Становлення поета та філософа Т. Шевченка. Концепція національної гідності. Головні джерела його історичних відомостей про минуле України. Коли і чому Шевченко-художник починає писати вірші й відкриває, що властиве йому покликання не живопис, а поезія.

Дослідження української державності, духовності та культури у творчості Т. Шевченка. Роль Великого Кобзаря у формуванні національної ідентичності, колективної цілості та відродженні українського народу. Оцінка шевченкової системи вартостей і святинь.

Аналіз шевченківської людини як культурологічного феномена, важливі чинники формування: гоголівська та сковородинська людина. Відмінні риси шевченківської людини від попередніх прототипів української людини. Дослідження соціокультурних перспектив.

Аналіз гіпотези про буцімто ще одну (після Ликери Полусмак), вже справді останню Шевченкову наречену - Анну з Луги (Шарикову). Знайомство з головними особливостями появи чергової статті Вареника у матеріалах ювілейної міжнародної наукової конференції.

Статус Шевченкової цитати як семантична та структурно-композиційна одиниця українського поетичного тексту та мовомислення сучасних українців загалом. Лінгвокогнітивні, текстотвірні, функціонально-стилістичні аспекти реінтерпретації Шевченкових висловлень.

Вивчення встановлення ідентичності українського народу. Історія появи та особливості використання термінів "Малоросія", "Україна", "Русь". Аналіз географічних і просторових уявлень Т. Шевченка. Археологічні подорожі поета, збирання фольклорних матеріалів.

Сучасні дослідження ідіолекту й ідіостилю Т. Шевченка. Огляд думок відомого в усьому слов’янському світі мовознавця С.Я. Єрмоленко щодо уточнення традиційного у філологічних студіях словосполучення: "письменник пише - писав для народу (про народ)...".

Висвітлення обставини створення, ідейно-художні особливості триптиха Т. Шевченка "Молитва". Пафос ствердження гармонійності світобудови, акцентований в поезії триптиха, де молитва зазвучала як гімн. Прославлення краси суспільства, моральності і любові.

Загальна характеристика діяльності вченого-шевченкознавця М. Новицького, аналіз біографії. Розгляд особливостей підготовки до друку повного шевченківського видання у 1930-х роках. Знайомство з принципами, за якими потрібно друкувати Шевченкові твори.

Історія вивчення творчості Т. Шевченка в Республіці Корея. Аналіз праць південнокорейських шевченкознавців – Кім Сук Вона та Хан Чжон Сук. Сполучення фольклорного, романтичного і біблійного стилів як фундамент оригінальної шевченківської віршостилістики.

Викладення спроби прочитання шевченкознавчої спадщини Івана Франка крізь призму національного самопізнання і самоусвідомлення українців. Встановлення її значення у формуванні національної свідомості сучасника, творенні нації вільних і свободолюбних людей.

Аналіз діяльності С. Єфремова. "Літературно-науковий вісник" як перший друкований орган, якій містить замітки Єфремова про Шевченка. Особливості збірки дослідника "Шевченкознавчі студії". Головні праці Єфремова та утвердження наукового шевченкознавства.

Життя та діяльність дослідника Д. Ткаченка. Місце шевченківської тематики в діяльності Ткаченка - помітної постаті українського громадського руху ХІХ–ХХ століть. Значення діяльності Ткаченка у популяризації та вивченні поетичної спадщини Шевченка.

Аналіз форм історико-літературного дискурсу та принципів генологізації шевченкознавчих праць Юрія Барабаша. Дослідження ключових складових поетичного ідіостилю. Визначення проблематики національної самокритики, історії та держави у творчості Т. Шевченка.

Роль і значення єфремовської шевченкіани у розвитку українського шевченкознавства кінця 19 – початку 21 століття. Дослідження своєрідності коментаторських робіт в зв’язку з суспільно-історичними обставинами, особливостями розвитку літературного процесу.

