Аналіз еволюції трактування категорії "політична участь" у західному політологічному дискурсі й окреслення сучасних підходів до визначення цього поняття. Традиційні та сучасні форми політичної участі, мотиви долучення до суспільно-політичних ініціатив.

Суперечливість і непевність "політичної культури" як аналітичної категорії. Багатовимірність і багатозначність цього терміну. Характер його використання в науковому та публічному дискурсах. Різні підходи до визначення типів "політичної культури".

Розкриття змісту категорії "політична культура" та характер її використання в науковому та публічному дискурсах, багатовимірність і багатозначність. Проблеми концептуалізації політичної культури як ролі містка між мікро- та макрорівнями політики.

Дослідження виникнення поняття "постмодернізм", його теоретично-мистецтвознавчі та практично-мистецькі смислові особливості. Аналіз класичних підходів до визначення категорії "постмодернізм" та його сутнісних характеристик, які є стійкою основою теорії.

Категоріальне закріплення явища правосуб’єктності у теорії права. Фіксація відмінних між собою родів, видів та різновидів правової суб’єктності, що кореспондується із формуванням у межах науки теорії права масиву знань - "теорії середнього рівня".

Вивчення розвитку поняття "публічна послуга" в незалежній Україні. Розроблено підхід, за яким послуги органів публічної влади поділяються на групи: державні, муніципальні, адміністративні та публічні. Результат здійснення владних повноважень за заявою.

Узагальнення існуючих у науковій літературі позицій щодо категорії "регіон". Теоретико-методологічні підходи щодо його тлумачення. Особливості авторського бачення сучасного змісту поняття "регіон", що визначає виділення його характерних особливостей.

Проаналізовано думки різних учених щодо дефініцій як правового менталітету, так і регіону. Наведено низку ознак якими володіє регіональний правовий менталітет. Наведено перелік детермінант, які впливають на формування регіонального правового менталітету.

Систематизація понятійно-категоріального апарату досліджень маркетингової та збутової діяльності аграрних підприємств. Реалізація стадії розподілу продукції в структурі циклу відтворення. Доцільність розгляду капіталу в якості об'єкта відтворення.

Аналіз ґенези та еволюції категорії "річ" (res) як первинної цеглини реальності, тобто буття в європейській континентальній філософській традиції. Обґрунтування тези про те, що саме вона відіграла визначну роль у формуванні європейської метафізики.

Аналіз генези та еволюції категорії "річ" в європейській континентальній філософській традиції. З’ясовування семантики терміна річ у діалогах Платона, Аврелія Августина, Лоренцо Валла та Аристотеля. Застування метафізиці на початку XVIII сторіччя.

Аналіз поняття "розуміння" як визначальної категорії персоналістичної герменевтики, розбудованої польським філософом-персоналістом, професором Люблінського католицького університету Ч.С. Бартніком. Він розглядає розуміння також як акт, процес і стан.

Оцінка рішення Європейського суду з прав людини, у яких надано тлумачення терміна "розумний строк", формування відповідної дефініції. Порівняння з визначенням, закріпленим у Кодексі адміністративного судочинства України, пропозиції щодо його уточнення.

Визначення завдання адміністративного судочинства за ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства як захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Питання установлення оптимальних процесуальних строків.

Суть національного кримінального процесуального законодавства та судових рішень в частині визначення розумності строків. Розгляд критеріїв для визначення розумності строків кримінального провадження. Особливість дотримання принципу "розумності строків".

Особисті ініціативи у громадянському суспільстві - головний фактор у досягненні загального блага. Умови ефективного функціонування самоврядних організацій. Відображення інтересів різних соціально-демографічних груп, їх вихід у легітимний правовий простір.

Проблема самореалізації в музично-педагогічній діяльності вузів. Здійснено аналіз категорії "самореалізація" як ключового поняття досліджуваної проблеми та представлено специфіку її становлення в мистецькому освітньому просторі закладів вищої освіти.

Самореалізація в музично-педагогічній діяльності як ключове поняття професійної мистецької освіти. Здатність вчителя музики до професійного самоствердження й саморозвитку. Формування готовності сучасного фахівця-музиканта до творчого розвитку школярів.

Ситуація як певним чином організовані зовнішні обставини. З'ясування ролі міждисциплінарної категорії "ситуація" у технологіях інтелектуальної діяльності. Розгляд "психологічної ситуації" конкретного суб'єкта, з позиції мозаїки його життєвих обставин.

Категорія "соборність" у її інституційно-структурному вимірі на Галичині у середині ХІХ - першій половині ХХ ст. загалом може відповідати трикутнику Серпінського. можливості оцінювання подій політичної історії України ХХ ст. з погляду теорії фракталів.

Самоподібність інституцій української соборності у ХІХ-ХХ ст. Тлумачення історії як повторювальности у Козеллековому трактуванні - часові пласти, що повторюють дії з одного людського покоління в покоління друге. Науковий приклад повторювальности дій.

Розкриття особливостей трактування категорії "справедливість" римським юристом і державним діячем М.Т. Цицероном на основі аналізу його головних робіт "Про державу" і "Про закони". Розгляд Цицерона як теоретика космополітичної справедливості світу.

Специфіка здійснення процесів самоідентифікації та самореалізації сучасної людини. Засоби та форми опосередкування особистістю об’єктивних умов її життєдіяльності. Зв’язок стильової проблематики із морально-естетичними вимірами людського буття.

Сутність категорії "стиль життя" як специфіки здійснення процесів самоідентифікації та самореалізації людини. Формування типів стильових проявів життя, їх культурно-історичні форми. Вплив культури постмодернізму на стилетворчу активність сучасної людини.

Дослідження прав і свобод в теорії конституційного права, які визнаються центральним елементом правового статусу особи. Характеристика юридичної наукової літератури радянського періоду. Ознайомлення з поглядами М.І. Матузова на суб’єктивні права.

Розгляд питань дослідження окремих теоретичних положень, пов’язаних із розумінням категорії "суб’єктивних прав", сформованих у науковій літературі радянського періоду. Аналіз підходів науковців до визначення поняття та структури суб’єктивного права.

Естетичні особливості трагедії як жанру драматургії. Трагічний конфлікт як джерело духовного поступу людства. Діалектичний характер його змісту. Розуміння трагічного в естетиці Арістотеля, Ф. Шіллера, Ф. Шеллінга, Г. Гегеля, Ф. Ніцше та А. Шопенгауера.

Розгляд особливостей кримінально-правової поведінки суб’єкта, що виражається в ухиленні від виконання покладених обов’язків. Спільні й відмінні риси ухилення, передбаченого в Загальній частині Кримінального кодексу України та в його Особливій частині.

Теоретико-методологічні та епістемологічні засади українського історико-педагогічного наративу. Розуміння С. Голубєвим категорії "факт" на основі логіко-семантичного аналізу його праць. Непослідовність вченого у застосуванні правил використання джерел.

Питання сутнісного наповнення категорії "фінанси" в зв’язку з його постійною трансформацією. Узагальнення та аналіз трактувань дефініції. Здійснення спроби у виявленні загрози десемантизації та можливості застосування метонімії до категорії "фінанси".