Формування музичного смаку учнів початкових класів у процесі слухання музики

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА

УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ КОЛЕДЖ

ЦИКЛОВА КОМІСІЯ МУЗИКИ І ХОРЕОГРАФІЇ

КУРСОВА РОБОТА

з методики музичного виховання

на тему:

«формування музичного смаку учнів початкових класів у процесі слухання музики»

Студентки IV курсу

Групи ММмс-1-12-4.0д

Напряму підготовки 0202 Мистецтво

Спеціальності 5.02020401 «Музичне мистецтво»

Гаврилової Єлизавети Олексіївни

Науковий керівник

Романова Т.В.

Київ - 2016

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНОГО СМАКУ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ У ПРОЦЕСІ СЛУХАННЯ МУЗИКИ

1.1 Слухання - важливий елемент формування музичного смаку учнів початкових класів

1.2 Поняття про музичне виховання, музичний смак та їх значення у розвитку особистості

1.3 Особливості сприймання музики учнями початкових класів

1.4 Основні методи розвитку музичного сприймання

1.5 Формування музичного смаку молодших школярів в процесі слухання музики на уроках музичного мистецтва

1.6 Програмові твори у формуванні музичних смаків учнів початкових класів

1.7 Твори українських композиторів у формуванні музичного смаку учнів початкових класів

1.8 Роль батьків у формуванні музичних смаків дітей

1.9 Проблематика сприймання музики учнями початкових у педагогічній спадщині

РОЗДІЛ II. МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНОГО СМАКУ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ПІД ЧАС СЛУХАННЯ МУЗИКИ

2.1 План-конспект уроку музики у першому класі за темою «Вчимося слухати музику».

2.2 План-конспект уроку музики у другому класі за темою «Як музика малює картини природи».

2.3 План-конспект уроку музики у третьому класі за темою «Ритмічні інтонації».

2.4 План-конспект уроку музики у четвертому класі за темою «Колискова пісня. Дитячий фольклор (дражнили, лічилки, забавлянки)»

ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми. Слухання є одним з провідних видів музичної діяльності дітей на уроках музичного мистецтва. Метою цієї діяльності полягає у засвоєнні дітьми нового музичного матеріалу, розширенні їх світогляду, формуванні почуття прекрасного та, звичайно, у розвитку музичного смаку.

Зрозуміло, що компетентний вчитель сприятиме досягненню поставлених цілей: учні слухатимуть на його уроках лише рекомендовані твори, учитель прививатиме дітям гарний музичний смак, буде навчати їх правильно сприймати музику, пропонувати доступний, яскравий музичний матеріал.

Але складність полягає саме у тому, що не лише на уроках музики або на концертах(таких, що подібні до старовини) діти можуть чути музичні твори. У більш давні части люди не мали змоги слухати музику постійно та будь де. У наш же час музика лунає всюди(по телевізору, у транспорті, у магазинах тощо) та має абсолютно різну якість. Отже у сучасному світі діти мають змогу слухати не лише музику високої якості, ту, яку пропонує програма, але й будь-яку іншу, в тому числі й низькоякісну, і відповідно до почутого у дитини формується певний погляд на музику - музичний смак. І той самий технічно-інформаційний прогрес, про який написано вище, може стати на шляху до цього у вигляді перешкоди або у вигляді помічника.

Вище вже було сказано, що ми живемо у такий час, коли музику можна почути практично скрізь. Багатьох дослідників хвилює проблема розвитку музичного смаку школярів, яка полягає у відсутності музичної культури підростаючого покоління, а отже -- і музичного смаку. Не дивлячись на велику кількість наукових праць з цього питання, воно продовжує залишатися актуальним. Відбувається своєрідне знецінення музики: вона перетворюється на шум. Люди просто не вміють слухати музику серйозно. Відсутність розуміння музики, музичної культури впливає на особистісь вцілому, адже без естетичної складової дитина, людина вже не буде розвиватися всебічно і та гармонія, до якої прагне власне музичне виховання та виховання загалом не буде досягнута.

Мета курсової роботи: дослідити умови формування музичного смаку

молодших школярів у процесі слухання музики.

Предмет дослідження: процес формування музичного смаку учнів

початкових класів у процесі слухання музики.

Об'єкт дослідження: музичне виховання молодших школярів.

Завдання:

- студіювати наукові праці, дослідження фахівців з даної теми;

- розкрити зміст поняття «музичний смак»;

- дослідити умови формування музичного смаку молодших школярів;

- з'ясувати найліпші умови для повноцінного процесу формування музичного смаку;

- дослідити проблеми формування музичного смаку молодших школярів у сучасному світі.

Зміст курсової

Курсова робота складається з двох розділів - теоретичного та практичного. Цим розділам передує вступ, який розкриває актуальність теми, мету та завдання курсової. Після кожного розділу зроблений висновок та є загальний висновок до усієї курсової. У кінці роботи присутні список використаної літератури та додатки.

РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНОГО СМАКУ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ У ПРОЦЕСІ СЛУХАННЯ МУЗИКИ

1.1 Слухання - важливий елемент формування музичного смаку учнів початкових класів

Один з основних видів музичної діяльності на уроках музичного мистецтва - слухання. Діти не завжди охоче сприймають музичні твори. В них треба розвивати це бажання, а також й уміння вслухатися в музику, сприймати її, слухати уважно, не відволікаючись, і водночас виховувати через музику позитивні почуття, риси характеру, вміння емоційно відгукуватися на музичні твори, музичний смак. Зауважимо, що учитель музики має зацікавити учнів насамперед якісним власним виконанням твору. Адже сприймання «живої» музики не можна замінити жодною фонограмою.

Любов до музики, потреба в ній формуються у дитини насамперед у процесі її слухання, завдяки якому у дітей розвивається музичне сприйняття, закладаються основи музичної культури. В. Сухомлинський підкреслював: «Якщо в ранньому дитинстві донести до серця красу музичного твору, якщо в звуках дитина відчує багатогранні відтінки людських почуттів, вона підніметься на таку сходинку культури, яка не може бути досягнута ніякими іншими засобами». У нашому житті музика звучить всюди - на радіо, телебаченні, в грамзапису, театрах і кінотеатрах. Але такі зустрічі дітей з музикою носять випадковий характер, а для розвитку музичної сприйнятливості необхідно послідовне керівництво процесом слухання. Для формування естетичного сприйняття музики важливо не тільки переживати, розуміти її зміст, а й розрізняти окремі засоби музичної виразності. Д.Б. Кабалевський звертав увагу педагогів на те, що музика тільки тоді буде виконувати свою естетичну, пізнавальну і виховну роль, коли діти по справжньому навчаться вслухатися в неї і роздумувати про неї.

