так стадія підготовчих робіт вважається закінченою, якщо її матеріали можуть бути вихідною базою для початку виконання проектних робіт.

Стадії землевпорядного процесу:

1. підготовчі роботи виконують з метою забезпечення необхідним матеріалами

2. проектні роботи . Ця стадія включає роботи по складанню, розгляду і затвердженню проектів землевпорядкування

3. перенесення проекту внатуру

4. видача землевпорядних документів

при всіх стадіях землевпорядного процесу виготовляють планово-картографічні і текстові матеріали, які розкривають стан і перспективи використання земель. Відповідним чином оформлені і зброшуровані матеріали носять назву землевпорядної справи.

Зміст землевпорядної справи залежить від виду і форми землевпорядкування.

Матеріали землевпорядної справи можна поділити на матеріали правового , організаційно-економічного і технічного характеру.

Матеріали правового характеру являють собою розпорядження державних органів на проведення землевпорядних робіт , протоколи розгляду, рішення про затвердження і акти перенесення в натуру проектів землевпорядкування, а також інщі юридичні документи, пов'язані з правовим станом використання земель.

Матеріали організаційно-економічного характеру:

1. вихідні данні на проектування

2. завдання або техніко-економічне обґрунтування на проектування, які випливають із перспективних планів розвитку господарства

3. розрахунково-пояснювальна записка до проекту

4. обґрунтування запроектованих заходів і їх економічної ефективності та інше

До матеріалів технічного характеру землевпорядної справи відносяться відомості технічного проектування , експлікації земель, проектні плани, робочі креслення для перенесення проекту в натуру.

За змістом і формою матеріали землевпорядної справи поділяють на текстові і графічні .

До текстової частини матеріалів відносяться:

- завдання на проектування

- розрахункові таблиці

- пояснювальна записка

- виписки з текстових матеріалів обстеження земель

- матеріали проектування, розгляду і затвердження проекту

- матеріали перевірки проекту та інше

До графічної частини матеріалів землевпорядної справи відносяться:

- плани землеволодінь (землекористувань) господарств

- планово-картографічні матеріали різних обстежень земель

- проектні і збірні плани землевпорядкування

- робочі креслення перенесення проектів в натуру та інщі

Текстові і графічні матеріали брошурують і переплітають в землевпорядну справу. Матеріали землевпорядної справи зберігаються землевпорядними органами , проектними організаціями , а також у землекористувачів і землевласників.

2. Нормування, планування і фінансування землевпорядних робіт

2.1 Значення нормування

Виконання землевпорядних робіт пов'язане з дією економічного закону розподілу по праці, який потребує визначення рівня винагороди кожного працівника залежно від норми праці. Чим точніше вимірюється (нормується) праця, тим точніше визначається і рівень її винагороди, а отже, і більш об'єктивно здійснюється принцип “рівна оплата за рівну працю”.

Всезагальною мірою, яка дає змогу визначити кількість праці, виступає робочий час. Одиницею робочого часу можуть бути години, дні, місяці тощо.

Праця робітника вимірюється не лише кількістю затраченого часу, але й кількістю праці певної якості. Праця певної якості - це еталонний початок виміру кількості праці і в даних виробничих умовах і при даному рівні кваліфікації виконавця.

Розглядаючи роль норм праці в організації оплати по її кількості можна виділити такі основні принципи нормування землевпорядних робіт:

1. дотримання єдності норм на роботи, які виконуються в ідентичних природно-виробничих умовах

2. забезпечення прогресивності норм праці

3. наукова обґрунтованість норм праці

4. необхідність нормування всіх видів робіт

5. диференціація норм праці на роботи які виконуються в різних організаційно-технічних умовах

6. широка участь усіх спеціалістів у встановленні норм праці в своїх колективах

Нормування праці - це визначення необхідних затрат робочого часу працівником відповідної кваліфікації на виконання певної роботи (операції) або на виробництво продукції за одиницю часу при відповідних природних та організаційно-технічних умовах.

2.2 Досвідно-статистичні і технічно обґрунтовані норми праці

Найбільш поширеними нормами праці в землевпорядкуванні є досвідно-статистичні норми, які встановились в минулому на підставі досвіду, статистичних даних про фактичні затрати робочого часу на виконання певної роботи. Недолік досвідно-статистичних норм полягає в тому, що вони не сприяють зростанню продуктивності праці, бо розраховані на фактичний, вже досягнутий рівень продуктивності праці.

З розвитком продуктивних сил виник термін “технічно обґрунтовані норми”, суть якого зводиться до врахування при складанні норм технічних засобів та застосування прогресивної технології виробництва. Технічно обґрунтовані норми - це норми, розраховані за допомогою методів технічного нормування виходячи з раціонального технологічного процесу виконання роботи й наукової організації праці, які передбачають найефективніше використання засобів виробництва і робочого часу при забезпеченні збереження здоров'я і стійкої працездатності людини.

