Главная Коллекция "Otherreferats" Медицина Комплексне лікування вагітних з ранніми гестозами, що обтяжені залізодефіцитною анемією з застосуванням мінеральної води "Миргородська" та нормобаричної гіпоксітерапії

Комплексне лікування вагітних з ранніми гестозами, що обтяжені залізодефіцитною анемією з застосуванням мінеральної води "Миргородська" та нормобаричної гіпоксітерапії

Доведення доцільності застосування маломінералізованих хлоридних натрієвих вод та нормобаричної гіпоксітерапії в комплексному лікуванні ранніх гестозів та залізодефіцитної анемії вагітних при зміні секреторної функції шлунку по типу гіпо- та ахлоргідрії.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 29.07.2014
Размер файла 6,7 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ

МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА КУРОРТОЛОГІЇ

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

14.01.33.-медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія

КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ ВАГІТНИХ З РАННІМИ ГЕСТОЗАМИ, ЩО ОБТЯЖЕНІ ЗАЛІЗОДЕФІЦИТНОЮ АНЕМІЄЮ З ЗАСТОСУВАННЯМ МІНЕРАЛЬНОЇ ВОДИ “Миргородська” та нормобаричної гіпоксітерапії

БОНДАРЕНКО НАТАЛІЯ ПЕТРІВНА

Одеса - 2005

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВНС - вегетативна нервова система

ВРС - варіабельність ритму серця

ВСД - вегето-судинна дистонія

ЗЗЗК - залізозв'язуюча здатність крові

ФПН - фетоплацентарна недостатність

ЦНС - центральна нервова система

ШКТ - шлунково-кишковий тракт

RBC (red blood cells) - ерітроцити

WBC (white blood cells) - лейкоцити

Hb- гемоглобін

Ht - гематокрит

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми

Однією з актуальних проблем акушерства та гінекології була і зостається проблема ранніх гестозів, які являються найрозповсюдженішою патологією вагітності та ускладнюють, за різними даними, від 22 до 60 % всіх перших вагітностей (Міщенко В.П., 1997; Коломийцева А.Г., 2000, Jarnfelt-samsioe A, 2003; Kumar S, O'Brien A., 2004 ). Тяжкий перебіг ранніх гестозів є однією з причин штучного переривання вагітності та невиношування. Неадекватна терапія ранніх гестозів в подальшому розвитку вагітності пов'язується з пізніми гестозами та розвитком фето-плацентарної недостатності (Кустаров В.Н., Линде В.А, 2000. ). В літературі є достовірні данні про вплив перенесених ранніх гестозів на фізичний та розумовий розвиток народжених дітей в перші роки життя (Вахрамеева С.Н., Денисова С.И, 1996).

В патогенетичному ланцюгу станів, пов'язаних з раннім гестозом провідне місце займають розлади водно-електролітного балансу та кислотно-лужної рівноваги (Ветров В.В., 1997; Кустаров В.Н., Линде В.А., 2000). Часте блювання призводить до значних втрат води, іонів хлору, натрію, калію та кальцію. Розвивається метаболічний алкалоз, що на пізніх стадіях змінюється на тяжкий некомпенсований ацидоз. Втрати хлору призводять до гіпохлоремії, зниження кислотності шлункового соку, порушення травлення та всмоктування заліза. Це, в свою чергу спричиняє, з одного боку, порушення моторної та секреторної функції шлунково-кишкового тракту, холестазу, загостренню хронічних холецисто-панкреатитів, з іншого - є фактором патогенезу залізодефіцитних анемій вагітних (Казакова Л.М., 1993, Lacroix R, 2002, Jewell D, 2003). В свою чергу при залізодефіцитній анемії в організмі вагітної відбуваються глибокі зміни, що негативно впливає на розвиток ембріона та плода, значно підвищує частоту та тяжкість перінатальних ускладнень (Blot I, 1999; Casanueva E, 2003). Статистичні дані свідчать про те, що при анемії вагітних гіпотрофія плода зустрічається у 25% випадків вагітностей, а гіпоксія в 35%, що свідчить про розвиток фетоплацентарної недостатності (Reinhardt MC, 2003, Nahum GG,2004).

