Концептуальні погляди на когнітивні аспекти природи віри. Аналіз віри як когнітивного феномену із позиції філософських узагальнень. Взаємозв’язок віри, когнітивних процесів і основних компонентів особистості на основі існуючих психологічних концепцій.

Мовознавча інтерпретація терміна "хрононім". Класифікація за місцем у лінгвокультурній картині світу української, російської та англійської мов. Наповнення індивідуального хрононімного фрейму. Реалізація узуального, сакрального, та інших скриптів.

Заперечення як одна з форм мислення людини, що засвідчує високий рівень роботи її свідомості. Дослідження когнітивної природи заперечення, яка створює передумови для конкретизації її змісту з використанням різних структур категоризації інформації.

Визначення та дослідження когнітивної природи словесного очудненого образу, операцій конкретизації, спеціалізації, модифікації. Розробка методики виведення метафоричних перетворень, вилучених за допомогою операцій і процедур формування нових смислів.

Дослідження засобів збереження, отримання й оброблення інформації. Проектування змісту паремійних мовних знаків і висловлювань. Формальний опис семантичної структури прислів’їв. Обґрунтування знакової природи паремії як когнітивного феномена культури.

Нейропсихологія і логіка виводу в соціально-когнітивних теоріях. Структуралізм і функціоналізм в динаміці розвитку інтелекту особи. Соціально-когнітивна теорія аналізу ситуаційної поведінки. Взаємодія активного агента і об’єкта як інтелектуального агента.

Порівняння ефективності різних стратегій когнітивної реабілітації при нейрохірургічній патології головного мозку. Особливість оцінки ступеню виразності дефіциту вищих кіркових функцій при вступі та через 30 діб перебування у відділенні реабілітації.

Проведення комплексного аналізу теоретичних джерел щодо стилів емоційної регуляції особистості зарубіжних та вітчизняних науковців. Професійний розвиток як спосіб подолання розриву від навчання в університеті до початку самостійної професійної практики.

Комплексне вивчення полісемії дієслівного предиката верить у когнітивно-дискурсивній методології. Нерелевантність традиційного підходу, неможливість описати механізми розвитку значень слова як метафоричне, чи метонімічне, чи функціональне перенесення.

Дослідження когнітивного підґрунтя аналізу вербалізації ефектів об'єктивності та суб'єктивності в англомовному інтернет-дискурсі новин. Аналіз специфіки формування ефекту суб'єктивності через неоднозначність при ідентифікації наукового співробітника.

Дослідження в антропоцентричній функціонально-когнітивній парадигмі засобів вербалізації та структури концепту "радість" в англійській мові (американський варіант). Аналіз підходів до вивчення емоцій, прийнятих у когнітивній психології та лінгвістиці.

Обґрунтування когнітивної природи афекту та виокремлення його як категорії лінгвістики. Виявлення аксіологічних домінант американської етносемантичної особи на базі аналізу поняттєвої, значущісної та образної компонент структури концепту радість.

Визначення впливу інтелектуального капіталу спеціалістів на показники якості праці шляхом застосування методу когнітивної структуризації. Побудова когнітивної карти взаємодії досліджуваних показників освітнього і кваліфікаційного рівня робочої сили.

Актуальність проблеми вивчення когнітивних аспектів політичного дискурсу. Дослідження сутності заперечення у французькому політичному дискурсі, встановлення особливостей використання засобів негації на матеріалі публічних промов Н. Саркозі та Ф. Оланда.

Відчуття людини – пізнавальний психічний процес відображення окремих властивостей предметів і явищ при їх безпосередній дії на органи чуття людини. Фізіологічне підґрунтя відчуттів. Класифікації органів чуття і чутливості організму до подразників.

Аналіз когнітивних процесів трансляції культурного досвіду. Розгляд схеми, їх типологічних та методологічних характеристик, зокрема інструментальних, соціальних та лінгвістичних типів схем. Огляд адаптаційного потенціалу механізмів культурної трансляції.

Огляд когнітивних засад трансляції культурного досвіду. Аналіз характеристик інструментальних, соціальних, лінгвістичних типів когнитивних схем. Адаптаційний потенціал механізмів культурної трансляції, їх інформаційний вплив на напрямки культурного руху.

Здобутки й тенденції когнітивної теорії навчання української мови в загальноосвітній школі. Підходи до мовної освіти, принципи, на основі яких формується когнітивний напрям шкільної лінгводидактики. Розвиток креативності, комунікативної компетентності.

Дослідження теоретичного підґрунтя виокремлення категорії когнітивної терміноструктури, як одиниці професійної свідомості. Розгляд та характеристика особливостей фрагменту професійної картини світу через вербалізацію когнітивної терміноструктури.

Дослідження теоретичного підґрунтя виокремлення категорії когнітивної терміноструктури як одиниці професійної свідомості. Визначення наявних підходів до розуміння феномену когнітивної структури. Характеристика поняття когнітивної терміноструктури.

Роль спілкування, як одиниці комунікативної діяльності в становленні особистості. Визначення ознак дій висловлювання та встановлення їх зв'язку з внутрішньою та зовнішньою формами. Засоби спілкування: експресивно-мімічні, предметно-дієві та мовленнєві.

Визначення суттєвих ознак дії висловлювання та встановлення їх зв’язку з внутрішньою та зовнішньою формами цієї дії, а також з етапами самої дії: когнітивним, виконавчим та афективно-оціночним. Вивчення становлення процесу уваги до власної експресії.

Важливість роботи команди вузькопрофільних фахівців у процесі реабілітації людей, які мають проблеми з опорно-руховим апаратом, на відновлення їх ментального та фізичного здоров’я. Визначення основних завдань з реабілітації клієнтів з порушеннями.

Дякуючи ретроспективним процесам щодо питань когнітивного підходу до моделювання складних інформаційних систем виокремлено основні підходи до моделювання інформаційних систем суб’єкту господарювання; викладено підходи. Когнітивні карти та їх можливості.

Опис когнітивного моделювання розвитку загроз приватності особистості та безпеки країни за методикою, запропонованою О. В. Малигіним. Значення коефіцієнтів зворотного зв’язку когнітивної моделі розвитку загроз приватності особистості та безпеці країни.

Специфіка організуючого початку художнього тексту в автобіографічних спогадах. Вивчення питання авторської свідомості в контексті когнітології. Усвідомлення багатошарового масиву ментальних репрезентацій світу при застосуванні когнітивного методу.

Вивчення фольклоризмів, як домінант українських поетичних текстів кінця ХХ–початку ХХІ ст. Когнітивний підхід до аналізу мовних одиниць. Аналіз семантичних трансформацій фольклоризмів, визначення їх ролі у вербалізації авторської мовної картини світу.

Розглянуто передумови формування та основні віхи становлення когнітивного перекладознавства, окреслено основні напрями теоретичних й емпіричних когнітивно-перекладознавчих досліджень, визначено перспективи розвитку та оформлення як самостійної науки.

Інтегрований когнітивний та комунікативно-прагматичний підхід до розуміння інтимізації у художньому дискурсі. Низка існуючих визначень інтимізації з позицій дискурсивної лінгвістики. Аналіз концепту інтимізація / process / result of being intimate.

Дослідження когнітивного термінознавства як нового напряму термінознавчої науки, що сформувався під впливом ідей, методів і когнітивних принципів лінгвістичних знань. Аналіз походження, особливостей і перспектив розвитку когнітивного термінознавства.