Формування культури здоров’я молодших школярів

Формування культури здоров'я молодших школярів

Світлана Дудіцька

Лариса Гуліна

Анотація

Заходи щодо удосконалення діяльності у сфері збереження та зміцнення здоров «я школярів надзвичайно важливі для системи освіти вони відображають найрізноманітніші потреби, серед яких істотне місце відводиться соціально-психологічній потребі у збереженні здоров «я. Необхідність розробки відповідних навчально-методичних посібників та методичних вказівок для вчителів з формування культури здоров'я на основі самостійного виконання фізкультурно-оздоровчих та спортивно-оздоровчих вправ з метою підвищення рівня здоров «я учнів початкових класів є актуальною, оскільки це сприяє реалізації державного стандарту та підвищенню якості викладання предмета «Фізична культура». Важливою потребою суспільства у формуванні здорових, фізично та психічно розвинених школярів, самостійно орінуючих у знаннях та вміннях використовувати творчість у використанні фізкультурно-оздоровчих вправ, вміння у формуванні культури здоров'я визначає актуальність нашої теми.

Результати. Нами було визначено, що формування навичок та умінь самостійного виконання фізичних вправ у домашніх завданнях та у вправах, спрямованих на підтримку та розвиток рухових якостей молодших школярів мало істотний вплив на підвищення рухової активності. Формування творчого та самостійного підходу школяра у проектуванні фізкультурно-оздоровчих та спортивно-оздоровчих вправ, що дозволило підвищувати рухову активність; позитивно впливали на розумові здібності, рівень здоров'я, фізичну підготовленість функціональні можливості організму учнів початкових класів і зрештою сприяли формуванню культури здоров'я.

Ключові слова: формування культури здоров'я, рухова активність, фізкультурно-оздоровчі вправи, самостійне виконання вправ, фізична працездатність, формування навичок та вмінь, молодші школярі, розвиток рухових якостей, функціональні можливості організму.

Abstract

Measures to improve activities in the field ofpreserving and strengthening the health of schoolchildren are extremely important for the education system, they reflect the most diverse needs, among which a significant place is given to the socio-psychological need to preserve health. The need to develop appropriate teaching and methodical manuals and methodological instructions for teachers on the formation of a culture of health based on the independent performance of physical and recreational and sports recreational exercises in order to improve the health of primary school students is urgent, as it contributes to the implementation of the state standard and improving the quality of teaching the subject «Physical Culture». The important need of society in the formation of healthy, physically and mentally developed schoolchildren, independently oriented in the knowledge and skills to use creativity in the use of physical culture and health exercises, the skill in the formation of a culture of health determines the relevance of our topic.

The results. We determined that the formation of skills and abilities to independently perform physical exercises in homework and in exercises aimed at supporting and developing motor qualities of younger schoolchildren had a significant impact on increasing motor activity. The formation of a creative and independent approach of the schoolboy in the design of physical culture and health and sports and health exercises, which made it possible to increase motor activity; had a positive effect on the mental abilities, level of health, physical fitness, functional capabilities of the body of elementary school students and ultimately contributed to the formation of a culture of health.

Key words: formation of a culture of health, motor activity, physical culture and health exercises, independent performance of exercises, physical capacity, formation of skills and abilities, younger schoolchildren, development of motor qualities, functional capabilities of the body.

Основна частина

Постановка проблеми й аналіз результатів останніх досліджень. Збереження та зміцнення здоров'я учнів формування культури здоров'я є пріоритетним напрямом державної політики і розглядаються як гарантія успіху всіх соціальних та економічних реформ, що проводяться в нашій країні. Останніми роками однією з важливим чинником погіршення стану здоров'я сучасних школярів можна назвати зниження рухової активності дітей та підлітків, що пов'язане з перевантаженням навчальної діяльністю олодших школярів. Інтенсифікація навчального процесу свідчить про те, що введення в навчальний план одночасно інформатики та англійської мови негативно позначається на адаптації дітей молодшого шкільного віку до зміненим умовам навчання. За даними різних досліджень [2, 5, 7], за останнє десятиліття здоровими можна вважати від 5 до 25% школярів. У навчальній школі здорові 11-12% дітей [8].

