Аналіз головних когнітивних параметрів культури мови та комунікації як діяльностісистеми когніцій, які спочатку "будуються" у свідомості, а потім репродукуються мовними засобами. Роль різноманітних форм комунікації у працях В. Гумбольдта й О. Потебні.

Узагальнення зарубіжного досвіду ідентифікації й протидії когнітивним пасткам в аудиті та дослідження найбільш поширених помилок аудиторів при застосуванні евристичних методів аналізу інформації в розрізі етапів аудиту. Таргетування когнітивних пасток.

Поняття "постправда". Досліджено, яким чином когнітивні упередження, впливають на формування світоглядних позицій. Доведено, що розвиток критичного мислення мав би стати пріоритетним завданням, починаючи зі школи й закінчуючи вищими навчальними закладами.

Визначення рівнів організації мовної особистості. Характеристика дискурсних можливостей кожного в рівнів запропонованої інваріантної моделі дискурсу. Дослідження комунікативно-когнітивної організації тексту та ролі стратегій і тактик в творенні останньої.

Визначення особливостей когнітивних порушень у пацієнтів з СД з різним ступенем вираженості, ускладнених ГПР. Комплексне вивчення патогенетичних механізмів порушення когнітивних функцій, розробка нових підходів щодо відновлення нейронів головного мозку.

З’ясування механізмів порушення мозкових функцій у хворих, інфікованих COVID-19. Розвиток мікроваскулярних уражень головного мозку внаслідок порушення метаболізму глюкози у хворих на цукровий діабет. Профілактика когнітивного дефіциту бенфотіаміном.

Розгляд теорії пам’яті Фергуса Крейка та Роберта Локхарта. Опис психологічних понять, в яких когнітивний компонент є однією зі складових. Дослідження основ теорії визначення сигналів. Аналіз ситуації на підставі моделі пам’яті, моделювання ситуації.

Опис концептів людина і техніка як складників науково-фантастичної моделі світу. Підстави, на яких здійснюється протиставлення людини і техніки у творах Рея Бредбері. Реконструкція концептів-складників мега-концептів, які структуровано у вигляді фреймів.

Формування у студентської молоді України здорового способу життя. Впровадження тренінгової програми, спрямованої на розвиток самозбережувальної поведінки та підвищення рівня життєстійкості учнів. Природа й особливості прояву когнітивних стилів поведінки.

Аналіз наукових розробок у векторі використання та врахування когнітивних стилів студентів в освітньому процесі. Потреба розробки навчально-методичних комплексів із урахуванням когнітивних стилів студентів для підвищення рівня сприйняття інформації.

Специфіка викладання іноземної мови у вищому навчальному закладі. Характеристика когнітивних стилів як теоретичних конструкт, що стосуються опису стійких форм мислення, установок, набуття знань. Вплив когнітивного стилю студента на навчальну діяльність.

Установлено, що когнітивний стиль робить значний внесок у навчальну діяльність студентів, оскільки його функцією є регулювання пізнавальних процесів. Зазначено, що навчання у виші повинно спиратися на вже усталені індивідуальні особливості студентів.

Розгляд когнітивних стилів як теоретичних конструктів, що стосуються опису стійких форм мислення. Стильові параметри когнітивного аспекту особистості. Індивідуальні вподобання щодо способів сприйняття, категоризації, селекції, аналізу стимулів середовища.

Місце і роль когнітивного стилю в контексті базових структурних утворень особистості. Основні умови, при яких розвиток когнітивної складності та диференційованості свідомості майбутніх психологів мають суттєвий вплив на їх професійне становлення.

Особливості та структура життєстійкості особистості в теорії Мадді як інтегральної здібності, яка включає в себе загальні та спеціальні здібності. Взаємозв’язок між творчими здібностями та життєстійкістю. Творчий потенціал як ресурс творчих можливостей.

Дослідження змін культурних практик повсякденного життя в умовах пандемії COVID-19. Діяльність політичних інститутів з протидії деструктивним наслідкам пандемії. Гуманізація механізмів соціального контролю в умовах застосування карантинних обмежень.

Дослідження феномену "карантинного життя", проблем самоізоляції людини та соціальних груп. Ідентифікація комунікативних ризиків в аспекті аналізу ролі, функцій та напрямків діяльності політичних інститутів з протидії деструктивним наслідкам пандемії.

У науковій статті автором досліджено когнітивні сфери іконотропізму, робиться спроба конкретизування та увиразнення змісту цієї категорії у контексті студій, що присвячені між науковим інтерпретаціям явищ художнього пізнання та конструювання сенсів.

Дослідження динаміки становлення науки, її сутності та сучасних тенденцій розвитку. Аналіз дискурсу з становлення концепту раціональності. Суть науки як соціального інституту. Розгляд класичного, некласичного та постнекласичного етапів еволюції науки.

Інтертекстуальність як когнітивна та комунікативно-прагматична категорія, яка реалізується в сучасних медіа текстах. Її роль у активізаціцї пізнавальної та вдумливої діяльності журналіста та читача, стимулюванні інтелектуальних пошуків обох комунікантів.

Використання когнітивних стратегій у процесі засвоєння іншомовної лексики. Оцінка ефективності застосування мнемонічних прийомів запам’ятовування. Переваги методу ключового слова та семантичного групування. Компаративний аналіз англійської фахової мови.

Розгляд співвідношення когнітивних та мовних структур, що використовуються в авторському художньому мовленні для актуалізації концептів. Роль мови у відтворенні концептуальних структур у тексті. Зв’язок вербалізації концепту з когнітивними конфігураціями.

Визначення ролі мови у відтворенні концептуальних структур у авторському художньому тексті. Дослідження зв’язку вербалізації концепту з глибинними когнітивними конфігураціями, які опираються на вивідне знання автора, його досвід, ментальний лексикон.

Виявлення когнітивних і прагматичних характеристик мовленнєвих актів поради в сучасній англійській мові. Структура комунікативної ситуації поради. Аналіз мовних засобів вираження прямого й непрямого мовленнєвого акту поради, його прагматичних модифікацій.

Перший рік навчання як спеціальний пропедевтичний курс, упродовж якого в учнів формуються первинні навички й уміння в усіх видах мовленнєвої діяльності. Мимовільне запам’ятовування та відтворення матеріалу, який вивчається. Мислення як процес пізнання.

Проблеми вербального поетичного образу як мовного й когнітивного явища, у формуванні якого задіяні універсальні й індивідуальні елементи внутрішнього лексикону. Лінгвокогнітивні механізми формування вербальних поетичних образів у художніх текстах.

Аналіз сукупності теоретико-методологічних положень психолого-педагогічної науки щодо змісту та структури когнітивних умінь майбутніх фахівців. Особливості мотиваційно-організаційного та операційно-процесуального компоненту в структурі когнітивних умінь.

Когнітивні, семантичні та стилістичні характеристики назв осіб. Аналіз ролі назв осіб у вербалізації стереотипів і прототипів як когнітивних структур. Місце назв осіб в регіональних варіантах англійської мови в межах мовної дивергенції і конвергенції.

Вивчення назв осіб в англійській мові ХХ століття з урахуванням їх структурно-семантичних, стилістичних характеристик та змін, яких вони зазнали протягом цього періоду. Дослідження місця назв осіб у процесах архаїзації та неологізації словникового складу.

Взаємозв’язок політичного мислення й особистісних властивостей студентів у контексті різних типів політичної свідомості. Формувальні заходи, спрямовані на розвиток рефлексії, здатності до об’єктивного трактування студентами політичних явищ та реклами.