Композиторська інтерпретація "нового звуку": просторові інсталяції, модульний синтез, якісні характеристики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра музикознавства, композиції та виконавської майстерності

Дніпровської академії музики

Композиторська інтерпретація «нового звуку»: просторові інсталяції, модульний синтез, якісні характеристики

Демченко Дмитро Анатолійович, аспірант

Метою статті є висвітлення авторської композиторської інтерпретації (концепції) «нового звуку», за допомогою музично-комп'ютерного забезпечення, на прикладі власних композицій. Залучення певних нових засобів у галузі електроакустичної музики застосовано із метою отримання нових художніх результатів, звукових текстур, створення нової темброво-акустичної тканини та пошуку нових шляхів синтезу, обробки акустики приміщення в реальному часі у поєднанні з електронікою. Методи дослідження містять аналіз процесів синтезу створенного звукового матеріалу в умовах певної локації. Наукова новизна статті полягає у презентації авторських поглядів та композиторських рішень в процесі формування та створення звуку за допомогою ком'ютера і новітніх технологій, експериментальних досліджень гри з акустичним простором через звукову інсталяцію, як особливого методу звукової презентації та комунікації між композитором та слухачами. Висновки. У результаті реалізованих інсталяцій, експериментів з оточуючим простором, були досягнуті певні параметри звуку та відповідна послідовність дій. Вони містять акустичні заміри самої локації, попередні акустичні та параметричні вимірювання на початковому етапі здійснення звукової інсталяції, необробленого приміщення для вимірювання реальних акустичних дефектів, пов'язаних із спектральною інтерференцією низькочастотних звукових хвиль. Проведені інсталяції надали можливість синтезувати та обробити звукові джерела на локаціях в університетах за їх напрямом, створити тембро-фактурні та спектральні рішення з новими звуковими джерелами широкого спектру. Композитор, таким чином, поповнює новими звуко-тембральними текстурами у вигляді аудіо-контейнерів власну бібліотеку, що в майбутньому буде використано у нових просторових композиціях.

Ключові слова: тембр, комп'ютерні програми, звуковий об'єкт, секвенсори, параметри звуку, новий звук, спектральний аналіз, спектрограмма, інсталяція.

Demchenko Dmytro, postgraduate of the department of Musicology, Composition and Performing Skills in Dnipro Academy of Music

Composer's interpretation of „new sound”: spatial installations, modular synthesis, quality characteristics

The purpose of the article is highlighting the author's composer's interpretation (concept) of the „new sound” by virtue of music and computer support, using own compositions which had been written by author of this scientific work. There are involvement of certain new means in the field of electroacoustic music, with the aim of obtaining new artistic results, sound textures, creating a new timbre-acoustic fabric and finding new ways of synthesis, processing room acoustics in real time in combination with electronics. The research methods include the analysis of the processes of synthesis of the created sound material in the conditions of a certain creative location. The scientific novelty of the article consists in the presentation of the author's views and composer's decisions in the process of forming and creating sound with the help of a computer and the latest technologies, experimental studies of playing with acoustic space through a sound installation, as a special method of sound presentation and communication between the composer and listeners. Conclusions. As a result, there are implemented installations, experiments with the surrounding space, certain sound parameters and the corresponding sequence of actions. They contain acoustic measurements of the location itself, preliminary acoustic and parametric measurements at the initial stage of the implementation of the sound installation, the raw room for measuring real acoustic defects associated with the spectral interference of low-frequency sound waves. The installations provided an opportunity to synthesize and process sound sources at locations in universities according to their direction, to create timbre-textural and spectral solutions with new sound sources of a wide spectrum.

The key words: timbre, computer programs, sound object, sequencers, sound parameters, new sound, spectral analysis, spectrogram, installation.

