Причины возникновения различных мировоззренческих взглядов в XI-XIII веках. Развитие человеческих знаний и образования в XII-XV веках. Содержание учения П. Абеляра и его осуждение церковью. Взгляды Фомы Аквинского и начало развития практических знаний.

Основы химии и понимание веществ в Древнем Китае. Открытия в области науки и техники. Дроби как естественная часть результата деления. Китайское доказательство теоремы Пифагора. Применение подобия прямоугольных треугольников. Решение систем уравнений.

Основные направления Правительственной программы по обеспечению научных исследований в области охраны окружающей среды. Задачи, решаемые Госкомэкологии. Обязательства государств по сокращению выбросов парниковых газов. Экологическая сертификация и аудит.

Исследование особенностей взаимосвязи науки и техники, которые являются важнейшими составляющими современной культуры и составляют основу преобразования окружающего человека мира. Взаимодействие науки с такими элементами культуры, как мораль и религия.

Этапы познавательной деятельности человечества. Связь философии техники с философией науки. Зарождение элементов теоретического знания в системах натурфилософии. Становление науки и использование научных знаний в совершенствовании технических средств.

Анализ роли системы университетского образования в формирования демократичного общества. Социокультурно-педагогические аспекты формирования коммуникативно-информационной цивилизации образования нравственно-эстетическими, мировоззренческими средствами.

Философия и наука как две взаимосвязанные деятельности, направленные на изучение мира и людей, живущих в этом мире, их единство и отличие. Функции науки в обществе. Представление проблемы "философия и наука" на разных этапах развития человечества.

Иммунология – наука, изучающая структуру и функции систем, контролирующих клеточно-генетический гомеостаз организма человека. Познание механизмов формирования специфического иммунного ответа организма ко всем чужеродным в антигенном отношении соединениям.

Определение целей, задач изучения и социально-функционального предназначения исторической науки. Рассмотрение содержательных основ изучаемой учебной дисциплины. Обоснование значения науки истории для развития и сохранения человеческого общества.

Достижения науки древних цивилизаций: майя, инков, этрусков. Майя – один из самых выдающихся народов на планете, обладающий гениальными творческими способностями. Империя инков - тоталитарное государство со сторогой иерархией. Загадочный народ – этруски.

Поняття науки для суспільства у давні часи та сьогодні, її основні завдання, зв’язок з філософією та логіко-гносеологічне трактування. Фундаментальні та прикладні наукові дослідження. Основні функції науки (пізнавальна, світоглядна, виробнича, культурна).

Характеристика основних діячів та подій у фізиці, математиці, хімії, біології, медицині, філософії та соціології в ХХ столітті. Специфіка розвитку мистецтва, літератури і театру, напрями функціоналізму, раціоналізму і конструктивізму в архітектурі.

Дослідження сутності, становлення та етапів розвитку науки. Особливості й методи наукового пізнання. Сучасна класифікація наук. Мистецтво, як форма духовно-практичного відтворення та освоєння світу. Особливості художнього образу. Естетичні цінності.

Особливості розвитку світової науки і техніки у ХІХ ст. Міжнародне співробітництво, головні наукові відкриття. Нова система освіти, "золотий вік" світової літератури. Образотворче мистецтво та архітектура Європи і США кінця XVIII-початку ХIХ сторіччя.

Дослідження та аналіз актуальної проблеми ймовірного майбутнього нашої цивілізації і моральної відповідальності людства за нього. Ознайомлення зі змістом маніфесту Ейнштейна-Рассела, який започаткував широко відомий Рух Паху за мир і роззброєння.

Огляд та узагальнюючий аналіз існуючого матеріалу з історії вітчизняної науки і освіти в давній Україні. Визначення рівня, специфіки, векторів розвитку та факторів впливу на давньоукраїнську освіту та науку. Головні ознаки реформи української школи.

Причини виникнення соціальних проблем в Україні, роль некваліфікованого менеджменту. Роль громадської компоненти у вирішенні соціальної проблематики в галузі освіти. Стратегія розвитку громадських академічних формувань. Забезпечення розвитку Академій.

Посилення наукової та практичної складової процесу викладання обліково-аналітичних дисциплін у вищій школі. Варіанти підвищення наукової компоненти знань студентів, нові підходи до складання програм навчальних дисциплін, оновленого формату підручників.

Розгляд моделей взаємин науки і релігії в оптиці філософії науки і богослов'я, спроб реінтерпретації принципу доповнюваності та можливості методологічної рецепції. Обґрунтування підстав для конструктивного діалогу науки і релігії в контексті культури.

Дослідження проблеми відношення релігії та науки, визначення сфери компетенції обох форм свідомості й пізнання. Теологічне переосмислення ставлення католицької церкви до наукового прогресу. Вплив цивілізації на життєві установки та місця людини в світі.

Аналіз тотожності понять "наука" і "культура". Дослідження сутності науки її гуманістичних, світоглядних, методологічних основ, шляхів розвитку і функціонування в різних соціальних системах, глибини і характеру впливу на суспільне життя і долю людства.

Аналіз соціально-технологічних наслідків впливу наукових "проривів" ХХ-ХХI ст. на соціокультурну сферу в умовах розширення трансгуманістичної концепції, наростаючого дисбалансу між функціями науки, проблем сприйняття і розуміння її ролі окремими людьми.

Рассмотрениие аспектов идеи науки как абсолютного блага на примере техноутопии "Пари трансгуманистов" З. Иштвана. Оценка бэконовского проекта как возможного источника футурологическго трансгуманизма. Мировоззренческие принципы футурологического проекта.

Внутренние взаимодействия и подчеркивающие суверенитет взаимоотношения с универсумом в целом. Тенденция перехода от анализа объектов к исследованию отношений. Социальное развитие и научное познание, различные направления философии науки, их концепции.

Наука как компонент духовной культуры. Проблема культур в науке: от конфронтации к сотрудничеству. Глобальные проблемы человечества, понятие и классификация. Стратегия развития энергетики. Атомная энергетика сегодня и завтра. Энергетика будущего.

Миф как сущностная история человечества, акцентирующая смысловое содержание его бытия. Определение мифа в бытовом обиходе и с научной точки зрения, его содержание. История противопоставления мифа и науки. Создание мифологического образа, мифологемы.

История развития науки в национальных культурах. Сущность и состояние современной науки. Наука как фактор культурного развития людей. Становление подлинно-экспериментальной и точной науки в Новое время. Социально-гуманитарный прогресс науки в XXI веке.

Закономерности, методология и тенденции научного познания как особой деятельности по производству знаний, рассмотренных в социокультурном контексте. Задача и предмет философии науки; взаимосвязь философии и частных наук, ее функции в научном познании.

Анализ научных взглядов Вернадского, который рассматривал науку, как геологическую и историческую силу, изменяющую биосферу и жизнь человечества. Научное творчество человека - сила, изменяющая биосферу. Переход биосферы в ноосферу: прогноз и реальность.

Сущность науки, её роль в познавательной деятельности. Институциональные формы и критерии научности, научного познания. Современное взаимодействие человека и техники. Инновационная система современного общества. Развитие научного познания в культуре.