На початку XX ст. багато великих музикантів (Б.А. Асафьєв, Б.Л. Яворський, Ц. Кюї, С.М. Майкапар та інші) приділяли цьому питанню велику увагу. В.Н. Шацька - відомий педагог-музикант - почала роботу з розвитку навичок слухання музики ще в дореволюційний час і продовжила її в організованій в 1919 р першій дослідницькій станції Наркомосу - науково-методичному центрі дошкільного виховання. Питаннями відбору музичного матеріалу для слухання і методикою навчання на початку століття також займалися: Н.А. Мєтлов, Т.С. Бабаджан, Е.А. Дімогло, В.Н. Заколпська, Е.М. Дубянська, Т.А. Вількорейська, Л.Н. Михайлова. У своїх роботах вони переконливо показали, що для розуміння дітьми музичного образу чимале значення має поєднання власне музичного ряду з поетичним словом пісні, програмою інструментальної п'єси, з дією в грі або танці. Надалі питання слухання - сприйняття музики - розглядають музиканти-психологи

Б.М. Теплов, К.В. Тарасова; науковці-педагоги Н.А. Вєтлугіна, І.Л. Дзержинська, С. Шоломович, О.П. Радинова; педагоги-практики С І. Бекіна, Е. Соковніна, Н. Френкель, Т. Ломова, Є. Дубянський і багато інших. Для розвитку вміння слухати і сприймати музику необхідне музично-сенсорне виховання дитини. Воно передбачає розрізнення звуків по висоті, тембру, силі звучання, тривалості. Відомо, що в порівнянні з інструментальною більший вплив на дітей надає вокальна музика, так як базується на єдності музичного та літературного текстів, а дитина завжди пов'язує звучання з будь-якими конкретними образами. Текст пісень поглиблює її уявлення про навколишнє.

У роботі з дітьми в основному використовується програмна інструментальна музика - тобто постачена літературною програмою або назвою, в якій композитор конкретизує образний зміст твору. Слухають діти і непрограмну музику, що виражає тільки певний настрій. В основному це твори для вправ, несюжетних ігор, танців, які діти надалі будуть виконувати, або колискові мелодії, танцювальні п'єси, які діти добре сприймають, але втілювати в русі не будуть.

Слухання музики є активним внутрішнім процесом зосередження, який дає дітям можливість сприймати і розуміти різні види, жанри музичного мистецтва. Музичний розвиток - це результат, до якого необхідно прагнути в процесі виховання і навчання.

В процесі слухання музики в єдності з музично-естетичними здійснюються і завдання всебічного розвитку дитини: вдосконалюється його моральний вигляд, формуються розумові здібності, зміцнюється фізичний стан. Музика допомагає дитині не тільки відчути прекрасне, а й створювати його. При систематичному слуханні музики діти починають розрізняти й усвідомлювати її виразні засоби, жанри, композицію творів, що, природно, поглиблює естетичні почуття. Слухання музики в значній мірі сприяє розвитку музичних здібностей, а також мелодійного, гармонійного, ритмічного та тембрового слуху. Слухання - поглиблює уявлення дітей про навколишнє. У процесі необхідної мовної практики, яка має місце в аналізі музичних творів, формується розумова діяльність дошкільнят. «Музика - могутнє джерело думки. Без музичного виховання неможливий повноцінний розумовий розвиток дитини», - писав видатний педагог В. Сухомлинський. За допомогою бесід, питань, музичних загадок діти вчаться помічати схожість між творами або їх частинами, своєрідність кожної з них; співвідносити зміст творів з навколишнім життям; опановують спеціальну музичну термінологію. При правильній організації процесу слухання музики у дітей формуються довільна увага, вольові якості. Яскравість і вражаюча сила музичного звучання поглиблюють зміст поетичного тексту пісні. Тому так сильно впливає музика на почуття любові до рідної країни, її природі, збуджує інтерес до життя інших народів.

Таким чином, застосовуючи на уроці слухання музики, педагог знайомить їх з різноманітними за змістом, жанром та характером музичними творами, поглиблює і розширює коло музичних уявлень учнів, виховує естетичні почуття, формує музичне сприйняття і музичний смак.

1.2 Поняття про музичне виховання, музичний смак та їх значення у розвитку особистості

Музика є формою освоєння реальності - через неї відбувається дуже важливе художнє пізнання дійсності. А отже саме через це музика займає значне місце у системі загальної освіти, метою якої є виховання всебічно розвиненої особистості яка володіє не лише знаннями, уміннями та навичками, але й має багатий внутрішній світ. Для того щоб здійснити дану мету потрібно виховувати стійкі духовні потреби особистості до яких, безсумнівно, входить потреба спілкування з музичною культурою, важливу роль у формуванні якої відіграють музичні смаки.

Музичний смак - здатність людини адекватно сприймати і оцінювати твори мистецтва. Він формується, насамперед, під безпосереднім впливом мистецтва. Це залежить від індивідуальних особливостей самої людини, її властивості сприймати ті художні цінності, які несе з собою мистецтво. Якщо дитина з малих років постійно чує високоякісну класичну та сучасну музику в неї формується естетичний смак.

Розвинений музичний смак - це здатність насолоджуватися цінною в художньому відношенні музикою. Щодо розвиненості музичного смаку говорить те, яку музику і як глибоко сприймає людина. Музичний смак формується в музичній діяльності: при сприйнятті, оцінці музики, коли дитина більш ­менш умотивовано віддає перевагу тим чи іншим творам. У музичному смаку виявляються в єдності емоційний та інтелектуальний початок. Він не є вродженим, а набувається з досвідом. У процесі сприйняття музики у дітей виникає інтерес до неї, визначаються еталони естетичного смаку.

Оцінка музики - свідоме ставлення до своїх музичних запитів, переживань, установок, смаку, міркувань. Естетично сприймаючи музику, дитина робить перші узагальнення. Виникають порівняння й асоціації. Бажання дізнатися, що відображено в музичному творі, спонукає дитину вслухатися в нього, мобілізує увагу. Таким чином, дитина спочатку інтуїтивно відзначає деякі засоби музичного вираження, потім знаходить їх в інших творах. Так дитина вчиться порівнювати, узагальнювати твори за певними ознаками, висловлювати свою думку, давати оцінку.