Вступ

Постановка проблеми. У сучасному світі митцям надається можливість використовувати нові технології та все більше поглиблюватись в діджиталізований світ комп'ютерної сфери. Музично-комп'ютерне забезпечення розвивається із кожним днем все інтенсивніше. Композитор стає центром нових розробок та нових тенденцій, які допомагають у реалізації поставлених завдань. Головна ціль митця сьогодні, на наш погляд, - це синтез та вибір тих можливостей, які надає сучасний світ діджіталізації. Одним із цікавих шляхів цього вибору є модульний синтез та комп'ютерні програми, пов'язані з відкритою середою, що надають можливість створення, формування, модулювання тембру та звукового потоку за допомогою ряду музичних програм.

Модульні синтезатори - це синтезатори, які складаються з окремих модулів із різними функціями. Користувач може з'єднувати модулі між собою, щоб створити патч. Виходи модулів можуть містити аудіосигнали, аналогові керуючі напруги або цифрові сигнали задля логічних або часових умов. Типи модулів включають керовані напругою генератори, керовані напругою фільтри, керовані напругою підсилювачі й генератори огинаючої Moog 55 (1972 - 1981). Moog складається з окремих модулів, що генерують і формують звуки, таких, як огинаючі генератори шуму, фільтри і секвенсори, які з'єднані між собою комутаційними кабелями.

Японська компанія Roland випустила Roland System 100 у 1975 році, а потім System 700 у 1976 році та System 100m у 1979 році.

У 1990-х роках модульні синтезатори втратили популярність на користь дешевших і компактніших цифрових і програмних синтезаторів. Німецький інженер Дітер Допфер вважав, що модульні синтезатори все ще можуть бути корисними для створення унікальних звуків, і розробив нову, меншу модульну систему Doepfer A-100. Це призвело до появи нового стандарту для модульних систем - Eurorack.

Перший модульний синтезатор був розроблений наприкінці 1950-х років німецьким інженером Гаральдом Боде. У 1960-х роках на ринку з'явилися синтезатор Moog і модульна електронна музична система Buchla, що були розроблені приблизно у той самий час.

Безумовно, що і раніше митці робили експерименти із різними технічними приладами, такими, як осцилятори, генератори та ін. Вони займали багато місця та простору, але із розвитком комп'ютерних технологій вже можливо створювати власні синтезатори, модульні патчі та робити багато експериментів із приладами у власному комп'ютері завдяки таким програмам як VCV RACK 2, MAX MSP, PURE DATA, а також програмам для редакції звуку, а саме - AUDACITY та SONIC VISUALISER. Комп'ютер стає компактною станцією, студією, де композитор може поринути у світ будь-якого спектру та синтезу. Але застосування модульного синтезу в умовах звукової інсталяції, як специфічної форми комунікації у ХХ - ХХІ ст., потребує висвітлення композитором власної концепції нового звуку та звукового середовища, звукового ландшафту.

Актуальність теми дослідження зумовлена відповідністю новітніх технологій та комп'ютерного обладнання естетиці сучасного мистецтва, величезній ролі експерименту із джерелами звуку на нетрадиційному рівні. Тому напрям модульного синтезу потребує вивчення та глибокого дослідження, адже формування звуку завдяки різним модулями має безліч рішень, а комутація осциляторів та генераторів дає можливість створювати багатотемброву палітру звукових коливань. На нашу думку, шлях поєднання модульного синтезу і спектрального аналізу дає можливість отримувати багатошаровий спектр звукової палітри, який можна змінювати та маніпулювати нею у реальному часі під час інсталяції.

Огляд літератури

Проблемам звукових інсталяцій, зокрема повязаних із електроакустичними експериментами, присвячена певна кількість джерел. У статті В.І. Степурко [1] проблеми цифрового світу в мистецтві розглянуто у контексті візуальності в музиці ХХ століття, як рефлексивної моделі сучасного світу. Автор констатує, що інформацію людина сприймає через зір, а сучасний цифровий світ на сьогодні демонструє багато образів у глобальній культурі, що впливає на формування візуальної уяви у музичному мистецтві.