Незвертаючи на вдавану вивченість проблеми та успіхи фармакотерапії, питання раціонального лікування ранніх гестозів і досі залишається відкритим. З одного боку це обумовлено тим, що за сталою думкою, гестози легкого та середнього ступеню тяжкості не потребують лікування, а з іншого - тим, що застосування будь-яких фармпрепаратів в періоди ембріо- та органогенезу є вкрай небажаним. Все це обумовлює необхідність пошуку нових методів лікування та профілактики ранніх

гестозів, ефективних та безпечних як для матері так і для плоду, зокрема використання природних та преформованих фізичних факторів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами. Тема роботи пов'язана з плановою роботою Українського НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України на 2003-2005 роки та є розділом НДР “Розробити програму профілактики та відновлювального лікування сполученої патології різних органів та систем, що обумовлена синдромом дезадаптозу, з використанням природних та преформованих фізичних чинників, а також адаптогенів природного походження”, № держреєстрації 0103U000327, шифр УН.03.30

Фрагменти НДР, що стосуються акушерської патології, виконані безпосередньо здобувачем.

Мета роботи Зниження тяжкості ранніх гестозів вагітних, що обтяжені залізодефіцитною анемією, шляхом застосування маломінералізованих хлоридних натрієвих вод та нормобаричної гіпоксітерапії.

Завдання дослідження:

Вивчити показники водно-електролітного і кислотно-лужного балансу та стан секреторної функції шлунково-кишкового тракту при ранніх гестозах вагітних легкого та середнього ступеня, що обтяжені залізодефіцитною анемією.

Дослідити показники вегетативнї нервової системи, психоемоційного стану у вагітних з раннім гестозом на фоні залізодефіцитної анемії.

Вивчити вплив нормобаричної гіпоксітерапїї та маломінералізованих хлоридних натрієвих мінеральних вод “Миргородська” та ““BonAqua”” на секреторну функцію шлунку, водно-електролітний та кислотно-лужний стан, вегетативну регуляцію та психоемоційну сферу вагітних з ранніми гестозами, що обтяжені залізодефіцитною анемією.

Розробити ефективний лікувальний комплекс та впровадити його в практику лікувально-профілактичних установ акушерсько-гінекологічного профілю при ранніх гестозах вагітних, що обтяжені залізодефіцитною анемією вагітних.

Дослідити перебіг ІІ та ІІІ триместрів вагітності та пологів, а також стан новонароджених. у жінок, що отримували комплексну терапію ранніх гестозів.

Об'єкт дослідження: Вагітні жінки з раннім гестозом та залізодефіцитною анемією.

Предмет дослідження: Вплив питного застосування мінеральних хлоридних натрієвих вод та нормобаричної гіпоксітерапії на клінічний перебіг, показники

водно-електролітного балансу, секреторну функцію шлунку,вегетативний статус та психоемоційний стан вагітних жінок з раннім гестозом та залізодефіцитною анемією.

Методи дослідження: клінічні, параклінічні (медико-соціальні), психо-фізіологічні, лабораторні, інструментальні.

Наукова новизна одержаних результатів

Показано, що зміни водно-електролітного балансу при ранніх гестозах у вагітних викликають пригнічення секреторної функції шлунку по типу гіпохлоргідрії та ахлоргідрії, що призводить до порушення всмокутування заліза та розвитку залізодефіцитних анемій.

Доведено, що для вагітних з раннім гестозом характерні зміни психоемоційного стану з переважанням іпохондричності, виснаженості та високим рівнем реактивної тривожності. Відмічені порушення вегетативного балансу по типу патологічної ваготонії з вираженим стресорним напруженням всіх ланок вегетативної регуляції.

Показано, що комплексне застосування нормобаричної гіпоксітерапії та маломінералізованих хлоридних натрієвих вод у вагітних з ранніми гестозами на фоні залізодефіцитної анемії є ефективним засобом корекції водно-електролітного обміну і кислотно-лужної рівноваги, сприяє засвоєнню екзогенного заліза, нормалізації вегетативного балансу, стабілізації та покращенню психоемоційного стану.

