Размещено на http://www.allbest.ru/

Класичний приватний університет

УДК 378.22.001 (043.3)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування культури логічного мислення майбутнього вчителя у процесі фахової підготовки

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Халабузар Оксана Анатоліївна

Запоріжжя - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Бердянському державному педагогічному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор ІВАНИЦЬКИЙ Олександр Іванович, Запорізький національний університет, завідувач кафедри фізики та методики її викладання.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор СУЩЕНКО Андрій Віталійович, Класичний приватний університет, завідувач кафедри управління навчальними закладами та педагогіки вищої школи;

кандидат психологічних наук, доцент ГУРА Тетяна Євгеніївна, Комунальний заклад “Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти” Запорізької обласної ради, доцент кафедри педагогіки та психології післядипломної освіти.

Захист дисертації відбудеться “19” грудня 2008 р. о 13⁰⁰ на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.127.04 в Класичному приватному університеті за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б.

Автореферат розіслано “18” листопада 2008 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.І. ГУРА

логічний мислення культура учитель

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Реформування системи освіти України пов'язане з глобальною інтеграцію у світовий освітній простір, упровадженням особистісно орієнтованої, гуманістичної парадигми, реалізацією розвивального професійного навчання та зумовлює підвищення вимог до професійного мислення педагога, характеристиками якого мають бути самостійність, гнучкість, рефлексивність, креативність, системність, критичність, відкритість тощо. Це дасть змогу успішно вирішувати як життєві, так і професійні завдання, створювати сприятливі умови для навчання, виховання, всебічного гармонійного розвитку учнів відповідно до запитів сьогодення. Вищезазначене знайшло своє відображення в Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, Законах України “Про вищу освіту”, “Про загальну середню освіту”, Концептуальних засадах розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір, Указі Президента України “Про додаткові заходи щодо забезпечення розвитку освіти в Україні”, “Основні напрями реформування вищої освіти”, Наказі Міністерства освіти і науки України “Про затвердження Плану дій щодо забезпечення якості вищої освіти України та її інтеграції в європейське і світове освітнє співтовариство на період до 2010 року” та інших державних законодавчих документах. Це визначає потребу в упровадженні в процес професійної підготовки майбутніх учителів таких технологій, що сприятимуть формуванню культури їх професійного мислення в цілому та логічного мислення зокрема.

Необхідність дослідження й вирішення проблеми формування культури логічного мислення майбутніх учителів, її актуальність і доцільність зумовлені наявними суперечностями між:

- об'єктивною потребою суспільства у високопрофесійних педагогах, які мають відкриту пізнавальну позицію, здатні мислити логічно, творчо, критично, та недостатньою спрямованістю професійної підготовки майбутніх учителів на формування їх культури логічного мислення;

- актуальною потребою педагогічної практики в науково обґрунтованій технології формування культури логічного мислення майбутнього вчителя й недостатнім рівнем теоретичної розробки зазначеної проблеми;

- усвідомленістю пріоритетності розвиненої культури логічного мислення майбутніх учителів і недостатньою розробленістю в сучасній педагогічній науці та практиці ефективних освітніх заходів, спрямованих на формування її складових, а також неготовністю викладачів вищих навчальних закладів до їх упровадження.

Аналіз філософської, психологічної та педагогічної літератури з проблем формування культури логічного мислення майбутніх учителів засвідчує, що різні аспекти досліджуваної проблеми знайшли своє відображення в таких напрямах наукової думки: методологічні засади дослідження професійної педагогічної підготовки фахівців (О. Абдулліна, А. Акімов, Ю. Бабанський, І. Зязюн, С. Сисоєва, В. Сластьонін, Р. Хмелюк та ін.); сутність феномену педагогічної культури (А. Барабанщиков, Є. Бондаревська, В. Гриньова, І. Ісаєв); загальнотеоретичні основи розвитку мислення суб'єкта діяльності (П. Блонський, О. Брушлинський, Л. Виготський, Є. Кабанова-Меллер, О. Леонтьєв, Н. Менчинська, Ж. Піаже, С. Рубінштейн та ін.); сутність феномену логічного мислення та логічних понять (З. Калмикова, Н. Кондаков, Г. Костюк, Ж. Піаже, К. Ушинський), психолого-педагогічні умови формування та розвитку логічного мислення особистості (Н. Глузман, О. Лаврентьєва, Г. Лаврешина, Р. Пильнік, Н. Тализіна, О. Федоренко); формування й розвиток педагогічного мислення майбутнього вчителя (В. Брюшинкін, В. Гриньов, Г. Дмитренко, Є. Іванов, В. Лозова, С. Марисюк, І. Нікольська, В. Осинська, А. Павленко, В. Паламарчук, В. Сухомлинський та ін.). Окремі аспекти засвоєння знань шляхом міркувань відображено в працях О. Івіна, П. Копніна, Н. Подгорецької, М. Шардакова та ін.