Нормування праці в основному зводиться до того, щоб визначити оптимальні затрати часу на виконання тієї чи іншої роботи.

2.3 Структура затрат робочого часу і види норм праці

Правильна організація землевпорядних робіт потребує визначення кількості та якісної міри праці для кожного виду робіт. При цьому мірою праці є робочий час, протягом якого спеціаліст повинен виконати доручену йому роботу. Весь робочий час поділяється на час безпосередньої роботи і час перерв.

Всі затрати робочого часу поділяються на нормовані і ненормовані. До нормованих затрат часу належать затрати, необхідні для виконання заданої роботи. Вони включаються до норми часу і складаються з підготовчо-заключного часу, оперативного часу, часу обслуговування робочого місця, часу перерви, передбачених встановленою технологією і й організацією виробництва, а також часу на відпочинок і особисті потреби.

До ненормованих затрат часу належать втрати часу, викликані порушеннями нормального ходу виробничого процесу або трудової дисципліни. Такі затрати до норм не включаються.

У практиці нормування застосовуються різні види норм праці, а саме і часу, виробітку, обслуговування, чисельності, керованості, співвідношення.

На роботах по землевпорядкуванню найбільш поширені норми часу і виробітку.

Норма виробітку - це кількість продукції, операції, операцій або інших показників роботи, яку повинен виконати працівник за одиницю часу.

Норму виробітки можна визначити за формулою:

Топ

Нв = --------- (6.1.)

tоп

де Нв - норма виробітку;

Топ - час оперативної роботи за робочий день, місяць;

tоп - норма оперативного часу на виконання одиниці продукції або один робочий прийом (година, день).

Норма часу - це необхідний час для виконання одиниці роботи або операції певних природних і організаційно-технічних умов при найефективнішому використанні засобів виробництва.

Нч = Тпз + Топ + Тобс + Тв (6.2.)

Де Нч - норма часу; Тпз - нормативний час підготовчо-заключної роботи; Топ - нормативний час оперативної роботи; Тобс - нормативний час на відпочинок і особисті потреби працівника.

Норма часу здебільшого є вихідною величиною при розрахунку інших видів норм.

2.4 Методи розробки норм праці

Основними методами встановлення норм виробітку є нормування на підставі безпосереднього спостереження і за нормативами. Вивчення затрат часу і встановлення норм виробітку шляхом спостереження виконують різними способами: фотографією робочого дня, хронометражем, фото хронометражем.

При фотографії робочого дня заміряють усі без винятку затрати робочого часу, виявляють їх зміст і і взаємну послідовність, тобто враховують загальну структуру робочого дня, а також час який витрачається на підготовчо-заключну роботу, обслуговування робочого місця і перерви. Цей спосіб дає змогу визначити затрати на виконання безпосередньої роботи, на перерви в роботі і порівняти їх зі встановленими нормативами.

Розрізняють індивідуальну фотографію робочого дня, коли спостереження ведеться за одним працівником, і групову, коли одночасно фотографується робочий час декількох працівників, зайнятих самостійною роботою.

Хронометраж - це метод по елементного дослідження трудового процесу шляхом спостереження і замірів повторних рухів і прийомів операції для аналізу тривалості окремих елементів операції і встановлення по елементних норм часу. Хронометраж доцільно застосовувати для встановлення норм праці на роботи з циклічно повторюваними діями. Існує два основних способи хронометражних спостережень: вибірковий, коли проводиться вивчення окремих прийомів, і безперервний, який передбачає вивчення ряду послідовних прийомів праці.

Фото хронометраж - це поєднання хронометражу з фотографією робочого дня. В цьому випадку вивчають усі елементи робочого часу, як оперативної роботи, так і затрати на підготовчо-заключну роботу, обслуговування робочого місця і перерви. Облік виробітку проводять одночасно з вивченням робочого процесу по операціях, а не сумарно в кінці робочого дня, як при фотографії робочого дня.

2.5 Запровадження норм праці

Після затвердження норм часу і виробітку починається впровадження їх у виробництво. Даний етап техніко-нормувальних робіт є найбільш відповідальним, оскільки він передбачає перехід до нових передових умов виконання робіт. Для цього необхідно створити умови для успішного виконання норм усіма працівниками, провести виробничий інструктаж, організувати всі види технічного нормування.

Цінність норм залежить як від правильності їх розрахунку, так і від того, наскільки вона успішно впроваджена у виробництво.

Для освоєння технічно-обгрунтованих норм часу і виробітку необхідно:

- ознайомити з нормами всіх інженерно-технічних працівників проектної організації не пізніше ніж за два тижні до їх впровадження. Одночасно з цим необхідно провести масово-роз”яснювальну роботу серед працівників;

- провести технічний інструктаж спеціалістів, на якому ознайомити їх з методами роботи, при яких нова норма повинна виконуватися;

- перевірити організаційно-технічну підготовленість проектної організації до роботи за новими нормами, тобто в умовах, які передбачені новими нормами часу і виробітки;

- усунути всі виявлені недоліки.