Доведено, що застосування комплексної терапії ранніх гестозів на фоні залізодефіцитної анемії з використанням нормобаричної гіпоксітерапії та маломінералізованої хлоридної натрієвої води „Миргородська” знижує частоту мимовільних переривань вагітності, збільшує кількість фізіологічних пологів та є фактором профілактики фетоплацентарної недостатності, і як її наслідків - гіпоксії та гіпотрофії плода.

Практичне значення одержаних результатів.

В практичних рекомендаціях подано схеми лікування ранніх гестозів легкого та середнього ступеня, що обтяжені залізодефіцитною анемією, з використанням мінеральної води „Миргородська” та нормобаричної гіпоксітерапії.

Для практичної охорони здоров'я запропоновано найбільш ефективний та безпечний метод лікування вагітних з ранніми гестозами та залізодефіцитною анемією, отримано високий клінічний та соціальний ефект завдяки низькій вартості запропонованих засобів, скороченню днів непрацездатності, ранньому відновленню особистої та соціальної активності.

Використання запропонованих методик дозволяє здійснювати безпечний для жінки та плоду терапевтичний вплив, зупиняти прогресування захворювання, сприяє нормальному перебігу вагітності та пологів.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто проведено інформаційно-патентний пошук та аналіз наукової літератури за проблемою. Виконано клініко-параклінічне обстеження вагітних з ранніми гестозами, проведено психофізіологічні тестування та апаратні дослідження стану вегетативного балансу, що дало змогу розробити комплекс лікування з застосуванням мінеральних вод та нормобаричної гіпоксітерапії. Здобувачем особисто здійснювався контроль за ефективністю лікування, проводилось динамічне спостереження за станом здоров'я жінок з використанням усіх методів досліджень на протязі вагітності. Проаналізовано наслідки вагітностей. В практичних рекомендаціях подано схеми лікування ранніх гестозів легкого та середнього ступеня.

Запозичення ідеї та розробок співавторів не було.

Апробація роботи. Матеріали роботи доповідались на ІІ з'їзді Всеукраїнської асоціації фізіотерапевтів та курортологів, науково-практичній конференції з міжнародною участю “Лікувальні фізичні чинники та здоров'я людини” (Одеса, 2003), науково-практичній конференції з міжнародною участю “Санаторно-курортне лікування в акушерстві та гінекології: досягнення, проблеми, перспективи”, Київ, 2005.

Апробація роботи проведена на засіданні Вченої ради УкрНДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України.

Результати досліджень та розроблені методичні рекомендації впроваджено в практику закладів охорони материнства та дитинства: жіночих консультацій м.Києва, пологового будинку №7 м. Києва та поліклініки ГУМВС України в м. Києві, санаторія „Жовтень”.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових робіт, з них в фахових медичних журналах - 5, 1 розділ в монографії.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 120 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 32 таблицями та 28 рисунками.

Складається з вступу, огляду літератури, розділу, присвяченому матеріалам та методам, трьох розділів власних спостережень, обговорення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, покажчика літератури на 19 сторінках, що містить 191 джерело, з яких 72 вітчизняних та 119 зарубіжних.

ЗМІСТ РОБОТИ

хлоридний натрієвий гестоз вагітний

Матеріали та методи дослідження.

В дослідженні були задіяні жінки, що перебували на обліку в жіночих консультаціях м. Києва та проходили амбулаторне лікування або лікування в денному стаціонарі Міського клінічного пологового будинку №5 м. Києва. На пологи жінки надходили до МКПБ №5.

Під нашим спостереженням перебували 150 жінок з раннім гестозом та анемією, з них з гестозом легкого ступеня 103 жінки, з гестозом середнього ступеня - 47 жінок, які сформували досліджувані групи. Середній вік обстежених жінок складав 23,250,96 років. Всі вагітні отримували базисну терапію - дієтичне харчування, препарат Сорбіфер та з метою регідратації вживали питну воду.

