Боротьба за територіальну спадщину Київської Русі. Посилення польської експансії на українські землі. Наслідки польсько-литовських уній для українського народу. Адміністративно-політичний устрій, економічна та військова організація українського козацтва.

Характеристика особливостей війни між Росією та Україною як наслідку взаємодії політичних систем, уражених політичними кризами, спричиненими відсутністю модернізації. Визначення основних закономірностей взаємовпливу кризових процесів різних систем.

Етапи розвитку українознавства, гетьманщина. Українці як світовий феномен, ідеал національно-державного відродження. Національна ідея, нація і націоналізм, роль наукової теорії та практики. Козацтво як становий хребет нації, його історична місія.

Визначення ролі українознавства у процесі виховання національно свідомих українців, збереження своєї ідентичності в умовах асиміляційної політики, боротьби за національні й політичні свободи. Дослідження освітньої політики Другої Речі Посполитої.

Розроблення й застосування нового підходу та методологічних основ українознавства в останньому десятилітті ХХ і на початку ХХІ ст.. Роль та завдання діяльності Асоціації "Інститут українознавства". Досягнення деяких дослідників в цій галузі, їх видання.

Проблеми формування українознавства як методології культурологічних досліджень епохи національного відродження України початку і кінця ХХ ст. Перспективи розвитку вітчизняної гуманітаристики та виведення української науки і культури у світовий простір.

Досліджуються проблеми формування українознавства епохи національного відродження України ХХ століття. Зазначено, що українознавство спирається на міждисциплінарно-проблемні способи пізнання посткласичної науки в парадигмі культури постмодернізму.

З'ясування ключових процесуальних аспектів виховання і розвитку дітей та молоді у поглядах О. Вишневського. Виокремлення ключових аспектів українознавчих візій О. Вишневського. Визначення виховних завдань українознавства в загальноосвітній школі.

Чітка реалізація тріади основних рушійних сил системи національної безпеки. Недостатній рівень консолідації українського суспільства. Розмитість загальнонаціональної ідентичності. Розвиток українознавства як вагомий чинник державної політики в Україні.

Консолідація суспільства та посилення загальнонаціональної ідентичності українського народу. Вплив державної політики на формування та функціонування системи забезпечення національної безпеки. Утвердження, розвиток і поширення українознавства в Україні.

Аналіз інформаційної складової української версії стратегії "розумної сили", яка може стати передумовою Перемоги України в російсько-українській війні. Роль українознавчої компетентності у контексті подолання деструктивних наслідків інформаційної війни.

Аналіз інформаційної складової української стратегії "розумної сили", як ключової передумови Перемоги України в російсько-українській війні. Розгляд ролі українознавчої компетентності у контексті подолання деструктивних наслідків інформаційної війни.

Проблема українознавства в контексті сучасних наукових викликів. Розгляд ідеологічних засад наукового виробництва. Українознавство як дисциплінарний комплекс. Важливість інтелектуальної свободи та наукового етосу для збереження державності України.

Аналіз виданого Тарасом Шевченком "Букваря" як концептуального феномену становлення системи повноцінної української освіти. Характеристика історичного контексту появи цієї книги, її ролі і місця у процесі формування світоглядних домінант українства.

Аналіз змісту "Букваря" Тараса Шевченка. Становлення системи повноцінної української освіти. Роль і місце книги у процесі формування світоглядних домінант українства. Шевченкове розуміння української словесності як універсального символічного коду.

Порівняльний аналіз образів Олександра Потебні й Івана Огієнка як українознавців і українотворців. Дослідження поглядів науковців на проблему безперервного зв’язку мова - культура - етнос, значення рідномовної освіти та небезпеки двомовності народу.

Вивчення українознавчої тематики у шкільній географії: природничий та етнічний підходи. Формування географічних основ національної свідомості в молоді. Розширення знань про територію України, її кордони, розміщення населення та його економічну діяльність.

Дослідження особливостей діяльності сільських закладів культури на українознавчих засадах на прикладі Черкаської області. Аналіз роботи фольклорно-етнографічного товариства "Струмок", дитячих колективів, бібліотек Шполянського і Смілянського районів.

Аналіз українізмів, які є невід'ємною частиною лексикону козаків регіону. Приклади і зміст українських прислів'їв і фразеологічних зворотів, що зберігаються у донських говірках. Нівелювання прихоперських козацьких говорів, що може призвести до їх втрати.

Аналіз навчальних програм та підручників для учнів початкових класів на предмет наповнення їх українознавчим змістом. Бачення українського виховання класиками української педагогіки, зокрема, С. Русовою. Необхідність кардинальних змін у змісті освіти.

Чинники формування українознавчого світогляду й наукового методу О. Бодянського. Місце О. Бодянського в колі української і російської творчої та наукової еліти. Внесок ученого у справу українських видань та збагачення джерельної бази українознавства.

Розгляд інформаційного та комунікаційного полів сучасної гуманітаристики. Суть феноменів українського культуротворчого та державотворчого фактуму. Наповнення шкільного навчально-виховного простору україноцентричними знаннями та викладовими підходами.

Основні принципи та технології збагачення словникового запасу молодших школярів на уроках української мови та літературного читання в контексті змісту освіти в Новій українській школі. Роль народознавчих засобів у розвитку мовлення учнів початкової школи.

Розгляд особливостей втілення української ідентичності в драматургії Івана Огієнка. Визначення філософських алюзій у літературних творах та їх важливих ролей, що свідчать про неоднозначність проблем, визначених у драматичних творах письменника.

Етнодемографічна та етнополітична ситуація в Криму. Національна та культурна ідентичність домінуючих в Криму національно-етнічних груп. Сучасна мовно-культурна ситуація поліетнічного середовища. Тенденції розвитку мережі культурно-освітніх закладів.

Проведення об’єктивного аналізу наукової спадщини, суспільно-політичної та громадської діяльності П. Рябкова. Процес формування наукового світогляду П. Рябкова і методології його досліджень, еволюція політичних переконань та їх вплив на діяльність.

Застосування українознавчих інтегральних методів дослідження сучасного гуманітарного простору та зразків, які належать до історіографії змісту українознавства і мають генетичний зв’язок з сучасністю. Інституційні засади дослідження наукових парадигм.

Висвітлення тридцятирічних здобутків україністики в Інституті слов’янської філології Люблінського католицького університету крізь призму науково-дослідницької та освітньої діяльності. Українознавчі дослідження питань еміграційної літератури слов’ян.

Вивчення наукового доробку дослідників генеалогії та геральдики, які протягом зазначеного періоду опублікували дослідження українських магнатських та шляхетських родів, історію гербових спільнот та геральдичних символів, сфрагістикі і міської геральдики.

Праці членів Польського Геральдичного Товариства з історії магнатських та шляхетських родів західноукраїнських земель та Правобережжя України. Публікації з історії на сторінках часописів "Miesiеcznik Heraldyczny" i "Rocznik Towarzystwa Heraldycznego".