Поетичний лексикон Василя Симоненка Рецензія на книгу: Баран Іван. "Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок". Словник мови поезій Василя Симоненка
Вивчення процесу створення словника поетичного мовлення Василя Симонетка. Аналіз та особливості словника постав у контексті кандидатської дисертації "Лексико-фразеологічні константи й домінанти ідіолекту В. Симоненка: емотивно-аксіологічні виміри".
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 01.08.2024 |
| Размер файла | 24,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Поетичний лексикон Василя Симоненка
Рецензія на книгу: Баран Іван. "Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок". Словник мови поезій Василя Симоненка
Чернігів: Десна Поліграф, 2022. 924 с. ISBN 978-617-8020-73-6
Т.Л. Хомич, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри української мови і літератури
Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка, м. Чернігів,
Укладання будь-якої лексикографічної праці апріорі вимагає від автора надзусиль, багатьох років титанічної роботи. «Словник мови поезій Василя Симоненка» Івана Мироновича Барана -- це знаковий науковий витвір у сучасній українській лексикографії, який містить 5071 словникову статтю й репрезентує 24 647 слововживань. Рецензовану працю молодий науковець укладав упродовж шістьох років, допоміжним підґрунтям такого доробку слугували лінгвостилістичні дослідження автора, зокрема: наукова розвідка «Прикметникова парадигма в поетичній творчості Василя Симоненка» [Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт з природничих, технічних та гуманітарних наук (м. Умань, 2018)], яку відзначено дипломом другого ступеня; магістерський проект «Поетичне мовлення Василя Симоненка: морфологічний аспект»; низка статей, а також попередня лексикографічна праця «Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок...» (2018) 1. словник лексика фразеологічний константа
Створити словник поетичного мовлення Василя Андрійовича Си- моненка укладачеві вдалося завдяки тонкому сприйманню мови, лексикограф має досвід поетичного мовотворення, зокрема: збірки «Іванкові пересмішки» (Косів, 2001); «Казочки для тата» (Косів, 2002); «Нові казочки для тата» (Косів, 2003); «Ранок барвінковий» (Київ, 2004); «Час на терезах» (Косів, 2005); «Мить -- як вічність» (Чернігів, 2015); «Татуювання паперу» (Чернігів, 2017); «Селекція літер» (Чернігів, 2019).
Сьогодні українське суспільство перебуває у скрутному становищі. У той час, коли українська мова, як основний ідентифікатор національної культури, «є засобом оборони проти російського загарблення» (с. 167) Хомич Т. (2018). Реалізація мовної норми в мовленнєвому українському дискурсі другої половини XX ст. (На матеріалі «Листів до Олеся Гончара»). Феномен Олеся Гончара в духовному просторі українства: Збірник наукових статей (с. 166--178). Полтава: ПНПУ., маємо всіма силами плекати наш скарб, відновлювати його.
Загальновідомо, що сучасний стан будь-якої мови є результатом усіх попередніх етапів її розвитку. У складний період радянської епохи феномен українського шістдесятництва породив плеяду справжніх митців, які намагалися відроджувати національну культуру: захищали рідну мову, популяризували літературу та мистецтво, наукові надбання, прагнули відмовитися від нав'язаних ідеологійних штампів. В українській лінгвістиці можна спостерігати активізацію уваги до вивчення мовної тканини творів поетів-шістдесятників, наявні дослідження особливостей авторських поетичних ідіолектів [напр.: Сікорська З.С., Глуховцева К.Д., Горошкіна О.М. Поетичне слово Василя Симоненка: Словникові матеріали (1995)], одначе бракує цілісних досліджень із вичерпною характеристикою ідіостилю. Творчість Василя Андрійовича Симоненка, якого О.Т. Гончар назвав «витязем нової української поезії», є одним із найцінніших надбань української літератури другої половини XX сторіччя.
