Ідентифікація інтегрального явища на стику літератури та образотворчого мистецтва – системи образів-концептів (ОК). Формування цілісної картини світу поета й художника. Роль іконічних елементів у структурі ОК. Шевченкова Україна, її смислові лінії.

Культурний потенціал Шевченківських пам’яток як туристичного ресурсу. Їх значення для розвитку туризму Черкащини. Державні статистичні матеріали про туристичну діяльність двох національних заповідників. Шляхи подальшого туристичного розвитку краю.

Аналіз праць та виступів М.М. Могилянського (1873– 1942) — правника, публіциста, критика, письменника, літературознавця, громадського та політичного діяча, присвячених роковинам Т.Г. Шевченка. Теорія колективної пам'яті як методологічний інструмент.

Микола Чернявський - поет-романтик і реаліст української літератури. Вплив на його творчість видатних російських і українських майстрів слова, зокрема Шевченка. Особливості творчої спадщини поета, виразні засоби мови творів, порівняння з великим Кобзарем.

Дослідження рецепцій, інтерпретацій та шляхів популяризації громадської і літературної діяльності українського поета Т.Г. Шевченка в Італії від перших відгуків до видання збірника його творів. Розвиток італійської шевченкіани в контексті культурних подій.

Писемна спадщина Т.Г. Шевченка, що була створена на українській та російській мовах - свідчення його глибокої та різнобічної ерудиції енциклопедичного характеру. Особливості вживання Шевченком латиномовних термінів у своїй літературній творчості.

"Оживлення" біографії Кобзаря, сприйняття його постаті як неповторної особистості зі своїми переживаннями, які близькі й значущі українській генерації третього тисячоліття. Вивчення життя і творчості Великого Кобзаря через літературну шевченкіану.

Шевченко Тарас Григорович - український поет, письменник, духовний батько сучасного українського народу. Юнацькі роки, арешти та переслідування влади за творчість Шевченка. Кохання та жінки у житті письменника. Смерть поета та поховання на батьківщині.

Короткий біографічний нарис життя, етапи особистісного та творчого становлення великого українського поета, письменника та художника Т.Г. Шевченка. Аналіз його творчих здобутків і спадщини. Причини заслання та критика царизму. Обставини смерті поета.

Народження поета в с. Моринці Звенигородського повіту. Сільська школа Тараса Шевченко у маєтку пана Енгельгардта та навчання у К. Брюллова в Академії художеств. Викуп з неволі та літературна творчість Кобзаря. Естетичні і суспільні погляди поета.

Характеристика підручників і посібників з історії України періоду незалежності, в яких описано життя Тараса Шевченка, його вплив на український рух та суспільно-політичні процеси. Дослідження й аналіз багатогранного образу великого поета й художника.

Аналіз повістей Тараса Шевченка "Художник", "Близнецы", що свідчать про значне зростання його майстерності як белетриста. Опис непересічної мистецької ерудиції автора і глибинних помітних новаторських прийомів, включно з елементами "потоку свідомості".

Дослідження особливостей художньої діяльності Т.Г. Шевченка. Опис найбільш відомих ілюстрацій поета до своїх творів. Художні особливості картини на мотив поеми "Слепая". Любов до України та її населення, як своєрідна риса живописних творів Шевченка.

Про яке Гуляйполе і який Тікич ідеться у російськомовній повісті "Наймичка" на думку коментаторів. Під’їзд гужовим транспортом перед Єлисаветом з північного заходу як ймовірний брід через річку Тікич. Можливі творчі домисли і неточності художнього твору.

Становлення поета та філософа Т. Шевченка. Концепція національної гідності. Головні джерела його історичних відомостей про минуле України. Коли і чому Шевченко-художник починає писати вірші й відкриває, що властиве йому покликання не живопис, а поезія.

Дослідження української державності, духовності та культури у творчості Т. Шевченка. Роль Великого Кобзаря у формуванні національної ідентичності, колективної цілості та відродженні українського народу. Оцінка шевченкової системи вартостей і святинь.

Аналіз шевченківської людини як культурологічного феномена, важливі чинники формування: гоголівська та сковородинська людина. Відмінні риси шевченківської людини від попередніх прототипів української людини. Дослідження соціокультурних перспектив.

Статус Шевченкової цитати як семантична та структурно-композиційна одиниця українського поетичного тексту та мовомислення сучасних українців загалом. Лінгвокогнітивні, текстотвірні, функціонально-стилістичні аспекти реінтерпретації Шевченкових висловлень.

Сучасні дослідження ідіолекту й ідіостилю Т. Шевченка. Огляд думок відомого в усьому слов’янському світі мовознавця С.Я. Єрмоленко щодо уточнення традиційного у філологічних студіях словосполучення: "письменник пише - писав для народу (про народ)...".

Загальна характеристика діяльності вченого-шевченкознавця М. Новицького, аналіз біографії. Розгляд особливостей підготовки до друку повного шевченківського видання у 1930-х роках. Знайомство з принципами, за якими потрібно друкувати Шевченкові твори.

Історія вивчення творчості Т. Шевченка в Республіці Корея. Аналіз праць південнокорейських шевченкознавців – Кім Сук Вона та Хан Чжон Сук. Сполучення фольклорного, романтичного і біблійного стилів як фундамент оригінальної шевченківської віршостилістики.

Викладення спроби прочитання шевченкознавчої спадщини Івана Франка крізь призму національного самопізнання і самоусвідомлення українців. Встановлення її значення у формуванні національної свідомості сучасника, творенні нації вільних і свободолюбних людей.

Аналіз діяльності С. Єфремова. "Літературно-науковий вісник" як перший друкований орган, якій містить замітки Єфремова про Шевченка. Особливості збірки дослідника "Шевченкознавчі студії". Головні праці Єфремова та утвердження наукового шевченкознавства.

Життя та діяльність дослідника Д. Ткаченка. Місце шевченківської тематики в діяльності Ткаченка - помітної постаті українського громадського руху ХІХ–ХХ століть. Значення діяльності Ткаченка у популяризації та вивченні поетичної спадщини Шевченка.

Аналіз форм історико-літературного дискурсу та принципів генологізації шевченкознавчих праць Юрія Барабаша. Дослідження ключових складових поетичного ідіостилю. Визначення проблематики національної самокритики, історії та держави у творчості Т. Шевченка.

Роль і значення єфремовської шевченкіани у розвитку українського шевченкознавства кінця 19 – початку 21 століття. Дослідження своєрідності коментаторських робіт в зв’язку з суспільно-історичними обставинами, особливостями розвитку літературного процесу.

Проаналізовано близько 80 листів українських вчених, що розкривають міжособистісні контакти науковців. Висвітлено напрями розвитку шевченкознавства 1920-1930-х рр., труднощі організації наукової роботи в київській філії Інституту Тараса Шевченка.

Місце особистості Т. Шевченка, його творчої спадщини в наукових пошуках В. Міяковського. Праці В. Міяковського, присвячені життю та діяльності Кобзаря, основні напрями та сюжети шевченкознавчих досліджень ученого. Створення Будинку-музею Т. Шевченка.

Дослідження творчості українського письменника, критика та педагога Д. Николишина. Аналіз Шевченкових творів у періодичних виданнях "Тарасові дні", "Заповіт" та "Пророк і ми". Прищеплення любові до слова Кобзаря у навчальних закладах і суспільстві.

Аналіз розвідок М. Возняка, написаних у 1920-х рр. Тези про світогляд Шевченка, ціннісні орієнтири, його роль у діяльності Кирило-Мефодіївського братства. Передумови заснування таємної організації, аналіз її діяльності, історико-культурне значення.