Важливого значення фізичному вихованню надавав закарпатський педагог-просвітитель Б. Ведмеденко [3]. Проповідуючи принцип природовідповідності виховання, він розвивав ідею про рівномірний розвиток фізичних та інтелектуальних сил дитини [1]. У контексті започаткованого дослідження важко переоцінити судження Г. Ващенка про фізичне виховання. За його переконанням, фізичне виховання має дві основні площини: гігієнічне виховання і фізичні вправи. У першій стоїть завдання гарантувати здоров'я, а в другій - фізичний розвиток [6]. Значний інтерес для нас становить дослідження Гуменюк С. [4], присвячене з'ясуванню мотивів, що спонукають школярів самостійно займатися спортом. Провідними з них виявилися: інтерес до занять, задоволення, яке дають заняття спортом, можливість проявити ініціативу, розвиток фізичної сили, духовності.

Аналіз наукових джерел з фізичної культури школярів показує, що існуюча система фізичного виховання не сприяє зміцненню здоров'я, не передбачає цілеспрямованої роботи з формування знань, умінь та навичок здорового способу життя, що є основою культури здоров'я особистості. Необхідність збереження та зміцнення здоров'я людини ставить перед школою як пріоритетне завдання зосередження зусиль на процесі формування культури здоров'я учнів. Здоровий спосіб життя школярів став предметом вивчення багатьох дослідників [1, 6, 10] які розробили рекомендації, спрямовані на покращення фізичного виховання школярів.

У той же час, незважаючи на існуючі наукові дослідження з формування культури здоров'я у практиці фізичного виховання загальноосвітньої установи недостатньо розробленим залишається питання формування культури здоров'я молодших школярів у теорії та практиці початкової школи. Теоретичний аналіз програмно-методичного забезпечення з фізичної культури у початковій школі свідчить про відсутність науково обґрунтованих методичних розробок, спрямованих на підвищення рухової активності, повідомлення відповідних знань, застосування нових методик, що сприяють, формуванню зацікавленого ставлення учнів до власного здоров'я та відсутністю модульних робочих програм, спрямованих на формування культури здоров'я у процесі уроків фізичної культури та за допомогою організації самостійних занять фізичними вправами.

Виявлені протиріччя визначили проблему дослідження, яка полягає у підвищенні ефективності навчально-виховного процесу щодо фізичній культурі, у розробці нових напрямів у модульному плануванні навчального матеріалу, у використанні проектно-дослідницької діяльності, що сприяє навчанню вмінь та навичок самостійного проведення фізкультурно-оздоровчих та спортивно-оздоровчих вправ, у формуванні культури здоров'я молодших школярів.

Мета нашого дослідження - розробити модель формування культури здоров'я молодших школярів під час уроків фізичної культури.

Методи й організація дослідження. Для вирішення поставлених завдань були використані такі методи: теоретичний аналіз науково-методичної літератури; педагогічні спостереження; педагогічне тестування; педагогічний експериментметоди математичної статистики.

Результати та дискусії. У ході дослідження проводився формуючий педагогічний експеримент, під час якого здійснювалося визначення ефективності впливу розробленої моделі уроків фізичної культури на рівень формування навичок самостійного виконання фізичних вправи, показники здоров'я, фізичного розвитку, фізичної підготовленості учнів 8-9 років. В експерименті приймала участь група школярів 2-х класів. З них 25 дівчаток та 25 хлопчиків.

Для оцінки ефективності розробленої моделі було організовано експериментальну та контрольну групу. Експериментальну групу (ЕГ) склали учні 2 «в» класу школи №30 (п = 25). З них 12 хлопчиків та 13 дівчаток. До контрольної групи (КГ) увійшли учні 2 «б» класу школи №30 (п = 25). З них 13 хлопчиків та 12 дівчаток.

Навчально-виховний процес з фізичної культури в учнів експериментальної групи здійснювався на основі компонента Державного освітнього стандарту з фізичної культури та доповнень, внесених до стандарту з обліком 3 уроків на тиждень.

Протягом навчального року учні експериментальної групи займалися фізичною культурою на уроках, у режимі дня школи (фізкультпаузи, рухливі ігри), а також самостійно підбирали та виконували комплекси вправ для ранкової зарядки, фізкультхви - линки та фізкультпаузи, вправи з корекції та профілактики порушення зору та постави на розвиток фізичних якостей. У процесі навчально-методичних уроків було представлено творчу діяльність у виконанні проектно-дослідницької роботи. Кожен учень вів щоденник самоконтролю.

Учні контрольної групи займалися за комплексною програмою для загальноосвітніх шкіл із фізичної культури.

Провідною ідеєю будь-якої концепції формування культури здоров'я людини в системі освіти є забезпечення розвитку фізичного та психічного здоров'я підростаючого покоління, що є важливим компонентом сучасних гуманістичних тенденцій у сучасній освіті.