Питання ідіолекту В.А. Симоненка наразі є малодослідженим явищем в українському мовознавстві. Проблеми, яких торкається митець, розв'язано відповідно до параметральних характеристик ментальности українця, його душевного строю . Попри значний вплив творчости пое- та-шістдесятника на українську літературу другої половини XX ст., кількість розвідок, які мають на меті створення комплексної картини мови поезій письменника, украй незначна. Назвемо деякі з них: Горнятко- Шумилович А.Й., Космеда Т.А. Феномен креативності Василя Симоненка: літературознавчий та лінгвістичний аспекти (2016); Масловська Т.О. Концептосфера ідіостилю Василя Симоненка (2016); Тарнашинська Л.Б. «Поетика поривань» як естетична норма: Василь Симоненко. Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління (Історико-літературний та по- етикальний аспекти) (2010); Шевчук В.О. Поет складної простоти (Слово про В. Симоненка) (1985) та ін.
Переконані, що першим кроком до розв'язання зазначених актуальних лінгвістичних проблем став «Словник мови поезій Василя Симо- ненка». Уважаємо, що авторська лексикографія і лінгвостилістика нагально потребують словників мови Ліни Костенко, Івана Драча, Бориса Олійника, Євгена Гуцала, Володимира Дрозда та інших шістдесятників. Лише такі надбання дадуть змогу ґрунтовно презентувати мовний стиль епохи, «визначати характер і ступінь впливу письменника на літературну мову, на процес її розвитку» (с. 134) Сологуб Н. (2007). Словник мови письменників. Лінгвістика: об'єкт -- стиль, мета -- оцінка: Збірник наукових праць, присвячений 70-річчю від дня народження проф. С.Я. Ермоленко (с. 133--138). Київ..
Наголошуємо на тому, що аналізований словник постав у контексті кандидатської дисертації «Лексико-фразеологічні константи й домінанти ідіолекту В. Симоненка: емотивно-аксіологічні виміри». Абсолютно логічним уважаємо те, що вивчення ідіостилю будь-якого письменника на високому рівні можливе лише на основі словника мови автора. Адже це мотивуватиме охоплення мегатексту мовної особистости й потенційно спродукує точність наукових висновків: «Не сприяє повноті й глибині дослідження ідіолекту незадовільний стан авторської лексикографії; адже відсутність словника мови письменника унеможливлює докладне моделювання його ідіолекту, як і з'ясування його індивідуальних мовних осягнень у їх відношенні до узусу, норми літературної мови» (с. 16) Гриценко П. (2007). Ідіолект і текст. Лінгвістика: об'єкт -- стиль, мета -- оцінка: Збірник наукових праць, присвячений 70-річчю від дня народження проф. С.Я. Ермо-ленко (с. 13--43). Київ.. Науковий аналіз словника поетичної мови дасть змогу лінгвостилістиці поглибити знання про мову української літератури другої половини XX ст. та простежити особливості новотворення, символотворення, метафорики в лексиці поетичних творів Василя Андрійовича Симоненка, виокремити найхарактерніші риси ідіостилю автора зокрема та особливості поетичної лексики української літератури другої половини XX ст. загалом.
Рецензований словник презентує розлогість добору досліджуваних поезій В.А. Симоненка. Хоч перед автором і постала проблема нена- явности повного зібрання творів поета-шістдесятника, проте І.М. Баранові вдалося розв'язати її: дослідник зібрав усі наявні сьогодні збірки поетичної творчости В.А. Симоненка й наскрізно проаналізував кожну лексему й кожне слововживання. Так, джерелами словника стали: Симоненко В.А. Ти знаєш, що ти -- людина: Вірші, сонети, поеми, казки, байки. Київ, 2005; Симоненко В.А. Берег чекань. Київ, 1973; Симоненко В.А. Земне тяжіння. Вірші. Київ, 1964; Симоненко В.А. Подорож у Країну Навпаки. Київ, 1993; Симоненко В.А. Поезії. Київ, 1966; Симоненко В.А. Тиша і грім. Київ, 1962; Симоненко В.А. Цар Плаксій і Лоскотон. Казка. Київ, 1982; Симоненко В.А. Я кличу вас у відчаї не гнуться. Київ, 2003.
