Рассмотрение религии как феномена культуры, присущего всем народам, разворачивающегося в разных культурных средах. Значение религиозной веры в жизни учёных. Религия в первобытных культурах. Христианская модель мира и проблема соотношения веры и разума.

Анализ мотивов современного терроризма. Изучение понятия деструктивного поведения человека. Анализ социокультурной ситуации начала XXI века, факторов активизации националистического и религиозного терроризма как наиболее опасного проявления терроризма.

Религия и наука как две важнейшие составляющие духовной культуры человечества, обеспечившие исторический прогресс в нравственном и социально-экономическом развитии цивилизации. Специфический характер взаимоотношений науки и религии в современном мире.

Изучение науки и религии как системы и формы общественного сознания. Особенность исследования процесса секуляризации. Определение иронии, майевтики и эпагогэ Сократом. Основная характеристика идеи конструктивного диалога между наукой и религией.

Исследование одного из списков верующих ученых, во множестве своем размещенных в интернете, и ставится под сомнение как религиозность перечисленных в нем ученых, так и возможность взаимодействия науки и религии. Сущность атеистического агностицизма.

Исследование изменений, происходящих в российской науке под влиянием экономических перемен на примере научных организаций города Санкт–Петербурга. Адаптация к новым экономическим условиям секторов науки: академического, отраслевого, образовательного.

Сущность науки как социального института. Иерархия потребностей, построенная американским психологом А. Маслоу. Потребность человека в коммуникации и любви, достижении, репутации и престиже. Косвенность присутствия науки в нашей повседневной жизни.

Возникновение науки в античное время, роль техники в истории человечества, понятие диффузионизма. Появление первых цивилизаций. Математическая программа Пифагора как первая научная программа античности. Античные науки: физика, математика и география.

Причины возникновения различных мировоззренческих взглядов в XI-XIII веках. Развитие человеческих знаний и образования в XII-XV веках. Содержание учения П. Абеляра и его осуждение церковью. Взгляды Фомы Аквинского и начало развития практических знаний.

Основы химии и понимание веществ в Древнем Китае. Открытия в области науки и техники. Дроби как естественная часть результата деления. Китайское доказательство теоремы Пифагора. Применение подобия прямоугольных треугольников. Решение систем уравнений.

Основные направления Правительственной программы по обеспечению научных исследований в области охраны окружающей среды. Задачи, решаемые Госкомэкологии. Обязательства государств по сокращению выбросов парниковых газов. Экологическая сертификация и аудит.

Исследование особенностей взаимосвязи науки и техники, которые являются важнейшими составляющими современной культуры и составляют основу преобразования окружающего человека мира. Взаимодействие науки с такими элементами культуры, как мораль и религия.

Оценка социокультурной ситуации средневековой Западной Европы. Восприятие инокультурных инноваций. Анализ первой агрокультурной, промышленной, транспортной, информационной и военной революции. Формирование научной культуры и системы образования.

Этапы познавательной деятельности человечества. Связь философии техники с философией науки. Зарождение элементов теоретического знания в системах натурфилософии. Становление науки и использование научных знаний в совершенствовании технических средств.

Анализ роли системы университетского образования в формирования демократичного общества. Социокультурно-педагогические аспекты формирования коммуникативно-информационной цивилизации образования нравственно-эстетическими, мировоззренческими средствами.

Философия и наука как две взаимосвязанные деятельности, направленные на изучение мира и людей, живущих в этом мире, их единство и отличие. Функции науки в обществе. Представление проблемы "философия и наука" на разных этапах развития человечества.

Иммунология – наука, изучающая структуру и функции систем, контролирующих клеточно-генетический гомеостаз организма человека. Познание механизмов формирования специфического иммунного ответа организма ко всем чужеродным в антигенном отношении соединениям.

Определение целей, задач изучения и социально-функционального предназначения исторической науки. Рассмотрение содержательных основ изучаемой учебной дисциплины. Обоснование значения науки истории для развития и сохранения человеческого общества.

Достижения науки древних цивилизаций: майя, инков, этрусков. Майя – один из самых выдающихся народов на планете, обладающий гениальными творческими способностями. Империя инков - тоталитарное государство со сторогой иерархией. Загадочный народ – этруски.

Поняття науки для суспільства у давні часи та сьогодні, її основні завдання, зв’язок з філософією та логіко-гносеологічне трактування. Фундаментальні та прикладні наукові дослідження. Основні функції науки (пізнавальна, світоглядна, виробнича, культурна).

Характеристика основних діячів та подій у фізиці, математиці, хімії, біології, медицині, філософії та соціології в ХХ столітті. Специфіка розвитку мистецтва, літератури і театру, напрями функціоналізму, раціоналізму і конструктивізму в архітектурі.

Дослідження сутності, становлення та етапів розвитку науки. Особливості й методи наукового пізнання. Сучасна класифікація наук. Мистецтво, як форма духовно-практичного відтворення та освоєння світу. Особливості художнього образу. Естетичні цінності.

Особливості розвитку світової науки і техніки у ХІХ ст. Міжнародне співробітництво, головні наукові відкриття. Нова система освіти, "золотий вік" світової літератури. Образотворче мистецтво та архітектура Європи і США кінця XVIII-початку ХIХ сторіччя.

Дослідження та аналіз актуальної проблеми ймовірного майбутнього нашої цивілізації і моральної відповідальності людства за нього. Ознайомлення зі змістом маніфесту Ейнштейна-Рассела, який започаткував широко відомий Рух Паху за мир і роззброєння.

Огляд та узагальнюючий аналіз існуючого матеріалу з історії вітчизняної науки і освіти в давній Україні. Визначення рівня, специфіки, векторів розвитку та факторів впливу на давньоукраїнську освіту та науку. Головні ознаки реформи української школи.

Причини виникнення соціальних проблем в Україні, роль некваліфікованого менеджменту. Роль громадської компоненти у вирішенні соціальної проблематики в галузі освіти. Стратегія розвитку громадських академічних формувань. Забезпечення розвитку Академій.

Посилення наукової та практичної складової процесу викладання обліково-аналітичних дисциплін у вищій школі. Варіанти підвищення наукової компоненти знань студентів, нові підходи до складання програм навчальних дисциплін, оновленого формату підручників.

Розгляд моделей взаємин науки і релігії в оптиці філософії науки і богослов'я, спроб реінтерпретації принципу доповнюваності та можливості методологічної рецепції. Обґрунтування підстав для конструктивного діалогу науки і релігії в контексті культури.

Дослідження проблеми відношення релігії та науки, визначення сфери компетенції обох форм свідомості й пізнання. Теологічне переосмислення ставлення католицької церкви до наукового прогресу. Вплив цивілізації на життєві установки та місця людини в світі.

Тенденція розмежування знання і віри за критерієм раціональності. Аналіз проблеми співвідношення науки і релігії, віри і знання у духовному досвіді людства. Диво як наслідок заперечення об’єктивних закономірностей, що означає руйнування історичної логіки.