Експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов формування професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей у процесі вивчення суспільних дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru/

Експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов формування професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей у процесі вивчення суспільних дисциплін

Наталія Габрусєва

аспірантка

Тернопільський національний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка вул. Максима Кривоноса, 2, м. Тернопіль

У сучасному техногенному світі техніка відіграє особливу роль, покращує якість життя і формує середовище існування для майбутніх поколінь. Питання відповідальності фахівців технічного профілю за результати науково-технічного прогресу виходить на перший план. Вища технічна освіта реагує на суспільний запит, визначаючи відповідальність однією з ключових загальних компетенцій фахівця, ознакою його професійної зрілості. На основі фронестичного підходу обґрунтовано педагогічні умови формування професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей у процесі вивчення суспільних дисциплін: використання міждисциплінарних зв'язків суспільних дисциплін для формування здатності співвідносити власну відповідальну поведінку із суспільно значимими ідеалами; застосування контекстного навчання; системний моніторинг процесу формування професійної відповідальності засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Запропоновано методику діагностики сформованості професійної відповідальності майбутніх фахівців технічного профілю. Представлено результати експериментального дослідження ефективності упровадження в освітню практику запропонованих педагогічних умов формування професійної відповідальності, яке проведено зі студентами Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя (далі - ТНТУ ім. І. Пулюя). Експериментальне дослідження підтвердило ефективність педагогічних умов формування професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей у процесі вивчення суспільних дисциплін і доцільність їх використання у професійній підготовці у закладах вищої освіти (ЗВО).

Ключові слова: професійна відповідальність, суспільні дисципліни, студенти технічних спеціальностей, педагогічні умови, фронестичний підхід.

EXPERIMENTAL VERIFICATION OF PEDAGOGICAL CONDITIONS EFFICIENCY FOR PROFESSIONAL RESPONSIBILITY FORMATION IN STUDENTS OF TECHNICAL SPECIALTIES DURING SOCIAL DISCIPLINES STUDYING

NATALIIA HABRUSIEVA

Postgraduate Student Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University 2 Maksym Kryvonis Str., Ternopil

In today's technogenic world, technology plays a special role, improving the quality of life and creating living environment for future generations. The question of the responsibility of technical specialists for the results of scientific and technological progress becomes extremely important. Higher technical education responds to public demand, defining responsibility as one of the key generic competencies of a specialist, a sign of their professional maturity. The article grounds the pedagogical conditions of formation of professional responsibility of students of technical specialties in the course of studying social disciplines. This is done on the basis of the notion of phronesis, i.e. the use of interdisciplinary connections of social disciplines for formation of ability to correlate own responsible behaviour with socially significant ideals; application of contextual learning; systematic monitoring of the process offormation of professional responsibility by means of information and communication technologies. The method of diagnostics of formation of professional responsibility of future specialists of technical profile is offered. The results of the experimental study of the effectiveness of the introduction into educational practice of the proposed pedagogical conditions for the formation of professional responsibility, which was conducted with students of Ternopil Ivan Puluj National Technical University (Ukraine) have been presented. The experimental study confirmed the effectiveness of pedagogical conditions for the formation of professional responsibility of students of technical specialties in the process of studying social disciplines and the feasibility of their introduction into vocational training in higher education institutions.

Keywords: professional responsibility, social disciplines, students of engineering specialties, pedagogical conditions, phronestic approach.

Сьогодні, в умовах жорстокої війни Росії проти України, особливої уваги потребує питання формування компетенцій, які мають в своїй основі морально -етичну спрямованість. До таких компетенцій належить і відповідальність. Здійснюються пророцтва філософії екзистенціалізму, що ще з середини ХХ ст. попереджала про критичність вибору, який завжди постає перед людиною - обрати «справжнє» існування або «несправжнє», «бути» або «мати», дійсно існувати як Людина або «здаватися» нею. А де існує вибір, там завжди постає питання відповідальності за його здійснення.