У соціальному розвитку суспільства прищеплення музичного смаку має вирішальне значення, бо від того, який досвід (негативний чи позитивний) опанує підростаюче покоління, залежить рівень його духовності, вихованості, ставлення до оточуючого світу.

Музичне виховання - це процес передачі та засвоєння музичних знань, вмінь і навичок, спрямованих на розвиток та формування музичних нахилів, здібностей, смаку, ідеалів, надихаючих особистість на практичну музично­естетичну діяльність. Мета музичного виховання передбачає всебічний музичний розвиток дитини, що дає спроможність їй сприймати й цінувати музично­естетичні явища. Василь Олександрович Сухомлинський тісно пов'язував музичне виховання із моральним, естетичним та розумовим вихованням громадянина, адже він дуже точно підкреслив, що музичне виховання є не стільки вихованням музиканта, скільки вихованням людини з великої літери.

музичний смак початковий композитор

1.3 Особливості сприймання музики учнями початкових класів

Для того щоб правильно розвивати музичний смак учнів початкових класів, потрібно враховувати характерні вікові особливості дітей цього віку. Вікові особливості - це характерні для певного періоду життя анатомо-фізіологічні і психічні якості. Сутність вікових особливостей наочно розкривається на прикладі фізичного розвитку людини.

Молодший шкільний вік психологи пов'язують з навчальною діяльністю та визначають навчальну діяльність як основний вид діяльності молодшого школяра. У цьому віці проходить формування:

1) пізнавальних процесів;

2) відповідального та сумлінного відношення до навчання;

3) моральних якостей особистості;

4) мотивації навчання;

5) довільної поведінки та діяльності;

6) взаємовідносин у колективі;

7) нового ставлення до дорослих.

Період дошкільного й молодшого шкільного дитинства є найважливішим для розвитку естетичного сприймання і формування морально-естетичного ставлення до життя. У цьому віці інтенсивно здійснюється формування властивостей і якостей особистості, які зберігаються у більш чи менш незмінному вигляді на все життя.

Обсяг уваги молодшого школяра обмежений 2-3 об'єктами, тому на початкових етапах музичного навчання дитині важко сприймати і виконувати одночасно всі вказівки педагога. Поле сприйняття і обсяг уваги потрібно розширювати поступово.

У музично-методичній літературі терміни «сприйняття» і «слухання» музики нерідко фігурують як ідентичні. Звичайно, можна спеціально слухати музику, перш за все ту, яку школярі не можуть виконати самі (наприклад, оркестрову). Проте мета слухання не зводиться просто до знайомства з таким-то твором. Проблема слухання - сприйняття музики ширше, ніж просто слухання. Вона охоплює і виконання, оскільки не можна добре виконувати, якщо не чути, що і як використовується. Чути музику означає не тільки безпосередньо емоційно відгукуватися на неї, але розуміти й переживати її зміст, зберігати її образи на своїй пам'яті, внутрішньо представляти її звучання.

Сприйняття музики тісно пов'язане із завданням формування музикальний-но-естетичного-смаку. Смак характеризується тим, що дитина вибирає й оцінює як найбільш цікаве, потрібне. Якщо його по-позитивним безпосередньо-емоційну оцінку отримують вироблення високохудожні, значить, він має гарний смак, в протилежному випадку - поганим (можливо, нерозвиненим). Смак може бути обмежений-ним і - широким, і одночасно добрим чи поганим, тобто людині мо-гут подобатися справді художні твори, але їх кількість може бути великим або малим. Те ж саме можна сказати і про поганий смак: подобається багато чого, але низькопробне або й небагато, і низькопробне.

Сприймання музики для молодших школярів - складне завдання, зокрема на початковому етапі навчання. Наприклад через нестійку увагу через деякий час учні можуть перестати сприймати твір, бути неуважними, а потім знову входити у процес слухання не помічаючи, що якийсь час взагалі не чули її.

Уже в 5-6 річному віці діти здатні прослухати і запам'ятати невеликий музичний твір, визначити його характер, настрій, найяскравіші засоби музичної виразності. Учні 6-7 років можуть уважно слухати музики лише 1,5-2 хв. Поступово обсяг уваги у дітей розширюється, і у 3-4 класах тривалість музичної п'єси може досягати 3,5 - 5 хв.

Музика, яку слухають діти, повинна відповідати тим же вимогам, що й пісні, які вони розучують. Доступність музики визначається перш за все її змістом, близькістю тематики інтересам дітей, а також обсягом музичного твору. Чим молодший слухач, тим більше він опирається на поза музичні асоціації. У різних учнів один і той самий твір може викликати різні асоціації, залежно від індивідуальності слухача, його духовної культури. Частина учнів не може відділити думки, які виникають під час слухання, музики, від власне змісту музики. Тому іноді відповіді учнів на запитання вчителя після слухання можуть бути дивними та несподіваними.

У молодших школярів яскраво виявляється емоційність сприймання. Однак емоційний відгук дітей цього віку має свої особливості: реагуючи на музику безпосередньо й активно, вони не усвідомлюють емоційні стани, які нею викликаються. Тому діти не говорять, наприклад, про свої внутрішні переживання (“мені було сумно”), а оцінюють загальний характер музики (“була сумна музика”).

1.4 Основні методи розвитку музичного сприймання

Для того щоб розвинути в учнях музичне сприймання вчитель має використовувати певні педагогічні методи та прийоми.

У розвитку музичного сприймання школярів велику роль відіграє метод порівняння, адже можливості аналізу дітьми музичних творів обмежені їх невеликим досвідом. Для порівняння кожна використати контрастні твори одного жанру (наприклад, два танці), п'єси з однакової назвою (наприклад, два різних "Дощики"), контрастні твори одного характеру (наприклад, два різних веселих) тощо. Метод порівняння за контрастом і аналогією дозволяє помітити те, на що учень може не звернути увагу, дає змогу яскравіше відтінити своєрідність музичних творів різноманітних жанрів. Завдання на порівняння захоплюють дітей, активізують їхню творчу діяльність. Найкраще учні помічають у музиці контрасти.