Пошуку шляхів розвитку логічного мислення учнів, вивченню впливу особливостей організації навчально-пізнавальної діяльності на формування логічних умінь присвячено наукові праці П. Бєльчева, Л. Воробйової, В. Курбело, Г. Лаврешиної, Н. Мартинюк, Т. Михайлович, В. Осинської, О. Федоренко, у яких наголошується на тому, що серед різних типів мислення особливе місце в професійній підготовці вчителя посідає логічне мислення, а вміння використовувати арсенал логічних пізнавальних засобів сприяє підвищенню інтелектуального потенціалу людини, формуванню професіонала-аналітика, який творчо розв'язує завдання в різних сферах життєдіяльності.

Проте, незважаючи на значні теоретичні здобутки вітчизняних та зарубіжних науковців у вирішенні окресленої проблеми, поза увагою дослідників залишилась розробка та обґрунтування технології формування культури логічного мислення майбутнього вчителя.

Зазначене коло науково-практичних завдань розвитку професійної освіти в Україні разом з актуальною проблематикою сучасної педагогічної науки зумовили вибір теми кандидатської дисертації “Формування культури логічного мислення майбутнього вчителя у процесі фахової підготовки”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до теми науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Бердянського державного педагогічного університету “Інноваційні технології у підготовці сучасного вчителя” (номер державної реєстрації 0101U002714), в якій автор брав безпосередню участь.

Тема дисертації затверджена Вченою радою Бердянського державного педагогічного університету (протокол № 5 від 01.03.2002 р.) й узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 7 від 21.09.2004 р.).

Мета й завдання дослідження. Метою роботи є визначення, теоретичне обґрунтування й експериментальна перевірка технології формування культури логічного мислення майбутнього вчителя у процесі фахової підготовки.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

1) проаналізувати теоретичні засади дослідження проблеми формування культури логічного мислення особистості в сучасній психолого-педагогічній літературі;

2) визначити сутність феномену “культура логічного мислення вчителя”;

3) обґрунтувати критерії, показники й охарактеризувати рівні сформованості культури логічного мислення майбутніх учителів;

4) створити технологію формування культури логічного мислення майбутнього вчителя та експериментально перевірити її ефективність у процесі його фахової підготовки;

5) розробити науково-методичні рекомендації щодо формування культури логічного мислення майбутнього вчителя.

Об'єкт дослідження - процес фахової підготовки майбутніх учителів у вищих навчальних закладах.

Предмет дослідження - технологія формування культури логічного мислення майбутніх учителів у процесі фахової підготовки у вищих навчальних закладах.

Гіпотеза дослідження базується на тому, що успішність формування культури логічного мислення майбутнього вчителя в процесі фахової підготовки забезпечується технологією, що передбачає:

1) застосування комплексу розроблених завдань, що відтворюють її цільовий, мотиваційний, змістовно-процесуальний, аналітико-рефлексивний компоненти;

2) індивідуальний темп засвоєння студентами компонентів культури логічного мислення з урахуванням їх пізнавальної активності, мотивації та ступеня розвиненості рефлексивної позиції;

3) узгоджене поєднання традиційних організаційних форм, методів та засобів професійної підготовки з такими, що активізують мисленнєві процеси;

4) організація самостійної роботи студентів на основі мультимедійних засобів навчання (інформаційний Інтернет-ресурс).

Методи дослідження. Для реалізації мети, вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези дослідження використано комплекс сучасних загальнонаукових методів:

- теоретичні методи - аналіз, синтез, порівняння, зіставлення - для вивчення філософської, психолого-педагогічної й методичної літератури, нормативних документів, досвіду викладання у вищій школі та визначення продуктивних підходів до вирішення проблеми формування культури логічного мислення майбутнього вчителя; системно-структурний і проблемно-цільовий аналіз процесу фахової підготовки майбутнього вчителя; моделювання процесу формування культури логічного мислення майбутнього вчителя;