Саме сучасна глобалізація допомагає людям спілкуватися за допомогою комп'ютерних та технічних новітніх засобів, але роз'єднує їх через інформаційну орієнтацію, як вказує автор. Тому він підкреслює, що музичне мистецтво стає активним творцем уявних образів, що пов'язано із домінуванням електронних ефектів за допомогою комп'ютерних технологій. Створюється умовний особистий космічний вимір сучасного митця, в якому, наприклад, алеаторику можна сприймати як візуалізацію хаотичного руху, сонористику як метод створення кольорових звукових абстракцій, що можуть переключати увагу слухача від лінійного симфонічного розвитку музичного образу на візуальний, або у режимі реального часу на передачу матеріалу через особливу форму - інсталяцію.

Дослідження В.В. Волокора [2] розкриває особливості розвитку мистецтва звукової інсталяції у зв'язку із концепціями акустичного простору в другій половині ХХ - на початку ХХІ ст. Методологія критичного просторового аналізу та критичного музикознавства була використана автором для дослідження концепцій простору та місця, що лягли в основу звукоінсталяційної практики середини ХХ - початку ХХІ століть. Автор зазначає, що системний та еволюційний методи сприяли розгляду музичної інсталяції на загальнофілософському рівні з метою отримання нових результатів, корисних для музики та суміжних наук, які починаючи з ХХ ст. тісно пов'язані із сучасним музичним мистецтвом. Автором розглянуто специфіку виникнення та розвитку мистецтва звукової інсталяції, концепцій акустичного простору другої половини ХХ - початку ХХІ ст. Розглядаються різні альтернативні та розширені концептуальні бачення простору, зокрема концепція простору як концепція соціального виробництва. Експериментальний підхід до джерел звуку, на думку В. Волокора, допомагає розкрити унікальні можливості мистецтва інсталяції, органічно поєднуючи характеристики простору і місця із параметрами звуку та особливостями людського сприйняття, пропонуючи інноваційний зв'язок між акустичним простором та соціальними, інноваційними, тактильними, фізичними та музично-комп'ютерними аспектами створення.

У статті М. Романишина [3] досліджується тема екологічної свідомості крізь призму сучасної електроакустичної музики та звукових інсталяцій, на прикладі творів українських композиторів Остапа Мануляка, Яни Шлябанської, Тетяни Хорошун, Остапа Костюка та Люби Плавської. Автор зазначає, що у сучасній музиці й мистецтві поняття звукового ландшафту та звукової екології починають відігравати велику роль. На прикладі композиції «Звуки міста» Остапа Мануляка та інтерактивної інсталяції «Дієслово» Яни Шлябанської, Тетяни Хорошун, Остапа Костюка та Люби Плавської, дослідник доводить, як трансформація звукового ландшафту може бути використана задля фокусування думки й досягнення стану психологічної рівноваги слухача.

Мета статті полягає у розкритті авторської композиторської концепції формування «нового звуку» у власних творах та реалізованих звукових інсталяціях.

Виклад основного матеріалу

композиторська інтерпретація новий звук

Вагомою практикою при формуванні «нового звуку» та експеременту із звуковими джерелами став проєкт під назвою «Голоси університетів Дніпра» (автор ідеї Дмитро Демченко). Проєкт створенний за підтримки Ради молодих вчених Дніпропетровської області, Дніпровської академії музики та всіх університетів міста Дніпра.

Звукова інсталяція - це форма транслювання сучасного мистецтва, що створюється на синтезі різних художніх засобів, як класичних, так і сучасних. Центром для її реалізації є локація та наявність звукового оформлення. Звукова інсталяція створюється для певної локації, місця та відповідного простору. Вона може бути як на відкритому просторі, так і у спеціальному приміщенні, головним чином є концепція і контекст задуму, який відіграє головну роль у тому, як виконавець транслює та глядач сприймає інсталяцію.