Для того, щоб діти краще усвідомили роль конкретних засобів виразності, доцільно використовувати прийом "руйнування початкового образу" (метод варіювання). Шляхом навмисної зміни будь-якого елемента музичної мови показуємо їм, якою стає музика, якщо цей елемент використаний інакше, коли б музика була не голосна, а тиха, не повільна, а швидка тощо. Важливо частіше пов'язувати музику не тільки з рухом, але й зі словом. Засвоєння музичної мови має органічно поєднуватися із засвоєнням фонетичних (звукових) особливостей та інтонаційної виразності рідної мови.

Починаючи з 1-го класу, на матеріалі найпростіших пісеньок і інструментальних п'єс учитель систематично розвиває в учнів навички активної уваги, здатність слідкувати за розгортанням музичної тканини твору. Діти поступово накопичують уявлення про те, як музика розповідає про навколишню дійсність, поступово переконуються, що музика здатна викликати найрізноманітніші почуття. У них з'являються улюблені твори.

Учителю слід постійно звертатися до методу роздумів про музику. Він полягає не в розсудливому й формальному аналізі музики, а в органічному поєднанні розуму і почуттів. Постає запитання: як можна роздумувати про музику з першокласниками, якщо їхній музичний досвід такий незначний? Традиційна методика найчастіше відповідала на це запитання заперечливо, пропонуючи звертати увагу дітей лише на часткові явища, не вдаючись до узагальнень. Позитивну відповідь на це запитання дав Д.Б.Кабалевський, якому вдалося знайти основну ланку, що з'єднує музичний досвід дітей з музикою. Йдеться про три сфери музики - пісню, танець, марш. Ці поняття своїми витоками сягають первинних основ музики: рухів людини, що ведуть до танцю і маршу, та інтонованого слова, від якого походить пісня.

Аналізуючи музичні твори у молодших класах, доцільно використовувати рухи під музику, адже пластичний рух закладений у самій природі музики -- в музичних інтонаціях завжди відчувається зв'язок зі словом, танцем, мімікою, рухами тіла людини. Тому прийом "пластично інтонування" як природного вираження в ході, жесті, танцювальному русі почуття, переживання, емоційного змісту твору має велике значення у формуванні музичного сприймання молодших школярів. Учителю важливо самому знайти такі рухи, які були б зрозумілими дітям, викликали в них емоції, уникали б необхідності у тривалих бесідах з приводу характеру музики.

Особливо доцільний прийом "вільного диригування" при з'ясуванні розвитку музики. Узгоджуючи свої рухи із звучанням музики, діти глибші і зосередженіше вслухаються в неї. Виразний рух не тільки передає вже сформоване переживання, він спонукає до роздумів і тим самим збагачу; життєвий досвід дітей.

Глибшому сприйманню музики сприяє використання у процесі аналізу аналогій з творами інших видів мистецтва. Як зазначав Д.Кабалевський, "той, хто знайомий з літературним або живописним твором чи подією реального життя, що надихнули композитора на написання музики... володіє надійним ключем до розуміння цієї музики". Метод асоціативного пошуку - поєднання музики та образотворчого мистецтва (Б.Яворський), система завдань для зображення на малюнках музичних вражень , що передають настрої, навіяні прослуханою музикою. Найчастіше це сполучення ліній, кольорових розводів. Зорові асоціації учнів поглиблювалися в процесі графічної передачі теми твору або його фрагмента; використання зображально-живописного матеріалу, що відбиває образну структуру твору.

1.5 Формування музичного смаку молодших школярів в процесі слухання музики на уроках музичного мистецтва

Виховання дитячого музичного смаку - є складним та маловивченим питанням. Спостерігаючи за дітьми ми переконуємось, що одним подобається співати і танцювати, а іншим - грати на музичних інструментах або слухати музику. Це свідчить про те, що дитячі смаки дуже різноманітні і, відповідно до цього, їх потрібно розвивати та вдосконалювати постійно.

Проблема розвитку музичного смаку в школярів є справді важливою і для того, щоб вирішувати її педагогам необхідно побудувати свою діяльність таким чином, щоб зацікавити дітей високохудожньою музикою, познайомити з різними музичними стилями і напрямами та їх взірцями.

У молодшому шкільному віці діти є дуже сприйнятливими, вони часто спочатку несвідомо, а потім усвідомлено копіюють жести та інтонації дорослих, у цей період формується їх особистість. Тому починати формування у дітей музичного смаку потрібно з молодшого шкільного віку.

Виховання активного слухача музики пов'язане з двома основними моментами: необхідністю організації всіх умов для активного сприйняття музики та розвитком потреби естетичної думки, без наявності якої неможливо уявити собі слухача, який виявляє до музики свої вимоги, своє ставлення і свої смаки.

В умовах музично-просвітницької роботи з дітьми сприйняття музики не може формуватися самостійно. Дітям надзвичайно необхідні художня і педагогічна допомога вчителя, його керівництво. Але щоб перевірити, чи правильними є шляхи допомоги у становленні відповідного сприйняття музики, потрібна науково-дослідна й експериментальна робота фахівців різних галузей (педагогічної, музичної, психологічної).

Вважається, наприклад, що на початковій стадії навчання музичному матеріалі повинна переважати національна дитяча народнопісенна творчість. Внаслідок прослуховування інструментальних та вокальних обробок вивчених дітьми народних пісень, розвивається їх тембральний слух, формуються пізнавальні та емоційно­мотиваційні функції, розвивається творче мислення та музичні здібності. Музичне виховання засобами фольклору сприяє формуванню національної свідомості та передбачає виховання любові до рідної землі, до свого народу, готовності до праці в ім'я України, освоєння національних цінностей (мови, культури), патріотизму, формування почуття гідності й гордості за свою Батьківщину.

Освоєння музичних творів передбачає повноцінне їх сприйняття, тобто слухання і розуміння. Таке сприйняття вимагає відповідної підготовки, керівництва, виховання, що входить в завдання музичного навчання.
На жаль, до цих пір питанню сприймання в нашій музично-педагогічній практиці приділяється недостатньо уваги, особливо на перших етапах музичного виховання. Разом з тим не можна успішно займатися ніякою музичною діяльністю, якщо не розвинене сприйняття. Виховання ж сприйняття може бути здійснено лише при постійній керівної ролі вчителя.

Вчитель має навчати дітей сприймати музику свідомо, щоб вони глибше переживали і відчували її. Звичайно, ми знаємо безліч прикладів, коли слухачі (і дорослі, і діти) мало або зовсім нічого не знають про музику, яку слухають, але люблять і насолоджуються нею. Проте можна з упевненістю сказати: яскравіше і свідоміше сприймають музику ті слухачі, які мають відповідну підготовку та музичні знання. Наявність свідомого сприймання світу і музики зокрема є однією з граней справжньої особистості.

