Розвиток туризму і санаторно-курортного господарства в Тернопільській області. Природні пам’ятки Тернопільщини. Урочище Трубчин, урочище Глоди, печера Оптимістична, Озерна, Кришталева, Вертеба, Ювілейна, Млинки, Перлина, Божа та Дністровський каньйон.

Виявлення знахідок з околиць Мотронинського городища. Дослідження виробів з поселення в урочищі Скабове біля села Жаботин. Розгляд бронзових наконечників стріл. Характеристика поселенської структури Притясминського регіону Лісостепового Правобережжя.

Вивчення архітектурної цінності пам’яток садибного будівництва. Визначення місця садиб Сумщини у вітчизняній історії та культурі. Формування сприятливої суспільної атмосфери по відношенню до садиб як чинника, що посилює масштаби пам’яткоохоронної роботи.

Проблематика використання замкових споруд в етнотуризмі, яка негативно впливає на процес ефективного збереження, охорони та етнотуристичного пристосування об’єктів фортифікаційного будівництва. Шляхи етнотуристичного використання пам’яток будівництва.

Розгляд діяльності видатного польського літератора, історика, публіциста М. Грабовського на Чигиринщині. Результати його археологічних досліджень на території краю, що були опубліковані у книзі "Україна давня і сучасна". Внесок відомих діячів ХІХ ст.

Історичний розвиток пам’яткоохоронної справи, правові та управлінські аспекти, завдання та напрями пам’яткоохоронної діяльності, реалізація проекту Зводу пам’яток історії та культури. Дослідження різних пам’яток як артефактів соціалізації індивіда.

Визначення питань, що входять до компетенції теоретичного пам’яткознавства як науки. Об’єкт та предмет пам’яткознавства. Завдання пам’яткознавства щодо вивчення окремих видів об’єктів культурної спадщини, їх використання в сучасному культурному контексті.

Напрями роботи краєзнавців на Київщині у контексті вседержавних подій 1926-1930 рр. Роль крайового інспектора Ф. Ернста у збереженні пам’яток історії та культури. Виявлення, реєстрація та охорона пам’яток м. Києва, Білоцерківщини, Межигір’я, Каніва.

Аналіз розвитку пам’яткоохоронної діяльності музеїв, як осередків вивчення археологічних, етнографічних та історичних пам’яток України в 20-30-х рр. Вклад співробітників музейних установ у вивчення, дослідження та збереження археологічних пам'яток краю.

Дослідження основних напрямків пам’яткоохоронної діяльності та тенденцій, що були визначальними в галузі охорони історико-культурного надбання на Чернігівщині у 1919-1930-ті рр. Періодизація пам’яткоохоронної діяльності на Чернігівщині у цей період.

Розгляд пам’яткоохоронної діяльності П.В. Клименка на Поділлі, його участі у діяльності пам’яткоохоронних організацій, ролі у збереженні архівної спадщини. Закладення правового фундаменту державного опікування національними пам’ятками і архівами.

Розглянуто проблему правового забезпечення пам’яткоохоронної діяльності в контексті деокупації Криму та частини Донбасу. Нормативно-правове забезпечення державного управління охороною культурної спадщини. Регламентування пам’яткоохоронної діяльності.

Історико-культурна спадщина України: духовний, економічний і соціальний капітал. Проблема правового забезпечення пам’яткоохоронної діяльності в контексті деокупації Криму та частини Донбасу. Аналіз збереження культурної спадщини на окупованих територіях.

Характеристика основних напрямів діяльності радянського керівництва щодо подолання житлової кризи, яка склалася у Чернігові після воєнних дій 1918-1919 роках. Оцінка роботи Чернігівського губернського комітету охорони пам’яток мистецтва та старовини.

Роль Ставропігійського інституту і Церковного музею у Львові у збереженні пам'яток національної культури. Пам'яткоохоронна діяльність Митрополита Андрея Шептицького. Вплив археологічних досліджень княжого Галича на національно-культурне життя в Галичині.