Концепція проекту: «Аудіовізуальне сучасне мистецтво» полягає у поступовому розгортанні експериментального, науково-дослідницького підходу в галузі нового звукового простору. Пошук і структурування акустичного простору в реальному часі втілено у синтезі комп'ютерної та електроакустичної музики. Проєкт відповідає таким приоритетним напрямам діяльності композитора:

1) Створення суспільно значущого контенту нашого міста, що сприятиме відчуттю громадянами своєї приналежності до сучасного музичного мистецтва міста і країни;

2) Розвитку освітніх ініціатив, упровадженню інновацій, цифрових технологій та діджиталізації у сфері культури, науки і сучасного мистецтва;

3) Міжкультурній міжвузівській комунікації, а саме - колаборації та підтримці культурного розмаїття у нашому культурному середовищі;

4) Формуванню в місті й в країні спільних культурних мистецьких цінностей, культурного розвитку громадянського суспільства. Залучення студентів до проєкту надає змогу розвивати напрям у цілісному розуміні сучасного мислення і колаборації на всіх рівнях.

Програма та концепція проєкту спрямовані на підтримку й розвиток національного аудіовізуального впровадження новітніх інформаційних комп'ютерних технологій, стимулювання митців до створення конкурентоспроможного експериментально-музичного аудіовізуального продукту, на майбутню співпрацю та колаборації між студентами і педагогами, митцями. Результати продукту планується представити за кордоном.

Автором наданої роботи було створено шість інсталяцій із використанням новітніх програм та певних параметрів простору, якими слугували наступні локації: для першої локації було обрано університет ім. А. Нобеля, а саме, лінгафонна лабораторія імені професора Н.М. Петренко. Метою інсталяції стала праця з ефектом «жур-жур» - одночасної розмови багатьох людей. Це трактується нами як відображення психологічного стану осіб у нинішніх умовах. Тексти вимовлялися на трьох мовах: іспанська, українська та англійська. Метод роботи - поєднання модульного синтезу «лайф-електронік», який створено власне автором з акустикою лабораторії та джерелами звуку. Тривалість інсталяції - близько 13 хвилин. У самій інсталяції! було три шари фонетично-лінгвістичного джерела, які поетапно вступали за жестом автора. За результатом залишилася одна учасниця, яка завершила всю інсталяцію. Художній зміст такої акції - створення багатотембрового спектру звуків у реальному часі, що комбінуються між собою та поступово змінюють загальний тембр звуку. На спектральному аналізі інсталяції можна наочно подивитися багатопараметровість, за якою відбуваються зміни звукового простору лабораторії та акустики. Для інсталяції використовувався власний розроблений синтезатор Дмитра Демченко (DEM-DARK synthesizer 2 VCV rack 2).

Друга інсталяція проходила на локації Національно-технічного університету «Дніпровська політехніка», а саме - лабораторія електричних машин. Метою цієї інсталяції стало поєднання звуків зі спектру звуків машин, коли кожна з 15 машин звучить по-різному в запланованій послідовності, надаючи свій спектр тембру. В цілому, все це поєднується з проєктом автора, який керується в реальному часі за допомогою двох мідіконтролерів. Результатом стає звуковий продукт, який має якості синтезу звуків індустріальних машин та електронно - комп'ютерних звуків. Елементи серійної техніки відтворені за допомогою синтезаторів.

Третьою локацією став Український державний хіміко- технологічний університет, а саме - лабораторія неорганічної хімії. Мета інсталяції полягала в тому, що лаборант проводить різні хімічні експерименти: 1) експеримент - реакція розбавленої сульфатної кислоти H2SO4 з крейдою СаСОЗ. Як індикатор використовувався метилоранж та лакмус. 2) Експеримент «Вулканчик» - суміш амоній дихромату (NH4)2Cr2O7 та стружки магнію Mg.