Для того щоб у молодших школярів формувався гарний, витончений музичний смак, вчитель має створити для них певну базу, від якої діти відштовхуватимуться порівнюючи між собою твори та відсіюючи ті, що не є підходящими для їх музичного смаку. Для цього вчитель музики повинен демонструвати дітям взірцеві музичні твори, але такі, що будуть зрозумілі дитячому вуху. Після того, як діти вже матимуть певний багаж прослуханих творів, вчитель може демонструвати їм не лише взірці, але й більш різноманітну музику, порівнюючи її разом з дітьми та вибираючи разом із ними найкраще.

Щоб зрозуміти музичний твір, важливо його емоційно пережити і на цій підставі поміркувати над ним. При слуханні музики у дитини виникають певної сили позитивні або негативні емоції, що відображають її конкретний психічний стан. У теорії естетики цей стан естетичним переживанням. Слід звернути особливу увагу на те, що твори, які діти здатні емоційно сприймати, повинні бути щоразу складнішими та більшими за обсягом. Більш складні музичні твори можуть пробудити кілька різних емоцій. Однак завжди одна з них буває більш яскравою, що викликає відповідне естетичне переживання: радість, сум, піднесення тощо.

Переживання музичного твору індивідуально для кожної людини і має різні емоційні відтінки. У свідомості дитини йде певне оцінювання музики, яке може бути позитивним чи негативним. При позитивних переживаннях формується визнання цінності музики, естетичне до неї ставлення, відбувається духовне збагачення особистості. Повторене естетичне переживання особливо значимо для особистості.

Естетичні емоції та переживання є основою естетичного сприйняття. Естетичне переживання об'єднує емоції, що виникли під впливом музики, і специфічне усвідомлення самої музики. Дитина, сприймаючи музику, інтуїтивно або свідомо її оцінює. На основі естетичного сприйняття виникають і формуються естетичні почуття дитини як стійке ставлення до музики, що містить у собі емоційну та пізнавальну природу. Вони є у кожної людини від народження і можуть розвиватися в естетичній діяльності.

Естетичне почуття, що виникає при сприйнятті музики, є ознака формування музичного смаку.

1.6 Програмові твори у формуванні музичних смаків учнів початкових класів

Багато вже говорилося про те, що велика роль вчителя музики у розвитку музичних смаків дітей, адже він навчає їх та підштовхує до правильного. Але ми не пригадали про те, що вчитель музики у більшості випадків керується саме навчальною програмою з музичного мистецтва, а отже твори для слухання на уроках музики вчитель відбирає саме звідти. Отже ми маємо дізнатись, яких композиторів та музичні твори пропонує програма, який саме погляд на музику формуватиметься в учнів завдяки рекомендованим творам і чому.

Для слухання у початковій школі програма пропонує багато творів саме українських композиторів - М. Сільванський, В. Косенко, І. Беркович,

Б. Фільц, Л. Дичко, Г. Майборода, М. Вербицький, М Лисенко та ще багато відомих композиторів написали твори, які подають приклад не лише прекрасних п'єс із яскравим та водночас м'яким звучанням, але показують дітям красу насамперед музики з українською душею. Такі твори не лише будуть гарною базою для подальшого розвитку музичного смаку, але і прекрасним взірцем.

Також програма подає нам прекрасні приклади творів зарубіжних композиторів - від зовсім дитячих п'єс до творів із досить складною структурою. Для прослуховування у цій «категорії» програма вважає найкращими таких композиторів як Р. Шуман, Д. Кабалевський, П. Чайковський, Л. Бетховен, Е. Гріг, М. Глінка, Ф. Шуберт, А. Моцарт, Д. Гершвін та ще багато інших прекрасних композиторів. Безумовно, вибрані для дітей твори цих відомих діячів музичного світу є прекрасним прикладом того, як має звучати музика. Обрані і підібрані спеціально для учнів початкової школи ці твори є незамінним музичним багажем.

Також, вивчаючи списки програмових творів для слухання можна помітити, що програма не виключає і української народної творчості. Суть ідеї програми полягає у тому, що діти мають ставитися до музичного мистецтва як до невід'ємної частини духовного життя народу. Отже завдяки творам, поданим в програмі у дітей також виховуватиметься патріотизм, любов до української народної музики та розуміння, що вони і самі є творцями українського фольклору. Також, поряд із цим, у дітей виховуватиметься повага і до інших культур, адже така ідея стосується й музики професійної. Завдяки такому «фольклорному» музичному вихованню діти будуть дивитися на народну музику як на праматір музики будь-якої більш нової, а отже поважатимуть її у різних її аспектах.

Програмові твори для слухання у першому класі послідовно збагачують музичний досвід дітей, завдяки слуханню діти цього віку вчаться сприймати музичні твори, набирають певний музичний багаж, який допоможе їм надалі у сприйманні творів.

Вже з другого класу музика, яка дається для слухання, починає ускладнюватись. В порівнянні із першим класом у четвертому діти слухають вже справді складні та «дорослі» твори такі як перша частина Симфонії соль мінор А. Моцарта, Сонату соль мажор Д. Бортнянського тощо. Подібні твори вже потребують певної підготовки, без якої людина їх може просто не зрозуміти та не сприйняти. Така підготовка надається учням саме за програмою. А отже ми бачимо, що завдяки ній вже у четвертому класі учень здатний сприймати та у певній мірі розуміти класичну музику, що є невід'ємною частиною шляху формування музичного смаку освідченої людини.

З вищепереліченого ми бачимо, що програма сприяє не лише навчальному процесу та загальним навчальним цілям, але й виховує внутрішні якості особистості, сприяє культурному вихованню та формуванню музичного смаку дітей початкових класів подаючи їм прекрасні взірці та приклади творів видатних композиторів.

1.7 Твори українських композиторів у формуванні музичного смаку учнів початкових класів

Для слухання музики доцільно використовувати зокрема такі збірники п'єс, як “Фортепіанний альбом” М.Дремлюги, “Вибрані твори” А.Коломійця, “24 дитячі п'єси для фортепіано” В.Косенка, “Легкі п'єси українських композиторів” та ін.