Сталий суспільний розвиток, на який орієнтована сучасна цивілізація, неможливий без усвідомлення відповідальності за всі дії, які відбуваються чи то в політиці, чи в екології, чи в будь-якій іншій сфері. На ці критично гострі моменти повинна реагувати і професійна педагогіка, яка в сьогоднішніх екстремальних умовах відповідальність загалом і професійну відповідальність зокрема трактує як один з ключових результатів і наслідків навчання у ЗВО. Професійна технічна освіта зазнає суттєвих змін, і виховання відповідального фахівця є одним з ключових її завдань. Здатність діяти відповідально та свідомо визначено як одну з ключових загальних компетенцій у Стандартах спеціальностей, затверджених Міністерством освіти і науки України [4]. Національна рамка кваліфікацій одним з важливих результатів навчання визначає відповідальність та автономію [5].

Для реалізації поставлених завдань доцільно застосовувати нові ідеї, шукати шляхи підвищення ефективності освітнього процесу. У формуванні професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей важливе значення має фронестичний підхід, який чітко враховує відмінності різнотипного знання: епістеми (наукового знання, результат якого є прогнозованим, повторюваним в одних і тих же умовах); техне, в основі якого лежить діяльність за взірцем (ейдосу), та фронезису - контекстного етичного знання [1, с. 5]. Як вважає Б. Флівберг, фундатор використання фронезису в соціальних дослідженнях, намагання суспільних наук (в т. ч. педагогіки) підігнати методи досліджень під «епістему» наперед провальні. Сучасні суспільні науки, намагаючись наслідувати науки точні, будують знання за формулою «зверху вниз», від теорії до практики. Ідеалом соціальної науки для Б. Флівберга є «прикладний фонезис» - практична мудрість у прийнятті суспільно значимих рішень [10]. Необхідність використання фронезису як альтернативи епістемному знанню в педагогіці обґрунтовують К. Бірмінгем [7], Е. В. Ейснер [9], Е. Ісидорі [13], К. Дарнелл, Л. Гулліфорд, К. Крістьянссон,-П. Періс [8] та ін.

Якщо визначити умовно частку епістеми і техне в сучасній базовій підготовці інженера, то вона приблизно становить 50 на 50 %. Сьогодні на етапі професійної підготовки взагалі не йде мова про застосування в педагогічній практиці фронезису, розуміння його специфіки, особливо для формування ціннісних, етичних компетенцій майбутніх фахівців [15]. Для формування загальних етично визначених компетенцій загалом та професійної відповідальності зокрема недостатньо використовуються освітні можливості суспільних дисциплін. Саме їх вивчення сприяє поєднанню фахової підготовки із загальною ерудованістю та всебічним розвитком студента, формуванням особистості, здатної приймати складні рішення і нести за них відповідальність у різних життєвих ситуаціях, у т.ч. професійних. професійна відповідальність студент

У зарубіжній професійній освіті теоретично обґрунтовується необхідність поєднання спеціальної фахової освіти з гуманітарною. Такий підхід впроваджується у процес підготовки майбутніх фахівців у провідних зарубіжних ЗВО. Наприклад, М. Дж. Рімер стверджує, що «необхідність урізноманітнити інженерну підготовку гуманітарними дисциплінами - імператив нашого часу» [17]. До проблеми гуманітаризації технічного знання також зверталися Д. Міссінгем [16], П. Вохра, Р. Касуба, Д. П. Вохра [19], І. Тофт, П. Ховард, Д. Йоргенсен [18] та інші вчені.

Мета статті - на основі фронестичного підходу обґрунтувати педагогічні умови формування професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей у процесі вивчення суспільних дисциплін та експериментально довести їх ефективність.

Основні положення фронестичного підходу сформульовані ще у філософії Арістотеля, відроджені у філософії постмодернізму і достатньо широко використовуються нині у зарубіжній практиці. Фронестичний підхід заслуговує на увагу тому, що дає можливість сформувати лінію поведінки особистості в конкретно заданій суспільно значимій ситуації, визначити на індивідуальному рівні, що можна зробити для власного блага і блага інших.

Під терміном «фронестичний підхід» надалі розуміємо такі ключові принципи:

1. Визнання того, що морально-етичне, орієнтоване на дію знання, яке лежить в основі формування інтегральної і загальних компетенцій, відповідно до філософії Арістотеля належить до специфічного виду знання - фронезису, що є відмінним за своєю сутністю від епістеми і техне. Це знання Арістотелем визначається через загальне поняття «благо» у категоріях доброчесність, міра, корисне, своєчасне і зручне, а отже, за висновком мислителя, «не може бути чимось загально спільним та єдиним» [ 1, с. 5]. Його результат можливий лише щодо конкретного випадку, вчинку, ситуації тощо. Формується фронестичне знання відповідно до суспільно значимих орієнтирів [12].

