Обґрунтування філософських, психологічних, гносеологічних, соціально-психологічних, комунікативно-прагматичних, екологічних трактувань категорії контекстуальної синонімії. Варіативності мовного втілення одного і того ж сенсу Формування синонімічних рядів.
Аналіз витлумачення категорії концепту професором А.С. Зеленьком у межах синергетичного детермінізму. Визначення концепту як синкретичного мовного елементу з різним співвідношенням номінативності й предикативності, денотативності й десигнативності.
Лінгвістичне дослідження українських усних народних традицій, повір’їв і обрядових дій. Цілі використання епітетів, метафор і порівнянь в архаїчному фольклорі. Визначення складових культури смислів і способів розкриття концепту "багатство" в Україні.
Розгляд високого дослідницького потенціалу використання поняття "концепт" у фольклористиці, переваг, здобутків та перспектив такого підходу. Вибір різноманітних мовних інструментів для ефективного спілкування з огляду на конкретну комунікаційну мету.
Дослідження людської діяльності у галузі прийняття рішень. Умови існування функцій корисності в рамках цієї діяльності, розгляд функції корисності на множинах порівнюваних альтернатив. Ідея кількісного вимірювання величини корисності продуктів праці.
Проблема мети покарання у творчій спадщині представників німецької філософії. Систематизація підходів І. Канта, Г.В.Ф. Геґеля та Й.Г. Фіхте в контексті питань визначення сутності кримінального покарання та доцільності його застосування в суспільстві.
Дослідження практичних законів милозвучності (чергування у/в) в українських наукових текстах початку ХХ ст., їх відповідність вимогам чинного правопису. Виявлення та обґрунтування наявності чи відсутності системи (або тенденцій) такого вживання.
Суть вчення про наслідування, що стверджується в межах релігійно-мистецтвознавчого та естетико-етичного вимірів візантійської естетики аскетизму. Розвиток міметичної концепції художньої творчості. Аналіз мімезису у проповіді наслідування Бога та святих.
Огляд літературознавчого дискурсу з проблем утілення містичного в художньому творі. Місце містики в системі фантастичної прози. Наративні стратегії творення містичного модусу, спільні для містичних метажанрів: пригодницького, детективного, філософського.
Постмодернізм як напрям літератури 80-х років ХХ століття. Творчість представника французького постмодернізму Бернара Вербера. Специфіка методологічної бази "неоміфологізму". Відтворення міфу про створення світу в романі Б. Вербера "Зірковий метелик".
Розгляд багатопланового комплексного феномену модальності з точки зору когнітивно-дискурсивних та семіотичних особливостей її вираження в процесі перекладацької діяльності. Дослідження когнітивно-дискурсивного підходу до вивчення категорії модальності.
Визначення складників модальності у літературному творі та її зв’язку із наративною ситуацією. Форма представлення авторського "Я" в тексті. Особливі творча манера та оповідний стиль письменника Уве Йонсона. Циклічний характер, повторюваність його творів.
Визначення дисциплінарного статусу категорії музичного мислення та розробці методично-поняттєвої бази вивчення природи й процесу музичного мислення, а також запровадження ноологічного (ноетичного) підходу до змістового кола психології мистецтва.
Художньо-просвітницька спрямованість підготовки майбутнього вчителя музики. Загальна концепція музичного мислення в сучасній психології. Емоційна реакція на інтонацію, проникнення в її виразну сутність. Ознаки стилів, різні елементи музичної виразності.
Сучасні мультимодальні студії: модальна лінгвістика та мультимодальна стилістика. Виокремлення структурні елементи статті наукового блогу. Дослідження способи вираження мультимодальності у сучасних текстах наукових блогів, написаних англійською мовою.
Особливості тлумачення концептуального поняття національної ідентичності на матеріалі есеїстики Є. Сверстюка. Розгляд категорії національної ідентичності в контексті суспільно-політичних і культорологічних проблем. Система національних поглядів філософа.
Аналіз понятійно-філософських та лінгво-когнітивних засад мовної категорії негації. Розгляд її як специфічної форми предикації, яка може змінювати хід комунікації, встановлювати нові відносини і "новий порядок" в логіко-граматичному членуванні пропозиції.
Аналіз понятійно-філософських та лінгво-когнітивних засад мовної категорії негації. Відображення існуючих форм свідомості в мові через лінгвальні засоби на різних мовних рівнях. Встановлення "нового порядку" в логіко-граматичному членуванні пропозиції.
Аналіз функційно-семантичних категорій в інтерпретації сучасних мовознавців. Характеристика категорії неозначеності, значеннєво-формальна спеціалізація якої пов’язана з узагальненою семантикою невизначеного, неконкретизованого, неточного вияву ознак.
Концепція дослідження категорії норми та її використання в оцінці й регулюванні функціональних станів. Показники, що характеризують психофізіологічну структуру особистості студентів та особливості функціонального стану в період їх адаптації до навчання.
Теоретичний аналіз категорії норми, виявлення наукових та соціальних передумов формування норм. Виявлення особливостей змін психологічних, психофізіологічних і морфо-функціональних параметрів у процесі адаптації студентів до умов навчання у вузі.
Аналіз різних наукових поглядів на проблему феномена "обмеження" в різних галузях науки. "Мовні обмеження" як вияв мовної необхідності у вигляді системної сукупності експліцитних та імпліцитних мовних правил і норм, та результатів самовираження людей.
Дослідження духу обов’язку в контексті двох градів (Божого та земного), які протиставляє Аврелій Августин, ґрунтується на любові, що й слугує критерієм їх диференціації ("обов’язок" служити Богу і ближньому чи "обов’язок" служити самому собі).
Огляд категорії особи у творчості Лесі Українки на базі україномовних текстів. Засоби вираження семантики займенників. Аналіз фрагменту ідеографічного словника, наповненого дієслівною лексикою з частотними характеристиками поетичного стилю Українки.
Реалізація особових протиставлень через систему граматичних категорійних значень у межах частин мови: іменника й дієслова. Дослідження особливих прагматичних аспектів категорії особи як вживання дієслівних форм першої особи в перформативних висловленнях.
Аналіз специфіки експліцитної та імпліцитної характеристики об’єктів і явищ періоду Другої світової війни на матеріалі діалектних текстів у збірнику "Говірки Черкащини". Лінгвістичні способи для вираження оцінки, застосування метафор, іронії та сарказму.
Структура функціонально-семантичного поля оцінки в сучасній українській мові. Порівняльна характеристика оцінних засобів у текстах публіцистичного та інформаційного стилів з урахуванням їх мовностилістичних і комунікативно-прагматичних особливостей.
Очікування у розумінні німецького правознавця постають як основа права, яка міститься у соціальних образах і ролях та актуалізується, змінюється й реалізується під час відповідального прийняття рішень у життєвих ситуаціях. Майхоферське розуміння поняття.
Вивчення межі функціонально-семантичної категорії персональності. Встановлення типових засобів її вираження в сучасній українській літературній мові. З’ясування специфіки реалізації цієї категорії в текстах публіцистичного стилю, адресатної системи.
Місце речень питальної модальності у системі синтаксичних одиниць української мови. Основні комплекси питально-модальних реалізацій запиту. Функціональна роль альтернативних, зустрічних, уточнювальних запитань та перепитів у діалогічному мовленні.