Аналізуючи дитячі фортепіанні п'єси українських композиторів, наголошуємо на різноманітності їхнього змісту: це й картини природи, образи тварин і птахів, дитячі ігри, забави й казкові персонажі. Сприймання таких творів, як “Дощик” В.Косенка, “Сніг іде” М.Дремлюги, “У лісі” А.Штогаренка, сприяє розвиткові уяви дітей, естетичному ставленню до природи. Слухання п'єс “Тук-тук”, “Зозуля” Л. Вербовського, “Зайчик” М.Жербіна, “Ведмежатко в лісі” М.Дремлюги допоможе краще пізнати звірів і птахів.

Названі п'єси різноманітні не тільки за змістом, а й засобами музичної виразності. У бесідах з дітьми важливо показати, що такі, наприклад, твори, як “Гра” М. Сільванського, “Ранок у садочку ” В.Косенка, написані у рухливому темпі, мажорному ладі. У них чимало стрибкоподібних, уривчастих мелодій. Діти мають зрозуміти, що темп, лад, особливості мелодії, метроритму, виконавські штрихи передають певний настрій, зокрема веселість, безтурботність. Зовсім інші почуття розкрито в таких ліричних творах, як “Пісня” М.Любарського, “Мелодія” А.Коломійця, “Українська пісня” C.Павлюченка, “Пастораль”, “Колискова пісня” В.Косенка, “Елегія”, “Лірична пісня” М.Дремлюги. Якщо вчитель належним чином зорієнтує дітей, покаже наспівність і красу мелодій цих п'єc, то вони сприятимуть вихованню тонкості душі, емоційної чутливості. Увагу учнів мають привертати й фортепіанні твори в ритмі танців, зокрема польки, гопака, мазурки, тощо. Це п'єси з красивою мелодією, що легко запам'ятовуються.

Окремі композитори (Я.Степовий, Ю.Рожавська, А.Коломієць, В.Косенко та ін.) створили п'єси в ритмі вальсу. Слухаючи й супроводжуючи їх відповіднимирухами, діти, можливо, будуть спокійнішими, лагіднішими, граціознішими (передачу характеру музики рухами називають методом пластичного інтонування). У фортепіанних збірниках чимало варіацій на теми українських народних пісень: “Ой минула вже зима”, (М.Дремлюга), “Іди іди дощику” (А.Коломієць), “Два півники” (Г.Компанієць), “Ой є в лісі калина” (Ю.Щуровський). Бажано щоб діти самостійно визначали, на яку тему створено варіації. Інтерес до народної пісні підвищується, якщо розкрити багатство його змісту. Більшість дитячих фортепіанних п'єс українських композиторів завдяки художній досконалості, опорі на народні пісні, доступності для сприймання є неоціненним джерелом музично-естетичного виховання молодших школярів.

Прослуховування на уроках музики творів, що створили українські композитори сприятиме не лише розвитку музичного смаку загалом, але й додасть своєї долі до патріотичного виховання, прививатиме до музичних смаків дітей твори українські, з українською душею та витонченністю.

1.8 Роль батьків у формуванні музичних смаків дітей

На шляху культурного розвитку дитини особлива роль належить сім'ї, батькам. Саме у сім'ї, формуються основи характеру людини, її ставлення до праці, моральних, ідейних і культурних цінностей.

В. Сухомлинський вважав, що сім'я - «джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави». Але з досвіду роботи, ми знаємо. Що не кожна сім'я є саме таким «джерелом», не всі батьки мають певні знання про виховання дітей.

Не дивлячись на те, що школа робить усе можливе для виховання культури учнів, та все одно без участі батьків у цьому вихованні старання вчителів будуть марними. Діти початкових класів знаходяться у тому віці, коли буквально «знімають» із дорослих їх жести, міміку, манеру спілкуватись і, звичайно, разом з усим цим - культуру. Ми розуміємо, що більшість часу дитина проводить у колі сум'ї, близьких та рідних ій людей, яких вона знає з самого народження, а отже, автоматично, вони є для неї авторитетом - особливо матір та батько. Саме у сім'ї у дитину закладається те, що пізніше вплине на її життєвий шлях, уподобання, а отже і музичні смаки.

Якщо хтось із батьків забажав послухати удома музику - її, хоче вона того чи ні, буде слухати і дитина також. Поступово ту музику, якій віддають перевагу батьки, дитина, маючи ще незрілий вік та, відповідно, нестійкий погляд на світ, вважатиме за взірцеву, адже батьки, за замовчуванням, є для неї авторитетом у всьому, включаючи вибір музики.

Більшість батьків вважає, що займатися вихованням музичної культури дітей мають у школі, фахівці, які знаються на цьому набагато більше. Але зараз, із доступом до будь якої інформації, а в тому числі, наприклад, програми музичного мистецтва, батьки мають змогу дізнатися, яку музику рекомендовано для прослуховування дітей, яким чином потрібно подавати музику дітям. Формування музичних смаків дитини, поки вона ще не має змоги самостійно підбирати собі музику для прослуховування, має відбуватись з обох боків - як школи, так і сім'ї.

Отже, батьки, слухаючи музику при дітях, мають брати до уваги, що вони слухають її разом з дітьми та підбирати ті твори, які дійсно варто вкласти дитині в голову. Також батькам рекомендовано проводити цілеспрямоване слухання музики із дітьми, починаючи навіть до школи, адже так дитина краще розвивається і потрапляючи на уроки музики вже матиме певну базу та, навіть, музичні уподобання.

При прослуховуванні музики із дітьми дуже не рекомендовано демонструвати їм «важкі» жанри, адже без музичного досвіду діти можуть їх або не зрозуміти, або почати віддавати перевагу більш примітивній музиці не усвідомлюючи цього, а це не є шляхом до розвитку гарного музичного смаку, притаманного всебічно розвиненій особистості і може вести до безкультур'я якщо не загального, то музичного зокрема.

Звичайно, музичний смак людини насамперед відповідає її характеру та поглядам на життя. Але поки він ще не розвинувся, батьки мають сприяти формуванню музичних смаків своєї дитини ні в якому разу не ігноруючи цей момент, а в процесі, можливо, вдосконалювати свою власну музичну культуру та музичні смаки.

