Вплив процесу особистісного розвитку молодшого школяра на формування мотивів його охоронного ставлення до природи. Ефективність традиційних засобів, відношення процесу самопізнання і самотворчості на формування екологічної культури в молодшій школі.

Формування оплати праці, яка мотивує працівників до підвищення продуктивності праці, покращення соціально-психологічного клімату у колективі та зміцненню здоров’я індивідууму. Фактори, які позитивно впливають на продуктивність праці та потреби персоналу.

Проблема підготовки вчителя до виховної роботи у відповідності до соціокультурних умов з використанням потенціалу музейно-педагогічної діяльності. Визначення основних професійно-педагогічних компетентностей - соціальних, мотиваційних і функціональних.

Процес становлення і розвитку музейної мережі в Україні, що почався на південних землях на початку ХІХ ст. на тлі бурхливого розвитку античної археології. Огляд діяльності окремих музейних осередків щодо збереження історичних пам’яток українського Півдня.

Аналіз наукових джерел з питань формування музично-аналітичних умінь студентів. Теоретичне обґрунтування змістовної характеристики умінь та критерії і рівні сформованості, у структурі музичної діяльності студентів при опануванні курсу "Сольфеджіо".

Сутність, значення і структура поняття "музично-виконавська компетентність майбутнього вчителя музики". Характеристика критеріїв та рівнів сформованості музично-виконавської компетентності. Опис та використання організаційно-педагогічної системи.

Основні підходи до визначення сутності музично-естетичних орієнтацій учителя. Характерні ознаки музично-естетичних орієнтацій як важливого чинника професійно-педагогічної діяльності. Інформаційні та організаційні можливості позанавчальної діяльності.

Виділення основних підходів до визначення суті музично-естетичних орієнтацій учителя. Окреслення та перевірка змісту педагогічних умов, які необхідні для ефективного формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів у позанавчальній діяльності.

Обґрунтування поняття музично-естетичних орієнтацій стосовно молодших школярів та експериментальна перевірка педагогічних умов, що забезпечують їх ефективне формування в умовах сім’ї. Дослідження мотиваційної сфери потреб особистості, структури інтересів.

Проведення аналізу філософської, психолого-педагогічної та мистецтвознавчої літератури. Критерії, показники і рівні сформованості музично-естетичних орієнтацій молодших школярів в умовах сім’ї. Визначення знань музичних творів, композиторів і виконавців.

Вивчення проблеми естетизації процесу професійної підготовки майбутніх учителів в аспекті формування музично-естетичних смаків у художньо-творчій діяльності. Особливості прояву, критерії та показники оцінки рівнів сформованості музично-естетичних смаків.

Включення роботи з формування музично-естетичних смаків студентів як важливої складової їх загальної та професійної культури в процес підготовки учителів. Стимулювання набуття студентами соціокультурного досвіду практичного втілення своїх смаків.

Характеристика особливостей процесу формування музично-естетичного смаку й національного кругозору студентів на основі застосування принципу інтеграції. Зміст поняття "національно-естетичний кругозор". Зміст проблемно-пошукової методики навчання.

Процеси активної творчої діяльності в художніх колективах і сольних виступах на музичних фестивалях різних рівнів. Створення взаємозв’язків між інноваціями, технологіями та креативністю, пошуком новаторських і творчих ідей. Збереження культурної спадщини.

Зміст, структура музично-естетичної культури, критерії і рівні її сформованості у дітей молодшого шкільного віку. Поняття музичного сприймання. Перевірка методик формування музично-естетичної культури школярів в умовах культурно-дозвіллєвої діяльності.

Сучасна мистецько-педагогічна наука і практика доводять, що загальна музична освіта має бути не тільки засобом мистецького навчання, а і шляхом до всебічного розвитку та культурного становлення особистості. Особливості сучасних уроків музичного мистецтва.

Головна особливість виховання різнобічно та гармонійно розвинутої особистості школяра як одне із найважливіших завдань на сучасному етапі розвитку суспільства. Основна характеристика формування творчого потенціалу та внутрішньої культури особистості.

Необхідність підвищення ефективності впровадження у практику роботи початкової ланки освіти народно-пісенної творчості. Проблема музично-естетичного розвитку особистості в контексті національної культури. Вплив народної творчості на виховання дітей.

Розгляд проблеми формування музично-естетичної культури учнів початкової школи засобами музичного фольклору. Виховання різнобічно та гармонійно розвинутої особистості школяра. Особливості та значення процесу відродження народної пісенної культури.

Аналіз проблем формування та розкриття сутності i структури музично-педагогічної культури, як професійної якості особистості вчителя музики. Визначення критеріїв та рівня сформованості музично-педагогічної культури у майбутнiх учителiв початкових класiв.

Форми проведення занять з обдарованими дітьми: індивідуальний підхід під час уроків, використання у практиці елементів диференційного навчання, проведення нестандартних форм уроків; додаткові заняття з обдарованими. Формування музично-слухових уявлень.

Створення умов для формування освіченої, творчої особистості громадянина, реалізації його природних задатків - одне із стратегічних завдань сьогодення. Розвиток творчого мислення майбутніх фахівців. Розгляд показників успішності діяльності вищої школи.

Визначення критеріїв та показників музично-творчих здібностей учнів перших класів у музично-ігровій діяльності. Характеристика педагогічних прийомів ефективного формування в учнів музично-творчих здібностей. Аналіз значення музично-ігрової драматизації.

Сутність поняття "музично-творчий потенціал" майбутнього вчителя. Критерії та показники сформованості музично-творчого потенціалу майбутніх фахівців. Методика формування музично-творчого потенціалу студентів на заняттях з музично-теоретичних дисциплін.

Опис особливостей реалізації компетентнісного підходу до формування мисленнєвої діяльності учителів музичного мистецтва у процесі музичного навчання загалом та під час удосконалення музично-інтонаційного словника. Мислення як процес пізнання предметів.

Проблема формування музичного мислення майбутнього вчителя в процесі інструментальної підготовки. Забезпечення поступового розвитку творчої самостійності студентів. Структурні компоненти музичного мислення вчителя та педагогічні умови його формування.

Сутність, структурні компоненти музичного мислення вчителя, педагогічні умови його формування. Підвищення ефективності педагогічного формування музичного мислення, розвиток творчої самостійності студентів в процесі поетапної інструментальної підготовки.

Слухання як важливий елемент формування музичного смаку учнів початкових класів. Поняття про музичне виховання, музичний смак та їх значення у розвитку особистості. Твори українських композиторів у формуванні музичного смаку учнів початкових класів.

Розвиток музичного сприймання молодших школярів. Визначення засобів музичної виразності. Визначення особливостей розвитку художнього образу у музичних творах та впровадження в навчальний процес вивчення творів сучасних вітчизняних композиторів.

Сутність поняття "музичне сприйняття", його зміст та структуру. Значення духовної музики, її роль і місце у формуванні музичного сприйняття студентів. Розробка комплексу засобів духовної музики, рівні та критерії сформованості її сприйняття студентами.