Культура здоров'я молодшого школяра - це ціннісне ставлення до здоров'я, що передбачає фізичний розвиток (антропометричні показники), що передбачає розвиток рухових якостей (координаційних здібностей, швидкості, гнучкості, витривалості), продуктивність та точність розумової роботи; знання про збереження та зміцнення власного здоров'я, сформовані вміння та навички складання та виконання фізкультурно - оздоровчих та спортивно-оздоровчих вправ; підвищення показників рівня здоров'я, фізичного розвитку, фізичної підготовленості, навичок швидкої, продуктивної та точної розумової роботи. Однією умовою формування культури здоров'я молодших школярів є підвищення рівня цілеспрямованої рухової активності. Хронічний дефіцит рухової активності та складна екологічна обстановка знижує їх нормальний фізичний розвиток, загрожує здоров'ю.

За час навчання у школі кількість здорових учнів скорочується у 5 разів. Загальноприйнята кількість уроків фізичної культури 2 рази на тиждень не в змозі задовольнити «руховий голод» дітей та підлітків. Зміст та спрямованість третього уроку з фізичної культури учнів початкової школи обумовлений завданнями підвищення рівня цілеспрямованої рухової активності, виконання правил гігієни, ведення здорового способу життя.

Критеріями реалізації особистісно-орієнтованого підходу до фізичного виховання школярів виступає позитивна мотивація до навчання сприятливий психофізичний стан учнів, розвиток духовно-моральної сфери, самостійність та активність у творчому застосуванні засобів фізичної культури. Поряд з оцінкою знань, умінь, фізичної підготовленості особистісно-орієнтований підхід сприяв формуванню мотивації до самостійного виконання фізкультурно-оздоровчих та спортивно-оздоровчих вправ. Для вирішення завдань з формування умінь і навички самостійного використання засобів фізичної культури в повсякденному житті виробили систему домашніх завдань для школярів. Протягом навчальних занять моделювався розвиток двох рухових якостей на уроках фізичної культури та підтримка двох якостей у домашніх завданнях.

Однією з показників, визначальних ефективність моделі програми став рівень сформованості знань учнів з основ культури здоров'я. Було зазначено, що учні контрольної групи орієнтуються на поняттях «фізична культура», «режим дня», але в них недостатньо знань про вплив фізичних вправ на організм школяра та роль спортивно - оздоровчих вправ для розвитку фізичних якостей та формування правильної постави. На завершальному етапі експерименту було проведено повторну оцінку знань, яка показала, що використання навчально-методичних уроків, на яких повідомлялися знання про здоров'я та особистої гігієні, та корегуючих вправ для постави сприяло значному підвищенню рівня знань молодших школярів. В эксперементальншгрупі результат на початку эксперименту був равен 3,32±0,17 в кінці 4,56±0,15 бали (р<0,001).У контрольній групі на початку -3,36±0,34; наприкінці - 3,95±0,32 бали (р>0,05).

Паралельно з оцінкою знань проводився контроль рухових умінь школярів. Учні мали навчитися відбирати комплекси вправі для ранкової зарядки та фізкультхвилинки, що включають у роботу різні м'язові групи та активізують діяльність системи дихання та кровообігу; визначати їх дозування та послідовність виконання, організовувати місце проведення ранкової зарядки, правильно виконувати всі вправи.

Динаміка оцінки рухових умінь молодших школярів контрольної та експериментальної групи протягом педагогічного експерименту

Отримані результати свідчать про те, що формування навичок та умінь самостійного виконання фізичних вправ у домашніх завданнях та у вправах, спрямованих на підтримку та розвиток рухових якостей молодших школярів експериментальної групи, мало істотний вплив на підвищення рухової активності.

Застосування модульної робочої програми з фізичної культури в початковій школі передбачало формування творчого та самостійного підходу школяра у проектуванні фізкультурно-оздоровчих та спортивно-оздоровчих вправ, що дозволило підвищувати рухову активність, позитивно впливати на розумові здібності, рівень здоров'я, фізичну підготовленість функціональні можливості організму учнів початкових класів і зрештою сприяти формуванню культури здоров'я.

Використання проектно-дослідницької діяльності забезпечило підвищення розумових здібностей у експериментальній групі. Зі збільшенням рухової активності у школярів спостерігалися найбільш високі показники розумової працездатності, підвищувалася успішність та адаптація до фізичних навантажень. Чергування інтелектуальних та фізичних зусиль сприятливо впливає на здоров'я учня, унаслідок чого підвищується інтенсивність його розумової діяльності.

