Висвітлення участі галицького війська у визвольних змаганнях в Україні на теренах Правобережжя та вимушене підпорядкування його антиукраїнським силам. Відносини між галицькими вояками і місцевим населенням. Аналіз причини припинення існування війська.

Причини передислокації збройних сил ЗОУНР на територію Правобережної України. Бойовий шлях галицького війська на Правобережжі. Умови побутового і матеріально-технічного забезпечення армії. Відносини між галицькими вояками та місцевим населенням.

Особливості індивідуальних репрезентацій галицького літературного пограниччя у творчості письменників різних національностей. Втілення художніх образів творів письменників першої половини ХХ ст. М. Яцкова, Й. Рота, Б. Шульца в спільний культурний локус.

Дослідження діяльності нововідкритих москвофільських товариств, їх статутів та основних напрямків. Аналіз москвофільства міжвоєнного періоду у системі міждержавних відносин. Визначення місця названого політичного напряму у житті Західної України.

Особливості громадсько-політичної діяльності та історико-краєзнавчих праць І. Франка, присвячених історії Дрогобиччини, а саме Нагуєвичів, Дрогобича, Борислава. Аналіз його внеску в розвиток історичного краєзнавства, фольклористики та етнографії.

Русофільство як суспільно-світоглядний феномен. Характеристика історичних поглядів та уявлень галицьких русофілів. Схема національної історії вчених-русофілів. Галицький історіографічний процес 19 ст. Русофільська концепція національної історії.

Загальна характеристика Перемишльської землі та Руського воєводства. Соляні жупи Перемишльщини. Форми феодального землеволодіння. Села Перемишльщини за формами феодальної власності й стан помісного господарства. Повинності селян Перемишльського староства.

Аналіз еволюції концепції розбудови національних збройних сил у середовищі керівництва радикального націоналістичного крила вітчизняного руху Опору напередодні та упродовж нацистсько-радянського військового конфлікту. Ідея формування регулярного війська.

Роль галицького військового чинника в боротьбі за відновлення української державності на заключному етапі Першої світової війни у 1917-1918 рр. Висвітлення діяльності на Правобережній Україні підрозділів січових стрільців під командуванням Є. Коновальця.

Проблеми розвитку галицької фортепіанної музики для домашнього музикування ХІХ ст. Розуміння музично-історичного процесу в Галичині на базі нотного матеріалу. Стильовий напрям бідермаєр, його жанровий репертуар, музична мови, музично-виражальні засоби.

Дослідження та аналіз базових напрямків громадсько-політичної та публіцистичної діяльності Андрія Жука під час його галицької еміграції. Історія розвитку кооперативної справи в країнах Європи, визначення та значення головних здобутків Андрія Жука.

Функціонування українського та російського етнонімів у їх історичній взаємодії, передумови і наслідки утворення етноніма "Україна". Вплив Росії на культурний, церковний і політичний стан Галичини. Протиставлення термінів "русин" — "русскій" в істориків.

Способи реалізації "українського питання" в Галичині в другій половині ХІХ ст. в умовах конституційного ладу Австро-Угорської імперії. Політико-правове розуміння історії відродження української державності, місце в цих процесах Галицького крайового сейму.

Розгляд причин, характеру, результатів рецепції римського права у Цивільному кодексі для Східної Галіції 1797 р. Прояви рецепції у сфері речового, спадкового та зобов'язального права. Характер рецепції та його вплив на структуру, юридичну техніку Кодексу.

Дослідження основних проявів рецепції у сфері речового, спадкового та зобов'язального права. Визначення характеру рецепції, як прямого, що виявляється у структурі, юридичній техніці цивільного Кодексу Східної Галичини, а також стилі викладення та мові.

Розгортання революційного руху в Австрії, Німеччині та Угорщині, його безпосереднє відношення до забезпечення внутрішнього спокою Росії. Місце та роль галицького чинника у боротьбі російського імператора Миколи І з Європейськими революціями 1848-1849 рр.

Доповнення циклу публікацій про концепт Галичина. Долучення концептуального аналізу поняття галицькість до структурно-семантичної організації концептуального комплексу Галичина. Розгляд концептів пограниччя й галицького літературного пограниччя.

Положення прикарпатських земель в ХII столітті. Данило Галицький та його роль у створенні Галицько-Волинської держави. Криза Галицько-Волинського князівства після загибелі Юрія II. Розпад Галицько-Волинської держави та її роль у розвитку історії України.

Могутність Галицького князівства за правління Ярослава Осмомисла. Державна діяльність Данила Галицького та його роль у створенні Галицько-Волинської держави. Криза Галицько-Волинського князівства після загибелі Юрія II. Роль і значення держави.

Передумови та особливості виникнення Галицько-Волинської держави. Загальна характеристика та відзнаки її державного устрою. Центральне та місцеве самоврядування, військо князівства. Місце Галицько-Волинської держави в українській та світовій історії.

Особливості політичного життя Галицького князівства. Розквіт князівства за правління сина Володимирка Ярослава Осмомисла. Об'єднання Галичини й Волині. Правління Романа Мстиславича. Роль церкви у розвитку культурного життя Галицько-Волинської держави.

Ознайомлення з історичними передумовами утворення Галицько-Волинського князівства. Розгляд особливостей періоду правління Данила Романовича та особливостями його антимонгольської політики. Характеристика зовншньої та внутрішньої політики держави.

Основні передумови поділів Польщі. Три основні чинники поділу Речі Посполитої: перетворювальні рухи, російський національний рух, завойовницькі прагнення Пруссії. Цілі правлячих сил Пруссії щодо поділу Польщі та їх вплив на подальшу долю українців.

Децентралізація Галицько-Волинської держави в останній третині XIII - першій половині XIV століття. Поступовий занепад династії Романовичів. Агресія з боку Польщі, Угорщини, Литви. Литовсько-польське перемир'я 1366 р., розподіл українських земель.

Особливості державного устрою і суспільного ладу Галицько-Волинської держави: економіка, військо, культура. Діяльність Романа Мстиславовича та Данила Галицького. Галицько-Волинська держава - основа формування української народності, її значення.

І етап (1199-1205)-утворення та становлення. IIетап (1205-1238)-тимчасовий розпад єдиної держави. III етап (1238-1264)-об'єднання та піднесення, боротьба із золотоординським ігом. IV етап (1264-1323)-стабільність і піднесення. V етап-поступовий занепад.

Формування Галицького князівства в ХІ ст., пов'язане з діяльністю князя Ростислава Володимировича. Початок колонізації українських земель Польською та Литовською державами. Розквіт, занепад Галицько-Волинської держави, стратифікаційна система суспільства.

Початковий період історії Галичини і Волині. Утворення галицько-волинської держави. Державотворчі традиції та їх розвиток у князівстві, устрій княжого суду. Історична доля галицько-волинської держави та її місце в державно-правовій історії України.

Утворення Галицько-Волинської держави під керівництвом Романа Мстиславовича. Боротьба його синів Данила і Василька з угрупованнями галицьких бояр. Активна зовнішня політика Данила Галицького. Роль Шварно Даниловича в з'єднанні Галичини з Литвою.

Об'єднання Галицького і Волинського князівств Романом Мстиславичем. Активна зовнішня політика в Східній і Центральній Європі. Головні культурні центри князівства та образотворче мистецтво. Перші дослідження, присвячені історії Галичини і Волині.