Визначення основних елементів тексту, які допомагають вдумуватися в тему, осмислювати її межі, писати твір, підкорюючи його основній думці. Роль елементів тексту у процесі формування текстотворчих умінь, розробка основних прийомів роботи з ними.

Лінгвометодичне та лексикографічне вивчення терміносистеми будівельного виробництва в контексті питань ідентифікації, розробки й семантичного та концептуального вивчення процесів номінативної діяльності людини. Властивості та особливості термінів.

Використання національно маркованої лексики в текстах драматичних поем як характерна особливість ідіостилю Л. Українки. Вираз національної ментальності через назви житла, предметів побуту, одягу, прикрас; назви що представляють звичаєво-обрядову культуру.

Аналіз персональної комунікативної тактики польського історика Ф. Брийки. Образ України й українців в його творчості. Інтерпретація мовної особистості автора-науковця. Одиниці вищого рівня семантичної градації. Функціональне навантаження прикметників.

Дослідження й аналіз мовних особистостей персонажів п'єси Н. Нежданої "Закрите небо". Виявлення й характеристика спільних та відмінних особливостей наративу про переживання трагедії, гуманітарної катастрофи, якою стала російсько-українська війна.

Розкрито лінгвальні особливості психонаративу в романах Дж. М. Кутзее шляхом аналізу вербальних, сюжетно-композиційних та оповідних засобів його втілення. Увагу приділено розробці критеріїв виокремлення психологізованих контекстів як одиниць психооповіді.

Дослідження мовного вираження топонімів Сумщини у творчості Д. Білоуса як характерної риси індивідуального мовосвіту митця. Визначення системи топонімів у поетичних текстах, їх функціональні особливості та принципи, за якими інтерпретуються власні назви.

Лінгвістичний та літературознавчий підходи, методи та способи аналізу художнього тексту. Предмет та завдання лінгвопоетики як галузі філології, що вивчає мову художнього твору. Естетична функція мовних одиниць у творі словесно-художньої творчості.

Висвітлення лінгвопоетичного еклектизму як художнього мистецтва, яке поєднує симбіоз жанрів, стилів і образів, багатоголосся оповідачів, різноманітність сюжетів і мотивів у межах окремо взятого тексту. лінгвістичні засоби, що створюють поетику стилю.

Розгляд лінгвопоетичного еклектизму як художнього мистецтва. Використання інтермедіального підходу до вивчення лінгвопоетичної еклектики. Особливість еклектики в інтермедіальному сенсі у художньому тексті, поєднання культурних і етнокультурних мотивів.

Сучасна лінгвістика тексту як інтеграція двох сфер. Поняттєва категоризація суб'єкта-автора й адресата основних антропоцентрів твору. Художнє мовлення семіотичної форми тексту. Носія культурної традиції. Наративно-діяльнісний підхід до інтеракції.

Аналіз лінгвопоетичних, лінгвокогнітивних та прагматичних параметрів алюзії у функції очуднення. Когнітивний дисонанс і семантичні аномалії, їх кваліфікація як критеріїв. Моделі актуалізації ефекту очуднення в художньому тексті через залучення алюзій.

Потреба комплексного вивчення шляхів зображення в художньому тексті різних фрагментів дійсності, зокрема світу речей. Виявлення еволюції літературного зображення світу речей та його аналіз. Вивчення співвідношення лінгвостилістики та лінгвопоетики.

Визначення характерних лінгвопоетичних особливостей, притаманних французькій готичній новелі XVIII–XIX століть на граматико-морфологічному, лексико-семантичному та риторико-стилістичному рівнях. Наративні критерії, за якими твори тлумачаться як готичні.

Функціонування феномену трансгендерної ідентичності як текстового конструкту як наслідок проникнення постмодерністських принципів деструкції, асистемності, плюральності у поетикальний простір. Перелік різновидів гендерної ідентичності, їх класифікація.

