Вікові зміни шкіри у жінок, характеристика типів інволюційно-дистрофічних змін. Морфологічні, гістохімічні, метаболічні особливості шкірних покривів. Система диференціальних підходів до корекції змін шкіри різного типу, патоморфоз при лікуванні.

Морфологічні зміни з боку печінки у хворих на хронічний холецистит. Фізико-хімічні властивості жовчі після перенесеної лапароскопічної холецистектомії. Розробка оптимальної схеми лікування з метою попередження розвиту постхолецистектомічного синдрому.

Підвищення ефективності консервативного лікування хворих на лейоміому матки. Розробка нового методу терапії на підставі вивчення особливостей продукції цитокінів на системному та локальному рівнях та їх залежності від характеру перебігу захворювання.

Розробка методу лікування загострення хронічного неспецифічного сальпінгоофориту на основі оцінки впливу флуренізиду, позасудинної лазеротерапії і комбінації 2-х методів. Система захисту від токсичних продуктів, імунологічна реактивність хворих жінок.

Лікування хворих на бронхіальну астму на підставі патогенетично обгрунтованого включення в комплексне лікування методу інтервальної гіпокситерапії з урахуванням ступеню важкості перебігу захворювання та змін мікрогемодинаміки в малому колі кровообігу.

Огляд клінічного перебігу та патогенетичних ланок інфаркту міокарда, асоційованого з гіперурикемією. Аналіз ефективності та безпеки застосування кандесартану і поліензимного препарату вобензиму в комбінованій терапії хворих на гострий інфаркт міокарда.

Доведено, що у дітей із хронічним бронхітом виникає порушення мінеральної щільності кісткової тканини і дану категорію хворих можна вважати групою ризику по розвитку остеопорозу. Виявлено вищий рівень синдрому ендогенної інтоксикації у хворих пацієнтів.

Дослідження динаміки клінічних ознак грипу А, В, аденовірусної, респіраторно-синцитіальної інфекцій і ГРВІ невстановленої етіології під впливом аерозольного застосування препарату ІФ-альфа (лаферону). Обґрунтування нових підходів щодо терапії хворих.

Оптимізація методів сучасної терапії ювенільного ревматоїдного і реактивного артритів у дітей шляхом включення в комплекс лікування препарату "Епадол" і продуктів для спеціального дієтичного харчування (олії шипшини і шроту розторопші плямистої).

Оцінка клініко-лабораторної діагностики показників суглобової рідини суглобу, імунної системи організму, мінеральної щільності кісткової тканини хворих на неспецифічний артрит. Використання внутрішньосуглобового методу введення препарату контрикал.

Особливості перебігу післяопераційного періоду та стан репродуктивного здоров'я у жінок з трубною вагітністю. Роль гормональних змін у виникненні трубної вагітності різної локалізації. Методи реабілітаційної терапії у жінок після перенесеної тубектомії.

Підвищення ефективності реабілітації у дітей з бронхіальною астмою в періоді ремісії шляхом розробки та диференційованого призначення патогенетично обґрунтованих комплексів відновлювального лікування з застосуванням фізичних факторів та психокорекції.

Характер вікових змін шкіри в жінок та визначення типів інволюційно-дистрофічних змін (ІДЗ). Біохімічні, ендокринні та функціональні особливості при різних типах ІДЗ шкіри. Розробка системи диференціальних підходів до корекції ІДЗ шкіри різного типу.

Розробка диференційованої дієти та вивчення її впливу на вміст ліпідів, глюкози крові, структурно-функціональний стан еритроциту у хворих на ЦД 2-го типу, поєднаний з ГХ. Оцінка характеру харчування хворих. Визначення комплаєнтності до дієти хворих.

Виділення порушень функціонального стану підшлункової залози та сонографічні симптоми хронічного рецидивуючого панкреатиту. Оцінка ендоскопічної картини шлунку і дванадцятипалої кишки та стан кислотоутворюючої функції шлунку у хворих, інфікованих Нр.