Розглядаючи процес нормування праці в землевпорядному виробництві, слід зазначити, що він потребує постійного вдосконалення. У зв'язку з цим можна виділити такі основні напрямки покращення нормування праці в діпроземах і їх підрозділах: 1) розширення сфери застосування норм як у виробничій, так і в невиробничій галузях; 2) забезпечення єдності норм праці, без якої вони не можуть стати дійсною основою оплати по кількості праці. Тільки рівнозначність норм праці забезпечує облік однакового ступеня напруженості людей в процесі праці, а відповідно і рівну оплату за рівну працю; 3) передбачення найбільш раціональних організаційно-технічних умов виконання робіт і включення у збірник типових норм і нормативів часу детальних вказівок про те, на які саме умови розраховані норми і нормативи; 4) скорочення затрат праці і засобів на розробку нормативних матеріалів як по лінії зниження вартості нормативно-дослідних робіт так і по лінії здешевлення оперативного нормування безпосередньо в проектних організаціях; 5) забезпечення диференціації норм праці відповідно до умов виробництва; 6) залучення до справи нормування праці в проектних організаціях широкого кола спеціалістів.

2.6 Фінансування землевпорядних робіт і господарський розрахунок

Функції фінансів проектних організацій і джерела фінансування

Під фінансовим господарством в проектних організаціях по землевпорядкуванню слід розуміти грошові відносини, які виникають в процесі господарської діяльності з фінансовою і банківською структурами, підприємствами.

Проектні організації по землевпорядкуванню організовують свою господарсько-фінансову діяльність на основі господарського розрахунку, основними принципами якого є самоокупність і рентабельність, господарсько-оперативна самостійність, матеріальна зацікавленість.

Фінансове планування починають з визначення сум грошових надходжень за рахунок різних джерел фінансування. Забезпечення безперервного процесу виробництва, своєчасні розрахунки з фінансовими органами залежить від нормування і планування власних оборотних коштів, в процесі якого встановлюють джерела покриття їх потреби.

Фінансування землевпорядних робіт здійснюється за рахунок:

1. Міністерства агропромислового комплексу - на землевпорядкування сільськогосподарських підприємств;

2. Держкомзему - на роботи по реалізації земельної реформи;

3. інших організацій, громадян.

В останні роки збільшується асигнування на виконання землевпорядних робіт по реалізації земельної реформи. У зв'язку із збільшенням обсягів землевпорядних робіт по відведенню земель для державних і громадських потреб зростає питома вага асигнувань різних відомств на данні цілі.

Фінансування землевпорядних робіт здійснюється банківським установами. Фінансові відносини між банківськими установами і проектними організаціями по землевпорядкуванню функціонують на підставі відповідних документів, основними з яких є :

1) договір на виконання робіт між замовником і проектною організацією;

2) кошторис витрат;

3) довідка замовника на забезпечення робіт по фінансуванням;

4) графік виконання і здачі робіт замовнику.

Крім того для щомісячного отримання грошей з банку проектна організація представляє йому акти готовності робіт по об'єктах, а при їх завершені один примірник накладної про здачу або відправку проектної документації замовнику.

Оплату виконаних землевпорядних робіт банк проводить по безготівковому розрахунку.

Для одержання проектні організації представляють банку довідку про обсяги незавершених робіт і джерела їх покриття. За видані кредити банк стягує з проектної організації 2% річних по термінових і 5% по простроченим кредитам.

Крім розрахунків із замовником через банківську систему проектні організації проводять фінансові операції по розрахунках з працівниками даних проектних організацій. Ці розрахунки здійснюють у вигляді заробітної плати за виконання роботи персоналу апарату управління, персоналу по експлуатації, обслуговуванню та ремонту будівель, виробничому персоналу.

На банківські органи покладена функція детальної перевірки відповідності планів проектно-вишукувальних робіт, планам фінансування та здійснення контролю при оформленні матеріалів фінансування виконаних робіт.

Однією із важливих умов виконання планів робіт є виготовлення і здача проектно-кошторисної документації в строк і достроково. З цією метою банківські органи проводять глибокий аналіз даних про фінансування і кредитування проектно-вишукувальних робіт, а також звітності по етапах робіт.

Банк має право перевіряти відповідність обсягів проектно-вишукувальних робіт і термінів їх закінчення матеріалами, представленим проектною організацією для оплати .

На проектно-вишукувальних організаціях по землевпорядкуванню, які допускають виконання непланових робіт , банкі вживають такі заходи впливу:

- не оплачують роботи по непланових об'єктах;

- кошти на виплату заробітної плати по непланових об'єктах розглядають як перевитрати заробітної плати;

- позбавляють керівників проектних організацій і замовників всіх видів премій на термін до 6 місяців.