Неабияке практичне значення «Словника мови поезій Василя Симоненка» вбачаємо в тому, що лексикограф майстерно поєднав кілька типів словників в одному. За своєю структурою аналізована праця є лексиконом, бо презентує всебічну характеристику слова: значення, граматичні властивості, ілюстративні приклади. Наведемо кілька незначних за обсягом словникових статей: БАВИТИ (1 вживання), влю, виш; мн. бавлять; недок., дієслово перех. Забавляти, няньчити, доглядати (дітей). // Розважати чим-небудь (дорослих). Не цяцьками -- ракетами бавимо,/ А життя не вертає назад --/ Син ітиме з очима кривавими/ Крізь гарячий атомний чад (Кирпатий барометр) (с. 13); ҐВАЛТ, у, чол., розм. (2 вживання), іменник. Сильний крик, галас. Усе, що вони недоміряли/ У чорному ґвалті боїв,/ Хай клекотом і завіями/ Ввірветься в думки мої! (Я чую у ночі осінні). Нічого собі родоводи!/ Та киньте свій ґвалт і крик:/ Я із древнішого роду,/ Бо я -- полтавський мужик (Мій родовід) (с. 167); кімната, и, жін. (4 вживання), іменник. Відокремлена стінами або перегородками частина будинку, квартири для проживання в ній; хата (у 2 знач.), покій. Слів таких і треба небагато,/ Та вони, як весняні пісні,/ Принесли в гуртожиток в кімнату/ Теплі-теплі спогади мені (Лист). Сірник малий в руках у господині/ В кімнаті темній спалахне на мить --/ Хитне на стінах чудернацькі тіні,/ Щоб потім вмерти й більше не ожить (Комета і сірник). Мені здавалась пошлою й бридкою/ Бравада напускна безвусих юнаків,/ Що вечорами, пригасивши світло,/ Несли в кімнатах плітки еротичні,/ Розповідали про сумнівні вчинки/ І смакували голосно й цинічно/ Свої любовні втіхи й насолоди (Мені здавалась пошлою й бридкою). В кімнаті тхнули прілі сигарети,/1 різав носа неприємний дух (Мені здавалась пошлою й бридкою) (с. 342); САМОВІЛЬНО (1 вживання), прислівник. Присл. до самовільний. Він ладен з себе шкуру здерти,/ Аби як-небудь виправити зло:/ Посмів нещасний самовільно вмерти,/ А помирать -- вказівки не було (Мандрівка по цвинтарю) (с. 681); ЦЕБЕНІТИ (ЦАБЕНІТИ), нить, недок., розм. (1 вживання), дієслово. Бити сильним струменем, з силою виливатися, литися (перев. про кров з рани). І я дививсь на них незрозуміло,/ В зіницях метушилися зірки,/1 кров моя червоно цабеніла/ У банку із рожевої руки (Кирпатий барометр) (с. 859).
Видання «Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок» можна вважати конкордансом, адже у словникові подано до кожного реєстрового слова всі контексти його вживання, у такий спосіб окресливши лексичну дистрибуцію заголовкового слова. Наприклад, УСМІШКА, и, жін. (9 уживань), іменник. Особливий порух м'язами обличчя (губ, очей), який виражає схильність до сміху. // перев. чого. Цей порух як вираження чого- небудь. Усмішка твоя -- єдина,/ Мука твоя -- єдина,/ Очі твої -- одні (Ти знаєш, що ти -- людина?). Бо ти на землі -- людина,/1 хочеш того чи ні --/ Усмішка твоя -- єдина,/ Мука твоя -- єдина,/ Очі твої -- одні (Ти знаєш, що ти -- людина?). Бо не змок ще убивчий порох/ Од потоків дитячих сліз --/ Через трупи надій бадьорих/ Твій одвічний і підлий ворог/ До усмішки твоєї ліз (Кирпатий барометр). Скромне плаття, хустка білосніжна,/Погляд несміливий та ясний,/ Ледь замітна сонячна усмішка/ На лиці, як вогник весняний (Першокурсниця). І стеле день ясний мені ясну дорогу,/1 в душу ллє тепло усмішка Ілліча (Прокляття). Усе вона, люта, зжерла --/ від усмішок до пісень (Прокляття). Слова ясні, лише мені відомі,/ У бурмотіння скучне переллю,/ Свою усмішку у холодній втомі/ Бездумно, безголово утоплю (Не вір мені). І я не знав: ти плакати готова,/ Ти аж тремтіла, щоб мене побить/ За усмішку і за пусті розмови, --/ Я був школяр, хіба ж я вмів любить! (Компаньйонка). І хай чужа усмішка в ту хвилину,/ Кому сьогодні щастя розцвіло,/ Не здасться вам тупим ударом в спину/1 не пробудить в серці зло (Ви плачете? У вас, напевне, горе) (с. 830); УКРАЇНА, и, жін. (15 уживань), іменник. Держава, розташована в Східній та частково в Центральній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини. Україно! Доки жити буду,/ Доти відкриватиму тебе (Гей, нові Колумби, Магеллани). Україно! Ти для мене диво!