Композитор синтезує звуки експериментальної дослідницької роботи лаборанта з власним створеним модульним синтезатором DEM-synthesizer 8 у програмі VCV RACK 2 і його звуковими спектрально-частотними можливостями у реальному часі. Головною метою було поєднати оточуючі звуки простору із широко-частотним тембром синтезатору. Потім композитор розкладує записані звуки на спектрограмі й проводить власний аналіз, додає новий створений звук шляхом адиктивного та субтрактивного методу в прграмі SPEAR. Адитивний синтез заснований на принципі складання гармонік. Інакше кажучи, можливий синтез складного звуку з найпростіших синусоїдальних тонів, частоти, амплітуди і фази. Один із представників адитивного синтезу є французький композитор комп'ютерної музики Жан Клод Ріссе. Використовують, також, і зворотний метод, а саме - зі складного спектру за допомогою спеціальних фільтрів видаляють частину спектральної області спектру, формуючи бажаний власний тембр. Цей метод має назву субтрактивный синтез, тобто синтез, заснований на принципі віднімання частин гармонік із загального спектру в задуманій області звукового спектру.

Завдяки VCV RACK 2 створюється широкий частотний спектр звуку та змінюється завдяки модулю VCO частотний диапазон самого джерела звуку, також регулюється і ширина імпульсу сигналу: ручка FREQ допомагає керувати висотою звуку диапазону генератора, який становлює приблизно 9 октав. Діапазон ручки FREQ набагато нижчий, ніж у VCO, і варіюється від одного коливання приблизно кожні 4 хвилини до приблизно 1000 Гц.

Четвертою локацією став Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара - навчально-науковий комплекс «Акваріум». Концепція даної локації полягає у синтезі оточоючого простору акваріуму з модульним синтезом, виявлення звукових текстур та вплив палітрою модульного синтезатора DEMsynthesizer-9 на простір акваріуму загалом.

На майбутній час планується здійснення проєкту на локаціях Дніпровського державного медичного університету (навчальна лабораторія психофізіологічного розвантаження) та Університет внутрішніх справ (марш курсантів у спортивному приміщенні).

Український державний університет науки і технологій (групова випробувальна станція). Національний Центр Аерокосмічної освіти молоді ім. О.М. Макарова.

Розгортаючи тему новітніх технологій в сучасному мистецтві, а саме - створення та транслювання матеріалу засобами музично- комп'ютерних технологій, необхідно розглянути аналіз композицій та методів формування звуку в напрямі модульного синтезу та якісних характеристиках цього вектору, як методу втілення у композиторську роботу і формування в авторських концепт-творах, застосування на практиці та в авторському формуванні в цілому комлпексного підходу до усталення «нового звуку» ХХІ ст.

Твір «Quasar»

Композиція створена у програмі Аудасіті. Архітектоніка композиції складається з трьох секторів із застосуванням певних маніпуляцій зі звуковими об'єктами. Головна звукова ідея - звучання космічних тіл. Інтенсивність звучання секторів визначається часом: сектор № 1 закінчується на 4 хвилині, сектор № 2 - на 7:36, і далі сектор № 3.

Перший сектор є вступом, де звучить дрон. Шумова хмара створює відчуття зародження небесного тіла, яке ніби з'являється із темряви. Звуки взяті з бібліотеки NASA, ще доповнює партитуру звуки підводного сонору, що підкреслюють глибину космічного простору, атмосфери супутників планет, звучання великих планет сонячної системи. У цьому секторі ми чуємо тембровий пласт джерела звуку Сатурна. Художнє завдання в першому секторі містить маніпуляцію ефектом розтягування часу: для цього застосовано PaulStretch - ефект екстремального розтягування аудіофайлу без втрати якості. Спочатку твору перші звуки завкдяки ефекту PaulStretch дають змогу передати відчуття безкінечності космічного простору, відчуття відсутності часу у просторі.

