Визначення основних груп фольклорних матеріалів Михайла Зубрицького, висвітлення їхніх жанрових особливостей. З'ясування методів збиральницької роботи дослідника-народознавця. Поширення та використання фольклору серед населення Західної Бойківщини.

Помiтний слiд Михайла Максимовича у галузi природознавства, ботанiки, хiмiї, зоологiї, фiзики. Фольклорні видання Максимовича та їх величезний вплив на українську фольклористику. Фундаментальні праці як мовознавця. Першооснова етнографiї як науки.

Дослідження функціональної еволюції фольклорного матеріалу, записаного П. Гнідичем, простеження зміни у його поетиці та семантиці. Аналіз українських народних пісень і прози, специфіка регіональних жанрів і етнічних груп народної пісенної творчості.

Аналіз і оцінка фольклористичної спадщини К. Сосенка, Ф. Колесси й І. Свєнціцького та їх роль у розвитку української фольклористики в Галичині ХХ століття. Дослідження неперервності української фольклористичної традиції міжвоєнного двадцятиріччя.

Популяризація нематеріальної культурної спадщини українського народу на початку ХХІ ст. Презентації та просування музичних і фольклористичних мистецьких явищ в сценічному середовищі на Україні. Стимулювання викладачів фольклорно-етнографічних дисциплін.

Роль аудиторної роботи у формуванні майбутнього фахівця-фольклориста. Популяризація фаху "фольклорист" у КНУКіМ і відповідно - збільшення набору абітурієнтів за окресленим фахом. Діяльність науково-етнографічного фольклорного ансамблю "Кралиця" КНУКіМ.

Аналіз методологічних принципів К. Грушевської у дослідженні первісної культури на етнологічному та фольклорному матеріалі в контексті сучасного тлумачення системи українського фольклору. Еволюційні чинники перспективності використання ідей етнолога.

Дослідження прогресивних текстологічних та едиційних тенденцій Каленика Шейковського на прикладі публікації фольклору в "Быте подолян". Опис прагнення К. Шейковського фіксувати варіанти з фонетичною точністю та паспортизувати зібраний матеріал.

Аналіз культурологічної діяльності академіка М. Возняка. Його спостереження над жанровими особливостями українського фольклору, взаємозв’язками усної та писаної словесності. Опис зародження і функціонування старослов’янської мови як літературної.

Фольклористична діяльність видатного вченого М.Ф. Сумцова та його наукова спадщина. Зачинання різних напрямків у дослідженні народної культури родинного та календарного обряду поезії, казкової і легендарної прози, зокрема демонології, ономастики.

Садиба Попова як одне з самих відомих місць Василівщини, причини та історія будівництва. Створення заповідника завдяки діяльності місцевого історико-культурного товариства "Спадщина". Відомості про виконавців фольклору. Свята зимового та весняного циклу.

Двобій богатирів як основна ідея і суть всього богатирського епосу казок, билин, легенд, міфів. Аналіз реалізації цієї ідеї в легендах про Палія і Мазепу. Легенди про Палія і Мазепу як залишки богатирського епосу, в яких немає ніяких історичних реалій.

Розгляд образу гончаревої дороги та гончаря в українських биличках ХІХ-ХХ століття, характерні особливості цих фольклорних текстів. Виявлення регіональних відмінностей биличок. Поширення сюжетів та образу гончаря, що має справу з демонічними створіннями.

Проаналізовано поетичні твори В. Свідзинського, у яких відображено фольклорно-міфологічне бачення поета. Поетичні стилізації під фольклорні тексти, які належать до найпотаємнішого шару української духовної культури – народних молитов та замовлянь.

Комплексний аналіз новели В. Стефаника "Давня мелодія". Концептуальне окреслення обрядової поведінки колядницької громади. Вивчення шляху Стефаникового наближення до пізнання духу Різдва у контексті фольклорно-етнографічного складника "Давньої мелодії".

Аналіз фольклорної практики як основи національного виховання та засобу популяризації українознавства серед студентів-філологів. Головні завдання практики, які полягають у необхідності навчити студентів бачити сучасний стан усної народної творчості.

Введення використання фольклорно-обрядових елементів у лібрето опер сучасних українських композиторів. Розгляд сценічних версій оперних вистав дали підстави для з’ясування та виокремлення основних засад введення фольклорно-обрядових елементів у вистави.

Елементи української народної наративної традиції в індивідуальній творчості В. Голобородька. Відображення магічно-ритуальних явищ, властивих народному світоглядові в поезіях автора. Семантика домінантних символів поезії в порівнянні з народною творчістю.

Погляди науковців щодо ритму, рими та строфіки поета. Тлумачення народності форми творів Т.Г. Шевченка. Особливості народнопісенної ритміки, які вплинули на творчість Кобзаря. Використання переносів, непритаманне народній пісні. Зміст поетичної спадщини.

З’ясування особливостей народнопісенної ритміки, яка найбільше вплинула на поетичну творчість Кобзаря (такі розміри, як 11-12-складники, 13-складник, 14-складник, 8-складник), та модифікацій цих рис (використання переносів, непритаманне народній пісні).

Дослідження особливостей функціонування феномену "фольклорна традиція "у дебютній п'єсі Миколи Куліша. Вивчення ідейно-світоглядного підґрунтя, функцій та поетикальних прийомів художнього втілення фольклорних елементів у творі українського драматурга.

Обзор новых интерпретаций текста рассказа Бунина "Птицы небесные". Исследование образа странника Луки, молодого студента-медика, взаимозависимость характеров персонажей, актуализированных на уровне "птичьей" символики, заданной русским фольклором.

Установление связи между фольклором как разделом литературы и математикой. Анализ сказок, пословиц, поговорок о символике чисел, их роли в сознании наших предков. Сведения о старинных единицах измерения, упоминания о которых встречаются в решении задач.

Анализ поэмы В.В. Маяковского "Про это" с позиций исторической поэтики. История изучения фольклорной традиции в творчестве поэта. Культ первопредков, образ животного тотема. Проводятся параллели с русской сказкой, с текстом поэмы С.А. Есенина "Пугачев".

Анализ особенностей использования фольклорной традиции Л.М. Леоновым в рассказе "Деяния Азлазивона". Изучение творческих заимствований из фольклора. Характеристика использования структурной модели фольклорных жанров в качестве основы произведения.

Анализ фольклорных традиций на различных уровнях художественной прозы писателя - тематики, мотивной организации, образной системы, символики. Значение фольклора для формирования художественной концепции художника, развития его творческого метода.

Самостоятельное фантастическое произведение, в основе которого традиции волшебной сказки. Расширение границ детской литературной сказки, попытка создать произведение с большей эпичностью повествования. Выявление фольклорных традиций, используемых автором.

Тлумачення фольклорного питання в епістолярному дискурсі українських письменників у контексті романтичної теорії літературної творчості. Дослідження епістолярної спадщини Боровиковського, Гребінки, Гоголя, Куліша, Федьковича, Головацького, Духновича.

Специфіка та еволюція форм і методів вираження інформації, її роль у розвитку творчого інтелекту. Висвітлення архітектоніки інформаційно-художньої свідомості та її головних горизонтів мислення – міфологічного, фольклорного, художнього та публіцистичного.

Виявлення різних жанрів фольклорної та літературної Довбушіани. Знайомство з українськими фольклорними та літературними вітчизняними творами. Розподіл фольклорної та літературної Довбушіани на відповідні роди та жанри й висвітлення їх специфіки.