Вагітні групи А - основної (100 жінок з ранніми гестозами, анемією та гіпоацидним станом секреції шлунку) отримували курс нормобаричної гіпоксітерапії на параті “Борей”: короткочасні сеанси дихання гіпоксичною сумішшю (концентрація кисню 10-12 % ) під ковпаком апарата по схемі 3-5-7-7-5-3 хвилин з перервами по 1 хвилині за сеанс. Курс складався з 10 сеансів. З метою регідратації вагітні основної групи отримували лікувально-столову хлоридну натрієву воду “Миргородська” за визначеною нами методою: застосовувалась вода газована, прохолодна (18-200С). Перша доза - 100 мл води приймалась за 30 хвилин до їжі. Під час сніданку кожна маленька порція їжі запивалася маленькими ковтками, в загальному об'ємі 150 мл. Між прийомами їжі вода приймалась кожні 1- 1,5 годин по 50 -100 мл. Останній прийом - за 1-1,5 годин до сну. Загальний об'єм води - 1000 - 1500 мл.

Контрольна група - В- (50 жінок з раннім гестозом, анемією та гіпоацидним станом) вживала столову воду “BonAqua” в загальному об'ємі 1000 - 1500 мл за схожою схемою.

Вагітні без гестозу складали групу порівняння І - 50 жінок. Групу порівняння ІІ - для проведення психологічних досліджень та досліджень вегетативної регуляції, а також для визначення меж норм показників складали жінки без вагітності - студентки та співробітниці Національного авіаційного університету - 20 жінок фертильного віку без соматичної патології.

Дослідження психо-емоційної сфери проводилось за методиками, рекомендованими ВООЗ (1995), Американською Асоціацією психіатрів (1994) та Міжнародним товариством психопатологів (1998): дослідження психоемоційної сфери проводились за тестами субдепресивності Зунга, шкалою депресії Бека, тестом самооцінки іпохондрії Вільсона, тестом “виснаженості життєвих сил Аппелса та шкалами тривожності Спілбергера. Дослідження якості життя проведено за допомогою опитувальника SF-36, (John E. Ware, 1994).

Дослідження стану вегетативної нервової системи проведено шляхом суб'єктивної оцінки (за опитувальником) та за таблицею об'єктивної оцінки симптомів дистонії (О. Вейн, 1998). Об'єктивно стан вегетативної нервової системи оцінювався за допомогою системи експрес-аналізу варіабельності ритму серця "Кардіо-Спектр" ( АТЗТ "Сольвейг"), шляхом обчислення статистичних і спектральних показників, що рекомендовані в якості Міжнародних стандартів Робочою групою Європейського

товариства кардіології та Північноамериканського товариства кардіостимуляції та електрофізіології (1996).

Дослідження гемограми проводилось рутинними методами (підрахунок форменних елементів у камері Горяєва, гемоглобін визначався колориметричною методою, гематокрит - в капілярах. При дослідженні обміну заліза було проведено дослідження вмісту заліза в сироватці крові та загальної залізозв'язуючої здатності (ЗЗЗЗ) крові методом колориметрії на фотоелектричному калориметрі з наступним розрахунком насиченості залізом (W.Tietz, 1983). Дослідження електролітів крові (калій, кальцій, натрій, хлор) проводилось методом спектрофотометрії. Показники кислотно-лужної рівноваги визначались за Astrup з використанням електрохімічного електрода Кларка (визначення парциального тиску газів крові). Дослідження секреторної функції шлунку проводились беззондовими методами: модифікованою пробою Салі та ацидотестом.

Статистичну обробку отриманих даних проведено за допомогою програми STATIST, побудову графіків, діаграм, таблиць виконано за допомогою пакету Microsoft office'97.

Результати досліджень та їх обговорення.

На першому скринінговому етапі було обстежено 158 жінок з раннім гестозом та анемією. Дослідження кислотоутворюючої функції шлунку показало що в досліджуваній групі гіпоацидний стан та ахлоргідрія відмічена у 150 вагітних (94,58%), у 3 вагітних відмічено нормацидний стан (1,85%), а у 5 гіперацидний (3,16%) при тому, що при нормальному перебігу вагітності та у невагітних жінок гіпоацидний стан (ахлоргідрія за пробою з ацидотестом) відмічається в 19-22%%. З подальшого дослідження 8 жінок з гіперацидним та нормацидним станом були виключені.

