Психолінгвістичне дослідження змісту та лексикографічного опису прикметників. Виявлення кореляцій між даними, отриманими в лінгвістичному експерименті. Обстеження тлумачення прикметників двох груп: з семантикою температури та семантикою фактури поверхні.

Оцінка статевовікової і соціальної приналежності адресатів та адресантів "листів щастя". Лінгвопсихологічне маніпулювання в інтернет-мережі. Зміна формату та збереження вимоги дотримання алгоритму розповсюдження. Маніпулювання свідомістю людини.

З'ясування основних чинників комунікативної ефективності реклами. Визначення мети й характеристик основних її типів. Аналіз рекламних повідомлень з позицій ефективності впливу на споживача. Дослідження еволюції та специфіки сучасної української реклами.

Оптимальний вік для початку вивчення першої іноземної мови в школі, вплив фактора "стать" на її вивчення. Роль мотивації в іншомовній освіті та необхідність її збереження серед учнів середньої і старшої школи при вивченні щонайменше двох іноземних мов.

Аналіз засобів лінгворепрезентації образів небесних світил сонце, місяць, зоря в поетичних текстах Б.-І. Антонича. Продемонстровано зони сумірності об’єктивної та індивідуально-авторської картин світу; співвіднесення поетичної традиції та новаторства.

Специфіка лінгвориторичної організації німецьких та українських медійних текстів у зіставному аспекті. Риторичні способи впливу продуцентів як українських, так і німецьких медійних текстів. Сутність теорії аргументації. Особливості медійного етосу.

Досліджено лінгвістичні й риторичні інструменти, що використовуються в політичних промовах американських лідерів: епітети, паралельні конструкції, лексичні повтори. Від вибору комунікативної стратегії і цих інструментів залежить успіх політичної кампанії.

Виокремлення мовного матеріалу за допомогою лінгвістичних очевидних (експліцитних) та прихованих (імпліцитних) лінгвістичних маркерів. Дві комунікативні когнітивно-перцептивні та поведінкові моделі щодо онлайн-спілкування у період вакцинації населення.

Семіотичні особливості мовної репрезентації угруповань об’єктів, що в процесі категоризації дійсності інтерпретуються як світи. Аналіз універсальних смислів як ірраціональних інтерпретативних фільтрів під час моделювання альтернативних реальностей.

Розгляд аспектів лінгвосеміотичного дослідження французьких драматичних текстів першої половини XX ст. Основні мовні символи, характерні для французьких драматургічних текстів обраного періоду. Системність драматургічних текстів та ієрархічності знаків.

Аспекти лінгвосеміотичного дослідження французьких драматичних теорій першої половини XX століття. Важливі теоретичні засади дослідження мовлення дійових осіб сюрреалістичних п’єс. Значення "театральної вигадки" в мовленні персонажів (дійових осіб).

Значення візуальної комунікації в інформаційному суспільстві з огляду на світомоделювальні властивості мультимодального дискурсу у створенні ідентичностей, цінностей, означення реальності поза межами дискурсу. Дослідження мультимодального повідомлення.

Поняття метаморфози у лінгвістиці, основні напрямки дослідження: стилістичний, психологічний. Основні лінгвосеміотичні механізми реалізації в поетичному тексті. Принцип каузації та його прояв в лексичних одиницях. Сутність структурно-семіотичної моделі.

Вироблення лінгвосеміотичної класифікації артлангів з метою виявлення структурно-семантичних чинників, що визначають стратегії перекладу. Відтворення апостеріорних артлангів на основі змістоорієнтованого та апріорних на основі формоорієнтованого підходу.

Розкриття функціональних та прагматичних особливостей гендерно маркованої ономастичної мікросистеми сучасної фармакології. Вивчення прагматичних особливостей гендерно спричинених варіацій торгових назв лікарських засобів у контексті синергетики.

Обґрунтування лінгвістичних і синергетичних принципів аналізу сугестивного потенціалу текстів англомовних замовлянь. Визначення типів ритміко-синтаксичної організації текстів. Класифікація атракторів, репелерів і повторів, співвідносних з глісандо.

Лексико-граматичні прояви взаємодії риторики "високого", "нейтрального" та "низького" регістрів за переваги перших двох. У зв ’язку з цим диференційовано комунікати з теологічною, єваингелієзованою і повсякденно-побутовою стилістичною семантикою.

Аналіз художніх і публіцистичних текстів 2022-2023 рр. у проекції на їхню природу як лінгвоментальних "зліпків" сьогоденної об’єктивної реальности й мовної свідомости українців. Протиставлення оцінок "свого" і "чужого" в різних тематичних сегментах.

Обґрунтування мовної картини світу в контексті лінгвістичних досліджень. Загальне визначення лінгвостилістичних параметрів мовних образів часу і простору в художніх текстах Є. Пашковського. Дослідження зв'язку лінгвософії і концептами часу і простору.

Комплексний розгляд сутності і типів лінгвосоціонічних особистостей. Виявлення мовних вербалізаторів екстравертного та інтровертного психічного типу. Виокремлені лексико-семантичні групи і структурно-семантичні особливості виступів політичних діячів.

Характеристика правових документів канцелярій Дмитра Дорошенка. Розгляд головних причин загострення мовного питання в Україні. Знайомство з основними посилами мовної політики гетьмана Петра Дорошенка крізь призму запропонованого терміна "лінгвосоціюм".

Використання квантитативного методу в галузі лінгвістики. Розрахунок довжини слів та розділів у повістях Р. Іваничука, значення індивідуального стилю автора. Вплив політичних рухів, тенденцій розвитку літератури, певного колориту на індивідуальний стиль.

Встановлення особливостей функціонування антонімів просторово-часового континууму в текстах художньої прози шляхом дослідження їх частоти, поширеності та сполучуваності. Характеристики антонімічних іменників і прислівників просторово-часового континууму.

Досліджено лінгвостатистичні показники поетичних творів П. Карманського, зокрема розраховано та проаналізовано довжини речень, слів та словоформ. Складено перелік з дев’яти найпопулярніших словоформ, які трапляються у вибраних творах письменника.

Аналіз особливостей функціонування просторових іменників у текстах сучасної англомовної художньої прози за допомогою компонентного аналізу та застосування прийомів математичної статистики. Семантична структура аналізованих слів, граматична сполучуваність.

Аналіз застосування якісних і кількісних методів у вивченні структури ментальних одиниць, концептів і їх актуалізації в дискурсі. Приклади застосування статистичних прийомів у роботі з лексемами-вербалізаторами концептів для отримання верифікованих даних.

Характеристики технотрилера як нового явища сучасного постмодерного простору. Функціонування термінологічної та емоційно-експресивної лексики в аналізованих текстах. Поєднання у творах М. Кідрука науковості з емоційністю, розкриттям природи персонажів.

Дослідження семантики, етимології та стилістичних функцій неологізмів у мові сучасних українських засобів масової інформації. Аналіз джерел виникнення нових слів, типології запозичень. Стилістичні функції лексичних інновацій у мас-медійному просторі.

Дослідження семантики, етимології та стилістичних функцій неологізмів у мові сучасних українських засобів масової інформації. Аналіз джерел виникнення нових слів, типології запозичень. Стилістичні функції лексичних інновацій у мас-медійному просторі.

Об'єктивізація в категоріях мовознавства екстралінгвальної мотивації природи і структури власних назв у стилі масової інформації. Функціональні домінанти ономастичної парадигми. Зміст основної натури символізації онімів у доступній мовній свідомості.