- емпіричні методи: контент-аналіз нормативної документації, методичних матеріалів - для з'ясування реального стану фахової підготовки майбутніх учителів щодо забезпечення успішного формування їх культури логічного мислення; самооцінювання та експертне оцінювання, опитування (анкетування) викладачів і студентів вищих педагогічних навчальних закладів - для виявлення рівнів сформованості культури логічного мислення майбутніх учителів; педагогічний експеримент констатувального, формувального та контрольного типів - для перевірки ефективності технології формування культури логічного мислення майбутніх учителів;

- статистичні - для опрацювання та оцінювання експериментальних даних дослідження.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в тому, що:

- вперше визначено категорію культури логічного мислення вчителя складним особистісним утворенням, що забезпечує розвиток професійного мислення педагога, його культурогенез; виявлено її сутнісні характеристики; розроблено технологію формування культури логічного мислення майбутнього вчителя, що містить цільовий, мотиваційний, змістовно-процесуальний та рефлексивний компоненти;

- уточнено понятійно-категоріальний апарат теорії професійного педагогічного мислення (професійне педагогічне мислення, логічне мислення, культура логічного мислення), складові, критерії та показники сформованості професійної педагогічної культури вчителя;

- удосконалено організаційно-педагогічні засади професійної підготовки вчителів на основі використання: сучасних активних форм та методів, що спрямовані на активізацію мисленнєвих процесів, мультимедійних засобів (Інтернет-ресурс), які забезпечують самостійну роботу;

- подальшого розвитку набули науково-теоретичні положення про сутність, зміст та структуру професійної педагогічної культури вчителя; педагогічні основи організації фахової підготовки вчителів у вищих навчальних закладах.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що створено, апробовано та впроваджено в процес фахової підготовки майбутніх учителів спецкурс “Формування культури логічного мислення”, освітній інформаційний ресурс (WEB-сайт) для молодого вчителя (матеріали сайта розроблені українською, російською та англійською мовами); підготовлені методичні рекомендації (орієнтовані на вдосконалення їхньої культури логічного мислення) для майбутніх фахівців; видано “Навчальний посібник для самостійної роботи магістрантів. Німецька мова” (з грифом МОН України).

Теоретичні положення, науково-методичні рекомендації та висновки дослідження створюють основу для підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх учителів.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Бердянського державного педагогічного університету (довідка № 07/238 від 10.10.2007 р.), Мелітопольського державного педагогічного університету (довідка № 06/1588 від 30.08.2007 р.), Класичного приватного університету (м. Запоріжжя) (довідка № 1355 від 17.01.2008 р.), Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди (довідка № 98/323 від 04.09.2008 р.).

Особистий внесок автора. У колективній роботі “Навчальний посібник для самостійної роботи магістрантів. Німецька мова” (Н.В. Володіна, Н.Г. Данукало) автором розроблено систему дидактичних завдань, спрямованих на розвиток культури логічного мислення майбутніх учителів. Розробки та ідеї, що належать співавторам, у дисертації не використовувалися.

Апробація результатів. Основні положення та результати дисертації були оприлюднені на науково-практичних конференціях та семінарах, зокрема: міжнародних: “Динаміка наукових досліджень” (м. Дніпропетровськ, 2005); “Наука та інновації” (м. Дніпропетровськ, 2005); “Гуманізація навчально-виховного процесу” (м. Слов'янськ, 2005), “Інтегративний характер ціннісних вимірів освіти в стандартах Болонського процесу” (м. Бердянськ, 2008); всеукраїнських: “Теорія і практика особистісно-орієнтованої освіти” (м. Запоріжжя, 2003); “Навчання, виховання та розвиток” (м. Бердянськ, 2004); “Професійна підготовка майбутніх учителів в умовах інформаційного суспільства” (м. Житомир, 2008).

Матеріали дисертації доповідалися й обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки Бердянського державного педагогічного університету та кафедри управління навчальними закладами та педагогіки вищої школи Класичного приватного університету.

Публікації. Основні положення й результати дисертаційного дослідження опубліковано в 15 науково-методичних працях, з яких: 1 навчальний посібник, 9 одноосібних статей у провідних фахових виданнях з педагогіки, 4 публікації в збірниках матеріалів і тез конференцій, 1 методичні рекомендації.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи становить 319 сторінок, з них основного тексту - 192 сторінки. Список наукових джерел місить 273 найменування. Дисертація містить 24 таблиці та 14 рисунків на 27 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено категоріальний апарат дослідження; відображено апробацію та впровадження результатів роботи; наведено дані про її структуру.