У КГ хлопчиків динамометрія правої кисті на початку дослідження становила 11,90±0,28; наприкінці дослідження - 12,80±0 26 кг (t=2 36 - Р<0,05) темпи приросту досягли 7,56%. У ЕГ хлопчиків динамометрія правої кисті на початку дослідження становила 12,35±0,24; наприкінці - 13 67±0, 22 кг (t=4 13 - Р<0,01), приріст 10,69%. Достовірні значення кистьової динамометрії за результатами дослідження значно перевищують у хлопчиків та дівчаток ЕГ. Включення до комплексів ранкової гімнастики спортивно-оздоровчих вправ, у яких задіяні м'язи кисті, сприяло підвищенню показників кистьової динамометрії.

Аналіз зміни показників фізичного розвитку дітей 8-9 років протягом педагогічного експерименту дозволив встановити, що виконання фізкультурно-оздоровчих та спортивно-оздоровчих вправ у домашніх умовах справило значний вплив на показники кистової динамометрії в експериментальній групі хлопчиків і дівчаток і виявило позитивний вплив на показники загального фізичного розвитку молодших школярів, а також на зміцнення їх здоров'я.

Висновки

1. Аналіз навчально-методичної та наукової літератури з проблеми дослідження та практики фізичного виховання у початкових класах загальноосвітньої школи дозволив виявити, що:

Дослідженню рівня здоров'я, фізичного розвитку та підготовленості дітей приділяється особлива увага, але водночас проблема розробки інноваційних педагогічних технологій, методів та методик організації уроків фізичної культури залишається недостатньо вивченою. У навчально-методичній літературі відсутні матеріали про моделювання уроків з фізичної культури у модульному варіанті, з використанням третього уроку на тиждень для формування культури здоров'я. Це вимагає пошуку додаткових форм організації та планування навчального матеріалу на основі оздоровчо-адаптивної педагогічної моделі що забезпечує використання навчально-методичних уроків, проектно-дослідницької діяльності, спрямованих на підготовку дітей до самостійного виконання фізичних вправ у домашніх умовах;

2. Розроблена модель формування культури здоров'я з фізичної культури у початковій школі на основі оздоровчо-адаптивної моделі передбачала застосування навчальних модулів, планування третього уроку, спрямованого на формування ключової компетенції культури здоров'я, підвищення рухової активності у виконанні фізкультурно-оздоровчих та спортивно-оздоровчих вправ, використання проектно-дослідницької діяльності у зміцненні знань, умінь, навичок, розвитку творчості у дітей початкової школи.

3. В результаті проведеного педагогічного експерименту було встановлено, що: застосування моделі формування культури здоров'я у навчально-виховному процесі з фізичної культури у молодших школярів сприяло достовірному підвищенню показників рівня соматичного здоров'я та фізичної працездатності, що свідчить про позитивний вплив на формування культури здоров'я у процесі уроків та самостійного виконання фізичних вправ.

Підвищення рухової активності за допомогою самостійного виконання фізичних вправ, комплексний вплив на фізичні якості у процесі уроків фізичної культури сприяли достовірному підвищенню показників фізичного розвитку дітей початкової школи, що відбилося у достовірних змінах показників динамомометрії правої та лівої кисті в ЄГ порівняно з КГ. Найбільш ефективним методом у формуванні культури здоров'я учнів у початкових класах є цілеспрямоване підвищення рухової активності у виконанні домашніх завдань з фізичної культурі повідомлення знань та навчання вмінням особистої гігієни, що гартують збереження постави, умінь і навичок самостійного засвоєння навчального матеріалу становить основу проектно-дослідницької діяльності. Учні повинні вміти відбирати та виконувати комплекси фізкультхвилинок, виконувати комплекс коригувальної гімнастики, вправи на розвиток фізичних якостей оцінювати інтенсивність фізичного навантаження.

Література

школяр освіта здоров'я культура

1. Ареф'єв В.Г., Єдинак Г.А. Фізична культура в школі. Кам'янець-Подільський: АбеткаНОВА, 2002. 383 с.

2. Васильчик А.Г. Науково-методичні основи програмування навчання фізичного виховання. Теорія і методика фізичного виховання, 2003; 2: С. 21-26.