/1 нехай пливе за роком рік,/ Буду, мамо, горда і вродлива,/ З тебе дивуватися повік... (Задивляюсь у твої зіниці). Україно, ти моя молитва,/ Ти моя розпука вікова.../ Гримотить над світом люта битва/ За твоє життя, твої права (Задивляюсь у твої зіниці). І якщо впадеш ти на чужому полі,/ Прийдуть з України верби і тополі (Лебеді материнства). Ні, не вмерла Україна.! (Ні, не вмерла Україна!). Де ви ішли -- там пустка і руїна,/ І трупи не вміщалися до ям, --/ Плювала кров 'ю «ненька Україна»/ У морди вам і вашим хазяям (Ні, не вмерла Україна!). Ви будете тинятись по чужинах,/ Аж доки дідько всіх не забере,/ Бо знайте -- ще не вмерла Україна/ І не умре! (Ні, не вмерла Україна!). Україні (Україні). Як хороше у нас на Україні,/ Де пісня нив чарівна та лунка,/ І шепіт верб, і поклики гудка/ Злились навік в мелодії єдиній (Верба). Україно! Тебе я терпіти не можу,/ Я тебе ненавиджу чуттями всіма,/ Коли ти примітивна й на лубок похожа,/ Коли думки на лобі у тебе нема (В букварях ти наряджена і заспідничена). Україно, мовчи! Україно, затихни!/ Не така ти багата, щоб тратить слова (В букварях ти наряджена і заспідничена). Україно!Яка в тебе мрія шалена!/ Ти не кліпай очима на мрію чужу (В букварях ти наряджена і заспідничена). І бачиш ти із канівського схилу,/ Як новий день над світом устає,/ Як сивий Дніпр свою могутню силу/ По жилах дротяних народу віддає;/ Як береже твої, Тарасе, заповіти/ Сім 'я народів, вільна і нова,/ І як, любов 'ю партії зігріта,/ Розквітла Україна трудова (Крізь століття) (с. 821) та ін. Саме такий аспект дасть змогу майбутнім дослідникам мови Симоненкових поезій максимально точно виокремлювати ідіолектні риси творчости митця.
Аналізована праця також є частотним словником (індексом): кожен заголовок словникової статті містить кількісну вказівку на частоту вживань у поетичному доробку В.А. Симоненка, наприклад: а (188 уживань, с. 4); дим (11 уживань, с. 181); закон (7 уживань, с. 255); одридати (1 вживання, с. 517); ти (386 уживань, с. 778); я (633 вживання, с. 907) тощо.
«Словник мови поезій Василя Симоненка» має ознаки глосарія, оскільки представляє також і неологічну лексику поетичних творів митця, наприклад, СРІБНОМОВЕН (1 вживання), прикметник. Я із надій будую човен,/1 вже немовби наяву/ З тобою, ніжний, срібномовен,/ По морю радості пливу (Море радості) (с. 738); БЕЗПОМІЧНО-КРИЛАТИЙ (1 вживання), прикметник. Неологізм. Скорбота матері, і сльози немовляти,/1 задуми безпомічно-крилаті/ Шукають -- не знаходять берегів (Шум полів) (с. 23); ШЛЯПСЬКІ (1 вживання), прикметник. Неологізм. Всі заволали хором,/ Усі наперебій ділились горем,/ Вкладали шляпські болі у слова:/ -- У нього ж відсихає голова... (Дискусія у шафі) (с. 888) та інші. Недоліком аналізованої роботи вважаємо непослідовність наявности ремарки про те, що лексема є оказіональною. Одначе словник дає змогу виокремити авторські неологізми, оскільки у структурі словникової статті оказіоналізму не представлено семантики із загальномовного тлумачного словника української мови. Принагідно зазначимо, що автор рецензованого доробку послуговувався лише Словником української мови в 11 томах 5, не враховував здобутки сучасної загальномовної тлумачної української лексикографії, що є абсолютно виправданим, адже творчість Василя Андрійовича Симоненка розвивалася в середині XX сторіччя.
