Дослідження закономірностей комплексного впливу рідкісноземельних і ізовалентних елементів на електрофізичні властивості епітаксійних шарів на основі GaAs у процесі їх вирощування методом низькотемпературної рідиннофазної епітаксії з розплавів галію.

Причини виникнення абдомінального сепсису з гнійно-запальними процесами. Покращення хірургічного лікування хворих шляхом розробки патогенетично обґрунтованої лікувальної і хірургічної тактики, профілактики і лікування поліорганної недостатності.

Загальна характеристика досягнень в хірургії дитячого віку. Імунний статус неспецифічного протиінфекційного захисту у хворих на апендикулярний перитоніт. Трансформації в імунологічній реактивності при комплексному післяопераційному лікуванні ДП.

Ефективність комплексної терапії атипових форм червоного плоского лишаю, ґрунтуючись на результатах дослідження клінічних, морфологічних, імуногістохімічних та імунологічних факторів. Встановлення патогенетичних закономірностей розвитку захворювання.

Доведення доцільності застосування маломінералізованих хлоридних натрієвих вод та нормобаричної гіпоксітерапії в комплексному лікуванні ранніх гестозів та залізодефіцитної анемії вагітних при зміні секреторної функції шлунку по типу гіпо- та ахлоргідрії.

Лікувально-реабілітаційний комплекс при гестаційному пієлонефриті на основі дії різноманітних варіантів рефлекторно-пунктурної фізіотерапії. Характерні особливості виникнення та перебігу гестаційного пієлонефриту. Показники стану імунної системи вагітних.

Вдосконалення методу ультразвукового дослідження вен нижніх кінцівок у пацієнтів з варикозною хворобою, ускладненою трофічними виразками, в зоні ранового дефекту. Аналіз реакцій запалення на рівні клітинних чинників природної резистентності організму.

Вивчення клінічного, ендоскопічного і гістологічного перебігу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки в залежності від віку хворих. Визначення терапевтичної ефективності комплексного лікування зі включенням гастро-норму, езомепразолу, тривіту-Se-КВ.

Особливості клінічного, ендоскопічного і гістологічного перебігу виразкової хвороби в залежності від віку хворих. Визначення терапевтичної ефективності комплексного лікування зі включенням гастро-норму, тривіту-Se або антисекреторного засобу езомепразолу.

Лікування травматичних переломів нижньої щелепи як проблема щелепно-лицевої хірургії і хірургічної стоматології. Методи репозиції і фіксації уламків. Гнійно-запальні ускладнення. Медикаментозні та фізіотерапевтичні засоби. Антибіотики широкого спектру.

Аналіз процесів пероксидного окиснення, окиснювальної модифікації білків, стан системи антиоксидантного захисту у хворих на вузлові форми зоба. Розробка та патогенетичне обґрунтування комплексу післяопераційного лікування хворих на вузлові форми зоба.

Генералізований пародонтит як одне з найбільш поширених і складних захворювань пародонта. Стоматологічна і соціальна проблема, обумовлена високою частотою втрати зубів, й несприятливим впливом вогнищ інфекції на організм. Компоненти комплексної терапії.

Підвищення ефективності лікування хворих на гнійні ураження м’яких тканин. Прогнозування перебігу ранозагоєння у пацієнтів, розробка та впровадження в хірургічну практику комбінованої терапії. Лікування гнійних ран метаболітотропними препаратами.

Аналіз динаміки клініко-лабораторної картини гострого гнійного лімфаденіту щелепно-лицевої ділянки та гострого одонтогенного остеомієліту тіла нижньої щелепи у дітей при застосуванні в комплексному лікуванні сучасних вітчизняних багатокомпонентних мазей.

Діагностика та лікування гнійної хірургічної інфекції кісток та суглобів у дітей. Ехографічні зміни кісткової тканини та суглобів на різних стадіях розвитку інфекції. Антибактеріальний та фунгіцидний вплив антисептичних препаратів на збудників інфекції.