Дослідження рівню дистонії за суб'єктивною шкалою показало, що у вагітних з гестозом середнього та легкого ступеню відмічається високий рівень дистонії -відповідно 24,233,15 та 23,45±2,12 балів, у вагітних без гестозу - легкий ступінь 18,141,17 (p<0,05). За об'єктивною оцінкою рівню дистонії у даних категорій отримані аналогічні дані: 42,25±3,12 балів у вагітних з гестозом середнього ступеня, 37,23±4,15 при легкому ступені та 27,34±2,14 у вагітних без гестозу (p<0,05). Аналіз характеру порушень вегетативного балансу методом оцінки статистичних та спектральних показників варіабельності серцевого ритму показав, для всіх вагітних характернми порушеннями є підвищення активності парасимпатичної ланки ВНС з вираженою стресорною напругою регуляторних механізмів. Не менш значимим виявився аналіз спектральних показників варіабельності ритму серця. Дані результати показали переважання високочастотної компоненти (HF) над низькочастотною (LF) та зменшення частоти виявлення дуже низькочастотної (VLF) компоненти. Такі зміни спектру варіабельності ритму серця підтвердили переважання парасимпатичної ланки над симпатичною у вагітних з раннім гестозом. При гестозі легкого ступеня відмічено активацію як симпатичної, так і парасимпатичної ланки, що встановлює короткочасну рівновагу між обома ланками в силу адаптаційного напруження систем ( з 35/65 (%) до 48/53 (%)). При гестозі середнього ступеню після виконання ортостатичної проби відмічається зміщення співвідношення з 46/54 (%) до 40/60 (%), що свідчить про виражений дезадаптоз регулятивних систем.

Отже порушення вегетативного балансу, переважання ваготонії, стресорне напруження ланок регуляції ВНС, яке виникає при ранніх гестозах є причиною, що обумовлює клінічні прояви - нудоту, блювоту, салівацію.

Як показали результати клініко-лабораторних досліджень, у вагітних з гестозом анемізація залежить від ступеня тяжкості гестозу, що підтверджено показниками концентрації гемоглобіну (114,24±2,24г/л у вагітних з гестозом середнього ступеня; 103,12±6,31г/л у вагітних з гестозом легкого ступеня при 136,21±3,12г/л у вагітних без гестозу (р<0,05) на фоні згущення крові (зростання гематокриту до 47,232,31 у вагітних з гестозом середнього ступеня проти 35,23 2,41 у вагітних без гестозу (p<0,05) при середній кількості ерітроцитів у вагітних з гестозами 3,21±0,32 х1012/л проти 4,25±0,19х1012/л у вагітних без гестозу (p<0,05). Також характерним є помірний лейкоцитоз ( 12,21±2,01 х109/л у вагітних з гестозом проти 6,22±0,42х109/л у вагітних без гестозу, що виникає в наслідок подразнення лейкоцитарного ростку. Дослідження характеру гіпохромної анемії у вагітних з гестозом встановило, що анемія є залізодефіцитною, що підтвердилось показниками концентрації заліза сироватки крові 6,331.24мкмоль/л при гестозі середнього ступеня, 7,143.016 мкмоль/л при гестозі легкого ступеня, що достовірно відрізняється від показника у вагітних без гестоза - 16,352,24мкмоль/л (p<0,05). Відповідно до концентрації заліза в сироватці крові у вагітних з гестозом була знижена насиченість залізом до 17,620,22% у вагітних з гестозом середнього ступеня, до 22,232,11% при гестозі легкого ступеня проти 28,542,14% у вагітних без гестозу (p<0,05) при підвищеній загальній залізозв'язуючій здатності крові ( до 79,233,21мкмоль/л у вагітних з гестозом середнього ступеня проти 57,366,13мкмоль/л у вагітних без гестозу (p<0,05), що свідчить про аліментарний характер залізодефіцитної анемії у даної категорії пацієнтів.

Що стосується порушень обміну інших електролітів та кислотно-лужної рівноваги, то у вагітних з гестозом виявлено зниження в сироватці крові рівню хлору до 86,210,14 ммоль/л при гестозі середнього ступеня, до 90,222,11ммоль/л при гестозі легкого ступеня при середньому значенні 98,335,16 ммоль/л у вагітних без гестозу (p<0,05). При гестозі середнього ступеня також відмічено гіпокаліемію 3,340.26 ммоль/л при нормальних значеннях показника у вагітних з гестозом легкого ступеня ( 4,330,23 ммоль/л) та у вагітних без гестозу (4,590.41 ммоль/л).