Загальний стан розвитку пам’яток історії та культури у 1945-1965 рр. в регіоні. Охорона пам'яток та вивчення історико-культурної спадщини. Створення Добровільного товариства охорони пам'яток історії та культури як новий етап в пам'яткоохоронній справі.

Характеристика дисертаційних робіт на музеєзнавчу та пам’яткоохоронну тематику, які захищені при Центрі пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. Розвиток охорони історико-культурної спадщини України.

Аналіз юридичних документів доби правління в Італії остготського короля Теодеріха Великого щодо охорони пам’яток старовини. Оцінка зазначеної епохи з точки зору її значення для збереження класичної культури і формування сучасної європейської цивілізації.

Вклад мистецтвознавців Львова в охорону та збереження пам'яток історії, культури. Аналіз їх діяльності по виявленню, збереженню, реставрації, популяризації пам'яток мистецтва в рамках роботи Львівського відділення Українського товариства охорони пам'яток.

У науковій статті розглянуті заходи спрямовані на збереження окремих архітектурних об’єктів, що мали місце у 1908-1914 роках на території Національного історико-меморіального заповідника "Поле Берестецької битви". Розглянуто хронологію та головні події.

Мета – деталізувати роботу В. Модзалевського стосовно охорони чернігівських музеїв упродовж липня-листопада 1917р., спираючись на його письмові клопотання, адресовані міській управі. Методи дослідження відповідають меті, ґрунтуються на принципі історизму.

Аналіз змісту пам’яткоохоронних програм, які з початку 1990-х років були реалізовані в Україні і окремі з яких впроваджуються в життя у ХХІ столітті. Програми дослідження пам’яток українського козацтва, вивчення некрополів (військових поховань).

Зміст пам’яткоохоронних програм, які з початку 1990-х рр. були реалізовані в Україні і окремі з яких впроваджуються в життя. Програми створення нових та реорганізації історико-культурних та історико-архітектурних заповідників, що функціонують сьогодні.

Аналіз матеріалів про пам’яткоохоронну та краєзнавчу діяльність викладача Кам’янець-Подільського духовного училища С. Дложевського і його сина - відомого філолога та археолога С. Дложевського. Аналіз подільського краю та участь у збереженні його пам’яток.

Огляд основних етапів спорудження пам’ятника Шевченку в м. Рівне, його архітектурно-мистецькі чинники. Роль архітектурної пам’ятки як одного з важливих елементів культурно-мистецької спадщини міста; соціальні протистояння, які стояли на перешкоді.

Особливості проведення політики пам’яті щодо пам’ятників Леніну в Черкаській області, яка є прикладом регіону з різною історичною спадщиною. Характеристика діяльності місцевої влади зі знесення пам’ятників радянської доби, а також ставлення населення.

Опис пам'ятників, присвячених українському поету, письменнику , художнику і мислителю Тарасу Григоровичу Шевченку. Дослідження історії створення, авторства та загальна характеристика монументів побудованих в містах Харкові, Донецьку та Маріуполі.

Культурна пам’ять, як процес збереження культурного спадку. Розгляд образу Тараса Григоровича Шевченка - Кобзаря та Пророка, як об’єднуючого символу для українців за кордоном. Дослідження прикладу встановлення пам’ятника Шевченку в Буенос-Айресі.

Дослідження спогадів, зібраних у межах науково-гуманітарного музейного проекту "Родинна пам’ять про війну". Підходи до аналізу пам’яттєвих наративів як ключових джерел вивчення історичної пам’яті українців про Другу світову війну, їх зміст і значення.

Аналіз пам’яттєвих наративів за ініціативою науковців Національного музею історії України. Відтворення мікроісторії на прикладі родинних історій у контексті всієї історії Другої світової війни, акумуляції джерел, що розкривають внутрішній світ індивіда.