Суть госпрозрахунку і його запровадження

Господарський розрахунок можна визначити як метод планового ведення господарства. Усі підприємства повинні у своїй діяльності виходити із принципів господарського розрахунку. За кожним з них закріплюється матеріальні та грошові кошти, що становлять фонди підприємства, які поділяють на:

- виробничі фонди (засоби виробництва);

- фонди обігу до яких належать готова продукція та кошти підприємства, що перебувають на рахунку в банку і в касі підприємства.

Господарський розрахунок - це спосіб організації роботи, який ґрунтується на вимірюванні та порівнянні в грошовій формі витрат і результатів господарської діяльності. Своїми доходами від реалізації проектно-кошторисної документації землевпорядна організація мусить повернути свої витрати на виробництво цієї документації. Результатом його діяльності має бути, забезпечення рентабельності виробництва. Рівень рентабельності, як відношення прибутку до середньорічної вартості основних виробничих фондів і нормованих оборотних засобів є показником ефективності роботи підприємства, виконання ним планових завдань.

Господарський розрахунок базується на планомірному використанні таких категорій, як ціна, собівартість, прибуток і обов'язково передбачає матеріальну зацікавленість підприємства і його колективу в результатах виробничої діяльності.

Практична організація господарських розрахунків передбачає дотримання ряду його принципів: самоокупність і рентабельність підприємства, матеріалну відповідальність контролю за діяльністю підприємства.

Запровадження господарського розрахунку повинно базуватися на реалізації останнього у виробничих підрозділах, що передбачає доведення кожному з них завдань по виробництву продукції і лімітів витрат, суворий облік і контроль виконаних робіт і витрат, матеріальне стимулювання і визначення фонду заохочення за економію витрат і перевиконання плану робіт в кінці року.

2.7 Організація та оплата праці в землевпорядних органах

Правильна організація оплати праці залежить від дотримання таких основних припципів економічного закону розподілу праці, як:

- забеспечення науово-обгрунтованої диференціації заробітної плати, що створює оптимальні умови для рівної оплати за рівну працю;

- встановлення і постійне дотримання оптимального рівня мінімальної заробітної плати, достатнього не тільки для компенсації затрат та відтворенню робочої сили;

- постійне зростання загального рівня заробітної плати всіх категорій працівників;

- випередження темпів росту продуктивності праці порівняно з темпами росту заробітної плати.

Відображення названих вимог закону розподілу по праці в заробітній платі практично здійснюється через норми праці, тарифну систему, форми і системи оплати, які виступають як головні елементи організації оплати по праці зводяться до таких вимог:

- збільшення оплати праці повинно прямо і безпосередньо бути пов'язані зі збільшенням продуктивності праці, ступенем участі працівника у підвищенні ефективності виробництва;

- система оплати праці має бути гнучкою і вільною, щоб можна було при необхідності зразу ж винагородити працівника;

- система нарахування заробітної плати повинна бути настільки простою і ясною, щоб зв'язок між продуктивністю і заробітною платою міг бути доступним розумінню кожного працівника.

Основними формами заробітної плати є відрядна і погодинна. При відрядній формі зарплати її розмір встановлюється безпосередньо залежно від кількості виробленої продукції певної якості. При погодинній зарплаті її розмір визначається залежно від кількості фактично відпрацьованого часу і кваліфікації працівника. Обидві форми зарплати є засобом підвищення продуктивності праці.

На роботах, які легко піддаються нормуванню, доцільно застосовувати відрядну форму оплати праці (вишукувальні роботи). Під час виконання проектних робіт досить важко виділити тривалість основного оперативного часу. Тому при виконанні проектних робіт застосовують погодинну оплату.

Залежно від цих форм зарплати існують різні системи оплати праці. Так, відрядна форма зарплати може проявлятися у вигляді простої відрядної, відрядно-преміальної, відрядно-прогресивної, акордної системи. Відрядна форма оплати буває індивідуальною і колективною. Погодинна форма зарплати також застосовується у вигляді різних систем: простої погодинної і погодинно-преміальної.

Заробітну плату при відрядній оплаті праці розраховують за формулою:

С*Дф*Пп

Зв= --------------- (6.3.)

Др.м. *100%

Зв - заробітна плата при відрядній формі оплати праці;

С - розраховується місячна ставка спеціаліста, грн.

Дф - фактична кількість робочих днів спеціаліста у звітному місяці.

Пп - продуктивність праці спеціаліста за звітний місяць %

Др.м. - кількість робочих днів за відповідний місяць.

При погодинній формі оплати праці розмір заробітної плати визначається за формулою:

О

Зп=----------* Дф (6.4.)

Др.м.