Отже, порушення вегетативного балансу, нудота, блювота та салівація в вагітних з ранніми гестозами є причиною порушень електролітного балансу, секреторної функції та, як наслідок - залізодефіцитної анемії. В свою чергу залізодефіцитна анемія сприяє розвитку гіпоацидних станів в наслідок пошкодження клітин залоз шлунку.

Клінічні прояви ранніх гестозів впливають на психоемоційний стан вагітних, призводять до підвищеного рівня депресивності (13,23±1,92 балів за тестом Зунга проти 9,21±1,31 в контрольній групі (p<0,05), виснаженості життєвих сил (9,9±2,32 балів проти 15,222,13 в контрольній (p<0,05) та реактивної тривожності (15,21±0,21 балів в основній групі проти 12,11±0,21 в контрольній.

Обмеження особистої та соціальної активності, зміни в фізичному та психо-емоційному стані негативно впливають на показники якості життя вагітних. Середнє значення інтегрального показника якості життя в обстежуваній групі склало 57,347,32%, в групі порівняння І (вагітні без гестозу) - 72,114,23%, в групі порівняння ІІ (невагітні жінки) - 78,254,23. Різниця між досліджуваною групою та групами порівняння достовірна (p<0,05), між групами порівняння - недостовірна (p>0,05).

Отже, основним завданням при проведенні терапії ранніх гестозів є нормалізація вегетативної регуляції, корекція водно-електролітного балансу, підвищення секреторної активності шлунку з метою зниження частоти та інтенсивності основних проявів гестозу - нудоти, блювоти, салівації, покращення всмоктування заліза, і як наслідок - покращення загального самопочуття, відновлення психо-емоційної рівноваги, підвищення якості життя.

Питне застосування хлоридних натрієвих лікувально-столових вод має позитивний вплив на водно-електролітний баланс, що відображається помірною гемодилюцією, збільшенням добового діурезу з нормалізацією іонного складу крові, зокрема відмічено збільшення концентрації хлорид-іонів в плазмі крові в основній групі з 89,240,24 ммоль/л до 99,933,12 ммоль/л та з 90,222,11 ммоль/л до 95,462,16 ммоль/л в групі контрольній групі (p<0,05), що є найбільш показовим позитивним результатом лікування щодо електролітного балансу. Хлор, як один з найбільше представлених мікроелементів в хлоридних натрієвих водах всмоктується безпосередньо в кров в шлунку та кишечнику, включається в обмін, нормалізуючи також кислотно-лужну рівновагу за рахунок утворення соляної кислоти та дисоціації її з вивільненням іонів водню. Позитивний вплив прийому мінеральної води на секреторну функцію шлунку підтвердили проби з метіленовим синім, які показали, що в основній групі кількість пацієнток з нормацидним станом зросло до 58%, відповідно кількість пацієнток з гіпоацидним станом зменшилась до 35%, у 7% пацієнток відмічено гіперацидний стан. В контрольній групі кількість пацієнток з нормацидним станом зросло до 38%, кількість пацієнток з гіпоацидним станом знизилась до 58%, у 4% (2 вагітнті) відмічено гіперацидний стан.

Застосування хлоридних натрієвих вод в комплексі антианемічної терапії покаращує засвоєння заліза та сприяє нормалізації показників гемограми.

В результаті аналізу отриманих даних видно, що в групі пацієнток, які отримували сорбіфер з хлоридною натрієвою водою та гіпоксітерапію відбувалось збільшення вмісту гемоглобіна з 109,242,11 до 138,1220,12 г/л (різниця достовірна, p<0,05). В той же час не отримано достовірної різниці між показниками в групі, де пацієнтки отримували столову воду (до лікування 111,212,13 г/л та 122.13 4,12 після лікування. Кількість ерітроцитів зростала в більшій мірі в групі де пацієнтки отримували запропонований комплекс лікування ( з 3,210,43 х1012/л до 4,250,43 х1012/л в основній групі проти 3,260,06х1012/л до 3,350,12х1012/л в контрольній (p<0,05).

