В статье анализируются основные подходы к проблеме города и деревни в рамках онтологии социальной жизни. Авторами выделены фундаментальные различия в образе жизни горожан (явление урбанизации, рационализм) и сельских граждан (опора на традиции).

Становление дарования творческого человека через осмысление оснований когнитивных и креативных возможностей субъекта эстетической деятельности. Технология проясненного сознания, восприятия гармонично прекрасного. Закономерности эстетической рефлексии.

Рассмотрение проблем формирования онтологии человеческого мира, имеющей исторически-парадигмальный характер. Структура философского дискурса с тройственной формой реализации. Расхождение конкретности философской мысли и её востребованности в обществе.

Понятие онтологии, принципы ее создания. Сущность организации как объекта управления, ее признаки. Типы и формы внутриорганизационных соглашений. Основные категории онтологии управления. Краткая характеристика категорий и их взаимодействие между собой.

Исследование коэволюции знания и материальных носителей информации. Рассмотрение истории и теории медиа при внимании к истории культуры и вызовам современности. Изучение критического понимания цифровой революции и медианосителей в философском осмыслении.

Рассмотрение онтологии шестидесятилетних циклов на примере отечественной истории. Анализ периодичности и повторяемости событий и тенденций в истории с учетом шестидесятилетних интервалов. Принципы, позволяющие выявить закономерности временных циклов.

Бытие как тема философии. Изменчивость и устойчивость бытия. Понятие материи, "первоначала", "существования" и "присутствия". Существование и структура вещи. Платоновская модель соотношения устойчивости и изменчивости бытия. Жизнь как реальность.

Сущность и структура феноменологической онтологии как научного направления. Содержание идеи онтологической проблематики как основной для феноменологических исследований. Исследование и оценка мотивационной основы для проекта философской герменевтики.

Изучение учений о бытии в античной философии и в эпоху Ренессанса, в которых исследуются всеобщие основы, его принципы, структура и закономерности. Анализ онтологии Платона и Аристотеля и ее воздействия на всю западноевропейскую онтологическую традицию.

Виявлення провідних мотивів у системі екзистенціального філософствування. Аналіз мотиву смерті з урахуванням художніх здобутків М. Грушевського, I. Липи та О. Плюща. Трансформаційні процеси мотиву смерті у малій прозі кінця XIX - початку XX століття.

Категоріальний аналіз онтології у філософському та богословському дискурсах. Релігійна концепція людини в пісноспівах грецької служби. Огляд джерел з проблеми онтології в музикознавстві. Онтологічна модель музичного твору на прикладі світських жанрів.

Визначення складу об'єктів та суб'єктів комплексного моніторингу, виокремлення окремих тематичних видів спостереження та послідовних процесів земельного моніторингу. Побудова онтологічної моделі містобудівного моніторингу земель населених пунктів.

Визначення характерних дій природного права у своєму життєвому просторі. Особливості вчення про простір та поняття просторової інверсії. Онтологічні атрибути природного права у просторі. Метафізична взаємодія окремих об'єктів матерії в просторі.

Онтологічне моделювання єдиного інформаційно-бойового простору для систематизації знань і забезпечення їх розділеного сприйняття як стосовно складових зазначеного простору, так і поняття в цілому, напрямки розвитку єдиного інформаційно-бойового простору.

Створення загального інформаційного простору в сфері оподатковування, що забезпечує більш ефективне і коректне керування процесом оподатковування. Контакти між об’єктами, підвищення ефективності їх діяльності і подолання семантичної гетерогенності.

Дослідження формування інтерсуб’єктивного типу життєвого світу особистості за допомогою системи ціннісних орієнтацій через інтеріоризацію та екстеріоризацію, присвоєння смислів та вибору способу існування з подальшим процесом особистісного розвитку.

Аналіз дискурсивних чинників конструювання онтологічних засад картини світу класичного наукового дискурсу за допомогою методології дискурс-аналізу. Дослідження специфіки формування онтологічних засад постнекласичної філософської науки у дискурсі.

Філософсько-правові підходи до онтологічного розуміння правового прогресу як форми суспільного прогресу: глобальний та конкретний аспекти. Співвідношення правового прогресу з правовою діяльністю всесвітніх організацій, розумінням правової реальності.

Аналіз роману "Принада". Розкриття художнього концепту "доля" та його авторського наповнення. Характеристика жіночого образу матері та її складного життя, підкреслення думки про зображення паралелізму людських доль та епох у сербській літературі XX ст.

Лінгвістичний аналіз національної ментальності, зіставний аналіз лексико-семантичних полів "Онтологічний час" та "Онтологічний простір" на матеріалі англійських та українських народних казок, загальні риси та елементи з національно-культурною специфікою.

Необхідність поновлення проблеми про зміст буття. Формальна структура, функції, мета і мотиви поняття, що досліджується. Подвійне завдання в розробці питання. Онтологічна аналітика присутності як вивільнення обрію для інтерпретації змісту буття взагалі.

Дослідження специфіки головних переваг запровадження інституціонального проектування із створення перехідних форм реалізації агроновацій, стратегічного планування й програмування інноваційного розвитку, інфраструктурного забезпечення трансферу інновацій.

Аналіз явища "лінгвістичного детермінізму" в аспектах соціально-філософського аналізу онтологічних засад мови в комунікативному просторі суспільства. Розкриття філософських передумов просторово-часової визначеності мови в огляді теоретичних джерел.

Розгляд сутнісних характеристик феномену соціальної агресивності та аналіз основних труднощів його концептуального визначення. Розгляд агресії в контексті ідей філософської антропології, з'ясування онтологічних основ феномена соціальної агресивності.

Характеристика питань щодо проектування і побудови інформаційно-аналітичних систем (ІАС) на основі комп’ютерних онтологій. Механізми формування множини таксономій та ієрархій на основі певних властивостей концептів онтологій. Основні етапи формування ІАС.

Вивчення універсальних категорій у сучасному вітчизняному та зарубіжному літературознавстві. Реалізація онтологічних та культурно-історичних універсалій в українській прозі 20-30 рр. ХХ ст. Рецепції інваріантних структур у літературознавчих дослідженнях.

Проблема текстового втілення стану самотності через інтерпретацію онтологічних концептуальних метафор. Лінгвальне втілення позитивного вектора оцінки стану самотності. Практичний приклад осмислення спектру метафор через концептосферу. Самотність є скарб.

Концептуальні можливості створення онтології з медичних та фармацевтичних знань. Системне вирішення навчальних завдань. Експертні системи та програми для роботи з клінічними даними. Створення інтегральних онтологій для узагальнення знань із фармації.

Дослідження питання впливу онтологічних і гносеологічних засад права на процеси правотворчості. Здійснення правотворчості шляхом виявлення народної ініціативи. Вивчення соціальних відносин на предмет наявності у останніх нормотворчого потенціалу.

Аналіз проблеми експертних помилок у судово-експертній діяльності, онтологічні та гносеологічні корені їх виникнення. Аналіз сучасного етапу розвитку дактилоскопії у слідах-відбитках рук людини. Сутність пізнавальної діяльності експерта-дактилоскопіста.