Зп - заробітна плата при погодинній формі оплати праці, крб.

О-місячний посадовий оклад спеціаліста, грн.

Дф - фактична кількість робочих днів спеціаліста у звітному місяці.

Др.м. - кількість робочих днів за відповідний місяць.

При плануванні фонду заробітної плати визначають основну і додаткову заробітну плату. Основна - включає оплату коштів за відрядно і погодинно виконану роботу, преміальні доплати, а також оплату простоїв.

Додаткова - включає кошти на оплачування відпустки, виплати за роботу у вихідні дні простої, що пов'язані з несприятливими погодними умовами.

Крім основної додаткової заробітної плати керівні і інженерно-технічні працівники одержують відповідну надбавку у вигляді доплати за витрати на відрядження, польові, квартирні, а також доплат за ступінь несприятливих природнокліматичних умов при виконанні землевпорядних робіт.

Спеціалістам вишукувальних експедицій під час виконання польових робіт з метою компенсації підвищених витрат виплачується надбавка до заробітної плати, яку іменують польовим забезпеченням. Польові нараховують працівникам у розмірі 40% до окладу.

Різноманітність природних кліматичних умов зумовлює специфічні умови праці інженерно-технічних працівників. У зв'язку з цим встановлені районні коефіцієнти до заробітної плати за роботу в пустельних, безводних і високогірних районах в розмірі від 1,5 до 2,0 в залежності від визначеної місцевості.

Одним з елементів доплат до основної заробітної плати є преміювання, порядок якого визначається інструкцією. Преміюванню підлягають як інженерно-технічні працівники так і апарат управління. Джерелом преміювання є плановий річний фонд оплати праці, в якому передбачаються кошти для виплати премій в розмірі 4 -8 % від його розміру.

Преміювання працівників здійснюють :

1) за підсумками виробничо - господарської діяльності за звітний період (за квартал).

2) загальні результати протягом року;

3) виконання важливих виробничих завдань;

4) введення в дію виробничих об 'ектів;

5) перемогу в конкурсах.

3. Облік і звітність у землевпорядних органах

3.1 Значення обліку і порядок його ведення

Землевпорядне виробництво немислиме без правильного організованого і системного обліку, який ведеться з метою контролю і керівництва виробничими процесами. Облік включає оперативно-технічний, бухгалтерський і статистичний види обліку.

Завдання оперативно-технічного обліку полягає у постійній реєстрації і підведенні підсумків даних оперативно-технічного характеру як окремих виконавців так і проектної організації в цілому. Матеріали цього обліку є вихідними даними для бухгалтерського і статистичного обліку.

Бухгалтерський облік безперервно відображає у грошовій формі стан і використання господарських засобів, характер і обсяг операцій, фінансові результати виробничої діяльності проектних організацій по землевпорядкуванню. Особливістю бухгалтерського обліку є подвійний запис: суму кожної господарської організації записують у дебеті одного рахунку і кредиті іншого.

Статистичний облік є основним видом народногосподарського обліку. Його ведуть з метою розробки, аналізу і своєчасного подання органам державного планування і управління науково-обгрунтованих даних про результати господарської діяльності виробничих комплексів. На відміну від оперативно - технічного і бухгалтерського обліку, які враховують окремі види виконуваних землевпорядних робіт, статистичний облік відображає масові факти землевпорядного виробництва. Його суть полягає у зведенні, групуванні й аналізі даних оперативно-технічного і бухгалтерського обліку з метою виявлення взаємозв'язку і закономірності розвитку всіх сторін землевпорядного виробництва.

Дані обліку земель є підставою для складання звітних документів про результати діяльності окремих виконавців, служб і окремих організацій по землевпорядкуванні в цілому. Облікові і звітні дані ведуться у спеціальних документах, форма, яких затверджується відповідними органами.

3.2 Документи первинного обліку і порядок їх складання

Основними документами первинного обліку робіт в проектних організаціях по землевпорядкуванню є особова картка обліку часу і якості робіт погодинна та пооб 'єктна картка виконання робіт.

Розраховане в особовій картці завдання видається керівником виробничого підрозділу безпосередньо виконавцю робіт за 2-3 дні до початку місяця. У процесі виконання робіт виконавець веде облік робочого часу в спеціальному табелі, який міститься на зворотному боці особової картки. Такий облік ведуть по фактичних днях роботи у даному місяці у розрізі видів землевпорядних робіт, передбачених у особовій картці. При цьому ведуть облік усіх календарних днів з поділом їх на робочі і неробочі.

Керівник виробничого підрозділу, який здійснює поточний контроль виконання запланованих робіт, контролює також ведення табелю обліку робочого часу, щоб виконавець не допускав перекручень в обліку фактичних днів роботи.

Наприкінці місяця керівник здійснює приймальний контроль виконаної роботи за кількісними і якісними показниками.

