Сопоставление лексических структур текстов, описывающих Московский университет XIX в. Выделение наиболее существенных элементов ассоциативно-семантических полей – "университет", "студент" и "профессор". Средства воплощения названных доминант у Герцена.

Роль монументальной скульптуры в Третьем рейхе. Выражение в пластике имперского стиля и образа, отвечающего идеологии и духу диктаторского режима. Олицетворение идеального представителя нордической расы в мужской фигуре в классическом контрапосте.

Монументальная скульптура как самое действенное звено культурной политики Третьего рейха. Демонстрация ариософской мифологемы в нацистской Германии как стремление к власти нордического совершенства и красоты над дегенеративными неарийскими народами.

Аналіз помірного слухання музики з метою естетичного задоволення на дружніх зустрічах чи для подолання смутку. Негативна оцінка музичних жанрів, що супроводжують акти тілесних "гедоністичних" насолод і служать засобом підсилення гріховних пристрастей.

Особливості сприйняття образу музики як складової концепту радості / задоволення в межах уявлень про щастя українських церковних другої половини XVII ст. Порівняльний аналіз текстів Антонія Радивиловського, Іоаникія Галятовського та Інокентія Гізеля.

Жизненный и творческий путь Э.Т.А. Гофмана: величие и трагизм. Музыка как идеал писателей-романтиков. Незаурядное музыкальное дарование Гофмана. Отражение темы музыки в новеллах писателя. Родоначальник немецкой романтической музыкальной критики.

Анализ известного произведения М.Ю. Лермонтова - поэмы "Мцыри". Символизм и идейное наполнение поэмы, ее тематика и значение в русской и мировой литературе. Психологические мотивы поступков главного героя, авторская позиция и отношение к главному герою.

Аналіз образу Наполеона у віршах А.С. Пушкіна з характерними одичними філософськими й історичними узагальненнями. Опис інтерпретації цієї теми у ліричному триптиху Ф.І. Тютчева. Використання ідейно-тематичного комплексу і словесно-образного світу творів.

Особенности и закономерности отражения жизни социальных низов в самих известных физиологических очерках В.И. Даля 1840-х гг. Сходства и отличия в художественных подходах к изображению крестьянства в средних и малых эпических жанрах данного периода.

Дослідження фольклорної та історичної основи образу Кармелюка. Визначення засобів зображення автором народного героя в історичній повісті "Кармелюк". Виявлення ролі народної пісні у повісті Марка Вовчка. Основні прийоми творення образу Кармелюка.

Рассмотрение констант художественного мира И.А. Бунина на материале рассказа "В одной знакомой улице". Частичный отказ от несобственно-прямой речи, характерной для нарративной системы "Темных аллей". Особое композиционное положение рассказа.

Исследование восприятия выхода за пределы границ этнокультурной и этнорасовой идентичности в картине мира носителей английского и русского языка на материале пейоративной лексики. Уничижительные наименования для субъектов и результатов гибридизации.

Персонаж Наташи Ростовой, как один из не многих в романе "Война и мир", наделенный умением замечать красоту окружающего мира. Описание Толстым первого бала Ростовой. Сила любви Натальи к князю Андрею. Последующая жизнь Ростовой, как супруги Пьера.

Л.Н. Толстой о вопросе о равноправии женщины и о ее месте в обществе. Лучшие черты главной героини романа "Война и мир". Собирательный образ русской девушки. Источник нравственной силы Наташи Ростовой. Н. Ростова как любящая жена и преданная мать.

Живая, энергичная, всегда неожиданная Наташа Ростова - одна из главных героинь в романе Толстого "Война и мир". Любовь как сущность натуры Наташи, её взаимоотношения с князем Андреем. "Война и мир" - единственный роман Толстого, имеющий счастливый конец.

Описания внешности и качеств характера героини романа-эпопеи Л.Н. Толстого "Война и мир". Влияние Наташи Ростовой на нравственную жизнь других персонажей. Характеристика взаимоотношений героини с Пьером Безуховым, Андреем Болконским и Анатолем Курагиным.

Краткое ознакомление с сюжетной динамикой романа-эпопеи "Война и мир". Очерк художественного отражения внутреннего мира главной героини произведения. Раскрытие взглядов литературных персонажей романа на светское общество эпохи войн против Наполеона.

Структура науки в Западной Европе XVII в. Первые опыты классификации наук в России. Классификация наук по Ломоносову. Теоретический уровень российского наукознания в середине XVIII в. Опыты умозрительной перестройки "Храма наук" в эпоху петровских реформ.

Теоретико-методологічне дослідження образу національного героя (жінки). Поняття героїзму у сучасній науці. Поняття національної ідентичності як прояв національної самосвідомості. Емпіричне дослідження уявлень студентів про образ національного героя.

Рассмотрение "Путешествия стольника П.А. Толстого" с точки зрения неаполитанского текста русской культуры. Использование текста записок П.А. Толстого в историко-литературном контексте как источника романа "Антихрист (Петр и Алексей)" Д.С. Мережковского.

Реконструкция персонального неаполитанского мифа А.С. Пушкина и описание неаполитанского текста его письменного наследия на основании прямых и косвенных упоминаний топонима в пушкинских текстах. Исследование материалов русской периодики 1810–1830-х гг.

Особенности отражения образа неба в произведениях классиков русской литературы: в стихотворении М.Ю. Лермонтова "Небо и земля", Д. Мережковского "Голубое небо", А. Фета "Глубь небес опять ясна…", Л.Н. Толстого "Война и мир" (отрывок "Небо Аустерлица").

Аналіз роману Наталки Доляк "Загублений між війнами". Акцентування уваги на змалюванні образу нескореної людини в романі, людини, загубленої між війнами та перейнятою боротьбою за власне "я". Огляд образної системи роману крізь призму головного героя.

Етапи традиціоналізації образу історичної постаті ватажка селянського руху. Особливості трансформацій історичної правди в художній домисел. Своєрідність засобів художнього втілення фактів історії України, які раніше замовчувалися або фальсифікувалися.

Кантат М. Скорика "Весна" як зразок втілення архетипу Переродження, котре обґрунтував К.Г. Юнґ. Кульмінаційні точки драматургічного розвитку для показу процесу суспільного оновлення: соло баритона у третій частині, а також контрастні епізоди фіналу.

Анализ персонажа повести А.П. Платонова "Котлован" Н. Чиклина путем разрабатываемой автором методики анализа предикатов, использованных для характеристики героев. Особенности образа Н. Чиклина. определение онтологичности образа рассматриваемого героя.

Рассмотрение роли Никольского собора в художественной структуре романа Л.Н. Толстого "Война и мир". Анализ сцены молебна перед Бородинским сражением. Место и роль образа Кутузова в защите родины. Описание сцены шествия с иконой Смоленской божьей матери.

Досліджується образ ворога, витворений у київській пресі в перші місяці світової війни. Як джерело виступає поезія, що побачила світ на шпальтах часописів Києва. Ілюструються уявлень про німців, їх залежність від політичних поглядів авторів публікацій.

Аналіз образу ворога у київській пресі в перші місяці світової війни. Поезія, що побачила світ на шпальтах найбільших щоденних часописів Києва. Спектр уявлень про німців, їх залежність від соціального статусу та політичних поглядів авторів публікацій.

Особливості відтворення в художньому тексті так званого образу "чужинця". Характеристика дискурсивних механізмів, що забезпечують сприйняття цього образу реципієнтом. Дослідження новітніх тенденцій аналізу імагологічних стереотипів у літературних творах.