Розкриття лінгвокогнітивних та прагмастилістичних властивостей лірико-поетичного дискурсу Р.М. Рільке на основі його поетичного здобутку, враховуючи його лексичні, морфологічні, синтаксичні особливості і підходи, а також метафорику та інтертекстуальність.

Розкриття лінгвокогнітивних та прагмастилістичних властивостей лірико-поетичного дискурсу Р.М. Рільке на основі його поетичного здобутку, враховуючи його лексичні, морфологічні, синтаксичні особливості та підходи, метафорику та інтертекстуальність.

Диференціація мови персонажів за соціокультурним і ситуативним планами прагматики з характерними для них ціннісним, соціально-рольовим, культуромовним параметрами. Роль стилізації в створенні діалогів, їхня орієнтація на повсякденно-побутову практику.

Особливості експлікації методологічного зразку комунікаційно довершеної побудови проповідей для священнослужителів. Прагматична організація проповідницької персвазії на адресата та мовні засоби її невербального вираження, її прагматична пресупозиція.

Висвітлення прагматичних особливостей реакції на комплімент українською мовою. Виявлення універсальних і етноспецифічних характеристик респонсивних реплік, якими реагують на комплімент носії української мови. Імпліцитні пояснення неприйняття компліменту.

Визначення семантичних та лінгвопрагматичних особливостей сучасного французького політологічного дискурсу (СФПД). Ізотопічні принципи, жанрово-композиційна будова СФПД. Риторико-аргументативні особливості дискурсу сучасної французької політології.

Дослідження підрядних обставинних речень іспанської мови та ролі, яку відіграє в них суб'єктивний спосіб. Поліфонічний потенціал суб'єктивного способу в сучасному іспаномовному художньому дискурсі. Дійсний і суб'єктивний способи іспанської мови.

У статті представлено лінгвопрагматику, поліфонію та частотність застосування форм теперішнього суб’єктивного способу іспанської мови в сучасних іспанських та латиноамериканських романах на матеріалі CORPES XXI. Розглянуто попередні наукові розвідки.

Розгляд лінгвопрагматики теперішнього суб'єктивного способу іспанської мови в іспаномовному художньому дискурсі. Аналіз поліфонічного потенціалу теперішнього суб'єктивного способу в сучасних романах Іспанії та Латинської Америки на основі теорії Донайре.

Еволюція мальописів від стародавніх наскельних малюнків та рукописних ілюстрацій до сучасних коміксів. Історія розвитку релігійно-пригодницьких коміксів. Закономірності лінгвопрагматичної адаптації біблійних сюжетів у різножанровій графічній прозі.

Дослідження ролі метафори в мовленні та мовній адаптації, її емоційне забарвлення та вплив на конгітивний, емоційний та комунікативний рівні адаптації біблійних текстів. Адаптація метафор до потреб аудиторії, що може покращити ефективність комунікації.

Дослідження функціоналізму емоційного мовленнєвого спілкування. Комунікативно-прагматична орієнтація англомовної публічної промови антропоцентричного спрямування. Використання оцінних комунікативних стратегій, націлених на аксіологічний вплив на адресата.

Стаття присвячена англомовним лексичним інноваціям, утвореним у процесі телескопійного словотворення. Структурні, семантичні та прагматичні характеристики телескопійних лексичних інновацій з константним компонентом у англомовному медійному дискурсі.

На основі суцільної вибірки з творів сучасної німецькомовної літератури ХХ-ХХІ століття розглянуто мовленнєвий акт відмови як лінгвопрагматичної категорії. Висвітлено ілокутивний потенціал відмови, де розмежовано просту відмову та гібридну відмову.

Аналіз підходів до поняття дискурсу як лінгвістичного явища. Класифікація мовленнєвих жанрів медичного дискурсу. Визначення його лінгвопрагматичних особливостей, висвітлення жанрової специфіки. Побудова моделі результативної взаємодії між його учасниками.