У першому розділі - “Формування культури логічного мислення майбутнього вчителя як складова фахової підготовки” - викладено теоретичні засади дослідження проблеми формування культури логічного мислення майбутніх учителів; визначено сутність культури логічного мислення педагогів як складової їх загальної професійної культури; представлено авторську технологію формування культури логічного мислення майбутніх учителів у процесі фахової підготовки.

Здійснений ґрунтовний аналіз філософської, педагогічної та психологічної літератури дає змогу стверджувати, що однією зі складових професійної педагогічної культури вчителя як його інтегративної якості, що визначає систему цінностей, стійкі особливості його свідомості, поведінки та професійної діяльності і формується в процесі професійної підготовки (А. Барабанщиков, Є. Бондаревська, В. Гриньова, І. Ісаєв, В. Сластьонін та ін.), є культура логічного мислення - складне особистісне утворення, що забезпечує здатність майбутнього педагога глибоко усвідомлювати логіку засвоюваного матеріалу, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки вивчених явищ, застосовувати операції критичного мислення, логічні прийоми і методи наукового мислення, вміння абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки; здатність до застосування здобутих знань та вмінь у подальшій професійній діяльності.

З одного боку, культура логічного мислення вчителя є основою його професійного мислення, що забезпечує цілеспрямованість, контрольованість, обґрунтованість мисленнєвих процесів (Є. Євдокимов, В. Паламарчук), з іншого - визначає особистісний та професійний саморозвиток педагога, його професійний культуроґенез, створює умови для ефективного вирішення як внутрішньоособистісних, так і зовнішніх, професійних (теоретичних і практичних) суперечностей (С. Векслер, В. Журавльов, О. Гетьманова, О. Тихомирова та ін.).

У роботі зазначено, що складність внутрішньої будови культури логічного мислення вчителя зумовлена як системністю феномену педагогічної культури, так і багатокомпонентністю явища логічного мислення. Спираючись на трикомпонентну структуру професійно-педагогічної культури особистості (за Є. Бондаревською, І. Ісаєвим) і розуміння мислення як процесу пізнавальної діяльності, що характеризується узагальненим та опосередкованим відображенням дійсності, виходить за межі чуттєвого пізнання, є соціально зумовленим, нерозривно пов'язаним з мовленням, процесом самостійного пошуку людиною нового в ході аналізу та синтезу (О. Брушлинський, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн та ін.), визначено такі компоненти культури логічного мислення вчителя: мотиваційний, змістовно-процесуальний та рефлексивний.

У роботі визначено та обґрунтовано критерії й показники сформованості культури логічного мислення майбутніх учителів як результату їх професійної підготовки. Зазначено, що основними показниками успішності впровадження створеної технології є: 1) позитивна мотивація майбутніх учителів до самовдосконалення та саморозвитку мисленнєвої діяльності взагалі та логічного мислення зокрема; 2) усвідомленість сутності культури логічного мислення та оволодіння логічними вміннями; 3) самостійність та рефлексивність (сформованість рефлексивної позиції) мисленнєвої діяльності.

Спираючись на положення Ф. Кумпфа щодо стадій розвитку логічного мислення та концепції рівнів педагогічної діяльності Н. Кузьміної, встановлено рівні сформованості культури логічного мислення майбутніх учителів: копіювально-відтворювальний (низький), відтворювально-дослідницький (середній) та творчий (високий). Для копіювально-відтворювального рівня сформованості культури логічного мислення майбутніх учителів характерним є невизначена мотивація до саморозвитку мисленнєвої діяльності, низький рівень усвідомленості сутності культури логічного мислення та несформованість логічних умінь. Студенти переважно діють інтуїтивно, імпульсивно, спираючись на життєвий досвід, метод спроб і помилок, на аналогію, шаблон, не мають сформованої рефлексивної позиції. Відтворювально-дослідницький рівень визначається позитивною мотивацією до саморозвитку, самовдосконалення мисленнєвої діяльності, логічного мислення, усвідомленістю сутності культури логічного мислення, проте репродуктивним рівнем розвитку логічних умінь, нестійкою рефлексивною позицією. Творчий рівень сформованості культури логічного мислення майбутніх учителів характеризується стійкою позитивною мотивацією до саморозвитку, самовдосконалення мисленнєвої діяльності, логічного мислення, усвідомленістю сутності культури логічного мислення, досконалим володінням логічними уміннями, стійкою рефлексивною позицією.