При цьому розраховують норми виробітку та оцінюють якість роботи за місяць в балах. Виконання плану визначають в процесі із співвідношення вартості фактично виконаного обсягу робіт до вартості заданої на місяць.

Показники виконання норм виробітку і оцінки якості праці в балах, розраховані в особовій картці доводиться керівником до відома конкретного виконавця. Після цього особова картка і табель обліку робочого часу перевіряються начальником виробничого підрозділу і передаються в бухгалтерію для нарахування заробітної плати.

Для визначення частки участі різних спеціалістів у виконанні робіт складають пооб'єктну картку, в якій оцінюють якість роботи керівників груп, секторів, головних інженерів.

3.3 Складання актів готовності проектних і вишукувальних робіт

Одним із документів обліку виконаних землевпорядних робіт є акт готовності проектних і вишукувальних робіт. Його складають за закінчені проектні і вишукувальні роботи по об 'єкту або по етапах робіт. Встановлений такий порядок визначення етапів виконання робіт:

- акт готовності вишукувальних робіт, що здійснюється для складання проектів будівництва ПГС, докорінного поліпшення земель, тривалість виконання яких за графіком передбачення у термін до 6 місяців складаються після повного закінчення робіт.

- на топографічні зйомки і інженерно - геологічні вишукування тривалістю понад 6 місяців акти готовності складають за закінчені етапи.

- робочі проекти по створенню лісомеліоративних насаджень, будівництву ПГС, культурних пасовищ, зрошуванню, осушенню, рекультивацію земель, терасуванню схилів при тривалості їх виконання за графіком до 1року, а по експериментальних аб'єктах - 8 місяців актуються після повного закінчення робіт. При тривалості виконання таких робочих проектів більш встановлених термінів акти складаються за закінчені етапи.

- роботи по міжгосподарському і внутрішньогосподарському землеустрою коригуванню планово-картографічних матеріалів, наданню допомоги господарствам у здісненні проектів землевпорядкування підлягають щоквартальному актуванню станом на 25 число останнього місяця кварталу.

Акт готовності проектних і вишукувальних робіт складають у 5-денний строк з дня завершенняння всіх робіт оба стану робіт. Його складають представники проектної організації і замовник.

На виконаний обсяг проектних і вишукувальних робіт по незавершених об'єктах та етапах щомісячною складають довідку незавершеного виробництва за кошторисною вартістю. Один примірник не пізніше 5 числа наступного місяця відправляють замовнику.

Витрати на виконання проектних і вишукувальних робіт, які на кінець місяця складають незакінчений проект відображають у звітних документах за плановою собівартістю.

Для покриття планових витрат по незавершеним проектно-вишукувальним роботах організаціям-замовникам дозволено надавати проектним організаціям аванс в розмірі до 15% річного обсягу робіт зі сплатою його при подані рахунків за закінчені проекти або етапи робіт.

3.4 Зміст, порядок і терміни складання звітних документів

Поряд з обліковими документами в проектних організаціях ведуться також звітні документи. Форми і звіт звітних документів встановлюються державою, а їх ведення і подання вищестоящим органам суворо контролюється

Для складання поточних і річних звітів по землевпорядкуванню затверджені такі форми статистичне звітності №-2-зем. і №4- кс. Ці форми звітності подаються проектними організаціями вищестоящим організаціям у встановлені терміни за місяць, квартал, рік.

Фактичне виконання показників плану проектно-вишукувальних робіт за звітний період відображається у звіті на підставі належним чином оформлених документів перинного обліку. Основні документи первинного обліку для складання звіту по праці такі:

1) особові та пооб 'єктні картки на спеціалістів;

2) накази розпорядження про приймання, звільнення або переведення на іншу роботу, надання відпустки:

3) табелі обліку використання робочого часу;

4) листки про простої;

5) розрахунково-платіжні відомості.

Розбіжності між даними первинного обліку і даними, які відображаються у звітності, не допускаються. За повноту і достовірність усіх даних, відображених в звіті, несуть персональну відповідальність особи, які підписали ці документи.

Основною ланкою в системі звітності по землевпорядкуванні є звітна документація, яка складасться щомісячно у виробничих підрозділах проектних організацій. Таким документом є звіт про виконання плану робіт за місяць, в якому на підставі особових карток спеціалістів записують обсяг виконаних робіт, показники виконана плану робіт та якості праці, а також дані про кількість робочих і неробочих днів.

На підставі місячних планів про виконання планів землевпорядних робіт у виробничих підрозділах складають аналогічні звіти по відділах, експеоиції. філіали і проектні організації в цілому.

Крім звіту про виконання плану землевпорядних робіт, проектні організації за кожний квартал складають також звіт про виконання плану по праці, в якому наводять дані про чисельність населення і фонд заробітної плати за плановими і фактичними показниками.