музичний смак початковий композитор

1.9 Проблематика сприймання музики учнями початкових у педагогічній спадщині

У наш час незаперечним є той факт, що рівень музичної культури суспільства швидко падає. Це проявляється у спрощенні музичного мислення, у тому, що люди сприймають музику як споживачі, хоча сама вона постійно ускладнюється, зниженняі емоційної чутливості молодого покоління і притупленні його сприймання взагалі. Причиною слугують не лише сучасні умови життя, але й, більшою мірою, недоліки в самій суті загальної (особливо початкової) музичної освіти в Україні.

Особливе місце у розкритті проблеми музичного сприймання займають праці Н.Гродзенської, в яких вона визначає, що для слухання як однієї з форм залучення до музики необхідна деяка підготовча робота, і рекомендує проводити бесіди про музику, стимулювати висловлювання учнів про неї, обмежувати кількість учнів у групі для слухання музики.

Важливий крок у визначенні шляхів для підвищення ефективності слухання музики зробила В.Шацька, звернувши увагу на «спостереження та вслуховування в музичний інтервал, «визначення» в ньому притаманних йому властивостей та особливостей усвідомлення музики як в цілому, так і в головних її елементах: руху мелодії, форми, гармонії та ін.». Вона розглядає грамотність не як уміння, а як спосіб, шлях до розуміння музики.

Серйозну спробу вивчення ролі слухання музики в процесі музичного сприймання у позакласній роботі зробила В.Бєлобородова. Беручи за основу значення «слухової спостережливості» у розвитку музично-слухових вражень, вона відзначає необхідні для цього методичні прийоми, а також звертає увагу на використання методів контрастності в процесі слухання музики, на визначення засобів музичної виразності, роль повторного слухання тощо. Викликає інтерес те, що слухання музики, починаючи з першого класу, пов'язується В.Бєлобородовою з усім комплексом розвитку музичного слуху.

Проблему музичного сприймання в такому виді діяльності, як слухання, неодноразово було розглянуто в численних публікаціях О.Апраксіної. В емоційному плані, на її думку, твори мають викликати «почуття радісного хвилювання», «кожен вчитель, який звертається до музичного мистецтва, повинен вбачати в ньому не просто дидактичний посібник, а засіб естетичного виховання».

О.Костюк у роботі «Сприймання музики та художня культура слухача» підкреслював, що у музичному творі мають враховуватися такі головні моменти, які привертають увагу і допомагають не втратити інтерес, є зв'язувальні фрагменти, котрі поєднують моменти найважливіших висловлювань і розподіляють ці висловлювання. Сприймаючи музику, слухач мимоволі знаходить у ній головні, на його думку, етапи її розвитку. Ці вузлові моменти сприймаються слухачами як домінуючі емоційно-естетичні фрагменти музики. Аналізуючи враження учнів, можна помітити, що їхня увага концентрується на певних фрагментах, які в одних випадках збігаються з кульмінаціями твору, в інших - не збігаються. О.Костюк вважав, що сприймання музики - невід'ємна частина музично-образного осягнення дійсності. На його думку, музичне сприймання належить до сфери художньо-естетичного досвіду людства; воно пов'язане з такими елементами, як естетичний ідеал, художній образ, естетичний смак, естетичне почуття, художнє мислення.

Ще багато вчених розглядали тему сприймання музики учнями та проблеми із цієї теми. Питання про сприймання є дійсно важливим, адже якщо учень не вміє сприймати музику, то годі й говорити про розвиток у нього музичних здібностей або формування музичного смаку.

Завдяки невеликому аналізу наукової лутератури можна зробити висновки, що практично не існує якоїсь певної єдиної системи, що допомагала б опанувати сприйняття музики кожному. Але вчитель має пам'ятати, що за законами художнього сприймання він не має права нав'язувати учневі своєї точки зору. Учень має самостійно осягати цінність творів, які слухає, бо лише так в нього сформується дійсно свій музичний смак.

ВИСНОВКИ ДО I РОЗДІЛУ

Загальною метою теоретичного розділу було дослідження умов формування музичного смаку учнів початкових класів під час слухання на уроках музики, дізнатись, які фахівці досліджували подібні питання, роздивитись саму суть слухання, як важливого елемента у формуванні не лише музичного смаку, а музичної культури загалом.

Простудіювавши величезну кількість різного матеріалу із цієї теми я роблю висновок, що слухання, хоч воно, насправді, присутнє майже у всіх елементах життя дитини, має найбільше значення саме на уроках музики. Адже під час слухання на уроках вчитель керує цим процесом. Будь-де учень може чути різні звуки та не дуже якісні пісні, але саме на уроках музики вчитель має шанс розвинути в дітей дійсно гідний музичний смак, музичну культуру. Але не можна забувати про те, що вчитель має розвивати, формувати його в своїх учнів, але ні в якому разі не нав'язувати своєї думки та своїх музичних смаків. Ми розуміємо, що у початкових класах остаточного формування як особистості так і її музичних смаків не відбудеться, але у цей період є можливість сформувати у голові дитини, у її «музичному хранилищі» базу, відштовхуючись від якої у подальшому знайомстві з музикою учень зможе порівнювати новї твори із тими взірцевими, які він засвоїв в період навчання у молодшій школі.

Для того, щоб музичний смак дітей формувався завдяки слуханню музики вчитель має не лише правильно підбирати музичні твори, але насамперед навчити дітей слухати музику, розвити їх здатність до її сприймання. Дітям молодших класів важко довго сидіти і концентруватись на чому, що не потребує їх безпосередньої участі, а отже одночасно із тим, як вчитель презентуватиме дітям новий музичний твір він має пояснювати учням кожного разу, як вони мають сидіти, як правильно слухати, слідкувати, щоб діти не відволікались і на початку саме вчитель має знаходити для дітей цікаве у тих музичних творах, шо лунають та «показувати» це своїм учням. Отже перше у формуванні музичного смаку дітей початкових класів саме під час слухання - це навчити їх слухати.

Окрім уроків музики дитина чує музику та те, що претендує на неї, будь де. Їдучи до школи дитина може чути її у транспорті, на вулиці. Дитина чує її біля стендів супермаркетів. Але головним є те, що чує вона її і вдома. А отже на формування музичних смаків дитини сильно вливає не лише вчитель, але й оточення, батьки. А отже саме батьки можуть сильно допомогти, або навіть зіграти головну роль у початку формування музичного смаку своєї дитини, навчати її слухати музику, представляти дитині цікаві та гідні музичні твори. Тож формування музичного смаку, я вважаю, відбувається найперше у сім'ї.

Пам'ятаючи про те, що дитина, учень є особистістю, хоч іще маленькою та наївною, ми також маємо брати до уваги, що дитина має право сама обирати музику, яка їй подобається. Звичайно, дорослі мають направляти дитину і навіть слідкувати за тим, що вона слухає та що їй впадає до смаку. Але дитина є особистістю і її музичний смак - це частина тієї особистості, яка має право на власний вибір. Отже формування гарного музичного смаку у наш час є складним процесом, на який повністю вплинути ніхто не може і, я вважаю, не має права.

Формування музичного смаку у дітей дошкільного віку - це частина процесу формування особистості. Більшою мірою музичний смак формується саме під час слухання. А отже вчитель має навчити дітей бути слухачами, навчити їх бути особистістю, що хоче розвиватись.

РОЗДІЛ II. МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНОГО СМАКУ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ПІД ЧАС СЛУХАННЯ МУЗИКИ

2.1 План-конспект уроку музики у першому класі за темою «Вчимося слухати музику»

Клас: 1

Тема: Вчимося слухати музику.

Мета уроку: ознайомити учнів з основними правилами

сприймання музичного твору; формувати навички уважного та вдумливого

слухання музики; виховувати любов та інтерес до музики.

Обладнання: ілюстрація музичних інструментів, портрет П.І.Чайковського, програвач.

Музичний матеріал: П.І. Чайковський «Марш дерев'яних солдатиків», поспівка «Каркнув крук» [дод. 1], пісня «Ми - першокласники» М. Ровенка, «Королівський марш» С. та Є. Желєзнових.

Хід уроку

І. Організаційні моменти та музичне вітання.

Вчитель вишиковує першокласників біля входу до музичного кабінета, нагадує їм, як вони мають заходити до класу, нагадує їм про те, що вони мають заходити та розсідатись лише після того, як залунає музика. Вчитель вмикає або виконує на фортепіано «Італійську польку» С. Рахманінова.

Після того, як учні розсілися по місцях учитель, підвівши клас з місць, музично вітається із дітьми (спочатку демонструє їм музичне вітання повністю, потім діти вже музично вітаються із учителем не без його допомоги).

ІІ. Актуалізація опорних знань.

- Пригадаємо разом, що ми вчили на минулому уроці.

- Яку пісню ми вивчили?

- Який твір ми слухали?

- Як же ви гадаєте, що таке музика?

- Які інструменти ви вже знаєте?

ІІІ. Повідомлення теми уроку.

Вчитель: Ось ви вмієте вже писати, читати. А чи знаєте ви, що музику слухати також треба вміти? Отже тема сьогоднішьного уроку - «Вчимося слухати музику».

IV. Слухання музики.

Вчитель: Оскільки сьогодні ми з вами вчимося правильно слухати музику то до нас завітав сьогодні Петро Ілліч Чайковський (вчитель прикріплює портрет композитора на дошку). Він дуже любив дітей і для свого племінника написав збірку дитячих творів, яка називається «Дитячий альбом». Він написав його тому, що його племінник якраз навчався грати на піаніно, але у той час спеціальних цікавих творів для дітей не було, а були лише серйозні, які йому було грати не так цікаво. Ці ж твори, які увійшли до збірки дуже яскраві, казкові, завдяки ним можна навіть уявно подорожувати. Зараз ми з вами послухаємо твір із цієї збірки, що називається «Марш дерев'яних солдатиків» (викладач кріпить на дошку кольорову картинку, що зображує крокуючих дерев'яних солдатиків, друге зображення - із звичайними солдатами).

Вчитель: Чи знаєте ви, що таке марш? Марш - це чітка музика, під яку легко крокувати. Як гадаєте, де ви можете почути марш? Марш ми можемо почути на парадах, зазвичай під марші крокують солдати.

Вчитель: Отже зараз ми з вами послухаємо твір, що має назву «Марш дерев'яних солдатиків». Але для того, щоб слухати музику ми маємо вирівняти спинки, скласти руки на парти, слухати дуже уважно та уявляти. Після того, як ми з вами послухаємо твір ви мені скажете, про що, по вашому, розповідала музика та скільки у цьому творі було частин. Пам'ятайте, що під час того, як звучить музика, не можна розмовляти. Якщо ви хочете відповісти - підіймаєте руку, а тоді я вас спитаю. Вирівнялись, приготувались.

(пролунав «Марш дерев'яних солдатиків»)

Вчитель: Отже, як ви гадаєте, якими були ці солдатики? (відповіді дітей) Чому вони не схожі на другу картинку? Скільки частин було у творі? А як би ви крокували під музику цього маршу?

V. Розминка.

Вчитель: А зараз ми з вами відчуємо себе солдатами і покрокуємо під марш. (вчитель підводить дітей з місць і вони крокують під пісеньку С. та Є. Желєзнових «Королівський марш»).

VI. Розпівування та спів.

Вчитель: Зараз ми з вами будемо співати. Але перед цим нашим горлечкам необхідно розігрітись. Слухайте уважно поспівку. (вчитель демонструє дітям поспівку «Каркнув крук») Як ви гадаєте, про кого була ця поспівка?

Далі вчитель розучує із дітьми поспівку та співає її разом із ними у невеликому діапазоні. Після того, як діти розпівались, вчитель розучує із учнями пісню «Ми - першокласники» за методикою розучування пісень.

VIІ. Підсумок уроку, музичне прощання.

- Що таке музика? Як треба її слухати?

- Під яку музику крокували сьогодні дерев'яні іграшкові солдатики? (Пригадати із дітьми, що таке марш).

2.2 План-конспект уроку музики у другому класі за темою «Як музика малює картини природи»

Клас: 2

Тема: Як музика малює картини природи.

Мета: збагачувати уявлення учнів про виразні можливості музики щодо відображення образів природи; вчити порівнювати музичні образи з поетичними і живописними; розвивати музичний слух, художньо-образне мислення. Виховувати чуйну й гармонійну особистість, пробуджувати інтерес до різних видів мистецтва.

Музичний матеріал: «Ранок» Е. Гріг, «Танок тролів» Е. Гріг, поспівка «Каркнув крук», поспівка «Білочка» [дод. 2], поспівка «На засніженім лужку» [дод. 3], пісня «Зимонька-зима».

Обладнання: музичний інструмент (піаніно), музичний центр, ілюстрації

Хід уроку

І. Організаційні моменти та музичне вітання.

Вхід до зали під музику, музичне вітання.