У роботі констатовано, що, незважаючи на визнання пріоритету формування та розвитку професійно-педагогічної культури й педагогічного мислення в майбутніх учителів у процесі фахової підготовки, на значну кількість праць, присвячених проблемі становлення та розвитку логічного мислення особистості (О. Кабанова-Меллер, О. Леонтьєв, І. Лернер, Н. Менчинська, О. Федоренко, І. Унт та ін.), дослідженню шляхів формування культури логічного мислення майбутніх учителів приділялося мало уваги. Недостатня спрямованість професійної підготовки майбутніх учителів щодо формування їх культури логічного мислення виявляється в результатах здійсненого пілотного дослідження (в опитуванні взяли участь 350 студентів та 75 викладачів вищих навчальних закладів), за даними якого не тільки студенти - майбутні вчителі, а й викладачі педагогічних університетів не усвідомлюють сутності культури логічного мислення при наявному інтересі та визнанні необхідності її формування. Так, близько 20% викладачів, які забезпечують професійну підготовку майбутніх учителів, та 13% магістрантів педагогічних спеціальностей розуміють зміст культури логічного мислення педагога, згодні з тим, що її необхідно формувати, проте не усвідомлюють відповідних методів. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є технологізація професійної підготовки майбутнього вчителя, зокрема в аспекті формування культури логічного мислення студентів.

Проведений аналіз розуміння технологій професійного навчання в сучасній педагогічній науці (В. Беспалько, С. Гончаренко, О. Дон, О. Іваницький, М. Кларін, Л. Мільто, О. Пєхота, Г. Селевко, М. Сибірська, С. Сисоєва, В. Сластьонін, А. Сущенко, Т. Сущенко, А. Фурман, Д. Чернилевський, М. Чошанов та ін.) дає змогу розглядати технологію формування культури логічного мислення майбутніх учителів як сукупність способів і засобів реалізації освітнього процесу, як системний спосіб організації діяльності викладача та студентів, за допомогою якого реалізація освітньої мети досягається узгодженим поєднанням організаційних форм, методів і засобів професійної підготовки майбутніх учителів, та характеризується такими сутнісними характеристиками: ґрунтується на визначеній теоретичній позиції щодо сутності культури логічного мислення; педагогічні дії вибудовуються відповідно до цільових установок, що мають форму конкретного очікуваного результату - компонентів культури логічного мислення вчителя; передбачає взаємодію всіх учасників з урахуванням принципів індивідуалізації, диференціації, оптимальної реалізації особистісних і технічних можливостей, діалогічності спілкування тощо; може бути відтвореною; її органічною частиною є діагностичні процедури, які мають показники, критерії та інструментарій виміру результатів діяльності.

Представлена в роботі цілісна технологія формування культури логічного мислення майбутніх учителів у процесі професійної підготовки (рис. 1) містить такі компоненти: цільовий, мотиваційний, змістовно-процесуальний та рефлексивний, які, з одного боку, є базовими етапами педагогічної діяльності, з іншого - відображають змістову будову культури логічного мислення фахівця.

Основними принципами формування культури логічного мислення майбутніх учителів визначені такі: суб'єктності навчання; оптимального поєднання всіх форм організації навчального процесу (поєднання загальних, групових та індивідуальних форм); систематичності та послідовності реалізації форм і методів формування; індивідуалізації та диференціації; свідомості й активності; еклектичності; пріоритету активних методів навчання, інтерактивних технологій; створення збагаченого, рефлексивного середовища; опори на самостійну роботу, самостійне навчання; фасилітації; контекстності.

Реалізація створеної технології забезпечувалася узгодженим поєднанням як традиційних організаційних форм та методів професійної підготовки майбутнього вчителя, так і нетрадиційних, активних, а також за допомогою комплексу різноманітних засобів навчання (мультимедійні засоби, навчальні посібники, спеціальні дидактичні матеріали).

Створена технологія формування культури логічного мислення майбутніх учителів відображена в розробленому спецкурсі “Формування культури логічного мислення педагога”, тренінгу рефлексії, організації самостійної роботи студентів та педагогічної практики.

Рис. 1. Технологія формування культури логічного мислення майбутнього вчителя

У другому розділі дисертаційного дослідження - “Експериментальна перевірка технології формування культури логічного мислення майбутніх вчителів” - представлено хід та результати експериментальної перевірки ефективності цілісної технології формування культури логічного мислення майбутніх учителів у процесі фазової підготовки.

