Передумови та особливості виникнення Галицько-Волинської держави. Загальна характеристика та відзнаки її державного устрою. Центральне та місцеве самоврядування, військо князівства. Місце Галицько-Волинської держави в українській та світовій історії.

Могутність Галицького князівства за правління Ярослава Осмомисла. Державна діяльність Данила Галицького та його роль у створенні Галицько-Волинської держави. Криза Галицько-Волинського князівства після загибелі Юрія II. Роль і значення держави.

Положення прикарпатських земель в ХII столітті. Данило Галицький та його роль у створенні Галицько-Волинської держави. Криза Галицько-Волинського князівства після загибелі Юрія II. Розпад Галицько-Волинської держави та її роль у розвитку історії України.

Основні передумови поділів Польщі. Три основні чинники поділу Речі Посполитої: перетворювальні рухи, російський національний рух, завойовницькі прагнення Пруссії. Цілі правлячих сил Пруссії щодо поділу Польщі та їх вплив на подальшу долю українців.

Децентралізація Галицько-Волинської держави в останній третині XIII - першій половині XIV століття. Поступовий занепад династії Романовичів. Агресія з боку Польщі, Угорщини, Литви. Литовсько-польське перемир'я 1366 р., розподіл українських земель.

Особливості державного устрою і суспільного ладу Галицько-Волинської держави: економіка, військо, культура. Діяльність Романа Мстиславовича та Данила Галицького. Галицько-Волинська держава - основа формування української народності, її значення.

Виникнення Галицько-Волинської держави. Подорож Данила Галицького до Золотої Орди. Прийняття титулу "короля Малої Русі". Перші літописні згадки про Львів. Скрутні часи Київської Русі. Князь Роман Мстиславович як видатний полководець та державний діяч.

Формування Галицького князівства в ХІ ст., пов'язане з діяльністю князя Ростислава Володимировича. Початок колонізації українських земель Польською та Литовською державами. Розквіт, занепад Галицько-Волинської держави, стратифікаційна система суспільства.

Утворення Галицько-Волинської держави під керівництвом Романа Мстиславовича. Боротьба його синів Данила і Василька з угрупованнями галицьких бояр. Активна зовнішня політика Данила Галицького. Роль Шварно Даниловича в з'єднанні Галичини з Литвою.

Об'єднання Галицького і Волинського князівств Романом Мстиславичем. Активна зовнішня політика в Східній і Центральній Європі. Головні культурні центри князівства та образотворче мистецтво. Перші дослідження, присвячені історії Галичини і Волині.

Правління династії Володимира Мономаха на Волині. Галицьке князівство за часу правління Ярослава Осмомисла. Об'єднання Волині і Галичини. Коронація Князя Данила, його роль в становленні Галицько-Волинського князівства (кінець XIII — початок XIV ст.).

Етапи політичної історії та державний устрій Галицько-Волинського князівства. Передумови виникнення та особливості розвитку Галицько-Волинської держави. Місцеве самоврядування Галицько-Волинського князівства. Роль в історичній долі української народності.

Місцеві особливості соціального устрою Галицько-Волинського князівства (ГВК). Ряд місцевих особливостей у процесі феодалізації у князівстві. Особливості політичного устрою. Особливості виникнення і розвитку феодального міста. Політична історія ГВК.

Історична спадщина Київської держави. Початковий етап створення відокремленого князівства в Галицькій землі. Створення Галицько-Волинського князівства. Смерть Юрія II та період довголітньої боротьби за Галичину і Волинь, Галицько-Волинський літопис.

Галицько-Волинське князівство династії Рюриковичів. Зовнішня політика у Східній і Центральній Європі; боротьба з Польщею, Угорщиною, половцями, із Золотою Ордою, Литвою. Правління Романа Мстиславича, Данила і Василька. Зміцнення і занепад Галичини.

Аналіз стосунків Галицько-Волинського князівства, яке в середині XIII ст. трансформувалося у королівство Русі, з монголами, починаючи від першого контакту у 1223 р. до кінця XIV ст. Огляд їх на широкому фоні політичного життя Центрально-Східної Європи.

Розгляд та характеристика процесу боротьби з монголо-татарською навалою і відродження Української держави. Ознайомлення з особливостями суспільно-політичного та адміністративного устрою Галицько-Волинського князівства за дослідженнями І.П. Крип'якевича.

Велика всесвітньо-історична боротьба руського народу проти монголо-татарського нашестя та її наслідки. Відображення у Галицько-Волинському літописі подій у Галицькій та Волинській землях з 1201 по 1292 роки. Висвітлення воєнних подій у літописі.

Особливості зародження та становлення Галицько–Волинської держави. Продовження об'єднання та піднесення Галицько–Волинського князівства і активна боротьба із монголо–татарським ігом. Занепад держави. Роль князівства в історії української державності.

Аналіз місця Галицької землі в політиці князів Придніпровської та Північної Русі в останній чверті ХХІ ст. Опис подій громадянської війни у Прикарпатті. Фіксація взаємодії Володимира Ярославовича з князем Рюриком Ростиславовичем у літописних записах.

Рассмотрение проблем самоидентификации галичан, поиска путей построения украинской государственности. Основные внешние факторы возникновения украинского национализма. Исследование особенностей национального вопроса в регионах современной Западной Украины.

Місце і роль Галичини в зовнішній політиці російського імператора Олександра І. Зусилля щодо привернення місцевих жителів на бік Росії. Маніпулювання російською стороною галицьким питанням у взаєминах із Францією. Приєднання герцогства Варшавського.

Дослідження галицького вектору російського зовнішньополітичного курсу. Галицький чинник у російській дипломатії першої половини ХІХ ст. Наслідки Шенбурнської мирної угоди для Галичини. Заходи з покращення становища населення "Тернопільського краю".

Аналіз ґенези месіанської візії Ю. Пілсудського, яка полягала у пояснені історичних першопричин відродження Речі Посполитої та встановлення її гегемонії у Центрально-Східній Європі. Концепції, які пояснювали необхідність відродження польської держави.

Дослідження ґенези месіанської візії Ю. Пілсудського, яка полягала у пояснені історичних першопричин відродження Речі Посполитої та встановлення її гегемонії у Центрально-Східній Європі. Місце Східної Галичини, що розглядалася як "польський П’ємонт".

Ярослав Володимирович Осмомисл - син князя Володимира Володаревича та Софії дочки угорського короля Коломана, князь Галицький 1153-1187 рр. Зміцнення союзу з Угорщиною та Польщею. Заснування єпископської кафедри в Галичі. Особливість державного пристрою.

Перехід третини земель Східної Галичини та Західної Волині до Польщі після Першої Світової війни. Гальмування розвитку та перетворення Галичини на аграрно-сировинний придаток до корінних польських земель як головна мета економічної політики Польщі.

Дослідження чинників еволюції імперської бюрократії під впливом взаємної асиміляції між місцевими урядовцями та представниками регіональної польської еліти упродовж зазначеного періоду. Урядові стратегії модернізаційних змін на теренах Східної Галичини.

"Галичфарм" - лідер фармацевтики західного регіону України. Успішне використання 90-річного досвіду випуску готових лікарських засобів та субстанцій з лікарських рослин. Участь в українсько-британському проекті "Якість для українського підприємництва".

Історія та передумови виникнення перших мавзолеїв, їх функціональне призначення. Етапи побудування Галікарнаського мавзолею, його зовнішній вигляд і структура. Поєднання в даному пам’ятнику різних архітектурних стилів: грецького, іонічного, коринфського.