Визначення порушень функціонального стану підшлункової залози та сонографічних симптомів хронічного рецидивуючого панкреатиту. Характеристика ендоскопічної картини шлунку і дванадцятипалої кишки та стану кислотоутворюючої функції шлунку у хворих.

Вивчення ефективності лікування хворих на хронічний пієлонефрит з ураженнями гастродуоденальної системи через застосування ербісолу та пилку квіткового для покращення перекисного окислення ліпідів та рівня показників системи антиоксидантного захисту.

Стан вегетативного статусу в хворих на обмежені форми склеродермії за динамікою змінення часових і частотних характеристик варіабельності серцевого ритму до і після лікування. Метод об'єктивної оцінки ступеня утягнення шкіри в патологічний процес.

Дослідження клінічної симптоматики, когнітивних функцій, рівня про- та антиоксидантів у крові, церебральної гемодинаміки з метою оптимізації діагностики і вдосконалення патогенетично обґрунтованого лікування хворих із застосуванням карведилолу та краталу.

Вивчення можливостей корекції клінічної симптоматики артеріальної гіпертензії та остеоартрозу. Оцінка результатів застосування комплексної терапії з включенням інгібітора ангіотензинперетворюючого ферменту моексиприлу та антиоксиданту емоксипіну.

Основна характеристика удосконалення протеза, виготовленого з акрилової пластмаси. Головні особливості проведення клінічного оцінювання стану тканини протезного ложа та визначення його жувальної ефективності у групах в різні терміни після протезування.

Зміст клінічної та антигіпертензивної ефективності озонотерапії в комплексному відновлювальному лікуванні хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії з метаболічним синдромом. Вплив низькочастотної магнітотерапії на електрофізіологічні та біохімічні ознаки.

Діагностика та лікування хворих на генералізований пародонтит. Зміни стану судинно-тромбоцитарного гемостазу, біомаркерів запалення на різних етапах розвитку захворювання. Фармакологічна корекція генералізованого пародонтиту препаратами Гінкго білоба.

Вплив курсового лікування із застосуванням препаратів перстачу прямостоячого на динаміку показників пероксидного окислення ліпідів та показників системи глутатіону в крові хворих на хронічний гастродуоденіт разом із хронічним некаменевим холецеститом.

Терапія хворих із хронічним артрозом скронево-нижньощелепного суглобу з включенням куріозину. Доцільність лабораторного дослідження показників суглобової рідини. Зміни кісткової тканини у хворих на хронічні артрози скронево-нижньощелепного суглобу.

Оцінка клінічного перебігу періоду адаптації у недоношених дітей, особливостей клітинного і гуморального імунітету, перекисного окислення ліпідів і ультраструктури лімфоцитів периферичної крові, гідролізу і всмоктування вуглеводів, біоценозу кишечнику.

Аналіз ефективності лікування хворих на хронічний пієлонефрит на основі включення в комплексну терапію тіотриазоліну в залежності від особливостей клінічного перебігу захворювання, зумовленого змінами імунного статусу, гемодинаміки, гемореології, обміну.

Клініко-лабораторне та інструментальне обстеження хворих жовчнокам’яною хворобою, що перенесли лапароскопічну холецистектомію. Діагностичні критерії постхолецистектомічного синдрому, пов’язаного з втратою функціональної активності жовчного міхура.

Клінічні особливості перебігу, стан мінеральної щільності кісткової тканини та мембранодеструктивні порушення при неврологічних проявах поперекового остеохондрозу. Можливості денситометрії у діагностиці, лікуванні і профілактиці остеопорозу у цих хворих.

Дослідження синдромів та клінічного перебігу вагітності і родів у вагітних із залізодефіцитною анемією. Вивчення обміну заліза, металопротеїнів і мікроелементів крові, метаболізму глікокон’югатів і ліпідів сироватки крові та еритроцитарних мембран.