Евфемізми як одиниці вторинної номінації з відносно позитивною конотацією, що використовуються для заміни найменувань, вживання яких є небажаним. Утворення експресивно-асоціативного компонента конотації евфемізмів англомовного політичного дискурсу.

Дослідження когнітивних механізмів формування семантики однослівних ідіом англійської мови. Аналіз таких видів когнітивних механізмів як метафора, метонімія, синекдоха, металепсис, гіпербола та літота. Визначення їх природи і типових когнітивних моделей.

Аналіз формування апелятивів, утворених від власних назв, за допомогою метафтонімічної когнітивної моделі та когнітивних механізмів. Перспективизація, дефокурсування, з'єднання, добудова та розвиток. Метафора і метонімія в когнітивній лінгвістиці.

Досягнення найвищої адекватності шляхом використання визначених прийомів, які можуть забезпечили успішність авторам відомих зразків перекладів. Когнітивна операція селекції у перекладі. Пояснення семантичного наповнення перекладацьких трансформацій.

Визначення ролі когнітивних особистісних конструктів, що формуються також під впливом однієї із сфер психічного людини. Вимоги до ефективності управління державою. Авторитет як форма і результат соціальної взаємодії. Психологічна концепція влади.

Вивчення культурно маркованих мовних знаків фольклористики України. Лінгвістичне дослідження зоонімних компонентів мови абстрактними за семантикою. Аналіз структури, форми та знаково-символічного навантаження аксіологічних кластерів паремійних одиниць.

У науковій статті С. Романчук досліджує роль культури мови та комунікації у формуванні комунікативної компетентності студентів. Значна роль приділяється психолінгвістичному та філософському підходах, розкритих у працях В. Гумбольдта та О. Потебні.

Узагальнення зарубіжного досвіду ідентифікації й протидії когнітивним пасткам в аудиті та дослідження найбільш поширених помилок аудиторів при застосуванні евристичних методів аналізу інформації в розрізі етапів аудиту. Таргетування когнітивних пасток.

Визначення рівнів організації мовної особистості. Характеристика дискурсних можливостей кожного в рівнів запропонованої інваріантної моделі дискурсу. Дослідження комунікативно-когнітивної організації тексту та ролі стратегій і тактик в творенні останньої.

Визначення особливостей когнітивних порушень у пацієнтів з СД з різним ступенем вираженості, ускладнених ГПР. Комплексне вивчення патогенетичних механізмів порушення когнітивних функцій, розробка нових підходів щодо відновлення нейронів головного мозку.

Розгляд когнітивних стилів як теоретичних конструктів, що стосуються опису стійких форм мислення. Стильові параметри когнітивного аспекту особистості. Індивідуальні вподобання щодо способів сприйняття, категоризації, селекції, аналізу стимулів середовища.

Місце і роль когнітивного стилю в контексті базових структурних утворень особистості. Основні умови, при яких розвиток когнітивної складності та диференційованості свідомості майбутніх психологів мають суттєвий вплив на їх професійне становлення.

У науковій статті автором досліджено когнітивні сфери іконотропізму, робиться спроба конкретизування та увиразнення змісту цієї категорії у контексті студій, що присвячені між науковим інтерпретаціям явищ художнього пізнання та конструювання сенсів.

Інтертекстуальність як когнітивна та комунікативно-прагматична категорія, яка реалізується в сучасних медіа текстах. Її роль у активізаціцї пізнавальної та вдумливої діяльності журналіста та читача, стимулюванні інтелектуальних пошуків обох комунікантів.

Проблеми вербального поетичного образу як мовного й когнітивного явища, у формуванні якого задіяні універсальні й індивідуальні елементи внутрішнього лексикону. Лінгвокогнітивні механізми формування вербальних поетичних образів у художніх текстах.

Дослідження проблеми чинників, проявів і способів корекції суїцидальної поведінки у підлітків. Чинник наслідування поведінкових взірців, які поділяються субкультурою, як домінуючий чинник суїцидальної поведінки. Рівні розвитку особистісної рефлексії.

Розкриття сутності поняття "когнітивність організації", закономірностей його появи та застосування у новій економіці. Визначення основних характеристик групової когнітивності та окреслення методологічних підходів до оцінки її основних параметрів.

Загальна характеристика основних шляхів і способів когнітивно-дискурсивної концептуалізації часу в сучасній німецькій мові. Знайомство з національно-специфічними способами концептуалізації часу в німецькомовній картині світу, розгляд особливостей.

Мовні одиниці в єдності когнітивно-семантичного і комунікативно-прагматичного начал. Вивчення когнітивно-дискурсивних засад реалізації концепту часу в німецькомовному офіційно-діловому дискурсі, аналіз концептуалізації часу та її реалізації в мовленні.

Дослідження когнітивно-комунікативної категорії кооперативності в спілкуванні комунікантів. Основні типи модусів мовленнєвої поведінки інтерактантів у кооперативній комунікації, як основі безконфліктної, успішної діалогічної взаємодії між особистостями.

Дослідження повтору як універсальної мовної категорії. Особливості кореляції когнітивних, прагматичних, структурно-семантичних та лінгвостилістичних функцій повтору як лінгвостилістичного засобу. Сутність антропоцентричного підходу до аналізу повтору.

Лексична компетентність майбутніх психологів та особливості її змістовного наповнення. Основні положення та принципи формування англомовної лексичної компетентності студентів. Групи вправ для формування навичок вільного використання тематичної лексики.

Впровадження принципів когнітивно-комунікативного підходу в процес навчання іншомовної лексики на заняттях з практики усного мовлення. Формування комунікативної та мовної компетенції студентів. Модульна побудова навчання. Розвиток лексичних навичок.

Вихідні положення когнітивної (мовна картина світу, символ, концепт, фрейм) та комунікативної (міжкультурна комунікація, категорії організації мовного коду) лінгвістики. Аналіз лексико-семантичних полів, лексико-асоціативних рядів, символів й концептів.

Відмежування еліпсису від близьких і споріднених синтаксичних явищ і встановлення номенклатури його таксономічно релевантних типів і класів. З’ясування шляхів і способів використання еліптичних речень як комунікативно автономних предикативних одиниць.

Встановлення впливу національно-специфічних і культурних чинників на формування дискурсу професійних спільнот. Дослідження текстів-повідомлень про науково-технічні розробки в галузі стоматології, представлених в англомовних фахових періодичних виданнях.

Аналіз актуалізації ролі друг-довірена особа в комунікативній ситуації "бесіда друзів". Ментальне підґрунтя актуалізації ролі друг-довірена особа, відповідність ролі в експліцитній, імпліцитний спосіб. Вивчення особливостей комунікативних характеристик.

Розгляд категорії увічливості в теорії та практиці міжкультурної комунікації. Практичні рекомендацій щодо ефективної міжперсональної взаємодії в англійськомовному та українськомовному просторах. Вивчення категорії ввічливості у міжкультурному аспекті.

Розгляд особливостей вживання терміну "біблеїзм" у вітчизняних та англомовних наукових студіях. Аналіз біблеїзмів в контексті лексико-фразеологічних явищ, з’ясування особливостей їхньої структурно-семантичної організації та стилістичної зумовленості.

Комплексний аналіз ономасіологічної структури назв лікарських рослин української мови у проекції на функції та структури етносвідомості. Когнітивно-ономасіологічна типологізація мотивації фітонімів. База найменувань з основних рівнів диктумної сфери.