Надзвичайно копітко І.М. Баран уклав заголовки словникових статей. Кожне слово, ужите в поетичній творчості В.А. Симоненка, представлене в аналізованому виданні. Лексикограф чітко усвідомив потребу охоплення всіх поезій митця, ідіолект якого обрав предметом дослідження, не пішов шляхом сегментування, вибирання більш відомих чи популярних творів, не зупинився перед значним обсягом текстів і складністю їх одночасного вивчення.
5071 лексему вміщено в таких кількісних результатах: А -- 34, Б -- 251, В -- 346, Г -- 224, Ґ -- 3, Д -- 348, Е -- 11, Є -- 11, Ж -- 54, 3 -- 417, І -- 41, ї -- 6, Й -- 1, К -- 326, Л -- 143, М -- 216, Н -- 314, О -- 200, П -- 736, Р -- 222, С -- 452, Т -- 196, У -- 138, Ф -- 20, X -- 88, Ц -- 36, Ч -- 91, Ш -- 85, Щ -- 29, Ю -- 5, Я -- 27.
Автор також наводить приклади вживання кожної лексеми в конкретних творах В.А. Симоненка, розділяє ці тематичні блоки за особливостями контекстуальних значень, указує на належність слова до стійкої словосполуки, фразеологізму, чим спрощує подальшу роботу дослідників із текстами поета. Кількісно представити слововживання за наповненням кожної літери у словнику можна так: А -- 331, Б -- 1038, В -- 2922, Г -- 623, Ґ -- 6, Д -- 1319, Е -- 15, Є -- 22, Ж -- 383, 3 -- 1562, І -- 1535, ї -- 69, Й -- 25, К -- 858, Л -- 575, М -- 1135, Н -- 2241, О -- 572, П -- 1869, Р -- 687, С -- 1959, Т -- 1715, У -- 488, Ф -- 30, X -- 497, Ц -- 206, Ч -- 411, Ш -- 173, Щ -- 481, Ю -- 14, Я -- 886. Усього І.М. Баран репрезентував 24 647 контекстів слововживань.
Іван Миронович Баран з'ясував і кількісні показники частиномовного послуговування в мові поезій В.А. Симоненка: іменники -- 2268 слів, 7001 слововживання; дієслова -- 1468 лексем, 4184 слововживання; прикметники -- 672 слова, 1910 слововживань; прислівники -- 354 лексеми, 1348 слововживань; дієприкметники -- 74 слова, 107 слововживань; дієприслівники -- 52 лексеми, 57 слововживань; займенники -- 46 слів, 3409 слововживань; частки -- 32 лексеми, 1206 слововживань; сполучни- Словник української мови: в 11 т. (1970--1980). І.К. Білодід (гол. ред.) та ін. Київ: Наукова думка.
ки -- 29 слів, 2487 слововживань; прийменники -- 28 лексем, 2611 слововживань; числівники -- 23 слова, 130 слововживань; вигуки -- 14 лексем, 59 слововживань; предикативні слова -- 10, 126 слововживань; вставне слово -- 1, 12 слововживань. Бачимо, що описове представлення, виконане автором, стосується не тільки самостійних частин мови як основних виразників поетичних конотацій, а й службових, що дає можливість компетентно реалізовувати подальшу роботу лінгвістів із текстами В.А. Симоненка не лише в лексичному, стилістичному, а й у морфоло- гійному, синтаксичному, фонопоетичному аспектах.
Отже, словник мови поетичних творів Василя Андрійовича Симоненка «Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок» -- це важлива, змістовна робота, у якій найповніше серед сучасної наукової літератури представлений лінгвістичний склад ідіостилю поета. Загалом словник укладений на високому професійному рівні й стане цінним джерелом для сучасної лінгвостилістики та підґрунтям для подальших робіт із теми мовотворчости класика української літератури В.А. Симоненка.