Рівень заліза сироватки в основній групі збільшився з 7,090,024 мкмоль/л до 19,372,24мкмоль/л ( різниця достовірна, p<0,01). Збільшення вмісту заліза в сироватці крові у хворих основної групи групи достовірно більше ніж у хворих контрольної групи ( 13,252,12 мкмоль/л). В той же час не відмічено достовірного зниження залізозв'язучої здатності крові. В основній групі також відмічено зростання насиченості крові залізом з 9,320,15% до 32,692,14% ( різниця достовірна, p<0,05), при тому, що в контрольній групі зростання показника було вдвічи меншим (9,330,14% до 19,683,17%) (Табл.1.).

Таблиця 1. Динаміка показників обміну заліза в обстежених групах

Група

Залізо сироватки

(мкмоль/л)

Залізозв'язуюча здатність крові

(мкмоль/л)

Насиченість залізом

(%)

До лікування1

Після лікування2

До лікування1

Після лікування2

До лікування1

Після лікування2

Основна

(n=100)

А

7,09

0,024

19,37

2,24

78,34

13,23

59,24

8,09

9,32

0,15

32,69

2,14

Контрольна

(n=50)

В

7,09

0,07

7,06

0,23

77,39

9,23

77,34

3,12

9,87

3,32

13.34

1,34

P A1-2

<0,01

<0,05

<0,05

PA-B

>0,05

<0,05

>0,05

>0,05

<0,05

<0,05

PB1-2

>0,05

>0,05

<0,05

Ще одним позитивним моментом застосування хлоридних натрієвих вод стала відсутність запорів при прийомі препаратів заліза, що спостерігалось в групах, де вживалась столова вода. Цей момент є особливо важливим у вагітних, оскільки запори самі по собі можуть викликати підвищення тонусу матки, що спричиняє загрозу переривання вагітності.

Дослідження варіабельності серцевого ритму у вагітних з гестозами під час проведення нормобаричної гіпоксітерапії показало на активацію симпатичної ланки ВНС у відповідь на гіпоксію. Як наслідок активації сипатичної ланки ВНС відбувається зростання адаптаційного потенціалу, що має велике значення для фізіологічного перебігу вагітності та нормалізації вегетативного балансу. Позитивні зміни адаптаційного потенціалу відображались динамікою співвідношення LF/HF під час проведення ортостатичної проби. Якщо в групі вагітних з раннім гестозом легкого ступеня співвідношення LF/HF до проведення ортостатичної проби складало 35/65%, а після 52/48%, що свідчить на недостатні адаптаційні можливості вегетативної нервової системи, то в групі вагітних після курсу гіпоксітерапії співвідношення до отростатичної проби складало 61/39%, а після ОП складало 57/43%, що свідчить про розширення адаптаційних меж реакцій ВНС.

Нормалізація клініко-лабораторних показників відображалась на змінах загального стану вагітних з гестозами. В групі, яка отримувала комплексну терапію відмічалась більш інтенсивна позитивна динаміка показників самопочуття та інтенсивності клінічних проявів гестозу. Так на 7 день нудота знизилась з 4,340,035 балів до 1,310,21бали ( втім відмічається деяке зростання цього показника на 8-10 день з подальшим зниженням до 0,810,04 балів). В той же час, в контрольній групі на 7 день показник нудоти знизився лише до 3,282,21 балів, а на 14 день - до 1,920,03 (різниця між групами достовірна, p<0,05). Частота блювання в основній групі на 7 день складала в середньому 1,320,21 рази на добу, коли в контрольній групі 3,220,22(p<0,05) рази. Як наслідок покращення фізичного стану, настрій в основній групі на 7 день оцінювався в середньому на 4,520,48 балів, проти 3,510,21бал (p<0,05) в контрольній групі. Покращення апетиту до 4,220,23 бали в основній групі проти 3,060,021 балів в контрольній групі (p<0,05) на 7 день обумовлено як покращенням фізичного стану, так і покращенням настрою.

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены