Використання основних методів історичного ретроспективного аналізу. Тенденції на українському культурному полі часів пізнього середньовіччя - початку Нової доби. Ідеологи уніатського духовенства та їх бачення національного порятунку України-Русі.

Розгляд поняття та змістовних засад національної ідеї. Характеристика менталісних особливостей та домінант української нації. Причини виникнення етнічних конфліктів між різними народами. Пошук моделі цивілізаційного розвитку посткомуністичної України.

Основні догмати "української ідеї", що поєднує новітні наукові досягнення з кращим культурним спадком та скеровується в майбутнє, а не в минуле. Роль відкриттів генетиків та інших науковців у створенні об'єктивної історії появи землеробства і скотарства.

Доктрина національної ідеї в соціальній філософії. Формування української ідеї на ґрунті філософії історії німецьких романтиків, в атмосфері російського духовного життя і російських політичних реалій, зі збереженням християнсько-православної домінанти.

Пам’ятки іконного мистецтва XIII-XV ст., які дають змогу дізнатися багато про стан тогочасної Української Церкви, про посилення віри, а також про стильові пошуки українських мистців. Відбиток татаро-монгольського нашестя на розвиток іконографії в Україні.

Вивчення сучасних інтерпретацій класичних форм української ілюстрації та визначення їхніх специфічних художніх рис. Розгляд норм графічної поведінки у контексті розвитку вітчизняного діджитал-арту. Аналіз ілюстративних інтерпретацій у сучасній Україні.

Значення української інтелектуальної еліти у творенні нового стилю життя, європейського культурно-освітнього простору, в розвитку форм освітньої діяльності, що формують особистість. Діяльність інтелектуальної еліти з позицій розвитку української освіти.

"Довге" ХІХ століття як процес формування модерної української нації під владою Романових та Габсбургів. Складнощі, котрі поставали перед українською (наддніпрянською) інтелігенцією, якій доводилося йти на певні компроміси з владою та чиновниками.

Розгляд проблеми життєвого вибору української інтелігенції в умовах поразки національної революції 1917-1921 рр. і встановлення радянської влади. Виявлення гетерономних та автономних стратегій самореалізації інтелігенції в умовах тоталітарного режиму.

Проблема вибору української інтелігенції в умовах поразки національної революції 1917-1921 рр. і встановлення радянської влади. Типи світоглядного позиціонування і поведінкових реакцій за обставин втрати свободи і становлення тоталітарного режиму.

Аналіз суспільно-політичних процесів в Україні другої половини 1950-х – середини 1960-х рр. під час так званого періоду хрущовської "відлиги". Причини та поштовхи до формування і зародження руху шістдесятників. Діяльність клубу творчої молоді "Сучасник".

Національна політика польського уряду Другої Речі Посполитої щодо українського населення Волині. Участь української інтелігенції у громадсько-культурному житті та у національно-визвольному русі. Аналіз початкового етапу радянізації Волинського краю.

Вплив середніх і вищих навчальних закладів, студентських товариств на формування української інтелігенції, на підвищення її освітнього рівня і професійної кваліфікації. Процес консолідації інтелігенції за фаховою ознакою. Спеціалізовані друковані видання.

Політика польського уряду Другої Речі Посполитої щодо українського населення Волині, зокрема української інтелігенції. Участь української інтелігенції у громадсько-культурному житті та у національно-визвольному русі. Радянізація Волинського краю.

Аналіз соціальних, економічних, військових аспектів історії Великої Вітчизняної війни. Характеристика німецько-фашистського окупаційного режиму в Україні та їх соціально-економічна політика. Різнобічне ставлення української інтелігенції щодо окупантів.

Дослідження 20-х років 20-го століття як часу небаченого розвитку, відкриттів і сподівань в українському духовному житті, як зоряного час української інтелігенції. Наслідки революції та громадянської війни в житті людини як головні теми прозових творів.

Аналіз становища та основних напрямків діяльності української інтелігенції та наукових осередків 20-30-х рр. XX cт. через призму історіографічного доробку наукової школи кафедри історії та культури України. Аналіз діяльності професора В. Коцура.

Визначення досягнень та втрат, що отримала українська наукова інтелігенція протягом 1917-1921 років. Розгляд матеріального забезпечення представників української інтелігенції, які не емігрували за кордон, а залишилися працювати на українських теренах.

Проведення комплексного аналізу діяльності української інтелігенції у період 1917-1921 рр. Визначення досягнень та втрат, що отримала українська наукова інтелігенція протягом 1917-1921 рр. Розгляд впливу політичних змін на ключові галузі науки і культури.

Аналіз основних тенденцій в оформленні системи політичних уявлень у середовищі української радянської інтелігенції. Вплив соціально-політичних перетворень, пов'язаних з утвердженням держави "диктатури пролетаріату", на становище української інтелігенції.

Висвітлення особливостей нагляду органів поліції Російської імперії за українською інтелігенцією. Наведення змісту оперативних поліційних даних, що ставали підставами для переслідування діячів національного руху, застосування щодо них репресивних заходів.

Аналіз процесу переслідування в 20-30-х роках ХХ ст. української інтелігенції як головної рушійної сили українського народу в прагненні самоідентичності та у відродженні патріотичного духу. Визначення груп жертв та періоди репресій проти інтелігенції.

Передумови виникнення та основні тенденції, що визначали вітчизняну історико-бібліографічну думку. Періодизація розвитку історичної бібліографії в Україні. Основні напрямки, за якими формувалась тематика історико-бібліографічних досліджень того часу.

Обґрунтована необхідність залучення біографічного матеріалу для уведення в історію українського гуманітарного дискурсу імен представників педагогічного Відродження України. Діяльність представників педагогічного компендіуму часів України XIV-XV ст.

Відтворення образу жінки-історика та верифікації цього образу на матеріалах історії історичної науки України 1920 х рр. Характеристика методів та техніки дослідження. Розкриття особливостей професійного письма учасниць історіографічного процесу.

Визначення місця і ролі історіософських ідей у процесі розвитку української історичної науки у контексті творчості видатних діячів української історіографії та національного руху. Порівняльний огляд особливостей російської та української історіософій.

Українська історіософія як складова культурного відродження, політики, масової свідомості на рубежі ХІХ–ХХ століть. Вплив творчості видатних українських політиків і науковців – В. Антоновича, М. Грушевського, В. Липинського на її формування та розвиток.

Дослідження етапів вивчення української історичної повісті ХХ століття. Аналіз внеску Олекси Мишанича у створення цілісної картини українського літературного процесу. Розгляд критичної та літературознавчої рецепцій в різних суспільно-політичних формаціях.

Етапи вивчення української історичної повісті першої половини ХХ століття. Створення цілісної картини розвитку вітчизняної історичної повісті даного етапу. Сутність критичної та літературознавчої рецепцій в різних суспільно-політичних формаціях.

З'ясування проблематики й поетики української історичної прози другої половини ХІХ ст. як літературного явища. Історіософські погляди письменників, авторів історичної прози, крізь призму соціально-політичних і національно-культурних чинників ХІХ ст.