Далі тембро-фактурний рух у звуковій партитурі поєднується зі звуками підводного сонору, що підкреслює глибину сприйняття поверх ефекту PaulStretch. Перший звуковий сектор композиції супроводжують гучні удари, де використана легка компресія звуку: яскрава атака з плавним спадом і релізом, і все це відбувається із накладенням ефекту відлуння. Сам звук низької частоти звучить приблизно від 40-950 Грц. Звукові гучні поштовхи підкреслюють появу Квазара із темряви. Поверх аудіоконтейнера із тембром планети Сатурн і ефектом PaulStretch, а також звучанням низько-частотних поштовхів, звучить тембровий пласт ефекту «вау-вау» із тим самим звуком планети Сатурн, тільки з іншою звуко-частотною обробкою. У звуковому контексті ми отримуємо тембральне рішення в результаті звучання приблизно до 500 - 1000 герц, де поступово розхитується і коливається тембр імітуючи появу Квазара. Для розуміння процесу я часто у творчості приводжу порівняльні елементи із живописом. Передній план зазвичай фарби насиченні, а якщо треба передати велику відстань, або горизонт, то фарби, тонкі майже прозорі. Тому і звуковий ефект має такий же підхід у музичній композиції.

Сектор № 2, середній сектор композиції, вміщує нашарування тембрів за рахунок інших звучних тіл космічного простору: астероїдного поясу, що проноситься поруч із Квазаром. У цьому нашаруванні художнє завдання полягало у заглибленні в простір: звуковим об'єктам надано спливаючі атаки тембрів, а реверберацієя зрізає атаку, надавши до 7 хвилині шлейф просторового відгомону. Для створення цілісної звукової картини, важливі темброві пласти перетворено на спектрограму, щоб чіткіше бачити ділянку звукового спектру кожного джерела під час роботи із ним у реальному часі.

Астрономи Квазари називають маяками Всесвіту, щоб відвторити космічне відчуття мерехтіння світла, в середній частині в секторі № 2 додав імітацію тембрових спалахів у районі від 8000 до 15000 герц, шляхом спотворення сигналу сонора і маніпуляції з ефектом Pitch Shifter. Цей ефект у звукозапису дає змогу змінювати початкову висоту звуку шляхом підвищення або пониження тону на заданий інтервал.

У третій частині композиції в секторі №3 зроблено синтез спочатку звучання сектора №1 і нашарування тембрів сектора № 2, які змішані та варійовані, додано кілька тембрів космічних тіл з бібліотеки НАСА, що спрямовано на звукове наростання і посилення в кульмінаційній точці великого космічного вибуху. Це як вибух самого Квазара або переміщенням його як космічного маяка в інший простір або сектор космосу.

Для здійснення цього ефекту використано плагін S1 Imager Waves, який надає розширення і поліпшення звукового сигналу. Плагін дає унікальний метод психоакустичної візуалізації для стерео- поділу звукового сигналу та реалізує унікальний алгоритм дій розширення, що лежить в основі роботи зі стерео-каналом у S1 Imager Waves.

Твір «Sun sonification»

Соніфікація - це використання невербального звуку для передавання інформації або сприйняття даних. Слухове сприйняття має переваги у тимчасовій, просторовій, амплітудній і частотній роздільній здатності, що є альтернативою або доповненням до методів візуалізації. Наприклад, швидкість клацань лічильника Гейгера передає рівень радіації у безпосередній близькості від пристрою. Таким чином, за основу взято ритми звуку сонця, передаються внутрішні ритми за допомогою спектрального аналізу та звукової маніпуляції без порушення природного звуку об'єкта.

Будова композиції у вигляді сонячної соніфікації має континуальну форму. Композиція створювалася у програмі Spear. За основу було взято звук биття сонця із бібліотеки NASA і розкладено на спектр звуку биття або дихання сонця. Для цього опрацьовано дві техніки і метод спектрального аналізу: адективний і субтрактивний. Субтрактивний метод «вимальовуває» певні області частотного загального діапазону, домагаючись поєднання шарів звукового полотна, що залишилися. У результаті виходить новий тембр, але при цьому не змінюючи структури вихідного ритму і самого вихідного аудіофайлу. В основному самі геометричні вирізи були в області від 550 герц до 3500 грц. Ближче до кінця композиції використано ефект «вау-вау», для посилення биття ритму сонця.