На різних етапах дослідно-експериментальної роботи взяли участь 486 студентів педагогічних спеціальностей, які протягом 2003-2007 рр. проходили професійну підготовку в Бердянському державному педагогічному університеті, Класичному приватному університеті (м. Запоріжжя) та Харківському державному педагогічному університеті ім. Г.С. Сковороди, та 105 викладачів. Безпосередньо до формувального етапу педагогічного експерименту було залучено 252 студента третього курсу Інституту філології Бердянського державного педагогічного університету. За результатами первинної діагностики, орієнтованої на виявлення рівня володіння логічними вміннями майбутніми вчителями, було визначено експериментальні групи: Е₁ (96 осіб) та Е₂ (98 осіб). Контрольну групу становили 58 осіб.

Кількісні та якісні показники, отримані на констатувальному етапі експерименту, дали змогу зробити висновок про загальний низький рівень культури логічного мислення майбутніх учителів, що виявляється переважно в: невизначеній мотивації до саморозвитку та самовдосконалення мисленнєвої діяльності в цілому й логічного мислення зокрема (82% опитаних мають невизначену мотивацію та 7% - негативну); неусвідомленості сутності педагогічного мислення та культури логічного мислення вчителя (91% студентів); низькому рівні розвитку логічних умінь (76% опитаних); нестійкій рефлексивній позиції (98% майбутніх учителів).

Відтак, формувальні заходи мали забезпечити позитивну динаміку всіх складових культури логічного мислення майбутніх учителів. Нами було окреслено програму формувального експерименту для кожної з груп: група Е₁ - традиційне навчання + спецкурс + творчі завдання; група Е₂ - традиційне навчання + скорочений спецкурс + завдання з алгоритмами. Диференціація в оволодінні спецкурсом відбувалась у процесі освоєння Модуля ІІІ, зміст матеріалу якого був присвячений розкриттю компонентів культури логічного мислення, а функціонування відбувалося у вигляді компонентів технології формування культури логічного мислення майбутніх учителів.

Враховуючи тривалість і динамічність розвитку культури логічного мислення та загальну логіку професійно-педагогічного зростання майбутніх фахівців, у програмі педагогічного експерименту було передбачено поетапність формувальних впливів.

На першому - мотиваційному - етапі здійснювалася первинна діагностика рівня розвитку культури логічного мислення студентів - майбутніх учителів та розвиток мотивації самовдосконалення мисленнєвої діяльності; оволодіння знаннями щодо сутності культури логічного мислення, базовими логічними вміннями; розвиток рефлексивних здібностей.

На другому - змістовно-технологічному - етапі був реалізований спецкурс “Формування культури логічного мислення педагога”, основними завданнями якого були: розвиток мотивації студентів до самовдосконалення мисленнєвої діяльності в цілому та логічного мислення зокрема; формування знань щодо сутності культури логічного мислення педагога; розвиток логічних умінь; розвиток стійкої рефлексивної позиції. Розроблений спецкурс складався з трьох модулів. У першому модулі “Теоретико-методологічні основи професійної підготовки майбутніх учителів” висвітлювалися особливості професійного навчання майбутніх педагогів, розкривалася сутність таких педагогічних явищ, як професійно-педагогічна діяльність, професійна культура вчителя, педагогічне мислення фахівця. У другому модулі “Логіка ”представлено історичний розвиток логіки як загальнометодологічної науки, роль знань законів логіки та логічних умінь у професійній діяльності та професійному розвитку вчителя. Третій модуль спецкурсу “Культура логічного мислення педагога” був присвячений опануванню майбутніми вчителями знаннями щодо сутності феномену культури логічного мислення, його будови та особливостей формування, розвитку логічних умінь та рефлексивних здібностей.

Зміст кожного модуля становили як традиційні, так і нетрадиційні лекції: проблемні, лекції-візуалізації, лекції із запланованими помилками, лекція-прес-конференції, бінарні лекції тощо. Кожне практичне заняття містило: закріплення теоретичних положень, логічних понять; реалізацію засобів формування логічного мислення; розвиток рефлексивної позиції, для чого були впроваджені такі форми роботи, як: аналіз визначень педагогічних понять і навчальних питань (з метою виявлення їх конструкції), логічні вправи, критичне опитування (за В. Євдокимовим), рольові ігри (трирівневе інтерв'ювання), робота з блогами, кейс-стадії, брейн-ринги, “мозковий штурм”, аналіз педагогічних ситуацій (включав визначення та формулювання педагогічної проблеми, проектування варіантів її вирішення та вибір оптимального, виконання плану вирішення проблеми, здійснення рефлексії), застосування проблемних завдань підвищеної складності тощо. Завдання для самостійної роботи студентів передбачали самостійне відпрацювання логічних умінь, здійснення рефлексії.

На третьому - рефлексивно-творчому - етапі був реалізований рефлексивний тренінг, метою якого був розвиток рефлексивної позиції майбутніх учителів, закріплення логічних умінь, посилення мотивації до самовдосконалення мисленнєвої діяльності. Крім того, на цьому етапі була скорегована програма педагогічної практики студентів щодо актуалізації складових культури логічного мислення в змодельованій професійній діяльності: розроблені спеціальні завдання, що забезпечили відпрацювання відповідних логічних знань та вмінь, посилення рефлексивної позиції.

Створений Інтернет-ресурс забезпечив цілісність, послідовність та систематичність формування культури логічного мислення майбутніх учителів, його підтримку в позанавчальній діяльності. Так, WEB-сайт дав можливість додаткового дистанційного опитування студентів щодо сутності культури логічного мислення педагога, участі в обговоренні проблем формування логічних умінь та здійсненні самодіагностики рівня культури логічного мислення.

В експериментальних групах застосовувались завдання, розроблені з урахуванням програми експерименту та особливостей студентів (табл. 1).

Таблиця 1. Компоненти технології формування культури логічного мислення вчителів

2. Халабузар О.А. Психологія навчання мовам та її специфічні особливості / О.А. Халабузар // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. праць / редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. - Київ ; Запоріжжя : ЗОІППО, 2002. - Вип. 25. - С. 252-255.

3. Халабузар О.А. Педагогічні умови формування логічної культури студентів у логосфері ВНЗ / О.А. Халабузар // Педагогічні науки : зб. наук. праць. - Бердянськ, 2004. - С. 102-110.

4. Халабузар О.А. Логіка в системі формування професійної культури вчителя (до історії розвитку науки) / О.А. Халабузар // Педагогіка та психологія : зб. наук. праць / редкол.: І.Ф. Прокопенко (відп. ред.) та ін. - Харків, 2004. - Вип. 25. - С. 111-117.

5. Халабузар О.А. Професійна підготовка вчителя у сучасних умовах / О.А. Халабузар // Гуманізація навчально-виховного процесу : зб. наук. праць / редкол.: В.І. Сипченко (відп. ред.) та ін. - Слов'янськ : СДПУ, 2004. - Вип. ХХІІ. - С. 164-170.

6. Халабузар О.А Компоненти логічної культури / О.А. Халабузар // Гуманізація навчально-виховного процесу : зб. наук. праць / редкол.: В.І. Сипченко (відп. ред.) та ін. - Слов'янськ : СДПУ, 2005. - Вип. ХХV. - С. 131-136.

7. Халабузар О.А. Формування логічної культури студентів в умовах диференційованої підготовки / О.А. Халабузар // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. праць / редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. - Київ ; Запоріжжя, 2005. - Вип. 34. - С. 95-99.

8. Халабузар О.А. Особистісно-діяльнісний підхід у формуванні культури логічного мислення лінгвіста в умовах інформатизації освіти / О.А. Халабузар // Вісник Житомирського державного університету ім. І. Франка. - Житомир : ЖДУ ім. І. Франка, 2008. - С. 114-117.

9. Халабузар О.А. Формування логічних умінь студентів-лінгвістів у контексті вдосконалення їхньої культури логічного мислення / О.А. Халабузар // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. праць / редкол.: Т.І. Сущенко (голов. ред.) та ін. - Запоріжжя, 2007. - Вип. 47. - С. 331-337.

10. Халабузар О.А. Базисні характеристики рефлексивного компоненту формування культури логічного мислення / О.А. Халабузар // Педагогічні науки : зб. наук. праць. - Бердянськ : БДПУ, 2008. - С. 45-50.

Тези й матеріали конференцій

11. Халабузар О.А. Логічна аргументація як засіб розвитку особистості вчителя / О.А. Халабузар // Теорія і практика особистісно-орієнтованої освіти: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Запоріжжя, 8-10 квітня 2003 р. - Київ ; Запоріжжя : Просвіта, 2003. - Ч. 2. - С. 193-195.

12. Халабузар О.А. Формування логічної культури студентів у контексті сучасної освіти / О.А. Халабузар // Навчання, виховання та розвиток: Всеукраїнська науково-практична конференція, м. Бердянськ, 2004.- Бердянськ : БДПУ, 2004. - С. 61-64.