2. У соціальних науках, зокрема педагогіці, доцільно використовувати «прикладний фронезис» Б. Флівберга [11] і зосередити більше уваги на вивченні від окремого, часткового до загального, цілого. Основним методом для отримання знань у суспільних науках Б. Флівберг визначає кейс-стаді [10].

Дослідження спрямовано на експериментальну перевірку виокремлених й обґрунтованих педагогічних умов формування професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей, які визначені з урахуванням специфіки фронестичного, етично спрямованого знання й освітніх можливостей дисциплін суспільного циклу.

Перша педагогічна умова - використання міждисциплінарних зв'язків суспільних дисциплін для формування здатності співвідносити власну відповідальну поведінку із суспільно значимими ідеалами. Морально-етичні ідеали формуються з використанням навчальних можливостей таких дисциплін, як «Філософія», «Психологія»; нормативно-правові та ідеологічні ідеали - з використанням навчальних можливостей дисциплін «Правознавство», «Демократія: від теорії до практики»; історичні ідеали - у процесі вивчення дисципліни «Історія та культура України».

Друга педагогічна умова - використання контекстного навчання у процесі вивчення суспільних дисциплін. Під час проведення формувального експерименту в основу реалізації контекстного навчання покладено запропоновані Н. Мирончук [3] навчальні підходи, які включають контекст як найважливіший компонент навчання:

Проблемно-орієнтоване навчання - основним методом у роботі з проблемними ситуаціями обрано кейс-стаді.

Кооперативне навчання - навчання організовується за алгоритмами простих структур.

Навчання на основі проєкту - передбачає виконання як індивідуальних, так і колективних проєктів. Найбільш цікавими для майбутніх фахівців технічного профілю є проєкти «Феномен зброї у філософії техніки», «Підготовка рекомендацій для Морального кодексу інженера», «Формування альтернативного алгоритму дій під час техногенних катастроф» тощо.

Громадське (суспільно-орієнтоване навчання) - у зв'язку з епідемією COVID-19 і загарбницькою війною Росії проти України постало багато суспільно значимих проблем, які передбачають вміння діяти відповідально. Під час вивчення дисциплін суспільного циклу студенти залучались до організації та проведення соціально важливих заходів, зокрема II Міжнародної наукової конференції «Воєнні конфлікти та техногенні катастрофи: історичні та психологічні наслідки» (Тернопіль, 22-23 квітня 2022 р.).

Навчання на змодельованому робочому місці - для підготовки до відповідальних дій в критичних ситуаціях під час вивчення дисциплін суспільного циклу пропонується залучати студентів до створення уявного робочого місця і моделювання ситуацій, в яких потрібно приймати відповідальні рішення. Це узгоджується з положеннями фронестичного підходу до формування етичних знань, що визначає відповідальну поведінку в контексті конкретної ситуації.

Комплексній реалізації визначених педагогічних умов сприяє розроблений курс «Професійна відповідальність фахівця технічного профілю в сучасних умовах», який синтезує можливості суспільних дисциплін для формування професійної відповідальності майбутніх фахівців технічного профілю [15].

Третя педагогічна умова - системний моніторинг процесу формування професійної відповідальності засобами ІКТ - дає можливість встановити специфічні риси, якості, показники, стан сформованості професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей у конкретному освітньому середовищі і створити фундамент для подальшої роботи щодо формування інтегральних і загальних компетенцій «знизу вверх», від конкретного окремого до загального.

У процесі розроблення методики, спрямованої на вивчення стану сформованості професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей, враховано особистісно - ситуаційний підхід М. Садової [6] щодо розуміння сутності поняття «професійна відповідальність» і методик діагностики відповідальності. Професійно значущі якості, які були взяті за одиниці обрахунку, виділялись відповідно до досліджень Дж. М. Вільямсон, Дж. В. Лаунсбері, Л. Д. Хан [20] та В. Литвиненка, І. Бовбріка, І. Наумова, З. Зайцевої [14].

