Вивчення встановлення ідентичності українського народу. Історія появи та особливості використання термінів "Малоросія", "Україна", "Русь". Аналіз географічних і просторових уявлень Т. Шевченка. Археологічні подорожі поета, збирання фольклорних матеріалів.

Відтворення спостережного бачення "високої минувшини" у романтичній добі українського письменництва на прикладі творчості А. Могильницького та Т. Шевченка. Спонукальні фактори, які сприяли синтезу світогляду митців від побаченого та його переосмислення.

Сучасні дослідження ідіолекту й ідіостилю Т. Шевченка. Огляд думок відомого в усьому слов’янському світі мовознавця С.Я. Єрмоленко щодо уточнення традиційного у філологічних студіях словосполучення: "письменник пише - писав для народу (про народ)...".

Дослідження впливу творчості Т. Шевченка на мовний розвиток України. Висвітлення питання про цензурні переслідування творів Т. Шевченка, праць про нього та заборону вшанування пам'яті Кобзаря в Російській імперії в кінці ХІХ - на початку ХХ ст.

Аналіз форм рецепції поеми "Гайдамаки" Тараса Шевченка в грузинській літературі. Вивчення історії перекладу твору грузинською мовою. Характеристика загального культурного контексту епохи перекладу поеми, аналіз процесу формування модернізму в Грузії.

Висвітлення обставини створення, ідейно-художні особливості триптиха Т. Шевченка "Молитва". Пафос ствердження гармонійності світобудови, акцентований в поезії триптиха, де молитва зазвучала як гімн. Прославлення краси суспільства, моральності і любові.

Дослідження вченими-літературознавцями поезії Т.Г. Шевченка, яка є виразом справжньої любові до України. Аналіз творчості Шевченка, відображення думок і настроїв українців. Своєрідність та багатогранність образу України у творчій спадщині Кобзаря.

Загальна характеристика діяльності вченого-шевченкознавця М. Новицького, аналіз біографії. Розгляд особливостей підготовки до друку повного шевченківського видання у 1930-х роках. Знайомство з принципами, за якими потрібно друкувати Шевченкові твори.

Історія вивчення творчості Т. Шевченка в Республіці Корея. Аналіз праць південнокорейських шевченкознавців – Кім Сук Вона та Хан Чжон Сук. Сполучення фольклорного, романтичного і біблійного стилів як фундамент оригінальної шевченківської віршостилістики.

Ознайомлення із працями Кім Сук Вона в галузі літературної компаративістики. Дослідження подібності літературного розвитку Тараса Шевченка та Юн Донг Джу. Сполучення фольклорного, романтичного та біблійного стилів у шевченківській віршостилістиці.

Викладення спроби прочитання шевченкознавчої спадщини Івана Франка крізь призму національного самопізнання і самоусвідомлення українців. Встановлення її значення у формуванні національної свідомості сучасника, творенні нації вільних і свободолюбних людей.

Аналіз діяльності С. Єфремова. "Літературно-науковий вісник" як перший друкований орган, якій містить замітки Єфремова про Шевченка. Особливості збірки дослідника "Шевченкознавчі студії". Головні праці Єфремова та утвердження наукового шевченкознавства.

Дослідження шевченкознавчого доробку відомого літературознавця Ю. Івакіна. Новаторські, оригінальні, аргументовані підходи до осмислення Шевченкової творчості, ґрунтовний історично-літературний і естетичний аналіз у працях Івакіна-шевченкознавця.

Життя та діяльність дослідника Д. Ткаченка. Місце шевченківської тематики в діяльності Ткаченка - помітної постаті українського громадського руху ХІХ–ХХ століть. Значення діяльності Ткаченка у популяризації та вивченні поетичної спадщини Шевченка.

У статті зроблено аналіз шевченкознавчої спадщини Миколи Михайловича Ткаченка, який належав до Київської школи М. Грушевського. Саме причетність до школи М. Грушевського призвела до трагічних наслідків у житті М.М. Ткаченка: переслідування, невизнання.