Наприкінці року проектні організації звітують про виконання плану проектна - вишукувальних робіт. Річний звіт складають з таблиць з цифровими показниками виконаного плану робіт і пояснювальної записки. Серед таблиць найбільш важливе значення мають дані про виконання плану проектних і вишукукувальних робіт, які характеризують види та етапи робіт, їх обсяги і вартість за планом на рік і фактичне виконання.

Дані інших таблиць мають допоміжне значення. Вони характеризують виконання окремих видів землевпорядних робіт, також показують який вплив мали матеріальні і трудові ресурси на виконання річного плану землевпорядних робіт.

Пояснювальна записка дає обґрунтування виконання плану робіт за основними їх видами, стадіями та етапами, розкриває причини їх виконання, аналізує вартісні і натуральні показники річного плану робіт.

Річні звіти проектні організації подають інституту землеустрою та у Держкомзем до першого лютого.

Висновок

Конспект лекцій „Землевпорядне проектування” розроблений відповідно до діючого навчального плану та програм дисциплін за спеціальністю «Землевпорядкування».

Даний конспект лекцій рекомендується для студентів другого та третього курсів.

В процесі вивчення дисципліни „Землевпорядне проектування” студенти повинні ознайомитись і вивчити теоретичні основи землевпорядного проектування, територіальний землеустрій, внутрішньогосподарський землеустрій сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань, розробку проектів зокремленого землевпорядкування, регіональні особливості землевпорядного проектування та організацію і планування землевпорядних робіт.

Конспект лекцій розроблений з таким розрахунком, щоб забезпечити теоретичну підготовку студентів.

Литература

1. Земельний кодекс України. Коментар. - Х.: ТОВ „Одіссей”, 2002. - 600с.

2. Закон України „Про підприємництво”, 7 лютого 1991 р. №698-ХІІ

3. Закон України „Про підприємства в Україні”, 27 березня 1991р. №887-ХІІ

4. Закон України „Про господарські товариства”, 19 вересня 1991 р. №1576-ХІІ

5. Закон України „Про сільськогосподарську кооперацію”, 17 липня 1997 р. №469/97-ВР

6. Закон України „Про фермерське господарство”, 22 червня 1993 р. №3312-ХІІ

7. Законодавство України про землю (2-е видання). - К.: КНТ, 2004. -388с.

8. Закон України „Про землеустрій” від 22 травня 2003 р. № 858 - ІV

9. Указ Президента України „Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи в сфері сільськогосподарського виробництва”, 10 листопада 1994р. №669/94

10. Постанова Верховної Ради України „Про земельну реформу”, 13 березня 1992 р. №2200-ХІІ

11. Постанова Верховної Ради України „Про прискорення земельної реформи та приватизації землі” від 26 квітня 1992р

12. „Земельні відносини в Україні. Законодавчі акти і нормативні документи” - Київ: Урожай, 1998.

13. „Приватизація землі та реорганізація колективних сільськогосподарських підприємств в Україні” (посібник) - Київ, 1998.

14. „Реформування земельно-майнових відносин в аграрному секторі України” (інформаційний довідник для для жінок фермерів) - Київ: Лотос, 2000.

15. Балакірський В.Б., Гарбуз М.М., Малютін М.І., Червоний М.В. Практикум геодезичних робіт при землеустрої . - Харків, 2001.

16. Вервейко А.П. Землеустройство с основами геодезии - М.: Недра, 1988 р.

17. Гендельман М.А. Землеустроительное проектирование. - Москва Агропромвидавництво, 1986.

18. Левицький І.Ю., Крохмаль Є.М., Ремінський А.А. Геодезия с основами землеустройства - М.: Недра, 1977 р.

19. Маслов А.В., Горохов Г.І., Юнусов А.Г. Геодезические работы при землеустройстве. - М.: Недра, 1990 р.

20. Соловій І.П., Іванишин О.Т., Лавний В.В., Турчин Ю.І., Часковський О.Г. Землекористування: еколого-економічні проблеми, конфлікти планування. Навчальний посібник. - Львів: Афіша, 2005.

21. Третяк А.М., Дорош О.С. Управління земельними ресурсами. Навчальний посібник. - Вінниця: Нова Книга, 2006.

22. Третяк А.М. Землевпорядне проектування: Теоретичні основи і територіальний землеустрій: Навчальний посібник. - К.: Вища освіта, 2006. .

23. Шумлянський В.С. Робоче проектування в землевпорядкуванні. Конспект лекцій. - НМЦ, 2005.

РЕЦЕНЗІЯ

на збірку лекцій з дисципліни «Землевпорядне проектування»

для студентів спеціальності 5.070906 «Землевпорядкування»

Конспект лекцій з дисципліни „Землевпорядне проектування" складений у відповідності з програмою дисципліни, з спеціальності 5.070906 „Землевпорядкування" для аграрних вищих навчальних закладів І--II рівня акредитації і затвердженої навчально-методичним центром від 26.07.2007р.