Запропонований нами «Опитувальник для визначення сформованості професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей» містить 60 запитань [2]. Оцінка відповідей респондентів відбувалась за чотирма основними шкалами: шкала 1 - Інтелектуальна когнітивність та здатність до науково-технічної творчості (ІкТ); шкала 2 - Професійна емпатія та колективізм (ЕпК); шкала 3 - Пріоритетність та ціннісна визначеність професії (ПцВ); шкала 4 - Здатність до автономної діяльності і персональної відповідальності (АпВ). Результат оцінюється таким чином: до -10 балів за шкалою - низький рівень; від -10 до 10 - середній; від 10 до 30 - високий. Значення кожного з параметрів, домінування того або іншого компонента в індивідуальній структурі професійної відповідальності відображають її якісну своєрідність і виявляються в особливостях вибору індивідуальних стратегій та способів відповідальної поведінки особистості в різних ситуаціях.

Загальний показник професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей (ПвЗаг) є вторинним і вираховується за формулою ПвЗаг = (М(ІкТ) + М(ЕпК) + М(ПЦв) + М(АПв)) : 4, де М - середнє значення за відповідною шкалою.

У констатувальному та формувальному експериментах, які проведено у період з вересня 2021 р. до лютого 2022 р., взяли участь 218 студентів 1 -го та 2-го курсів факультету інженерії машин, споруд і технологій (ФМТ) і факультету комп'ютерно-інформаційних систем та програмної інженерії (ФІС) ТНТУ ім. І. Пулюя. Із загальної кількості опитаних обрано дві групи, приблизно рівні за кількістю студентів і ПвЗаг на момент констатувального дослідження (різниця становить лише 0,118984 бала):

Перша група - студенти 1-го та 2-го курсів спеціальності 122 Комп'ютерні науки (СН) ТНТУ ім. І. Пулюя загальною кількістю 63 особи. На момент початку експерименту ПвЗаг = 7,623016, що належить до середнього рівня показника. Друга група - студенти 1-го та 2-го курсів спеціальності 121 Інженерія програмного забезпечення (СІ) цього ж університету загальною кількістю 62 особи. На момент початку експерименту ПвЗаг = 7,504032, що також свідчить про середній рівень сформованості професійної відповідальності. Групи практично рівнозначні за кількістю студентів і відповідають вимогам до обсягу вибірки досліджень.

Як свідчать результати констатувального експерименту, відповіді респондентів за шкалами 1 ІкТ, 3 ПЦв та 4 АПв в обох обраних групах належать до середніх показників (від -10 до 10 балів). За шкалою 2 ЕпК респонденти показали високий рівень (від 10 до 20 балів) (рис. 1).

Групу СН, котра показала вищий результат у констатувальному дослідженні, визначено як контрольну, що не зазнавала формувального впливу й опановувала суспільні дисципліни (філософію, психологію, історію та культуру України, правознавство і курс «Демократія - від теорії до практики») у звичному режимі. Групу СІ, котра показала дещо нижчий результат у попередньому дослідженні, визначено як експериментальну групу, в якій здійснювався цілеспрямований формувальний вплив з урахуванням запропонованих педагогічних умов.

Висувалася гіпотеза (Но), що після експерименту середні показники за шкалами в експериментальній групі (СІ) мають бути статистично значущими. Відмінності між контрольною (СН) та експериментальною (СІ) групами мають бути суттєвими. У контрольній групі (СН) зміни після експерименту будуть менше виражені, ніж в експериментальній групі (СІ). Альтернативна гіпотеза (Ні) - впровадження запропонованих педагогічних умов не вплине на результати експериментальної (СІ) групи.

Генеральні вибірки перевірено на нормальний розподіл з використанням одновибіркового критерію згоди Колмогорова-Смірнова та рівність дисперсій з використанням критерію Лівіня. Обрахунки здійснювались за допомогою програми IBM SPSS Statistics. Аналіз результатів свідчить, що як контрольні, так і експериментальні вибірки підлягають закону нормального розподілу та мають рівні дисперсії. Це дало підстави порівняти достовірність різниці середніх значень за допомогою t-критерію Стьюдента, проаналізувати відповіді для незалежних і залежних вибірок. Результати подані у таблиці 1.

Таблиця 1