Проаналізовано близько 80 листів українських вчених, що розкривають міжособистісні контакти науковців. Висвітлено напрями розвитку шевченкознавства 1920-1930-х рр., труднощі організації наукової роботи в київській філії Інституту Тараса Шевченка.

Місце особистості Т. Шевченка, його творчої спадщини в наукових пошуках В. Міяковського. Праці В. Міяковського, присвячені життю та діяльності Кобзаря, основні напрями та сюжети шевченкознавчих досліджень ученого. Створення Будинку-музею Т. Шевченка.

Дослідження творчості українського письменника, критика та педагога Д. Николишина. Аналіз Шевченкових творів у періодичних виданнях "Тарасові дні", "Заповіт" та "Пророк і ми". Прищеплення любові до слова Кобзаря у навчальних закладах і суспільстві.

Аналіз розвідок М. Возняка, написаних у 1920-х рр. Тези про світогляд Шевченка, ціннісні орієнтири, його роль у діяльності Кирило-Мефодіївського братства. Передумови заснування таємної організації, аналіз її діяльності, історико-культурне значення.

Спроба за допомогою спектрального аналізу хімічного складу металу царських воріт визначити, чи дійсно було використано давньоруський метал. Традиційність сюжетів і композиційної структури воріт. Царські ворота іконостасу Борисоглібського собору.

Світові шедеври готичної культури. Готичні стилі в архітектурному мистецтві Англії, Польщі та Іспанії. У готичному соборі усе підпорядковане однаковій системі: стійкі каркасні системи, хрестово-реберні стрілчасті зводи, арки стрілчастої форми і т. п.

Архитектура Колизея - самого крупного сооружения Древнего Рима, места сражения гладиаторов. Особенности строения "храма всех богов" - Пантеона. Триумфальная арка императора Тита - пьедестала, на котором стоит 20-метровая арка. Термы императора Каракалла.

Творчество великого Шекспира, его литературные шедевры с титанической силой страстей и характеров, глубиной заложенных в них идей, сочетанием ярких черт своей эпохи и общечеловеческих проблем. История двух влюбленных в трагедии "Ромео и Джульетта".

Способы передачи сложных движений души на балетной сцене. Танцевальные характеристики персонажей балета "Сильфида". Постановки на музыку Чайковского и Прокофьева. Сюжет и сценическое воплощение "Жизели". Хореография Мариуса Петипа и Вацлава Нижинского.

Описание памятников мировой культуры: Египетских пирамид, висячих садов Семирамиды, мавзолея в Галикарнасе, храма богини Артемиды, Александрийского маяка, Колизея. Архитектурный комплекс Ватикан. Величие собора "Святой Стефан" в столице Австрии Вене.

Сущность понятия "пастель". Появление пастели в художественной практике в конце XV века. Появление техники пастели в России во второй половине XVIII века. Работа А.Г. Венецианова в технике чистой пастели. Распространение салонного портрета в 1850-х гг.

Классицизм как ведущий стиль русского изобразительного искусства в конце XVIII — начале XIX в. Представители академического искусства начала XIX века. Характер романтизма в русской пейзажной живописи. Портретный жанр в искусстве начала XIX века.

Исследование творческой деятельности великих мастеров культуры. Художественные и идейные искания русской общественной мысли в картинах художников. Утверждение реализма в искусстве. Характеристика движения передвижников, их полотна о крестьянской жизни.

Характеристика японских традиционных сооружений Японии: замок Инабаяма, храм Дзодзе-дзи, святилище Фусими Инари. История создания достопримечательностей, исторические особенности их строительства. Влияние новых технологий на развитие японской архитектуры.

Внешний вид, описание, распространение, распределение, численность популяции, питание, размножение и развитие лося. Общая характеристика шейных позвонков млекопитающих животных. Краниальный и каудальный снимки. Боковая проекция шейного позвонка.