В представленому конспекті лекції складені на високому методичному, теоретичному і технічному рівні.

З метою раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища та поліпшення природних ландшафтів Земельним кодексом передбачається проведення землеустрою, моніторингу земель, державного земельного кадастру та економічного стимулювання.

В лекційному матеріалі приведені: основна мета землеустрою, зміст, функції організації раціонального використання земель, завдання землеустрою. В зв'язку з цим надаються основні відомості про зміст, мету, завдання предмету «Землевпорядне проектування»

Розділ «Теоретичні основи землевпорядного проектування» включає поняття і сутність, мету і функції, принципи землевпорядного проектування, об'єкти і напрями проектування землекористування.

Землевпорядне проектування є ключовою ланкою в системі землеустрою. З часу ухвалення рішення про необхідність землеустрою, порушення клопотання про його проведення перед компетентними органами і до часу реалізації проекту слід здійснити певні землевпорядні стадії, перелік яких, а також опис змісту кожної стадії надано в розділі.

В розділі «Територіальний землеустрій» надано поняття, завдання і мета складання схем землеустрою, основні вимоги до складання схем землеустрою та проектів установлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень.

Детально, відповідно до закону України «Про землеустрій», згідно з Земельним Кодексом України, розкриті такі питання як: відведення земель для сільськогосподарських підприємств, організацій, установ і громадян у власність і користування; впорядкування землеволодінь і землекористувань сільськогосподарських підприємств, а також формування землекористувань та землеволодінь несільськогосподарського призначення.

Внутрігосподарський землеустрій - це система заходів, направлених на створення територіальної основи в межах сільськогосподарських підприємств, а також землеволодінь, землекористувань громадян по правильному використанню земель, підвищенню культури землеробства, застосування природоохоронної технології виробництва і охорони земель. Підготовчі і обмежувальні роботи при внутрігосподарському землеустрою, організація виробничих підрозділів і розміщення господарських центрів, планування використання земель у населених пунктах, щоб селища представляли правильну комплексну організацію виробничих зон, житлових районів, загальних культурних закладів, побутових підприємств, транспорту, інженерного обладнання і енергетики для створення кращих умов життя, організація угідь і системи сівозмін, особливості землеустрою новостворених сільськогосподарських підприємств при різних формах власності детально розкриті у розділі «Внутрігосподарський землеустрій сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань».

Сутність проектування в кінцевому рахунку складається в графічній побудові на проектному плані з визначеною точністю економічно обґрунтованих площ, місцеположення і меж господарських ділянок, які складають територіальну організацію сільськогосподарського виробництва. Для цього в даному розділі надаються стадії, способи і правила складання проектів землеустрою, а також геодезична техніка перенесення проекту землеустрою в натуру.

Робочий проект (РП) є суміщеною стадією проектування, який призначений для погодження, затвердження проектної документації, а також для будівництва об'єкта.

Види та методика розробки робочих проектів представлена в розділі «Розробка проектів зокремленого землевпорядкування».

Згідно навчальної програми складені лекції з розділу «Регіональні особливості землевпорядного проектування».

Землевпорядний процес - це сукупність послідовних і взаємопов'язаних дій які виконуються у певному порядку і відповідають завданням землевпорядкування.

Стадії землевпорядного процесу, облік і звітність у землевпорядних органах детально освітлені в розділі «Організація і планування землевпорядних робіт».

Дані обліку земель є підставою для складання звітних документів про результати діяльності окремих виконавців, служб і окремих організацій по землевпорядкуванню в цілому. Облікові і звітні дані ведуться у спеціальних документах, форма, яких затверджується відповідними органами.

Курс лекцій цього розділу детально розглядає питання порядку і термінів складання звітних документів.

Конспект лекцій рекомендується для студентів другого та третього курсів. В процесі вивчення дисципліни „Землевпорядне проектування" студенти повинні ознайомитись і вивчити теоретичні основи землевпорядного проектування, територіальний землеустрій, внутрішньогосподарський землеустрій сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань, розробку проектів зокремленого землевпорядкування, регіональні особливості землевпорядного проектування та організацію і планування землевпорядних робіт. Лекцій складені з таким розрахунком, щоб забезпечити теоретичну підготовку студентів.

Конспект лекцій може бути використано студентами спеціальності 5.070906 „Землевпорядкування" та споріднених спеціальностей при самостійному вивченню та самостійному виконанні практичних робіт, при розробці курсових та дипломних проектів та викладачами споріднених навчальних дисциплін: „Землевпорядне проектування", „Основи планування сільських населених пунктів", „Геодезія" та інш.

Рецензент Сухарникова Г.О.

Викладач вищої категорії

Нікопольський коледж ДДАУ

Размещено на Allbest.ru