3. Ведмеденко Б.Ф. Теорія і методика виховання інтересу в учнів до занять фізичною культурою: дис…. докт. пед. наук. К., АПН України, 2005. 701 с.

4. Гуменюк С.В. Виховання гуманних якостей учнів основної школи у процесі занять фізичною куль - турою: автореф. дис… канд. пед. наук: 13.00.07 / Терноп. нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. Т., 2009; 19.

5. Марченко С.І., Іванов В.В. Оцінка фізичного розвитку хлопців 6-10 років у контексті сучасних завдань фізичного виховання. Теорія та методика фізичного виховання. 2011; 8: С. 10-13.

6. Пелешко І.М. Показники фізичного розвитку та фізичної підготовленості учнів 1 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: зб. наук. пр. / за ред. Єрмакова С.С. Харків: ХДАДМ, 2013; №8: С. 65-68.

7. Ткачук С.В., Давиденко О.В. Характеристики рухової активності хлопчиків і дівчат молодшого шкільного віку в умовах мегаполісу. Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. Серія №15 «Науково-педагогічні проблеми фізичної культури. Фізична культура і спорт / за ред. Г.М. Артюзова. К.: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2013; Т. 2. Вип. 7. C. 306-311.

8. Хоменко Н.М. Формированиепотребности в физическомсовершенствовании у младшихшкольников: дисс…. канд. пед. наук: 13.00.01. НИИ педагогики Украины. К., 1991. 186 с.

9. Чепіга Я.Ф. Народний учитель і національне виховання. Світло, 1912; 1: С. 15

10. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Ч. 2. Тернопіль: Навчальна книга. Богдан, 2002; 248 с.

References

1. ArefievV. H., Yedynak H.A. Fizychnakultura v shkoli. Kamianets-Podilskyi: AbetkaNOVA, 2002; 383s.

2. Vasylchyk A.H. Naukovo-metodychniosnovyprohramuvannianavchanniafizychnohovykhovannia. Teoriia i metodykafizychnohovykhovannia, 2003; №2: 21-26.

3. Vedmedenko B.F. Teoriiaimetodykavykhovanniainteresu v uchniv do zaniatfizychnoiukulturoiu: dys…. dokt. ped. nauk. K., APN Ukrainy, 2005. 701 s.

4. Humeniuk S.V. Vykhovanniahumannykhyakosteiuchnivosnovnoishkoly u protsesizaniatfizychnoiukulturoiu:avtoref. dys… kand. ped. nauk: 13.00.07 [Elektronnyiresurs]; Ternop. nats. ped. un-t im. V. Hnatiuka. T., 2009; 19

5. Marchenko S.I. Ivanov V.V. Otsinkafizychnohorozvytkukhloptsiv 6-10 rokiv u kontekstisuchasnykhzavdanfizychnohovykhovannia. Teoriiatametodykafizychnohovykhovannia. 2011; 8: 10-13.

6. Peleshko I.M. Pokaznykyfizychnohorozvytku ta fizychnoipidhotovlenostiuchniv 1 klasivzahalnoosvitnikhnavchalnykhzakladiv. Pedahohika, psykholohiia ta medyko-biolohichniproblemyfizychnohovykhovanniaisportu: zb. nauk. pr. / za red. Yermakova S.S. Kh.: KhDADM, 2013; 8: 65-68.

7. Tkachuk S.V., Davydenko O.V. Kharakterystykyrukhovoiaktyvnostikhlopchykividivchatmolodshohoshkilnohoviku v umovakhmehapolisu. NaukovyichasopysNatsionalnohopedahohichnohouniversytetuim. M.P. Drahomanova. Seriia №15 «Naukovo-pedahohichniproblemyfizychnoikulturyFizychnakulturai sport Za red. H.M. Artiuzova. K.: Vyd-vo NPU im. M.P. Drahomanova, 2013; 2: 7: 306-311.

8. Khomenko N.M. Formyrovanyepotrebnosty v fyzycheskomsovershenstvovanyy u mladshykhshkolnykov:dyss…. kand. ped. nauk: 13.00.01 / N.M. Khomenko / NYY pedahohykyUkraynbi. K., 1991. 186 s.

9. ChepihaYa.F. Narodnyiuchytelinatsionalnevykhovannia. Svitlo 1912; 1: 15

10. Shyian B.M. Teoriiaimetodykafizychnohovykhovanniashkoliariv. Chastyna 2 / B.M. Shyian. Ternopil: Navchalnaknyha. Bohdan, 2002; 248 s.

Размещено на Allbest.ru