Аналіз форм історико-літературного дискурсу та принципів генологізації шевченкознавчих праць Юрія Барабаша. Дослідження ключових складових поетичного ідіостилю. Визначення проблематики національної самокритики, історії та держави у творчості Т. Шевченка.

Здійснення огляду здобутків учнів С. Смаль-Стоцького на шевченкознавчій ниві, які продовжили справу вивчення та популяризації творчості Т. Шевченка на буковинсько-покутському просторі. Літературознавчі зацікавлення Платона Лушпинського на творчість поета.

Роль і значення єфремовської шевченкіани у розвитку українського шевченкознавства кінця 19 – початку 21 століття. Дослідження своєрідності коментаторських робіт в зв’язку з суспільно-історичними обставинами, особливостями розвитку літературного процесу.

Проаналізовано близько 80 листів українських вчених, що розкривають міжособистісні контакти науковців. Висвітлено напрями розвитку шевченкознавства 1920-1930-х рр., труднощі організації наукової роботи в київській філії Інституту Тараса Шевченка.

Місце особистості Т. Шевченка, його творчої спадщини в наукових пошуках В. Міяковського. Праці В. Міяковського, присвячені життю та діяльності Кобзаря, основні напрями та сюжети шевченкознавчих досліджень ученого. Створення Будинку-музею Т. Шевченка.

Дослідження творчості українського письменника, критика та педагога Д. Николишина. Аналіз Шевченкових творів у періодичних виданнях "Тарасові дні", "Заповіт" та "Пророк і ми". Прищеплення любові до слова Кобзаря у навчальних закладах і суспільстві.

Поєднання публіцистики, ліризму, наукового підходу в шевченкознавчих студіях Євгена Сверстюка. Взаємини двох митців крізь відстань часу (книга "Шевченко понад часом"), коли спорідненість світоглядів стає визначальною. Вільнодумство й патріотизм Сверстюка.

Аналіз розвідок М. Возняка, написаних у 1920-х рр. Тези про світогляд Шевченка, ціннісні орієнтири, його роль у діяльності Кирило-Мефодіївського братства. Передумови заснування таємної організації, аналіз її діяльності, історико-культурне значення.

Спроба за допомогою спектрального аналізу хімічного складу металу царських воріт визначити, чи дійсно було використано давньоруський метал. Традиційність сюжетів і композиційної структури воріт. Царські ворота іконостасу Борисоглібського собору.

Світові шедеври готичної культури. Готичні стилі в архітектурному мистецтві Англії, Польщі та Іспанії. У готичному соборі усе підпорядковане однаковій системі: стійкі каркасні системи, хрестово-реберні стрілчасті зводи, арки стрілчастої форми і т. п.

Классификация типов сооружений. Описание строительных особенностей архитектуры Древнего Египта. Определение времени возникновения, ее историческая характеристика. Анализ мифологического и религиозно-магического значения. Рассмотрение основных шедевров.

Периодизация Итальянского Возрождения. Архитектурные черты Ренессанса в Италии, капелла Пацци, собор Св. Петра в Риме. Развитие архитектуры Тосканы и Венеции. Маньеризм в искусстве и архитектуре: основные характеристики и причины его зарождения.

Архитектура Колизея - самого крупного сооружения Древнего Рима, места сражения гладиаторов. Особенности строения "храма всех богов" - Пантеона. Триумфальная арка императора Тита - пьедестала, на котором стоит 20-метровая арка. Термы императора Каракалла.

Творчество великого Шекспира, его литературные шедевры с титанической силой страстей и характеров, глубиной заложенных в них идей, сочетанием ярких черт своей эпохи и общечеловеческих проблем. История двух влюбленных в трагедии "Ромео и Джульетта".

Способы передачи сложных движений души на балетной сцене. Танцевальные характеристики персонажей балета "Сильфида". Постановки на музыку Чайковского и Прокофьева. Сюжет и сценическое воплощение "Жизели". Хореография Мариуса Петипа и Вацлава Нижинского.