Поняття сленгу як унікальної лексичної категорії, нелітературних емоційно забарвлених слів та словосполучень, які характеризуються фамільярним стилем та які зазвичай використовуються в розмовному мовленні. Нові сленгові одиниці в мовленні молодих людей.

Засоби тема-рематичної організації речення, вираження актуального членування в українській і англійській мовах. Лексичні засоби, що сприяють виділенню тема-рематичної структури висловлювання, залишаючи при цьому саму структуру висловлювання незмінною.

Моно- та полінегація, експліцитний та імпліцитний спосіб мовлення негації. Частиномовна приналежність негативних маркерів. Особливості вживання лексичних маркерів негації в англійській мові. Систематизація поширених лексичних засобів вербалізації.

Розгляд результатів лінгвістичного аналізу лексико-стилістичних одиниць, які є засобами конструювання образності поетичного тексту. Розгляд лексичних одиниць, що мають здатність вторинно семантизуватися, на матеріалі поетичного тексту Богдана Томенчука.

Особливості функціонування засобів вираження лексичної темпоральності, класифікація лексем з темпоральною семантикою на матеріалі епістолярію Василя Стефаника за 1888-1898 роки. Засоби, які репрезентували лексичну темпоральність у сучасній українській мов

Формування домінантної мовної одиниці "fake news" на основі трансформацій денотативно-сигніфікативного зв’язку, зумовленого екстралінгвістичними чинниками. Лексичні та граматичні засоби впливу лексеми є синонімічні засоби, евфемізми на семіотичному рівні.

Дослідження мультикультурного складу Європейського парламенту. Аналіз сфери його діяльності, особливості використання прислівників-деінтенсифікаторів лексичних засобів модерації під час дискурсу для збільшення смислової невизначеності висловлювання.

Встановлення, що для створення та вербалізаці просторово-часового континууму характерного для жанру новели на прикладі аналізованого твору автор найчастіше використовує іменники, дієслова, прислівники та прийменники з просторово-часовою семантикою.

Характеристика складу та системно-структурної організації поетичної мови. Дослідження складу та специфіки авторського вживання синонімів і неологізмів. Здійснення структурно-функціонального аналізу художньої тропіки у віршових текстах Надії Гармазій.

Лексичні засоби відображення фізичного, психічного й соціального виявів концепту рівновага в сучасних американських оповіданнях. Мовне втілення, що відтворює динамізм представлення персонажів у сукупності їх фізичних, психічних і соціальних змін.

Вираження емоційних станів та вербалізація емоцій за допомогою прямої і непрямої лексичної номінації. Застосування методу аналізу семантичної структури значення слова. Виокремлення лексичних одиниць та їх синонімів, які є номінантами емоційного стану.

Головні особливості об’єктивації емоцій медіальної людини в німецькомовному героїчному епосі. Кваліфікація емоцій за гендерною та віковою ознаками. Апелювання лексичних засобів реалізації емоцій до слова, власної назви, прізвиська та словосполучення.

Постійні епітети як характерна риса, властива поетиці фольклору. Загальна характеристика найбільш конкретних образів німецької фольклорної картини світу. Знайомство з головними лексичними засобами створення образності в німецькому пісенному фольклорі.

Розподіл лексичних засобів художнього твору. Кількість і характер тропів. Групи поетичної лексики в перекладах М. Лукаша. Різнобарвність гри слів. Мистецтво пародії та іронії. Паронімія та синонімія в творах М. Лукаша. Визначна фразеологія М. Лукаша.

Різновиди лексичних засобів творення образності в мові романів В. Даниленка. Художні оніми автора як могутній виражальний засіб. Індивідуально-авторська специфіка образотворення, її зумовленість використанням топонімів, іншомовної лексики, власних назв.

Комплексне дослідження ономасіологічних і стилістичних синонімічних рис у поезії молодомузівців. Розгляд вчень з даного питання у вітчизняному та зарубіжному мовознавстві. Характеристика лексичних і контекстуальних синонімів у поетичних дискурсах.

Аналіз та вивчення типів словотвору, характерних для інновацій у музиці. Використання деривації для створення нових слів у музиці. Специфічні способи створення нових слів. Вплив способу словоформування на детерміно-логізоване використання терміна.

Необхідність дослідження змін в методах і засобах збагачення словникового складу сфери інформаційних технологій і Інтернету, процесів формування нових дериваційних елементів, які активно відбуваються останнім часом. Лексичні одиниці комп’ютерної сфери.

Визначення особливостей функціонування лексичних інтенсифікаторів у текстах англомовної художньої прози. Аналіз перекладацьких стратегій та тактик перекладу інтенсифікаторів. Характеристика втрат при їх перекладі та визначення способів їх усунення.

Відмінності у поняттях когнітивного та концептуального стилів. Аналіз залежності між концептуальним та домінуючим стилями відносин у сім’ї, які мають стійкий вплив на когнітивні особливості індивіда. Лексичні маркери, які характеризують мовлення осіб.

З’ясування значущості неологічних одиниць для сучасних англійськомовної та українськомовної комунікативних спільнот. Виокремлення лексико-тематичних груп та лексико-тематичних підгруп, груп неологізмів, утворених шляхом конкретних способів словотворення.

Лексичні одиниці із семою завершеності як багатовимірного поняття. Лексико-семантичні групи одиниць: просторове завершення, завершення у часі та завершення кількості, якості або ознаки. Поділ лексем за стадією, за результатом, за станом і за об’єктом.

Вивчення оказіональних утворень лексичного рівня як проявів необмеженого комбінаторного потенціалу мовної системи. Основні компоненти ритмічної поезії. Особливості формування та функціонування оказіоналізмів у дитячих віршиках жанру nursery rhymes.

Дослідження мовотворчості В. Стуса. Вживання темпоральних антонімічних пар. Зіткнення контрастних лексем. Підсилення позитивно-оцінної конотації лексеми життя. Використання антонімічних пар, складники яких репрезентують релігійні уявлення людини.

Простеження продуктивності антонімічних пар, складники яких репрезентують релігійні уявлення людини: душа - тіло, дух - тіло й рай - пекло. Типові для ідіостилю митця авторські генітивні метафори, ґрунтовані на семантично протиставлюваних лексемах.

Лексичний склад текстів англомовних митних документів. Встановлення шарів лексики, які властиві цьому комплексу текстів. Значення спеціальної лексики в масиві англомовної митної документації. Специфічні координати лексичної наповнюваності документа.

Відображення характеристик офіційно-ділової кореспонденції мореплавства, її структури та лексичних одиниць. Особливості ділової кореспонденції та їх розгляд на прикладах з листів, телексів та телеграм мореплавства. Кількість термінів морської галузі.

Характеристика ознак терміну та історія розвитку медичної термінології як системи. Способи та засоби словотвору медичних термінів, граматичні особливості перекладу інструкцій лікарських препаратів. Сучасна стандартизація і уніфікація термінології.

Проблема дослідження лексичних особливостей та труднощів перекладу юридичних текстів узагалі й економічного контракту зокрема. Комплексне вивчення методології та техніки перекладу текстів. Необхідність у перекладацьких трансформаціях, особливо лексичних.

Огляд особливостей функціонування в текстах нормативно-правових актів індивідуальних, загальних, абстрактних, конкретних і релятивних назв. Визначення специфіки метафори, метонімії, синекдохи в правовій мові. Функціонально-семантичний потенціал омонімів.