13. Халабузар О.А. Формування логічної культури студентів у сучасних умовах / О.А. Халабузар // Динаміка наукових досліджень 2005 : матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції, м. Дніпропетровськ, 2005 р. - Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2005. - Т. 36. Педагогіка. - С. 42-44.

14. Халабузар О.А. The logical culture's forming in the conditions of the Bolognskyi process / О.А. Халабузар // Наука та інновації 2005 : матеріали Міжнародної науково-практичної відео-інтернет конференції, м. Дніпропетровськ, 2005 р. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - Т. 15. Педагогічні науки. - С. 64-67.

Навчально-методичні праці

15. Халабузар О.А. Методичні рекомендації зі спецкурсу “Формування культури логічного мислення” / О.А. Халабузар. - Бердянськ : БДПУ, 2006. - 48 с.

АНОТАЦІЯ

Халабузар О.А. Формування культури логічного мислення майбутнього вчителя у процесі фахової підготовки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Класичний приватний університет, Запоріжжя, 2008.

Дисертацію присвячено проблемі формування культури логічного мислення майбутніх учителів у процесі фахової підготовки. Проаналізовано стан розробки проблеми в науково-педагогічній та методичній літературі. Визначено й теоретично обґрунтовано суть і структуру культури логічного мислення майбутніх учителів, яка є складним особистісним утворенням, що забезпечує розвиток професійного мислення педагога, його культурогенез; виявлено її сутнісні характеристики; створено технологію формування культури логічного мислення майбутнього вчителя, що містить цільовий, мотиваційний, змістовно-процесуальний та рефлексивний компоненти, критерії та рівні сформованості культури логічного мислення, методи й форми професійної підготовки вчителів в аспекті формування культури логічного мислення.

Розроблено технологію формування культури логічного мислення майбутніх учителів та визначено її компоненти. Ефективність розробленої технології формування культури логічного мислення майбутнього вчителя та впровадження в навчальний процес спецкурсу “Формування культури логічного мислення” доведено кількісними та якісними показниками формувального експерименту.

Ключові слова: професійно-педагогічна діяльність, культура логічного мислення, технологія.

АННОТАЦИЯ

Халабузар О.А. Формирование культуры логического мышления будущих учителей в процессе профессиональной подготовки - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Классический приватный университет, Запорожье, 2008.

Диссертация посвящена вопросам формирования культуры логического мышления будущих учителей в процессе их профессиональной подготовки. На основе анализа психолого-педагогической, методической литературы определены и теоретически обоснованы сущность и структура культуры логического мышления будущих учителей, критерии и уровни сформированности культуры логического мышления.

Разработана технология формирования культуры логического мышления, содержащая применение комплекса разработанных заданий, воспроизводящих целевой, мотивационный, содержательно-процессуальный и рефлексивный компоненты технологии формирования культуры логического мышления; индивидуальный темп усвоения студентами компонентов культуры логического мышления с учетом их познавательной активности, мотивации и степени развития рефлексивной позиции, согласованное сочетание традиционных организационных форм, методов (лекции, семинарские занятия) и средств профессиональной подготовки и активных методов обучения (проблемная лекция, диспут, кейс-стадии, “мозговой штурм” и др.); применение мультимедийных средств обучения (информационный Интернет-ресурс). Составной частью технологии формирования культуры логического мышления является изучение спецкурса для студентов-филологов “Формирование культуры логического мышления”, в котором раскрываются содержательные компоненты и категориальный аппарат культуры логического мышления.

Разработаны научно-методические рекомендации по формированию культуры логического мышления. Создан дидактический материал, усложняющийся в зависимости от уровня сформированности культуры логического мышления. На основании разработанной вариативной технологии было опубликовано учебное пособие, которому было присвоено гриф Министерства образования и науки Украины.

Уточнен теоретико-содержательный аспект формирования культуры логического мышления в высших учебных заведениях. С этой целью показано, что формирование культуры логического мышления заключается в обоснованном выборе системы организационных форм, методов, средств обучения логическим знаниям и умениям. Показано, что для формирования культуры логического мышления важным является знание основ логики, так как логические операции, как важная составляющая педагогической деятельности, являются необходимыми в процессе овладения новыми знаниями во время профессиональной подготовки будущих учителей.

Выделено три уровня сформированности культуры логического мышления: низкий (репродуктивный), средний (достаточный) и высокий (творческий). Доказано возможность и необходимость формирования культуры логического мышления будущих учителей в процессе профессиональной подготовки. Научно обосновано и экспериментально проверено вариативную технологию формирования культуры логического мышления.