У застосування субтрактивного методу між 9 і 15 секундою часу в галузі 500 - 3900 герц додано гармоніки, тобто певний пласт обертонів для того, щоб таким чином ущільнити тембр загального звучання і надати щільність тембру, де були природні просвіти звукові в загальній звуковій тканині, а між 21 і 29 секундою в області 1500 і 3000 герц, було прибрано зайві частоти, які не впливали на загальну картину, але при цьому передавали чистий тембр биття.

У проміжки між 52-65 сенду часу в області 180-1550 герц вирізано дану область, так як ця зміна допомогла краще виразити ті звукові артифакти, що було чути під час аналізу низки сонячного ритму, - це одні з основних галузей звуко-частотної звукової шкали у наданій композиції.

Таким чином, акцентовано увагу на формуванні загального звукового континуального потоку звукової тканини.

Твір «Star Nebula»

Композиція «Зоряна туманність» створена в модульному синтезі в програмі VCV RACK 2. VCV Rack 2 - це безкоштовний віртуальний модульний синтезатор з відкритим вихідним кодом: для синтезу звуку можна під'єднати кілька модулів і комутувати їх між собою. За замовчуванням програмне забезпечення містить кілька VCO, LFO, мікшерів та інших стандартних модулів синтезатора і модуляційних модулів. Патч із зібраних модулів був створений з окремих модулів і скомутованих між собою, таким чином сигнали, що взаємодіють один з одним, створюють звуковий простір, що, за відчуттям слухача, дає звукове уявлення зоряного простору й зоряної туманності.

Сам ланцюг модулів складається із наступної послідовності: Модуль Cloked тригерить нотний секвенсор для створення випадкових міді регіонів (ритмів-мелодій), також передає сигнал на два модулі macro oscilator. Один створює FM синтез початкового сигналу, інший генерує звук електронної бочки. Усі сигнали йдуть через еквалізаційний модуль BASAL і модуль підсилювача VCO, далі загальний звук маршрутизується у фільтр еквалізації в модуль EQ filter, потім сигнали відправляються в модуль просторової обробки Plateau. У кінцевому підсумку виходить на модулі візуалізації, де можна бачити сигнали і форми хвиль, що задіяні в модульній стійці, їхнє перетворення і синтез. Усі сигнали надсилають у 16-ти канальний мікшер, а з мікшера - на модуль виведення звуку: у модуль AUDIO. Цей патч може управлятися наживо, а може звучати самостійно без втручання виконавця. Під час використання патча є модуль midi map, який допомагає зафіксувати на міді-контролерах потрібні кноби й регулятори для керування параметрами і ручок на самих модулях, у такий спосіб, ми можемо керувати патчем і його параметрами в реальному часі, змінюючи й коригуючи всі параметри всієї зібраної модульної стійки (приклад https://www.youtube.com/watch?v=vh- 6LVBB-DE&t=808s&ab_channel=DmytroDemchenko).

Висновки

Головна об'єднуюча ідея - трасформувати природні звуки та водночас зберегти їх природу. Кожен твір демонструє різні програми та відповідно різні художні завдання. Перший твір виконує трансформації звуку у процесі розтягування часу. Також задіяно параметр атака із її спадом, ефекти відлуння, потім - заглиблення у простір завдяки спливаючим атакам тембрів та зрізання їх реверберацією.

Список використаних джерел і літератури

1. Степурко В. Візуальний поворот у музиці ХХ століття. Науковий збірник «InterConf», 2022. Вип. 123, С. 184-195.

2. Волкомор В.В. Інноваційні звукові технології просторової звукопередачі: ретроспектива звукових інсталяцій. Вісник КНУКіМ. 2020. Вип. 43. С. 75-81.

3. Романишин М. Звуковий ландшафт і екосвідомість у сучасній українській електроакустичній музиці. Науковий збірник ЛНМА ім. М.В. Лисенка. 2023. Вип. 49. 2023. С. 41-44.