«Кожен, хто не з примусу, а з власної волі пов'язав свою долю зі словом, вдумливо, сумлінно, з великою любов'ю досліджує цей феномен, намагається осягнути в усіх тонкощах його художню сутність, зрештою опиняється в полоні мови, із якого вже ніколи не вибратися. Цей полон -- на все життя -- стає солодкою карою й водночас бажаною мукою. Слово вабить до себе мудрих, чутливих, світлих людей, магічно заворожує їх і -- уже не дає спокою, усякчас спонукає до многотрудності, часто аж задуже виснажливої, але неодмінно з присмаком радості й утіхи» Цитування: Сюта Г.М. (2023). Лінгвософія опозиції «свій -- чужий» у текстах періоду російсько-української війни. Українська мова, 2(86), 3--34. ЬЦр$://боі.огЈ/ 10.15407/ukrmova2023.02.003
© Видавець ВД «Академперіодика» НАН України, 2023. Статтю опубліковано на умо-вах відкритого доступу за ліцензією CC BY-NC-ND license (https://creativecommons. org/licenses/by-nc-nd/4.0/). (с. 3). Наведене слово професора Миколи Івановича Степаненка неабияк точно характеризує постать І.М. Барана і його доробок. Укладений словник позиціонує молодого дослідника не лише як лінгвіста, стиліста, літературознавця, а і як редактора.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Життєвий й творчий шлях Василя Симоненка. Трагічна доля поета за його життя та неоднозначне ставлення до нього по цей час. Синоніміка прикметників у поезії Симоненка: фразеологізми, метафори, порівняння. Визначення стилістики синонімів у його творах.
курсовая работа [44,5 K], добавлен 01.11.2007Василь Симоненко - "витязь молодої української поезії". Лінгвістичне трактування антонімії. Особливості антонімії Василя Симоненка. Семантична і морфологічна класифікація. Класифікація з структурного погляду. Стилістичне використання антонімів.
творческая работа [64,5 K], добавлен 22.03.2008Давня та сучасна українська лексикографія. Поняття словника. Орфографічний словник української мови. Тлумачний словник української мови. Словник синонімів української мови. Винекнення лексикографії з практичних потреб пояснення незрозумілих слів.
реферат [33,0 K], добавлен 25.01.2009Розгляд поняття, будови та синтаксичних функцій порівняльних конструкцій як структурної одиниці мовної системи. Ознайомлення із формами вираження та типами конструкцій порівняння як прийому художнього зображення, що зустрічаються у творах В. Симоненка.
реферат [62,5 K], добавлен 04.12.2010Проблема конструювання лінгвістичної бази даних художніх порівнянь. Мета створення лінгвістичної бази даних – укладання електронного словника художніх порівнянь українського поетичного мовлення другої половини ХХ століття. Методика створення бази даних.
статья [2,2 M], добавлен 23.04.2008Місце іншомовних запозичень в словниковому складі англійської мови. Асиміляція запозичень та фонетична адаптація. Вплив запозичень на обсяг словника англійської мови. Орфографічний вплив французької мови. Характеристика основних джерел запозичень.
дипломная работа [474,0 K], добавлен 12.06.2011Проблема формирования словника кросскультурного терминологического словаря. Лингвистический, логико-понятийный, лексикографический подходы к объективному отбору лексических единиц, их достоинства и недостатки. Составление системной классификации терминов.
статья [222,2 K], добавлен 20.08.2013Дослідження інноваційної лексики в українському мовознавстві. Проблема неологізмів з погляду новизни сприйняття та індивідуально-авторського вживання. Лексико-семантичний аналіз іменників-оказіоналізмів у поезії В. Стуса. Структура оказіональних дієслів.
дипломная работа [86,8 K], добавлен 13.10.2014Задачі та історія тлумачного словника. Переваги електронних словників. Характеристика найпопулярніших тлумачних словників англійської мови та механізм роботи з ними. Якість тлумачень лексики: загальновживаної, сленгової, спеціалізованої та неологізмів.
курсовая работа [1,9 M], добавлен 07.10.2009Найважливіші писемні пам'ятки української мови ХІ-ХV ст. Давні голосні "о" та "е" в закритих складах, що виникли внаслідок занепаду зредукованих "ъ", "ь". Пояснення фонетичних змін, які відбулися на ґрунті сучасної української мови у деяких словах.
контрольная работа [23,1 K], добавлен 19.10.2012