Визначення особливостей регенераторної здатності ендометрію при різних методах лікування гострих ендометритів. Дослідження та аналіз динаміки змін показників імунітету у хворих з ендометритами та пельвіоперитонітами з використанням озонотерапії.

Аналіз поширеності особливостей перебігу гострого гематогенного остеоміеліта у дітей Житомирської області. Вивчення стану імунологічної реактивності організму протягом всього періоду лікування у стаціонарі. Клінічне застосування ліпосомальних препаратів.

Аналіз внутрішньокишкової антибактеріальної терапії, нормалізації біоценозу кишечнику пребіотиками і пробіотиками, його моторної функції, механічного очищення товстої кишки, зондового ентерального харчування в лікуванні гострого некротичного панкреатиту.

Аналіз проявів та перебігу гострої тонкокишкової непрохідності. Діагностика змін лабораторних, патоморфологічних і мікробіологічних показників у тонкій, товстій кишці. Розробка методів ранньої ентеральної біологічної терапії, основи виконання резекції.

Покращення результатів комплексного лікування хворих з гострою тонкокишковою непрохідністю шляхом розробки та впровадження ранньої ентеральної терапії. Інтраопераційна діагностика порушень бар’єрної функції кишечнику та визначення герметичності швів.

Виявлення підвищеної схильності до серцево-судинних захворювань у пацієнтів з діагнозом депресія. Підвищення ризику ішемічної хвороби серця та цереброваскулярних захворювань. Дослідження взаємозв’язку між депресією та серцево-судинними захворюваннями.

Підвищення ефективності лікування хворих з ендогенними депресивними розладами, обтяженими суїцидальною поведінкою, шляхом комплексного застосування медикаментозного лікування й лазеротерапії з гіпотермією шкіри в точках впливу лазерного випромінювання.

Роль мікроорганізмів різних таксономічних груп, характер та можливі шляхи транслокації мікрофлори в розвитку експериментального інфікованого панкреонекрозу. Гострий деструктивний панкреатит та його гнійно-септичні ускладнення, методи діагностики.

Клінічні характеристики загострення хронічного паренхіматозного паротиту у дітей при його неактивному перебігу. Динамічні зміни клітинного складу паротидного секрету в залежності від форми препарату, що застосовувався для інстиляцій в протокову систему.

Лікування та профілактика гострої гастродуоденальної кровотечі ерозивно-виразкової природи при інфаркті міокарда. Визначення ролі змін гемомікроциркуляторного русла шлунка та дванадцятипалої кишки в патогенезі захворювання в експерименті та клініці.

Вирішення актуальних завдань у галузі хірургії. Покращення результатів лікування хворих на ішемічно-гангренозну форму синдрому стопи діабетика на основі застосування регіональної пролонгованої озонотерапії та локального озонування ураженої ділянки.

Діагностика та лікування інфекції Helicobacter pylori у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, ускладнену перфорацією. Розробка комплексної антисекреційної медикаментної терапії з контролем ерадикації інфекції та стану кислотності шлунка.

Встановлення кореляційного зв'язку між ступенем інфікованості Helicobacter pylori та вираженістю морфологічних змін перфоративних виразок, доведено, чим вищий ступінь інфікованості, тим більше виражені морфологічні зміни слизової в зоні виразки.

Вивчення клініко-епідеміологічних, мікробіологічних, імунологічних та генетичних особливостей оніхомікозів. Ефективність застосування суперіндуктору інтерферону Неовір в терапії оніхомікозів у осіб, які постраждали від наслідків Чорнобильської аварії.

Вивчення патоморфологічних змін у тонкій кишці при гострій тонкокишковій непрохідності. Вдосконалення способу профілактики неспроможності швів міжкишкового анастомозу шляхом застосування шовного матеріалу, імпрегнованого метаболітотропним препаратом.