4. Каширцев Р.Г. Композиторська інтерпретація: діалектика внутрішніх та зовнішних чинників. Науковий збірник ХНУМ ім. І.П. Котляревського. 2020. Вип. 21. С. 193-217.

5. Шумська Я.І. Інсталяція та перформанс у мистецтві кінця ХХ - початку ХХІ ст.: українсько-польська співпраця, творчі експерименти та взаємовпливи. Дис.... канд. мист.: 17.00.03. Львів. 2017. 212 с.

6. Ракунова І.М. Нові композиторські технології (на прикладі творчості Алли Загайкевич): автореф. дис.... канд. мист.: НМАУ ім. П.І. Чайковського. Київ. 2008. 19 с.

7. Тучинська Т.І. Простір звуку в сучасній українській електронній музиці: звукові ландшафти. Київське музикознавство. Культурологія та мистецтвознавство, 2014. Вип. 48. С. 226-236.

8. Юферова Г.В. Музичні комп'ютерні технології в комунікаційних процесах у сучасній українській музиці. Дис.... канд. мист.: СДПУ ім. А.С. Макаренка. Суми. 2021. 238 с.

9. Wagner Miranda Dias^A Cecilia Almeida Salles. Audiovisual interactions and creative processes: a field of experimentation Interagoes do audiovisual e processos de criagao: um campo de experimentagao. Significagao, Sao Paulo, 2020. V. 47 (54), Р. 121-140.

10. Boulez P., Gerzso A. Computers in Music. Scientific American. Ircam - Centre Georges-Pompidou. 1988. V. 258 (4), P. 44-51.

References

1. Stepurko, V. (2022). The visual turn in the music of the 20th century. Naukovyj zbirnyk «InterConf», 123, 184-195 [in Ukrainian].

2. Volkomor, V.V. (2020). The innovative sound technologies of spatial sound transmission: a retrospective of sound installations. Visnyk KNUKiM, 43, 75-81 [in Ukrainian].

3. Romanyshyn, M. (2023). Soundscape and eco-consciousness in modern Ukrainian electroacoustic music. Naukovyj zbirnyk LNMA im. M.V. Lysenka, 49, 41-44 [in Ukrainian].

4. Kashyrcev, R.Gh. (2020). Composer interpretation: the dialectic of internal and external factors. Naukovyj zbirnyk KhNUM im. I.P. Kotljarevsjkogho, 21, 193-217 [in Ukrainian].

5. Shumsjka, Ja.I. (2017). Installation and performance in the art of the late 20th - early 21st centuries: Ukrainian-Polish cooperation, creative experiments and mutual influences. Candidat's thesis. Lviv: LNMA im. M.V. Lisenko [in Ukrainian].

6. Rakunova, I.M. (2008). New composer technologies (based on the work of Alla

Zagaykevych). Extended abstract of candidate's thesis. Kyjiv: NMAU

im. P.I. Chajkovsjkogho [in Ukrainian].

7. Tuchynsjka, T.I. (2014). Sound space in modern Ukrainian electronic music: soundscapes. Kyi'vsjke muzykoznavstvo. Kuljturologhija ta mystectvoznavstvo, 48, 226-236 [in Ukrainian].

8. Juferova, Gh.V. (2021). Musical computer technologies in communicational processes in modern Ukrainian music. Candidat's thesis. Sumy: SDPU im. A.S. Makarenka [in Ukrainian].

9. Wagner Miranda Dias^A Cecilia Almeida Salles. Audiovisual interactions and creative processes: a field of experimentation Interagoes do audiovisual e processos de criagao: um campo de experimentagao. Significagao, Sao Paulo, 2020, 47 (54), 121140 [in English].

10. Boulez, P., Gerzso, A. (1988). Computers in Music. Scientific American. Ircam - Centre Georges-Pompidou, 258 (4), 44-51 [in English].

Размещено на Allbest.ru